Золотая, золотая,
В багряній заграві
Пані-осінь молодая,
Дивовижна пава.
А чи може… цар жар-птиця,
Птиця-небилиця.
А чи може цар-дівиця,
Свіжа яснолиця
Прилинула подивиться,
Чи все, як годиться?
Чи усе на своїм місці?
Чи багряне листя?
Чи зібралася природа,
Від землі до небозводу,
Відпочити від трудів,
Відпочити від плодів,
Залишаючи всі статки,
Розпочати все спочатку.
Бо уся і все – неспинно:
За весною, літо лине,
А за літом, мов жар-птиця,
Осінь плине, як дівиця,
Золотая, золотая,
Багряно-червона,
Діва–осінь молодая
В калинових гронах.
Під крилом багряним –
І земля, і небеса,
Пурпурово-полум'яні, -
Незрівняная краса!
Твої очі волошкові
Дивляться у далі:
У стомлене поле,
У золотий сад, -
Виглядають свою долю:
"Де ж ти, листопад?"
Серце тужить, мліє,
У вогні палає,
І душа боліє,
Бо свій час чекає.
Поєднати свою долю
З єдиним, жаданим,
Упитися щастям вволю,
З своїм довгожданим.
І несуть вітри листи,
Листи-переписки.
Я люблю тебе, а ти?
Жду я не відписки.
Жду, люблю тебе одну,
Свою довгождану,
Веселую і сумну,
Єдину, жадану.
Де ти, де ти, доле!
Де ти, озовися?
Не блукай по полю,
До мене вернися.
Поєднаєм свої долі
Навіки з тобою.
Уп'ємося щастям вволю,
З тобою одною.
Скоро, скоро свято,
Ждане-догождане.
Чи ж запрошених багато
На весіллі стане?
А чи може… у свій час,
Поєднаєм руки,
Щоб ніколи поміж нас,
Не було розлуки.
Золотая, золотая,
Ніжна, яснолиця.
Золотая, золотая,
Стрімкая, мов птиця.
Золотая, золотая,
В святкових обновах,
Діва-осінь молодая,
Ти все нова й нова.
18.10.2006
Любов Павлюченко
Кіровоград
ID:
273525
Рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата надходження: 04.08.2011 11:35:53
© дата внесення змiн: 04.08.2011 11:35:53
автор: Лобов
Вкажіть причину вашої скарги
|
