Дороги, тривоги, перони, вагони,
Розлуки і зустрічі, знову прощання...
І ця нескінченність вогнів скрізь червоних,
А часто й з стіною гіркого чекання.
Дороги, тривоги і пошуки істин...
І вкотре ми думаєм: бути, чи ні?
Тримаєм бажання за крила розхристані,
На зламі епох стоїмо на межі.
На зламі епох і підміни понять,
На згарищах Храмів величних,
Мовчати не можна, потрібно кричать
Про те, що нащадкам залишимо.
Ми дуже дрібненькі в чиїхось руках,
А часто і зайві, до болю.
Руйнують фундамент, що виріс в віках
І пишуть історію кров’ю.
А правда – одна, лиш одна на усіх:
Ми Всесвіту спалах, одна мить всього,
Так завжди було, так влаштований світ.
Врятує його лиш любов і добро!
А правда – одна, лиш одна на усіх:
Ми Всесвіту спалах, одна мить всього,
Так завжди було, так влаштований світ.
Врятує його лиш любов і добро!
Пророчі сильні слова.
Шостацька Людмила відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Варто усім би було задуматися.Була на Великодній службі вночі.Сподобалось як сказав молодий священник:якщо немає любові,то мільйонер - це жебрак.Так хочеться щоб людство зрозуміло своє призначення.Дякую Вам за відгук.Вітаю зі святом Святого Воскресіння!Христос Воскрес!Христос Воскрес!Христос Воскрес!
Ми будем нести любов і добро,
