Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Наталя Загорбенська: А я тихо ховала тебе від дощів. За спиною… в руках з парасолею. - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Akademik787, 07.02.2020 - 23:38
тільки де ж ти була, як тобою я жив,як сльозами душився солоними? зненавидів життя й не чекаючи див з гіркотою рвучись із полону! не плечей, а торкалась моєї душі гострим лезом простої байдужості. так кого ж ти ховала від лютих дощів, окрім себе в ілюзії мужності? і навіщо казати про відчай і біль? завдала ж і сама ти сповна його! після леза свого просто сипала сіль і було тобі все це однаково. ти і справді була тим таємним єством, що живе нелюдськими стражданнями. час мине й ти не станеш ніколи добром... а тому - не бреши про кохання! |
|
|