| Сторінки (3/210): | « | 1 2 3 | » |
Ми будуємо життя,
З душі шматочків ліпим стіни.
А серце прагне забуття,
Та не спимо - шукаєм винних.
Хвилинами стікає ніч
І місяць вже тамує подих.
Ти крила у зірок позич -
Полетимо! У них виходить.
Залишимо останній день
Собі на згадку. Час прощати!
Про нас вже не складуть пісень -
Ми не навчилися літати...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=616133
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.10.2015
Вікно. Туман. І я. Не знаю.
Дощ. Спека. Сумно. Може, чаю?
Мені здається? Я кохаю?
Питання. Відповідь. Не маю.
Весна. Тепло. І ти. Тримаю!
Мені не треба того раю.
Лиш бути поруч. Я звикаю.
Світанок. Сонце. Все палає.
Вночі. Так темно. Ми. Згораєм.
Було. Так мало. Не згадаєм.
Дощ. Холод. Пам'ять. Так буває.
Надія. Спокій. Все вмирає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=616130
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.10.2015
Зорі падають із неба -
Зупиняються на мить.
Нам їх бачити не треба -
Серце досі ще болить.
Дочекатися світанку.
Сонце зійде вже за мить.
Я боюся цього ранку
І в очах роса тремтить.
Знову вечір, знову зорі,
Знов мовчання злого мить.
Вітер з місяцем говорять,
І до них душа летить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=568769
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.03.2015
Болем озветься забуте кохання,
Дощ неспокійно правду шепоче.
Бачу тебе я сьогодні востаннє,
Хочу сховатись, та скрізь твої очі.
Так тихо, спокійно. Мабуть не зі мною.
На струнах душі вже ніхто не заграє,
І сльози, мов дощ, що ллється рікою,
Всі спогади наші собі забирають.
Мене до життя несе течія.
Змагатись не хочу. Я у неї в полоні,
Нехай божевільна, та вже не твоя!
Давно були випиті сльози солоні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=568766
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.03.2015
Річечка під сонцем сяє,
Вся виблискує та грає,
Руки-хвилі підіймає,
Та небес не досягає.
Засміялось синє небо:
"Не дістанеш, та й не треба,
Подивись лишень на себе.
Яка користь тут із тебе?
Нащо ж сили ти марнуєш?!
Людям ти життя даруєш!"
Доля в кожного своя!
Свої - місце та ім'я.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=561524
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 22.02.2015
Кошенятку час вже спатки,
Ось воно помило лапки
І лягло в м"якеньку постіль,
Але сон не йде у гості.
Кошенятко й так, і сяк,
Не засне воно ніяк.
Тільки-но заплющить очі,
Як під вухом хтось воркоче.
Ти не бійся, не лякайся
І під ковдру не ховайся.
Ти, маленьке, ще не знаєш,
Що це ти себе лякаєш.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=561275
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 21.02.2015
Тримаю спогади в долонях,
Ще мить...і відійдуть у небуття.
Набридло нидіти мені у них в полоні -
Ось так і починається нове життя!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=561270
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 21.02.2015
Сьогодні дощ забрав у мене сльози,
Тож сонця я, мабуть, вже не побачу.
І стали марними написані прогнози,
Синоптиків спіткала знов невдача.
Солоні краплі стукають у двері,
Дощу набридло плакати невпинно.
Гармонії не вистачає в біосфері,
Багато сліз. Хіба я в тому винна?
А за вікном прокинулося щастя:
Мале, сором’язливе, ледве світить.
Нікому знищити його не вдасться,
Бо не вмирають на Землі небесні діти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=561085
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.02.2015
Троянди – квіти людських сподівань,
Надії на краще, таємних бажань,
Недозволених мрій, шаленіючих снів,
Несподіваних вражень, сліпих почуттів.
Білі троянди – то символ печалі –
Сум почуттів, що давно вже зів'яли.
Так швидко краса їх безслідно зникає.
Життя довго тліє, лиш потім згасає.
Троянди рожеві – то символ любові –
Любові, що більше нагадує сповідь.
Щирість безмежна – дарунок природи.
Один лише погляд – все завжди виходить.
Жовті троянди – то символ страждання –
Страждаєм не ми, а змарніле кохання.
Тяжкий переддень осінньої зливи,
Скінчиться вона – для когось щасливо.
Троянди червоні – то символ розлуки –
Хай десь і колись – в час останньої муки.
Якщо двом серцям не вистачить крові,
Вони знову трояндами стати готові.
Чорні троянди – то символ надії –
Надії на те, що повернуться мрії.
Краплини роси змиють весь бруд.
Ми знову живемо – вільні від пут.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=560988
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.02.2015
Небо спливає кров’ю.
І людям не так вже й важливо,
Що куріння шкодить здоров’ю –
Когось воно зробить щасливим.
На хвилину? А більше й не треба.
Бо вмовкає вже пульс на зап’ясті.
І, здається, віддав би півнеба
За одну лиш краплиночку щастя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=560801
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 19.02.2015