| Сторінки (6/507): | « | 1 2 3 4 5 6 | » |
Кава з гірчинкою.
Сонячний смак імбиру.
Селфі із місяцем. Поклик готичних вій.
Завтра відпустиш мене із добром та миром,
Місто – голодний звіре…
шалений рій…
Те, що збувалось…
Усе, що не відбулося…
Поза душею – надпитий німий Грааль.
Місто, голодний звіре, твоє волосся –
Глибше, ніж розпач…
солоніше, чим печаль…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795863
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.06.2018
Зелені риби
ковзають на дно.
Згортають контур білої фігури.
А ти не з тих, хто п’є хмільне вино
у дикій хижі
на ведмежих шкурах.
Пустельні звірі.
Півпорожній крик.
В зіницях хижих абсолютний голод.
От тільки ти - не з тих. Ти – садівник.
Твій всесвіт
розсипається на порох.
На персональний
видих і на вдих
(де хтось комусь - однісінький у світі)
Та віра ще слабка. І ти - не з тих…
І сонце –
у пекельному зеніті
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793276
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.05.2018
Зостанься
На цих мапах… біле місто
Розхитує у серці гостру вісь.
Проходиш крізь розірване намисто,
Крізь спопеліле, пережухле листя…
Долоні крізь…
Окреслюєш
Чорнильну порожнечу.
Розписуєш невидимі сліди.
Твоя фатальна, майже вдала втеча
У нікуди
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791402
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.05.2018
А що залишається нам?
Надто виразне “дихай”.
Рев дикого прайду і ран агресивні краї.
І дихаєш… дихаєш… дихаєш! вперто і … рифи,
які розбивають
дощенту твої кораблі.
І спогадів тих
оксамитових сонячні згустки.
Оте, що пульсує й кипить капілярами скронь,
що стало прозорішим від найповнішої пустки.
І маки прозрінь,
що з твоїх проростають долонь
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790442
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.05.2018
Пломеніє свіча…
Босі ноги вдихають вологу...
В порцелянових чанах вібрує терпкий виноград.
Тіні надто виразні сідають на чисту підлогу.
Але як оминути птахів
в лабіринтах кімнат?
…пломеніє свіча.
Ти все гладиш мене проти шерсті.
Прибуває вино. Вислизає розпливчасте дно.
Що чекає нас там, за крихкою завісою смерті –
ти не знаєш також…
прибуває кошерне вино
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788177
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.04.2018
Таким магічним
сяйвом, щойно з печі,
хліб пахне кмином й кислим молоком.
“Не бійся, мила пташечко, це вечір
ридає ридма
за твоїм вікном.”
Й усе ще ніби
в нормі, слава Богу.
І на покуті снить зіркатий мак.
“Не треба присідати на дорогу,
сюди ми не повернемось,
однак…”
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785068
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.03.2018
Розмінюєшся, зрештою…
О чом ця,
Ця ніч п’янить, мов стигла алича?
І сонях зради вірить в інше сонце.
І опіки –
по лінії плеча.
Відходиш далі…
Далі… полем мінним
Відносить вітер дим і папірці.
… ти воскресаєш вздовж мого коліна.
… і завмирає
блискавка в ріці
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783250
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.03.2018
А лід тремтить.
А лід… Тримайся берега.
Найтонша крига - зношена емаль…
Весна прийшла у першу білу середу.
Раптово. Несподівано.
Мигдаль
Цвіте в садах
Земних неперевершено.
Спливає час тендітної жаги.
Прости мене, невидимий інспекторе,
За безквитковий в’їзд
і за сніги.
Чи віриш
Цій ілюзії? Чи вірю я
В приглушену пульсацію судин,
Коли єдиний шлях з чужого вирію -
Над чорною
поверхнею води?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782834
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.03.2018
Тримай, тримай мене…
Скінчилась вервечка.
А вівці - плаями… а вівці - берегом…
Відлий, відлий мені з пустого глечика.
А коси дихають
дурманним вересом.
Остерігайся лиш,
Доріг не знаючи.
Вестиму хащами наосліп - вір мені!
А я і досі ще - свіча блукаюча.
А я й понині ще
не маю імені.
Чаклуй, мольфарику,
Та між осиками.
Подай, подай мені меди отравлені.
…а ми до відчаю лишились дикими.
…а ми й на крихточку
не стали праведні
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780844
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.03.2018
Перейди через неї,
мов душі проходять крізь ліс…
Потривожені сни - білий дим, білий сніг, білий смуток.
Білі сльози жалю на зволожених косах беріз.
Перейди цю межу.
Ці світи її, виключно, суто
Божевільні. Бо як?
Бо якими їх ще назовеш?
Недопечений хліб, молоді переброджені вина.
З понеділка по дощ плаче небо у кольорі беж.
Між проваллями душ
достигає солодка малина.
Цей пекельний щербет
вже давно не торкається губ.
Першу краплю відпий, лиш одну, проливаючи решту…
Приворотний напій (оце місиво марень і згуб)
в прохолодні долоні
її мовчазного протесту
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780092
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.03.2018
Усе ніби вперше,
Уперше-востаннє, і ти
Просіюєш жито, належне віддавши полові.
Не бійся втопитися, бійся ріку перейти
І там віднайти таку пустку,
що скажеш - доволі!
Окреслена міцність
Чи сяйво чужих островів –
Яких нагород обіцяють багряні вітрила?
І поки ще вечір по секторах нас не розвів,
……………..верни мені крила!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779378
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.02.2018
Така вода…
Не більше і не менше…
Снігів полотна чисті, мовчазні
Розтануть до весни, і стане легше…
І стане
так по-іншому… німі
Дві постаті
На голій шахівниці
Зійдуться по периметру душі.
Така вода, яку черпають жриці
У храмах
в позолочені ковші.
Притрушена
Приправами і снами
Ілюзій… і колосяться жита
На горизонті… й плавиться у жбани
Солодкий віск оман…
………………………. така вода
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777469
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.02.2018
Не треба
стільки слів… то глибина.
Дурман-трава. Чар-зілля. Дика рута.
Морська вода в прогалинах човна.
Невільниця,
безпомічно прикута
До райського
квітучого куща.
Волосся мідь поглинуть сині клени.
Благаю, промовчи!.. ця глибина
заповнила тебе
й пройшла крізь мене.
Коли уже ні слів.
Ні сліз. Ні сил.
Відлуння звуків і безглуздість літер.
То вітер нас сьогодні освятив.
……………………………………то вітер
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775057
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.02.2018
Душу огорне
Ураз дикорослий плющ.
Вина шаманські проллються з важкого глека.
Мухи окремо. Окремо солодкий борщ.
Власне, окремо
оця малярійна спека.
Як несподівано
Рветься твоя струна.
Ноги засмаглі - на сонячний край безодні.
Рибо зелена, що прагнеш дістатись дна,
Врешті отримаєш
статус - глибоководна.
Сяйво долонями.
Срібло в очах блесни.
Контури хвиль відсканують дзвіниці неба.
Щастя до скону. До скону солодкі сни.
Смутку земний мій,
тобі що від мене треба?!!..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773605
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.01.2018
…і гості йдуть
непрохано і спрагло.
…і на порозі завмираєш ти.
Вода тече нестримано і нагло.
Вода тече…
твій ангел самоти
освячує усе,
що не збулося.
Вода тече пришвидшено й навхрест.
Вода тече… на промені волосся,
на згин плеча
твій ангел ставить перст.
На маки губ,
які мовчали досі,
сакральну тишу, півпорожній стіл.
