| Сторінки (11/1046): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 | » |
Лисиця півника покохала,
Хоч він і багато жінок мав.
Красою його зачарувала,
Теплом, ласкою огорнула.
Півень набундючений ходив:
-Гляньте! Як я лисицю приручив!
Дивуються звірі:-От дива!
Яка ж то мудра в півня голова!
Як же то сталося таке диво?
Гляньте! -Он курочки підходять!
Та й розмовляють то з нею сміло,
Веселяться, разом гуляють.
Та, пошесть в курятнику настала,
Щораз десь курочка зникала.
Правда, дуже ще малих курчаток,
Біда, слава Богу, минала.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=713496
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 21.01.2017
Калино, зелененька калино,
Який же гарний твій білий цвіт.
Калино, червоненька калино,
Без тебе не милий мені світ!
Калино, кучерява калино,
Які чудові грона маєш!
Розкажи мені ти калинонько,
Кого ж то ними так звабляєш?
Калино, пишная калинонько,
Ягоди соком наливаєш.
Скажи мені лісова красуне:
-Кого в лісі щиро кохаєш?
Кого кохаєш? І кохаєш щиро!
Усміхаєшся ти йому мило,
Спілими ягодами пригощаєш,
Листочками ніжно обнімаєш.
Калинонька так мило усміхнулась,
До дуба гілкою доторкнулась.
Тільки тебе я дубочку кохаю!
Тобі спілі ягідки тримаю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=713344
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.01.2017
Минають незамітно роки,
У вічність вони відлітають.
Як води бурхливої ріки,
З озера життя витікають.
Так день за днем проходять літа...
Батьків наших забирають,
А взамін дітей нам дають.
І так рід наш продовжають.
Роки, мої ж ви роки...
Швидкі сивії коні.
Зупиніться хоч на мить,
Вам простягну долоні.
Ваші гриви поглажу,
В стаєнку вас заведу.
У цій стаєнці- життя,
Вас я трохи розважу.
Про прожите згадаю,
Що забув - розпитаю.
І на поляні щастя
З вами ще погуляю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712939
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.01.2017
Ніч, оця темная ніч,
Не видно ніде.
Ніч, оця темная нііч.
Чи милий прийде?
Ніч, оця темная ніч,
Не видно навкруг.
Ніч, оця темная ніч.
Де ти милий друг?
Ніч, оця темная ніч,
Тільки зоря сія.
Ніч оця темная ніч,
В темноті сиджу я.
В ніч оцю темную ніч,
Ясен місяць зійшов.
В ніч оцю темную ніч.
Ти до мене прийшов.
Ніч, оця світлая ніч,
На небі місяць сія.
Ніч, оця світлая ніч,
Щаслива доля моя.
Ніч, та щасливая ніч,
Уже сонце зійшло.
Ніч та щасливая ніч,
Як то було давно...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=710951
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.01.2017
[youtube]https://youtu.be/WnCm5TH1bZo[/youtube]
Зоря ясна в небі
Нам то сповістила,
Що діва Марія,
Синочка родила.
Сина породила,
Зоря їй світила,
Щоб своє дитятко,
Гарненько сповила.
Дитятко сповила,
В ясла положила.
Сіном зелененьким,
Його там накрила.
Спи мій милий сину.
Та й сил набирайся,
Будеш в Україні,
Усім привітайся.
Там тебе шанують,
Радісно приймають.
Рожденного Сина,
Щиро всі вітають.
Колядки співають,
Тебе прославляють.
Бога у вертепі
Усі звеличають.
Подивися сину
На нашу Вкраїну,
Подаруй нам щастя
Та віру єдину.
Щоб ми в мирі жили
Тебе прославляли,
А вороги наші
Навіки пропали.
Дай нам Боже сили,
Дай нам Боже віру.
Любов нашу щиру
Ти прийми в офіру.
Дай нам Боже сили,
Дай нам Боже віру.
Поєднай народ наш
В єдину родину.
Щоб ми мирно жили
Навіки здружились.
Щоб люди у світі,
Нас не сторонились.
Щоб причиста Діва,
Нас охороняла.
А зоря вертепська,
У серцях палала.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=710668
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.01.2017
Думкою в молоді роки повернусь,
Зупинюся там на коротку мить,
Де льон в полі цвіте так синьо-синьо.
Квіти його як небесна блакить.
Он розкинулось поле широке
І льон в ньому так буйно цвіте.
Вітер голубі квіти хитає,
Та й хвилю за хвилею жене.
Прогуляюсь в голубому полі:
-Он вдалині червоні маки горять,
Виглядають теж білі ромашки,
Різнокольорові фіалки цвітуть...
У сиву вічність відійшов той час,
Що сила в молодому тілі була
Іскорка світилась в наших очах,
І полум'ям палала любов в серцях.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709803
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 02.01.2017
Везе пан сина з науки,
Міста та села проїзджає.
А тут сталася пригода,
Підкова коню відпадає.
Знайшли при дорозі кузню
Де коваль циган господарював,
Викував він дві підкови,
Надійно того коня підкував.
Робота трохи часу забрала,
То слово за словом між ними
Невеличка суперечка стала,
-Кожен свого сина вихваляв.
Тоді кинув циган на землю
Гаряче залізо, яке він кував
І голосно крикнув паничу:
Ану, мені скоро підкову подай!
Схопив панич гаряче залізо
Сльози рясним горохом покотились.
А панські ніжні ті рученята
Великими пухирями покрились
Тоді циган за своїм сином посилає
І так само підняти залізо заставляє.
Та циганчук більший, як той панич, розум мав,
Не брав в руки,- спочатку на залізо поплював.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709634
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 01.01.2017
Зоря ясна заховалась на небі.
Новорічний стіл накривати пора.
Он там в шафі чиста скатертина,
Витягай і на стіл її простилай.
Ич! Який гарний цей морозний день!
Маря-Анно пляцок новий витягай,
Розрізай його на шматочки рівенькі,
Обов'язково на тарілки розкладай,
Кожному гарячої кави наливай...
Он Новий рік до нашої хати іде!
Ми чекаєм на нього! Щастя він несе!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709618
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.01.2017
Скоро настане та мить довгожданна,
Коли в Новий рік відкриєм ми двері.
І в майбутнє кожний з нас вирушає,
До наступних дверей уже шлях долає.
Головне щастя та здоров'я добре мати,
Щоб між дверями десь там не застряти,
Бо дванадцять дверей нам відкривати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709529
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.12.2016
Думкою високо в небо злітаю,
Знайду я там великий чарівний мішок,
В нього багато зірок назбираю
І тими зорями обдарую жінок.
Я думкою злітаю по світу,
Квітучі поля які є обійду.
Та найкращі виберу там квіти
І усім жінкам букети подарю.
Злітаю думкою у Францію
Та у старі винні підвали зайду.
Тут відшукаю старе шампанське
І на стіл Вам усім його покладу.
Потім полечу в сонячну Сицилію,
Магазини уважно усі пройду.
Найсмачнішого чорного шоколаду,
На столах багато його розкладу.
Я думкою на небо злітаю до Бога,
Та щиро до колін його припаду.
Спитаю в нього для нас щастя та миру
І в Новім році Вам його принесу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709502
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 31.12.2016
Мамине серце безмежно радіє
Коли вперше усміхнеться маля.
Мамине серце зі страху, аж мліє,
Коли перші кроки робить дитя.
Біль сильний у серці мати почує,
Коли впаде та заплаче хлоп'я.
Швидко підніме, рану полікує,
Скаже:"Боже, краще б упала я!
Гордістю повниться її серце,
Коли повноліття у сина буде
І повільно у вальсі шкільному
Син маму у танці поважно веде.
Як же веселиться мамине серце
Здається в грудях воно меж немає
Коли сину вона на весіллі
Щастя і гарної долі бажає.
Мамина душа з радості тепліє
Коли онуків на руки бере...
Тільки болить серце і німіє,
Як кровинка її на війну йде...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709289
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.12.2016
Білий, такий біленький цей мій сніг,
На волосся моє давно він приліг.
Хоч весна і незабаром прийде,
Та його вона уже не забере,
Тільки ще більше у мене буде...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708983
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.12.2016
А білий сніг кружляє, кружляє,
Вітер його в поле широке жене.
Замітає стежку - замітає,
По якій мій милий до мене іде.
Ой снігу пухкий та біленький,
Хоч на одну мить ти призупинись.
Поглянь де там є мій миленький
І стежиною йому постелись.
А вітер північний пустотливий,
В горах серед смерек гуляє.
І лапатим пухким білим снігом
Стежку до хати засипає.
Стежино моя, рідна стежинко,
Стелися рівненько до самої хати,
Розкинься по полях ти широко,
Не дай милому моєму заблукати.
