| Сторінки (3/210): | « | 1 2 3 | » |
Пересохли русла. Куди тепер? Далі?
Іти не вдається. Повзти? Знемагає дух.
Бачиш? Що там? Тенета зухвалі,
Де вітер вщух.
Повз проходять ікони. Ти чуєш?
Запахло вином. І сміттям.
Вже давно загубився? На кого полюєш?
Ти сам?
Під ногами пісок. З кожним кроком вмираєш. Рай?
Подивися на сонце. Повторити захочеш? Авжеж.
Забуваєш повірити в правду і правила. Ну і нехай,
Все одно в цьому світі. Немає меж.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830522
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.03.2019
Пояснення шукаєш у незнайомих хмарах,
А відповідь спливає краплинами роси.
Ти на світанку прийдеш, розбудиш давні чари,
Душа тепло відчує, пробачить голоси.
Казали, що не буде вогню посеред ночі,
Тлумачили несправжні сліди розмитих снів.
В думки впускали щастя, хоч зовсім неохоче,
Втікали від надії, що прийде навесні.
Примари не відпустять колишніх в’язнів долі,
Продовжується гра без правил та кінця.
Поєднані мостами у замкненому колі
Не сплять посеред ночі закохані серця.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830367
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 25.03.2019
Не лякайся пустих сторінок,
В них побачиш своє відображення.
Зупинися на мить, зроби крок,
Ти забув, що таке нові враження.
Не повторюй моїх помилок,
Вони стали рабами відчуження.
Дощ тебе розмива до кісток,
Ти ж стоїш і рахуєш порушення.
Відмовляйся від зайвих думок,
Ти не витримаєш навантаження.
Свої мрії змотай у клубок,
Бо однак не отримаєш бажане.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830242
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 24.03.2019
Мереживо річок, блакитне диво світу –
Сорочка-вишиванка для спраглої землі.
Пливе за течією, щоб море напоїти,
В якому безневинні потонуть кораблі.
Співучими струмками устелена дорога,
Життя небесне знає ціну відважних душ.
Води краплини вміло приховують пороги,
Сміються океани під масками калюж.
Розгойдуються квіти в обіймах небокраю,
Розсиплеться туманом роса зелених трав.
Під музику дощу птахи пісні співають –
Так досконало й ніжно він ще в житті не грав.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829114
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.03.2019
Не сумуй за роками, що стали притулком спокою,
Ти завжди присягався служити не тій стороні.
Любиш музику серця, та зараз воно ледве стукає,
Повертатися пізно, хіба що в солодкому сні.
У минулому сонце давало тепло, а не пѐкло відчаю,
Ти боявся побачити правду, ховався в думках.
Відмовляються мрії назавжди лишатися вічними,
Світ вчорашнього зник, догорає в оголених снах.
Час не згоден чекати пояснень бурхливого розуму,
Пробачати наївність позбавлених прав заборон.
Поринаєш у спогади пролісків, губишся в просторі,
Не витримуєш дотику вітру. Невже це все сон?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828854
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.03.2019
Розкидані за межами уяви
Маленькі острови людського щастя.
Мости між ними – неможлива справа,
Іще стоять, та все ж бояться впасти.
Життя пронизане нитками болю,
Повзуть всередину, не запитавши, хто ти.
Переплітаються із паростками волі,
Жадаючи поваги та турботи.
За стінами ховаються лиш тіні
Земної правди, що вночі зів’яла.
Скінчились мандри, кличе небо синє,
Для віри в завтра досвіду замало.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826048
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 19.02.2019
Ти мусиш далі жити зі знанням
Того, що всесвіт мріє не про тебе.
Для нього людство – це болючий шрам
На тлі землі під досконалим небом.
Ти думаєш, що все в житті пізнав,
Залишив собі час для відпочинку,
Та потім помічаєш долі знак
І знов шукаєш стежку до зупинки.
Ти дивишся на світ очима мрій,
Позбавлених надії та притулку.
Теплом зігрітий час біжить вгорі,
Униз не хоче, плутає провулки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823817
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.02.2019
***
Одна...Окно, луна и холод,
Потух огонь – он был так молод.
Растаял снег, кругом вода,
Хочу уйти! Вопрос: "Куда?"
***
Бессильна я перед тобой,
Так трудно осознать – ты мой!
Я так хотела, добивалась!
Но вот любви ни капли не осталось.
***
Опять тебя я потеряла,
Так хочется начать сначала,
Но я сама, САМА!, сбежала,
Тебя, увы, мне было мало.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823513
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 31.01.2019
Вже не лякають обмежень лінії,
Безодні набридло дивитися вниз.
Вчимося без правди лишатися сильними,
Замість життя обираємо хмиз.
В сутінках легко знайти нові значення
Слів, що давно заблукали в раю.
Посмішку місяця варто побачити,
Ті, хто не сплять, не завжди програють.
Вгору ідеш заржавілими сходами
Втрачених сумнівів, згаслих подій.
В сонця питаєш, чи буде ще сходити,
Промені тонуть в холодній воді.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822831
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.01.2019
Під музику фортепіано
Зустрілись долі двох зірок.
Прийде світанок, ніч розтане,
Зробити важко перший крок.
Під музику молочних клавіш
Танцюють вальс на самоті.
Сміливих волі не позбавиш,
Знайдуть принади у житті.
Під музику гарячу кави
Згорять, не знаючи про біль.
Залишать полум’я яскраве
У глибині космічних хвиль.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822456
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.01.2019
Поволі втрачаєш бажання дихати,
В повітрі немає корисних часток.
Збираєш натяки, шукаєш виходи,
Знаєш, що світом блукає пророк.
Водою бавишся, ламаєш течії,
Змінюєш долю наївних річок.
Малюєш картини, де всі – приречені,
Де замість прощання – на волю крок.
З вогнем вступаєш в пекельну бесіду,
Волів би зректися і сяйва зірок.
Хиткими здаються закони всесвіту,
Життя пропонує останній клубок.
Роками ідеш до легкої здобичі,
Спіткнувшись, втрачаєш нитку думок.
Зупиниться серце, замерзне опівночі,
Землею прикиданий, втратиш зв'язок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821941
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.01.2019
***
Глаза потухли. Свет погас.
И сердца не осталось. В пепел
Все обратилось в этот раз.
Когда меня ты не заметил.
***
В моих глазах нет больше слез,
Нет одиночества, печали.
Нет ожидания всерьез
Того, чего все долго ждали.
***
Не знаю я, зачем тебе нужна –
Об этом ты не хочешь говорить.
Теперь стоит меж нами прочная стена
И не сумеем больше протянуть мы нить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821332
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 14.01.2019
Вчорашні замальовки засмученого літа
Дають підстави думати, що скоро прийде сніг.
І треба знов шукати, де можна обігріти
Як лід холодну пару недосконалих ніг.
Хоробрі душі знають, як врятувати іскру
Багаття, що зів’яло у пам’яті віків.
Життя прожити знову, здається, вже запізно,
Знущатись над собою ніхто б так не посмів.
Засніжена свідомість затягує в тенета,
Підступно замітає пташиних лап сліди.
Зустрівшись із собою, захочеш знати, де ти,
І раптом зрозумієш, куди та з ким іти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821227
рубрика: Поезія, Нарис
дата поступления 13.01.2019
Повторюєш слова давно відомих істин,
Чутками переплетених у глибині століть.
Народжені птахами долають дику відстань,
Щоб поєднати сили небесні та земні.
Немає вороття до світу потойбіччя,
Можливості прокинутися розум не дає.
Коріння знає правду, та житиме не вічно,
Не встигне передати знання, що в ньому є.
Тримаєшся за спогади, яких ніхто не бачив,
Встигаєш догоріти до прибуття дощів.
Ти маєш зрозуміти структуру сліз гарячих,
Щоб оживити вогнище для тих, хто не горів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820980
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.01.2019
Запізно почув ти таємне зізнання,
Під натиском часу не встоїть ніхто.
У звичку ввійшло завжди бути останнім,
Збирати букети зів’ялих квіток.
Порушуєш тишу дзвінками у вічність,
Лякає безодня пустих сторінок.
Твій розум боїться пояснень космічних,
Нагадує вкотре, що ти не пророк.
Втікають думки до холодного лісу,
У кронах дерев своє місце знайдуть.
Сховаються в серці крихкої завіси,
Відкриють світанку свою справжню суть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819307
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 28.12.2018
Буває, тумани затьмарюють свідомість,
І ти не розумієш, чи іще живий,
Чи, може, існуванням наповнюєш натомість
Цей світ наївних прагнень – безмежний і пустий.
Ти дивишся на небо, та котишся в безодню,
Не помічаєш голоду отруєних думок.
Мовчання не врятує від пазурів холодних,
В глибинах порожнечі ховається пророк.
Відмовившись від сонця, зруйнуєш хід історій,
Світанком не нап’ється загублена сльоза.
Згасають хвилі щастя у внутрішньому морі,
Годинник зупинився, а час іде назад.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818390
рубрика: Поезія, Нарис
дата поступления 21.12.2018
***
Застыла на ресницах грусть,
Стекают слезы по проложенным тропинкам.
Я изменилась... Ну и пусть...
Глаза мои подобны двум холодным льдинкам.
***
В моей душе – хрустальная слеза,
Прозрачная и горькая, как яд.
Но не увидите ее вы никогда,
Ведь после этого жизнь ваша превратится в ад.
***
Ты причинил мне боль, ничуть не сожалея.
Была я лишь игрой? Ее ты проиграл!
Хотел меня сломать? Не вышло. Я сильнее!
А тайну ты мою, увы, не разгадал.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818275
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 20.12.2018
Ниток дощу на вікнах слід,
А струни ніжної гітари
Нагадують колючий дріт,
Що простягнувся аж за хмари.
Пусті слова давно німі,
Замерзли написи на стінах.
Куди б сховатись від зими?
Думок невпинних?
Вкривається росою лід,
З гілок злітає сивий спокій.
Туманить погляд сонця схід,
А серце прагне трав високих.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817611
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.12.2018
Будь обережним з часом для пробачень,
Відсутність зброї ще не значить мир.
Своє життя в історії побачиш,
Написаній до тебе. Лиш повір.
Неправда налякає світ безсилих,
Йому давно вже слід в пітьму піти.
Тримається – не догоріли крила,
Нитками перев’язані мости.
Боїться тиша голосів прибою,
Незвичним змістом бавляться казки.
Вода в пісках залишиться живою,
На склі писатиме слова гіркі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817305
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 12.12.2018
Струмок біжить, та музики не чути.
У воду дивишся, вже губиться твій слід.
Шукаєш залишки протиотрути
Від темряви, що поглинає світ.
У просторі зникають хвилі часу,
Нагору повертаються святі.
Вмирає від нестерпної образи
Самотній вітер, що не знався на житті.
Йому співатиме осіннє листя,
Під музику, залежну від дощів.
Думки з туманами навік переплелися,
Заплутались у сяйві ліхтарів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815812
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 30.11.2018
***
Зеленью грезят осенние листья,
В мечты свои вплетая капельки весны,
Но снег подступает, зима уже близко,
Пора засыпать, смотреть о лете сны.
***
Тихое молчание души
Разбудит мое сердце ото сна.
Ты где-то там. Ты далеко. Ты напиши!
Уже соскучилась я по тебе, Весна.
***
Споткнувшись взглядом о пустоту,
Мы так боимся выбрать...не Ту.
Мы окружаем себя пустотой
И обжигаемся вновь...не Той.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815438
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 27.11.2018
У кожного своя розмова,
Окремих слів щоденна зустріч.
Ніхто не слухає нікого,
Розлуками вкриває північ,
Де темрява загубить сонце,
Вітри попадають додолу.
Серця колишніх незнайомців
Землі почують тихий сполох.
Об’єднані знанням таємним,
Заплутують сліди у вічність.
Зустрінуться десь там, напевно,
Щоб посміятись з пересічних.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814217
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 17.11.2018
Заграй мені на флейті, Пане,
Зірок отари позганяй.
І жодна квітка не зів’яне
В душі. Навіщо нам той рай?
Молочний шлях веде у вічність,
Де трави споєні вином.
І забуваєш вмить про січні,
Про сніг безмежний за вікном.
Дарує місяць срібне світло,
Танцюють тіні, гасне ніч.
І сходить сонце, непомітно
Збирає темряву з облич.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812503
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.11.2018
Подарував троянду у пустелі,
Сміялася із докором в очах.
Відмовившись від кольорів пастельних,
Ти втратив дім, тепер літай, бо птах
Не витримає зустрічі із морем,
Шляхів з глибин ніхто ще не знайшов.
Поверненню не підлягаєш – там говорять.
Причини є й без тебе для розмов.
Холодні сльози топлять узбережжя,
Давно закриті двері у раю.
Зробив у вічність крок необережний,
Життя назавжди кинув на краю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812394
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 03.11.2018
Загубиться в пісках дорога в небо,
Вітри не слухають мовчання душ.
Останній дощ так хоче бути теплим,
Та холод проникає у глибину калюж.
Вчорашній світ біжить позаду тебе,
Зупинишся на мить. А, може, й на життя.
Запізно ти почуєш зірок пророчий шепіт,
Слова з порожнім змістом до них не долетять.
Так близько відчай, полонених вдосталь,
Купаються в неволі, п’ють солодкий гріх.
А на очах застигли туманом сонні роси.
Світанок не настане, ти сонця не вберіг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812019
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 31.10.2018
Я объявляю тебе войну,
Холодную и беспощадную.
В твоей крови не утону,
Ее выпью до дна. Я ведь жадная.
***
Играть со мной нельзя! Поверьте...
А кто рискнет – тот очень пожалеет!
Ведь боль могу я причинить такую,
Что даже в сне кошмарном не приснится!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811933
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 30.10.2018
Яка з цих вуличок твоя?
Осяяна вогнями міста?
Пронизана осіннім листям?
Чи та, де шепотів ім’я?
Залишив душу на узбіччі,
На краплі дощ її розбив.
І ця непереможність злив
Триватиме у світі вічно.
Майбутнє спогадом озветься,
У снах пробачиш долі гру.
Повіривши мовчанню рук,
Ти не почуєш стукіт серця.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811309
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.10.2018
Одне лиш слово може зупинити
Одвічне протиставлення світів.
Закінчилася гра тієї миті,
Коли ти не боятися посмів.
Лежить в руїнах досконала правда,
Зробивши крок, загубишся в пітьмі.
Струмки життя поховано назавжди,
В очах німих ще тліє слово «ні».
Гілок холодних чуєш ти зітхання,
Так важко врятуватись від зими
І проводжати в подорож останню
Гостей, що прикидалися людьми.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811258
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.10.2018
***
Дождь внутри и дождь снаружи...
Грустный фильм в глубокой луже:
Счастья нет... и ты простужен.
Никому совсем не нужен.
***
Не слышно птиц...Все умерло вокруг.
Лишь тишина грустит со мною вместе.
Ушел из моей жизни лучший друг.
″Ушел? А почему?″ – ″Да так. Из мести″.
***
Любовь существует! И я это знаю.
Наши души до дна она выпивает.
С сердцами, как с куклами, вечно играет.
Но не отрекайся! Я тебя заклинаю!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811170
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 24.10.2018
Вы когда-нибудь слышали о солнечных зайчиках? Думаю, что да. Наверняка уже их видели и даже успели с ними поиграть. Да по-другому и быть не может. Ведь солнечные зайчики – это такие милые создания, которых хлебом не корми (я пробовала – не едят), только дай с детворой поиграть. А всё потому, что они сами – дети. Солнечные.
Много чего интересного можно о них рассказать. Но как-нибудь в следующий раз. Потому что сейчас к нам в гости придут лунные лошадки. Точнее, прилетят. Или прискачут? В общем, сделают так, как им захочется. Лишь бы побыстрее они здесь оказались, а то не терпится с ними познакомиться. А пока мы ждем, давайте разберемся, кто же такие – лунные лошадки? Откуда они и, самый главный вопрос, можно ли с ними играть?
Но обо всем по порядку. Оказывается, лунные лошадки – это дальние родственники солнечных зайчиков. Они никогда не встречались. Не потому что не хотят, просто не могут. Зайчики так устают за день, что вечером уже крепко спят где-то за горизонтом. В это время лошадки только-только просыпаются. Лошадки ведь лунные, поэтому и гуляют ночью. Когда луна на небе появляется.
Но как же с ними в таком случае играть – спросите вы. Дети ведь ночью спят, совсем как зайчики. Зачем же тогда нужны лунные лошадки? Например, для того, чтобы спать было не скучно. А, главное, не страшно. Ведь знаете, как иногда бывает? Проснешься ночью – вокруг темно. И вдруг… Ой, что-то под кроватью зашуршало. И одеяло куда-то подевалось. Что же делать? Голову под подушку спрячешь и боишься. Можно и родителей позвать – вместе бояться веселее. Но лучше всего лунных лошадок пригласить. Их ничем не испугаешь. Да и нечем пугать, оказывается. Запрыгнет лошадка под кровать, а ТАМ…обертка от съеденной сегодня конфеты. А вот и одеяло. На обертку упало, та и зашуршала – в мусорное ведро просится.
Вот видите, лошадки очень даже нужны. Особенно в новогоднюю ночь. Как известно, Дед Мороз подарки под елку приносит ночью. И для того, чтобы он пришел, нужно крепко спать. Дедушка не любит, когда за ним подглядывают. Но посмотреть-то так хочется, и подарки получить тоже хочется. Вот и приходится играть по правилам. Но лошадкам ведь подарки ни к чему, правда? Да и не спят они ночью. Значит, пусть и посмотрят, как Дед Мороз будет подарки разносить. А потом обо всем нам и расскажут.
Идея, конечно, хорошая, но проблема в том, что лошадки на такое не согласны. Просто они тоже очень хотят получить подарки. И каждую новогоднюю ночь они ложатся в кровать и засыпают – то есть, крепко-крепко зажмуривают глаза и никогда-никогда не подсматривают за Дедушкой Морозом. Но, может, вам, все-таки, удастся их уговорить?! Ведь именно дети лучше всего ладят с лунными лошадками, солнечными зайчиками и другими сказочными созданиями.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811013
рубрика: Проза, Лирика любви
дата поступления 23.10.2018
Розходяться дороги днів осінніх,
У спогадах залишаться не всі.
Птахів останніх бачимо лиш тіні –
Відбитки мрій на вранішній росі.
Мости перетинають спраглі води,
Майбутнього початок спить на дні.
Дитячі очі завжди будуть проти
Своєї волі вірити брехні.
У пошуках буденної неправди
Змиваємо пісок із давніх слів.
Пророчий зміст нам видається справжнім,
Та світ минулого давно зітлів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810705
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 20.10.2018
Ув’язнений у власному мовчанні,
Переплітаєш душу колючками.
Дорогою до спогадів останніх,
Перетинаєш сонця чорні шрами.
Над прірвою кружляють зграї раю,
Несправжні мрії падають із неба.
Безпечного притулку всі шукають,
Нікому погляди чужі не треба.
Ти прагнеш зрозуміти, де початок,
Солодкої весни відчути присмак.
Холодний світ не вміє пробачати,
Йому вже все одно, ти зник чи…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810579
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.10.2018
***
Тебя целует только дождь,
Ты с ним гуляешь, бегаешь по лужах,
Но вот ревнивый ветер холода принес,
И дождь закончился, подумав, что не нужен.
***
Я греюсь у костра воспоминаний:
Хороших и плохих – я все сожгла.
К концу приходит время ожиданий,
Что было у всех завтра, у меня – вчера.
***
Воды зеркальной отраженье
Я вижу в небе голубом.
Порою нам нужны сомненья,
Чтобы увидеть все...потом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810513
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 18.10.2018
***
Открою дверь, скажу: "Привет",
Увижу боль...И сразу – "Нет!"
Захлопну дверь, скажу: "Прощай."
Уже не та...И мне не жаль.
***
Чужими были...Ну и пусть.
Сильнее стала...Не жалею.
И не зови...Я не вернусь.
Устала я быть пленницей твоею.
***
Я все преграды одолею!
Я к новой жизни улечу!
Туда! Вперед к мечте! Скорее!
Все будет так, как я хочу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808982
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 05.10.2018
***
Я – одинокая свеча
И я сгораю безвозвратно.
От боли хочется кричать:
"Верни, верни меня обратно!"
***
Стекают капли по щекам,
И слезы падают на свечи.
Читаю по твоим глазам –
Любовь не может длиться вечно...
***
Мне солнышко сегодня улыбнулось
И растопило лед, сковавший все внутри.
Желанье жить опять ко мне вернулось,
И я смеюсь. Не веришь? Посмотри.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808836
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 04.10.2018
Впізнай мене в забутих драмах,
Покинутих творцями наодинці
З крихтами щастя, що були так само
Забуті й страчені на черговій зупинці.
Ранкові роси принесуть неспокій,
В уяві мрій бентежних недостатньо
Для змін, що світ приречених затоплять.
Та під уламками вже спить нове прокляття.
Ковток свободи знищить дикий розум,
Думки загубляться у лабіринтах істин.
Небесними шляхами сонні грози
Блукають в пошуках гіркого змісту.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807797
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 25.09.2018
У темряві – відлуння ночі,
Ти бачиш, як зникає світ,
Загублений в очах пророчих,
Боїться пройдених орбіт.
Не повернути день минулий,
В ту саму річку не ввійти.
Що сталося – давно забули,
Майбутнє ж знаєш тільки ти.
На хвилях вічності прозорих
Життя напише нам листа.
В ту саму мить останній подих
Покине стомлені вуста.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807555
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 23.09.2018
У снах ти забуваєш жити,
З корінням вириваєш душу.
Збираєш крихти нетривкого літа,
Хоч знаєш – відпустити мусиш.
Вода змиває дні осінні,
Шукає у глибинах щастя.
Немає з ким сміятись, окрім тіні,
Думки втікають – з ними попрощайся.
Пісочний час тече у вічність,
Зникає в сутінках яскравих.
Світанки завмирають в січні,
Життя земне вже не цікавить.
Майбутні спогади блукають
На схилах зоряного неба.
Де спить весна – ніхто не знає,
Шляхи розмиті – не для тебе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807472
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.09.2018
ʺНе плачʺ - забула я сказати грому,
Він сам не свій прийшов посеред ночі.
Загублений у колі незнайомих,
Відчув, що плакати на самоті не хоче.
Відбитки сліз знайдуть земні нащадки,
Почують голоси вітрів пророчих.
Ми про кінець всі знаєм від початку,
Та, все одно, кожного дня – відкриті очі.
Розбите скло в душі ніхто не бачить,
Лиш музика пронизливо шепоче.
Знайти б у серці місце для пробачень,
Та бути сильними не вистачить охочих.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806939
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.09.2018
Що сталося – у пам’яті розтане,
Горітиме у вічності буття.
Осінній вітер бавиться з туманом,
Стирає непотрібні почуття.
Доволі снів, думок, забутих істин!
Втрачати світ у звичку увійшло.
Навіщо нам наповнювати змістом
Усе, що листям непокірним замело?
Пройдуть роки, розмиються кордони,
Зупиниться навіки плин життя.
У всесвіту голодного свої закони,
Він не витримує пусте серцебиття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805734
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 06.09.2018
Тропічний ліс вмирає. Божевілля!
Останній подих. Де подівся світ?
Природа не завжди буває сильна.
Розтанули сніги, та не у серці лід.
Порожні душі сплять на дні безодні,
Повзуть у пекло, мріючи про рай.
Надія розгубилася сьогодні,
Творець свої ключі давно віддав.
Заплутати сліди, мабуть, не вийде,
Чатує в сутінках голодних дикий звір.
Життя пустеля поглина, сховатись ніде,
Кінець настане швидко: вір, не вір.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800661
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 25.07.2018
Танцюють блискавки під шепіт грому,
Бояться світла догораючі думки.
Вночі руйнуються шляхи знайомі,
Ти прокидаєшся, та нíкуди іти.
Пророчить вічність досконалу правду,
Приречені слова злітають з губ німих.
Життя одного вистачить назавжди,
Лиш спробуй врятуватись від зими.
Душа пробачить стомлену провину,
В нікỳди піде вранішня сльоза.
Химерний світ давно вже нас покинув,
Розтанув в темряві, нічого не сказав.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800296
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.07.2018
Переплутані долі в крамниці історій,
Повсякденний роман неозброєних душ.
Переповнені спекою дні тліють поряд
Із сонцем яскравим в глибинах калюж.
Розумнішають люди, чи то так здається –
Неможливо побачити світло в пітьмі.
Прикидатися важко в присутності серця,
Посміхаються губи, та очі німі.
Поєднати вогонь із водою не вийде,
Плачуть спраглі птахи, облітаючи світ.
Доленосні плоди достигають деінде,
Покидаючи межі знайомих орбіт.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799656
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 17.07.2018
Самотні айсберги руйнують тишу
Крихкого світу, що живе у мріях.
Для відпочинку часу не залишить
Життя жорстоке, що нічого не посіє.
Розкажуть навесні казки прийдешнім,
Зимові сни сприйматимуть за правду.
Тендітні привиди дітей небесних
Прощаються з родиною назавжди.
Зворотний шлях для втечі не підходить,
Піском розмитий, прагне порятунку.
Вітрам бажань не вистачає льоду,
Щоб малювати щастя візерунки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799200
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.07.2018
Кораблі прокладають дороги
У безмежному світі води.
Мимоволі забувши, що боги
Не дозволять спокійно плисти.
Молитва́ми не скорена вічність
Забирає отруєний час.
Прокидається вітер зустрічний,
Проклинає вогонь, що не згас.
Відшукати загублену правду
Неможливо – давно вже втекла.
Мандрівницею стала назавжди,
Бо не впустять в будинок зі скла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798818
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.07.2018
Самотнім сподівання не потрібні,
Немає в них життєвого тепла.
Шукаємо по світу струни срібні,
Та музика давно від нас втекла.
Пройшовши пекло, вічність не цікавить.
Бо прагне спокою отруєна душа.
В очах вмирає полум’я яскраве,
Нікуди серце вже не поспіша.
Прийти на мить, перевернути всесвіт,
Прокласти шлях до стомлених зірок.
І у думках своїх навести безлад,
Зробивши в невідоме перший крок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797590
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.06.2018
Скінчилась ніч пустих ілюзій,
Спинився час, мовчать слова.
У всесвіті зірок байдужих
Знайдеш єдину, що жива.
Тебе розбудить промінь віри,
Покинуть сумніви і страх.
Життя забуде колір сірий,
Піде купатися в снігах.
Історію не перепишуть,
Кінець відомий, та не твій.
Захочеться побути грішним -
Впусти у душу диких змій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797429
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 29.06.2018
Якби мені побільше віри
У те, що досі не збулось.
То не ховалася б за стіни,
Чекаючи, що прийде хтось,
Хто захистить від слів останніх,
Покличе вітер забуття,
Пробачить долі покарання,
Забуде, що таке життя.
Проходить вічність, далі буде…
Тримається відважний страх.
Настане ніч і змовкнуть люди,
Схолоне попіл на зірках.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793516
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.05.2018
Думки заплутались у снах,
На самоті залишивши свідомість.
Прощається із небом сильний птах,
Обравши клітку золоту собі натомість.
Зустрічний вітер забере тепло,
Загасить полум’я, приборкає навічно.
Свободу втрачено, неначе й не було
Її у світі, позабутім на узбіччі.
Примарний час прощається з життям,
Вже досить говорити про минуле.
Приречений на смерть, усе віддав,
Та людство його так і не почуло.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792057
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 17.05.2018
Приходить довгождана ніч
Шукати світло в темних душах.
Надія вже давно мовчить,
Спостерігає незворушно.
Повільно стелиться туман,
Сміливості не вистачає.
