Краплями знизую Небо в море, Тишею Вистеляю простір, Що протимовить собі Ще на початку, Штормую крилами У душу неба, Яке плаче забутими Нами словами.
ID: 207407 Рубрика: Поезія, Білий вірш дата надходження: 23.08.2010 17:17:28 © дата внесення змiн: 23.08.2010 17:17:28 автор: Шабо
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie