Де тво́я осінь, мала?
Де тво́я осінь?
Гори не просять, бо
Вічність не просить.
Час малює сірістю
Просідь,
Новий стиліст
Твого волосся.
Це тво́я осінь, мала,
Це тво́я осінь.
Де тво́є літо, мала?
Де тво́є літо?
Де твій коханий
З голосом жита,
Де твій коханий
З поглядом світла,
Він квартирант,
До якого ти звикла.
Це тво́є літо, мала,
Це тво́є літо.
Де тво́ї морози, мала?
Де січень холодний?
Де тво́я зима,
І де тво́ї грози,
Де тво́ї вежі,
І де тво́ї штилі,
Від снігу пролежні,
Самотні хвилі
Хлюпочуть у душу.
Я покидаю тебе,
Бо мушу.
Це тво́є море
І тво́я зима.
А я шукаю тепла
І суші,
Чи навіть просто
Тепла.
Це мо́ї мрії, мала.
Це мо́я весна.