…і гості йдуть розгублені і босі,
щоб приглушити
пульс твоїх пісків
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770993
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.01.2018
Закриєш очі…
Білі пелюстки
спливуть над елементами декору.
Зійти з картин від доторку руки.
Розтанути
в півтінях коридору.
В півтемряві…
Під золотом прикрас
розпізнавати призабуті шрами.
То вже не сни. То надчутливий час
так грається
з чужими іменами.
З теплом очей…
Із холодом образ,
що зникнуть разом з талою водою.
… коли боги заступляться за нас,
лише тоді
ми станемо собою
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768866
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.12.2017
“ … зігрій холодні
рученьки, my doll,
із гардеробом древнього лахміття”
Лікує серце чистий валідол.
“… моя маленька
пташко закрайсвіття”
На чорних схилах
сатанинський гриб
потішить очі. Ошукає душу.
“…не змушуй мене плакати навзрид,
солодка моя
пташечко, не змушуй”
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766796
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.12.2017
Вислизаєш...
Вогнем ненароком охоплений сніп.
Непроплачені сни. Перестигле у колосі жито.
Залишаєш мені оцю пустку під назвою “світ”.
Прохолодні вітри
з проголошеним вироком “жити!”
Залишаєш
мені ще волошки і дикий ромен,
розмальовані ближче до осені в соняхи мідні.
Перечитую кожне з колишніх забутих імен,
обираючи плаття
під колір очей відповідно.
Закриваю
альбом… обережно притишую хід
(вік живи - вік учись, золота моя дівчинко, вчися!)
...віднаходжу у травах тобою залишений слід
...там, де ти іще вовк
...там де я ще і досі вовчиця
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765203
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.12.2017
Раптом на сонячних
Рунах спливуть кити.
Море на дотик занадто мені солоне.
Надто глибоке і чорне. Глухі кути
Строго збережені,
виразно, чітко. Мона
Ліза сміється,
Згортає твою печаль
У персональні глибини глевкого стресу.
Зорі вібрують у травах. Легку вуаль
Вечір вкладає
в долоні нам і… Олеся
Бродить Поліссям,
Шукає своїх богів.
Тиша у відповідь (sorry, Олеся, sorry…)
… море за обрієм знову без берегів
…очі з минулого,
очі мольфарські, чорні
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762251
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.11.2017
Чорничний смузі…
О, меди хмільні…
Тепло долонь на перехрестях лона.
Як же п'янів… та не впізнав її.
Земля
у третій фазі Скорпіона
Черпає сни
з Великого Ковша,
Руйнуючи стовби навігаційні
Ущент… її розхристана душа
На столику
в твоїй операційній
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761048
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.11.2017
Плавно ідеш під воду…
Щораз - углиб.
Пальцями в небо, десь поміж дахи залатані.
Вірші падають з яблуні… чуєш схлип?
І не зважай,
що очі її заплакані.
Першого танцю,
снігу крихкого сплін.
“Що тобі, сонце, кави з корицею? чаю ще?”
…щастя проходить легко крізь товщу стін
…щастя знімає скальпи,
не вибачаючись
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758741
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.11.2017
Ягода чорна-чорна,
Мов шлюбна ніч…
Ягода перестигла… не бачиш сенсу
У марочних винах… квіточко вздовж узбіч,
Третій автобус
сходить сьогодні з рейсу.
Сниш поцілунками…
Твого волосся мідь
Розсипами на груди йому… не бійся
Танець спинити, аби через дим століть
Все повторити
саме із цього місця
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758317
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.11.2017
Ні споминів,
Ні сліз, ані тепла…
Лиш спраглих губ чутливий силікон.
Вона у твої сутінки ввійшла,
Ти не шукай її
серед ікон.
Бо відлітає
Вже яскравий птах,
Сполоханий туманом протиріч,
Червоний диск зникав в її світах,
Твій день згоряв…
та не настала й ніч….
На споночілій
Пасіці заклять -
Ця бездоганність, п”ятий елемент.
Вона - із найпрозоріших багать.
Чорна богиня…
чорний континент…
В переддень літа –
Найчистіший сніг.
У темних росах - золоті джмелі.
Ти все це легко відпустити б зміг…
Лиш не її…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756583
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.10.2017
Одна хвилина тиші…
Й синій мох
Згортає панораму твого міста…
І це уміння плакати удвох,
Цей сплін вогню-
лише ліричний відступ
На фоні
Абсолютної пітьми.
(по контурах душі спливають свічі)
Цілющий мед на квітах бузини
Спотворює реальність.
Беатріче,
Де вихід
З підземелля, і де вхід?
Таємний орден збирачів у зграю.
Тримай ці береги, бо гусне лід
На перестінках
сонячного раю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755705
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.10.2017
Десь на червоній
лінії вогню
палають маки приворотним цвітом.
Безпечна – відстань пострілу… в меню –
черства скоринка
бабиного літа.
Навчи прощатись
сонячно, коли
огорне місто темрява суцільна.
Не бійся обпектися! розділи
цю поминальну
трапезу вечірню.
Відвертий танець
відчаю. Тоді
вплети в зелені коси срібні нотки.
… бентежна відстань – кола по воді.
… малина
до опівночі солодка
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755061
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.10.2017
Коридорами білими -
Тіло до тіла… сутінки.
Коридорами чорними – й море поглине нас.
Сонце бавиться з тінями легко і стильно. Кутики
Губ зволожені – то
веслувати найтонший час.
… витираєш дощі
На холодних колесах потягу.
Сієш поміж долонями просо крихких образ.
Відбиваєш чечітку на смугах земного протягу.
… і знімаєш з хреста
мене… кожен десятий раз
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754236
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.10.2017
Ліпила вареники вперто,
Солодкі… ліниві…
На кодових брамах знімала таємний пароль.
І друзі у неї, усі перетинчастокрилі,
Зліталися легко,
коли вона входила в роль.
Ще ті цвіркуни…
Всі учасники дивного дійства –
Пісків сіячі… копачі оборонних траншей.
… ти спішно окреслював межі свого королівства
… і плів павутиння
довкола зелених очей
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753561
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.10.2017
На переливах
Відчаю –мости.
Солодкий мед омріяної згуби.
Занадто пересолене “прости”
Зростає десь в душі
і кривить губи.
Усього ніби
Порівну… а втім,
Печаль таку не випити ніколи.
Почому нині цінності? почім?!
Крихка мінорність
замкнутого кола.
Тонкий баланс
У кольорі і ти -
Пульсуюча, палаюча мішень. Це
Панічний страх тієї висоти,
…що прагне серце.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751456
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.09.2017
…ще на теплих губах
Вистигає густа карамель.
…іще пальці вібрують у місиві здобного тіста.
Але… падає небо. Виходжу за контури скель
І туманом лягаю
на карти прадавнього міста.
…ти ж розвієш дощенту
Мережива ці золоті…
(ні втекти, ані зникнути, ні розчинитися – досить!)
Бо і сам вже не знаєш – вона полюбилась тобі?
…чи ромашки крихкі
на чорнильному фоні волосся?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750790
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.09.2017
На світанку піду.
Не сьогодні… нехай –післязавтра.
…і пронизливо сич закричить на ведмежій горі.
…і відчуєш – я йду… між серцями бринітиме мантра.
Так спокійно і легко
додому ідуть косарі
З косовиць золотих.
Тільки хвиля шаленого вітру
Спалахне смолоскипом й твого доторкнеться весла.
…і на пагорбах раю стареньку іржаву палітру
Розкладеш обережно
й приречено скажеш – пішла…
Не запалюй свічу!
