| Сторінки (5/404): | « | 1 2 3 4 5 | » |
По кому гупа дзвін,
То з бочок, неба глас.
То правиться по нас,
Бо я тут не один.
Холодний вітер злий,
Політ нечутний куль,
Звитяжний з бочок гул,
Народе мій, живи!
В льоду метал машин,
Серця ж бо не в льоду.
І я до тебе йду,
Бо ти Вкраїни син.
Свободу збережи,
Вона у нас одна.
Свобода нас єдна –
Свободу заслужи.
За те, стоїть Майдан.
Тим тушкам не збагнуть.
І не в грошах тут суть,
І не спасе обман.
Народ ще терпить зло,
Терпець цей, на межі.
Країну збережи,
Небес святе крило!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474032
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 21.01.2014
Морозний дух мені в обличчя б’є,
Іскристий сніг рипить під каблуками,
Бентежний час бере в мені своє,
Він кличе в пошук по нове без тями.
Зимовий день почався без жалю.
Нехай таким і далі йде сміливо,
Бо я цей світ плекаю і люблю
І жити в ньому хочу лиш щасливо.
Спішу вперед по свіжому льоду,
Назустріч вітер стукає у груди,
Сковзаюсь часом, але все ж іду
До тих країв, в яких хороші люди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473918
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.01.2014
Хурделиця налетіла
Зла й простоволоса,
Очі снігом заліпила,
Що не видно й носа.
Допалася як собака:
Гризе і кусає,
Мене, хлопця-небораку,
З дороги збиває.
Як візьму та розізлюся
На оці тортури,
То річками розіллються
Білі кучугури.
А якщо ще я надмуся
Та відкрию рота,
То на небі розійдуться
Хмари, що навпроти!
Гнів у небо мій полинув,
Мов почула хмара,
Бо уже через хвилину
Віхоли не стало.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473916
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 20.01.2014
В лісі тихо – ні гу-гу,
Тільки тіні на снігу,
Тільки сутінки кущами
Тихо сиплють вслід за нами
Позолоту дорогу.
З неба падає сльота,
Верховіття заміта,
Сніг на вітки намітає,
До землі їх прихиляє,
Може бути тут біда.
Чорний силует дерев,
Снігу білий з сірим крем,
Ліс, як графіка мрійлива,
Що не кущ, то просто диво,
Що не дерево – шедевр.
Пролітає за вікном
День, як сніг, веселим сном,
Тільки трішечки тривожно,
Правда зараз жити можна,
Але тільки, щоб з пером.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473695
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.01.2014
Не підіймай мій хрест, не треба.
Він мій сьогодні і завжди.
Цей шлях важкий, бо йде до неба,
Ще важче – хрест не донести.
Не помагай на цьому боці,
Бо сам я мушу, і дійду.
Не наступай на ноги босі,
Бо і без того упаду.
Не підганяй мене словами
І батогом – іду ж в пітьмі.
Цей шлях один веде до брами,
Не поминуть її б мені.
Прошу – і Він допомагає,
Покаюсь – Він благословить.
Дорога ця веде до Раю,
Тому важлива кожна мить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473511
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 19.01.2014
Навіщо душу в тіло закували?
Хіба вона не може так літать?
На що їй м'язи і зубів корали,
Уміння бачить і пісні співать?
Вона і так все бачить і все чує,
Вона веселим полум'ям горить,
Хоча її ніхто не намалює,
Але вона у кожному зорить.
Вона м'яка, хоча із тим, як криця,
Всього основа, стержень вічний твій.
Тому не тре тобі за те журиться,
Що скоро вмреш – ти будеш вік живий.
Вона – це ти, хоч юний, хоч старенький,
І не роби собою їй тюрму.
Я бачив, як в кутку хропів п'яненький –
Душа так гірко плакала йому.
Здіймай її, а з тим і ти полинеш
До тих вершин, що досі і не знав.
І будеш бачить там такі країни,
Які у сні лиш тільки розглядав.
Люби людей, їх душі відгукнуться.
Любов найкраще свято для душі.
Сьогодні я тобі лиш усміхнувся,
І вже душа шепоче ці вірші.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=470912
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.01.2014
Сніжинки падають метеликами білими
На парасольки, мов би на квітки.
І котяться, розтанувши, за вилоги
Перлинами їх ніжні голочки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=470910
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 07.01.2014
Як добре, що Різдво сьогодні.
Господь маленький народився.
Хоча від тих часів безодня,
І ми бува в зневірі зовні,
Та до ікони нахилися
І в серце лине віра справжня,
І починаєш ти молиться,
Хоч начебто ця справа давня,
Але які натхненні лиця!
Це рідні в вірі, подивися.
Як добре, що Різдво настало,
Я знов неначе оновився,
Але мені і цього мало:
До нього хочу прихилиться,
Щоб з Господом навіки злиться.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=470741
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 06.01.2014
Гілки від ялинкового базару
Лежать покинуті на мокрім тротуарі, -
Мабуть уже почався новий рік.
З вантажівки розсипалися фрукти,
Машини чавлять їх, вже не зійдеться брутто, –
Водій із сумом дивиться їм вслід.
Чомусь мені не хочеться йти вгору,
Пітніє спина і лице як в помідора, –
Та треба йти і лікувать бронхіт.
Ногами тузить Маша, моя внучка,
Очима блискає і щось мені агука, –
Не віриться, що я вже вп’яте дід.
Ми на Майдан прийшли немов туристи,
Повеселитись і салют побачить зблизька , –
А він на чергування й на обхід.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=470210
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 04.01.2014
Вкраїна підіймається з колін –
Це їй по силі, і це їй по праву.
