| Сторінки (14/1317): | « | 11 12 13 14 | » |
(аварія на шахті ім.Баракова,м.Краснодон, 1998р, загинуло біля 100чоловік).
От і все - на шматочки весь світ.
І зустрілись земля й чорне небо.
І кричали серця: "Боже, ні!
Їм же жити і жити ще треба!".
За одну, за єдину ту мить
Овдовіли жінки й їхні діти
Стали сиротами. Як їм жить?
Як їм жити тепер в цьому світі?
Не діждались батьки в дім синів
І весілля залишилось в мріях.
Краснодон сумував й голосив...
Голосила уся Україна...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=191166
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 22.05.2010
Знову, як по серцю, різкою реклама:
"Тато, я сказав, що буду шахтарем".
Копійки рахує жінка. Що, немає?
Обіцяє "Батьківщина" - не помрем.
Господи, та в чому ж так ми завинили,
Що і нашим правнукам у скруті жить?
Та невже ми ледацюги, що не вміли
Навіть на окраєць хліба заробить?
Все відібрано: історію, надію,
Все найкраще взято й викинуто геть.
Нам залищили рекламну "Батьківщину"
Та страшну, холодну і голодну смерть.
1999р
"Батьківщина" - політична партія, БЮТ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=191165
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 22.05.2010
Вічність - ночі безконечність.
Пам"яті померлої пекучий біль.
Літній день. Зимова безвість.
І твого мовчання довга-довга тінь.
І питань забутий смуток,
І заплаканність забутої душі.
Вічність те, що не забуте,
Від дверей мого минулого ключі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=190907
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 21.05.2010
Поміж вічністю і миттю
Тільки вічність, тільки мить.
Мертве дерево і квіти,
І уміння в світі жить,
Сьогодення і минуле,
Сум плечей і сивина.
Вічність миттю промайнула
І, як вічність, мить була.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=190704
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 20.05.2010
Залишаться мої питання без імен.
З вуст не злетівши, вмруть мої питання.
О,Господи, прошу, навчи тепер мене
Байдужості, терпіння і мовчання.
І від байдужості хай серце не болить,
Від сумнівів залишаться лиш шмаття.
О,Господи, навчи мене У світі жить,
Щоб не потухло радості багаття.
Не стане гАряче від сліз моїм очам
І від образи серце не затужить.
О, Господи, прости думки моїм ночам.
Чи і тобі все, Господи, байдуже?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=190702
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 20.05.2010
А скількох уже нема?
А скількох забрала вічність?
Нідочого всі слова,
А ні туга, а ні ніжність.
Не встигаємо завжди,
Слів хороших знаєм мало.
Пізно шепчемо: "Зажди.
Ще так рано! Ще так рано...".
Пізно плачемо завжди,
Знов і знову розумієм:
Щось не зроблено в житті:
Цінувать життя не вмієм.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=190488
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 19.05.2010
Мені наснилася моя печаль,
Наснилася тривога й безнадія.
Хтось незнайомий шепотів: "Чекай",
Й дивилися на мене очі сині.
А в тих очах докОру біль і смуток,
А ще в них був - незрозумілий біль
І щось таке далеке й не забуте,
І незбагненність наших почуттів.
А ще в них посмішка чужа й знайома
Наснилася, привиділась мені.
А з губ чужих зривалися прокльони
Якісь і безголосі, і пусті.
Боялась сну, та з нього не тікала,
Бо сни - це не життя, а тільки сни.
Мені наснилися мої печалі.
Чи може снилася печаль зими?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=190384
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.05.2010
Згасають зорі,
Збира їх вічність.
Чиє то горе?
Забута ніжність.
Чиї то сльози?
Печаль чия то?
Душа в облозі,
Душа розп́ ята.
Розп"ята болем
І вічним страхом.
За тихим полем
За мить - на плаху.
За мить єдину
Все обірветься.
Й до зірки лине
Душа і серце.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=190379
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 18.05.2010
Все важче розуміти почуттів твоїх мелодію —
Під неї підбирати розучилася слова.
Здається, що кохання наше схоже на пародію,
Ми, наче, разом, тільки ти один і я одна.
Якби то знать, які думки в самотності кружляють,
Якими, справді, почуттями зараз живемо?
Чом наші погляди, немов, каміннями жбурляють?
Можливо, ми вже допили минулого вино.?
Воно було й хмільним, й терпким,й солодко-гіркуватим,
Шкода, що непомітно опустіли вже чарки.
Так важко зрозуміти, що ніхто не винуватий
У тому, що мовчазно-зимні стали вечори.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=188453
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.05.2010
По-різному горять свічки життя:
Одна - лиш мерехтить, друга - палає.
А ще в житті й по іншому буває:
Ледь загорівшись, свічка затухає,
Не залишаючи свого сліда.
По-різному горять свічки життя:
Одні - для інших, інші - лиш для себе.
Одні горять, бо звикли, так вже треба,
Другим горіти - це уже потреба,
Бо - це минуле наше й майбуття.
По-різному горять свічки життя,
По-різному свічки життя згорають
І по собі завжди вони лишають
Біль пам"яті, який не забувають,
А ще пекучий біль: біль забуття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=188178
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.05.2010
Терпкий, духмяний запах, мов дурман,
Вже оксамит трави скрізь зеленіє.
Цвітуть дерева і пливе туман,
А в серці почуттів шквал шаленіє.
Гудуть хрущі над вечір й солов"ї
Піснями в молодість вертають наче.
Здається повертаються мої
Роки, де ти і я, й кохання наше.
Шумить зеленими гілками ліс
І вже рахує нам роки зозуля.
А я не стримую від щастя сліз
І знов я шепочу тобі: "Люблю я".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=188170
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.05.2010
Мне бессонница шептала:
"Расскажи мне про любовь.
Это много или мало?
Это радость или боль?
Как понять зачем улыбка
Без причины на губах?
Всем ветрам душа открыта,
Можно прочитать в глазах
Восхищенье, удивленье,
Чувств нахлынувших восторг,
Ожиданье, нетерпенье
И смущенья разговор.
Как понять любовь ли это?
Иль случайности беда?
Где-то на краю рассвета
Одним эхом - нет и да.
Я бессоннице шептала:
"Расскажи мне про любовь.
Что в любви любви так мало
Знаем оба мы с тобой,"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=187968
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 06.05.2010
Всё чаще в сны приходит молодость.
Зачем? Вернуть уже нельзя.
Казалось мне, что не запомнились
Твои улыбка и глаза.
Любовь, играючи обидел ты,
Сказал небрежное "прощай".
Последний вечер видел, как мечты
Уносит прочь моя печаль.
Шептал чуть слышно ветер ветреный:
"Не обижайся, не судьба".
И загрустили ночи летние,
И заросла травой тропа.
И, если б знал, как ожидала я,
А вдруг сейчас ты позовешь?
Душа озябшая, усталая
Любви шептала: " Не вернёшь".
Любовь кричала громко шёпотом:
"Не уходи. Остановись".
Мне снова снилось лето мёртвое
И миг из книги " Наша жизнь".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=187965
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 06.05.2010
Чому минуле йде за мною в слід
І ні на мить не відпускає?
А подих втрати, як холодний лід -
Спасіння й виходу немає.
