Можеш залишитись до опівночі при мені,
Але просто знай, що уночі я - суцільна проза,
Ніяких цікавих історій, ніяких тобі віршів,
Лише щирий секс поцілунків, і щоб заглушити звук - щирі травневі грози...
Лише обіцяй, що зранку ти зробиш чай,
Такий особливий, із присмаком твого тіла,
У теплих долонях до ліжка, і побіжиш на найперший трамвай,
Забудеш лілій, які лише через кохання моє терпіла...
О вісімнадцятій купиш жетон у метро,
Ти ще не знаєш, що купив тобі проїзний,
Я прийду пізно, в моєму ліжку дитя, поцілую його в чоло,
"Кохаю в тобі усе, кохаю тебе за все. Навіки твій мовчазний."
Такий щирой, теплий вірш! 
