Прощальні крики, лелек у небосині
Сповиті смутком, колись були щасливі,
Під мирним небом, дружні, умілі злети,
Ой, рідна земле, так важко залишити!
Час не спинити… пора летіти у вирій,
Давно змужнілі, сміливі, білокрилі,
З легким тремтінням омріяні у серцях,
Не мре надія, сміливо збороти страх.
У крилах сила, хоч і сльози на очах,
Їм важко знаю, але виходу нема,
Я не лелека та маю утікати,
Бомблять Херсон, шкода, попереду зима,
Ой так заважко, в дорогу вирушати.
Прощальні крики, лелек у небо сині,
Літає погляд, вдаль по Чорній долині,
Під серцем щем, надто важко, з ним прощатись,
Печаль проймає й смуток та зможу сподіватись,
Що тут недовго, рашистам гостювати.
Швидкий потяг, стук коліс, як крик лелеки,
Під стук коліс потягу, як крик лелеки,
Крізь хвилювання, втому, їду далеко,
Рідний край вмився ранковою росою.
Біль і жура, течуть гіркою сльозою,
Й ти якийсь час, сумуватимеш за мною,
Я повернусь! Повір, ранньою весною,
Адже душею й серцем, завжди з тобою!
( Село Чорна долина
в Каховському районі
Херсонської обл.)
02.11. 2022 р.
Важко покидати рідний край, коли він вже палає у вогні від лютих окупантів. І це можна зрозуміти. Але саме життя все одно повертає все до свого рідного коріння. Перемога неодмінно настане, як перемога весни над зимою, і все неупинно відродиться, як повертаються і птахи до рідного гнізда. Щирий зворушливий вірш. З повагою.
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро Вам вдячна! Віримо в перемогу ЗСУ! Все буде Україна!
Дуже зворушливо, сумно, коли безвихідь вирушають в дорогу... Спілкувалася з дівчатками з Харкова на ігровому майданчику. Як сумують вони за рідними домівками! Хоча їм на Волині кажуть добре.
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро Вам вдячна! Кажуть вдома і стіни гріють. З Святом Вас!МИру! Всіх земних благ!
