гостя

Сторінки (6/507):  « 1 2 3 4 5 6»

А я - піщинка лиш…


Ми  ще  зустрінемось  з  тобою…
В  яких  світах?
У  шибку  битимусь  до  тебе,
Мов  дикий  Птах.

Та  марно  битимусь  в  вікно,
Зламаю  крила.
Бо  кров  отрутою  тече
По  твоїх  жилах.

Тоді  я  Променем  впаду  
Тобі  на  плечі.
Та  не  зігріти  вже  тебе,
Бо  скоро  вечір.

То,  може,  Стежкою  встелюсь  
Тобі  під  ноги.
Засиплю  Порохом  земним
Твої  дороги.

Та  розтопити  серця  лід
Мені  не  сила,
Сильніш  отрута  у  крові    –
По  твоїх  жилах.

Ти  порох  витреш  з  своїх  ніг,
Увесь…  до    решти...
А  я  –  піщинка  лиш  одна
На  твоїх  мештах...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=470533
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.01.2014


Чарує ніч


Чарує  ніч.  У  ній  –  кохання  сила.
Чарує  ніч.  Замріяна  й  жива.
Незвідана,  зрадлива  і  зваблива,
Вона  вступає  у  свої  права.

Дарує  ніч,  комусь  –  кохання  диво.
Комусь  -  надію,  іншим  -  забуття.
Бентежна,  необмежено  красива.
І  таємнича,  як  саме  Життя.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=469684
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.01.2014


Кохаюся з дощами


Але  не  ти…  Мене  голубить  вітер.
І  це  не  ти…  Це  крапельки  дощу.
Чому  не  ти?  не  ти  у  цьому  світі?
І  я  чомусь  не  кличу,  а  мовчу?  

Тебе  нема…  Кохаюся  з  дощами.
Цілують  губи  крапельки  води.
Знайди  мене,  обвіяну  вітрами,
І  в  сонячну  країну  приведи.

І  я  піду.  Все  залишу  без  болю.
У  ті  світи,  де  щастя  сподіваюсь.
У  світ  ілюзій,  створений  тобою…
Лише  сьогодні  -  з  вітром  я  кохаюсь…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468744
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.12.2013


А сни мої - як море…



А  сни  мої…  А  сни  мої  –  як  води…
Як  бурні  води  древньої  ріки…
Немає  там  ні  страху,  ні  тривоги,
В  тих  снах  мене  цілуєш  ніжно  ти.

Цілуєш  так,  як  дощ  цілує  квіти,
Як  вітер  пестить  трави  на  полях,
Як  промінь  сонця  ніжно  і  відкрито  
Торкає  стиглі  яблука  в  садах.

…І  знову  сон.  А,  може  вже  і  ні…
Забуду  розпач  і  відкину  втому.
Стежиною,  що  зіткана  із  зір,
Повернуся  увечері  додому.

Давно  вже  призабувся  смак  весни…
Багряним  цвітом  квітнуть  небокраї.
І  ти  приходиш  знову  в  мої  сни.
Я  знаю,так  насправді  не  буває…

Я  знаю,  це  –  ілюзія,  обман…
Найлегший  спосіб  пережити  горе.
Твій  силует,  загорнутий  в  туман…
П’янкий  нестерпно  пам’яті  дурман…

І  сни  мої…  І  сни  мої  –  як  море…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468335
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.12.2013


У хаосі речей…


Вже  пізній  вечір.  Стелиться  роса.
Вже  вітер  ночі  забирає  втому.
Що  робиш  ти  у  цей  вечірній  час?
Які  сузір’я  понад  твоїм  домом?

Які  сузір’я  у  твоїй  душі?
Які  сузір’я  світять  твоїй  долі?
Такі  далекі  і  такі  чужі
Оті  гіганти-цяточки…  Ті  зорі.

Вже  пізній  вечір,та  мені  не  спиться.
Гортає  книжку  втомлена  рука.
Нехай  тобі  любов  моя  насниться,
Любов  незнана,  як  полин,  гірка.

Серед  світів,непізнаних,  незвичних,
Серед  рабів,  що  не  зняли  оков,
Таку  примхливу,  незрівнянно  чисту,
Чи  ще  можливо  віднайти  Любов?

Серед  зірок,  де  тисячі  сердець,
Самотніх  душ,  розгублених  людей,
Чи  є  можливим  зберегти  Любов
В  тенетах  снів,  у  хаосі  речей?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468311
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.12.2013


Але я - Зима


Ти  -  Літо.  Тепле  і  гаряче.
В  тобі  вирує  і  шумить  ріка.
Мене  ти  любиш,  маниш,  хочеш,  плачеш,
Мене  ти  кличеш.  Але  я  -  Зима.

І  тільки  ти,  моє  далеке  Літо…
Чарівні  квіти,  запашна  трава…
Стільки  віків  тебе  мрію  зустріти.
Тебе  кохати,  вітром  полетіти.
Тебе  напитись…  Але  я  -  Зима.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=467286
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.12.2013


Сімнадцять років - небу і землі


Колись  давно  осінніми  стежками
Ми  в  школу  йшли.  І  нам  було  тоді
Сімнадцять  років.  Сонцю,  що  над  нами
Сімнадцять  років  -  небу  і  землі.

Нам  так  хотілось  жити  і  любити,
Пожовкле  листя  падало  до  ніг.
Ми  відкривали  разом  таємниці,
Що  світ  тільки  для  нас  обох  беріг.

Ми  були  вільні,  ми  були  щасливі,
Ми  ще  не  знали  тягаря  буття.
Ми  відчували  в  собі  стільки  сили,
Закохані  безтямно  у  життя.

Колись  не  стане  листя  під  ногами,
Пройдуть  роки…  Але  буде  й  тоді
Сімнадцять  років  сонцю,  що  над  нами,
Сімнадцять  років  -  небу  і  землі...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=467041
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.12.2013