Ледь припхавсь Рябко до хати,
Ноги аж гудуть.
Тепер можна вже й поспати...
Крадії ж це ждуть.
Умостився у хатинці,
Бачить дивний сон:
Підкрадаються чужинці,
Вже біля вікон.
Там господар міцно спить,
Храп чути надворі,
Його можуть розбудить,
Обкрадуть й комору.
Повернувсь на другий бік,
Що це маячня?..
Рябко скочив і побіг:
Злодій ловить півня.
Відібрав у нього півня,
Можна й подрімати.
Дістає так нетерпіння:
Яка буде плата?
Відкрив очі - чоловік,
Поряд дві лозини.
Довго чухав йому бік,
Щоб не спав у днину.
Вкрали яйця і курей,
Здоїли корову.
Що придумать для людей,
Чом пусті комори?
Сидить бідний мій Рябко
На мокрій ряднині...
На душі так боязко,
Синяки на спині...
Колись в одного сторожа, який спав на роботі, знявши із ніг вкрали дорогі дефіцитні черевики. Прийшов босий додому і неможливо поскаржитись. Не признаватись же, який він файний охоронець, що навіть власні черевики на своїх ногах не всторожив.
Ото так тема,життєво про менших друзів. Шкода рябка! Скільки не годи та,якщо в господаря уже їде криша,сам спить,як кажуть без задніх,то й,як зрозуміє,що пес просто не зміг справитися з кількістю злодіїв. Дякую, п. Надійко!
Як не старався Рябко, та не догодив господарю. Так і в нас у людей подібне трапляється... Гарна та вміла, а ще повчальна Ваша байка, шановна Надюшко! Дякую за позитив.
Завітайте і до мене на сторінку, це мій новий псевдонім. З повагою Валентина Ярошенко!