І, як колись, у другий день зими
Останній раз моя матуся,
Усмішку подарує знов мені...
І я заплакана проснуся.
Бо вітер пам"яті гортає знов
Мого життя пожовклу книгу.
Мої печалі, ніжність і любов
Розтоплять болю темну кригу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=187748
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.05.2010
Ти минуле моє чи майбутнє?
Чи теперішнє дивне моє?
Пам"ятати тебе чи забути
І не згадувать ймення твоє?
Ти чи радість моя, чи мій смуток?
Ніч бездонна чи день швидкий мій?
Може, ти тільки сон не забутий?
Сни ж минають. Зникають, як тінь
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=187639
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.05.2010
Обірвані струни натхнення,
Затихла емоцій сопілка.
Не можу я про сьогодення
Писати, бо боляче й гірко.
Шукаю слова й не знаходжу -
В думках заблукала, як в лісі.
Щоночі я снами тривожу
Мої не написані вірші.
Вони мене знову благають:
"Життя подаруй нам, будь ласка!"
Та тільки ніколи не взнають:
Життя не придумана казка.
В житті, як на мінному полі:
Так легко в дорозі пропасти
І знати,що зірочка долі,
Як камінь з небес може впасти.
Навіщо слова знов шукаю,
В думках заблукала, як в лісі.
Та точно одне я вже знаю:
Я ще напишу свої пісні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=187637
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 04.05.2010
Нідочого все, що сталось.
Нідочого мої сни.
З дзеркала дивилась старість
У тумані сивини.
З дзеркала дивилась пам"ять,
Очі в пам"яті сумні,
Бо втомилась вона плакать
І не вірить більше в сни.
В посмішці провини смуток,
Літа бабиного мить.
І нічого не забуто:
Серце пам"яті болить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=187416
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 03.05.2010
Я не хочу чекати до завтра,
І не хочу я мріями жити.
Та невже моє серце не варте,
Щоб сьогодні пізнати смак миті,
Коли серцю в грудях бува тісно,
Коли щастя по вінця буває,
Коли погляд коханого ніжно
Заціловує і колисає,
І серця в унісон поряд б"ються,
А від щастя не стримати сльози,
Коли мудрості в очі сміються,
"Ні" сказати безумству не взмозі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=187291
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.05.2010
Як же, пахне скошена трава минулим!
Літом, що давно згубилося в літах.
А мені здавалось - серце все забуло -
Та забилось раптом сЕрденько, як птах.
Все згадало - до останньої краплини,
Навіть запах трав і посмішку твою.
Крізь літа на крилах пам"яті летіло
Й шепотіло непотрібне вже "люблю".
Боже мій, навіщо серце пам"ятає?!
Я вже стала іншою давним-давно.
Літа не було, та й не було кохання
І тебе в житті моєму не було.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=187289
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.05.2010
Наше теперішнє стало мудрішим,
Бо посивішали наші літа.
Нас дідусями й бабусями кличуть,
Дуже далеко весна молода.
Десь у минулім помилок банальність
І все помітніша скупість бажань.
Не повернути всіх мрій безоглядність,
Бо вечоріє вже наш небокрай.
Бабине літо давно промайнуло
І на порозі зима вже стоїть.
Нишком в обличчя морозом війнуло,
Сніг на дорозі життя вже лежить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=187176
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.05.2010
Багато й мало треба у житті:
Кохання, сонце, посмішку дитини,
Щоб тихо сніг кружляв і йшли дощі
І літа бабиного погляд синій.
Щоб не пустіла батьківська хатина,
Онукам й дітям серце віддавать.
Щоб бур’яном не заросла стежина,
Повинен ти усе запам"ятать.
Повинен ти в своє майбутнє вірить
Й онукам, й дітям віру донести.
Життя стежину добротою мірять,
Не спалювати поспіхом мости.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=187175
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.05.2010
Від жінки все найкраще на землі,
А головне: вона життя дарує.
Звучать для неї вІрші, і пісні,
Її портрет художник знов малює.
А жінка йде через вогонь і біль,
В душі надії вогник не згасає.
Пройшовши тисячі доріг і війн,
Рук жінка в розпачі не опускає.
Ніколи на коліна не впаде,
Не дасть біді свій зашморг затягнути,
Бо за собою рід людський веде,
Веде, прийнявши радощі і муки.
Кохання і розлуки пізнає,
Співає колискову немовляті,
Чекає і надією живе
І біль, і гіркоту пізнає втрати.
Їй квіти даруватимуть й любов,
Її забудуть й проклянуть навіки.
Вона розіб"є серце своє в кров,
Прощатиме і знову буде жити.
І знову й знову - тисячі доріг!
І знову й знову - радості й печалі!
І перед жінкою людський весь рід
В пошані низько голову схиляє.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=186990
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 30.04.2010
Через тисячу весен і літ
Зустрічаються тисячоліття.
Зустрічаються вічність і мить,
А в обличчя - майбутнього вітер.
А позаду - падіння і злет,
Велич звершень, помилок байдужість
І брехні гіркуватий хміль-мед,
Правди вже посивіла біль-мудрість.
Зустрічаються знов два віки,
Зустрічаються тисячоліття.
А між ними - одна лише мить,
Щоб самого себе зрозуміти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=186989
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 30.04.2010
Мовчання наших вечорів
Просякло наскрізь самотою
І навіть через вічність снів
Повернеться до нас з тобою.
Мовчання губ, мовчання рук,
Очей чужих сліпе мовчання...
І кожен подих, кожен рух -
Закреслює чуже кохання,
Давно чуже і не згадать
Його і посмішку, і очі.
Втомилась наша біль мовчать,
Вона вночі мені шепоче:
"Прошу вас, відпустіть мене,
Ви і про мене вже забули.
Кохання й так, само помре,
Вогонь в душі вітри задули".
Мовчання наших вечорів
Просякло наскрізь самотою.
Мовчання серця й вічність снів
Не залишають нас з тобою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=186798
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.04.2010
Заходу вино червоне
Жадібно осінній вечір п"є.
Листя пада в вічність сонну,
Осінь тишу з неба ллє.
Кольори червоні й сині
Змішуються. Зовсім скоро ніч.
І зникають темні тіні:
В темний ліс повзуть з узбіч.
Почуттів нових безмежність,
Ніби повінь у моїй душі.
Кожний раз це знову вперше -
Ніби вперше пишуться вірші.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=186795
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 29.04.2010
Твої коси осінь зацілує,
Павутиння сиве залишить.
А в очах твоїх печаль сумує
І душа втомилася вже жить.
І до болю плечі твої плачуть,
Та й вустам всміхатися болить.
Листопад, як жовтий дощ неначе,
Крізь життя твоє летить й летить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=186590
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.04.2010
Як від місяця і до землі:
Так від тебе до мене далеко.
Через сотні і тисячі снів
Знов вертають додому лелеки.
В моїх снах мене, мамо, зовеш
В даль незвідану і незнайому.
Там, де ти, тепер, мамо, живеш,
Де навіки зустрінусь з тобою.
Там, де посмішка мила твоя
На порозі мене знову стріне.
Там, де стріне холодна зима
Й пісня суму безмежного лине.