Ми будемо чекати нових змін,
А зараз треба братися за справу.
А зараз треба розбрат зупинить
І зрозуміти – ми одна країна.
І стать демократичними на мить,
І в те повірить, що вона єдина.
Ніхто не дасть нам нового життя,
Ніхто нічого нам не подарує.
Так вийдемо ж скоріше з забуття
І хай Господь із кращими керує!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=469807
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.01.2014
Поспішає вітер,
Заблукавши в полі.
Поспішає поїзд
До своєї долі.
Тільки я спокійний
І не поспішаю,
Бо чого шукати,
Досі я не знаю.
Так і йду морозом –
Пара тихо тане.
Нащо така доля,
Де немає планів?
Нащо такі муки -
Вправо йти, чи вліво?
Знав куди б спішити,
То зажив щасливо.
Я, як Україна,
Думаю як жити,
З ким мечі кувати,
З ким горілку пити,
З ким іти в майбутнє,
Що зробить ще можна –
Тихо сипле снігом
На думки тривожні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468918
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.12.2013
Вільному – воля, священному – рай.
Слово поетове не забувай.
Волю гартуй і у вірі живи,
Серце своє у незвідане зви.
Час дуже плинний, йому ти не вір,
За насолодою криється звір.
В праці живи – це дорога твоя,
Душами новими квітне сім’я.
Воля Господня не дуже проста,
Виконай правильно – в цьому мета.
Воля Господня не буде легка,
Виконай в вірі її, без гріха.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468914
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 28.12.2013
Сутінки входять поволі
В зимній засніжений ліс.
Снігу на вітах доволі:
Він на деревах і долі,
Сизий, зіщулений – скрізь.
Небо закрила суцільно
Сіра глуха пелена.
Груди здіймаються вільно,
Погляд блукає повільно
Там, де ще латка ясна.
День скоротився до краю,
Скоро прийде Новий рік.
Нового року чекаю, –
Начеб то він поміняє
Все те, до чого я звик.
Сутінки тихо вповзають
В настрій і душу мою.
Холод мене огортає,
Ніч в далину поспішає
В цьому лісному краю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=467948
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 23.12.2013
Твори добро.
Часу лишилось мало.
Іще ще зорить в душі твоїй тепло
І битись серце ще не перестало.
Іди в життя
І знов твори добро.
Люби людей.
Від них твоя наснага.
Твоя дорога поміж них іде.
Ти сам – ніщо, до іншого повага
Тобі дасть злет.
Так полюби людей!
Повір Йому.
І ти одержиш крила.
Життя не стане схожим на тюрму.
Тебе здійме така небесна сила,
Що полетиш.
Таки повір Йому!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=467459
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.12.2013
У цьому світі бігти – не добігти,
Життя прожить – не поле перейти,
Але зате такі п’янкі світи,
А на полях такі чудові квіти,
І головне – це ти!
У цьому світі є випробування,
Хвороби, негаразди, метушня,
Що переходять до нового дня.
Зате й летіти є завжди бажання,
Чи скочить на коня.
У цьому світі ти живеш до скону,
В усьому є початок і кінець.
Зате безмежжя радісних сердець
І ти їх скривдить не даси нікому,
Ти в цім житті боєць.
У цьому світі є спокуса влади,
Багатством, жіночками і вином,
І можна час свій втратить за столом.
Зате, коли в житті усе до ладу,
То те здається сном.
У цьому світі ти усього маєш.
Тут простір є для рішень і бажань.
Хоч безліч тут чека випробувань,
Зате і радість, коли їх здолаєш
В якусь блакитну рань.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=467341
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.12.2013
Полетів за обрій і розтанув
Білий корабель, немов думки.
А на серці появилась рана –
То бажання линуть у віки.
І хоч знаю я, що в синім небі
Лет можливий тільки на крилі.
Тільки зве завжди мене до себе
Казка про летючі кораблі.
Прилетить, й на ньому ти полинеш
У чарівні сонячні краї.
Під тобою пропливуть долини,
Де красиві доли і гаї.
А коли закінчиться ця дія,
Ти побачиш радісних людей.
Бо до краю, про який ти мріяв,
Переніс летючий корабель.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=467156
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 19.12.2013
У просторі вже ледве видно
Летючий чорний плащ.
Він прилетів і стало стидно
За те чим жив, хоч плач.
У спокої, що світлом ллється,
Є віра – все мине.
І відчуття, що поряд б’ється
Ще серце не одне.
Час пролетів, як у тумані –
Уже життя пройшло.
Твоє розгублення розтане,
Спирайся на крило.
І вже без страху, на довірі
Лети в безмежний світ.
Тобі даровано по вірі
Іще сто тисяч літ.
.......
Чекай, як хочеш, на світання,
Вже ледь струмить свіча.
Від подиху тепло останнє
І погляд з-за плеча.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=467154
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 19.12.2013
Ти поряд, та тебе уже нема.
Ти як зоря, що на світанку тане.
Хоч і тремтить ще серце полум’яне,
Але вже гасне, бо іде зима.
Що згадувати те, що не збулось?
В житті щось відбулось, а щось минуло.
Любов моя немов би знов заснула,
Лиш щастя, наче сльози, пролилось.
Яка любов, коли вже віком дід?
Але душа ще молода і любить.
