Навесні лелеки з вирію летіли,
Разом заспівали пісню про любов,
Та й собі гніздечко над вербою звили,
Весело кружляли посеред дібров.
Ніжно щебетали, від душі раділи,
Коли дочекались малих пташенят,
Все їх доглядали, пестили, ростили,
Вчили в синім небі високо літать.
Від дощу і вітру завжди захищали
І оберігали під своїм крилом,
Їм частину серця свого віддавали,
Вчили їх любити сонце і добро.
Виросли й зміцніли молоді лелеки,
І батьки раділи з їхніх перемог,
Та зібрались діти у краї далекі,
Помахавши сумно їм своїм крилом.
Зашуміли в небі вже осінні зливи,
І посохли трави на пустих полях.
У гнізді лелеки тільки залишились,
Відпустивши в небо всіх лелеченят.