Простелилася стежина рівненька,
Та й до самої смерекової хати
І вибігла дівчина молоденька,
Свого коханого радо зустрічати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708975
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.12.2016
Налий ти мені чорної кави,
Та й будемо мовчки сидіти.
Подумаєм ми про свої справи,
Як дальше нам з тобою жити...
Поки кава ще є ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708606
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.12.2016
Чого життя таке нелегке?
І зорі холодні тепер сяють.
Де забарилось щастя людське?
Чому хмари його застеляють?
Зорі на небеснім просторі,
Неначе ті чарівні світлячки,
Світять ясно в темному морі,
І ясен місяць поважно пливе.
Та задовго ніч ця триває.
Забарилось наше сонце ясне.
Чого його довго немає?
Коли ж то воно на небі зійде?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708208
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 24.12.2016
В горах високих на волі,
Там гуляють дві долі.
Одна з них доля щаслива,
Друга доля-зрадлива.
Ти, щасливая наша доле!
Зійди вниз, там, де широке поле,
Де зелені трави буяють,
Тебе давно тут люди чекають.
Хлібом і сіллю тебе привітаєм
У вишиту сорочку одягнем,
Щиро тобі усі люди зрадіють,
Добротою своєю зігріють.
А ти, доле жорстока, зрадлива,
Образи на нас ніколи не тримай.
Просьба до тебе є наша щира:
Нашу країну ти завжди оминай.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708197
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.12.2016
Там у зеленому полі,
Серед квітів та на просторі,
Червона калина цвіте
І береза там біла росте.
Березо! Красуне сіро-біла !
Як ти попала в поле сюда?
Прошепотіла мені береза:
-Насіннячко принесла вода,
А доглядала мене весна.
Дощик завжди омивав тепленький
І вітер колискову співав,
Моїм листячком завжди вигравав.
Роздягала мене ніжно осінь,
Забирала листочки мої золоті.
По землі вона їх розстеляла,
І так засинала я в солодкому сні.
Зима мене в обійми брала,
І білим покривалом накривала.
Та приходила рання весна,
Із сну мене швидко будила вона.
Вона раненько мене будила,
Начіпляла мені довгі сережки.
Бруньки відкрили стулені очки,
І появлялись зелені листочки.
Як розпустились ніжні листочки,
Ранковою росою вмились вони .
В теплому дощику скупалися,
До сонечка щиро засміялися...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707870
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 22.12.2016
Коли політиків буває слухаю,
То з уст зривається лайка.
Словами, ніби то плуг кують,
А виходить завжди швайка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707713
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.12.2016
Синє море сильно бушує,
Висока хвиля за хвилею йде.
Корабель в пучині кружляє
І в бухту свою ніяк не зайде.
Хвиля ця корабель хитає,
Вирує шалено стихія морська.
Тільки вперед курс він тримає.
Бо заднього ходу у нього нема.
А хвилі ці усе більше бушують,
Триметрова у них уже та висота.
Корму водою вони заливають,
Та потопити його у них сил нема.
Заспокоїться море бурхливе,
Шторм, що так бушував теж перестане.
На вірний курс наш корабель ляже
І до Бухти він щасливо пристане.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707705
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 21.12.2016
Сиджу за столом,
Надворі смеркає.
Мучусь я з віршем-
Думка десь блукає.
Слова розбігались,
По одному шукаю.
Букви заховались,
З під ліжка витягаю.
Одно слово напишу,
Другого уже немає.
Одну букву я знайду,
Інша, тут же тікає.
А думка там у світах,
На морі відпочиває...
Гріється на сонечку,
Лежить собі загорає.
А надворі темна ніч,
Ще холод дошкуляє...
Махнути б мені у той світ,
Де думка моя гуляє...
Та грошей на то немає.
Думка хоч там погуляє...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707593
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 20.12.2016
Стоїть молода жінка на пероні,
Чоловік та діти, її провожають.
Притихли малі діточки заплакані,
-Маму в Італію вони проводжають.
В очах цих дитячих, сум та страх,
Якось так дивно вони перпеплились,
Який же то біль, в заплаканих очах!...
Мати Божа! Ти ж за них заступись!...
Не видержало серце материнське,
І рясним дощем сльози її полились...
Чоловік непослушну сльозу змітає,
А надоїдлива думка голову сверлить:
-Чи повернеться додому? Чи кохає?...
Як без неї нам тепер на світі жить!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707534
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 20.12.2016
Де гори, там і долини
Де долини, там і річки.
Де річки, - сизий туман.
В тумані Маруся гуляє,
І ніжно її обнімає Іван.
Іване! Іване! Не тулися.
І мене, хлопче, не чіпай!
Бо моя мати, дуже лихая.
Буде клопіт! Так і знай!
Я мами твоєї не боюся,
Вона теж була молода.
А з тобою я оженюся,
Як в річці потепліє вода.
Ой Іванку ти не барися,
Бо мій тато он уже йде.
Іванку! Прошу, схаменися,
Бо з тобою він нас поб'є!
Твого батька я не боюся,
Бо сила молодецька ще є.
А, благословення спитаюся.
Розкажу про кохання своє.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707470
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 19.12.2016
Вечір надворі. Поступово смеркає.
Святий Миколай мішок великий бере
І подарунки дітям чемним розкладає.
Ось лист в руки взяв і ляльку поклав,
Конверт відкриває і машину вкладає.
А малеча сидить вдома та його чекає,
Як час довго іде... Повільно спливає.
Ніч не будуть діти спати, а підглядати,
На голову свою вони ковдру накинуть,
І в невеличку дірочку будуть заглядати.
Та Сятий Миколай ніколи не поспішає,
Завжди приходить коли дитина засинає.
Та й дідо з бабою спати скоріше піде,
Може і їм Миколай та й щось принесе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707249
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 18.12.2016
Іду по життю, як по тонкому льоду.
Тепло одітий, та вода крижана.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707130
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 17.12.2016
Грає музика старий вальс,
Я з тобою в танці пливу...
Спогади... Давні спогади...
Тільки ними тепер живу.
Чарівно музика нам грала,
Голосно бубон вигравав.
На плече руку ти поклала
І биття серця я відчував.
В танці ми з тобою кружляли,
Як лебеді ми пливли через зал.
Прощання із школою відмічали,
Мить цю на усе життя запам'ятав.
Музика цього шкільного вальсу,
Нагадує давнє захоплення моє.
Ця музика прощального вальсу
Призабуте теж захоплення й твоє.
Грає музика в душі старий вальс,
Я з тобою повільно в танці пливу.
Спогади...Давні ви мої спогади...
Тільки з вами тепер я й живу...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706925
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.12.2016
Соловейком на мить я стану,
Та й в далеку даль полечу.
Сяду в твоєму саду на калині
І співатиму кожого ранку тобі
Веселі і радісні солов'їні пісні.
Ти з хати вийдеш рано-вранці,
Зачарує цей ніжний спів солов'я.
Свою хустинку накинеш на плечі,
І радісно тихо промовиш:
- Яке ж то щасливе наше життя!
Та й мило ти посміхнешся мені
До мене махнеш привітно рукою,
А я на плече твоє вмить перелечу,
І ти притулишся до мене щокою.
Яскраво засяє нам сонце ранкове,
Теплий вітерець по тілу пройде,
Скинеш хустинку ти білу пухову,
А вітерець так пустотливо розвіє
Довге і гарне пишне волосся твоє.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706682
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.12.2016
Одна гора дуже висока
Друга гора трохи нижча,
Одна дівчина така горда,
А та, друга б заміж вийшла.
На гору ту дуже високу
Не буду туди ходити,
Та й не стану я свої ноги
Даремно туди трудити.
Піду в зелену полонину,
Буду там траву косити,
Може зустріну дівчиноньку
І будем сіно робити.
А на стрімку гору високу,
Птахи рідко залітають.
І горду, вродливу дівчину,
Чомусь хлопці оминають.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706666
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.12.2016
В саду ми гуляли,
Яблуні були в цвіту.
Тобі призналась,
Що вірно люблю.
Сама тепер гуляю,
Цвіт давно уже опав.
Де ж ти того не знаю,
Так раптово пропав?
Не заховаєшся від мене,
На краю світа зайду!
Уздечку на тебе накину,
І до сина, сама, приведу...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706088
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.12.2016
Тече вода, тече бистра,
Та й поміж горами.
Тече вода, тече чиста,
Та й поміж полями.
Я ту холодну воду,
Босим перейшов
І до тебе моя мила,
Мокрим прийшов.
Моя мила дівчинонько
Мене ти пожалій,
Пригорнися близенькю,
Та й мене зігрій.
Моя мила дівчинонько,
Померти не дай,
Цілуй мене гаряченько,
Та й так зігрівай.
Та, як стала мене мила,
Палко зігрівати,
То аж на світанку,
Прийшов до рідної хати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706079
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 12.12.2016
Бог колись землю людям роздавав,
Кожному скакуна добротного дав,
І кожний землі брав, скільки бажав,
Та й на межі свій межовий знак клав.
