| Сторінки (11/1047): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 | » |
Один раз сади весною розквітають,
Та й буйним цвітом завжди цвітуть.
Один раз в житті ми щиро кохаєм,
І кохання це не можем забуть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=666252
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.05.2016
Маленьким кошеням кицю придбав.
Молочком ретельно її рано напуваю,
То ж киця моя швидко підростає,
І вірші писати мені вона допомагає.
Сидить біля мене тепер на столі
Своєю лапкою за ручку мою чіпляє,
Та й аркуші паперу на підлогу скидає.
Свою котячу цензуру вона мабуть має.
А рано, раненько моя киця встає
І в ліжко до мене завжди залізає.
До лиця мого ніжно тулиться вона
І котячу муркотиву пісню співає.
То будильника не потрібно мені,
Мушу зранку я завжди вставати.
Бо як поніжитись в ліжку захочу,
Буде за ноги мене вона зачіпати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=666016
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 15.05.2016
Чарівно музика грає,
І пари у вальсі пливуть.
Та душа моя страждає,
Минулого не можу забуть.
Весело музика танець грає,
Ти повільно у вальсі пливеш.
Та туга серце моє розриває,
Не моєю тепер ти будеш...
Не моєю дружиною станеш,
Буде в тебе своя вже сім'я.
Та навіки, дуже добре знаю,
В твоїм серці залишуся я...
Весільна музика вальс грає,
Ти у танці лебідкою пливеш.
От тільки погляду сумного
Ти від мене ніяк не відведеш.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=666006
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.05.2016
Черемхо, біла черемхо,
Високо ти в горах ростеш,
Черемхо, біла черемхо,
Пишним ти цвітом цвітеш.
Ой, черемхо. біла черемхо,
Білий цвіт твій ще рясно буяє.
Подивися, подружко, черемхо,
Де мій коханий, так довго гуляє.
-Ой, бачу я дівчинонько, бачу,
Де ж твій коханий гуляє.
Сидить він там під вербою,
Дівчину до серця пригортає.
Черемхо, подружко, черемхо,
Коханому ти вісточку дай.
-Чи любить мене він ще щиро?
Прошу тебе, ти його запитай.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665869
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.05.2016
Давай, кави подумки вип'ємо,
Давай, вип'ємо разом з тобою.
Про мене ти ніколи не узнаєш,
Хоч думкою біля тебе я стою.
Давай, кави подумки вип'ємо,
Хоч кожний своє життя має.
Та споріднені людські душі,
Відстань ніяка не подолає...
Давай, кави подумки вип'ємо...
Негаразди усі повідкидаєм,
Сім'ям, дітям та онукам нашим,
Щасливого життя побажаєм.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665652
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 13.05.2016
Останній цвіт з яблунь злітає,
Як сніг кружляє- додолу летить.
Дрібний дощик на дворі накрапає,
Стихне трохи і знову моросить.
За вікном сусідська хата стоїть,
Природу, зелені гори заступає.
Тільки над шиферним дахом,
Грушка квітучим гіллям махає.
Чомусь сумно мені- чому не знаю,
Загляну в душу, мабуть, я свою,
Там причину може та й відшукаю.
А як ні, то у серця тоді ще спитаю.
Чомусь сумно мені, а чому не знаю...
Може тому, що як свічка воскова,
З роками що невпинно пливутьть,
Я усе більше і більше згораю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665644
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 13.05.2016
Під вишнями ти гуляла,
А я під сливкою стояв.
Коханий обнімав тебе,
А я завмирав і ревнував.
Тут освідчився він тобі,
Що кохаєш, ти йому сказала...
Віти сливки руками я зжимав,
Як же душа моя страждала!!!
Під вишнею у квітучому саду,
Щовечора весною блукаю
І кучеряву вишеньку твою,
Як наречену свою обнімаю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665229
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.05.2016
Теплий сонячний промінчик
У вікно до мене заглянув.
Зігрів тіло, зігрів серце,
В кожну шпарику зазирнув.
Та й сонячним зайчиком став.
Своїм світлом мене засліпив.
Погрався зі мною він трішки,
Та й у світ дальше поспішив.
Сонячний промінчику не барися,
До віконця мого знову повернися.
Бо орхідея на вікні уже замерзає,
Тепла твого давно вона чекає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665197
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 11.05.2016
До спогадів минулого вертаюсь,
Кінець шістдесятих в голові.
В юності геодезистом працював
І в Кіцмані проходили дні
Як весело молодь відпочивала!
В парку жива музика була
Польку, вальс, танго пари танцювали
І пара за парою пливла.
Багато хлопців та дівчат там я знав,
Щоб не чіпали виставляв.
І Володимир Івасюк там бував,
Відомим він пізніше став.
Роки повільно минуле стирають,
Я не хочу, та не питають.
Тільки щасливі, прожиті моменти,
В пам*яті мені залишають.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665054
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.05.2016
На світі істоти такої немає,
Що так довго дітей любить
І усе життя своє їх голубить,
Молиться за них - оберігає.
Серце і душу та любов щиру,
Постійно в них вона вкладає.
Вірнішої матері, мабуть, немає,
Ніж та, що кожна людина має.
А як про онуків своїх дбає?
Як зіницю ока свого оберігає.
Пилинки них завжди здуває,
Радіє завжди їм цілує, обнімає.
А який страх на маму нападає!
Коли дитя захворіє бува
І високу температуру має.
Ночами не спить. Переживає!
А про тих матерів що на війні,
Своїх дітей там вони втрачають.
Без сліз на очах важко писати.
Біль душі їх, словами не описати!...
Сьогодні Матерям щастя бажаю,
Нехай лиха доля та насильство
Їх оселі завжди далеко оминає.
Щастя, здоровя Вам! Любові і тепла!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=664620
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 08.05.2016
Я образ в душі намалюю,
Усе на свій смак я зроблю.
Усіма чеснотами обдарую,
І цілющою водою скроплю.
Та й оживе він переді мною,
Я до ньго рукою доторкнусь.
Погладжу ніжно русяве волося
Та й щиро йому посміхнусь.
Я образ собі такий намалюю,
Що прийшов до мене уві сні.
Запамятав я очі її волошкові,
Та й кучері що в'ються золоті...
Я образ такий собі намалюю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=664275
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.05.2016
Недавно інформацію в інтернеті шукав,
І на стару фотографію там попав.
Де на сходах біля радгоспної контори,
Хор рагоспу "Полонина" виступав.
Серед учасників хору- я і себе впізнав,
В середині ще з одним тенором стояв.
Позад мене кум Рябко Микола заглядає.
Десь на Буковині в Добринівцях проживає,
Звязку з ним уже дуже давно немає...
Невблаганно час минає і по одному
Учасників радгоспного хору забирає...
Чоловіків багато уже в живих немає.
Десь там на небі вони уже витають,
І з керівником, що спереду на фото сидить, (хор р-у "Полонина". ф-32)
"Йшло дівча лучками, лучками,
Розмахавши ручками, ручками"- співають...
А великий хор ми мали. В Києві виступали.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=664232
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 06.05.2016
Скільки років уже минуло,
Скільки років тут не була.
Зайшла я в оце наше поле,
Що колись так гарно цвіло.
Тут з тобою в житньому полі,
Голубі волошки рвали.
І багряні маки зустріли,
Вони нас причарували.
Маки багряні, маки чарівні,
Як спомин нашого кохання.
Маки багряні, маки чарівні,
Ви як серця мого страждання.
Іду по цьому житньому полю,
Очі мої в нестримних сльозах.
Чому у нас різні такі долі?
Чого у долях різний наш шлях?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=663591
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.05.2016
За лісом- пралісом,
Стара сосна стояла.
На ній сизая зозуля,
Голосно кувала.
Ти, сизокрилая птахо,
Голосно мені куй,
Років то не жалій,
Багато ти їх нарахуй.
Роботи я ще маю,
І закінчити її бажаю.
То не жалій! Ще! Ще! Куй!...
Не спіши!... Повільно рахуй!.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=663034
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 30.04.2016
Чоловік на море жінку проводжає,
А тут якраз його компанія гуляє.
Жінку на поїзд швидко він посадив,
Освіжити душу з друзями поспішив.
Додому напідпитку пізно повернувся,
Ключ в дерях прокрутив- ногою відкрив.
В черевиках на дивані простягнувся,
Шапку свою в телевізор запустив.
- Да!... Один тільки Бог на світі добре знає,
Як холостякові добре жити самому буває.
Зітхнув- до подушки свіжої притулився,
Та й спокійно, без угризіння совісті, заснув.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662236
рубрика: Поезія,
дата поступления 26.04.2016
Трилітровий слоїк сметани
Перед дідом баба поклала:
-Ти чолвіче байдики б'єш,
На! Хоч масло на свято зіб'єш.