Вона крильми ще тінь твою голубить,
Та це не ти, то твій лишився слід.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466706
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.12.2013
Поринуть в сон, –
І хай мені присниться
Небес блакить
І теплий білий хліб;
У сні летіть
І з вишини дивиться
На мережу
Біляво-чорних діб;
Шукать себе
У морі душ безтілих,
Найти і знов
Прожити новий вік,
І щось творить,
Згораючи у ділі,
І шлях знайти
До перетворень цих.
І стать одним
Із тих, хто цим керує –
Людським буттям,
Читаючи думки,
І йти життям,
Яке весь час вирує,
Через десятиріччя
І віки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466700
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.12.2013
А ось і Боярка з’явилась.
Це тут Островський насип рив
І рейки клав, і гробив силу
Свою і інших бурлаків.
За що він так ото старався?
Щоб я той насип розривав?
І у теплушках тих катався,
Які на рейки він поклав?
Та ні, я цю дорогу знаю.
Тепер підемо в інший бік .
Туди, де наш експрес чекає,
На новий шлях, у новий вік.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466455
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 16.12.2013
Облітає листя, облітає,
Як думок зрадливих гіркота.
Йду в тривозі, бо до того ж знаю,
Що дорога буде не проста.
Шлях в майбутнє випав кам’янистий,
Він до крові ноги обіб’є.
Лиш зірки, із вогників намисто,
Майбуття освітлюють моє.
А воно далеке і принадне,
Нечітке, з блакитним золоте.
І тяжкі шляхи до нього надто,
Але йду я, бо воно вже жде.
І не я один той шлях торую,
Україна опліч поспіша,
І тому з надією живу я,
І тому схвильована душа.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466454
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.12.2013
Я в нову гру включився, як в життя,
Бо в ній страждаю і перемагаю.
Екран неначе прірва забуття,
Життєвий простір, де творити маю.
Я тут будую в мирі і війні,
Мої солдати тут, мої заводи,
Що тут живе, то завдяки мені
І зберегти його мої турботи.
Я тут володар. Помахом руки
На боротьбу війська я посилаю,
Хвилини тут проходять, як роки
І простір тут не має зовсім краю.
Ну ось, нарешті все я сотворив,
Досяг мети і рейтинг свій потроїв,
Та знов ПеКа запрошує до гри, -
Це новий рівень - тільки для героїв.
І знову нерви зв’язую в клубок.
Рука на кнопці, ніби на гашетці.
Іще маневр, іще один ривок,
Та програш б’є, мов блискавка по серцю.
З важкою гри виходжу наяву.
Екран потух, я там помер - це знаю,
Та я у цьому світі поживу,
І знов помру, як цим життям награюсь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466011
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 14.12.2013
Позви мене – і я тоді прийду,
Поклич мене – і відгукнусь відразу.
До почуттів і розуму відраза –
Вони мене заводять у біду.
Пустий без Тебе плин ночей і днів.
Лише тоді, коли тебе я бачу,
В захопленні молюся я і плачу,
І час тоді летить немов у сні.
О, Господи, прости моє буття!
Я хочу час проводити в молитвах,
Але руками й розумом робити
Примушують думки і почуття.
Хоч став тепер я зовсім не такий,
Яким я був до зустрічі з Тобою –
Я розгорівся зіркою палкою,
Що проникає в простір голубий.
В душі іще проходить боротьба:
Матерія чи дух – що головніше?
Але я йду, попереду світліша,
Витискуючи краплями раба.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466009
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.12.2013
Коли це бачене було,
Що люди в ліс ходить боялись,
Щоб далі з лісу виїжджали,
На ліс дивились, як на зло?
Коли боялися роси,
Коли грибів боялись білих,
І рвати трави відучились,
Які цілющими росли?
Древлянські з вами ми сини,
В нас спільне з деревом коріння,
І ми одне із ним творіння,
Бо в лісі й з лісу ми росли!
Та це минулось, горе нам!
Занапастили Україну.
Незрима смерть над лісом лине
І залишається синам.
Для кого це усе ”добро”?
Для нас, дітей, чи для онуків?
Давайте прикладемо руки
І повернемо, як було!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=465431
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 11.12.2013
Оцей поліський ліс
Сосновий і з дубками,
В піщану землю вріс,
Гілля простер над нами.
Під снігом мов заснув,
Щось думає про вічне,
Що важко нам збагнуть,
Ну, а для нього звичне.
Неначе в храмі, в нім,
Як дзвін гілля гойдає,
В убранстві золотім
Години пролітають.
Він тут віки й віки,
А ми його паскудим.
Він ягідки й грибки,
А ми цю землю гудим.
Вже гірше не бува,
А він терпить, не плаче,
Голками засипа
Сміття, яке побачить.
Ми на годину тут,
А він віками буде.
Вітчизною зовуть
Його, згадайте люди!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=465430
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 11.12.2013
Небо над Києвом рве на шматки
Вітер, і гілки додолу злітають.
Хмар нависають над нами штики.
Злість у обличчя нам ворог жбурляє.
Київ розпався на ЗЛО і ДОБРО.
Зло із палками в руках і шоломах.
Скільки ненависті й люті воно принесло,
Добре, що я не один і що вдома.
Нас тут мільйон, що на вулицях, є
Ще й не один по Вкраїні озветься.
То не тебе зло катує і б’є,
То і в мені серце на друзки б’ється.
Знову добро усміхнулось моє,
Ще й кавою мене почастує.
Чуєте, добро таки в світі є,
Хай світ мене почує!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=463738
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 02.12.2013
Будинок – акваріум, люди, як риби,
На світ визирають крізь райдугу шибок.
А поряд юрба струменіється мимо
До тихих кафе, до кіно й магазинів.
І сунеться плавно, спокійно і мовчки
Від самого ранку і майже до ночі.
