Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Олександр ПЕЧОРА: Мене доля і досі випробує… - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Олександр ПЕЧОРА відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Знайшов оце віршик з книжечки своєї, яку не читав давно:* * * Нема перемоги без бою. Сміялася доля й ревла. Життя - не життя без любові. А радість і біль - два крила. На когось надіятись годі. Без поту врожаю не жди. Люби Україну сьогодні. Люби Україну завжди. Олександр ПЕЧОРА відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за щире перебільшення. Оцей віршик, як і попередній я надибав у своїй книзі "МЕЖА", не читавши його з часу друку збірки.
Олена Бондар (Бондаренко), 23.02.2013 - 00:25
Та ще поборимось, шановний мій Поете!Творчого вам горіння. А "газу" ми ваші прихильники Вам підкрутимо!
Олександр ПЕЧОРА відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую щиро. І - творімо!..
ведмежатко, 22.02.2013 - 21:05
Пане Олександре! А я цьогоріч випускаю перший у своєму житті 11 клас - і вже півроку в паніці, бо обидві заступниці директора втекли в декрет...і я лишилася сам-на-сам зі всіма передвипускними клопотами...Може, якраз у Вас уже є щось таке...щире, гарне...до випускного? Я була б Вам НЕЙМОВІРНО ВДЯЧНА
Олександр ПЕЧОРА відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Оце Вам текст. А мелодію тільки пропишемо "мінусовочкою" і ноти будуть - то й виставимо.А Вам перешлю пізніше "омплектом". НАЙНЕЗАБУТНІШИЙ ВАЛЬС Щемна настала пора – в школу пішла дітвора. Стала найближчою враз вчителька перша для нас. Щедро плекаючи квіт, очі розкрила на світ. Важко ростили-годили батьки. Швидко летіли роки. Приспів: Ген куди б не вели нас дороги, не стелилися в світ рушники, та на отчий поріг знов і знову линуть вдячні його боржники. Повертають до рідної школи, мов птахи до гнізда, крізь роки. Не забудуть ніде і ніколи, не замінять довіку ніким. Досі ми майже щодня роздобували знання. Будні і свята були. Як же ми буйно цвіли! Знали, настане для нас надто хвилюючий час – вечір останній святково-сумний, вечір шкільний випускний. Приспів. Кличе до класу дзвінок. Знову і знов на урок. Щоб дітлахи залюбки в світ протоптали стежки. Хай не вмовкає віки: «Здрастуйте, випускники!» Хай кружеляє-окрилює нас найнезабутніший вальс! Приспів. Олександр ПЕЧОРА відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую щиро. Поки ставлю старенькі вірші, нові вилежуються для озвучення. Готую й нові пісні. ведмежатко, 22.02.2013 - 20:29
людоньки добрі!Тут весна на носі, а ви всі про "той світ" - учора Володя (Рідний) обіцяв заснути без барбовалу, нині Ви, пане Олександре, пророкуєте"догоріть у бою"...Ну не можна ж так! Хто ж то буде рятувати Україну, як не ми? Таж у нас на ЦЬОМУ світі роботи непочатий край!Олександр ПЕЧОРА відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Пишу зараз більше пісенну лірику й інші твори, які незабаром виставлятиму озвученими. А поки ставлю невеличкі, або не надто "сценічні" зі старих своїх книг.Сьогодні написав "Вальс однокласників". Майже готовий "Найнезабутніший вальс". Мелодії нових пісень поки погоджую з творчим собратом Віктором Охом і нарешті й з Анатольєвичем. |
|
|