Що має дідо тут зробити,
Крути-верти- мусить колотити.
Слоїк в руки неохоче він узяв,
Слоїком цим цілу годину махає.
Піт з чола його, уже цівкою тече,
Та масло то, щось не виступає.
Вирішив трохи сметани припити,
Щоб легше в масло було збити.
А тут ще й кум його появився,
То стали так удвох припивати,
Що не було уже що й збивати.
.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662011
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 25.04.2016
Калино, зелена калино,
Чому опустила віти свої?
Калино, зелена калиню,
Чому листя у тебе в крові?
-Віти свої я тому опустила,
Що тут поранений лежав.
Листям своїм я його вкрила,
Щоб ворог лиха не завдав.
Вітами над ним я махала,
Бо нестримна спека була.
Як мама я його оберігала,
Як кохана - вітами обняла.
Ранковою росою його обмила,
Цвітом своїм рани полічила.
Листя вологе до чола приклала,
На ноги підвестись- силу дала.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661904
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 25.04.2016
Дай руки твої, кохана, зігрію,
Теплом душі своєї холод зніму.
Серцем гарячим тебе обігрію,
Ласкою щирою і теплом огорну.
Гребінцем для тебе я стану,
Русяве волося твоє розчешу.
На пензлик тоді перетворюся,
На чорних бровах лад наведу..
Помадою медовою я зроблюся,
По губах вологих ніжно пройдусь.
І так, впевнено, в низ помандрую,
На кінчиках пальців ніг зупинюсь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661674
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.04.2016
Здається недавно то було,
Коли Марія-Анна рік мала.
Яка ж то радість у нас була,
Коли вперше на ноги стала!
А як дід з бабою змагались:
Щоб вперше "дід" вона сказала,
Так дід, крадькома, онучку навчав.
Та бабуся, теж не дрімала,
Онучку на свій лад перевчала.
Та Марія-Анна свою думку мала,
І перше слово- мама-сказала,
А потім- тата і бабу назвала.
І незбаром -діді-мені проказала...
Сьогодні одинадцять років вона має,
Родина з Днем народження її вітає.
Міцного здоровя її бажає,
Нехай вершини шкільної науки
Вона впевнено та легко долає.
Щоб Надія, Віра та Любов,
Завжди вірними подругами були.
А підлість, підступність та зло,
Шкоди зробити ніколи не змогли.
Щоб вірних друзів вона мала,
А Матір Божа завжди охороняла.
Ангел її щоб сильні крила мав,
І від біди завжди її застерігав.
Щастя, здоровя та радості Тобі,
Щасливої долі на довгі-довгі роки.
З Днем народження ми Тебе вітаєм!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661255
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 22.04.2016
Букет червоних троянд
В своїх руках тримаю.
Заворожує їхня краса.
Тільки шипи вони мають.
Такі і жінки часто бувають,
За красою рівні їм не має.
Та жити з ними просто жах,
Бо характер в них у шипах.
Краще в полі квітів нарвати,
Та й віночок із них зробити...
Милу дівчину за жінку знайти,
Та й дітей у злагоді ростити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661078
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 21.04.2016
Де синії гори Карпати,
Туман долиною пливе.
Тут в хаті своїй смерековій 2р.
Кохана дівчина живе.
-Марічко, моє ти серденько,
Тебе ж давно я люблю.
У неділю рано-раненько 2р.
Сватів я до тебе пришлю.
-Сватів твоїх, милий козаче,
У себе я їх радо прийму.
Знайди едельвейс сніжно-білий, 2р
Я в коси свої його заплету.
Зійшов я на гору крутую,
Там орел сизий в небі літав.
Де квітку знайти чарівную 2р
Він дорогу мені показав.
Оцєй єдельвейс сніжно- білий
Для тебе я в горах знайшов.
У волося твоє кучеряве.
Заплести його, мила, прийшов . 2р
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660706
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 19.04.2016
Чоловік в достатку жив,
Що планував те й і зробив.
Усе життя він працював,
То ж багато чого настарав.
Та сумно стало йому жити,
Чогось йому не вистачало.
То й став він дуже тужити,
І усе гірше йому ставало.
Якось мудреця він зустрів,
Та й про це йому розповів.
Мудрець йому пораду дав,
Щоб цапа в хату він узяв,
І тиждень в ній його тримав,
І як тільки тиждень промине,
Цап проблеми усі його зніме.
Та й життю радіти він буде.
То він цапа цей строк тримав.
Напевно кожний здогадався,
Які ж то проблеми в хаті мав,
Бо з ним їв- і з ним тут спав.
То коли цапа того віддавав.
-На світ я заново народився:
Так мудрецю радісно сазав...
Так і ми часто буває нарікаєм.
Схаменемось, - та уже запізно,
Бо кацапа уже в хаті маєм.
А з ним, що тут можна сказати,
Справи важливі не варто мати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660434
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 18.04.2016
Якщо хочеш Бога розсмішити,
То треба плани свої відкрити.
Лежу і так я собі тепер гадаю,
Бо "панську хворобу" зараз маю.
Техніку до роботи підготував,
Вийти в поле орати планував.
Та Бог по іншому спланував,
Відпочинок на пару днів дав.
Радикуліт до мене причепився,
Ледве на ноги тепер підвівся.
Треба жінку свою мені благати,
Та й буде поперек розтирати.
Свого домашнього лікаря маю,
Йому найбільше в житті довіряю.
Жінка для чоловіка - То є щось!
Скзати я вам чесно бажаю .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660243
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 17.04.2016
Миші як і люди різними бувають
Одні в хаті усе підряд гризуть.
Інші на прожиття заробляють,
Корми в полі собі заготовляють.
Хатня миша то страшна нероба,
У хаті що побачить, то й гризе.
Та й не охайна миша ця тоже,
Бо де їсть, там послід завжди є.
А від миші польової вигода то є,
Може того хтось і не дуже знає,
Що личинки шкідників вона з'їдає.
Та й насіння бур'янів полюбляє.
Правда і ворогів миші теж мають,
Змії часто до їхньої нори влізають.
І орли що високо в небі літають,
З висоти небесної на них нападають.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659743
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 15.04.2016
Я думкою у світ далеко за гори полечу,
Де у квітах і травах усе зеленіє - буяє.
Половинку серця свого там віднайду,
До свого її притулю, та й приласкаю.
І серця разом, як одне ціле заб'ються...
Бог їх на дві половинки колись розділив,
Та вірив- незабаром вони знайдуться.
І любов'ю навіки міцно скіпляться вони,
Та й більше ніколи уже не розійдуться.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659705
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.04.2016
Сидить сумно дід на лавці,
Та й проблему свою рішає.
Десь заначку колись заховав,
Але де вона? - не пам'ятає.
У шафах старанно шукав,
Уже усе там поперевертав.
Була заначка тут- пам'ятає,
Та, де ж вона?- уже не знає.
Виходу немає. Бабу він питає.
Бо, баба таке щастя має,
Що на дідові усі заначки,
Завжди, чомусь, натрапляє.
А тут і сусід його виглядає,
Таку ж проблему і він має,
Випити їм удвох- ох і охота...
А заначки і його теж немає!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659527
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 14.04.2016
Позичив гроші куму чоловік.
Рік за роком уже спливає,
Трохи доларами кум віддав,
А решту і гадки він не має.
Не витерпів того позичальник,
Та й боржника свого спитав:
-Бачу начальником ти став,
Може б борг ти мені віддав?
Задумався той, та й відказав:
-А ти, що, куме, не пам'ятаєш?
Я ж тобі доларами віддав...
-За долари я куме пам'ятаю.
Я їх ще й до тепер зберігаю.
-Ну то якщо ти ще зберігаєш,
То який курс тепер знаєш.
Якщо нам добре порахувати,
То ти мені маєш ще віддати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659490
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 14.04.2016
Якщо про справедливість ти пишеш,
До добра та й злагоди усіх закликаєш,
Чомусь мало хто на це відгукнеться.
Назвою вірша увагу більше привертаєш..
Про лисицю казку, буває, напишеш,
Багато людей в мить її прочитають.
Хитрість її цінять - хитрість уважають,
І як ця лисиця, деколи бути бажають.
Про жаб, буває, щось гарне напишеш,
Глянеш. А їх теж, багато хто поважає.
Може за то, що в житті не здаються,
І в болоті, і на суші, якось виживають.
А про любов ми маєм часто писати,
Людини такої, мабуть, в світі немає,
Що ніколи в житті вона не полюбить,
І палко та щиро когось не покохає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659285
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 13.04.2016
Поженились молодята,
Медовий місяць мають,
Розважаються щоночі,
Одне-одного ласкають.
