Рідна нене, Україно!
Моя кров, моя земля.
Моя люба, Батьківщино!
Моє серце і життя.
Не минулими є дні,
Де в кайдани ворог клав.
Не минулими є всі,
Хто хотів щоб дух твій впав.
Не забутий грім гармат,
Ще голодний чути стогін.
Не забута кров солдат,
І в плачу хоробрий гомін.
Не забута твоя біль,
І роками жах той чути…
Нащо ж, знову, сипать сіль?
"Быть" писати замість "бути".
Рідна земле, не кидай
Дощ і град собі у груди.
Гей, народе, пам`ятай
В нас завжди свобода буде!
Не минулі є слова:
"Я люблю тебе країно!"
Буде в тебе ще весна,
Святість моя - Батьківщино!
Обов*язково буде весна на Україні, якщо на її галявах сходять такі прекрасні проліски поезії! Галинко, підпрацюй трішки вираз " не минулими є всі,хто в кайдани загонили"
Галина Кудринська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00