Першим американець в поле поскакав,
Обдумав, роздивився, собі поміркував,
Та й знак там межовий великий поклав.
І землю освоювати незабаром почав.
Другим англієць на коні в поле поїхав,
Відміряв собі там свою частку землі.
Через день вимучений додому приїхав,
Почав думати-гадати, як там працювати.
Третім українець цілий день і ніч скакав,
Бо Бог на цю справу, тільки добу дав.
Не витримав коник і знесилиний впав,
Побіг ще трохи українець. На коліна став.
І, знемагаючи від дуже великої втоми,
Кинув ще на декілька метрів капелюха,
А, падаючи на землю, голосно прокричав:
-Прошу,Тебе Боже, щоб це на грядки додав!...
То ж землиці родючої багато ми усі маєм,
Але як ради з нею дати, ми того не знаєм.
Чорноземи родючі бур'янами заростають,
А зайди до рук її тихесенько прибирають.
P.S. А один чоловік клаптик землі взяв,
До нього добротну дорогу він проклав.
Та й на роздоріжжі цих важливих доріг
Магазини, бар та ресторани побудував.
Хто на що вчився. Така логіка нашого буття!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705907
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 11.12.2016
Людське життя, то є замкнуте коло,
Коли вперше дитиною очі відкриєш,
Ти по ньому тоді починаєш свій шлях...
Спочату по дузі уверх ти прямуєш,
До найвищої точці в зеніті, прийдеш
І помалу тихим кроком донизу підеш.
І до тої точки, де вперше очі відкрив,
Ти, обовязково, через роки, прийдеш.
Очі закриєш. І в землю прахом підеш...
Така філософія нашого людського життя,
Тільки голий прийшов, а одітий підеш,
І то якщо в житті тобі добре повезе.
А, багатство нажите, то просто,- марнота.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705720
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 10.12.2016
Якось мрячно на дворі-дощик накрапає,
Під крисатою смерекою я заховався.
А неподалік декілька овець пасеться
І баран з цікавістю на мене поглядає.
А незабаром став зі мною загравати,
На задні ноги стане, до мене підбіжить,
За три кроки зупиниться і назад біжить.
Я по дурості, та й став йому підгравати,
Та й вказівними пальцями своїх рук,
Ніби то роги, наставляти, так дратувати.
Баран на мене дуже уважно подивився,
На кроків, напевно, десять відступив,
І закрученими рогами, торпедою полетів.
Я навіть не спам'ятався, як уже по землі,
Футбольним м'ячем з гори до низу покачався.
Та тільки я свою голову з мокрої землі підняв,
Як з переможним виглядом він уже стояв.
І довго я з ним в полі боровся, та воював,
Аж поки не приловчився - за роги схопив,
Вивернув йому шию, та на хребет поклав,
Та він піднімався і знову на мене нападав.
Аж поки знесиленого його геть не прогнав.
І більше мене він уже ніколи не чіпав...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705710
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 10.12.2016
Бурхлива та й бистрая вода,
Свій берег високий розмила.
Розлилась в зеленому полі
Та широкі луги залила.
Бистрая водо, бистрая водо,
В береги свої повертайся.
Маєш русло ти своє широке,
То в ньому і камінням грайся.
Маєш русло гарне, широке,
Водоспадом в ньому гуляй.
А засвітить сонце яскраве,
Веселкою в небо злітай.
В хмаринку ти перетворися,
Та понад Карпатами полети
В наших степах на мить зупинися
Та й дощиком там рясним впади
Бистрая водо, бистрая водо,
Шлях свій ти завжди прямо тримай.
І держись берегів своїх рідних,
Та водою поля не заливай..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705566
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 09.12.2016
Ти не вір, що морщини в тебе на лиці,
То у тебе, моя кохана, вірна дружино,
Від щастя залишились ніжні сліди оці.
Ти не вір, що у волоссі твоїм є сивина,
То від тополиного пуху прожитих років
Гарно сніжить мила голівка твоя.
Ти не прислухайся де що там болить,
А пригорнись ти, голубко, ніжно до мене
І біль цей твій відступить від тебе вмить.
Я тебе своєю щирою ласкою зігрію,
Хвороби усі добротою своєю зніму.
Онуки нам гарну музику заграють,
Ех! Як ми з тобою та ще погуляєм!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705424
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.12.2016
Скільки то ще років нам терпіти?...
Словоблудством країну будують,
Через сито воду щедро лють,
Та й болото добре розбавляють.
І багатство, то наше-вимивають.
Потім брехнею сито гарно відмиють,
Пропагандою його добре відполірують.
Та й повсюди нам розповідають:
-Гляньте, люди, як про вас влада дбає,
Жодна країна у цивілізованомусвіті,
Так гарно, чисто вимитого сита немає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705376
рубрика: Поезія,
дата поступления 08.12.2016
По світу правда з Богом йшла,
Та й душі людям роздавала,
А неправда манівцями бігла:
-Душі вона зрадливо купувала,
Взамін багатство дарувала...
То хто статки великі тепер має,
Що то душа, давно уже не знає,
А гнобить народ- копійки забирає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705241
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 07.12.2016
У широкому, зеленому полі ,
Де розкинулись буйні жита.
Бреде жінка в платті червонім,
Простоволоса і така чарівна.
Пишне волося на плечі спадає,
Чарівна усмішка на гарнім лиці,
Одною рукою жито відгортає,
А в другій-червоні маки в руці.
З далини за нею спостерігаю,
-Радіє неначе маленьке дитя.
Душею і тілом вона відпочиває
І тривоги її пішли в небуття.
Щаслива усмішка лице осяває,
І тиха пісня її навкруги луна,
Напевно дуже щаслива вона,
І той, кого ця жінка щиро кохає.
У широкому, заленому полі,
Де розкинулись буйні жита.
Бреде жінка в платті червонім,
Простоволоса і така чарівна...
Не стану пристністю її відволікати,
Та й в глиб лісу далеко я відійду.
І довго, довго ще згадувати буду,
Жінку в червонім, на своєму шляху...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705201
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.12.2016
Пройшли уже похмурі дні,
І сонце із- за гір виглядає.
Дарує нам теплі промінці,
Та навкруг усе обігріває.
Ще холод по горах гуляє,
На річці морозом тріщить.
Хто на мить трохи зазіває,
То з холоду уже і тремтить.
Бо мороз шпаринку відшукає,
Та й під одяг залізе вмить,
За руки, ніс та вуха щипає.
І кожний в свою хату біжить.
Та мороз то не відступає,
Малює узори свої на вікні,
Та й нас усіх застерігає:
-Сиди тихо ти в хаті. В теплі.
А я морозу лютого не боюся,
Тільки зараз тепло вдягнуся.
Лопату снігову в руки візьму
І онукам дорогу робити буду...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705008
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.12.2016
-Дуже я хочу женитись,
Та дівчина за мене не йде.
Піду я в річку топитись,
Та річки то немає ніде.
-Дуже я хочу напитись,
Та жінка то грошей не дає.
Піду я в річку топитись,
Та річки то немає ніде.
-Може хоч трохи гульнути,
Та гречка тут уже не росте.
Піду я в річку топитись,
Та річки то немає ніде.
-Дуже хочу мільйон мати,
Та ще трохи мені не стає.
Мушу з країни тікати,
Бо громада і те відбере.
-Хочу добре, в мирі жити,
Та ворог мені то не дає.
Не піду в річку топитись!...
Хоч вода то в річці уже є...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=704999
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 06.12.2016
До тебе приходила,
Та й тебе я спитала:
-Чого мене покинув?
Я ж того не чекала!
-Тебе тому покинув,
Бо другого ти мала,
Як поїхав далеко,
Другого покохала.
-Другого не кохала,
То сестра набрехала.
Сиділа край віконця,
І тебе виглядала.
-Ой неправду ти кажеш!
І кожний з нас то знає.
Слова гарно ти в'яжеш.
Та живіт підростає!!!
Запаска підростає,
І не мої там дріжді,
Були вони дівчино
В твому білому тісті.
Сама тісто мішала,
Сама тепер випікай.
Без мене дівчинонько,
Хліб свій ти і споживай.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=704805
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 05.12.2016
[youtube]https://youtu.be/ZFb7rMkmKsg[/youtube]
Білі ніжні сніжинки з неба летять,
І весело так в танці кружляють,
Та легким пуховим одіялом своїм,
Гори і усе навкруги застеляють.
Я в гори засніжені смерекові піду,
По високих заметах туди пробюся.
І під високою крислатою смерекою,
Відпочити на природі тут зупинюся.
Привітно махну до білочки рукою ,
Що по смереках швидко стрибає.
Та до снігура весело я підморгну,
Який із-за гілок густих виглядає.
