Багато почуттів ще осінь принесе́
І буде радісно про це колись згадати
Але твоя́ любов — це чудо неземне
Й не треба слів — достатньо відчувати
Серцебиття твоє́ — доповнить звуків множину
Та серед обертонів тисячі його почую
Немов мелодію душевну, відсвіжну
Вона пливе крізь простір й час — це справді так, я не жартую
Глибінь очей твої'х — палітра кольорів
Відтінки щастя мов вогні невидимо палають
Про тво́ї очі — нескінченність є вірші́в
Вони мов сонце недосяжне, а́ле обпікають
Думки твої' — торкаються душі
Це неможливо просто не відчути
О дивовижна квітко! Дякую тобі
За це кохання — ко́тре не збагнути!