Не шукай на розвалинах літа
Чорно-білі штрихи… не окреслюй в собі пустоту…
… я зостанусь тобі перламутром вишневого цвіту
В час цвітінь найп”янкіших
…і навіть, коли… одцвіту
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750453
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.09.2017
Три-d… попкорн…
Прикольне аніме…
Зотліла скрипка. Спопелілий смичок.
Що аватарка та? Впізнай – мене!
Відьомські кола
зоряних лисичок
Довкола нас.
Приглушені сліди.
І серце в грудях стиснуте до спазму.
І серце просить… проситься – веди!-
У вовчий ліс.
Доісторичний сфагнум
Лоскоче п”яти…
Солодко тече
Зірковий порох на сріблясту хвою.
Цілує місяць шовкове плече
На лінії
прогресу й мезозою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749705
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.09.2017
Пікантний післясмак
Терпкого меду.
Сміливе, неоправдане тату
На кистях рук. На мій окрайчик неба
Схились спонтанно.
…то є час дощу
Час гострої
Пульсації у скронях,
Мов віртуальний танець комашні.
Час рахувати краплі на долонях
…і витирати
сльози на вікні
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749216
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.09.2017
За нереально
сірими дверима
проціджую зволожений пісок.
Зелений птах з дзеркальними очима
сканує душу.
Фіговий листок
Не прикриває
сорому. Безпечна
рятує відстань від усіх недуг.
…і я тобі не подруга сердечна.
…і ти мені ніяк
не перший друг.
Стоячі води
чорної криниці.
І щастя мить у межах трьох хвилин.
…і синій дим із запахом чорниці
то просто Winston
зі смаком ожин.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747941
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.08.2017
Але хто це дівча?
Ще не знаєш… долоні холодні.
Очі кольору трав. Шлейф криваво-терпкого вина.
Ти забудеш її. Не тримайся тієї безодні,
Де відлунює й досі
похмілля твого глибина.
Як же втримати це?!..
Непідкорені міцністю клею,
Зі стареньких шпалер відлітають у світ солов”ї.
…але, раптом, колись, доторкнувшись первинного глею,
До найтонших дрібниць,
ніби вперше, відтвориш її
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746864
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.08.2017
Чуєш, тиша яка…
Ні свічі… ні струни… ні стіни…
На колінах моїх невпокорені карти пасьянсу.
Слухай сповідь мою на бруківках мостів розвідних.
Міжсезоння сердець.
Повний вакуум. Жодного шансу
Перетнути межу.
У віддаленім краю землі
Пахнуть трави медово, туманами дихає хвоя.
Ти будуєш мені неймовірно стрімкі кораблі.
Тільки я не зійшла
ще з ковчега великого Ноя.
На обіцяних землях
Криваво-п”янка алича.
Ворон знову вертає, собі не знайшовши вечері.
Чорний ворон душі… і лише полум”яна свіча
……………………………………….відшукає свій берег
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746399
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.08.2017
Зупини цю печаль,
що так легко тече з під коліс.
Мить за мить… крок за крок… золоті херувими Верони.
Не питайся, чому на бігбордах - засніжений ліс...
Ілюзорність доріг…
і безглуздість твоєї корони
На первісних снігах…
Утопічні пісні солов”я
так співзвучні чомусь з ритмом танцю звіриної зграї…
Не жалій мене… ні! я давно вже забула ім”я
і вагомі причини
цієї крихкої печалі.
Просто бродить вино…
Просто змінює сонячний день
нас в нічній прохолоді, застиглих в кришталиках часу…
…то не маки цвітуть – то палають міста одкровень
на сипучих пісках
десь обабіч центральної траси
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744834
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.08.2017
Занедбаного серця
Дика тундра
Настояна на сонячних медах.
Тріщить по швах таємна Джомолунгма.
Біжить вода…
Легким бальзамом
Плавиться на рани.
Вібрує чорний місяць на стерні…
Хто я на цих мереживах туману?
Хто ти мені?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742038
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.07.2017
На сонячність душі
Минає мода.
І нові митні правила - без віз.
І ти мені – прадавня насолода.
І я тобі, мисливцю -
древній ліс.
Вже завтра
Відокремлять нас від зграї
В теплицях штучно зрощені гриби.
Прокинься, мить відвертості стікає
По стінках
водостічної труби…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740580
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.07.2017
І місто
прихилилося до сну…
Фантомне місто. Вавилонські вежі.
Впадеш в траву, вологу та рясну.
… я не змінила
жодної одежі
З тих пір.
Все ті ж спустошені вуста
(припухлість ти вважаєш за окрасу?)
Печаль – моя корона золота
на срібно – вогнянИх
спіралях часу.
Ця ніч така…
Тривожна й запашна.
( шматує дощ занедбані ескізи)
...ота, що розчинилася, прийшла
з карпатським вітром
у долини Гізи
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739878
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.06.2017
Сонячні дотики,
Місячні опіки… грань ця
майже нечутна… холоне у горах бурштин.
Замішую тісто - лишається небо на пальцях.
Чи ти розпізнаєш мене
в амальгамі вітрин?
Холодну, відлиту у бронзу?
Чи виставиш двері
єдиним ударом, і браму в засніжений ліс
відчиниш? розкришую фарби і шрам на папері
розписую
( в серці моєму наскрізний надріз)
Іще – гутаперчі!
(так прийнято йти поміж люди)
Іще – позолоти! (розсиплю повсюди і скрізь)
Спини на долонях моїх цю бездонність облуди,
як сонячні коні
востаннє підуть під укіс.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=737094
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.06.2017
Просиплеш
Вовчі ягоди на наші
Цілунки на опівнічнім мосту.
Вино солодке пролилось із чаші
У безнадійно
темну пустоту.
Затрималось
На згинах губ… уповні
Мені земного щастя, тобі теж.
… я знаю, ти також ридаєш в повню.
… з тієї ж чаші
до схід сонця п”єш
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=736196
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.06.2017
Постіль стели мені –
Чистий арктичний сніг.
Квіти збирай мені – пряні альпійські луки.
Випий мене, вітре… сонячний оберіг,
Щастя циганське –
з рук у найперші руки.
Йди, сіроманцю,
На спалах готичних вій.
Серце навпіл (власне, знати тобі не конче)
Грай же, сліпий заклинателю древніх змій.
Ріки медові…
я засинаю, вовче…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=734400
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.05.2017
Ця відстань
завелика, але ти
давно навчилась поглинати простір.
Чекала, як палатимуть мости,
криваво
і захоплююче… гостро
Болітимуть
незгладжені кути,
пектимуть… у кістках осяде стронцій…
Ти ще не знала, всі дороги – в Рим!
Вони усі
ведуть до Риму, сонце…
Вони усі…
На берегах ріки
збирає данину всевладна Осінь…
Цю відстань тільки відьми й літаки
здолати можуть…
досить!.. серце… Досить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733437
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.05.2017
Мовчи, вовчице
Місячна, ще мить,
І спалахне у травах срібна шерсть.
Не арфа, то душа твоя щемить,
Сп”яніла
від дурману перехресть.
Мовчи, вовчице…
Плавиться роса
Під жаром твоїх лап… (о Лелю -Лель….)
То не жага, то входить в небеса
Твоя
шістдесят сьома паралель…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732979
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.05.2017
Любитимеш…
Допоки ще сичі
Не розлякали нас у стиглих липах…
Допоки я у тебе на плечі
Не розридаюсь
відчайдушним схлипом…
Допоки ще
Розкришені слова
Не розчинились у горнятку кави…
Допоки плаче скрипка степова
У сон-траві
до п”ятої октави…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732635
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.05.2017
А що дощі?