За довгу смерекову гілку візьмусь,
Дуже близько я до неї проберуся,
Снігу пухкого багато, багато струшу,
І в Діда Мороза білого перетворюся.
Від краси казкової я сил наберусь,
Занурюсь в тишину лісову зимову.
І аж коли в лісі уже дуже стемніє,
Щасливий піду я до рідного дому.
Білі ніжні сніжинки з неба летять,
Весело вони в танці кружляють.
І в підставлених теплих долонях ,
Незамітно і дуже швидко зникають.
Сніжинки кришталеві ніжні сніжинки,
Ви в зимовім танго літайте, літайте,
Тільки не тікайте з моїх теплих рук,
І на землю талою водою не стікайте.
Перетворіться в бурштинову живицю,
Та й казку цю чарівну мою снігову,
На довгі, довгі роки ви запам'ятайте,
А потім правнукам моїм її передайте.
Білі ніжні сніжинки з неба летять,
І весело так в танці кружляють,
Та легким пуховим одіялом своїм,
Гори і усе навкруги застеляють.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=704626
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 04.12.2016
На Чорногорі ватра палає
Біля неї Довбуш сидить.
Мольфара Олекса питає:
-Скільки на світі ще мені жить?
А мольфар йому сумно каже:
-Смерть твоя незабаром прийде,
Бо Дзвінчук , ворог заклятий,
Уже срібную кулю для тебе кує.
Бо Дзвінчук, ворог заклятий,
Срібну кулю давно вже готує,
Сидить тихенько в своїй хаті,
Та й в засідці на тебе чатує.
Та Довбуш наш молоденький,
Знехтував його пророчі слова.
Та й зійшов він до тої долини,
Де його Дзвінка кохана жила.
Підійшов він до старої хатини,
Плече під двері кедрові підклав.
А Дзвінчук, його ворог проклятий,
Срібну кулю йому в груди послав.
Впав Довбуш в груди ранений,
На руки вірних опришків своїх.
Ой, Божечку, ж ти наш милий!
Як сильно, Олекса, наш побілів!...
-Несіть ви мене хлопці опришки,
Далеко в рідні Чорногори несіть,
І що я в груди сильно ранений,
Ворогам нашим, того не кажіть.
В Чорногорах буду я спочивати,
Та прийде, побратими, ще той час,
Коли вороги будуть нам докучати.
То дух мій, повернеться до вас!
Тоді великою силою повстаньте,
Своїх ворогів з України проженіть.
Та й в мирі, злагоді, та багатстві,
Дружньою громадою укаїнці живіть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=704417
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.12.2016
Очень медленно я к тебе подойду,
Глаза твои улыбнутся игриво.
За руку нежную тебя я возьму,
Эту мылую женщину в платье белом.
И вот в мы безумной кадрилье плывем,
Крепко к груди я тебя прыжимаю.
За талию нежную держу,
Красивую женщину, в платье белом.
Я красные розы для тебя нарву,
Которые найду в большом мире этом,
И к стройным ногам твоим покладу,
Тебе, любимой женщине, в белом.
Звездочку для тебя с неба сниму,
Что так ярко нам с неба сияют.
Тебе я ее навсегда подарю
Пусть твой путь она освещает.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=704289
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.12.2016
Бойківщино чарівний мій краю,
Своїм серцем тебе щиро кохаю,
Твої гори, полонини й ліси,
Смереки високі в краплинках роси.
Тут голосно весною зозуля кує,
На прожиття довгі роки роздає.
Тут хрещатий барвінок цвіте,
Голубим цвітом по траві повзе.
Бойківщино, моя ти Бойківщино,
Для тебе став наче рідна дитина.
Ранковою росою мене омиваєш,
Чистим повітрям сил добавляєш...
Смереки мені колискову співали,
На вітах своїх, дитятком, гойдали,
На вітах густих, малям, колисали,
Шишками своїми мене забавляли.
Бойківщино, моя ти Бойківщино,
Я ж твоя вірна, та щира дитина.
Тебе як матінку, я, щиро кохаю,
І кращого краю за тебе-не маю.
Бойківщино рідний ти мій краю!,
Бойківщино рідна моя сторона!
Усім своїм серцем тебе я кохаю,
А другого то серця у мене нема...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=704035
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 01.12.2016
Там де сонце за гори сідає
І бурхлива річечка біжить.
Тут голосно трембіта лунає
Та й пісня її весела звучить.
Карпати, зелені мої Карпати,
Українська ти перлино моя.
Карпати, високі мої Карпати,
Гори високії, та квітучі поля.
Де гоцул сопілкою вигравав,
Бойко на дрімкою дримбітав.
І лемки також не горювали,
Коломийку весело танцювали.
Карпати, рідні мої Карпати,
Життя мого чарівная мить!
Чому тепер пісня ця не лунає?
А сопілка так сумно звучить...
Карпати! Рідні мої Карпати!
За кращу долю я помолюся.
Перед Богом на коліна стану
Та й низенько йому вклонюся.
Попрошу щастя і гарної долі,
Для України, та нашого краю.
Для Сходу та Заходу злагоди,
Порозуміння для нас-спитаю.
Карпати, рідні мої Карпати,
Життя мого ви чарівная мить!...
Чому так рідко уже пісня лунає,
І мелодія скрипки сумно звучить?...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703762
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.11.2016
Підійду, я, до свого східного вікна...
Дитинство там своє босоноге бачу.
Там, найщиріша материнська любов,
І дуже впертий непослух дитячий,
Який ніколи собі його не пробачу.
Там річка. І від хлоду посиніле тіло,
Там у матері довгий прут у руках,
І голосний плач, щоб менше влетіло...
Тут довгі щасливі роки навчання,
Перше захоплення, перше кохання...
Підійду до південного свого вікна...
Бачу як пишне весілля справяєм,
І у злагоді довгі роки проживаєм.
Своє сімейне гніздо разом будуєм,
І ПРАЦЮЄМ, ПРАЦЮЄМ, ПРАЦЮЄМ...
Син з гарною дівчиною оженився
І онук з онучкою нам народився.
Та й на тому з жінкою ми пристали,
Що дідом, та бабою ми тепер стали.
Підійшов я до східного тепер вікна...
На то, що добре зробив роздивився,
А прикрості і невдачі з пам'яті стер,
І з хорошими думками я залишився.
Насолоджуюсь трохи своїм життям,
Чим можу - тим дітям, і допомагаю.
В справи їхні не лізу. І їм не мішаю.
А до західного вікна, я, не поспішаю,
Там ніч, та зорі. Що там, ніхто не знає...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=702805
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 25.11.2016
Два куми якось в барі загуляли.
Знали добре, жінки будуть сварити.
То щоб легше було їм терпіти,
Вирішили по сто грам повторити.
Ну, напевно, багато хто то знає,
Зайва чарчина завжди нам мішає,
Бо уже в дорозі вона нас доганяє.
А дорога, яка в селі кожний знає,
Болото, калюжі. Яма-яму доганяє.
Один кум штани високо підкачав,
Та й посередині дороги почвалав.
Другий. За пліт на обочині взявся,
І ідучи руками на нього опирався,
Та й з кума насміхався:
-Ну, ти, куме бачу, я, що слабак,
Пили ми поріву з тобою. Однак...
Ти, впився!... То ж бредеш, як гусак!...
Тут пліт в протележний бік повернув,
І, неборака, в калюжу, лицем пірнув...
Весело свою голову кум повертає,
І до, нещасного в болоті, промовляє:
-Ну, свиня, звичайно, болото шукає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=702781
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 25.11.2016
Дівчинонько мила карі очі маєш,
Чому дівчино, мені не моргаєш.
Ой знаю, знаю, що гарні очі маю,
Тобі не моргаю, бо ще не знаю.
А ті карі очі, зіроньками сяють,
Весело сміються та не моргають.
Радісно сміються, але не моргають,
Тільки до танцю мене спонукають.
Дівчинонько люба-чорні брови маєш,
Розкажи правду. Кого ти кохаєш?
Ой, знаю, знаю, що чорні брови маю,
Та тільки нікого ще не кохаю.
Вогником світлим, карі очі палають
Сежку до серця мого прокладають.
Милуюсь ними, коли щиро сміється,
Сумую я дуже, як відвернеться.
Де ти, дівчинонько, таку вроду взяла,
Що навіки мене причарувала.
Може тебе мати в любистку купала,
Щоб хлопців ти нею так чарувала.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=702346
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.11.2016
Припорошені снігом троянди ,
Як гарячий вогонь палають.
В білому сніговому пуховику
Теплом своїм, себе зігрівають.
Ці троянди червоно-гарячі.,
Як символ великого кохання ,
А стебла їх зелені і колючі,
Як символ гіркого страждання.
Я зірву ці червоні троянди,
Від білого снігу їх обтрушу ...
І пробачу усе-усе на світі.