Стікає вода на життя це поснуле,
Все мимо проходить – усе це минуле.
Я долі рибини хотів би позбутись,
Щоб трохи почути і навіть відчути.
Щоб зникло це скло, що весь час перед нами,
Щоб зник цей акваріум, двері і рами.
Щоб серце наповнила радість по вінця,
Бо зараз я риба у мареві вікон.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=462433
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 25.11.2013
Десь за горбами гуркотіла
Підвода знову по грудках,
Душа заморена летіла
У край, що їжею пропах.
Хотілось їсти, як ніколи,
Щавель уже не помагав,
Як добре, що татусь у полі
Пшениці трохи прикопав.
В Макух учора всі померли,
Й Микола їх не так давно,
З ним ніби вчора гнізда дерли
І йшли до школи заодно…
Сюди підвода ближче гупа,
На ній, здається, щось везуть.
О, Боже, там померлих купа!
Це в них така остання путь.
Обіч звисають руки й ноги.
А он Микола,- Боже мій!
Їх так трясе ота дорога,
Що він, здається, ще живий.
А он той дядько, що в комору
Заліз, де все зерно тепер.
Він вліз під стріхою знадвору,
Зерна наївся і помер…
Підвода стала край могили,
Тепер померлим все одно.
І дядько Гнат, як тінь безсилий,
Почав скидати їх на дно.
Та ось один заворушився:
“Я, Гнате, ще живий, дивись!”,
Та Гнат на те не зупинився
І мовчки стяг його униз.
Відхекавсь, руки тер від бруду:
“Прости, Степане, - тут дійдеш,
Чого тебе трясти я буду,
Як ще приїду, вже помреш”.
За горб підвода суне знову
Туди, де знищене село,
Де все забрали, до основи,
Мов враже полчище пройшло.
Пташки навколо дзеленчали,
Листочки вилізли малі –
Мов рай, а люди умирали –
Йшло закріпачення землі.
Ось так мені розповідає
Василь Микитович про те,
Як смерть пройшла веселим краєм,
Де все було і все росте.
Він уцілів, а ті мільйони,
Та хто їх тільки рахував,
Пішли у яму всі, до скону,
Коли тут Сталін царював.
За що Вкраїна провинилась,
Навіщо з голоду журба?
За що могилами укрилась,
За що наруга і ганьба?
Знов серце біль стискає гнівно,
Той голод рід і мій косив.
Я насторожі, Україно,
Я не забув про ті часи!
5.05.93 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=462432
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 25.11.2013
Я знов не встиг чогось зробити,
Таке у мене відчуття.
Чи то не докосив я жито?
Не врятував комусь життя?
Але уже настала осінь,
Вода струмує по душі.
Стіна мовчання ніби просить:
Зробить потрібне поспіши.
А тут огидно, мокро, слизько.
Тут пса не вигониш надвір.
Та час іде, до краю близько
І треба щось робить, повір.
А осінь ллє дощем і гасить
Холодне полум’я думок.
Я стати ще не встиг до праці,
А вже замерзнув і намок.
Я ще не вибрав шлях потрібний,
А вже належить поспішать:
Он там швидка, дорогу видно,
А он коса, щоб жито жать.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=462112
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.11.2013
Я сам за все відповідаю,
Тому і присланий в цей світ.
За що радію і страждаю,
Що відроблю й що прогуляю,
Спитають за десятки літ.
Усе життя іде в навчанні,
Де є повторення й контроль
Якщо ж ти справдив сподівання,
То не дістанеш покарання,
І іншу не одержиш роль.
Якщо ти робиш все, як треба,
То кращі матимеш права,
Продовжать час тобі на небі,
Дадуть здоров’я по потребі,
І славні чутимеш слова.
Коли урок ти не засвоїв,
Його заставлять повторить.
Коли й на це махнеш рукою,
Й увірував, що став героєм,
То будуть добре й довго бить.
Таке життя земне, сердечне.
Хоча і прощений, та все ж
Роби усе, як треба, ґречно,
Тоді і добре, і безпечно
Своє життя ти проживеш.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461439
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 19.11.2013
Як зле, спішу я у вірші
Шукати спокою в душі,
Бо часто щось на віражі
Лечу я на межі.
Такий вже видався наш час,
Де лад і спокій не для нас,
Де йде буденність без прикрас
Й зве серце на Парнас.
Он по роботі щось горить,
Дружина сердиться, мовчать
І мати хвора, вже лежить.
І де добра ловить?
Держава тисне, давить, б’є,
Надій на завтра не дає,
Добробут часто не взнає,
Кубло розпука в’є.
Одне лишилося мені:
Забути ці бездушні дні,
Розбурхати віршів вогні
Й у цьому щезнуть сні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461250
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 18.11.2013
Когда уходит пустота
И мир становится нормальным,
Ко мне является мечта
Своим свечением печальным.
Она, как облако в ночи,
Чуть серебрится под луною,
Она, мерцание свечи,
Порой загадочной ночною.
Она, усталые глаза,
С тоской зовущие куда-то,
Она, последняя слеза
В туман ушедшего заката.
Она, к тебе далекий зов,
Моей души осиротелой,
Она, последним из цветков,
Уходит в глубь зимы несмело.
Не прогоняй мою мечту,
Она идет тяжелым галсом.
Не возвращай мне пустоту –
В меня последний шанс остался.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460447
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.11.2013
Я за руку держусь,
как маленький,
Поспешая Ему во след.
Я горю, как цветочек
аленький,
Забывая про сотни бед.