Вони були і досі…
Що змінює наступний з них? проте…
Рука твоя торкнулася волосся,
заплуталась
у кучерях… пусте…
В них жодної
немає переваги.
Свіча прощальна… поминальна ніч.
Тримай мене за руку… білі маги
зливають віск
на контур моїх пліч.
На крижму
перевтілень… древнє свято
пливе з туманів… ну а що дощі?
Не обертайся. Просто новий статус
на білосніжних
аркушах душі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=731112
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.04.2017
Летиш…
Немов журавлик з папірця…
Вертаєш вітру спопелілі губи.
Тремтиш… лягає стежка без кінця
На смерековий
мед твоєї згуби.
На першу
Точку відліку… і ця
Душа всім океанам на поталу
Проплачена… й не змити із лиця
Таємних вод
гіркого ритуалу…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=730526
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.04.2017
Втони, факір,
В очах моїх, коли
Отак йдемо пісками древніх персів.
У лабіринтах власної пітьми
Насправді незбагненна
кількість версій.
На недосяжних
Рівнях глибини
Не перейти світлороздільну смугу.
Не називай передчуттям зими
Цю невід”ємну
витончену тугу.
Де ледь відчутна
Хвиля ковили
Вливається у трави придорожні.
…а хочеш жити, то - пливи! бо ми
З тобою рівні і…
непереможні
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=730009
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.04.2017
Навіщо все
Оце мені, навіщо?
Ця прохолода прибережних скель?
Замішую кораблики, мов тісто…
Плету собі журу…
о карамель
Чутливих губ,
І сірість панорами
Із сяйвом дивних риб на мілині…
Ідуть у нашу гавань криголами
Із синіми китами
на спині.
Усе! до жнив
Не зібране колосся
Палає смолоскипами в мені.
…і світиться неоново волосся
…і гусне карамель
на глибині
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=726912
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.04.2017
“Де таємні стежки,
Що впускають примару таку?”
Твоє місто мовчить, мертве місто опісля облоги.
…Свято в горах. Гуцулонька Ксеня в новому вінку.
Подорожнику, зникни із ран
та тримайся дороги.
Хай нестерпно пече!
Хай волає в полоні оман
Ця мінлива душа на знімальних містках Бертолуччі.
… аби завтра, вливаючись легко в ранковий туман
Лиш одними очима
цинічно промовити “скучив”
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=725517
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.03.2017
А ніч, як ніч…
Це все уже було.
Магнітні бурі. Перша група крові.
І снігу - по коліна намело!
У мене в косах
стрічки кольорові -
Червоні ,
Синьо-жовті, голубі…
Шорстка долоня ковзає на плечі.
Вампір, що триста літ живе в тобі,
Я знаю,
прокидається в цей вечір…
О темна саго
Сутінків… і плед -
Вже на підлозі, й зорі креслять коло
Довкола нас. І поверх чаші мед.
Смеркає так
ванільно –полиново.
… це все- було.
Колосились жита
Від чорних гір по амплітуді струсу.
І та, що до опівночі свята,
Не відрізнить
цілунку від укусу
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=725000
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.03.2017
Написано в співавторстві з Іриною Лівобережною.
Різні бачення одного циклу картин...
За мотивами картин художника Володимира Куша:
«Вечерние полеты»,
«Игры полной луны», «Ключи»
Найлегший зойк -
На розвідні мости.
Найтонший пух - на магістральку неба.
Ти по той бік. Кричиш мені: «Лети!
Лети, пташино!»,
(Я лечу до тебе)
Чи розривати простір
звична річ?
(Вуаль пітьми нависла понад нами)
І чи зупинить горобина ніч
Цей спалах душ
на гранях пентаграми?
Що вічність нам?
Що нам фальшивий час?
Чи відстань від Полтави до Кентуккі?
Мільйон світів, які не знають нас.
Мільйон віків.
Всі запахи і звуки
Втрачають сенс
У зоні мерзлоти.
І горизонт, який до небокраю
Знеструмлений… і… «ластівко, лети!»
І забуваю я,
що крил не маю.
***
Ніч над містом - шатром.
Наче птаха крилом – все накрило вночі…
Не забутися сном.
Я від тебе згубила, згубила ключі.
По бруківці пером
Занесло на перон давній спогад… Мовчи!
Ліхтарі за вікном
Розхитали вагон, як не впасти – навчи…
Біле срібло зірок
Із далеких казок я черпала колись.
Стань же ближчим на крок,
Дивним сяйвом душі доторкнись, доторкнись!
Золотистим м’ячем,
В серця спраглого щем, місяць той, що люблю,
Всіх надій сіячем,
Чи торішнім плачем упаде на ріллю,
Що чекала давно,
Там проб’ється зерно як тоненькі мечі.
Крізь шатра полотно
Станеш справжнім, не сном,
І знайдУться ключі.
***
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=723711
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.03.2017
Тримай мене…
Я все іще боюсь.
На відстані джерел згортаю смуток.
Прадавні вишні квітнуть у раю.
Едемська ніч
настоює отруту
На білосніжній
Простині снігів,
На прохолодних контурах емалі.
Я друзів відділю від ворогів
На бездоганній
матриці печалі.
І - розридаюсь…
Бо лише спориш,
Цвіте спориш на східцях мого дому.
Розподіл душ. А ми з тобою лиш
Дві постаті
на лінії розлому…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722937
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.03.2017
Розплети мене всю,
Мов червоне м”яке покривало.
Крок за кроком іди. Обірви у мені всі штрихи.
Імпульсивність п”янку, цю гарячу пульсуючу лаву,
Відпусти навсібіч!
(якщо хочеш, між два береги…)
Ну, а потім збери
Білі нитки найтонших волокон
В лабіринти бажань… в безнадійно-розпачливі сни…
І комаху безкрилу вклади у мереживний кокон
До якоїсь мари
(що на мові землян - до весни)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=721638
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.03.2017
“Приручи мене, вовче, та так, як раніше нікому
Не вдавалось.”
(Олена Вишневська)
А що тобі, вовче,
Коли на холодну алею
Мене прогулятися кличеш щораз уночі?
Належала б зграї, то може, й була би твоєю,
А зараз в руках
від міської квартири ключі.
Й тобі повертатися час
До голодної зграї,
Тому, що вожак… а за тим перевалом – зима.
Поглянь, як до тебе іду по нічній магістралі.
Потім – відвернись,
хай поглине мій образ пітьма.
Й на зорі не вий…
Я також відпущу їх за вітром -
Цих пісень не почують ( хіба що самотній птах)
Тільки б ти не відчув, як вдихаю нічне повітря,
Й не помітив вогню
у зелених, як ліс, очах…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=720701
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.02.2017
Тепер –усе!
Ми знову в горах,і
Ти розумієш, час - не кращий лікар…
Лиш антидепресант… дзвенить в мені
Мій персональний,
мій жорстокий вікінг.
Сповзає з гір…
Впускає пазурі
У манускрипти вимолених літер.
Дракар на дні… на дні! і спам снігів
В твої долоні
вклав бродячий вітер.
Полярний шлейф
Упав на килими.
Та виграш –мій! (я обираю решку)
Цей блиск дукатів, зір, дзеркал, і ми
До півнів
переписані на флешку…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718950
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.02.2017
Не поспішай…
Ця дівчинка – журба.
Травневий мед… і сутінки суцільні.
Такі густі... Кричи! але хіба
в її світах
ці спалахи доцільні?
Найглибший мрійник
чи сліпий плебей,
повінчаний із віхолою в сквері,
шукай її в найтоншій з орхідей
на філігранних
розписах шумерів.
