МЕНІ ЦЕ СНИЛОСЬ
Добре на душі і серце в славі,
Рух життя вертає нас до тями,
Ми тепер єдині у державі,
Бо нарешті прощені богами.
Мир в душі життя у благодаті,
Долю обіймаємо за плечі,
Злобу згасили у рідній хаті
І забули всякі колотнечі.
І пішли до джерела святого,
Щоб водиці чистої попити,
Й від духу великого й малого,
Щоб біду узяти і спалити.
Там весну на свято запросили,
Квітом вкрили розпачі й печалі,
Співом неньку рідну звеселили
І стежки у майбуття проклали.
Та раптом все від очей сховалось
Єднань миттєво зникла у кущі,
Мені це снилось, або казалось,
Й відразу стало сумно на душі.