А ранком син щасливий,
Батька питає:
-А, Ви скільки разів тату?...
А, я... - і п'ятірню піднімає.
Батько щиро усміхнувся,
Нічого йому не сказав,
Тільки палець вказівний
Над головою високо підняв.
Та пройшли незамітно роки,
Син п'ятеро дітей настарав.
Та сталась в сім'ї велика біда,
Випивати потроху він став...
Сидить син якось холодочку,
Голова з похмілля розпухає.
Підійшов батько до нього:
-А ти скільки ще раз сину?
Жартівливо його питає...
-Йой,тату! Пасує вам питати!
Час Вам на вік свій повважати.
Краще б похмелитись дали,
А не дурниці мене питали.
Усміхнувся старий батько,
І нічого сину не сказав.
Тільки палець вказівний,
Високо над головою підняв.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659093
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 12.04.2016
-Як же я тебе, щиро, покохала...
Так лисиця зайцю, мило щебетала
І "інтим"в кущах йому запропонувала.
Та сіроманець, навіть, гадки не мав,
Що в кущах уже давно вовк їх чекав...
Заєць до "роботи" так усердно взявся,
Що навіть вовк щиро здивувався.
Звідки вовчиську було ж то знати,
Що зайці вміють так довго кохати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659061
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 12.04.2016
Легенду цю колись дуже давно почув,
Тому тільки суть її трохи ще запамятав:
-Було це дуже давно, гір ще тоді не було,
Земля тоді як квітуча поляна виглядала
В той час висока, гарна дівчина Парашка,
Юнака Тимка з багатої сім'ї, щиро покохала.
На поляну зелену у двох вони ходили ,
Квіти польові та ромашки тут збирали,
У світанкових травах часто купались...
Життя було таке миле. Побратись бажали.
Та дуже захланна в Тимка мати була,
Женити сина з багачкою намір мала.
То ж коли разом на поляні побачила їх,
То злоба велика на Парашку її взяла.
Розлютилась страшенно на неї вона,
-Відійди ти від сина!- тут же їй наказала,
Та Парашка за руку міцно тримала Тимка,
Із своїх рук коханого свого не відпускала.
І в матері лютью серце враз запалало:
-А щоб горою ти стала- злобно закричала.
І вдарив з неба грім. Земля задрожала,
То Парашку прокляла. Ця відьма стара...
І красива дівчина молода -горою стала.
Тимко її щиро любив. Міцно за руку тримав.
Скам'янів і він також. Горою біля неї став.
Тут велика чорна діра у землі появилась,
І з гуркотом великим - мати провалилась...
Та з роками з під землі вона об'явилась
Та й біля гір гнилою криницею зробилась.
Хто ту криницю по дорозі до гір зустрічає,
Воду отруйну- десятою дорогою обминає.
Навіть лісові звірі з неї ту воду не п'ють,
Тільки, буває, понюхають і дальше підуть.
Легенда охоплює той період коли почали утворюватись гори Карпати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658658
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 10.04.2016
Коли ще в радгоспі "Плонина" працював,
На горі Парашці приходилось часто бувати.
Усі організації району тоді завдання мали,
І сіно для наших потреб тут заготовляли.
То двіста гектарів сінокосів, що облягали,
Між організаціями ми влітку розподіляли.
І що тижня на Парашці я мав побувати,
Щоб про сінокоси в ЦСУ інформацію дати.
Транспорт туди тільки двомостовий доходив.
А поскільки машин таких в радгоспі не мали,
То з с. Коростів та й на гору-пішки долали,
По стежині що колись для панів проклали.
Вона плавно, крутою змійкою до гори йшла,
Акурато каменем вимощена, як тротуар була.
Навкруги тоді ще букові та смерекові стояли,
Від сонця та бувало і дощу в дорозі захищали.
Раз туман нас такий густий в горах тут застав,
Що коли руку витягнув- пальці не порахував.
З дороги ми тоді збилися- ледве я її відшукав,
І в погану погоду більше ніхто уже не вирушав.
Вітри такі тут часто бували, що сіно забирали,
Тут такого чекали, бо не грібли і не скидали.
Та коли в ясну погоду на вершину цю зійдеш,
Руки у верх піднімеш і в ширину розправиш.
Понад високими Карпатами глянеш вдаль,
То здається птахом ти став. Здаєтья літаєш.
І у сонячний, ясний день -Дрогобич, Стрий,
А буває і у Львів своїм поглядом завітаєш.
Та й гора Парашка сильну магічну силу має,
Хоч раз на неї зійдеш- на вершині побуваєш,
То ще раз неначе магнітом тягне тебе туди.
Та тільки жаль- сил то у мене уже тих немає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658638
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 10.04.2016
Сьогодні на Благовіщення Господнє,
Веселка у нашому селі появилась,
Кольоровими барвами гору оповила,
Чарівним мостом два потоки сполучила
Неначе Бог вісточку нам з неба посилає.
І припинити братовбивчу війну благає...
Саменімся! Скажім війні наше тверде:-Ні!
Щоб із страху не здригались уже діти малі.
Розруху в країні разом маєм ми припинити,
Бо не можуть люди в страху більше жити...
То ж в спокою, та мирі життя наладнаймо.
Зупинімось! Зброю в смітник поскидаймо!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658005
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 07.04.2016
За селом під крутою горою,
Де присадибну ділянку маю.
Тут я картоплю весною сажу,
Та й сіно влітку заготовляю.
Неподалік з-під високої межі,
Джерело невеличке протікає.
Діду і прадіду служило воно,
Тепер і нас в спеку захищає.
Вода в ньому чиста і холодна,
Лікувальні властивості має.
Знесилиться у спеку людина,
Нап'ється, і вода силу вертає.
Тому я це джерело бережу,
Щорік на весні його очищаю.
Потім води хлодної нап'юсь,
Ще й сусідів своїх пригощаю
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=657997
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 07.04.2016
Зацвів рясно у полі уже первоцвіт,
Сонячним кольором поля покриває.
І про ранньої теплої весни прихід,
Нам він весело про це сповіщає.
Що земля уже прогрілась добре,
І настав час в полі сіяти та орати.
Байдикувати тепер, то для нас гріх.
Весняний день- буде рік годувати.
Потрібно сапки та лопати погострити,
Чоботи та спецодяг старий відшукати.
Рукавиці надіти. І гайда працювати.
Та св'ято завтра. Будем відпочивати...
Бо на Благовіщення, кожний це знає,
Земля і усе живе на ній відпочиває.
Навіть птахи, що на деревах живуть,
У це найбільше св'ято гнізда не в'ють.
.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=657700
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 06.04.2016
Овод комарові на людей нарікає:
-Ніхто до нас співчуття і жалю не має,
Вороже нас, чогось, люди сприймають,
Де не зустрінуть, то тут же і вбивають.
От корови, то лагідний характер мають,
Хвостами тільки махають, коли їх кусають.
Таку овод з комаром щиру розмову мали,
І один одному вони ж то- дуже співчували...
Сиділи ситі під лопухом та й відпочивали.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=657357
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 05.04.2016
Працює кума вранці на городі,
Грядку старанно копає.
А тут кум, що живе навпроти,
Підійшов і свою куму питає:
-Хочу кумо я тебе спитати,
Хоч совість мені це не велить,
Та чи спить з тобою кум?
Чи може уже й не спить?
Зашарілася кума. Не відповідає.
Та й ще усердніше землю копає.
Прийшла додому і розповідає:
-Чи ти спиш зі мною чоловіче?
Таке кум мене, чомусь питає.
Гордо випнув груди чоловік:
-А що ти тут маєш гадати,
Що сплю з тобою дуже часто,
Так, маєш йому ти відказати...
Пішла кума знову на город,
Веселіше грядку уже копає.
Що відповісти тепер знає.
Кум виглянув із-за плоту,
Та й знову хитро питає:
- Чи спить кумо з тобою кум,
Чи може охоти уже не має.
Кума гордо голову підняла,
Пасмо волося з чола підібрала,
- Та спить -спить- відказала.
-Ну, то ж кумо, якщо спить,
Слава Богу! - здоровя ще має.
Та жінку мою нехай не чіпає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=657344
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 05.04.2016
Одна жінка юність згадала.
Яка ж то була чудова пора,
Цукерки Рачки дуже любила,
Цілий день вона їх їсти могла.
Під бік чоловіка штовхнула.
А то була недільна рання пора:
-Рачки щось дуже я захотіла,
Терпіти сил в мене уже нема.