Колючки, що між нами, обірву.
- Ти пробач за недоспані ночі!
Пробач! За сумні карі очі твої.
Ти прийми ці троянди від мене,
Бо, ти найдорожча у світі мені.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=702163
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.11.2016
Лежать троянди на білим снігу,
Червоні пелюстки замерзають.
Чого ви маєте долю таку?
Біля серця чому не тримають.
Ви ж то для того нам дані давно,
Щоб закохані вас дарували.
Навіщо!? Скажіть? Навіщо! Чому?...
Оці троянди в сніг притоптали?
Чи може дівоча зрада була,
Серце юначе вона розбила.
І обезсилена хлоця рука
Ці троянди на сніг опустила.
А в цих троянд що на білім снігу,
Листочки то зелені крижинки.
А в цих троянд що на білім снігу,
На пелюстках замерзлі сльозинки
Троянди лежать в холоднім снігу,
Білі сніжинки їх накривають
Замерзають краплиночки води,
Вони як кришталь- сльозою сяють...
Я троянди червоні підніму,
Принесу їх до теплої хати.
Джерельної води для них наллю
Будуть у вазі довго стояти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=702111
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.11.2016
Вірю і знаю, що мир скоро настане,
Надіюсь,- життя у нас краще буде.
Ще трохи! Потерпимо! Почекаєм!
Бруд відпадати, сам по собі почне.
А ми від решти бруду будем очищати,
Водою, правди, злагоди, свободи,
Багнюку брехні та злоби вимивати.
І драяти в Україні усе-усе до блиску.
Ну, а хто нам буде мішати:- Ну... то таке...
Може й дістати!... Дістати по писку!...
Не хотіло б ся того... Але, що робити?...
Коли не розуміють, то як тут поступити?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=701923
рубрика: Поезія,
дата поступления 21.11.2016
Старенька дерев'яна хата
Біля дороги прихилилась.
Не раз обшарпана вітром,
Грозовими дощами обмита.
Від негоди вона нас захищає,
За теплими стінами ховає:
-Зимою, щоб трималось тепло,
А літом - прохолодно було.
Вірно роками нам служить,
Усім щиро хатина годить.
Прожиті роки, вона рахує,
Та зі мною по них мандрує.
Та нову хату збудували,
То ж її трохи, ми, занедбали.
Але тепер про неї подбаєм:
-Стару штукатарку поздираєм.
Підлатаєм, стіни пошпаклюєм,
Підлогу фарбою помалюєм.
Вікна й двері треба замінити,
Ремонт веранди зробити.
І задоволення будем мати:
-Хата буде гарно виглядати...
От, якби такі матеріали дістав,
Щоб себе, ще трохи я підлатав...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=701883
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.11.2016
Коли важко буває в житті
І не здійснюється твоя мрія.
То підтримує завжди тебе
Та сил додає, слово - надія.
І щаслива жінка та є,
Яка чудове ім'я це має.
Щирістю й добротою своєю,
Надію усім людям вселяє.
ЇЇ душевне, та щире тепло
Кожний з подякою сприймає.
Воно як те сонячне світло
Серце і душу нам зігріває.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=701444
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 19.11.2016
Рвуться снаряди,
Стогне земля.
Перелякана мати
До серця притулила маля.
-Не бійся крихітко маленька,
Ще трохи, ще мить!
І щодуху через дорогу
До підвалу біжить.
Та міна страшная
По небу летить.
Ця міна бездушна
Як грім гуркотить.
І раптом!... О, Боже!!!...
Під ногами здригнулась земля!
Загинула молода мати...
Загинуло невинне дитя...
О, Боже Великий Єдиний!
Чому долю такую їм дав?
Чому невинних не вберіг?
Чому ж ти їх не врятував!!!
Вірш написано:17.11.2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=701215
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 18.11.2016
Не силуй себе ти ніколи ,
Золоте правило запам'ятай:
-Як натхнення до тебе прийде,
Тільки тоді вірші писати починай...
На природі частіше гуляй,
З людьми щирими спілкуйся
Від них натхнення черпай,
І життям на Землі любуйся.
Щиро серце своє усім відкривай.
Поміж дурнів ніколи не пхайся.
І ніколи ти їх не кори. Не лай!
А просто мовчки завжди обминай.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=701208
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 18.11.2016
Нічого особливого
Тільки одна родзинка.
Нічого особливого,
Просто на шиї родимка.
Нічого особливого,
Тільки весела усмішка.
Нічого особливого,
Просто вона гарна жінка.
Нічого особливого,
Лише душею щира
І тим мені така мила.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=701107
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.11.2016
-Вербо плакучая, вербо,
Чого ти додолу схилилась?
Вербо плакучая вербо,
Чого ти, так зажурилась?
-Додолу тому нахилилась,
Бо важку думу, думаю,
А тому тепер зажурилась,
Що біля ріки я проживаю.
А річка мене не жаліє,
Та й берег мій розмиває
І з під мого коріннячка
Землицю вода вимиває.
Землицю вода вимиває,
Та й коріння моє вириває.
І усе більше та й більше
До землі мене нахиляє.
-Вербо, плакучая вербо,
За берег зелений тримайся!
Вербо плакучая вербо,
Ти від ріки геть відсувайся!
Вербо, плакучая вербо,
Ти за берег міцно тримайся!
Вербо плакучая вербо,
Ніколи сама не здавайся!
Вербо плакучая вербо,
Ніколи також не журися.
Вербо, плакучая вербо,
Ти за життя своє борися!
Ніколи, ніколи ти не здавайся,
За рідну землю усе тримайся.
До неї міцно гілки притисни
І молоде коріння своє пусти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=701035
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 17.11.2016
Як то мало потрібно мені:
-Тільки, щоб сонце світило.
Щоб пробудившись усміхнулась
І, привіт! Сказала мило.
Як же мало потрібно мені:
-Щоб вбивати перестали,
Щоб матері та діти малі,
Та ніколи не ридали.
Не багато потрібно мені:
-Лиш би люд наш не бідував,
Шанував він державу свою,
Її більше не руйнував.
А ще так потрібно мені:
-Щоб зайди повиїзджали,
І правити в країні своїй,
Нам більше не заважали.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=700701
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.11.2016
Сонце уже за обрій сідає,
І в морі проміння купає.
Чайка в небі пролітає,
Над човном що пливе.
-Чайко, сіро-білая чайко,
Чому , ти, літаєш одна?
-Чайко, сіро-білая чайко,
Чому літаєш сумна?
- Давно уже по світу літаю,
Бо доля моя така нелегка.
Діточоток малих дома маю,
Та далеко я від свого гнізда.
Далеко від рідного дому,
В чужій живу я стороні.
Залишила рідну неньку,
І з нею свої діти малі.
Літає по світу одиноко чайка,
Над чужими морями літає.
І жалібним голосним криком,
Діточкам долі в Бога благає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=700338
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 13.11.2016
Кінчаються життя мого сторінки,
Зіграні ролі, веселі й сумні.
Ті що автор давно мені їх дав.
Радію я епізодам свого життя,
Того що Бог мені ще послав.
Але завіса повільно спадає...
Щиро радуюсь світлій я днині,
І щасливим для мене є щодень,
Що прожив і зробив, щось нині.
А завтра, може, ще буде день,
Передбачити ніхто не в силі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699873
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.11.2016
Ой очі, ви очі - очі дівочі,
Де ж ти дівчино, де їх ти взяла?
Чи твоя мати наворожила,
Коли ти під серцем у неї була.
Як гляну в очі, ті очі дівочі,
В озерця голубі яснії два .
Мені не заснути вдень, а ні вночі,
Бо серце моє навіки взяла.
Ой, ти дівчино - чарівная квітко,
Ой, ти дівчино - мене пожалій!
Не рани серце. Милая пташко!
А ласкою душу мою ти зігрій.
ЇЇ оченята , зорями сяють,
Дивлюсь в них, та й того не боюсь,
Що скоро в цих глибоких озерцях,
Мабуть, що в них я, мабуть утоплюсь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699859
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.11.2016
-Каже син до батька:
Женитися з Галею бажаю!
-Я проти нічого не маю.
Але вона криві ноги має:
-Батько йому відповідає.
А я хочу, тату, вас спитати:
- А вам пасує дівчатам
на ноги заглядати!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699703
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 10.11.2016
Кажуть давно то було:
-Люди таку пшеницю мали,
Що від верху, аж до землі,
Колоски жовті, зерна мали.
Та як в людей завжди буває,
Не шанує кожний то, що має.
Перестали хліб вони шанувати,
Ногами недоїдки топтати.
Довго Бог на то дивився,
Аж поки не розсердився.
Тут буря грозова вмить настала,
І блискавка по полях загуляла.
Усі хлібні поля ущент спалила.
Тільки невеликий колосочок,
Що в руці Бога був, залишила.