Там, де вічності туга й печаль,
Немов кокон мене обгортають.
Де немає вже слова "прощай",
Де усім назавжди все прощають.
Через тисячу й тисячу снів
Знов вертають додому лелеки.
Як від місяця і до землі,
Так від тебе до мене далеко.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=186588
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.04.2010
Осінній дощ змива яскравий колір
Зі слів моїх, із почуттів, з моїх думок.
Помітніш вужчає життєве коло,
Все швидше сиплеться мого часу пісок.
На вишнях листя знову червоніє
І літо бабине заглядує в вікно,
А павутиння сивини біліє
І зморшками розкреслено моє чоло.
Моє минуле пам́ ять знов малює
І спогади мої бувають через край.
Вже серце смуток осені цілує
І душу тихо огорта зими печаль.
Вже не живу надіями на зустріч,
Вже трапились всі зустрічі мої давно.
Тягар років перетвориться в мудрість,
Й загляне незнайома вічність у вікно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=186384
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 27.04.2010
Шукаю, знаходжу, втрачаю,
Запізнююсь знову і знов.
Вдивляюся, наздоганяю,
Втручаюсь в чужий мені сон.
Чекаю я на роздоріжжі:
Не знаю, куди мені йти.
Молитви мені чорнокнижник
Нашіптує знов у ві сні.
Чатує зима на порозі -
Накину на двері гачок
І витру непрошені сльози
І пам"яті вип"ю ковток.
Забуду, щоб запам́ ятати,
Ніколи вже не озирнусь.
Шукаю, щоб знову втрачати,
Зими, як печалі боюсь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=186383
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 27.04.2010
А на другий день зими
Ранок став, як ніч. Такий же темний...
І бездонний... І такий же мертвий...
Це був другий день зими.
Маму в другий день зими
Так раптово вічність відібрала...
Так багато мамі не сказала
Вранці, в другий день зими.
Свічка в другий день зими
На столі під образом горіла...
А в душі навіки вечоріло:
З мамою прощались ми.
2000р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=186201
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 26.04.2010
Стелить вечір простирадло біле,
Сонечко втомилось і лягає спать.
Оживають так раптово тіні,
Вітер колискову почина співать.
Вечір тихо прикриває ставні
І назустріч ночі несміливо йде.
Зустрічаються "сьогодні" й "завтра".
Хто із них з собою тихо позове?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=186051
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 25.04.2010
Так хотілося щастя,
Так хотілось любові.
У весни, мабуть, вкрасти
І не слухати дзвонів
Веснянної дзвінниці,
Що кричить і благає:
"Повернись,повернися,
Я без щастя вмираю".
Так і я помирала:
Щастя так я хотіла.
Що ж робити? Не знала.
Я себе обдурила?
Я повірила мріям?
Снам повірила взимку?
На душі моїй - іней
І від відчаю - гірко.
Так хотілося щастя...
Не помітила. Чому?
А чуже нащо красти?
Нащо вірить чужому?
Залишу свої мрії
Снам, яких не чекала
І довірюсь надії -
Це для щастя не мало.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=186050
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 25.04.2010
Моїх думок злежале полотно
Розлізлося. Залишилось лахміття.
Ніч злякано заглядує в вікно,
А в хаті, як в труні, і темно й тихо.
Самотність мою душу сповіда,
Гріхи давно забуті не прощає.
Вмирають не народженні слова...
О,Господи, як довго не світає!
Чому так довго півні в ніч цю сплять?
Втомились тіні під вікном снувати.
Сумує ніч, сумує листопад,
Самотність вчиться все мені прощати.
Як довго! Чи бува таким життя?
Тисячоліття за ніч промайнули.
Ніч злякано у вікна загляда:
Майбутнє зустрічається з минулим.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=185950
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 24.04.2010
Ніч крадькома тікає з двору,
Ховається в траву пітьма
І сонечка прозорий промінь
Спішить до кожного вікна.
Загляне, скаже: "Добрий ранок,
День починається новий.
Уже хмарки зібрались в танок
І півень сни вже розповів".
Світає. Сонце щиро й щедро
Розхлюпує тепло з долонь.
Шепочуться про щось дерева,
Задув вітрець зорі вогонь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=185947
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 24.04.2010
Зустрінемось коли зустрінемось -
Я обіцяти іншого не хочу.
Надії, як пісок розсипались,
Печаль губами мертвими шепоче:
"Зустрінемось, коли зустрінемось.
Давно стоїть розлука поміж нами".
Мені примарилось, наснилося -
Гуляє літом віхола садками.
Зустрінемось,коли зустрінемось...
Чому так з нами сталося, мій любий?
А серце вірило, надіялось...
А у печалі, бачиш, мертві губи...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=185689
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.04.2010
Чому я ваші почуття
Ніяк не можу зрозуміти?
Я інше прожила життя,
Я інші знала весни й квіти.
Я знала вулиці не ті
І знала я не ті печалі.
А весни наші золоті!
Звичайно, ви того не знали,
Бо ви ще в світ цей не прийшли,
Ви десь іще були далеко.
Мої ж троянди відцвіли
Й не повернулися лелеки
Й засумувала за вікном
Дощів осінніх тиха вічність.
І літо бабине мов сон,
І вигадана мною ніжність.
Моїй зимі назустріч йдуть
Мої літа, мої дороги.
Так хочеться мені збагнуть
Всі ваші почуття й тривоги.
Мої ж троянди відцвіли...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=185688
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.04.2010
Де твоя обірвалась стежина?
Де твоя заблукала душа?
І чому опустилися крила?
Де домівка остання твоя?
Я питаю себе знов і знову,
А у відповідь - тиші печаль
І минулого подих зимовий,
І не сказане нами "Прощай".
Де ти зараз, мій брате, єдиний?
Чому доля у тебе сумна?
Де твоя обірвалась стежина?
Де остання домівка твоя?
І не віриться, що вже ніколи
Не зустрінемось ми на землі.
Відвернулась твоя горе-доля...
Ти приходиш тепер в мої сни.
Я запитую знов і знову...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=185491
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.04.2010
Відкриваю "Кобзар" я і знову
Чую голос Шевченка живий.
Мов струмок ллється рідная мова:
Лиш Тарас так писати умів.
Разом з ним я страждаю і плачу:
З байстрюком Катерина іде,
Ось причинну на березі бачу:
З краю дального милого жде.
Україну згорьовану бачу.
Її серцем Шевченко любив!
Бачив він, як народ всюди плаче,
Як у пана в ярмі гірко жив.
Вірив він, що настане година
І підніметься змучений люд.
Буде вільною мила Вкраїна,
Люди в щасті, в добрі заживуть.
Відкриваю "Кобзар" я і знову
Чую голос Шевченка живий.
Мов струмок ллється рідная мова:
Лиш Шевченко писати так вмів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=185487
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 22.04.2010
Чужі незнайомі вуста
Шепочуть мені про кохання.
В душі - пустота, пустота...
Єдине, єдине бажання -
Не бачити очі чужі,
Щоки не торкнутись чужої.
А ненависть гострить ножі
Й готує печалю сувої.
І серце на шмаття вже рве
І біль, й неминучість розлуки.
Кохання- твоє чи моє? -
Опустить у відчаї руки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=185282
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 21.04.2010
Березень плаче. Чому?