Не врубався чоловік з просоння:
-Ну й дурість тобі в голову зайшла,
Ти б краще пішла та їсти наварила,
Бо дітям давно вже вставати пора.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=657098
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 04.04.2016
Буває стрінеться в житті тобі людина,
Не багата, похожа трохи на бомжа.
Поговориш з нею ти якусь хвилину,
Відчуєш, яка ж то кристалічно чиста,
І дуже щира, привітна в неї є душа.
А буває що багатством пан хизується,
Машиною дорогою поважно розїзджає.
Придивишся, поговориш з ним уважно,
А він чорну та дуже піступну душу має.
Та бідного завжди ми можем відмити,
Гарно одіти, причепурити причесати.
Та тільки не має в світі засобу такого,
Щоб підступну, чорну душу відіпрати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=657071
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 04.04.2016
Прийшов чоловік трохи напідпитку,
Вчорашню подію він барі обмивав.
Не додивився якось в себе на подвір'ї,
Та й в кізяк коров'ячий небережно став.
Вийшла жінка з хати- за боки взалась:
-Но Бог і чоловічком мене нагородив,
Тільки вчора в компартію він записався,
А сьогодні в гнояку, ще раз вступив.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656940
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 03.04.2016
В житті у людини часто буває,
Що помилку хтось допускає.
Хто працює, чи відкриває нове,
Звичайно помилка місце знайде.
А не робити-відпочивати,
То й помилок не будеш мати.
Але гірші випадки бувають,
Як гріхи чужі тобі спихають.
Помилки треба аналізувати,
Виправити і не допускати.
Та поступаємо не так завжди,
Тому в гулях постійно лоби.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656016
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.03.2016
Люблю коли весною яблуні зацвітуть,
Ароматом своїм повітря наповняють.
А навкруг них бджоли зранку гудуть,
Солодкий нектар з квіток збирають.
Приємно у цю сонячну весняну пору,
В білосніжному саду вранці пройтись,
У гори глянути високо- високо вгору,
Чудовим настроєм на довго запастись.
Підсніжників багато, багато назбирати,
Та й першоцвітом на зиму запастись.
Щоб від простуди онуків лікувати,
Бо без них зимою не обійтись...
А на дворі падає густий пухкий сніг
Паде з неба та й паде. Землю покриває.
Не охота виходити з хати навіть на поріг,
Бо холод відразу до кісток аж проймає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655739
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.03.2016
Випадок із юності згадав:
-Сидів я вечером в парку,
Після роботи відпочивав.
Натрудився з самого ранку.
Бачу в пачку з- під макарону,
Діти цеглу керамічну заховали
І на стежці акуратно поклали...
А там спортсмен круги мотав.
Побачив коробку на дорозі...
Та як по коробці ногою дав!!!.
Скрикнув сильно від болю,
На одній нозі він пострибав.
Подумав він трохи. Оглянувся.
Та й цеглу в коробку заховав
І акуратно на стежку поклав...
Хто пинав, той і на місце клав.
А ж тут жінка сива старенька підійшла,
Підняла цеглу та й в кущі поклалала.
Побачила неподалік шибеників малих,
Пожурила, посварила і дальше пішла.
Соромно стало мені, що спостерігав,
Та й мимоволі учасником цього став.
Не попередив, цеглину цю не забрав.
Випадок цей на усе життя запамятав.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655574
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 29.03.2016
Недавно на базарі з онками побував.
Сіамське кошеня там в коробці лежало,
Недавно ще розсліпленими очима,
Що діється навкруги спостерігало.
З холоду тремтіло-жалібно м'яучало.
Бог його дівчинкою на світ білий дав,
Тому ж брати його ніхто не поспішав.
Онуки маленьку руду кицю пожаліли
І купити його їм- мене попросили.
Тепер кошеня дуже швидко підростає,
Як метеор за онуками по кінатах гаяє.
Та й до мене підбіжить, в очі загляне,
Тихо замурктоить на задні лапки стане,
І на на коліна мені швидко стрибне.
До лиця мого свою мордочку пхає,
Ніби: -Дякую- сказати мені бажає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655186
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.03.2016
Ромашку в руках дівча тримало,
Любить- не любить-гадало,
На не любить - останній зірвала..
Не уважно пелюстки рахувала.
Бо хлопця красивого ще загадала.
Другу ромашку вона у руки взяла,
І уже уважно пелюстки рахувала,
Та що не любить- останній відірвала.
Часто в житті тільки красу вибираєм,
Мудрість, добро, щирість не цінуєм.
А потім на долю свою ми нарікаєм,
Коли в житті злагоди і щастя не маєм.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654949
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.03.2016
Шкода від кротів завжди велика,
Нори в ріллі прокладають,
А землю наверх вигрібають.
Сінокоси купинами покривають.
Роботу весною завжди маєм,
Купини граблями розгрібаєм.
Та сім'я кротів щороку зростає,
То ж роботи більше добавляє.
Після зими, пішов поле оглядати,
За роботою крота там застав,
-Забирайся негайно з мого поля,
Старому кроту грізно наказав.
Вислухав кріт мене уважно,
І відповів мені поважно:
-Споконвіку під землею проживаєм
І від Бога ми на те дозвіл маєм.
- А я такий маю - йому відповідаю:
-Шкідники та бур'яни на полі не тримати.
І щоб незасмічене чисте поле було,
Весною орати і по новому пересівати..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654646
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 26.03.2016
Над берегом стара верба стоїть,
Гілля своє вниз до річки нахилила.
Неначе віти хоче скупати свої,
Та достати до води не всилах.
Обшарпана вітрами та морозом,
За життя бій свій роками веде.
Повінь стовбур камінням оббиває,
Землю з-під коріння її щораз рве.
Та не здається роками верба,
Коріня своє в глиб простягає.
Бо місію в природі має вона,
Береги від розмиву оберігає.
Гордо над річкою верба стоїть...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654432
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 25.03.2016
Корабель в морі аварію зазнав,
І з уламками на безлюдний острів
Москаль дуже перестрашений попав.
Оклигав, на сонці трохи обігрівся.
Їсти він захотів- голод появився.
Глипнув він вліво- глипнув також вправо,
В животі в нього сильно заболіло.
І дуже голодний той москаль зрадів,
Коли дерево бананове зустрів.
Банан не високо на дереві висів.
Стрибнув москаль один раз- стрибнув другий,
Та достати його він так і не зумів.
І так цілий день москалик прострибав,
А плодів бананових він не дістав.
Змилостивився Бог над людиною,
Що то москаль напевно він не впізнав.
-Думай, чоловіче!-Голосно підказав.
Огризнувся на це йому москалик:
-Что делать! Я сам и без тебя знаю!
Пригать!!! Токо пригать нада мне повыше,
Без подсказки твоей, это понимаю!
І так цілий день той москалик стрибав,
Поки знесилений на землю не впав.
А поряд мавпа за цим спостерігала,
Вцілілі уламки корабля набрала,
Поклала їх один на одного вгору,
Та й бананів багато собі нарвала...
-До росіян велику повагу маю,
А "москалями" тих, завжди, називаю,
Хто нас українців "хахлами" обзиває
І за нижчу расу сприймає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654421
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 25.03.2016
Осінню пшеницю в полі висівали,
Дві зернини з одного колоска,
На різну зорану землю попали,
І там серед рослин зростали.
Одна зернина на ріллю попала,
Швидко проросла - пагони дала.
А друга на край поля закотилась,
Поміж бур'янами там опинилась.
Пшениця в полі швидко росла,
Колосилась, соком наливалась.
Добрий господар її тут доглядав,
Від бур'янів надійно її захищав.
А зернина, що поза поле попала,
Хоч багато поживи вона мала.
Та бур'яни поживу в неї забрали,
Ще й сонце від неї затуляли.
То ж зернина що в полі виростала,
Здорове, сильне потомство дала.
А пшнениця поміж бур'янами
Дрібне та щупле насіння мала.
Якщо хочем розумне, здорове,
Покоління дітей своїх мати,
Маєм розуму, справедливості,
Та дисципліни змалку навчати.
Від "бур'янів" невпинно захищати!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653540
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.03.2016
Півень- півня по подвір'ї цілий день ганяє,
До курей та їжі на крок не підпускає.
Бог над слабодухим півнем змилосердився,
Та й у великого індика він перетворився.
Півень спочатку відступив, придивився,
Побачив що індика в очах страх появився.
Та й знову став по подвірю його ганяти.
Тільки швидше той від півня почав втікати.
Яке б велике тіло боягузові Бог не давав,
Більшим воно ставало, та страх він не долав.