Він був і завжди буде сам,
Нікого поруч з ним немає.
Роса втекла на дно думок
Чекати зрозумілих істин.
Зникає пам’яті струмок
У краплях не таких вже й прісних.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791258
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.05.2018
В очах побачиш досвід світу,
Причини, що руйнують час.
Якби ж ти знав, як розпалити
Вогонь життя, який вже згас.
Земля пробачить нам нескоро
Отруйну гру пустих бажань.
Не забувай дивитись вгору,
Не відмовляйся від питань.
Минуле повернутись хоче,
Шляхи нікуди не ведуть.
Ти дивишся, як серед ночі
Природа п’є сріблясту ртуть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790847
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.05.2018
Прокинутися вранці і стрибнути у прірву,
Не дивлячись у вічі, згадати про тепло.
Терпляче не чекати, як із корінням вирвуть,
Відчути той момент, коли вже все одно.
І думати про вічність, лишаючись собою,
Розтанувши під сонцем, надію зберегти.
Любити присмак моря, боятися прибою,
Розбитися на краплі, втекти від самоти.
Безмежними думками наповнити повітря
І спокій допивати у сутінках весни.
Не дивлячись на все, тягнутися до світла,
Повільно обминаючи палаючі човни.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790677
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 07.05.2018
Розкажи мені казку про вічність,
Заплети у волосся сніжинки.
Не питай незнайомих зустрічних,
Де шукати життя половинку.
Жартома обіграй свою долю,
В неї іграшок вдосталь, забуде.
Прокидайся, люби світ навколо,
І не слухай, що скажуть люди.
Нам для щастя багато не треба,
Подивися, як сонце сідає.
Зорі мрії малюють на небі
І на землю тихенько скидають.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790338
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.05.2018
Причини не знаходжу, щоб почати
Розмову з вічністю про незвичайність грому
Серед ночі.
Приреченість ховається в кімнатах,
Занедбаних присутністю причин вагомих,
Спочити хоче.
Втручатися у суперечки тіл небесних
Не варто тим, хто звик до неземного існування
В полоні світла.
Травою поросла забута чесність,
Не зрозумів ніхто думок її останніх,
Окрім вітру.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790106
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.05.2018
Ковток весни врятує спраглу землю,
Вже паростки прямують до мети.
В крихтах туману губимось даремно,
Ніхто нас не захоче віднайти.
Скінчився час терплячих. Хочуть волі.
Даремно танцювали на кістках.
Порожніми стоять клітки прозорі,
Напризволяще кинуто наївний страх.
Природа спалахнула білим квітом,
Малює вітер вигаданий світ.
Птахи мовчать, не можуть зрозуміти,
Чому ця злива не зросила віт.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790013
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.05.2018
На сповідь до моря ніхто не запросить,
Так швидко спливає нескорений час,
Щодня розмиває життя, бо вже досить
Триматись за те, що ліпили до нас.
Каміння летить у пророчу безодню,
Ламає пастки для розгублених душ.
Тривають пригоди зі світом не згодних,
Хто бачить безмежність у сяйві калюж.
Дощами насичений попіл бунтує,
Тепло забирає в живих хижаків.
Ти знову підеш і навряд чи почуєш
Мелодію сонця, знайому зі снів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789133
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.04.2018
Так хочеш рятувати, натомість – убиваєш.
Ти хочеш світ змінити, та змінюєшся сам.
Хоч бути незалежним понад усе бажаєш,
В полон ідеш свідомо до вигаданих драм.
Безпечне коло сіре не випустить на волю,
Тримає міцно сила буденних почуттів.
Ще до життя нам доля дала не свої ролі,
Відмовитися можна. Чи хто коли посмів?
Попереду немає нічого, окрім правди,
Та не плекай надію на справедливий суд.
Покараних невинних ти бачитимеш завжди,
Та в пекло яснооке не їх сліди ведуть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787456
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 14.04.2018
Торішній сніг лежить. Дратує
Весняне сонце. За вікном
Сидять круки. Не сплять, чатують
Тепло та здобич заодно.
Ключі від сонця? Не дістати
Так просто. Знати треба, де
Сховали їх. В душі у ката
Ніхто нізащо не знайде.
Так близько вічність. Страшно стало
Подумати. І далі йти
Шукати щастя. Бо замало
Його у серці самоти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787415
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.04.2018
Залишиться лиш спогад, а може і нічого,
Бо рвуться струни пам’яті, закінчується гра.
Майбутньому вже час збиратися в дорогу,
Померла й не воскресне минулого пора.
Шепочуть сни осінні прокляття серед ночі,
Не здатні осягнути неспокій дивних міст.
Відірвані від світу, вони і далі хочуть
Шукати у мовчанні незрозумілий зміст.
Повітря нудить пилом, пісок шліфує рани,
Пробуджує свідомість залежних від новин.
Шалений вітер чує наближення багряне
І допиває з губ загублений полин.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786972
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.04.2018
Куди ідеш – не знаєш. Проти волі
Призначили тебе шукати шлях.
Руйнуєш темряву. І кроками поволі
Вимірюєш неправду у словах.
Не видно сонця, хоч світанок близько.
Та зігріває думка про тепло.
Заплаче ніч. І сліз чарівним блиском
Осяє річки непрозоре скло.
Побачиш, що хотів. Навряд чи зрозумієш.
В нитках заплутаєшся, ти ж бо не Тесей.
Знайдеш того, хто все-ж таки посміє
Планету врятувати від гостей.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785873
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 03.04.2018
Під небом зоряним збирала квіти,
Росою споєні, попадали додолу.
Панує тиша. Срібний місяць світить,
Природа спить. І ні душі навколо.
Спливає час, не знає відпочинку,
Шматочки пам’яті у вічність забирає.
Втомився ти, спинися на хвилинку.
Та ні, не можу я, бо світ чекає.
Згасає ніч. Хтось запалив багаття,
І темрява ховається під ганок.
Вже на воді палахкотить латаття,
Русалки зникли. Довгожданий ранок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776244
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 10.02.2018
Всі люди різні.
Тільки не кажи,
Що ти в це віриш.
Спогади осінні
З’являються в душі
Так пусто.
І хочеш плакати,
Та сльози – не твої.
Ти все ще думаєш, що люди різні?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773765
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 28.01.2018
Щодня приносити себе у жертву,
Так можеш тільки ти. Чи хочеш – це питання.
Та не спита ніхто, бо небайдужість мертва.
Ще тліє співчуття. На черзі – сподівання.
Вогонь забрав усе, не встигла врятувати.
Двобій завершено. В полоні – дивний світ,
В якому кожен сам для себе зводить грати,
В якому кожного дратує сонця схід.
Проміння вперте проникає в душу,
Розтоплює сніги нескорених вершин.
Ти з полум’ям у серці жити мусиш,
Хоча й лякають сходженням лавин.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773663
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 27.01.2018
Те світло, що нікому бачити не можна,
З’явилося в душі.
Здається, я не там шукала.
В полоні у снігів забула дикі мрії.
Втомилася йти далі,
Хоч знаю, далі буде знову
По колу. Все! Набридло. Крапка. Досить.