Очі так ніжно сумують.
Шепче зима:" Я люблю".
Танго вітри протанцюють.
Сніг помирає і вже
Теплим повітрям запахло.
Березень плаче... Невже
Серце від туги зачахло?
Ніжності нитка тонка
Рветься так боляче й легко...
Крапля кохання гірка,
В серці від неї так терпко.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=185281
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 21.04.2010
Я называю именем твоим
Закаты наши, ночи и рассветы
И праздник лета, скуку долгих зим
И наше золотое бабье лето.
И прошлое, и будущее я
Вновь называю именем красивым
И шёпот ветра, снега, плач дождя,
И листопад задумчиво-ленивый.
Твоим я именем зову теперь
Былые встречи наши и разлуки,
Улыбки взрослых наших дочерей,
Доверчивые взгляды наших внуков.
Я называю именем твоим
ГодА и наше каждое мгновенье.
Благодарю за лето, скуку зим,
Благодарю за сердца вдохновенье!
Я называю именем твоим...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=185131
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 20.04.2010
Живу, а може,просто час марную?
Чи, може, час мене іще не зрозумів?
Душа тривогами тепер сумує,
Торкається минуле все частіше снів.
Печалі ніж знов душу навпіл крає,
Душа гливка - не залишає навіть крихт.
І сил боротися уже не має,
І сивини моєї все густіше сніг.
А сумніви вогнем печуть пекельним,
Щоб втамувати спрагу, я безсоння п"ю.
Життям крокую кроком я непевним,
Себе питаю: "А для чого я живу?".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=184969
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 19.04.2010
Розквітли яскраво жоржини
На рідній і любій землі.
Прекрасна моя, Сватівщино,
Я щастя бажаю тобі!
Добра і достатку бажаю,
Щасливих і сонячних днів,
Багатих і щедрих врожаїв,
Широких і чистих ланів!
Весною нехай білим цвітом
Буяють вишневі садки!
Найкращі живуть тут на світі
Такі, як у тебе свати.
І річечки Красної лепіт-
Дитинства чарівні казки.
Дарую онукам тепер я
Всю ніжність твоєї краси.
Дарую їм дивні світанки
Й замислені синь-вечори.
Онуки мої сватівчани
Стрічають величність зорі.
Містечко,що серцю так миле,
Де річка під гору біжить.
Тут пам'ять і предків могили
Й моїм правнучатам тут жить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=184966
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 19.04.2010
Здається: не було тепла,
А літо - тільки сон, не більше.
Вже лист сухий летить, кружля,
Сумують яблуні і вишні.
Біліє паморозь в траві.
Чи, може, це земля сивіє?
Кудись зникають літні дні -
Нікчемними здаються мрії.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=184878
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 18.04.2010
Було таким спекотним літо,
Днів низка довгою була.
Сьогодні вранці в хвіртку тихо
Навшпиньки осінь увійшла.
Пройшла подвір'ям і городом,
Шепнула вітру: "Я - твоя".
А літо величаво й гордо,
Пішло із двору навмання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=184854
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 18.04.2010
Ніч заглядує в заспані вікна,
Вітер мертвим листком шурхотить.
Та до осені серце не звикне,
Марить літом воно і болить.
Ніжність літа жива і реальна,
Зберегла запах літа трава.
Тільки серце шепоче : " Все марно,
Вороття літу більше нема".
Так чому барви літа яскраво
Мої сни переповнюють знов?
І не марно іще, все не марно,
Збереже літо нашу любов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=184842
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 18.04.2010
О, Господи, благаю, дай натхнення!
Душі дай сили і терпіння дай,
Щоб написати вірш. Вірш-одкровення,
Де будуть жити радість і печаль.
Де буде жити вічності величність,
Величність миті в ньому буде жить
І будуть поруч жити зрада й ніжність,
І дощ , і неба літнього блакить.
І будуть в ньому жити зими й весни,
Мені подарить осінь сивину.
В душі моїй знов крига болю скресне
І серце серцю скаже: "Я люблю".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=184786
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 18.04.2010
Що з нами старість робить, Боже!
Малюнок зморшок, вуст зів́ ялі пелюстки,
А серце плаче, бо не може
У світ майбутнього нас ще раз повести,
Минуле вже важке, як камінь,
А в ньому і любов, і зрада, й каяття.
І залишилась тільки пам́ ять,
Та і вона не все минуле пам́ ята.
Придавлені роками плечі,
Розпрямити нема ніяких сил
І вже давно зимовий вечір
Усі стежки твого життя запорошив.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=184782
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 18.04.2010
Перед дзеркалом донька застигла.
"Як я виросла, мамо, поглянь".
Задивилась на себе. Затихла.
Їй дитинство шепнуло: "Прощай".
Усміхнулося їй наостанок -
Не жалкуй за минулим, пробач,
Що років твоїх ніжний світанок
Промайнув. За минулим не плач.
Ще твій вечір далеко-далеко
І вже близько весни цвіт-розмай.
І несуть десь на крилах лелеки
І кохання твоє, і печаль.
Перед дзеркалом донька застигла...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=184499
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 17.04.2010
А до ранку - далеко-далеко…
Дочекатися б вічного сонця
І побачити знов, як лелеки
Пролітають…і це не здалося.
Дочекатися. Лиш дочекатись,
Перекресливши мить або вічність
І ніколи вже не озиратись,
І допити невипиту ніжність.
А до ранку - життя ще прожити,
І на ніжність мудрішою стати.
Посміхнутися, ранок зустріти,
Як найбільше в житті твоїм свято.
А до ранку - далеко-далеко...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=184495
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 17.04.2010
Ребро Адама - й навіть Бог
Сам здивувався із свого творіння,
Бо в Єві щось таке було,
Чого не дав колись Бог навіть Змію.
Всевишній й сам не знав того,
Яку він жінці волю дав і силу,
Який в душі її вогонь
І скільки в Єви є в душі терпіння.
Які б випробування їй
Не випали, щоб гартувати долю.
Йшла Єва крізь наругу й біль,
Бо мужність вона мала й сильну волю.
Без неї не було б весни
І не дозріла би пшениця в полі,
Не йшов би дощ, мабуть, сніги
Не дивували б людство білизною.
Кому б троянди дарував
Адам, за ким ішов би без вагання?
Кому б вірші свої писав
І чи пізнав би він колись кохання?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=184422
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 16.04.2010
Жінці-матері я до землі
Знов вклоняюся в пояс, низенько.
Я вклоняюсь її сивині,
Я вклоняюсь рукам твоїм, ненько.
Всім нам жінка давала життя,
Колискову нам серцем співала
І вела нас вона в майбуття,
У дорогу нас благословляла.
Була сильною і водночас:
І божественною, і земною.
Не за себе молилась, за нас,
І боялася бути слабкою.
Віддавала душі все тепло,
Дивувала безмежним терпінням.
Скільки ж сили у неї було!
Скільки відданності в серці милім.
Жінці-матері я до землі
Низько кланяюсь знову і знову.
Материнським рукам й сивині,
Признаюся я в вічній любові.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=184419
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 16.04.2010
Два кохання немов дві самотності,
Як над річкою два береги.
