Мірошник Володимир

Сторінки (5/404):  « 1 2 3 4 5»

Тепло настане

Не  все  ж  зима,  тепло  настане
І  зійде  крига  на  Дніпрі
І  блиск  очей  твоїх  засяє
Мов  цвіт,  в  любові  і  добрі.

Твоє  єство  розправить  крила,
На  них  надія  відросте,
Усмішка  спалахне  стосила,
Немовби  сонце  золоте.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=392940
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 16.01.2013


Падає сніг

Тихо  падає  на  стежку
Сніг,  тривогу  замітає.
То  моя  душа  бентежна,
Мовби  сніг  вгорі  літає.

То  моя  душа  ще  мріє
Дочекатися  до  літа,
Та  терпіти  не  уміє,
Бо  не  зовсім  ще  розквітла.

Відкривай  на  небо  очі
І  надійся  на  прекрасне,
Хоч  давно  поникла  осінь
І  раненько  сонце  гасне,

І  новий  вже  рік  чекає,
А  за  ним  прийде  і  літо,
Десь  душа  моя  літає
І  собі  шукає  світло.

Все  надіється  на  долю
І  чекає  знов  на  краще.
Заберіть  у  мене  волю,
Заведіть  її  у  хащі.

Хай  там  звірі  безнадії
Розірвуть  її  на  частки,
Щоб  одна  лишилась  віра
У  якій  любов  не  згасне.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=392939
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 16.01.2013


Хай буде без проблем

Яке  жарке  і  довге  літо,
Зів’яло  листя,  сохнуть  квіти,
І  я  всихаю  без  дощу,
Хоч  всіх  прощаю  й  все  прощу.

Я  засихаю  без  любові,
Хоч  маю  сили,  повен  крові,
Проте  і  кров  моя  не  та  –
Все  без  любові  пропада.

Коли  і  холодно  –  погано,
І  в  ніч  жарку  заснути  марно,
Без  любощів,  як  без  води  –
О  зливо,  до  стражденних  йди!

Омий  любов’ю,  змий  проблеми,
Дай  знати  нам,  що  не  даремно
Ми  світом  любимо  й  живем  –
І  хай  все  буде  без  проблем!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=392652
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 15.01.2013


Зима чекає

Зима  не  йде,  зима  чекає,
Чого?  –  не  відаю,  не  знаю,
Бо  й  досі  пада  сніг.
Зима  із  льодом:  сніжна,  біла,
Вона  давно  всім  надоїла
Із-за  слизьких  доріг.
Вона  холодна,  без  перерви,
Чекання  на  весну  даремні  –
О,  де  мій  оберіг?!
Душа  без  сонця  задубіла,
Над  нею  висне  снігу  брила
Й  бурулька  ніби  ріг.
Та  все  ж  вона  колись  скінчиться,
І  вийде  сонце,  як  жар-птиця,
І  залунає  сміх.
Повітря  стане  ніжним,  теплим,
Душа  відтане,  що  затерпла  –
Я  вийду  на  поріг.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=392648
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 15.01.2013