Хто ти така? Вирішувати долі
Не личить. Ти – Вона.
Жіночого ти роду.
…
Та мовчки існувати не виходить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771433
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 15.01.2018
Сьогодні снігом замело пустелю,
Поснули мрії, що так ніжно щебетали.
Пташки пісні складають невеселі,
Та й квіти у душі давно зів’яли.
Надія припинила існування,
Ще б’ється серце, бо йому так звично.
Із неба котиться зоря остання,
Здається, ніч тривати буде вічно.
Холодний вітер грається словами,
Впліта майстерно у чиюсь розмову.
У когось з’являться на серці нові шрами,
Хтось вільним стане. Все почнеться знову.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771121
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.01.2018
Холодно… Зима прийшла так несподівано, що їжачок навіть не встиг знайти хоч якийсь притулок. Ну і що йому тепер робити? Всі нірки вже зайняті, а мати під боком такого колючого сусіда ніхто не хоче. І заховатися ніде. На землі ні листочка – все вітрюган розвіяв. Добре, що снігу ще немає, можна щось поїсти знайти.
І для чого ця зима кожного року приходить? Для чого вона потрібна? Невже тільки для того, щоби псувати життя маленьким їжачкам? Напевно, що ні. Адже маленьким людям зима навіть дуже подобається – їжачок сам бачив, як їм весело. От людям пощастило – у них лапи, чи як вони там у них називаються, не мерзнуть.
Та й білочкам теж, мабуть, взимку непогано живеться – он яка пухнаста до нього біжить.
- А що ти тут робиш? Чому такий сумний?
- Мені холодно. І погрітися ніде.
- Я б тебе до себе запросила, але ж ти не вмієш по деревах лазити. Чи вмієш?
- Ні, не вмію. Одного разу спробував, більше не хочу.
- То що ж нам тоді робити? Стій. Я, здається, придумала.
Вона що, сміється наді мною. Я й так стою, вже навіть голочок не відчуваю. Чому так несправедливо, чому у мене немає такого хутра, як у білочки? Тільки нікому не потрібні голки, які зовсім не гріють. Звісно, вони врятували мені життя декілька разів, та зараз я б з радістю обміняв їх на щось тепліше.
Та білочка навіть не думала насміхатися над їжачком. Їй було шкода бідолаху. Тому зараз вона поспішала до старого Дятла, щоб той допоміг збудувати житло для її нового знайомого. Адже саме завдяки Дятлу у білочки є така чудова тепла оселя.
А ось і дядько Дятел. За роботою, звісно – білочок же багато.
- Доброго дня, дядечку.
- Доброго дня, білочко.
- Я хотіла ще раз подякувати вам за такий гарний будиночок. Мені тепер навіть лютий мороз не страшний, адже є де погрітися та відпочити. А от моєму другу їжачку зараз дуже холодно – збудуйте і для нього будиночок, будь-ласка.
- Для їжачка? Але ж їжачки не живуть на деревах, а на землі я працювати не вмію.
- То що ж нам робити?
- Шукати якусь нірку.
- Але зима прийшла, всі нірки давно зайняті.
- Чому ж їжачок не знайшов собі оселю ще восени?
- То ви нам не допоможете?
- Звісно, допоможу. Не кидати ж вас, малих, напризволяще. Бачив я тут неподалік дуже гарну хатинку – твоєму маленькому другу вона якраз підійде.
З цією радісною новиною білочка поспішила до їжачка, який і досі стояв на тому самому місці. Він мріяв про літо. А ще йому дуже хотілося спати, адже взимку їжачки впадають у сплячку.
- У тебе тепер є власний дім!
Хто це так голосно кричить? Навіть помріяти спокійно не дають. Ой, та це ж білочка. Не забула таки про мене.
- Куди ми йдемо? Я замерз і спати хочу.
- Почекай ще трішки. Ми майже прийшли.
І, дійсно, вони вже були коло дерева, яке показав білочці Дятел. Дерево було таке старе, що його коріння повилазило з-під землі – саме там й утворилося затишне гніздечко. Та ще й вітерець добре попрацював – встелив землю сухим листям. Тому й не дивно, що їжачок одразу заснув, ледве встигши подякувати білочці за турботу.
Тепер білочка поспішала до свого дупла – вона сьогодні дуже втомилася. Але разом з тим їй було весело, не кожного дня знаходиш друга. З їжачком вони обов’язково зустрінуться навесні, коли той прокинеться. Справжні друзі один одного не забувають.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760377
рубрика: Проза, Містика
дата поступления 14.11.2017
Ми втратили здатність співіснувати,
Причина? Немає. Такий зараз час.
Ми власні серця посадили за грати.
Нехай вони вчаться жити без нас.
Прямуємо далі листям зім’ятим,
Майбутнє віддавши несправжнім богам.
Забули давно терпкий присмак м’яти,
Що ніжно обпалював спраглі вуста.
Стежки заблукали, забули дорогу,
Потоне у відчаї втрачений рай.
Ми звикли в усьому звертатись до Бога,
Але він давно вже сказав нам «Прощай»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758665
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 04.11.2017
Сльозами я лікую ніч,
Все віддаю, що наболіло.
Прощаюсь з сотнями облич,
Усі твої… Таки посміла.
Кохання одягну у шовк
І відпущу на зустріч з вітром.
Твій голос у мені замовк,
Я знову дихаю повітрям.
Залишу щастя під дощем,
Най божеволіє від люті,
Ми з ним зустрінемось іще,
Згадаєм привидів забутих.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755961
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.10.2017
Ти спробуй побути собою,
А що, як отримаєш насолоду?
Спробуй не гнатися за юрбою,
Може, полюбиш свободу?
Можливо, знайдеш своє щастя.
Хоча ні, ти хижий занадто.
Та все ж вір, що тобі це вдасться.
Бо нещасних і так багато.
Зазирни ти нарешті в душу,
Не в чужу, бо своєї не знаєш.
А бути із нею мусиш
В час, коли вона відлітає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752325
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.09.2017
Чи можливо жити без тебе?
Існувати хіба що, не знаю.
Між нами – стіною – небо,
І його я не бачу краю.
Дивлюсь вгору, надію втрачаю,
Бо немає кого запитати,
Як дістатися швидко до раю,
Але так, щоб мені не вмирати.
Попрощатися хочу. Востаннє…
Шлях пройшла, вже тобі не належу.
Я позичу зорям кохання,
Нехай тішаться в небі безмежнім.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752324
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.09.2017
Посміхнись, бо за вікном весна
Обіймає лагідно природу.
Моє серце, змучивши сповна,
Почуття відпустять на свободу.
Вільним птахом в небо поринаю,
Подивитися, що далі буде.
Та, здається, наперед все знаю:
За тобою не зможу нікуди.
Крил позбавила клята імла,
Вже мости між нами розвели.
Відпустила. Слову я повірила,
Що зустрінемось. Знати б, коли…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751519
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.09.2017
Марно забувала я про тебе,
Марно жартувала із вогнем.
Я тобі подарувала небо,
Навіть не почувши: «Навзаєм»
Сподівалася – без тебе вільна.
