ті сходи,що вели в твій дім,
на третій поверх, крок за кроком.
їх полонив осінній дим.
я оступилась ненароком.
у просторі прокурених думок
здавалося на мить згубилась.
під'їзд, вікно, розбите скло.
а я стояла і дивилась.
у спину тільки подих твій.
в обличчя вітер - вісник болю.
на кінчиках тремтливих вій
світився дощ шаленою любов'ю.
на сходах, непрочитаних листів
пожовкле листя, шерудить під ноги.
бешкетник вітер наносив
коротких вісточок від Бога.
недопалки чиїсь димлять.
на підвіконні попіл, плями.
замерзлі фільтри не горять -
їх тільки но торкалися губами.
ми також жевріли, як двоє цигарок.
твій дим п'янкий в легені линув.
тонкий наркотик, як потік думок.
не докурив. стоптав. під ноги кинув.