Ця байка таку суть в собі для нас має:
-Не величина м'язів, а сила духу перемагає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653538
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 22.03.2016
Деколи згадую літа свої молодії,
Хатину де вечорами збирались ,
Там при лямпі- пір'я драли, вишивали.
Про електрику тоді ще не знали.
Чоловіки за столом у доміно грали,
Хто програв під столом мекати мав.
Завжди веселі історії розповідали,
Веселились, щиро сміялись, співали...
А старші хлопці дівчат зачіпали.
Та коли ті притихнуть у ліжку бувало,
То на них, зненацька, малою купою,
Багато дітвори меншої з печі налітало.
Ми там на печі завжди засідку мали.
Чим старшим кавальерам надокучали,
Прогнати з хати нас,бувало, хотіли,
Та старші чоловіки за нас заступались.
А щоб з вечорниць додому іти ми боялись ,
Про скалу що за рікою грізно звисала,
Легенду нам страшну розказали:
-Що опівночі скалу хтось завжди відкриває,
І дітей які проходять мимо в скалу забирає...
Та додому опівночі, як тут не крути,
По правому березі річки Завадка,
Біля Беньової скали маємо додому іти.
А тут ще дощ два дні моросить. Темнота.
Підходимо до скали розмова уже не та.
Чую волося дибом стало підніматись,
Я ж найменший, треба в середину пропхатись,
Та хлопці теж не дрімають, кроки більші мають.
Як з скалою стали рівнятись- почала відкриватись...
З великим гуркотом каміння у воду полетіло,
Смереку і великий кущ ліщини захопило. (наступного дня побачили)
Такого страху вжитті більше не зазнав...
Наймолодший, та усіх я перегнав.
Згадка про с. Риків. Турківського р-ну.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653041
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.03.2016
Чорний квадрат - ніч, темнота, невідомість,
Невдач замкнутий простір, втрачена свідомість.
Чорний квадрат це кінець земного життя,
В середині в ньому шлях в небуття.
Білий квадрат це яскравий сонячний світ.
Це плач дитини, що появилась на світ.
Це щасливий наш шлях в нове життя,
Це прощеня провин наших із-за каяття.
Білий квадрат кольори веселки вміщає
І коли навесні мрячно в природі буває,
Та сонечко із-за хмар, яскраве засяє,
І веселка гірські потоки дугою зєднає .
Чорний квадрат тільки один колір має,
Нічого він не створює - усе поглинає.
Та якщо чорну фарбу з білою змішати,
То тільки сірий колір ми можем мати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652950
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 20.03.2016
Коли журавлі з теплих країв
В село навесні прилітають.
Свято на крилах приносять:
З Днем нароження сина вітають.
Невпинно пливуть рік за роком роки,
Та ми журавлям подяку складаєм
Бо сина нам вони принесли.
Ми завжди про це пам'ятаєм.
І сьогодні в цей радісний день
Щиро тебе ми вітаєм.
Щастя, здоровя, любові в сім'ї,
Злагоди й миру бажаєм.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652677
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 19.03.2016
Про відомий чорний квадрат Малевича
Багато творчих людей в світі знає.
В чорних тонах він його намалював,
Бо світла в російському небі не передбачав.
Я білий невидимий квадрат намалював,
Щоб він оберегом для України став.
І ворожі хмари брехні та насильства ,
Розганяв і назад в зрадливу Росію вертав.
Щоб як сонячний зайчик ворогів осліпляв,
На священну нашу землю зайти не давав.
І хто з мечем на нашу землю пришов,
Від меча щоб тут погибель свою знайшов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652541
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 18.03.2016
Проліски блакитні поляну лісову вкрили,
З під листочків голівки до сонечка нахилили.
Неначе голуба хмаринка тут опустилась,
На лісовій поляні відпочити залишилась.
Ця краса весняна наші душі зігріває.
Природа оживає -усе в зелені буяє.
Весело люди завжди весну-красну зустрічать,
А зиму з додому із радістю випровожають.
Бо добре усім нам то зимонька насолила,
Наморозила, річки наші кригою накрила.
В хати холод нагнала. Вікна розмалювала.
Журавликів та птахів в теплі країни прогнала.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652246
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 17.03.2016
За бджолами часто спостерігаю,
Буває в саду біля вулика сідаю.
Працьовитістю їх захоплююсь,
Ароматом від вулика насолоджуюсь.
А як чистоту у вулику вони тримають,
Увесь непотріб з нього вимітають.
І варта біля льотка не дрімає,
Чужинця в свій дім не пускає.
Та підступного ворога бджоли мають,
Якого самотужки вони не подолають.
Кліщ Вароа Якобсон на спинку їм сідає,
Паразитує, останні соки в них забирає.
І хоч сімя багато влітку меду має,
Та вулик обжитий свій залишає.
Та й в горах дупло вони шукають,
І з запасами кормів туди відлітають.
Заражені бджоли дорогою помирають,
Тільки здорові до мети долітають.
І нове життя бджолина сімя починає,
Буває і назад у вулик свій повертає.
.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652032
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 16.03.2016
Зустрілись два куми,
Такі собі нівроку...
На пенсії погладшали,
Не можуть зрбити уже й кроку.
Один одному роповідають,
Які рецепти, щоб схуднути мають.
От кум Іван каже:
-Я такий рецепт маю-
Цілий день нічого не їм,
Тільки кисле молоко споживаю.
Та чомусь користі з того не маю.
Тільки мучу себе даремно,
Даремно, куме, страждю.
А тут жінка зайшла в хату,
Та й до чоловіка промовляє:
- Та ти, Іване, совісті не маєш,
Що ти тут куму байки розповідаєш?
Ти ж не кисле молочко споживаєш,
А сметанку, крадькома, випиваєш.
Та й ще пивцем запиваєш,
Що від мене в стодолі ховаєш.
Тому ти, чоловічку, і не худаєш.
Двометрові руки треба мати,
Щоб за талію тебе обняти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=648834
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 04.03.2016
На горі Маківці хрест стоїть,
Немов до Бога руки простягає.
Могили полеглих січових стрільців
Продовж довгих років охороняє.
Тут час зупинився на довгі роки,
І січовики, що тут спочивають.
Плину часу не підвладні вони,
Що таке старість- ніколи не узнають...
Тут мужні січовики бій мали,
Плече в плече, спина до спини,
Стійко вояки молоді стояли.
Важко їм було, та позиції не здали.
В знекровлених, ослаблених руках
Свою зброю впевнено тримали.
Ворожу атаку за атакою відбивали,
Дух незламний ворогу показали...
Нащадки про них завжди пам'ятають.
Із усього світу на Маківку приїзджають,
Про звитяги січовиків розповідають.
І "Ще не вмерла Україна"- гордо співають!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=647542
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 28.02.2016
Підсніжники сніжно-білі,
Голівки в сніг заховали.
А листочки свої задубілі,
В листячко осіннє запхали.
Повірили зрадливому лютому,
Повірили непостійній зимі.
Повірили сонечку яскравому.
То й під снігом опинились самі.
Та сонечко весняне пригріє,
Від тепла поляна відтає.
Підсніжники голівки піднімуть.
Кожна квіточка весну привітає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646521
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 24.02.2016
З днем народження дідусю,
Ми тебе вітаєм.
Злагоди і миру
В нашій теплій хаті.
Для віршів натхненя,
Що будеш писати.
Щоб багато пенсії
Тобі завжди платили.
Щоб правнуків з сімєю
Ми з радістю ростили
Щоб нічого не боліло,
Ні ноги, ні руки.
Щоб тобі не сиділось
Удома від скуки.
Кожен день ти майструєш,
Стружеш, пиляєш.
І онукам віршики
Чудові ти складаєш.
Хай завжди у душі
Твоїй панує доброта.
На многії і довгії,
Щасливії літа.
Онуки: Марія-Анна.
Володимир.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646125
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 22.02.2016
Діти Лиса Микити –Мицько й Міна,
Колись були йому по коліна,
Та стали швидко підростати ,
І онуків стали йому старати.
А онуки також не дрімали
І ще більше дітей настарали.
Та й Бабаї ночами не спали,
Роботу свою не запускали…
І тяжка тепер в лісі настала година,
Бо при владі тепер уся їхня родина.
Бабіїв та Лисів повсюди тепер маєм.
Без них справи ніякої не порішаєм .
Закон про розкіш недавно прийняли
І ведмедя за барліг оштрафували.
Косолапий того закону раніше не мав,
То й завеликий барліг собі збудував.
А для білок також закон прийняли,
Щоб на землі не господарювали.
По деревах мають тепер вони жити ,
Мед в дуплах шукати... Медовуху пити...
А то горіхи , гриби влітку збирають,
Самі їх споживають. Землю розгрібають.
