| Сторінки (14/1317): | « | 11 12 13 14 | » |
Я вклоняюсь тобі до землі
І за ніжність твою й за надію,
За недоспані ночі твої,
За терпіння твоє і за мрію.
Я вклоняюся знов до землі
І за радість твою, і за муку.
Пам"ять вклониться, мамо, тобі,
Бо живеш ти в мені і в онуках.
А вони пронесуть крізь літа
Твого синього погляду смуток,
Ніжність посмішки, болі життя
І усе, що не можна забути.
Я вклоняюсь тобі до землі -
Хіба ж можна сказати словами
Те, що я не сказала тоді,
Коли ніч ти жила вже останню.
Лиш тобі зрозумілі слова
Мертві губи про щось шепотіли.
Усміхнулась і в вічність пішла,
Ніби все перекреслить хотіла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=179671
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 24.03.2010
Збира зима своє нехитре збіжжя,
Тікає з міста крадькома.
А вслід їй ясно, світло, тепло й ніжно
Всміхається сама весна.
В очах і вибачення, і прощання,
І перших пролісків блакить,
Печаль і ніжність першого кохання
Й розлуки незбагненна мить.
Незрозуміле щось шепоче вітер,
Старезний розігнувся клен.
Весна упевненно іде до літа,
Зима далеко вже - ген-ген...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=179443
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 23.03.2010
Падає листя обпалене
Подихом ранньої осені.
Осінь заквітчана мальвами
Ходить пустими покосами.
Ходить шукає загублене
Щастя поміж павутиннями.
Випите, а не пригублене,
Жаль, що таке швидкоплиннеє.
Жаль, що кохання не вернеться:
Дні промайнули мов марево.
Вітер так болісно сердиться,
Гасить вечірніє зарево.
Саме отак і складається:
Осінь нам сни розмальовує.
Серце розлукою мається,
Осінь серця зачаровує.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=179441
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 23.03.2010
Відгоріла душа, відболіла,
Серце стихло під кригою літ
І ... упали знеможено крила,
Очеретом заріс густо брід.
І вже сонце за річку скотилось,
Ніч розмову веде із сичом.
І забулося все, і простилось,
І минуле торкнулось крилом.
Тільки очі про щось все благали,
На губах тихе-тихе "болить".
Я такою запам"ятала
Твою, мамо, останнюю мить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=179029
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 21.03.2010
Розмалюю кохання cвітанками,
Кольори підбиратиме серце.
Розмалюю віршами-співанками
І ріка почуттів розіллється.
Я нарешті кохання діждалася,
Я так довго хворіла безсонням
І вірші для кохання писалися,
Розтопила в душі сніг холодний.
"Прощавай", я сказала минулому
І пустила весну в своє серце.
Розмалюю кохання малюнками,
На яких кожна квітка сміється.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=179024
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.03.2010
Відцвіла і віджила своє матусина черешня.
Вже давно онуки в хаті батьківській живуть
І мене, як і колись матусю, називають "теща",
Й правнучата мамини бабусею зовуть.
Вулиця дитинства стала незнайомою, чужою,
А в сусідній хаті вже сусіди молоді.
Тільки знову й знов у снах я до батьків біжу, додому
Й повертаюсь знову я в давно минулі дні.
Стріне мене мама посмішкою рідною до болю,
Батько обізветься тихим голосом, слабким:
"Ми тебе чекали і скучали за тобою, доню"...
І черешня білим цвітом зацвіте й рясним.
Промайнули непомітно весни, промайнули зими,
Тато й мама у далеку вічність відійшли.
Мамина черешня відцвіла своє і відродила...
А мені все сняться й сняться про дитинство сни.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=178953
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 21.03.2010
Мої літа над річкою туманами
Лягли так низько і раптово, як біда.
А береги, високі і оманливі,
Покрила густо-густо сива ковила.
Десь заблукали мрії і бажання,
Перетворилося моє минуле в сни.
І стало мудрістю моє кохання,
І помилки на вік залишились весні.
Пливе туман над річкою так низько -
Усе помітніш глибшає ріка життя.
Моя зима уже реально близько
І річки тихшає серцебиття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=178846
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 20.03.2010
Я твоє відчувала тепло,
Я твоєї руки доторкнулась.
І між нами уже не було
Болю відчаю, тільки минулість.
Ти мені посміхалася знов,
Дарувала мені ніжність, мамо.
І не вірилось в те, що це сон,
Ти про себе мені розказала
І очей твоїх синій туман
Був напоєний біллю фатально,
І було світло й затишно нам.
Все було, як в житті, так реально!
Навіть запах знайомих парфумів
Я згадала, впізнала їх я.
Та вкрадався у душу біль-сумнів:
Сон не може змінити життя.
Я так важко із сну випливала!
Ти у сні залишилася знов.
Мамо мила, як ніжний мій ангел,
Ти пішла, залишивши любов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=178803
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 20.03.2010
Малювала своїми віршами
Самотканне життя полотно
І на нім без жалю залишала
Все,чим серце роками жило.
Все, чим серце в тривозі боліло
Чи раділо від щастя що раз.
Почуттів моїх слабкість і силу
Малювала без жодних прикрас.
І до кожного кольору ніжно
Підбирала відтінки буття.
Не соромилась - гарно так вийшло:
Я ж своє малювала життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=178800
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 20.03.2010
Печаль мені все менше дошкуляє –
Нічого не повернеш вже назад.
І знову молода весна гуляє,
Чарує цвітом яблуневий сад.
Осипався вишневий цвіт у трави,
Кульбаби жовтим рясно зацвіли.
З портрету дивиться на мене мама
Крізь заметіль останньої зими.
Всміхаються з світлини рідні очі,
Розказую матусі як живу.