І промовчи…
Бо жодної ваги
нема в словах… рептилія болотна
скидає шкіру, запах, стать… сніги –
останній меседж
на її полотнах…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717693
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.02.2017
“ -Між поцілунками
Зорі такі”… “ -Облиш,
Сонце із півночі. Небо з крихкого велюру.
Маки за обрієм. Завтра - впаде Париж.
Хто я на цих оборонних
холодних мурах?
Не розпрощатися,
Не розминутись ніде.
Вітер здійматиме порох на попелищі.
Нині – кохаймося! Завтра - я вб”ю тебе.”
Трави зволожені.
Небо все нижче… нижче…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716686
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.02.2017
Терпких очей
смарагдові саше.
Скуйовдить вітер кучері солоні…
Вона - лише язичниця… лише…
Орли сідають
на її долоні…
І ти її забудеш…
Жаль… так жаль!
Комедія достойна, власне, Данте.
Вона - лише зволожена печаль
Із тих часів,
коли жили атланти.
Суди її, суди!
Спали! (люби)
Чи пристрели, як злякане зайчатко.
…вона тобі міситиме хліби,
як розпочати схочеш
все спочатку
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=714961
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.01.2017
[i]Три автори, три бачення,
три відгуки на картини майстра.
Написано в співавторстві з поетами
Іриною Лівобережною та Сергієм Сокольником
[/i]
Що то за спогад? Тепла, м’яка напівтінь,
Хвиля бентежна. Нерозшифроване хоку.
Хто ти, химеро з найтонших моїх сновидінь?
Сплав первородних бажань десь на відстані кроку?
Ця ідеальна константа хороших манер
В переплетінні із реготом дикого лісу.
Хочеш відчути рельєфи пустельних печер,
Запах вітрів у суцвіттях п’янкого анісу?
Де на гарячих пісках розгубились сліди,
Відгомін арфи по всьому периметру раю.
В глибах базальту застигло: «Благаю, не йди!»
В жерлі вулкану палає: «Зникай! бо згоряю…»
На пустирищах всамітнена зграя ворон.
На пустирищах ні оплесків вже, ані слави.
Бо вже давно відпустив перевізник Харон
Майстра, що нас відшукав і у вічність розплавив.
************
А ліс – підсвічує сліди,
Що кинув ти – в пісках палати…
Там листя зЕлено: «Не йди!»
Там спека – опіком розплати.
В глибинах карстових печер
Очей озерця – дотлівають…
Скажи, чому з усіх химер
В мені найгірші оживають?
Там арфи музика тонка
У водах Нілу спогад топить…
Як шкіра білого бика,
Що звабив ніжністю Європу,
Блищить вгорі Чумацький шлях…
Я тих коралів – не збираю…
ЦвітУ – ромашками в полях,
Вогненним маком – догораю…
Мені услід: «Куди ти? Де?...»
Слова, приглушені пісками
Пустельний демон відведе
У тріщини з солончаками
Губ, що забули пристрасть змін,
Що пересохли без торкання…
Пустеля. Смерть. Вона і Він.
Шматочки пазлів від кохання.
******
Орфей? Чи гли-
няний Колос?
В бажанні кволім
В заміс піску
Перелилось
Тремтіння болю,
Ці нервів Стру-
ни, що Далі
"розмалюлюрив",
І пеклотрі-
щини землі,
Мов кракелюри,
Пройдуть спі-
Ралями Бруно
Крізь наші душі.
Ми кров, немов
П’янке вино,
Зберемо в мушлю,
З якої так
Необере-
жно мали вийти,
Щоб долі під
Акорд баре
Отруту випить.
***
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=713847
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.01.2017
Зачинені двері.
Я ніч малювала, а ти
Ранку чекав, і ранок настав, одначе,
Я ще тримала в долонях чужі світи.
Ти ж стрічав сонце.
І сонцем ставав, юначе.
І, наостанок,
Торкнувшись нічного весла,
Сонячним зайчиком ковзаєш в мене по стелі.
Я б за тобою в оте Закрайсвіття пішла,
Тільки ця ніч
так нагадує смак карамелі.
Тільки ця ніч
Не рахує розбитих човнів,
Лиш ароматом насичує яблука райські.
Там, де залишиш мене між таємних вогнів,
Гноми мене підберуть
чи боги скандинавські.
І зачаклують
Одним із магічних заклять.
Місяць уповні. Місяць прийде з обіду.
Може, розпалиш для мене найвище з багать?
Швидше, мій сонячний!
йдуть сіроманці слідом…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712803
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.01.2017
..ні, ти не принц,
не король із дитячих казок.
(я розвертаю навспак золоті каруселі)
В серці моєму просіється дикий пісок…
В серці моєму
розквітнуть троянди пустелі…
І розбиваються
вперто голодні вітри
в стінках аорти, як дощ в пелюстках незабудок.
...Там, де завмерли твої найтепліші сліди,
я загубила свій шлях.
І все глибшає смуток…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711774
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.01.2017
Два кроки, два жести…
І білим по білому – сніг…
Перефарбує, перемалює до решти
цю безкінечність сірих твоїх доріг
у білизну,
до якої лишилось два жести…
Хто ми з тобою
у дикому цьому танку?
Два силуети, де гори змішалися з небом?
Просто дивись, як лягає на руку тонку
в формі сніжинки
від болю химерне плацебо…
Тільки дивись.
І не треба розпачливих слів,
бунту на палубі, серця німого протесту.
Тихо пірнай в безневинну правічність снігів.
У білосніжність.
У вир… далі – жодного жесту…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=710894
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.01.2017
Долоня ліва,
Частина тильна -
Гойдаю Всесвіт на волосках.
Карпатська повінь, любов всесильна,
Купальська квітка
в моїх руках…
А заблукаєш,
Пташина рання
Покаже стежку поміж ліщин-
Місця ведмежі, і заклинання,
Солодкуваті,
мов пертусин…
Заплющиш очі,
Води багато…
Цілющий корінь – прадавній гріх.
Танцюють мавки в зимове свято,
Шукай найкращу…
цілуй усіх!
Найглибший келих
Вином наповнюй,
Зіграй на картах, впізнай в ріці
Оту, що вийде з тобою в повню –
Коса у трави…
рука в руці…
Нема спасіння!
Не видно броду.
Перехилився небесний глек.
Це ворожіння на талих водах.
Соната третя
гірських смерек…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709222
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.12.2016
Вона ішла.
…і плавився туман
…І брязкали браслети на нозі
…і сонце відступало за Монблан.
Зникало…
розчинялося в тайзі…
А ти хотів
її застерегти.
Чи вберегти…та, зрештою, мовчав.
Кришились порцелянові мости.
І ти її втрачав…
втрачав… втрачав!
Торкаючись
химерної межі,
десь між солоних,
обгорілих рим.
(…в театрі спопелілих міражів
вона була
найкраща з балерин)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707954
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.12.2016
Хочеш не хочеш,
покличеш по імені, і
Альфа Центавра засяє в дрібних калюжах.
Знаєш, я більше із тіні. Я вся - в тіні…
(смійся не смійся,
та переконливо дуже)
Переспівай
у мені цю тріаду цикад.
Зчитуй із мене навскіс письмена сакральні.
Випий мене, як настояний п' ють виноград.
Дихай зі мною…
ну дихай же, дихай! спальні
Зникнуть поселення,
з карти твоїх зимувань.
Соти зостануться, повні таємного меду.
Спалюй мене на багаттях жертовних заклань.
І відкривай у мені
двадцять сьоме небо
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706189
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.12.2016
Падаю…
Падаю… падаю… па-до-лист…
Падаю в очі твої густини металу.
