UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Надія Таршин: Погоничі пригнали віслюків… - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Надія Таршин відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Тамарочко, дякую. Майже місяць не було інтернету. Позавчора, тобто 14-го ходила на мітинг на підтримку євроінтеграціїї. прийшло нас небагато, але що саме смішне, що по телевізору показали координатора ідва чоловіки з прапором біля нього. А ми стояли з прапорами, великими плакатами. Отакий у нас "правдивий" інформативний простір. 
Надія Таршин відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже вдячна за таке сприйняття. 
Надія Таршин відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, Таню, боляче, а ще більше від того, що нічого не міняється. Ось тільки подивилась шоу Шустера і хотілось би вірити, що вони хочуть у Європу, але щось всередині не пускає, передчуття погані, вони все одно щось витворять і підписання угоди зірветься.
Людмила Дзвонок, 29.10.2013 - 22:34
Дякую Богові, що мій чоловік ще в 64 роки працює, тому ще живемо. А ті, хто вже не працює, а таких як багато, перебиваються з копійки на копійку.Одні промови в верхах. Поділилися б з народом тим, що мають.Попробуй їх звідти пнути, так будуть держаться, скільки сил вистачить. Нам зостається тільки надія. - От нею і живуть ті, хто на межі чи за межами злиднів. Знаєте, спокій маю від того, що в серці Бога маю. Хто без Бога, тим тяжко. Молюсь і надіюсь. Вам всього кращого!
Надія Таршин відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Людмилочко, дякую за Ваш коментар, в якому правда життя про наше злиденне сьогодення. Я теж викручуюсь, як можу. Тільки місяць, як не працюю, бо на пенсію вижити неможливо. І віра в Бога мені також дуже допомагає. Помолюсь вранці і попрошу сили, щоб усю заплановану роботу переробити, а ввнчері дивуюся, що усе переробила -Бог силу дав.
Наталя Данилюк, 29.10.2013 - 21:32
Скільки часу минуло з моменту написання вірша, а й досі нічого не змінилося... Болюча правда сьогодення.     
Надія Таршин відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Наталю, я цей вірш виклала, бо вирішила, що він має право на життя. Збірочку"Шепіт землі", до якої він увійшов я видала ще у 2002р. А що змінилось. Якщо буде у Вас пару хвилин, то напишіть, як пройшла презентація Вашої збірки. Буду вдячна.
горлиця, 29.10.2013 - 15:21
Більшість знає що робиться, але оте- моя хата зкраю, не покидає голови. Та ще- аби не гірше!!! Та треба таки вірити , що все до пори до часу!Гарний вірш-відзеркалює наше сьогодення! 
Надія Таршин відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Наталю, вірити уже мало, потрібні уже дії.
Надія Таршин відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Вікторе за розуміння.
Надія Таршин відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Валентино, дійсно писалось давно, А не міняється нічого, а стає все гірше і гірше. Боляче.
Надія Таршин відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за підтримку і розуміння.
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||
Правдиво сказано.