Податок Лисам та Бабаям не платять,
То ж прибутку тепер менше вони мають.
Вовкам ще більші права звірячі дали,
Щоб лісові звірі на багатстві не дрімали.
То дрібну звірину податками обклали,
І вовки її ганяють. Наздоженуть- роздирають.
А висновок такий маєм мати -
До влади Бабаїв та Лисів не допускати!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645734
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 21.02.2016
В угловині високих Карпатських гір,
Неначе в Божій колисці спочива
Моє рідне гірське село Козьова.
Тут дві річки Орява з Орявчиком
Свої бурхливії води єднають.
Потім в ріку Стрий разом свій шлях мають
Та поміж горами та долинами
Зміїкою вючись в Дністер впадають
Весною та влітку тут дива бувають:
Коли дві веселки з гірських потічків,
Дугою високі гори обвивають.
Красота- словами не передати.
Здається рукою їх можна дістати.
Та коли підходиш до них ти ближче.
Починають від тебе вони тікати.
Старожили в селі розповідають:
Коли до них на колінах підійти,
То щасливу долю там можна знайти...
Тут люди в мирі та злагоді живуть,
Важкою працею на хліб заробляють.
Влітку гриби та ягоди збирають,
Землю обробляють. Худобу тримають.
Так в скрутні часи якось виживають.
Музична і школа- ліцей в селі є,
Де молодь освіту свою здобуває
З давних часів в центрі села церква стоїть
Де службу отець Олексій відправляє,
І потреби громади задовольняє.
А зимою коли сніг випадає
В Тисовець та Орявчик люди їдуть.
Де в «зелених» садибах їх приймають.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645201
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 19.02.2016
Чомусь в житті часто буває,
Одна людина до мети довго іде.
А інша проблеми легко долає,
То й вигоду з того швидше має .
Таку мороку в житті теж маю,
Усе щось роблю, проблеми долаю,
На відпочинок часу немає.
Одну проблему вирішу. Інша виникає.
Люди на морі літом відпочивають,
А ти впряжешся-сіно заготовляєш.
Люди в барі пивце попивають,
А ти картоплю в полі копаєш.
А тут зима на п'яти наступає.
Оглянувся-дров то уже немає.
Дрова мусиш сам заготовляти,
Бо купити не стане зарплати.
Та легше в містах живуть люди ,
І часу вдосталь вони мають.
Хоч хвороби тут повсюди,
Хоч ГМО щодень споживають.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644584
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 17.02.2016
Думи... мої... думи...
Вас я в світ пускаю...
Може не скоро повернетесь,
Та я почекаю... Час маю...
В країнах ви побувайте,
Добре роздивіться...
Людей розпитайте...
Де Правда узнайте.
А сяду біля хати...
Та й буду вас виглядати...
Правду в світі ви знайдіть,
Та й в Україну принесіть.
Справедливість теж запросіть...
І добра не цурайтесь.
Разом усіх їх зберіть,
Та й додому вертайтесь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644313
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 16.02.2016
...приветствовал всегда
черту людей:
ити за горизонт,
стремиться к цели...
Автор : Исаак.
Щоб в житті досягти поставленої мети,
Пряму дорогу до неї завжди маєм мати.
Ні в право, ні в ліво з неї не звертати,
Спіткнешся, впадеш- потрібно вставати!
І дальше за горизонт наполегливо іти.
У мудрих людей поради завжди шукати,
Життєйської мудрості від них навчатись.
На спокуси легкого життя не піддавтись.
Не принижуватись, на коліна не ставати,
Завжди у справах свою думку мати.
З дурнями не спорити. Дурнів обминати.
І дорогу до мети наполегливо долати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644300
рубрика: Поезія, Нарис
дата поступления 16.02.2016
Онуки багато роботи мали,
Днями "валентинки" малювали.
Багато друзів вони мають,
Кожному подарувати бажають.
Та й дідові і бабі потрібно дати,
Татові і мамі також намалювати.
Вчителів своїх вони поважають,
То "валентинки" в портфелі складають.
Ввечері родина до столу збереться,
Хто "валентинку" отримає усміхнеться.
Щастя, любові, одне одному, побажаєм,
В мирі та злагоді жити ми маєм.
Валентинки малювала Марія-Анна.
,
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643796
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.02.2016
В оранжереї найкращі зайду
І красивих квітів назбираю.
Т а й букетів нароблю,
А барвінком їх обмотаю.
Ю ним поетам вручу- привітаю .
З а щасливу долю Богу помолюсь...
Д ень цей нехай кохання принесе,
Н азавжди радість в оселі завітає.
Е лектроном - щастя літає,
М удрість та любов оберігає.
В сім поетам з води і з роси.
А слава, щоб ніколи не минала.
Л юбов і пошана завжди були,
Е нергіїя вірші писати давала.
Н атхнення , щоб завжди було,
Т а лице від щастя сіяло.
И ч, який прекрасний день!
Н іжно всміхається, хто пройде.
А сонечко радіє. Весна ж то іде!
Валентинки малювала Марія-Анна та Володимир.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643698
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 14.02.2016
Черв'як в гнійній купі жив.
Їсти в достатку тут мав.
Коли мав помирати,
То заповіт такий написав:
-В гнійній купі жити і працювати,
І ніколи з неї не вилізати.
Та молодий черв'ячок не послухав,
По другому жити бажав.
То й з гнійної купи, голівку пропхав.
Сонечко ясне - побачив,
Теплий дощик його обполоскав.
Та, тільки неподалік...
Півник з курочками гуляв...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643546
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 13.02.2016
Весела настала для дітей пора,
Снігу багато насипала Зима.
Діти сніг складають,
В кулі його катають.
Дід з радістю допомагає,
Кулі одну на одну складає.
Діти шпателями поправляють,
Щоб тримались- снігом закріпляють.
Сніговика швидко спорудили,
Очі та рот з вуглинок зробили.
Моркву, за ніс йому прикріпляють,
З гілочки , руки встромляють.
В теплу шапинку треба одіти,
Грипом може сніговик захворіти.
Грип по Україні тепер гуляє,
То шарфик на шиї його оберігє.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643449
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 13.02.2016
Я щиро вірю скоро мир настане,
І краща доля із руїн повстане.
По-новому думати кожний почне,
І будувати життя нове стане.
З руїн, розрухи, вірю, повстанем.
- Ні!-скажем насильству, брехні.
Об'єднаються різні народи!
Будем жити в єдиній сім'ї!
Ми- діти слов'янського роду,
Україна нам - мати одна.
Вона в серці свого народу,
Його пісня, його душа!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643184
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 12.02.2016
Ось уже прийшла до нас золотокоса осінь.
Холодними заморозками вкрила вона гаї та поля.
Дерева вкрилися золотими барвами Молодої художниці.
А калина стоячи біля озера гордо дивилась на своє відображення.
Вона була королевою осіннього лісу.
У небесах серед хмар летів пташиний ключ,
сумно курличучи на прощання Україні.
Ось уже з кущів вийшов полювати вовк.
Автор Марія-Анна-10р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642930
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.02.2016
-Золото є?...
-Немає...
-Украли?...
- Украли, вивезли...
-Як заробите прийду...
- Прийди, буду чекати!!!
-А бурштин можна ще украсти?...
- Крадуть ще...
-А що ще можна украсти?...
- Майже усе!...
-Я ще потерплю!!!
-А що не можна украсти?...
-Віру!
-Надію!
-Любов!
-Волю!
-Розум!
-Совість!
-Терпіння!
- Батьківщину!.
-То багато у вас ще залишилось...
-Багато!
-Тільки терпіння закінчується!!!
Малюнок Володимира- 9р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642917
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 11.02.2016
Ой зима, зима, зима!
Снігом землю замела.
Ти така собі мара,
Ти, як Баба снігова!
Ти холодна, чарівна,
Річку льодом покрива.
Всюди сніг, неначе пух!
Діти ловлять білих мух.
А ті мухи все летять,
Діток хочуть перегнать!
Автор - Марія- Анна.
Написано в 7 років.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642738
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 10.02.2016
Я думкою в небо знімуся,
Далеко-далеко у світ полечу.
Біля куща калини зупинюся,
Гілочку відкопаю і з собою візьму.
Посаджу кущ біля хати,
Милуватимусь як весною цвіте.
Грона її буду цілувати,
Коли пізня осінь прийде.
Та червона калина любові,
Про тебе, як згадка буде.
Згадаю юності дні чудові,
І серце трепетно замре.
Тебе в житті давно загубив,
Та образ твій юний пам'ятаю.
В теплих тонах його уявив,
Такою в пам"яті тебе зберігаю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642699
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.02.2016
Сорока до опудала причепилась,
Підлетить та й щораз смикне.