Падаю просто в серце. Палає міст
від полонин
до найвищих вершин Непалу.
Десь
поміж ребрами крихти твого тепла
ще зберігатиму я на межі застуди.
Засіб від кашлю - вермут і конопля.
Власне, здорова
( а що ж так пече у грудях?!)
Чуєш
(підшкірно) ще осінь мою п'янку.
Майже клітинно вдихаєш її, іскристу.
Чи покохаєш паморозь цю терпку,
як у долонях
не лишиться більше листу?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703286
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.11.2016
Ти ще не знаєш,
Хто тобі вона -
Коханка чи сестра, ця леді Осінь.
Кружляють круки і гірчить трава
На перманентних
берегах спустошень.
А ти іще
Торкаєшся краси
І голову схиляєш їй на груди,
Отій, яку створив собі з роси.
В ній стільки вітру!
у ній стільки туги…
А ще терпкого,
Справжнього вина.
Смакуй, п”яній!.. у тебе на поличці
Гран-прі залишить панна вогняна.
Розвіє вітер
попіл в попільничці…
Залоскотить
Під ребрами… Усе!
Освятить іній грона винограду.
Цілуй її… цілуй іще… іще!
Десь поміж
заметіллю й листопадом
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=700600
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.11.2016
Сканую мить
сапфірами очей.
Первинна тиша. Не відводьте погляд.
Волосся ледь сягає до плечей.
(мені так зручно)
Тут потрібен догляд…
Як все у вас
занедбано. Усе!
Майбутня туга і жага колишня.
(вам не здалось - то смерч мене несе!)
На схилах Фудзіями
квітне вишня…
Ще мить,
і обіймуть її вогні,
що вирвуться з кривавої безодні.
Чи ви усе ще вірите мені?
Остання сповідь.
Не відводьте погляд.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699968
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.11.2016
Коли згориш,
коли розвієш прах,
розчетвертуєш шлях… розплавиш роси…
Вони тебе впізнають по слідах.
Знімай одежі,
йди снігами боса…
Нехай пульсують
рани на ногах
сльозами меду й сонячного рому,
щоб жоден звір, щоб жоден хижий птах
не віднайшов
твого аеродрому
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=698423
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.11.2016
-А житимеш? –Житиму.
( вогники в диких очах)
-Залишся на мить, ненадовго. -А ти не змінилась.
Я міг би усі скарби світу… ( вогні на свічах
притихли, принишкли, завмерли…
і раптом пролилась
Мелодія ночі)
-А хто це у тебе стоїть
отам за спиною? здається, її я не знаю…
Хоча… -Не зважай, то дрібниці, то просто Ліліт…
Вона досить часто
приходить попити тут чаю.
-Послухай, маленька,
як сонцем вібрують міста,
як кришиться смальта твоїх кришталевих теорій...
-Вона така гарна, лиш інколи ніби з хреста
зняли її щойно…
-А, знаєш, усі ці love story
Я слухав би вічність...
Лиш віри не йметься… - Так ось,
гадаєш, фантазіям цим вже ні меж, ані краю?
-Коли це у тебе? коли оце все почалось?
- З тих пір, як прогнали її
із якогось там раю.
-так житимеш..? – житиму!
-Хочеш, на дверях замки
усі поміняю, і, зрештою, завтра, можливо…
-Смеркає так швидко…(в зелених зіницях зірки)
Завариш нам чаю? на трьох…
бо це справді важливо
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=697601
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.10.2016
Колишу тишу…
Може, скажеш, ні?
Чи я тобі складатиму екзамен?
А чи пройду цей тест на сни земні?
Колишу тишу…
ти гадаєш, камінь
У мене в грудях?
Ні! то сталактит
Горить, пече із допотопних весен…
Найтонший порух тектонічних плит -
Все ближче, ближче
до моїх черешень,
Ромашок, рутки, афинів…
Смакуй
Який завгодно із нових релаксів
(а хочеш в замку Дракули ночуй
Всього за десять,
чи за двадцять баксів)
Бо набирає
Обертів земля,
Картинки йдуть розпливчасті, картаті -
Все швидше… швидше! швидше!!! ось і я -
Готична мавка
в атласному платті…
Бо розгубились
Зорі в бур”яні
Обіч шляхів, освячуючи нішу
Світів, де ти всміхаєшся мені
Так ніжно-ніжно…
я ж - колишу тишу…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=696075
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.10.2016
Отак зірки
Розходяться по швах…
Отак підошви терпнуть від магнітів
Двох полюсів, що прагнуть по ночах
Тебе роздерти
на кавалки світу.
Отак пече
На ранах деревій,
Притулений запізно та невчасно.
А хтось притрусить на порозі сіль,
І ти вмикаєш
коридори щастя.
І плутаєш одежі,
Імена...
І відпускаєш те, що не повинна.
Отак чекають сонця племена
Опівнічних широт…
наливка винна
Лікує твою паморозь…
А втім,
Це плавний перехід до стану миші.
… розсипатись на атоми… потім
Кохатись, як вітри,
в сакральній тиші
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=694712
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.10.2016
Зупини мене.
Я палитиму всі мости.
Всі мости – стежки, що ведуть на твої планети.
Тільки в скронях пульсує хвилею –“ відпусти!”
Тільки в грудях палає полум”ям –
“де ти?.. де ти?!”
Тільки вітер півночі
Вихор отой несе.
Як цей біль пройти? як надалі з цим болем житиму?
А тепер – усе!.. покотилось снігами все…
Зупини мене,
коли надто тебе любитиму…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=694319
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.10.2016
Вимкнуть воду
І телебачення,
Як тринадцятий день мине…
Всі спішитимуть на побачення-
Серед них
не знайдеш мене…
Стежка звивистою,
Нерівною…
На підошвах - усе дірки.
-Що робитимеш? - Лишусь вірною,
Тільки витиму
на зірки…
Давню казку
Про синю бороду
Не згадаю на ніч ніде.
Не дозволь мені вмерти з голоду,
Коли манна
з небес впаде…
Хто залишиться,
Чи моря, чи ми,
Як поглине усе пітьма?
Мавки з лісу виходять зрячими,
Лиш мене
серед них нема…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=693187
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.10.2016
Кола розходяться
витончено… повільно…
Від середини - до берега, і тоді
котяться в трави… і далі, повз божевільню…
Я ж залишаюсь
в холодній, як лід, воді
Контуром синім
пастельних нічних туманів,
маревом срібним, обрієм без берегів…
Просто мішенню, де погляди ку-клус -кланів
спалять у темряві,
зрештою… знаєш, снів
Мало… так мало
на цій водяній поверхні,
де колонтитулом впоперек і поздовж
кола розходяться – ширше… терпкі, нестерпні!
Повз моє серце…
повз цю божевільню… повз…
…хвилю ловитимуть
жадібно лис і миша,
вовк, росомаха і ящірка в рік бика.
….знаєш, потІм, по всьому, наступить тиша.
котиться в трави
вогненні моя Ріка……………………………
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=692452
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.10.2016
От і зустрілись…
Терпнуть губи… здрастуй!
Послухай, сік березами тече.
В напруженні замруть підземні пласти
до перших
сильних поштовхів… пече!
О, як пече
ця повінь поміж нами,
як огортає паморозь оця!
Послухай, як зникає під ногами
земля, коли
обвуглені серця
йдуть з молотка
за безцінь, чи задарма
в сумнівному мереживі утіх…
І скрапує чорнило так безкарно
на перший сніг………………
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=691560
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.09.2016
За білим-білим
контуром зими
танцює вітер невагоме танго…
Кружляє цвіт до хмар, до зір, а ми
підемо далі,
за екватор... манго
Зірвемо
у субтропіках, аби
наблизитись ще ближче до Едему.