Побачив кіт із собакою,
Що біда велика настала.
І почали вони Бога благати,
Пшеницю, що залишилась в руці,
Їм її на прожиття віддати.
Бо, хліб вони зажди шанували,
Що їм давали, до крихти з'їдали.
Змилосердився Бог, кулак розжав,
І пшеницю собаці і коту віддав.
Тому колосок тільки на верху
Трохи зерна пшеничного має.
Та що кожний з нас тепер,
Хліб собаки і кота споживає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699531
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 09.11.2016
Протоптана дорога польова,
По ній слони великі ступають,
Десь спереду ватажок їх веде,
Інші в слід- в слід вступають.
Впевнено вони до мети ідуть,
Однин-одного за хвіст тримають
В біді не залишать. Не впадуть.
Кругову поруку усі ж мають.
А поряд мурашник великий стоїть,
Де працюють, живність заготовляють,
Усе в клопотах, в роботі, та в бігах.
Усе в мурашник тягнуть, пропихають.
Через дорогу хочеться їм перейти,
Де життя казка, де трави буяють,
Не усі мурахи можуть туди пройти,
Бо слонам під ноги вони попадають.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699299
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 08.11.2016
Не мовчи, коли очі в сльозах,
Розкажи, і розвію твій страх.
Не мовчи, коли в серці печаль,
Розкажи, я розвію твій жаль.
Не мовчи, коли серце в журбі,
Розкажи, розкажи ти мені,
І до тебе кохана прийду,
Журбу твою я вмить прожену.
Не мовчи, коли холод в душі,
Як відчуваєш, що на межі.
До тебе прилину, прибіжу,
Серце й душу твою звеселю.
Ти не мовчи, коли важкий шлях,
Коли біль відчуваєш в ногах.
Не мовчи, я до тебе прийду,
Порятую, на руки візьму.
Не мовчи як серце співає,
Не мовчи як пісня лунає,
Я до тебе кохана прийду
І скрипаля з собою візьму.
Скрипаль танго повільне заграє,
Понад горами пісня ця залунає.
І в танці з тобою ми поливем,
В цю мить одні на світі будем.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699286
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.11.2016
Критик таку почесну місію має,
Він поету порадою допомагає.
Мудрим словом завжди порадить,
Делікатно вірш йому підправить.
Але деколи й таке в житті буває,
Що критик високо носа задире.
Напевно в цей час він забуває,
Що поет без критика не помре,
А от критика без поета, не буває.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699134
рубрика: Поезія,
дата поступления 07.11.2016
У світі думок я птахом літаю,
В морі думок як риба пливу.
Куди захочу, то й злітаю,
Куди забажаю, то й запливу.
Думкою, молодим я стану
І про кохання вірш напишу.
Думкою, дуже веселим стану
І комусь радість теж принесу.
І не страшні мені насмішки:
-От з розуму старий зійшов...
Собі в душу заглянь! Насмішник!
Ну?...І що, ти, там знайшов?...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699110
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 07.11.2016
-Глянь моя милая, як зіроньки сяють,
А місяць на небі поважно пливе,
Ти притулися до мого серденька,
Руку свою постав мені на плече.
-Ти ж мене милий , ти ж мене ніжно,
Ти за плечі мої- ти мене обніми.
Ти мені зіроньку, ти мені ясную,
Ти мені з неба голубого зніми.
-Я ж тебе ніжно, я ж тебе палко
За плечі твої, я ж тебе обніму.
І зірочку світлую- зірочку ясную
Із голубого неба тобі я зніму.
-Ти ж мене милий, ти ж мій коханий,
Солодко у вуста мої поцілуй,
Ти ж мені милий, ти ж мій коханий,
Любов свою мені, ти мені подаруй.
-Я ж тебе милая, я ж тебе любая,
Цілуватиму цілісіньку зоряну ніч,
Тільки ти милая , тільки ти любая,
Тільки ти гарная- мені ти не переч.
А місяць ясний, а місяць світлий,
Із-за хмар тихенько підглядав,
Як козаченько свою дівчиноньку,
Солодко, в червоні вуста цілував.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=698889
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.11.2016
-Подаруй мені таку ніч,
Коли світяться зорі ясні.
Подаруй мені таку ніч,
Про яку складають пісні.
Подаруй мені таку ніч,
Як вишні будуть в цвіту.
І аромат цей чарівний
Я на повні груди вдихну.
-Подаруй мені таку ніч,
Щоб в небі місяць гуляв.
І по зеленій ніжній траві
Проміння своє розсівав.
Подаруй мені таку ніч,
Щоб сади буйно цвіли.
І в цьому саду чарівнім
Тільки ми з тобою були!...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=698878
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 06.11.2016
Сидить сірий зайчик на пеньочку,
Та й думку сумну собі таку гадає:
-Де заховатись мені тепер бідоласі,
Коли лісу, то уже давно, давно немає.
Вщент вирубали зеленії гори Карпати,
Дорогами полонини усі сплюндрували,
Бізнесмени приїжджі, та місцеві - "знані".
Немає мені чим поживитись. Ні людині! Ні лані!...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=698539
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 04.11.2016
Сонце за обрій сідає,
І нічку з собою веде.
Ще один день тікає,
Завтрішній за ним іде.
По землі тихо ступає
І не чути його ходи.
З Днем народження
Когось він привітає.
І усім добавляє роки.
Біологічний годинник
Невпинно час рахує.
Сяють високо в небі
Нам ще ясні зірки...
В роботі день пропливає,
Та ніч незабаром прийде...
Шануймо Землю нашу,
Поки день по ній ще іде!
Шануймо життя ми своє,
Поки ніч його не забере!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=698512
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 04.11.2016
Я трояндою білою стану
І в руках твоїх опинюсь.
Вдихнути аромат захочеш,
А я до губ твоїх доторкнусь.
Ця троянда сніжно-біла,
То світле кохання моє,
Ця троянда. Біла троянда,
То найщиріше бажання моє...
Я трояндою червоною стану,
Ти її ніжно в руки візмеш.
Радісна сльозинка моя впаде.
За краплинку роси ти приймеш.
Ця троянда чарівна, червона,
То моя вірна, та щира любов.
Ця троянда чарівна, червона,
То серця мого гарячая кров...
Я букетом свіжих троянд стану
До струнких ніг твоїх я впаду.
Мене не притопчеш! Піднімеш!
І в спальню твою я попаду.
Вазу кришталеву ти візьмеш,
У вазу букет цей покладеш...
А я милуватись тобою буду,
Як русі коси свої розплетеш...
В трояндах квітах чарівних,
То найщиріші мої почуття,
Трояндами білими і червоними
Постелиться доля твоя і моя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=698129
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.11.2016
Цибулини тюльпанів візьму,
Біля хати грядку накопаю.
Під вікном квіти ці посажу.
А може - біля хати скраю...
І ранньою, теплою весною,
Сонечко яскраве припече.
Сніг талою водою стане,
До річки швидко потече.
Проснуться мої тюльпани,
Голівки розкриють свої.
До сонечка усміхнуться,
Скажуть:- Ми діти твої!
Букети тюльпанів червоних
В оберемок великий візьму.
Не пожалію квітів чудових,
Жінкам та дівчатам роздарю.
І запанує навіки в усіх родинах,
Щастя, радість, віра, надія, любов...
Я осінню грядку знову накопаю,
Посаджу багато тюльпанів знов...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=697924
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.11.2016
Люблю сни я хороші,
Особливо, коли літаю,
Якось напружусь дивно,
І з гори на гору перелітаю.
Або в чистій воді купаюсь,
На водоспаді риба стрибає,
Я в руки ніжно її беру,
І вона від мене не втікає.
Я сни люблю де доми будую,
Цеглу сам кладу. Сам мурую.
І вони просторі. І дуже гарні.
Бо кольорами веселки малю.
Я люблю коли в снах,
Молодь в танці кружляє.
А я молодий по залу іду,
І дівчину до танцю веду.
Хочеться тоді ще подрімати,
Щоб що дальше буде узнати...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=697915
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.11.2016
Вірші то велике словесне мінне поле,
По якому тобі приходиться ходити.
І необдуманим, необережним словом,
Можеш собі, та іншим шкоди наробити...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=697759
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 31.10.2016
Глупий поляк, мені скаже:- бидло, хлоп,
А я його кулаком прямісінько в лоб.
Глупий єврей мені скаже та ти ж є, гой.
А я його візьму за вухо. А він:-Йой! Йой!
Глупий росіянин скаже:-Да он хахол.
А я його посаджу ...........................
Ну, добре, перший раз пробачу...
Може забагато він таки випив...
Усім треба добре запам'ятати:
-УКРАЇНЦЯМИ нас маєте називати,
Коли прийшли ви до нашої хати!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=697751
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 31.10.2016
У природі давно ведеться,
Де зелені багато буває
Там сарана заведеться.