Гніздо робити собі заходилась,
То й солому з нього скубе.
Опудало руками махає,
Сороку настирливу відганяє.
Та в сороки міцний дзьоб,
Ціляє опудалові прямо в лоб.
Нестерпно опудалу стало,
На одній нозі в ставок поскакало.
Та й там у воді воно потонуло,
Солому по озеру розтягнуло.
Пожалів би опудало, я.
Та тільки опудало-то Брехня.
Сорока-Правда її довбала- довбала
І в озеро Спрведливості загнала.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642425
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 09.02.2016
Як би то можна було узнати,
Де Чорну діру в Україні відшукати?
Може астролог, або екстрасенс який знає,
Де та Чорна діра, що у ній усе пропадає.
Пропали фабрики, заводи. Колгоспи пропали.
Мали люди в селах якусь копійчину,
За м"ясо та молоко, що здавали.
Та Чорна діра усе забрала. Бідарями люди стали.
Золотовалютні запаси, як сніг тануть.
Позики, що їх різні фонди дають,
В Чорній дірі миттєво зникають.
Та й люди на війні в ній пропадають.
Як би то Чорну діру в Україні відшукати?
Та тих, хто жити нормально мішає,
В Чорну діру усіх поскидати.
І Антикорупційним законом зверху забетонувати.
.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642393
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 09.02.2016
Іде нічка по Землі,
Кольорів вона не має.
Чорним гори і ліси малює,
В чорний колір усе огортає.
Поховались люди по домах,
А звірі в лісовій оселі,
Бо з нічкою ходить страх,
То справи будуть невеселі.
Нічка страх повсюди розкидає,
А страх великі очі має.
Кого зустріне чи побачить,
То добряче налякає.
Та хороброго не чіпає,
Хоробрий страху не має.
Боїться вона його дуже,
Та й від нього в ліс тікає.
Малюнок Марії-Анни.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642150
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 08.02.2016
Націнальний Банк України,
Про народ свій дбає.
Гривню над доларом
Уверх усе вище "піднімає".
Бо, щоб один долар мати,
Потібно вищу купу гривні
На обмін віддати.
Володимир, 9 років.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641992
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 07.02.2016
Онуки цілий день виглядають,
На зупинку вибігають.
Хресна мама приїжджає.
Та щось її не має.
Як же довго час іде!
Та коли ж той автобус прийде?
Як час довго спливає!
Чому хресної мами немає?
Раптом дітвора, як на крилах, полетіла,
Хресна мама зайшла на подвір"я.
Племінників поцілунками зігріла,
Подарунки їм роздала.
Як же зраділа їм дітвора.
Щиро, радісно її обнімають,
Секрети дитячі свої розповідають.
Дуже багато розказати їй мають.
Та яке сумне обличчя мають,
Коли додому її проводжають!
Сльози на дитячих очах виступають:
-Коли ти ще приїдеш? Сумно питають.
-Не їдь ще!...
- Залишись!...
Благають.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641892
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 07.02.2016
Весна по світу іде ,
До нас вона завітає.
Зима грозиться, що не відійде,
У Весну білим снігом шпурляє.
Та не боїться зими весна,
Силу свою добре знає.
Кожен день, крок за кроком
До України вона підступає.
В руках птахів вона несе,
Підсніжниками килим вистеляє.
Пролісками засіє луги і поля.
Дітвора Весну вже давно виглядає.
Малюнок Марії-Анни.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641734
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 06.02.2016
Сьогодні онуки раненько встали,
Щоб з іменинами матусю привітати.
До грудей її припали - поцілували.
Цілий день вчора тихо сиділи, сопіли.
Квілінги для своєї мами робили.
Раненько устали і їх подарувли.
Побажання вони таке склали:
-Бажаєм Тобі,матусю, довго-довго жити і нас любити.
І ми сім'єю Оксанку вітаєм щиро,
Щоб завжди Ти посміхалась мило.
Щоб щастя, радість та добро
В домі твоїм завжди було.
А смуток, розпач та зло
Десятою дорогою обминало.
Щоб сонце Божої любові
Над тобою сіяло і оберігало.
З Днем іменин Тебе вітаєм.
За лагідну вдачу, за сердечну щирість.
За ласку Твою і доброту,
Велику ПОДЯКУ Тобі складаєм.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641675
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 06.02.2016
Знову тато солодощів накупив.
Малеча цукерки розподіляє.
Про діда з бабою не забувають,
З охотою щиро виділяють.
Дід свою філософію має:
Купувати солодощі не дозвляє.
Бо тільки на небі знають,
Який склад ті цукерки мають.
Чи добрий він для здоров"я?,
Хто його тепер перевіряє?.
Усякі барвники, хімію пхають.
Діти з зубами мороку потім мають.
Тож дід цукерки сам споживає,
Щоб менше було дітям, допомагає.
А в баби добре серце,
То солодощі не їсть, а заховає.
То й онуки добре пам"ятають,
Що у баби заначку мають.
Кожен до неї прибігає,
І вона їх щоразу пригощає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641422
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 05.02.2016
Усе життя "доміно відносин"
Виважено маєм складати.
Хибний вчинок-лиш рух один,
Вмить може усе зруйнувати.
Та в житті силу волі і терпіння,
Для прощення маєм мати.
Противитись злій долі
І наполегливо по- новому складати.
Щоб не сталось, разом іти.
Сваритись, миритись, кохати.
Взаємні образи прощати,
Доміно в рядочок складати.
Пальцями злоби, образ,
Ніколи його не штовхати.
Любов"ю, коханням зміцнити
І буде воно вічно стояти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641408
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.02.2016
-Піди туди, не знаю куди...
-Чого?...
-Знайди то, не знаю що...
-Куди йти?...
-Піди на небо...
-Йду...
-Знайшов?...
-Не знайшов...
-Чому?...
-Не пустили...
-Піди під землю...
-Не піду...
-Чому?...
-Боюся, там страшно...
-То де шукати?...
-Воно ж поряд...
-Ну тоді зроби то, не знаю що...
-Уже зробив...
-Хто?...
-Ніхто...
-Де він?...
-Ні тут, ні там...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641249
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 04.02.2016
Устав сьогодні рано вранці
І одну проблему маю:
-Де поділись горобці?
Обдумую, а відповіді не знаю.
Минулих років завжди прилітали.
Годівницю для них зробив,
Онуки їх ранком годували,
Крихти хліба, пшениці клали.
Спочатку невелика компанія була,
З роками їх більше ставало.
І останнім часом розмножились,
То їх сімнадцять стало.
В кущах смородини,бувало, сидять.
Коли курей годувати прийду- чекають.
А тоді, поміж кури, хмарою налетять,
По зернині хапають і на дерево тікають.
Та й синичкам кусочок сала чіпляв,
Вони зранку завжди прилітали.
За ними спостерігати любив,
Як вони сало на яблуні клювали.
Де поділись птахи- друзі мої? Не знаю.
Може в лісі на шишках сидять?
Насіння з шишок випадає,
Вони підбирають і їдять ?
Страшно подумати мені,
Невже усе живе вимирає?
Ворон , сорок багато було,
Тепер де-не-де одна пролітає.
Тільки чорний крук в небі
Понад селом, часом, пролітає.
І спльовувати через ліве плече
Мене, інколи, спонукає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641222
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 04.02.2016
Ось і прийшла до нас вже весна,
Цвітом зеленим усе залила.
Усі зраділи красуні весні,
Пташки заспівали веселі пісні.
Звірі прокинулись з зимової сплячки,
З хатинок вилізли всі навкарачки.
Сонце збудило дерева в лісі.
Зозуля закувала десь на горісі.
Лід розтопився, полилась вода,
В ній завертілась риба прудка.
Квіти між травами уже зацвіли
І вкрили високі горби.
Автор: Марія- Анна-10 років.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640958
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.02.2016
Склянка горілки на столі.
В ліжку лежать розхристані,
Замурзані діточки малі,
Від холоду тремтять.
Тато з мамою п'яні лежать,
Гріються в ліжку обоє.
Було діточок маленьких двоє,
Стане їх, напевно, троє.
Свято собі зробили,
Дитячі гроші получили.
Мерзнуть діти... Боже їх схорони!...
Не чують, не бачать... Зайняті вони...
Склянка горілки на столі...
Темно...
Ніч...
Світанок...
Склянка горілки на столі...
Лежать в ліжку...
Притихли діти...
Пуста склянка на столі...
Піди...
Немає...
Позич...
Склянка горілки на столі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640662
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 02.02.2016
В житті одну перестрогу маю,
Хто скаже , "люблю", то зважаю.