В його садах спустошених знайти
загублену
чарівну діадему…
……………………………………………………….
Не ту,
яка немов пап”є-маше,
засліпить погляд лиш єдиний раз…
а ту…
… сколише вітер трави там…
лише
………………немає нас
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=691126
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.09.2016
Згортаю пилюку,
що вкрила столітній рояль…
Збентежено пальці ковзнуть порцеляною клавіш…
Ось так розливають у келихи справжню печаль…
Отак, сміливіше…
із перших трьох нот упізнаєш
Цю музику вітру…
Летить, мов палаючий хмиз,
мелодія чиста на смуги ожинових згарищ.
Хай завтра загусне вона, як торішній кумис.
Сьогодні мене
до найтонших вібрацій розплавиш.
Чіткіше...чіткіше...
Цілунком пече на чолі
адажіо ночі… і байдуже, що буде завтра…
Сьогодні - ридають у хмарах мої журавлі!
І рветься у вирій
тобою залишена айстра
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689892
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.09.2016
Відчиниш браму…
Відпустиш душу
В ліси найглибші… пірнем удвох
(…як води віщі наповнять сушу)
В чебрець ліловий, в потрійний мох…
Вдягну коралі,
Плестиму вовну,
Коли на гори впаде пітьма…
Чорнична стежко, чаклуй на повну!
Мене - немає!.. мене не-ма…
Небесна вовна,
Земні коралі…
В магічне сито просієш тьму…
Сусід сусіда узяв на гралі,
А я зимую… а я зиму-
ю…………
картина повна…
Овечка хвора –
Скупай у ріках, як в молоці…
Найпершим свідком нам Чорногора,
Кохай мене на її лиці…
Скупай у ріках,
Найтонші чари -
На чорний килим, на білий сніг…
Мольфар розвіє на мені хмари,
І стану кращою від усіх…
Лікуй овечку,
Притримай півня,
В тотемну повінь, у ніч п”янку…
Бо стану горам Карпатським рівня,
Коли полюбиш мене таку!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689180
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.09.2016
Перехворію…
Переоживу…
Переполощу все в холодних водах…
І вже, переростаючи в траву,
Залишу на землі
свій мокрий одяг…
Іду на крик…
Потім іду на звук…
І, зрештою, іду лише на світло…
Над тілом ще кружляє хижо крук,
Та поле
знову маками розквітло!
Чи зрозумієш,
Що це знову я?
У цьому платті чи мене впізнаєш?
Коли мені даватимеш ім”я,
Роздивишся
у повен зріст, і, знаєш-
Переосмислю…
Переоберу…
Переінакшу в четвертинних кодах…
Уже, переростаючи в траву,
Переполощу
у холодних водах…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=688544
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.09.2016
І літо, як літо.
І, власне зима, як зима.
І вільний, як вітер… та зрештою, все даремно -
Відлунює північ. Палають світи. Вона
Стоїть і плете
алгоритм горизонтів ревно.
Ліани сплітаються
В пасма гнучких орхідей,
Ведуть в лабіринти, в незримі п’янкі провалля…
Ти все ще вібруєш, вібруєш до світу людей!
Вона твій гранд-простір,
твій вихід у задзеркалля.
І каятись пізно –
Бо то не твоя вина.
І вибір не твій тут… десь поміж дрібних ремонтів,
Десь поміж вокзалів, перонів, прощань – вона
Тобі усміхалась
на кожному із горизонтів.
…відлунює північ,
Віділлєш собі вина,
Аби пригасити цей біль і розпачливу втому,
Й забути… забути! бо ж вільний, як птах… вона
Торкається губ –
й забуваєш дороги додому...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686897
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.08.2016
Нецілована,
Некерована,
Пройдусь кронами яворів…
І залишуся зачарована,
………ніби води семи морів
Позолочена,
Непосріблена,
Найсолодша із орхідей…
Я і досі ніким не обрана-
……..ні до звірів ні до людей
Не відмолишся,
Не відмиєшся,
Позолочена та гірка…
Ти в долоні мої пролиєшся,
………і в мені оживе ріка
А не схилишся,
Не обізвешся,
Воском скапаєш з вівтарів…
І на лоні моєму зійдуться
………темні хвилі семи морів
І коли
Диким вовком витимеш,
І розкроїш мене навхрест…
Я воскресну! - і далі житиму…
……….доки води мої несеш
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686171
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.08.2016
І… цілуватимеш губи
До смутку на китицях…
До божевільних вітрів, до снігів… а вона,
Та, що минулась… буде тобі снитися… снитися!
І, в результаті,
ти просто пошлеш її на
Дикі простори,
Вінтажно на пил розкришені,
Тихі озера з юнацьких відвертих мрій,
Луки альпійські, де котяться сни притишені,
І, наостанок,
злітають з магічних вій…
Де ореолом сяйва
Сліди поглинуті,
Там, де найвища, восьма твоя струна
Сил набиратиме… на береги покинуті
Так необачно…
так безнадійно… на…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685785
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.08.2016
І знову опівніч.
Ідуть за вогнями вогні.
Ця сповідь сумління, ця вперта одвічності міра.
Я чую, як вперше ворушиться шерсть на спині,
В мені прокидаються
ознаки хижого звіра.
Окреслюю коло -
У нього не смійте ввійти!!!
Одна лише мить - і вогонь спалахне поміж нами!
Одна лише мить - і ви більше мені не брати…
Не сестри мені, не брати…
вороги ворогами…
Межа ілюзорна,
Та грані ці не перейти.
Окреслюю коло… й до ранку шукатиму винних…
Тому, що не сестри! - й кричатиму до хрипоти.
О, ночі хмільні!
о, настоянки погребів винних…
І кігті впускатиму
В землю на сонних лугах,
До болю, до зойку… аж доки обізветься ліра,
Аж доки прокинусь на диких отих берегах,
Вдихаючи трави…
в собі убиваючи звіра…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684316
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.08.2016
Не буде, як було…
Чуєш, місяць сьогодні тече…
Місяць знову у повні лягає на соняхи й рутку.
Бо розгойдує човен. І осінь занадто пече…
Як ця осінь пече! -
золота вакханалія смутку…
Не буде, як було…
Не сколихнуться трави ніде,
Не обізветься птах… режисери готичної драми
Нас покинули… тут - нас ніколи ніхто не знайде.
Пригуби мою віру,
і мить зупини між світами…
Бо ще тиша така!..
Бо клепсидра висмоктує час
На чужі полюси, бо фужер матіолою повен…
Бо ніколи ніхто… і вирішує повня за нас…
………і розгойдує човен…………………………..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683921
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.08.2016
Мовчи.
Твоє мовчання у пітьмі
Спалахує, немов космічні глиби.
Мовчи, коли так боляче мені!
Іде вертеп до нас.
Танцюють риби.
Скидають
Свою одіж на дахи…
Уперше постають такі відверті…
Мої давно приручені птахи
Фарбують пір’я,
йдуть до інтровертів.
Кричу їм вслід –
Лиш не до них! О,ні!
Ловлю останню. Завмираю з жаху.
Безплатний цирк давно обрид мені.
Спиняю риб.
Прощаю білу птаху.
Лиш ти
Так і не зважишся ввійти
В цю п’яну ніч, що край мого подвір’я.
Дарма... мені - нічим не помогти!
Луску згрібаю…
вимітаю пір’я…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683757
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.08.2016
І море приходило
Завжди чомусь несподівано.
І небо лягало на плечі в сім тисяч вольт.
Ішлося на дощ. То невже тобі справді відспівано,
Доле фатальна,
смарагдова доле? кольт
Зблисне в повітрі яскраво
(лиш на попередження)
Тільки ковчег не готовий мій!.. справді, жаль…
Море без правил, без принципів самозбереження,
Раптом нахлине –
й поглине мою печаль…
Всю, до останку!
Натомість візьме лиш душу, і
Легко допише до списку своїх мадонн.
… чуєш, Нептуне, як чайки кричать над сушею,
Злякані силою
темних твоїх Горгон?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681863
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.08.2016
Ця осінь
так безпрограшно гірчить…
(а я не знаю, як її минути)
Я ще не знаю, тільки рветься мить
на атоми
в бастиліях цикути…
І ти мовчиш –
у тобі сто доріг,
сто берегів… і сто світів незримих…
Ще зараз ти помилувати б міг
мене на цій
слизькій арені Риму…
Лише юрба
так жадібно кричить
в незборному покликанні – Убити!
…і осінь – так безпомічно гірчить.
І ти…
…і вже нічого не змінити
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681292
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.08.2016
Невдалий день…
Зірветься із гачка
Невдячна риба. Прохолода келій
Не грітиме. Ти купиш хом”ячка
(такий собі
джунгарик Марк Аврелій)
Невдалий день
Іще штормить, а втім,
Усе змінилось від цієї дати -
У темряві осінніх вечорів
Тобі він
диктуватиме цитати.
Запалить люльку,
І солодкий дим
Здійматиметься венами і… “власне,
Не переймайся, панночко, отим…
Усе мине… мине!
Життя - прекрасне!”
Життя прекрасне…
Милий Купідон
Не влучив знову… лиш яскравий зайчик
Танцює на шпалерах, де твій сон
Тебе поглине і…
“спасибі!!! Марчик ”
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680920
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.07.2016
Я двері прикрию.
Своє зачиню вікно.
Вимкну світло… усе! на глибини впаду підводні…
Ти покличеш мене, коли сонце піде на дно,
коли сяйво його
доторкнеться лише безодні.
Глухих коридорів –
спустошених, злих, німих,
де голодні койоти пильнують мою фазенду…
Ти покличеш мене… і ця стежка пройде – крізь них,
до освітлених сфер
на околицях Саммерленду…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680092
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.07.2016
А що скажеш, мавко?
Зів’ялу торішню м’яту
в пожухлім вінку ти знімаєш з магічних кіс.
Зайдеш в супермаркет приблизно о пів на п”яту
(забудь, за плечима
палає прадавній ліс…)
Ти коси фарбуєш
у синє під плач Енігми,
Під регіт русалок… а чи під вечірній дзвін…
А що тобі з того?! ти гратимеш в їхні ігри -
в усі до останку…
і житимеш серед Мальвін
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678436
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.07.2016
Коли торкнешся
Чорної струни
У мене на чутливому зап’ястку,
Які згадаєш мантри давнини,
Щоб обійти,
щоб обминути пастку?
Які для втечі
Обереш шляхи?
У хмарах зникнеш?.. невловимий месник…
Мелодія вже лине від руки…
Шляхів – нема!
немає! перелесник…
Які знання прадавніх
Світлих рун
Шукатимеш… як по коліна – море?
Мелодія із серця темних струн
Гірчить п’янким
настоєм мандрагори…
І не питай
Що сталось за віки
Зі мною, що минали перелітно…
У водах надто чорної ріки
Так переможно
розіллється світло…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677874
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.07.2016
Допоки я
Іще на мить твоя…
Лише на мить… лише на бісектрису
Двох всесвітів - спотворених кутів
Твоїх бажань…
впізнай в мені актрису…
Лише - її…
Зречись і оправдай.
Над перевалом сьоме небо висне…
За перевалом тим моя печаль
Розсипалась на друзки,
бо… рак свисне –
І зникне все!
У неба на межі
Нас не знайдуть… хоч до самої ночі
Шукатимуть, вчорашні міражі
Залиш мені… залиш!
(бо я так хочу)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676536
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.07.2016
А, може, мені
Просто варто назватися іншою?
І визнати щиро всі вчинені нею гріхи?
Вогні інквізицій горіли яскраво, здебільшого…
У місті твоєму
старенькі іржаві дахи
Покриються раптом
Фальшивою, все ж – позолотою…
Затьмарять собою світанки мої голубі…
Аби до світанку такою фатальною нотою,
Найвищим акордом
озватись в новому тобі…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676296
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.07.2016
Відпусти мене в дощ,
Коли злива періщить в стріху
(бо зруйновано храми… і шансу на сповідь нема…)
Прожени мене в дощ, всім сусідам моїм на втіху…
“так ніхто і ніде…
раз на тисячу літ”… зима...
Не шукатиму слів…
Не чекатиму їх від тебе.
Вечір встане між нами останньою з наших прощ…
Знаю, після грози ти прихилиш до мене небо,
Але зараз я йду,
Аби влитись в безмежний дощ…
Ти відпустиш мене,
І вдихатимеш запах липи…
І впускатимеш світ, що живе за твоїм вікном…
(…доки ми ще живі, доки він нас не знищив, не випив!
Доки нас не спустошив
цей вечір з подвійним дном)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675639
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.07.2016
Сірооке дівча
У полоні глухих кутів…
(Світ не вірить в це… світ колише мою колиску…)
Я тебе не стрічала в ніякому з тих життів,
Я забуду тебе,
щойно вікна натру до блиску.
Щойно вихопить вітер
Із книг амплітуду снів,
І відпустить в ніч ореолом стрімкого сяйва.
Розбрелись антилопи у преріях почуттів…
(Ти малюєш мені
небеса і готичні мальви…)
Це пристанище німф,
Полководців, сліпців, вождів…
Передсмак грози. Атмосфера низького тиску…
Не дістатися берега в жодному із човнів…
(Світу байдуже це…
він колише мою колиску…)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672331
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.06.2016
Сонце, не грієш,
Як гріло колись… колись…
Диск твій червоний блукає тепер заплавами.
Це - перемир”я світів. Це- кінець! Котись…
Просто котись собі
поміж снігами й травами,
Де за моїм горизонтом
Твій подих зник…
Тиша. Вода. Не торкайся цієї готики.
Лиш переспівниця мій перехопить крик,
Як на долонях
палатимуть твої опіки…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671844
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.06.2016
Ще доля секунди -
й оновиться твій циферблат…
Хвилина мовчання - і світло проллється зі стель.
Ти випустиш джина з його найтемніших палат,
щоб вкрити морями
піски усіх спраглих пустель…
І там закричиш –
так протяжно… так глибоко й дико...
Маленька принцесо, яку віддала йому роль?
Чудес не буває. У світі, де око – за око,
зітри усі файли новин -
джин втрачає контроль
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671624
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.06.2016
О ні, то не трави,
Не трави в медових лугах…
Не зорі на плесах, не сонце, не місяць, не вітер…
То ти віднайшов й пригубив на гірких берегах
Мене учорашню,
лише не зумів відігріти…
І я залишаюсь
На гострому лезі ножа,
Де кожен твій подих - це шлях у нову божевільню…
Коли поміж нас лиш єдина реальна межа-
Не зорі, не вітер,
не трави, не трави… повільно
Зникаю з радарів,
Вокзалів, стежок… дарма…
Ніхто не підкаже реальність усе, чи сон це?
Коли поміж нас вже й найменшої крихти нема…
А те що залишилось нам,
що зосталось - не сонце…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670720
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.06.2016