Вірила, що ліки я знайду.
Та життя вже не біжить повільно,
Час безжально змінює ходу.
Я для тебе збудувала клітку,
А тепер сама у ній живу.
Попрощалась я зі щастям влітку,
Заховала в скошену траву...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750983
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.09.2017
Нагадую собі, що це востаннє.
Це – покарання за гріхи.
Блукає десь моє кохання,
Шукати вже несила. А птахи
Знущаються із мене, бо літають...
А я зосталась, вперта, на землі.
Дивитись мушу, як вони кружляють.
А потім смерть знаходять у віконнім склі.
Я теж знайшла…кохання непотрібне.
Воно для чого? Почуття вже сплять.
Укриє місяць їх промінням срібним,
Мене ж тепло зігріє вранішніх багать.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749810
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.09.2017
Посміхаються зорі звабливо,
Зашарівся дивак небосхил.
Хоч повірити в це й неможливо,
Та не звик до оголених тіл.
Безліч раз йому краяли душу,
Зорепадом зриваючись вниз.
Не хотів відпускати, та мусив.
Адже так хтось задумав колись.
Витирає хмаринками сльози,
Бо вже час зустрічати любов.
Сонце зійде і попри прогнози
Вони будуть щасливими знов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749800
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 08.09.2017
Часом буває – нічого сказати,
Слова шукаєш, а вони чужі.
І ти мовчиш. Ти прагнеш поєднати
Безмежну тишу з пусткою в душі.
Ти зачиняєш двері, чуєш стукіт серця,
З дощем у парі хоче увійти.
А ти не пустиш, навіть не озвешся,
Нехай знайдуть собі нові – чужі – світи.
Ти знову будеш вчитися, як жити
Без спогадів наївних та сумних.
Та знов помилишся, не зможеш захистити
Себе від посмішок – чужих? своїх?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749651
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 07.09.2017
Вот солнца лучик золотой,
Вниз посмотрел, и сразу скрылся.
Закрыло облако его своей рукой,
А он упрямым был, и вновь пробился.
Он маленький еще совсем.
Обидеть может каждый, но никто не смеет.
Ведь если холодно, то нет проблем:
Его лишь попроси, он с радостью согреет.
Еще он очень любит поиграть,
И как ребенок рад повеселится.
А стоит зеркальце ему лишь показать,
Он тут как тут, смеется и резвится.
Когда он устает, ложится спать,
А дождик ему песенки поет.
Проснется лучик полон сил, и вот опять
Тепло свое и радость нам несет.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748474
рубрика: Поезія, Сказки, детские стихи
дата поступления 30.08.2017
Забуті привиди з’являються перед очима.
Тобі несила з ними попрощатись знову.
Вже не сховатися за пам’яті дверима,
Час закінчити незавершену розмову.
Отрутою годуєш душу, серце, тіло.
Потрапила в залежність від умов.
Покарана за те, що так хотіла
Комусь віддати своє щастя знов.
Повільно гнів захоплює свідомість,
Вбива безжально непотрібні почуття.
Бур’ян випалює з думок, аби натомість
Пустило паростки нове заплутане життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747990
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.08.2017
Моє життя – повстання у раю.
Здавалося б, чого ще треба?
Та я постійно опиняюсь на краю,
Бо нагорі мені не видно неба.
Я не знаходжу місця на землі,
Не можу прикидатися своєю.
Шукаю спокою в чужій оселі
І далі йду. Пливу за течією.
Куди податись? В пекло? Я не знаю.
До зустрічі з чортами не готова.
Тож краще повернутися до раю,
Знайти нарешті з Богом спільну мову.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747871
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.08.2017
Між нами знов панує тиша
І очі не знаходять очі.
Це вже кінець – так люди пишуть.
Та ми їм вірити не хочем.
Ми в тиші губимось, як діти.
Слова давно вже на папері.
Так звикла я тобі радіти,
Ти ж…просто переплутав двері.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747868
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.08.2017
Повільно капають хвилини
Згори униз. Мені до ніг.
Кохання вічне знову гине,
Мов навесні останній сніг.
Світанок огортає небо
Своїм теплом. Цілує ніч.
От-от нам попрощатись треба,
Звикати до нових облич.
Шляхів багато в цьому світі
Для кожного. Ти мій облиш,
Блукай стежками, де немає квітів
А я втечу. Піду у гори, як отой спориш.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747729
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.08.2017
Стікає краплями душа
З моїх долонь тобі на скроні.
Своя в коханні є межа –
Нею стають сльози солоні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747728
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.08.2017
Поговори зі мною, благаю, поговори.
Чому, поясни, досі я пам’ятаю ті вечори,
Очі твої переслідують навіть у снах.
В них потопаю – я в небі загублений птах.
Слова переповнюють душу, рвуться за край.
Знаходять притулок деінде, не кажуть «прощай».
Лишаються спогади, їм не вдається втекти,
Покину! Забуду! Зостався лиш крок до мети.
Я буду мовчати, а ти говори, говори.
На кого, скажи, марнувала свої вечори?
Тобі не сховатись від мене навіть у снах,
Тепер ти у мене в полоні, тепер ти – мій птах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746951
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.08.2017
На вустах твоїх легкий присмак ранку,
Відчуваю твій подих і...замерзаю.
Дехто любить м'яку прохолоду світанку,
Та мені вибачай – я тебе не кохаю.
Ти – як день – принесеш мені спокою трішки.
Сумно, нудно, так швидко все набридає.
В мене ж дев'ять життів – зовсім, як в кішки,
Їх прожити з тобою я не встигаю.
Ніч – як ти – розбудить смертельним цілунком.
Зорі, місяць. Кохання? Можливо. Не знаю.
Не скорюся тобі – це і буде моїм порятунком,
Десь сховатися мушу...від тебе тікаю.
Втікаю до того, хто взимку був поруч зі мною,
У сутінках ніжних мріяли ми про майбутнє.
Там вечір блукає невтомно легкою ходою –
Він в наших думках завжди буде незримо присутній.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681778
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.08.2016
Сідало сонце, наближався вечір.
Так боляче було. Про тебе згадки.
Лиш вітер ніжно обіймав за плечі,
Перебирав щоденника нотатки.
В твоєму серці не знайшла куточка,
Де б я могла надійно заховатись.
Хотіла щастя я, та не якийсь шматочок,
Натомість не змогла від горя врятуватись.
Ось вже і сутінки, за ними ніч-чаклунка,
Яскраво зорі сяють – то небесні квіти.
Не зберегла твого прощального дарунка,
Бо ще кохаю. Ніде правди діти...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681763
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.08.2016
Зеленим чаєм пахне м'ята,
Чомусь дивується Природа –
Я тільки вчуся чаклувати,
Тому не завжди все виходить.
Чаклунка з мене нікудишня:
Того не вмію, а про це не знаю.
Хочете снігу? Нате вам торішній.
Хочете сонця? Я вночі його чекаю.
На землю опустилися хмаринки,
За ними слідом зорі покотились.
Пливуть по небу білі павутинки...
