На дах, як завжди в пошуках скарбів,
вилазить кіт, старий забутий кіт.
Нікчений, без тепла і почуттів,
холодний наче сніг, неначе лід.
Ніщо не гріє, крім твого тепла,
така далека, нічого сказати.
Коту потрібна кішечка руда,
він хоче її лапкки відчувати.
Крізь вікна й час, він дивиться на вас,
на кішечку, із поглядом чарівним.
Холодний кіт лиш думає про час,
про те, як хоче бути він щасливим.
Усе здійсниться тільки почекай,
на дах вилазить, дивиться на місяць.
Вони разом п’ють молоко і чай,
на відстані, щось серце їхнє тішить…
P.S.. У серці менших також є любов..