Чи байдужості дві, чи дві гордості
Й неможливість місточок знайти,
По якому одне та й до одного,
Щоб зустрітися їм назавжди.
Раптом стрітися тільки лиш поглядом
Й погляд в бік уже не відвести.
Та чому загубилась стежиночка?
Замело її снігом густим.
Промайнули літа, як краплиночка,
Що зірвались дощем із хмарин.
Промайнули...і вже дві самотності
На місточку не стрінуться, ні.
Дві байдужості, дві вічних гордості
Не зустрінуться навіть ві сні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=184383
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 16.04.2010
Знову бабине літо у садку заблукало,
Заплело павутинням сухі гілочки.
У повітрі осінньому листя кружляло,
Щось таке незбагненне прийшло потайки.
Це не схоже на радість, не схоже на сльози,
Це так схоже на мрію і схоже на сни.
Ще не віриться серцю в майбутні морози
І уже не можливо вернути весни.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=184382
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 16.04.2010
Заблукала в тумані ця ніч.
Мої сни заблукали в тумані.
І зав"яжеться вузлик тугіш.
Вузлик пам'яті, вузлик обманів.
І безсоння загляне в вікно,
І без дозволу зайде у хату.
Цілу ніч будем ми з ним удвох
Книгу долі моєї гортати.
Вранці стане росою туман
І впаде у траву при дорозі.
Днів минулих забутий обман -
На подушці залишаться сльози.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=184316
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 16.04.2010
А за вікнами - знову зима.
А за вікнами - сніг білий-білий.
І кінця цій зимі,ой, нема:
Десь весна загубилася, милий.
Десь снігами вона все блука,
Замітає стежки хуртовина.
Календар не листки обрива:
Обриває надії провину.
Знов сумує за вікнами ніч,
Вітер плаче, вовчицею виє.
А сьогодні насниться мені
Сад вишневий у одязі білім.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=184241
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 16.04.2010
Осінь квапилась: з пензлем й палітрою
Вранці в місто тихенько ввійшла.
Барви сонячні, теплі враз витерла,
Малювати своє почала.
Ніжно листя і ківтів торкалася,
Залишаючи всюди сліди.
Листопадом раптовим вірвалася
В перестиглі серпневі сади.
Чарувала і звабно всміхалася,
Розстеляла густу шаль-туман.
І сама собі все дивувалася,
Чарівний дарувала обман.
Літо з розпачу тихо розплакалась —
Час так швидко майнув, пролетів.
«Ніби все як потрібно і трапилось», —
Вітер сумно йому шепотів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=184131
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 15.04.2010
Багряне сонце падає в замет,
Рожевим язиком лизнувши вікна.
Стихає дня зимового банкет...
І кожний раз до цього треба звикнуть.
Вже в місто сині сутінки ввійшли,
Останній подих дня в них розчинився.
Багряне сонце падає в сніги...
За крону дуба місяць зачепився...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=184130
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 15.04.2010
Сумує печалі мій відчай,
Сумує молитви біль-пам́ ять.
А я забуваю обличчя:
З душі викидаю геть камінь.
Для чого минуле сумує
І сни мої знов щось шукають?
Вуста я чужі поцілую:
Своє сьогодення втрачаю.
А може зимова це вічність,
Де вітер шукає розраду?
Сьогодні заплакана ніжність
Не дасть собі спокою й ладу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=184044
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 15.04.2010
Абрикоси цвітіння рожеве
І повітря духмяно-п́ янке,
Одяглася берізка в зелене
Своє тіло сховала струнке.
Сонце землю цілує зігріту,
Щоб тепло їй віддати сповна
І зелену траву оксамитом
По землі розстеляє весна.
І чаклує, мов зваблює, квітень,
Небо, ніби тонкий синій шовк!
Рожевіють на гілочках квіти
І красою дивують нас знов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=184043
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 15.04.2010
Ще напівдень, і ще... не вечір,
Вже рання зірочка зійшла.
І річка тихо щось лепече,
І з вітром шепчеться гілля.
Ось мить, іще одна-єдина:
І сонце в річку упаде.
Й сорочку вечір синю-синю,
Як і учора одягне.
І піде знов назустріч ночі...
І розминеться, як завжди.
Чи ніч, чи вечір прошепоче:
"Мене хоч завтра підожди"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183978
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 15.04.2010
Чорніють клаптики городів,
Останнє листя опада.
Забутими стежками бродить
Печаль осінньодощова.
І погляд неба став сумнішим,
Все ближче небо до землі.
А запах осені терпкішим
Став в першу заметіль зими.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183977
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 15.04.2010
Калина червоне намисто
Наділа сьогодні навмисно.
Не можна очей відвести,
Не можна забути краси.
Мені розкажи ти відверто
Для кого твої чари знов?
Чом падають в білі намети
Твої намистинки, мов кров.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183873
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 14.04.2010
Ты себя называешь Волчицей.
Что случилось с тобой и когда?
Из стихов твоих боль вереницей,
Оставляет следы навсегда.
От какой же отбилась ты стаи?
Кто живёт в твоём логове, Энн?
В твоём голосе вечность печали
И живучесть твоих всех дилемм.
Сквозь кричащую боль ожиданья
Я расслышать, конечно, смогу
Как душа твоя в тихом молчаньи
Выживает на зло злу всему.
Зачеркнуть невозможно былое.
Да и нужно ли это тебе?
Многоточие всех предисловий,
Как следы на сыпучем песке.
И не очень-то хочется верить,
Что тебе по нутру волчья жизнь.
Просто дует заснеженный ветер
И твой Волк не шепнул:" Энн, держись".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183666
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 13.04.2010
Осень сегодня в последний свой раз
Мне улыбнулась так солнечно, светло.
И затуманился взгляд синих глаз,
Холодно стало от жгучего ветра.
Утром трава стала ярко-седой,
Как обожглась неожиданной болью.
Что-то неясное, схоже с бедой,
А может быть, даже с первой любовью.
Вместо осенних печальных костров
Лишь острова попелищ тёмно-серых.
Это как будто уходит любовь
Или приходит любовь из Вселенных.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183665
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 13.04.2010
Тобі боліло, вибачалася за біль.
Шукала посмішку для мене.
А посмішка твоя сумна , як ночі тінь,
Торкнулась вуст твоїх й померла.
Тобі боліло. Ти соромилась хворать.
Соромилась лежать у ліжку.
Кудись спішила дуже і хотіла встать:
Тебе уже чекав Всевишній.
Тобі боліло, мамо. І пекучий біль,
І осліпив й зробив німою.
Останніх не змогла мені сказати слів -
Твій біль залишився зі мною.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183245
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 11.04.2010
Одягаю мамину кофтину
І здається: мама обійма
Ніжно-ніжно, як малу дитину,
Пам"ять у минуле порина.
Ось і знову я дівча маленьке -
Мама усміхається мені.
Чом усе залишилось далеко?
Маму бачу тільки уві сні...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183225
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.04.2010
Яка нестерпно довга ніч!
І дощ чомусь всю ніч сумує.
А пам"ять з багатьох облич
Твоє обличчя намалює.
В думках проходжу знов і знов
Стежками, де колись ходили,
Зустріли там свою любов
І так раптово загубили.
Яка нестерпно довга ніч!
