Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Крилата (Любов Пікас): У кожного своя роль - ВІРШ

logo
Крилата (Любов Пікас): У кожного своя роль - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 1
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

У кожного своя роль

                                                 Казка
   Пан Грицько й пані Іванна багато працювали, грошей наскладали і купили земельну ділянку за містом –  це була їхня давня  мрія. Невдовзі на ділянці, яку придбали, дім звели, сад  засадили, городець скопали. Жили в селі переважно в теплу пору року. І працювали там, і відпочивали. Овочі, ягоди садили, пололи, збирали,  до лісу ходили – по малину, ожину та гриби, купалися у ставку.  Коли дерева, які посадило подружжя,   почали давати плоди, у пана Грицька й пані Іванни народився перший  онук. Назвали його Матвієм. Через рік другий онук з’явився. Цього нарекли Микитою.  А ще через два роки онука у світ прийшла – очі, як квіти льону, губи – як стиглі ягоди малини, волосся, як пшеничне колосся. Сама собі дівчинка й ім’я принесла -  на Марії вродилася,  тож Марією  її й назвали. Тішилися діточками і батьки, і дід з бабою. 
  Приїжджали онучата з мамою Оксаною і  татком Павлусем до бабці та діда на вихідні в село. Там їм було добре: мали де побігати  й чим посмакувати.  На городі в бабці росла полуниця –  червона круглолиця. В саду спіли сливи, грушки та яблука.  Між альтанкою та гойдалкою  дозрівав солодкий зелений виноград – дід Грицько посадив його.
   Як була сонячна погода,  то в неділю родиною, після того, як відбули Богослужіння в місцевій дерев’яній церковці,  до ставка ходили – плавали там, засмагали, на мангалі щось смачненьке готували. До лісу в суботу ходили й  порожні корзинки з нього ніколи не приносили. 
  Якось онучата пана Грицька та пані Іванни, як уже були школярами,   приїхали зі своїми батьками в суботу зранку  до села. Бабця попросила діток плоди в саду зібрати й пообіцяла, що якщо гарно виконають свою роботу, то дасть їм пиріжків з яблуками та сливами.  Пішли діти з кошиками. В один сливи кидали, в другий – груші, а в третій – яблука. Коли ж визбирали те, що нападало, що зуміли натрясти, то почали  гучно сперечатися, хто  з них більше заслуговує на нагороду.  Бабця почула це, сказала: «Діти, а йдіть-но сюди». Прийшли, поклали кошики на поріг. Тоді вона спитала: «Усі працювали?» «Так!» - відповіли. «Значить усі молодці. Дам кожному з вас по два пиріжки». «Але я найбільше назбирав плодів!» - мовив Матвій  «Так і має бути. Ти ж найстарший,  маєш найбільше досвіду та сил». 
   Дерева почули суперечку дітей і собі почали сваритись. Яблунька сказала, що вона найважливіша, бо дає найбільше плодів. "Я важливіша за тебе, бо солодша і м’якша», - мовила груша.  Слива почала на себе тягнути одіяло: «Можете казати, що хочете , але з моїх плодів джем найсмачнішим виходить. Чула, як баба цим перед сусідкою хвалилася». Спочатку дерева кричали, хто, що хотів. А потім почали гіллям замахуватися одне на одне, вітер здійняли в саду. 
  Діти почули, прибігли, почали слухати сварку дерев.
-	В цьому , що дерева сваряться, ми винні, - сказала Марічка. – Поганий приклад їм подали.
-	Мабуть, так, - погодився  Микита.
-	Не мабуть, а точно, - мовив Матвій і опустив голову, йому стало соромно за себе – перед деревами, перед братом та сестрою. 
-	Не журися, Матвію, -  підбадьорила хлопця Марічка. – Головне, що ти, що ми всі зрозуміли, що сваритися не треба було, бо ж ми утрьох чесно працювали, кожен – в міру своїх сил.
-	 Обіймемося ? - спитав Матвій.
-	Так. Тут,  у саду, відповіла йому Марічка. 
Діти зійшлися докупи і почали дарувати одне одному  теплі обійми.  Дерева оторопіли. Вони перестали сваритися, битися. Яблуня мовила:
-	Я не найважливіша...
-	І я так само, - сказала груша.
-	Ми всі  важливі, всі даємо плоди – хто які може і скільки може, - заспокоїла  яблунька та грушку слива. 
-	Так! Так! Так! – закричали Матвій, Микита й Марія. -  І кожен ваш плід по-своєму смачний і важливий.
-	Ура-а-а! – заспівали дерева.
Діти підбігли до них: Матвій обійняв і погладив яблуню, Микита – грушу, Марічка – сливу. Бабуся усміхнулася. Вона бачила все це через вікно з кухні, в якій варила компот зі свіжозібраних плодів. «Гарні в мене онуки! – мовила подумки. – І дерева в саду теж».  Коли батько Павло і   дід  Грицько прийшли з рибалки, а мама Оксана з городу,  Матвій, Микита та Марічка розповіли їм про пригоду, яка сталася в саду. Мама сказала: 
-	Я рада, що ви порозумілися.
Тато мовив: 
-	Кожен в цьому світі виконує свою роль: сонце світить та гріє, вітер – спеку розганяє, хмарка землю дощиком напуває. А тепер візьмемо нашу родину. Бабця вранці пиріжків напекла, а зараз юшку грибну і компотик  зварила. Ми з дідусем рибки наловили, мама помідори, огірки зірвала, відерце картопельки ранньої накопала.  Ви – яблука, груші, сливи зібрали. Усі щось робили, усі – молодці!
-	Так! Усі молодці! – закричали  діти, і так голосно, що аж дерева в саду почули, переглянулись, усміхнулися. 
-	Ми згідні-і-і! – погойдали гіллям, зашуміли листям.     

ID:  997654
ТИП: Проза
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 03.11.2023 00:27:47
© дата внесення змiн: 03.11.2023 19:34:39
автор: Крилата (Любов Пікас)

Мені подобається 2 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (411)
В тому числі авторами сайту (5) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..




КОМЕНТАРІ

Чайківчанка, 03.11.2023 - 17:04
give_rose 12
 
Крилата (Любов Пікас) відповів на коментар Чайківчанка, 07.11.2023 - 07:47
Дякую! 16
 
Шон Маклех, 03.11.2023 - 00:54
Дуже цікавий текст! give_rose hi
 
Крилата (Любов Пікас) відповів на коментар Шон Маклех, 07.11.2023 - 07:47
Дякую! 16
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Пантелій Любченко: - Замашна.
Синонім до слова:  Бутылка
ixeldino: - Пляхан, СкляЖка
Синонім до слова:  говорити
Svitlana_Belyakova: - базiкати
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ви
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Синонім до слова:  аврора
Ти: - "древній грек")
Синонім до слова:  візаві
Leskiv: - Пречудово :12:
Синонім до слова:  візаві
Enol: - віч-на-віч на вічність
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Enol: -
Синонім до слова:  говорити
dashavsky: - патякати
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - вербалити
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Знайти несловникові синоніми до слова:  метал
Enol: - той, що музичний жанр
Знайти несловникові синоніми до слова:  аврора
Enol: - та, що іонізоване сяйво
Синонім до слова:  Бабине літо
Маргіз: - Осіннє танго
Синонім до слова:  Вірний
Маргіз: - Вірний - однолюб
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Маргіз: - осяйна
x
Нові твори
Ти-2 - 3
Обрати твори за період: