Будова світу дивна, чи не так?
Пороблено невинним знов страждати.
Ось він і є , правдивий життя смак
Становище як вовком вити, душу рвати
Як виявляється наш світ - не рай.
Бо звідки тим мільйонам виродків узятись.
В думках яких кривавий водограй,
І в мріях, що в коліна станемо схилятись
Чекатиме на них і Божий суд,
але спочатку наша їм розправа,
Бо їхнє існування - в світі бруд,
Зректись якого добра справа
Настане день і сонце наше зі́йде.
Спокійно волею дихнем на повні груди
Тривога й смуток від сердець оді́йде,
Проте не зможуть як раніше жити люди…