І сни обходять стороною.
Кричить під ранок сумно сич,
Сумує серце за тобою.
Світанок ніжно обрива
Мої смішні, нікчемні мрії.
І втомлених думок слова
Зникають в нікуди, як тіні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183186
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 11.04.2010
Вже чужа мені твоя печаль п"янка:
Десь в минулому назавжди ти і я.
Сива в полы вже полин-трава гірка
І коротшає тінь нашого життя.
Зрозуміти чим для нас кохання є,
Що для нас мовчання і сліпе, й німе?
А життя таке коротке і низьке,
Так чому з тобою порізно ми вже.
Чому ми клянемо долю повсяк час?
Озираємось, жалкуємо за чимсь?
Чом минуле знов трима за руки нас
І веде назад, веде у сни кудись.
І карає нас безсонням знов і знов.
Та для чого спогадів нам каяття?
Це - життя, в якому стріли ми любов,
Тільки ми в минулому: і ти, і я.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183182
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 11.04.2010
Словно и не было вёсен,
Первых признаний в любви.
Бросила под ноги осень
Жёлтые листья свои
И кружева паутинок
МЕжду листвой кружат вновь.
Время же неумолимо,
Стала седою любовь.
Стала любовь осторожней,
Чувства нельзя взять взаймы.
Только любовь всё дороже,
Словно в начале весны.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183126
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 11.04.2010
Так мало для счастья мне нужно:
Улыбку любимого утром,
Не быть бы безликой, бездушной,
В любви поступать только мудро.
Чтоб жить, не боясь расставаний.
Когда же разлука случиться,
Чтоб радостью ожиданий
Умело моё сердце биться.
Чтоб были весны дни цветными
И запах хмельной у полыни,
Чтоб снежными были все зимы
И небо осеннее - синим.
Чтоб наши рассветы, закаты
За нас никогда не стыдились.
Чтоб были желанья крылаты,
Чтоб счастьем улыбки светились.
Уметь всё прощать и прощаться,
В любви не спасаться лишь ложью
И верить, что с птицею счастья
Жить в мире огромном не сложно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183125
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 11.04.2010
Руки мамины тихо и сонно
На колени устало легли,
А под кожей пергаментно-тонкой
Тёмно-синие вен ручейки.
Эти руки меня пеленали
И качали ночами меня,
Если нужно, они врачевали,
От болезней спасая, храня.
Дочерям моим мамины руки
Подарили всю нежность свою
И не знали они горькой скуки,
Не успели они отдохнуть.
Всё боялись, а вдруг не успеют
Переделать земные дела.
Торопилось всегда её время:
Постарела родная моя.
На колени ложатся устало
Руки мамины только на миг.
Улыбнулась печально мне мама:
Вот уже мне и некогда жить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183088
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 11.04.2010
В дом родительский всегда, как к роднику,
Прихожу. Бывает прибегаю.
Мамин голос, как живую воду пью,
За отцовским оханьем скучаю.
Но всё чаще беспокоюсь я одним:
Если добежать я не успею,
Не успею улыбнуться я родным,
Как я дальше жить без них сумею.
Словно заклинанье повторяю вновь:
Только бы родник дарил надежду,
Только б мамина улыбка и любовь
На пороге встретила, как прежде.
1997г.
Вот и всё...Родник мой пересох:
Мамы и отца теперь не стало.
И отцовское затихло "ох",
Не встречает, улыбаясь мама.
В доме пусто. Только тишина.
Два стакана на окне с водою
И не вериться, что навсегда
Маму с папой вынесли из дома.
Натыкаюсь взглядом без конца:
Платье мамино,отцовские ботинки.
И скулит собака у крыльца,
Навсегда ушёл из дома кот Пушинка.
Вот и всё. Всего за двадцать дней
Прошлым стали сразу мама с папой.
А тоска сжимает сердце мне
Грубой и тяжёлой своей лапой.
2001г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183087
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 11.04.2010
А густой-густой туман дома окутал,
Затеряться так легко нам невзначай.
И дорожки наши кто-то перепутал,
Прошептал нам кто-то в след:"Прости...Прощай..."
Мы с тобой детей не вырастили вместе,
И состарились не вместе мы с тобой.
В наших судьбах просто не хватило места
Чувствам нашим под названием "любовь".
Никогда мы не были с тобой знакомы,
Никогда не знали как кого зовут.
Почему же сердце сковано в оковы
Бесконечных и неведомых разлук?
Безутешною вдовою ожиданье
Спрятать слёзы не пытается уже.
Ты когда-то назначал не мне свиданье,
На свиданья бегала я не к тебе.
Только наши сны настойчивым желаньем
Рисовали мне любимые глаза.
Только наши сны давно полны молчаньем,
Наши встречи зачеркнули небеса.
Может быть, рассеется туман когда-то,
Может быть, когда-то не приснишься мне.
В чём же наше ожиданье виновато?
Для чего встречались мы с тобой во сне?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183027
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 10.04.2010
Печаль осіння! Що то за краса!
В ній неповторності величність.
Бринить на віях захвату сльоза,
Дарує осінь смуток й ніжність.
Ще мить тому дощ казку шепотів,
Вже сонце ласку знов дарує.
Яка чарівність цих осінніх днів -
Це літо бабине чаклує.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=182976
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 10.04.2010
На гойдалці снів знов і знову
Я падаю вниз, вверх лечу.
Нові почуття, ніби повінь:
Життям незнайомим живу.
Прощаю зухвалість провини,
Прощаю недбалість розлук
І знову в кохання я вірю,
Як в ніжність матусиних рук.
З минулим я знов зустрічаюсь,
В майбутнє вдивляюся я,
З колін негаразд піднімаюсь
І вірю в прекрасність буття.
Несуть мене сни через ночі
На гойдалці вверх або вниз.
А серце мені знов шепоче:
"Будь ласка, ти тільки вдержись..."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=182845
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.04.2010
Спливає непомітно час,
Минулому все залишає.
Не перший, не останній раз
Мене життя життю навчає.
Приходить розуміння мить,
Що не навчилася я й досі
Життя науку розуміть,
Що ні до чого весь мій досвід.
Що ні до чого всі слова,
Мої думки, мої бажання.
Мене життя життю навча,
А я втомилась від навчання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=182844
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.04.2010
Ми з тобою у тисячі снах
Зустрічалися знову і знову.
Не одна промайнула весна,
Не одна осінь стала зимою.
Все помітніше зморшок печаль,
Сивина все помітніш на скронях.
А тягар наших вічних мовчань
Загубився, як тінь, в наших долях.
Серце серцю промовить: " Люблю",
Я встигаю тобі посміхнутись.
В глибині незабутого сну
Зустрічаємось, щоб розминутись.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=182802
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.04.2010
Ніби дощ весняний, довгожданний,
Ніби пролісок перший розцвів,
Так приходить лиш перше кохання,
Несподіване, як заметіль.
Несподіване, як взимку вечір,
Несподіване, як в травні сніг,
Необачне й таке недоречне,
Ніби вічність ступа на поріг.
Ніби річка гірська швидкоплинна
І, як бабине літо крізь дощ.
І святе воно й зовсім не винне,
Й гіркувате буває, як жовч.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=182568
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.04.2010
Я тебе не кохаю вже,ні.