Я слепой, ну а Он
всевидящий,
хоть на ощупь, за Ним иду.
Он ни капельки не
обидится
И поднимет, коль упаду.
Он поможет и здесь,
и в будущем
Широко открывая дверь.
Что задумаю – сразу
сбудется,
Только слышу:
Мне больше верь!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460445
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.11.2013
Писать вірші як дихати, так само,
Як зорепад, що ллється по душі,
Як перше слово, що сказав ти: мамо,
Як усміх щастя це – писать вірші.
Писать вірші – і що в цім незвичайне?
Тут кожен другий подвиг цей творив.
Але одні щось створюють осяйне,
А інші так, набір беззубих слів.
Писать вірші, яка це радість буде,
Вони пожар, де полум’я і дим.
Хати старіють і вмирають люди,
Та завжди слово буде молодим.
Ти напиши рядочок і дізнайся,
Чи молодою є твоя душа.
І у коханні ти до рим признайся,
Бо чудо дивне це – писать вірша.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460111
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.11.2013
Навчання тяжка борозна
Здоров‘я Ваше підірвала,
І серце битись перестало –
Життя порвалася струна.
Нелегко вічному навчать,
Бо жили розум розтягає.
Так просто йти, коли чекають,
І важко вчити, де не хтять.
В навчанні лиш одна мета –
Себе з знаннями віддавати,
Не ждучи ні добра, ні плати,
А тільки б так, як у Христа.
Учителю шановний наш,
Були ми впевнені із Вами.
Тепер йдемо одні полями,
Вирощуємо юнь без Вас.
Та тільки знайте, все ж однак,
Лишились учнів ваших слава,
І щастя вчить – ця спільна справа,
Належати вже буде нам.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=459626
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 10.11.2013
Вже ледве небо животіє,
За тином чорних як мара
Дерев; воно іще синіє,
Та ночі вже прийшла пора.
Зірки повідкривали очі,
Блакить посунувши з чола.
А я ніяк не можу й досі
Свої завершити діла.
Кудись моя душа бентежна
Несе у стомлену глибінь,
І повертає знову стежка
Туди, де кажуть – це не він!
Туди, де тінь ховає ватру,
Туди, де близькі не взнають.
Вже ніч надворі – буду завтра
Свою розшукувати суть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=459624
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.11.2013
Мельтешение лиц,
мельтешения знак,
и надежды мельканье.
Одиночества лик,
одиночества лак
и забвенья исканье.
Мы всегда и везде
против вражеских сил
все спешим вдохновляясь.
В бесконечном труде
создаем мы посыл,
чтоб судьба изменялась.
Улети хоть к звезде,
улети навсегда –
и никто не заметит,
Мы больные везде,
мы большие всегда,
иногда – словно дети.
Разрушаем судьбу,
и себя всех быстрей,
все вокруг разрушаем.
Верим слову: забудь,
и на дыбе друзей,
и любимых пытаем.
В ослепительный миг,
наш последний момент
не несет облегчений.
Мы лишь только мотив,
мы слепой инструмент
для борьбы и мучений.
Исповедавшись дню,
испросивши покой
мы спешим на причастье.
Опускаясь на дно,
покидаем мы бой,
и мечтаем о счастье.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=459320
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 08.11.2013
Улица, тьма, тишина, фонари,
Где-то луна над домами горит,
Словно судьбы одинокий фонарь,
Всплыли стихи под луною, как встарь.
Мысли о бренном ушли в темноту,
Видимо время найти пустоту.
Думать о вышнем настала пора,
Будет печалить луна до утра.
Снова проснется судьба в серебре,
Будешь дорогу искать на заре.
Только не просто путь верный найти,
Нужно от мира себя отпустить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=459319
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 08.11.2013
Як днів отих в житті багато.
Іще один пішов, й нема.
Не будемо із ним прощатись,
Бо вже за літом йде зима.
І залишається за нами
Днів череда й її сліди,
Пташки співають нові гами,
За сонцем місяць йде блідий.
А що зробив ти в дні колишні?
А що, робить повинен я?!
Звичайно, бо у книзі вічній
Не занесуть твоє ім’я.
Тому спіши у край не наший.
Там можна днями святкувать.
Бо тут, для всіх людей ледачих,
Роки миттєво пролетять.
На цьому світі злато й срібло –
Це час, любити і робить.
І цінувать його потрібно,
Бо він дарований, щоб жить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458951
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 06.11.2013
Ізнову дощ, до нього я привик.
Коли нема, без нього навіть скучно.
Злетіло листя з кленів і осик,
По стовбуру тече вода беззвучно.
Темніє рано. Осінь, що робить?!
Ці сутінки на душу тихо впали.
І темний ліс дощем лиш шелестить,
Бо листя долі – на гілках не стало.
Мені б бурштин, а чи смарагд знайти,
Та сіре все, ніщо вже тут не сяє,
А краплі, й ті, що ллються з висоти,
Якісь мілкі і блиску в них немає.
Така ця осінь, як і я – сумна.
Але ж хай так, напевне, це не злочин.
Перетерплю, прийде ж колись весна,
А з нею трішки стану й я молодшим.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458950
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 06.11.2013
Пронизливе небо глибоке,
Опалене листя червоне,
Як олово води затоки –
Чекають осінніх законів.
Будинків смарагдові вежі
На тлі бурих хмар і простору
За небом захмареним стежать,
Як осінь здіймається вгору,
Надворі стає холодніше,
Вже лід на калюжах не тане.
І треба вдягатись тепліше,
Чекає дорога незнана.