І її виїдає - мітлою вимітає.
Потім запаси свої заховає,
Та й награбоване споживає.
Тільки зелень знову наросте,
Сарана уже тут- як-тут буде.
Звідкілясь вона тихо вилізає,
Одна за одною тихо підступає.
Сидить тихо... Зелень підростає!...
І знову раптово уже нападає...
І зелень чуть не уся зникає...
Помаленьку вона підростає,
Тільки ціну уже більшу має,
А сарана на неї давно чекає.
Отаке життя тепер ми маєм,
Коли сарана та напасеться
Усе життя своє люди чекають,
Та й за нею крихти підбирають.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=697531
рубрика: Поезія,
дата поступления 30.10.2016
Одиному юнакові стало важко в селі жити
Працювати мішали, податками обклали,
За воду, газ, світло, землю мав платити.
Не захотів усе життя на туніядців робити,
То вирішив в глухому лісі хату збудувати,
Може хоч там не будуть йому докучати,
Бо страх, як надоїло дармоїдів годувати...
Щоб добре в лісі він зміг господарювати,
То вирішив, коня, корову і насіння взяти.
Реманент та інструменти на віз погрузив,
Та й в далеку дорогу в ліс потрямував...
Скільки їхав не скажу. Бо того не знаю.
Та,незабаром, приїхав до невідомого краю.
Де поляна велика зелена, квітуча була,
Недалеко протікала чиста гірська ріка.
Над нею плакуча зелена верба, звисала,
А неподалік білим цвітом калина розквітала...
Став юнак господарювати. Добро наживати.
Ліс рубав, сокирою тесав. І хату збудував.
Почав поле орати-сіяти - урожай збирати,
За худобою своєю доглядав. Жив-не тужив.
А в лісі тому лісовик старий роками жив,
Що хлопець ліс вирубав, тим його розізлив.
То він його у сіамського кота перетворив...
І юнак величезним сіамським котом став.
Так декілька років в лісі сам він проживав,
Жив тим, що вполював. Їжі вдостатку мав.
Та сумувати за людьми дуже, дуже став.
Якось в лісі дівчина молода заблукала,
До хатини смерекової, що лісі вийшла.
Бачить на поляні здоровенний кіт лежить,
Гіється на сонечку і приємно муркотить.
До сіамського кота, обережно, підійшла.
Кіт зрадів дуже, і ласкаво їй замуркотів.
І разом почали вони в лісі разом жити.
Харчів було в них багато, силенна-сила,
Дівчина на городі поралась. Їсти варила.
Кіт в лісі плював, гриби та ягоди збірав.
І привикла дівчина до кота. Полюбила.
Буває пригорнеться до ніжної шерсті його,
Що запах хвої, та польових квітів має,
А він їй свою муркотливу пісню співає...
Та якось лісовик знову рядом проходив,
Замилувався він ними. Гнів його відступив.
І з кота в юнака він його перетворив.
Зраділи обоє. Велика радість у них була,
Та сумувала дівчина, бо ще не забула,
Ніжну ласку любимого сіамського кота.
Та не довго, бо киця до них прибрела.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=697499
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 30.10.2016
Розкажіть мені таку казку,
Щоб вона весела була.
Про оту хитрющу лисичку,
Щоб мудра сова тут була.
Розкажіть ви таку казку,
Де весело звірі гуляють,
Не ховаються в підвалі,
Де нікого там не вбивають..
Розкажть мені таку казку,
Де є жива, цілюща вода.
Я б знайшла до неї стежку
І для тата її принесла...
Роззкажіть мені таку казку
Я вас дуже щиро прошу...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=697255
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.10.2016
Доленько наша ж ти доле,
Де по світу, голубко, літаєш.
Доленько ж ти наша доле,
Чому нас, чому, обминаєш?
В Україну коли ти прилинеш?
Щастя й радість нам принесеш,
У вишиті сорочки усіх одінеш,
А дівчат у вінки гарні вбереш.
Приласкаєш кожну сиротину,
Любов в наші душі вкладеш.
О'бєднаєш Українську родину,
Хмари ненависті геть проженеш.
Щоб у злагоді ми знову зажили,
Матері щоб більше уже не тужили.
Щоб веселились, раділи, співали,
Та й весілля часто справляли.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=697164
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.10.2016
Не забирай ти свою любов,
Не закривай серця свого двері.
Повернись до мене милий знов,
Нехай стануть дні мої веселі.
Нехай в небі веселка засія,
А душа моя трояндою розквітне.
Твоєю навіки, твоєю стану я,
І любов ця моя ніколи не згіркне.
Душу не закривай тебе благаю!
А прийди і мені щиро відкрийся,
Я ж тобі милий усе, усе прощаю,
Тільки ти мені щиро посміхнися.
Я ж біль ту, милий, всю перенесу,
ЇЇ у серці своїм далеко заховаю.
Тобі мій коханий, щастя принесу,
Бо тебе тільки одного щиро кохаю.
Підсніжники цвітуть рано навесні,
І морози люті їм не дошкуляють.
За холодними приходять ясні дні,
Дарують щастя і надію вселяють.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=697102
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.10.2016
Стоїть біля школи дама гонорова,
Гордо свою голову тримає.
ВОНА ж то жінка олігарха,
Тому нікого й не помічає.
Я справа, з ліва підступаю.
Змалку її, та батька, добре знаю,
Може дама мене признає:
-Як здоров'я? - Для годиться, спитає...
Завжди перший до усіх вітаюсь,
А тут просто, цікаво дуже стало.
Чи по землі вона ще ходить?
Чи цабе, уже велике стало?
Та стоїть дама гонорово,
Очі намальовані відвертає.
З висоти гонору того свого,
Нікого вона уже не помічає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=696870
рубрика: Поезія, Сатира
дата поступления 26.10.2016
Високі гори навкруги. Тиша.
Тільки автомобілі її нарушають,
Одні на Закарпаття спішать.
Другі на Львів шлях мають.
Деякі на заправку, що поряд,
Обережно машинами повертають.
Залиють пальним повні баки
І далі в дорогу рушають.
А за дорогою річка протікає,
На березі стоїть розлога верба,
Листя не синула. Зелене ще має.
А вільха-гола. Тихим сном засинає.
Навкруг гори в зелені потопають,
А поміж зелених високих смерек,
Жовті мазки бука та ясеня виглядають,
Картину природи золотом прикрашають.
Куди ти не глянеш, гори стрімкі,
Здається, що до неба досягають.
Схили ліщиною та бузиною вкриті.
Тут горіхи лісові, восени збирають.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=696655
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 25.10.2016
День пасмурний холодний,
Не привітний якиїсь він є.
До роботи братись неохота,
Та сумління мені то не дає.
От кішку сіамську нагодую.
Техніку свою я підрихтую,
І в поле поїду працювати.
Не на часі вірші тепер писати.
А в полі за селом на природі,
Де смереки шишками гойдають.
Три козулі завжди пасуться,
Привикли до мене. Не втікають.
Тільки жаль, що браконєри
Про них напевно знають...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=696614
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 25.10.2016
Думкою у світ я полину,
Думкою до Тебе прилечу.
Думкою молодим я стану
І ніжно, ніжно тебе обніму.
А потім старим конем стану,
Додому помаленьку прийду.
І зморений, але щасливий,
В скрипучеє ліжко впаду.
Душею трохи я відпочину,
І до буденної роботи піду.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=696457
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.10.2016
Намалюй мені таку картину,
Щоб рублена криниця стояла.
Козак коня тримав за уздечку
І дівчина йому води подавала.
Біля криниці щоб калина цвіла,
Десь там вдалині зеленіла верба,
А навкруги літали бджоли, птахи,
І зозуля на старому дубі кувала.
Років не жаліла ні тобі, ані мені,
Щоб багато, нам вона подарувала.
А в небі, щоб жайворонок співав,
І край наш рідний він прославляв.
Намалюй мені ти таку картину!!!
Я тебе дуже, дуже щиро прошу.
А я тую картину у світлиці повішу,
І для своїх нащадків пам'ять залишу.
Намалюй мені таку картину...Прошу!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=696317
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.10.2016
[youtube]https://youtu.be/nCzA8Rxzm2g[/youtube]
Зіронька світлая в небі сяє
А місяць по небу тихо пливе.
Тебе мила за руку тримаю,
Радісно б'ється серденько моє.
Не бійся , що тебе я покину,
Не бійся, що будеш жити в журбі.
Я тебе коханая дівчино
В сердечку своїм буду берегти.
Дорогу квітами тобі встелю,
Зірочку з неба найкращу зніму.
В горах знайду едельвейс чарівний
В коси його тобі сам заплету.
Не бійся, що ніченька темная,
Що іскринки блищать ось у росі.
То тільки для нас моє серденько,,
Танцюють світлячки тут на траві.