Я для чогось тебе пам"ятаю.
Бачу я тебе в кожному сні
І на зустріч у снах знов чекаю.
Чую голос я твій і слова,
Ніби мед захмелілий і давній.
І ніхто і ніколи не взна
Чому в сни з головою пірнаю.
В круговерть ніжних снів, як у вир,
Забуваючи геть все на світі.
Не кохаю... Ти тільки не вірь...
Я не плачу... Здалося. Це - вітер.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=182564
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 08.04.2010
Жалкувати не потрібно:
Розбрелись кудись думки.
Догорає тихо літо,
Осінь загляда в шибки.
Вже на вишнях листя мало,
Вітер залишки зрива.
Серпень добігає краю,
Павутиння залиша.
Щось змінилось непомітно:
Може, день коротше став?
Може, літо вже й не літо
І не та яскравість фарб?
Вже трава інакше пахне:
Чи печаллю, чи дощем?
Все так просто і так складно:
Ми крізь літо в осінь йдем.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=182344
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.04.2010
Я знову в дзеркало дивлюсь на себе,
А бачу в ньому мамине лице:
Останній погляд,як осіннє небо
І усмішка печаль мені несе.
Все більше перетворюється в мудрість
Років моїх вагомі надбання.
І сум плечей, й минулого минучість
Прийшли не зразу і не навмання.
Дивлюся в дзеркало і розумію:
Все більше схожа на матусю я.
Боюся схибити, бо ще не вмію
Так жити, як колись вона жила.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=182343
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.04.2010
Знову холодний зимовий вечір заглядує в вікно,прислуховується до того, що робиться в хаті. А в хаті - тиша. Тиша, від якої так боляче, так самотньо. Минуле блукає по кімнатам, заглядає по всім куточкам, заглядає в душу, шепоче давно забуті слова. Тільки не зрозуміло навіщо минулому ьіль і само- тність жінки , навіщо минулому згадувати те, що вже ніколи не повториться.
Так вже сталося, що чоловік помер давно, а дітей - не дав Бог. І живе жіноч-
ка сама, дає пораду своїм думкам та снам, розмовляє з минулим. Ні, не зі своїм минулим, а з тим минулим, коли вони були ще вдвох.
Їхнє минуле було коротким, але таким щасливим, таким яскравим, що коли до неї сваталися чоловіки, їй не хотілося щось змінювати. Вона так боялася, що в їхнє минуле вірветься щось незнайоме, чуже. так вона й жила - одна-однісінь- ка. І була впевнена - це доля. А долю не обійдеш, не обминеш. Нехай краще минуле блукає по кімнатам, заглядує по всім куточкам. А біль самотності -без нього вона не проживе й миті, бо вона до нього звикла за довгі- довгі роки. А
зимовий холодний вечір не буде вічним, треба тільки діждатися весни. А минуле знає, що якщо воно запізниться хоча б на хвилиночку,жінка почне збиратися в
дорогу. В свою останню дорогу, назустріч свойому, ні, їхньому, минулому.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=182145
рубрика: Проза, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 06.04.2010
Сніг падав важко. Вітер нахабно хапав перехожих за підняті коміри, ляпав хо- лодними долонями по обличчям, штурляв у спину. Перехожі йшли з нахиле- ними головами, ховаючи обличчя в затишок шрфів. Під ногами чавкала гря- зюка, було так незатишно й так самотньо, що хотілося жо щему в серці,ско- ріше зануритися в тепло рідного дому й закрити за собою двері.
Галина Іванівна йшла за натовпом за звичкою, як учора і позавчора. Вона ні- би не помічала ні снігу, ні вітру. Вона знала наперед яким буде вечір, довгий зимовий вечір. Все повторювалося з дня в день, з року в рік. Змінювати ритм життя не було ані бажання, ані сили. Вона йшла тупо дивлячись собі під но- ги, навіть не помічаючи, що на її вустах жила посмішка. Посмішка була така недоречна на її втомленому обличчі, на її зів"ялих вустах! Але це була спра- вжня посмішка. І,якби її зараз запитали чому вона посміхається, вона навіть не змогла б відповісти.Та раптом Галина Іванівна спіткнулася, почала хапати повітря руками, впустила сумку і зрозуміла,що вона не впала, бо автоматич- но піймала полу чийогось пальто. Їй було соромно за свою поведінку, вона нахилилася, щоб підняти сумку, але чужа чоловіча рука вже підіймала сумку з землі і вложувала ручки сумки в її маленьку долоню. Погляди їхні зустріли- ся... і зупинилися сер- ця. На неї дивився він, її однокласник, якого вона кохала ось до цієї хвилини.
Посмішка почала сповзати з її вуст, щоб заховатися, стати непомітною. Як це
було давно - пройшло ціле життя, а може й ще більше. Перед нею стояв не- знайомий, старий чоловік. Вони мовчали, слів не потрібно було шукати, їх не
було зовсім. Не було тих слів, які б були доречні в цю хвилину. Пройшла ціла
хвилина, хвилина довжиною з життя, а може й більше. Галину Іванівну підхо- пив натовп, а чоловік так і стояв, не оглядаючись їй в слід.
Тільки зараз вона зрозуміла, що все життя, а може ще й більше, вона чекала на цю зустріч,жила нею, не помічаючи як вона сама стала старою жінкою.І
було так боляче від того, що в душі, в серці не заболіло, не закричало, не засміялося. Душа і серце вщент наповнилися пустотою і більше нічим.
Ось і хвіртка, за якою все було таким звичним - з дня в день, з року в рік.
Вона знала наперед,що буде зараз, завтра і завжди... А зустріч? Та все це
примарилося, здалося, бо падав важкий сніг і було так незатишно і самотньо.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=182139
рубрика: Проза, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 06.04.2010
Ничего не прошу у судьбы я взаймы:
Ни любви, ни наград и ни почестей.
Я хочу жизнь прожить от весны до зимы,
Путь пройти свой без злобы, но с гордостью.
Без обид бы прожить и нелепых разлук.
Без ошибок, без хамства, по совести,
Чтобы рядом всегда был мой преданный друг,
Разделил бы и радость, и горести.
Яркой радугой, солнечным, радостным днём
Пусть запомнится мне моё прошлое.
Всё, что осень сжигала багряным огнём,
Пусть зима засыпает порошею.
Исправляя ошибки, любовь я храню
И живу между взглядами колкими.
Для себя я стихами себя же творю
И звучат они строчками звонкими.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=181838
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 05.04.2010
Як багато не сказано мамі
Найщиріших і ніжних слів.
А тепер безконечність печалі
Оселилася серед біль-снів.
Все здається, що мама десь вийшла:
До сусідки, а може - по хліб.
У вікно стука мамина вишня:
Не чекай - занесло снігом слід.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=181827
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 05.04.2010
Я і осінь на цвинтарі. Вітер
Між могилками тихо блука.
На гробницях засохли вже квіти,
Незнайома тут тиша й дзвінка.
Лет часу я тут не помічаю,
Я читаю чужі імена.
Може, я щось сьогодні втрачаю?
Може, я щось сьогодні знайшла?
Зрозуміла життя я миттєвість,
Смерті вічність і вічності суть.