Я знов по дорозі мандрую,
Де ліс вже туманами плаче,
А що там побачу й почую,
То знає лиш доля терпляча.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457953
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 01.11.2013
(До дня звільнення Києва)
Якось тестю моєму сказали:
Вам медалі даремно дали –
Ви б війну ту взяли і програли,
Ми б заможніше зараз жили!
Я б знайшов, що б на те відказати,
Ну а тесть мій аж заціпенів –
В рабстві тяжко і батько, і мати
Працювали на вражих панів.
Німці б жменю народу лишили,
Коли б кинули ми воювать.
Нас будо б з півмільйона, від сили,
Що б було тут кого поганять.
А іще я згадав табір смерті,
Де мій дядько за спротив сидів.
Скільки люду там просто померли,
Але він таки вижить зумів.
А таємні оті циркуляри,
Що писали фашисти тоді:
І травили народ і стріляли.
Виживали, але в боротьбі.
І тому захотілось: Спасибі!
Ветеранам іще раз сказать.
Тільки де ті з медалями, сиві? –
Вже на цвинтарях довго лежать.
Завдяки їхній праці і крові
Маєм свій нагодований край.
Не жалій їм краплину любові,
Від душі її зранку віддай.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457951
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 01.11.2013
Каштан із дерева упав додолу, і розбився,
Це знову осінь повна справ – довкола озирнися.
Каштан гладенький, золотий, новісінька копійка,
А ти нічого не устиг, тобі за мрії „двійка”.
А листя маревом думок летить, за мрії спадок,
Іще один скінчився строк, і десь заліг для згадок.
Іще раз літо пронеслось, – в далечині завмерло,
І, як нічого й не було, лиш на душі затерпло.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456736
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.10.2013
З беріз жовті коси звисають,
У золоті груша стара.
У листі червленім, аж сяє,
Й пливе у туманнім розмаї
Тривожна осіння пора.
А люди спішать і не бачать,
Що світ цей у зміні весь час.
Нові перед нами задачі
Він ставить, немов передачі,
І вішає диво прикрас.
То квіти, то трави, то листя,
То графіка сіра зими.
Навіщо ми світу здалися?
А може він в нас помилився
І зникнемо в мареві ми?
Надворі спокійна природа
І ми не завада дощу,
Холодна осіння погода,
Дістались ми з нею до згоди –
Це в шелесті листя почув.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456734
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.10.2013
Пріле листя, холодно і темно,
Бовваніє зірка дивним сном.
Теплоти чекати вже даремно,
Плаче осінь мокра за вікном.
Вітер в очі зазирає люто,
Жовте листя тихо шерхотить,
Бродять зночі жалощі і смуток
Для усього того, що не спить.
І ніде немає перехожих,
Тільки тіні криються в кутках.
Осінь, осінь, йду я насторожі,
Буду знову теплих днів чекать
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456603
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 25.10.2013
Холодна, ранкова роса
Остуджує серце туманом.
Прощальна осіння краса
Чогось вибирається рано.
Надходить щось нове, сумне.
А може, не зовсім веселе.
Та це не хвилює мене,
Скінчається пінистий келих.
Скінчається ще один рік
Життя, що так швидко пробігло.
Вже місяця виткнуся ріг,
Нового невиразне світло.
Новий, та це зовсім не я.
Ще справи якісь залишились.
Розбіглась велика сім’я,
Мов листя старе розлетілось.
Новий наближається рік,
Нові насуваються будні.
Іде по землі чоловік,
І щось таки буде.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456602
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.10.2013
Я чай п’ю з бергамотом – що за чай!
Хоч іншим він бува й не до вподоби.
До нього б трішки печива і здоби
І настрою сумному стане край.
Люблю я пити чай із бергамотом,
Тоді осінній дощ не докуча,
І тепло в грудях і бринить душа,
І краще йде і творчість, і робота.
Ранковий чай добряче бадьорить,
Як усмішка зрання твоя раптова.
І день з дощем стає тоді чудовим,
І все вдається, й швидко час летить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454751
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.10.2013
То відчуття таке, що ти була,
Але не ти – тепер я добре бачу
Та зараз інша в мене є задача:
Забути, що було і що цвіло
Й пішло в минуле –
чи ж воно щось значить?
Ранковий час почався із дощу
Став настрій мокрий –
він такий не треба.
І день сумний почався не на небі
Із думкою, що я в думках грішу.
Хоч я і ангел, та лише для себе.
А все так добре почалось колись:
Було кохання, радості і муки,
І погляди стрімкі, і теплі руки,
Але душа з душею не злились.
І час прийшов, зловісний час розлуки.
А зараз в інших бачу я тебе.
Ти еталон раптового кохання.
І знов я помилився на світанні,
Хоч на душі спокійно і не зле,
Бо вже в тумані час того прощання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454749
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.10.2013
Багато років живеш на світі,
Та мало часу, щоб все зробить.
Багряні крони уже не в цвіті,
І рік, як думка, і день, як мить.
Сестрі любимій уже піввіку,
Але до біса сумні думки.
На серці легко від внучка сміху,
І озираються чоловіки.
Так будь весела, і будь щаслива,
Так будь здорова усе життя!
І доля знову хай вчепить крила –
І далі в простір, в ясне буття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454668
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 15.10.2013
Вже осінь, хмари понеслись,
Й холодні дотики по шкірі,
Пішло все знову, як колись –
За горизонт зникає вирій,
А потім крапельки дощу,
Болото роблять під ногами,
А далі холод до схочу,
І ось зима іде за нами.
Так цілий рік, як новий день:
Уранці встав, поїв, умився,
Та вже й обід по тебе жде,
А там і вечір народився.