Не відвертай соромливо очі,
Пригадаймо щасливі наші дні.
Не забудем, з тобою ніколи,
Ніч, що поєднали душі свої
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=696169
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.10.2016
Ти живеш в далекому краю,
Ти живеш де каштани цвітуть.
Я голубом привіт тобі посилаю,
І відправляю в дальнюю путь.
Лети голубе мій сизокрилий,
Попід небесами високо лети.
Лети голубчику мій милий,
Коханій дівчині вісточку неси.
Коханій вісточку ти передай,
Що скоро з війни я повернуся.
До рідного дому, у рідний край,
Тільки, мила, трішки ще почекай!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=695814
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.10.2016
Вишиванку милий вишию тобі,
Червоними та чорними нитками.
Червониий, то мої щасливі дні,
А чорним, про сумні розкажу.
Вишиванку льняну, білесеньку оцю,
Дрібним хрестиком тобі вишиваю.
І в сорочку цю весільную твою,
Любов і ніжність свою я вкладаю.
Сорочку білу вишию, милий, тобі,
Червоними та чорними нитками,
Голубий колір, теж, туди вкраплю,
І щастя буде завжди поряд з нами.
Вишиванку білу, що вишила тобі,
Принесу милий, до твоєї хати.
І на своє юне тіло одінеш ти її ,
Коли на весільний рушничок,
Разом з тобою будемо ставати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=695782
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.10.2016
Як я їхав в полонину,
Зустрів дівчину як драбину.
Захотів я її поцілувати,
Не захотіла личко дати.
Ой-йо-йой!. Ой-на- на!
-Якщо хочеш цілувати,
Маєш сватів прислати,
Бо молода я дівчина,
А ти батяр-хлопчина.
Ой-йо-йой! Ой-на-на!
Вже в неділю із сватами,
Зустріла мене дівчина
Радо, а не гарбузами.
До світлиці запросила
Ой-йо-йой! Ой-на-на!
Я, на неї придивився,
Аж рот мені відкрився...
А то руда, ще й щербата,
Славна доця свого тата.
Ой-йо-йой! Ой- на-на!
Став помалу я відступати,
Де є двері, нишком, шукати.
На дівчину ще подивився,
Та й тричі перехристився.
Ой-йо-йой! Ой-на-на!
Почав з хати щодуху тікати,
А дівчина ж мене доганяти...
Під лісом, хольера, підловила.
В хату привела, за стіл посадила,
Я на неї глип... Ой, Боже!-Влип!...
Ой-йо-йой! Ой-на-на!!!...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=695478
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 19.10.2016
Крутишся ти як білка в колесі,
Часу завжди мені не вистачає.
Одну роботу тільки но зробиш,
А тут друга тебе уже підганяє...
Весело в селі нам тут живеться,
Живність по подвірї собі гуляє.
Он там індик. Он- набундючився.
Гордовито на мене він поглядає.
Кури по подвірї, весело гуляють.
З грядок урожай уже зібрали,
То тепер вони дозвілля мають,
Гребуться собі, аж очі закривють.
Корова спокійно стоїть, ремигає,
Сіна є багато, то й не переживає.
Тільки коза в стайні то надокучає,
Мекає безперестанку, мені допікає.
Отак і живемо, в полі курорт маєм,
Весною ванни з потом приймаєм.
Літом коло сіна, як у Сочі загораєм,
Тільки взимку, як пани відпочиваєм.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=695285
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 18.10.2016
Блаженна і щаслива та земля,
Де народилось і виросло, "Д",
Де народилось і виросло, "Я"
Де "Я" і "Д" незабаром одружились.
І "Ми" тоді з них утворилось.
Та й "Воно" скоро народилось.
Роками "Воно" росло, підростало,
І "Я" незабаром мужнє стало.
Та й "Д" собі чарівне відшукало...
Так плине наше людське життя:
Ти та Я,- Ми,-Воно,- Я та Ти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=694963
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.10.2016
Бувають вірші дуже короткі,
Декілька строк вони мають.
А у них думки написані ясні,
І багато про що, розповідають.
Бувають вірші не до складу,
Буває слово не то, ком не мають.
Та я їх в одбране собі покладу
Бо вірші тепло душі зберігають.
А бувають, причесані, прилизані,
Просто, ідеальні, коли я їх читаю.
Та чомусь, не знаю чому, я тоді,
Ляльку Барбарі, завжди пригадаю.
.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=694936
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.10.2016
Десь щастя наше блукає,
Декого воно полюбить,
Дарує йому веселий день,
Другого чомусь, то й омине,
Другий сумує тоді щодень.
Дівчину одну, щиро кохають,
Дівчину другу, усі залишають.
Де хатину щастю нам зробити,
До неї, щоб жити запросити.
Думаю, що людська то душа,
Для щастя нашого б підійшла.
Долю гарну також запросити,
Дуже добре буде з ними жити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=694555
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 15.10.2016
Дує вітер, дує сильний,
Та я того не чую.
Поміж горами блукаю,
І вдома не ночую.
Поміж горами ходжу,
Та й по селах гуляю,
Десь заблукало щастя,
То ж я його шукаю.
Ішов, я по дорозі,
Та й знайшов аж дві скрині.
Відкрив одну - відкрив другу...
А там пусто в середині...
Глянув. А там на горбочку,
Дівчина рукою махає,
Усміхається до мене.
І щастя моє пригортає.
Я до неї придивився,
Та в неї зразу влюбився.
А вона мені моргає ,
І щастя моє пригортає...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=694275
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 14.10.2016
Поїхав у відрядження чоловік,
Та якось швидше додому вертає.
Заходить тихо у свою квартиру...
А в ліжку із його жінкою сусід,
З острахом з під ковдри виглядає.
Сплюнув, з дива-дивного чоловік,
Та й до сусіда промовляє:
Ну, я то мушу з нею спати,
Що робити маю!
Але, яка біда тебе заставляє?!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=694167
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 13.10.2016
Ми йдемо з тобою осіннім садом,
Листя на землі внизу шелестить.
Тут, колись, ми, гуляли разом.
Яка ж щаслива була ця мить!
Вперше, я, тебе тут зустрів,
Коли яблуневий сад розцвів.
Сонце в небі нам ясно світило,
А навкруг було затишно, мило.
Птахи нам пісні свої співали,
Бджілки нектар з квітів брали.
Із шпаківні шпачок виглядав,
І нам веселу пісеньку співав.
Та зберегти, що мав, не зумів,
Тільки тепер, на жаль, зрозумів,
Що тільки ти потрібна мені.
Сумні без тебе настали мої дні.
Не йди, прошу, тепер від мене,
Для мене, ти, була завжди єдина.
Не йди тебе, я , мила, щиро молю,
З'єднаймо нарешті, ми долю свою...
Прошу!
-Хочеш стану, я, на коліна,
І в тебе пробачення попрошу!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=694116
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.10.2016
Було тепле літо, ромашки цвіли,
Зелене поле, білизною сніжили.
Їх голівками, пустун, вітер гойдав,
По полю, сніжно-білі хвилі пускав...
Ромашки, сніжно-білі ромашки,
В середині у них жовтизна виглядає,
Немов, то сонечко жовто-гаряче
Свої промінчики в полі розсіває.
Вітер їх голівками білими хитає,
Хвилі в полі, одну за одною пускає.
Буйні хвилі по житах швидко біжуть,
А журавлі, краблики, в них пливуть.
Лишень голівки із жита виглядають.
Поважно ходять по полі, гуляють,
Роздивляються, пильно, навкруг,
Поживу для пташенят шукають.
Глянули вони в небеса світло- сині,
Розправили міцні крила журавлині,
Махнули ними над житніми полями,
Полетіли вдалину, попід небесами...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=693895
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 12.10.2016
Змилувався якось Бог над бомжом ,
І щоб той більш не не жебракував,
Дуже багато грошей йому подарував.
Засумував, зажурився старий бомж:
-Боже, за що, ж ти мене покарав?
Де ж гроші ці тепер заховати маю,
Я ж до тепер чистий спокій мав.
- А ти грошей не ховай, друзям роздай.
Задумався старий бомж:...
- Та ні... Боже... Краще гроші забирай!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=693739
рубрика: Поезія,
дата поступления 11.10.2016
Розум хоче вірш написати,
Та слів не може підшукати.
Пісню заспівати душа бажає,
Та мелодію ніяк не підшукає.
Серце хоче любити, кохати,
Та зради боїться, щоб не страдати.
Ноги ще танцювати хочуть.
Та старість бурчить - не дає:
-Сиди тихо старий діду,
Бо то уже не твоє...
А душа на це уваги не звертає,
Радіє, сміється, гуляє, співає.
Разом з думкою по світу гуляє.
І стелиться буквами на папері,
І вірші сумні і веселі складає,
То коли який вона настрій має...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=693738
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.10.2016