Бо це слово велику силу має,
На серці воно замки відкриває.
Інколи в житті, на жаль, буває,
Непроханий гість в нього зайде.
В сердечку насмітить, наплює.
Брудними ногами в ньому пройде.
І потім довго страждаєш,
Грязюку ту з серця вимиваєш.
Місця собі не знаходиш.
Світ не милий. Жити не хочеш.
Із гіркого досвіду засвоїв уроки,
І перестав ризикувати.
В серце щиру любов я впущу,
А не щирій там небувати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640436
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 01.02.2016
Оженитись син надумав,
Та й батька питає:
-Чи дуже розумну, чи дуже гарну,
Вибрати собі за дружину має.
Весело батько усміхнувся,
Та й каже:
-Вибереш дуже розумну -
Буде тебе зневажати.
В любу справу ніс пхати,
Усе життя повчати.
Завжди буде докоряти:
-Не так зробив, не так сказав.
Важко буде, щоб ти знав.
Краще рівню по розуму взяти.
В народі є приказка така:
"Гунька до гуньки, сіряк до сіряка".
-Вибери, не гордовиту,
А веселу, працьовиту.
Дуже гарну візьмеш. Біду приведеш.
Бо краще хліб самому їсти,
Ніж мед в компанії лизати...
Мало тобі буде перепадати.
Краще милу дівчну візьми,
Щоб тебе вірно кохала.
Берегинею дому була,
І тебе і дітей твоїх оберігала
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640405
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.02.2016
Під дахом гніздо ластівки було.
Як ремонт хати господарі робили
Утеплювачем його закрили.
Весною ластівка прилетіла.
Біля гнізда вона кружляла,
Підлітала і де було гніздо,
Точно в то місце попадала.
Так вона декілька днів літала
І щебетанням докоряла.
Де домівка її роками була,
Вона добре запам"ятала.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640035
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 31.01.2016
Пливе туман над Карпатами,
Сизі крила понад горами розправляє.
Кого на шляху зустріне,
В невидиму шапку одягає.
За туманом дощик моросить,
Туману він докучає.
Розгулятись в горах не дає,
Туман до землі прибиває.
В долину туман повільно пливе,
Біля потічка день перечекає.
А назавтра знову за своє,
У невидиму шапку Карпати заховає.
І так день- у- день він буде гуляти.
Та коли сонечо на небі зійде,
І вітерець теплий на нього дмухне,
Розвіється він і залишить Карпати.
.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640015
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 31.01.2016
Літа мої молодії,...
Чи ви були, чи не були?...
Тільки думки чомусь сумнії
Залишаєте ви мені.
Як давно то було.
Сад весняний цвів,
Молодий, закохний, щасливий
По саду квітучому я брів.
Дівча за плечі обіймав,
Та розказати як кохаю не зумів.
Слів лагідних тоді не знав.
А може сміливості не мав?
На веселку ми задивились,
Як водою небо напувала.
Я кохав і ти кохала...
Боже, як то давно було!
А може і не було? Сон приснився...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639496
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.01.2016
В світі мабуть нікого немає,
Хто такою з вірністю сім'ї служить,
І так ласкаво дітей голубить,
Та щиро їх до серця пригортає.
А скільки ніжності жінка має,
І в дитятко своє її вкладає.
Усе життя свідоме невтомно
Материнською ласкою зігріває.
Але деколи діти бувають,
Запаніють, душею зачерствіють...
Чекає мати дочку чи сина,
Та, як у воду пропала дитина.
І чоловіки ще й такі бувають
Що невірністю жінку притопчуть,
Підступно та зрадливо залишають.
В іншої вони щастя шукають.
А жіночки то їх люблять, чекають.
Діти- напівсироти, страждають.
Вони заснути спокійно не можуть
І татуся свого виглядають.
То ж бережім ми, та шануймо жінок,
Берегинь сімей оберігаймо,
Та для смутку, журби, а також образ
Підстав їм ніколи не даваймо.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639247
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 28.01.2016
З днем народження вітаю,
На коліно перед Тобою стаю.
Низько голову схиляю,
За образи прощення прошу.
В житті деколи так буває,
Хтось тобі добряче допече,
Та гнів в собі тримаєш,
А жінка, буває, буфером стає...
В цей день радісний зимовий,
Бажаю Тобі здоров"я, щастя та добра.
Щоб на світі довго ще прожила,
Щоб щаслива, радісна була.
Щоб діти та онуки здорові були,
Щоб не переживала Ти.
І листи-вітання Тобі малювали,
Ще довгі, довгі, довгі роки...
З днем народждення, кохана!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639221
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 28.01.2016
Наше життя, як серіал.
Усе в ньому крутиться, в"ється.
Тут жорстокість, підлість, обман,
Що "Кендалом" зветься.
І безмежне страждання матерів,
Яких біль серце розриває.
Бо материнську любов, поради "Кардіє,"
Сини "Кендали" не сприймають.
А скільки "Ебру" за кордон виїжджають,
Для діточок на хліб заробляють?
А скільки "Асимів" ми маєм?.
Оглянімось! Як ми їм допомагаєм?
Повсюди підлість, інтрига "Облем",
Жорстокість, насильство "Касим".
Україна-"Сібель" муки терпить.
Закрита в підвалі сидить.
Та терпець українцям урветься,
До влади "Мурат" прийде.
"Чорна тоянда" тоді відцвіте,
І щасливу долю кожен знайде.
За мотивами телесеріалу "Чорна троянда"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639009
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 27.01.2016
Чарівний олівець я маю,
Як у руках його тримаю,
То вірші він складає.
А я їх у світ відправляю.
Якщо олівець помилку зробить,
То я не дуже переживаю.
Поета-критика я знаю,
Він допоможе, підкаже, підправить.
За що велику пошану до нього маю.
Малюнк Марії-Анни-11 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638769
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 26.01.2016
Бачимо, як проходить дитинство,
Бачимо, як мимо юність промайне,
Мужність на довше зупиниться,
Та й вона залишить і дальше піде.
Старіть незабаром приходить.
І знущатись з людини почне,
Силу, здоров"я, красу забирає,
Взамін сивину, зморшки дає.
Та людську душу не чіпає,
Непідвладна старості вона.
Старості ніколи душа не зазнає,
Душа в людини завжди молода.
Якщо хто любить, то душею любить,
Якщо кохає - душею кохає.
Тільки підлості, зради, брехні
Душа ніколи не прощає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638721
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.01.2016
Сорочку білу, милий, вишию тобі,
Червоними і чорними нитками.
Голубий і білий кольори вкраплю
А узором розкажу - пережите нами.
Любов гарячу - червоним обрамлю,
Білим - про щасливі дні розкажу.
Про ніжність твою голубим розкажу,
А чорним про нашу розлуку скажу.
Сорочку для тебе вишию я білу
Сама сорочку принесу тобі до хати,
В руки тобі, коханий, я її вручу.
Попрошу, мене ніколи не забувати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638524
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.01.2016
Сон побачив я в ві сні:
Над водою верба звисає,
Біля неї дівчна- Україна сидить
І сумно стиха промовляє:
-Сижу зажурена я дуже.
І душа мені болить.
Спокій мене залишає,
Серце стискається з болю, щемить...
Колись щасливою я була.
Людей-дітей , квітів своїх, кохала,
Пестила їх і обіймала,
Світанковою росою лице Їм омивала.
Та долі щасливої не дала,
Не дала, бо не мала...
В Бога просила,
Та не випросила.
Може гріх тяжкий за народ,
За дітей своїх непослушних
В Бога я мала...
Якби ж я від Бога силу мала,
Я б вас, діти мої, в обійми узяла,
Чарівним покривалом накрила.
Від ворогів заховала.
Цілющими травами рани омила,
Знедолені душі ваші полікувала.
Щасливу долю усім вам дала.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638451
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.01.2016
Добро! Де ж ти, Добро?
Чому ти нас покинуло?
Чому ти від нас відвернулось?
Чому від нас ти відійшло?!
Довго зі злом ти боролось, терпіло.
Та не шанували люди тебе.
Може сил у тебе вже не стало?
Тому й Зло в світі запанувало.
Та не покинуло нас Добро,
А поміж люди пішло.
Воно Зло по світу шукає,
І як сміття його прибирає.
Он жінка старенька стоїть,
Чергу за хлібом чекає.
Та Зло без черги преться,
Жіночку стареньку штовхає.
А тут Добро підійшло,
За жінку воно заступилось.
На осуд виставло Зло,
То й з черги Зло відступилось.
І так по світу по слідах
Добро за Злом ступає,
Розгулятись Злу не дає,
Світ від Зла завжди спасає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638225
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 24.01.2016