Спокійна осені пора,
До навчання пора ставати
Й знання, що пнуться як гора,
І роздавати і збирати.
Це знову дзвоник на урок
Уважні учні в добру пору,
Зроби в цю осінь знову крок,
Іще один щабель угору.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454661
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.10.2013
Хитає осінь сині дзвони неба,
Кружляє листя райдугою барв,
Тепло дарую я тобі від себе
Й букетик айстр, які от-от зірвав.
Ще теплий вітер пестить і голубить,
По небу бігає табун хмарок,
На серці ніжно, лагідно і любо,
І легко в грудях, і спокійний крок.
Ось так й було б від нині і довіку, -
В коморі повно й тепло на душі.
Чого іще хотіти чоловіку,
Коли все є і пишуться вірші.
А є ця осінь в золоті і сріблі,
І є душа, якій ти дорогий,
Тому не можу я сказать, що бідний,
Тому мені всі справи до снаги.
Ступає осінь впевнено і сміло
Уже всі скроні в білому пилу,
Нові роки дають і нове діло,
А осінь я з собою заберу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454507
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 14.10.2013
По холодному склі
пробігають вологі доріжки,
Мокрий пил на дахи
опускає свій світлий туман,
Часу майже нема,
а можливо й лишилося трішки,
Тихо осінь сповзає
на серце, немовби дурман.
Я майбутнім живу,
бо ця осінь така тонкосльоза,
Надоїла дощем
і чеканням на літнє тепло,
Хай вже краще надходить
зима із снігами й морозом,
Ну а потім весна,
щоб скоріше усе зацвіло.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454506
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.10.2013
Який туманний настрій! – наче ранок,
Що з неба впав на місто восени.
І холод надійшов із ним незвано,
І дивовижний присмак однини.
На вулиці зробилось як у церкві,
Свої гріхи спокутувать пора.
Так хочеться у спокої завмерти
Й у молитовній пристрасті згорать.
І наче десь із далеку, здається,
Доноситься від дзвону дивний звук.
Прислухайся, то Боже серце б’ється
І десь він сам стоїть з тобою тут.
Який прийшов туманний ранок нині.
Він спокій розповсюджує мов сон.
Стікає лихо мов вода по глині
І постає завіса перед злом.
Який туманний настрій цього ранку
Яка душа спокійна на світанку…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454196
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 13.10.2013
Осіннє листя, навчання,
В багряних схилах Голосіїв
Метро заповнене зрання
І НАУ, що як час, посивів.
Центральна площа, як лужок,
Спішать студенти на уроки,
І настрій добрий, - з калюжок
Хтось посміхнувся синьоокий.
Іде надія в майбуття, –
І як би владу не сварили,
Ідуть вони – нове життя,
Які борщу ще не зварили,
Та новий час прийде для них,
Вони збудують Україну,
А ми ж підтримаємо їх –
І знань своїх дамо частину.
Росте Вкраїна наче гай,
Від юні мудрої міцніша.
Ми будемо допомагать,
Щоб це зробилося скоріше,
Щоб знали техніку й життя
І автоматику й комп’ютер, –
Іде надія в майбуття,
І нові не знайдуться Крути.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453679
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 10.10.2013
На березі листочок тремтить,
Бо вже осінь глибока прийшла.
Скоро він до землі полетить,
Залишаючи вітки й діла.
Був зелений колись і палкий,
Був величний у співі пташок,
Та трясе його вітер лихий,
Без тепла він пожовк і засох.
Так і я в голубу каламуть
Полечу за жовтавим листком.
Чи мене там сердечно приймуть?
Чи мене там осудять бігом?
А листок вже летить в далечінь
І душа вже стоїть на краю,
І об’єднує неба глибінь
Душу Бога, листка і мою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453677
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 10.10.2013
В чім сенс життя нещадного до тебе,
Яке підносить нові завдання?
Хотів би знати, в чому їх потреба,
І що чекає ще у продовж дня?
Тобі здається, що не те ти маєш,
В розчаруванні, бо щось інше снить.
Але лиш Бог про те напевно знає,
Яке завдання мусиш ти зробить.
І ти роби його з відкритим серцем,
Роби з любов’ю й усмішкою теж,
Якщо й уже за міліметр до смерті,
Якщо й воно, в думках, не має меж.
Його прийми, як вічне і потрібне,
В нім використай силу всю свою,
І ділом цим Його ти будеш гідним,
І буть тобі напевно лиш в раю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453298
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 08.10.2013
Листок кружляє й падає додолу,
Неначе зірка, що летить з небес.
Покрило землю золотом знадвору,
Немовби й я покрився ним увесь.
П’янить зрання повітря прохолодне,
Листки попід ногами шелестять
Душа чекає спокою й свободи,
І хочеться усе це обійнять.
Люблю я осінь ось таку, вродливу,
Що не дощем, а золотом бринить.
Від гамми кольорів ось цих мінливих
Радіти хочеться і, безумовно, жить
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453297
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 08.10.2013
Час фатально-тремкий,
як у голуба шлях по карнизу.
Ти ж, як ангел німий, –
крок убік і плануєш донизу.
І прийдуть міражі
нескінченно-тремтливого сяйва.
Ти уже на межі,
бо усе, що в тобі, надзвичайне.
Ти, як крапля тепла,
підіймаєшся парою в небо,
Ще би хвильку добра,
й мабуть більше нічого не треба
Так проходить життя –
по своїх, по фатальних законах,
А твої почуття
не потрібні, напевне, нікому.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453221
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.10.2013
Кап, тиньк, теньк і, відразу, плюх!