Я на цвинтарі і сьогоденність.
Так колись і до мене прийдуть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=181780
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 04.04.2010
Вилітають із гнізд пташенята:
Йдуть із дому у світ наші діти.
Залишаються батько й мати,
Щоб чекати й надією жити.
Та складуться по-різному долі:
Хтось листом обізватись забуде,
Хтось повернеться знову додому,
А комусь в чужині краще буде.
Вилітають. Ідуть геть із дому...
Так було. Буде так безконечно.
Стане мама зимово-сідою,
Будуть плакати батькові плечі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=181751
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 04.04.2010
Я знову до тебе прийшла:
В словах я шукаю розраду.
Та слів я чомусь не знайшла
Й думки не зберу я до ладу.
А очі у тебе сумні
Й рукам на колінах так тісно.
За вікнами у напівсні
Кружляє змертвіле вже листя.
Це осінь вже! Чому ж мені
Все мариться: літо, ще літо...
А очі, коханий, твої
Сумні, як осінні ці квіти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=181748
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 04.04.2010
Пустих думок важкі тенета.
Струмок часу пересиха.
А ніч, як істина відверта,
У душу й вікна загляда.
Шукаю відповідь в безсонні,
Боюсь незвіданних тривог.
І чую - б"ють копитом коні,
Готові вже везти візок.
А в нім - минулі негаразди,
Моїх щасливих днів торби.
І повезуть , де я назавжди
Залишуся без висоти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=181019
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 31.03.2010
Я народилася на Сватівщині
Й тому з колиски сватівчанка я.
Тут мама і бабуся посивіли
І я онукам серце віддала.
Вставала рано я, до сходу сонця,
Лягала завжди пізно - що та ніч?
А щастя - крапля на моїй долонці,
А в краплі тій - життя моє, не більш.
Усе-усе вмістилось в тій краплині:
Розлука і любов, і казка снів,
Й до хати рідної в траві стежина,
І шепіт трав, й печаль дощів й снігів.
Садків вишневих білі заметілі
І річечки спокійна течія,
Й куточки міста серцю такі милі,
І день, і тиша зоряна, нічна.
Й онуків очі: в них надія й віра,
Моє минуле і майбутнє в них.
Онуків посмішки - це щастя міра
І нейбадужість серця й днів моїх.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=181017
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 31.03.2010
Перший зимовий день і перша ніч
Стали для тебе останніми, мамо.
Як і сьогодні, не випав ще сніг
Вічність у вікна твої заглядала.
Сонце свої ще дивилося сни,
Тиша нічна ще блукала десь містом,
А на подушці ліг сніг сивини,
Відчаю горе наповнилось змістом.
Мамо, душа твоя вже зазбиралась
В дальню, останню дорогу твою:
Ти доторкнулась руки й попрощалась,
Богу молитву шептала свою.
Слів твоїх шелест: "Додому...додому...", -
Сили піднятись не мала вже ти.
Чому так сталося, Господи, ...чому?
Маму навіщо забрав назавжди?
Згадую ніч ту я знову і знову,
Ніч ту останню, матусю моя.
Чую твій голос, мов відгуки дзвону,
Так починалась остання зима.
Це вже остання зима твоя, мамо...
Ти назавжди залишилась в зимі.
Втрати розпука стоїть поміж нами,
Низько вклоняюсь тобі до землі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=180807
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 30.03.2010
Павутиння бабиного літа
Зачіпляється за листя, за траву.
На мої долоні ляже тихо
І залишить на волоссі сивину.
Не жалкує осінь позолоти
І багрянець листю щедро роздає.
А осіннє небо, ой, високе
Й річка під горою в напівсні живе.
Знов і знов кружляє павутиння,
Мертве листя під ногами шурхотить.
Серце перекреслює надію -
Літо бабине не в силі зупинить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=180771
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 30.03.2010
Вже дерева зовсім оголились,
Напилися суму сині вечори.
Ніжність у печалі розтворилась,
Стала кольору вечірньої зорі.
Вже дощі закреслили багрянець
І хустину сіру осінь одягла.
Так й до нас колись приходить старість,
Як приходить після осені зима.
Ось і все - вже холодИ так близько.
Стали вечори мовчазні та сумні.
Небо нахилилось низько-низько:
Віддало воно свою блакить землі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=180572
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 29.03.2010
Літо щедро напува теплом
Землю і траву, і річку.
Сінокосом пахне молоко,
Достигає груша-дичка.
Вечори духм"яні та п"янкі,
Ранки скупані у росах.
Низько клоняться в садку гілки
І співають в лузі коси.
Незнайоме і солодке щось
Полонить і серце, й душу.
І здається: ще не все збулось.
Достигає дичка-груша.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=180569
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 29.03.2010
Вже в лузі за рікою скошена трава
І солов"ї пісні переспівали.
Зозуля поспіхом рахує нам літа.
Яких завжди чомусь буває мало.
Вже перестиглі яблука в траві лежать,
На вишнях й яблунях вже лист жовтіє.
Роздав обіцянки серпневий зорепад
Й не збудуться тепер вже наші мрії.
Ще в пам"яті не стерлися твої слова,
А до зими не так вже і далеко.
Вже сіном стала скошена розмай-трава.
На крилах літо понесли лелеки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=180377
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 28.03.2010
Ось і серпень надривно заплакав,
Дощ цілує ще заспані вікна.
Це сьогодні нам вже, а не завтра
До осінньості треба знов звикнуть.
До холодних вітрів й листопадів,
До дощів темно-сірих, печальних.
Вже закінчилось літечка свято,
Сірий колір днів теплих прощальних.
Все пізніше й пізніше світає:
Рано сонце не хоче вставати.
Серпень плаче, бо літо минає -
Осінь шиє собі жовте плаття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=180376
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 28.03.2010
Світає... Галасують півні.
Ще ширше небо очі розкрива.
Ховаються, зникають тіні,
Росою умивається трава.
І річка жебонить ще сонно,
Ще додивляється останні сни.
І промені на підвіконня,
І на підлогу золотом лягли.
Проснувся вітер, листю шепче,
Розказує, що бачив у ві сні.
Світає... Клен старезний крекче:
"Зима чомусь наснилася мені".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=180136
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 27.03.2010
Ще місяць молодий сумує,
Ще тихо сон під вікнами блука.
Ще ніч, а півень галасує -
В дорогу ніч збиратись спонука.
І розірвалась тиша ночі,
Немов хтось тиші обірвав струну.
І цвіркуни вже не стрекочуть,
І зникли чари вранішнього сну.
Народжується день чарівно
І ніч зірки в кишеню вже збира.
А сонне сонечко ліниво
Своїх коней в дорогу запряга.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=180134
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 27.03.2010
Іду я на Голгофу стільки літ!
Дорога випала мені нелегка.
А під ногами тільки твань і лід,
В моїй душі - печалі вічна спека.
Очам так боляче, бо навкруги
Куди не кинеш оком: безнадійність.
Кружляють в небі високо круки,
Крилами перекреслюючи ніжність.
Я на Голгофу йду. Йду без жалю,
Щоб дітям легші випали дороги.
І про одне я Господа молю:
Лиш дітям не лишай мої тривоги!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=179675
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 24.03.2010