Про те, що серце вірити не хоче,
Що не побачимось ми наяву.
Так хочеться почути рідний голос
І рідної торкнутися руки!
А пам’ять перетворюється в сльози
І над могилкою кричать круки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=178603
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 19.03.2010
Із червоного золота місяць
Вечір викотив на небокрай
І зірки, ніби з чистої криці,
Розливали по світу печаль.
І розхлюпував вечір безмежність,
Сипав паморозь він на гілки.
Похапцем розмальовував пензлем
Сонних вІкон холодні шибки.
Піднімався пан-місяць все вище,
Тіні падали вниз, на сніги.
А на землю дивився Всевишній
І прощав нам забуті гріхи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=178599
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 19.03.2010
Соромлюся своїх віршів,
Чомусь соромлюсь слова "поетеса".
Блукаю між думок і слів,
В полоні сумнівів душа і серце.
Пишу минулому листи
І знову бабине чекаю літо.
І лину в снах в чужі світи,
Де почуття так важко зрозуміти.
Вдивляюсь в очі онучат
І їхнім посмішкам безмежно рада.
А дні мої кудись все мчать,
На будні й свята дуже я багата.
Було всього - як і у всіх:
Жила надією і щось збувалось.
Бувало плакала крізь сміх,
Або крізь сльози ніжно посміхалась.
Молитв не знала та завжди
До Бога в радості й біді зверталась.
І знала головне в житті,
Щоб нитка пам"яті не обірвалась.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=178137
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 17.03.2010
Що називають коханням?
Радість, надію чи біль,
Зустрічі чи розставання
І пелюстків заметіль?
Сумнівів чорні вітрила,
Посмішку й скриту сльозу?
Може, кохання - це крила,
Що крізь життя нас несуть?
Й осені день в павутинні,
Шепіт дождів і снігів,
Може, й минулого тіні,
В серці молитву без слів?
Першого проліска ніжність,
Літнього неба блакить?
Може, кохання -це вічність,
Що промайне, наче мить?
Вчить нас терпінню й прощає,
В вірі й надії живе.
В серці свій слід залишає,
Греблі розлук воно рве.
Все пізнається в коханні:
Ніжність,нікчемність,журба.
Перший наш подих й останній
Нам воно благословля.
В серці мелодій звучання
І почуттів диво-цвіт.
Що називають коханням?
Вічне питання, як світ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=178135
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.03.2010
Мені вже не цікаво:
Слів не почую нових.
Налив навіщо каву?
Букет троянд червоних
Лежить поміж чашками.
Вже не потрібні квіти,
Щось сталось поміж нами -
Розлук холодний вітер.
Тебе я вже не чую,
Тебе не розумію.
Чому ж про це мовчу я?
Чи може ще не смію
Враз обірвати вечір,
Закреслити назавжди.
Чи стане мені легше?
Чого кохання варте?
Слова твої навіщо
В моє мовчання вірять.
Що може бути гірше,
Коли не хочеш мріять?
Букет троянд червоних,
Гірка холодна кава...
Слів не почую нових -
Мені вже не цікаво.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=177902
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 16.03.2010
Розливається повені пам"ять
І виходить геть із берегів.
Викидаю з душі болю камінь
І пірнаю в реальності снів.
Повертаюсь в далеке минуле:
Посміхається мама мені.
А рокИ, ніби тінь, промайнули
Й заблукали в далекій весні.
Там дитинство моє залишилось,
Юність світла й яскрава моя.
Там уперше з коханням зустрілась
І втрачала й знаходила я.
Там весна інші запахи мала
І трава зеленіша була.
Там живі були тато і мама,
Ще не втратила брата там я.
Там, було...Чому знову і знову
Я повторюю ось ці слова.
Як далеко оте моє "вчора",
Як далеко від нього вже я...
Там було... Чому з біллю, з докором
Я повторюю ось ці слова:
"Як далеко оте моє "вчора",
Як далеко від нього вже я...".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=177900
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 16.03.2010
Обгорнула паморозь дерева,
При дорозі трава посивіла.
І туман ніжно ллється із неба,
Як парне молоко, білий-білий.
Зачарована казкою осінь
Зупинилася лиш на хвилинку.
Затремтіли на віях враз сльози
І прикрила вона тихо хвіртку.
І пішла геть з очей. Тільки вітер
Шепотів їй слова прощавання:
"Ще не раз прийде бабине літо
І повториться наше кохання.
Будем знову з тобою у парі,
Будем знову надією жити...
А сьогодні скрізь паморозь впала
На траву і сухі, мертві квіти.
І туман ніжно ллється із неба,
Як парне молоко, білий-білий...
До побачення, люба, так треба".
А у відповідь: "Любий мій, милий..."
І пішла геть з очей. Тільки вітер
Шепотів їй слова прощавання...
І схилялися все нижче квіти,
І все більше дзвеніло мовчання...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=177677
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 15.03.2010
Запах прілого листя й полину,
Між деревами осінь блукає.
Вигляда з-за паркану хатина,
Мабуть, в гості на когось чекає?
Вікна в стінах, мов місячні плями,
Незачинена хвірточка скиглить.
А в хатині отій живе Мама,
Вечори із самотністю ділить.
А колись - сміх і гамір під дахом,
Так хотілося Мамі спочити.
Розлетілися діти, мов птахи,
Так чому тепер ще важче жити?
Не дають їй думки-сни спочити:
Як там дітям без неї живеться?
Хто підкаже, як далі їм жити,
Хто віддасть їм тепло свого серця?
Все чекає старенька на диво -
Може, хтось із дітей завітає?
Тиша в хаті, немов в домовині,
Душу Мамі самотністю крає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=177667
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 15.03.2010