Прокинулась. Невже наснилось?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621987
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.11.2015
Стягує вітер самотності хмари
До холодного серця, що вже не озветься.
Дзвонів примарних ледь чутно удари –
Сповідь землі от-от розпочнеться.
Пусткою стала в часи невеселі,
Даремно чекала нового месію.
Навіть щури покидали оселі –
Втратили віру, забракло надії.
Тривожні думки обіймають щоночі,
Майбутнє гойдає забуту колиску.
Підступний туман завойовує очі.
Коритись не треба. Світанок вже близько.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620674
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 13.11.2015
Кавові родзинки на столі –
Оце і все, що залишилося від тебе.
В минулому зостались безтурботні дні,
Фруктові зустрічі під шоколадним небом.
Забуду сльози, сяду з сонцем пити чай,
Хмаринки з цукру – неба подарунок.
Тебе не запросили... "Вибачай.
Шукай деінде кавовий цілунок".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620401
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.11.2015
Змива повільно біль образи
Холодний дощ, що б'ється у вікно.
Є "я" і "ти". "Ми" зникли. І немає "разом",
Але мені, повір, вже все одно.
Вдивляюся в туман і бачу тіні,
Вони сміються, за собою кличуть,
Та не скорюся їм, тепер я сильна,
Та й бути привидом мені не личить.
Ось вийшло сонечко і посміхнулось,
Передає мені привіт від тебе,
Благаєш, щоб до тебе повернулась,
Але ж... Ти ангел, а я щойно впала з неба.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620130
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.11.2015
Вогонь і я, я і вогонь...
Стікає дощ з моїх долонь,
В моїй душі твоє ім'я
Горить, а з ним згораю й я.
Ти не питай, чому сумна,
Я ж зовсім інша! То - вона!
Та, що тебе причарувала,
Та, що тебе у мене вкрала...
Ти знову йдеш. А як же я?
В моїй душі твоє ім'я,
Та згасло полум'я давно.
Та це ж не ми! То все – кіно...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619871
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.11.2015
Як важко жити в цьому світі,
Та і на тім, мабуть, не легше.
Чому приходиш ти без квітів?
Та ні, мовчи, бо знову збрешеш.
В твоїм житті мене немає.
І взагалі… Облишмо тему.
Знайдеться той, хто пам’ятає.
Я не роблю з цього проблему.
А що залишиться від тебе?
Ім’я на камені, та й годі.
І навіть жодне з твоїх ребер
Комусь не стане у нагоді.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619869
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 10.11.2015
Я завжди чую твої кроки,
Коли йде дощ. Навколо мокро.
І я рахую краплі з неба,
Що падають. Бо їм так треба
Розтанути в моїх долонях –
Померти. Відчай десь у скронях
Тихо нагадує, що я в полоні
У нього. Знову це безсоння
Спокійно не дає відчути
Смак ночі. Відмовляюсь бути.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619539
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.11.2015
Дві мавпочки у зоопарку
Затіяли страшенну сварку.
Знайшли вони одну цукерку
І розглядають у люстерко.
Тепер цукерок вистачає,
Та злагоди ніяк немає.
Щоби цукерки поділити,
Потрібно дзеркальце розбити.
Не треба, мавпочки, заждіть,
Все мамі Мавпі розкажіть.
Вона вам дасть іще цукерку,
І цілим лишиться люстерко.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619537
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 09.11.2015
Миша лапки діткам миє,
Миє хвостик, миє шию.
В одяг чистий одягає,
Спатоньки усіх вкладає.
Та малі не хочуть спати,
Просять пісню заспівати.
Запищала сіра миша:
«То поводьтеся тихіше.
Зараз пісню пригадаю,
Колискову заспіваю».
Мама почала співати,
Ну а діти – засинати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619295
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 08.11.2015
Кроленя таке вухасте,
І м’якеньке, і пухнасте.
Хочеться на ручки взяти,
Тільки треба пильнувати.
Кролики, хоч і маленькі,
Але зубки в них гостренькі.
Можуть трохи покусати,
Як набридне з вами грати.
За ними треба доглядати,
Завжди вчасно годувати,
Люблять овочі вони –
Ось такі-от ласуни.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619293
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 08.11.2015
Рибка хоче ніжки мати –
Злого котика впіймати.
Він давно їй набридає,
Лиш одне заняття має:
Хоче він її дістати –
Рибкою поласувати.
Котрий день не їсть, не спить.
Над водою все сидить.
Рибка дума: «Що робити?
От нахаба! Як провчити?»
І придумала: «По колу
Буду плавати. Ніколи
Він мене не здожене.
Бо під воду не пірне».
Котик бідний весь аж змок –
«Йду на плавання урок».
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619071
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 07.11.2015
Вітер в павутинні заблукав -
Розбудив господаря малого.
Малий розсердився, сваритися почав,
«Хутчіш шукай загублену дорогу».
А вітерець шепоче : «Постривай!
Чому так швидко проганяєш?
Ти краще запроси мене на чай.
Чемнішим будь! Поки хатинку маєш.
Ти, друже, пам’ятай, що я твій гість,
Мені радіти мусиш ти від самого порогу».
Хотів додати ще щось. Павутинка «трісь».
І вітер зник, таки знайшов дорогу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619070
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 07.11.2015
Так гірко, коли тебе немає.
Так гірко, ніби п’ю зелений чай.
Казати не хотіла я тобі «Прощай»,
Та разом нас ніщо вже не тримає.
Тримати важко, якщо хочеш відпустити.
Тримати завжди біля себе не виходить.
Хтось далі йде, а хтось новий приходить,
А ти стоїш і думаєш, як жити.
Життя нас часто пригощає гіркотою.
Життя так любить в піжмурки погратись:
Тебе знаходить, потім йде ховатись.
І залишає наодинці з самотою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=618802
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.11.2015
В думках лиш ти, а час біжить,
Його ніхто вже не зупинить.
Про тебе мрію кожну мить,
Ну а життя повз мене плине.
Болить душа, любов болить,
І знов між нами щось загине.
Скажи, для чого мені мить,
Коли життя повз мене плине.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=618800
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.11.2015
Так холодно без тебе, любий,
Не розумію, що зі мною,
Та тільки ти для мене – згуба,
Хоча й живу лише тобою.
Тебе немає, я шукаю,
Так хочу в очі зазирнути.
Далеко ти, а я бажаю
Тебе побачити, відчути.
Чому сумую за тобою?
Тебе ж ніколи не побачу.
Колись сміявся ти зі мною,
А я для тебе навіть не заплачу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=618589
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.11.2015
Люблю життя, коли його немає.
Так смерті хочу, та вона далеко.
Коли ж до мене лине, я втікаю.
І вже ми летимо – я і лелеки.
Куди – не знаю. Та й навіщо знати?
Можливо, помиляюсь. Думати не хочу.
Лечу я правду десь – он там! – шукати,
Та не знайду, бо дуже темні ночі.
Сховався місяць – мов чогось боїться,
Та й сонечко давно не визирало.
Одна зоря лишилася – комусь згодиться.
Та де життя? Чому його так мало?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=618586
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.11.2015