І змією вода по склу.
Ти поринув увесь у слух
І до відсічі ладен злу.
Кілометри промоклих хмар,
«Вжик» - і ти пролітаєш в них,
Знову «кап» - і кидає в жар.
Знову «плюх», а ти ще не звик.
По щоці струменить ріка,
А в долонях озер блакить.
Тобі треба на це звикать,
Тобі треба у цьому жить.
Кап, кап, кап і за мить ще, кап!
Це не те, але що робить?
Тобі мабуть сказали – спать!
І нехай це лиш тільки снить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452997
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.10.2013
Тебе звичайну я б не полюбив,
Щось є в тобі, чого і я не знаю,
Ти, ніби ангел, в небі голубім,
І почуття тому моє безкрає.
Можливо вдача в мене вже така,
Обожнювати тих, кого кохаю.
Але ж я знаю, що хода легка,
Закрию очі, й бачу, що літаєш.
Тепло душі я чую кожну мить,
Його бере моя клітина кожна,
Тому тебе не можна залишить,
Ну а забути, в тім, тим більш не можна.
Твій блиск очей крізь простір проника,
Це не відчути майже неможливо.
Любить тебе, у тім нема гріха, -
Побачиш раз і будь повік щасливим.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452995
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.10.2013
Місто входить у вечір своїми вогнями,
Розгорається сяйво нічних ліхтарів,
Серцю тепло стає від зв’язку, що між нами,
Гасне світло далеке від сонця вгорі.
Ніч надходить, будинки невидні, як башти,
Сяють вікнами, як небеса від зірок,
Десь там душі, яких в цьому місті багато,
І між ними і мною існує зв'язок.
Цей зв'язок дає змогу це місто любити,
Через душ цей, можливо, великий загін
І прощати його й, коли треба, просити,
І вертатись сюди із далеких країн.
Ось таке моє місто, яке мені рідне.
І, надіюсь, що й я йому також рідня.
Мені хочеться бути повік його гідним.
І ми будемо друзями кожного дня.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452628
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 04.10.2013
Проблиски в небі сяють,
Сонце пішло за обрій,
Ліс тихо гасне з краю –
Буде сьогодні добре.
Хмари, як темні зграї,
Знову на нас чатують.
Тільки край неба сяє –
Може й мене почують.
Десь і про мене знають,
Хтось і мене ще любить.
Небо уже згасає,
Як без полінець груба.
Сині, бузково-сині
Небо розкрило крила,
Ніч, як смолиста скриня,
Небо заполонила.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452627
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 04.10.2013
Місто укрилось туманом,
Ледь визирають мости.
Небо, на клаптики рване,
Кидає дощ з висоти.
Ранні машини блискучі
Воду мішають брудну.
Знову долини в багнюці,
Знову я їх не мину.
Як уже дощ цей обрид всім,
Хочеться теплих часів,
Й замість води, щоб у ринви
Сипалось листя з кущів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452433
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 03.10.2013
Для чого людина приходить
У світ цей величний проста?
Відкинувши внутрішній спротив, –
У Ангела я запитав.
Щоб виконать певне завдання?
Чи власну узнати мету?
Які ж мене ждуть сподівання
І що я при цьому знайду?
Як визначить шлях в цьому світі?
Той лан, де зорю я ріллю?
А Ангел дивився привітно
І слухав розмову мою.
Це дуже просте запитання –
Спокійно відказує він:
Те маєш робить, як в останнє,
Що вмієш лише ти один!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452431
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 03.10.2013
Вже небо синім цвітом налилося
Під ковдрою із світло-сірих фарб.
Ясне проміння – сонячне колосся
Позолотило схили пишних хмар.
На серці стало трохи веселіше,
Згадались літа теплі, світлі дні.
І навіть стало трішечки тепліше,
Схотілось куртку розстебнуть мені.
Та знов якась з’явилась темна хмара
Й спотворила мій настрій весняний.
Тепла раптово в просторі не стало
І дощ пішов холодний і рясний.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451425
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 28.09.2013
Капотить, капотить, капотить,
Хтось згори поливає не спить.
Все, як хустка сира від ридань,
Це пора для думок і бажань.
Мокре листя, трава і асфальт.
Шелестить – не почуть, не позвать.
Краще бачити це через скло.
І скоріше б усе це пройшло.
Щоб і настрій піднявся уверх,
Щоб і сонце з’явилось тепер,
Але зараз одне лиш – дощить.
Кожну мить, кожну мить,
кожну мить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451423
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 28.09.2013
Холодна вранішня пора.
Туман сметаною розтікся.
А дуб, що між кущів розсівся,
Із неї сонно визира.
З-за лісу сонця голова
Уже червоним оком світить.
А холод каже – вмерло літо.
І це, звичайно, не слова.
Навколо тихо, ніби ліс
Десь причаївся і розтанув,
А я занурююсь в сметану
Туманних і холодних сліз.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449167
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 15.09.2013
Осінь з дощами настала,
Мокрий асфальт в калюжках.
Листя усе ще не впало,
Ранок туманом просяк.
Дихають радісно груди,
Свіже повітря ласка,
Не боїмося простуди,
Хоч за порогом й чека.
День наступає невміло,
Сонця немає давно,
Пахощі осені прілі
Падають в душу, на дно.
Скоро укриється снігом
Мокра, холодна земля.
Ждати ми будемо тихо
Нового літа здаля.
Осінь пора відпочинку, -
Серце втомилось моє.
Тільки зробити зупинку
Доля ніяк не дає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449166
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 15.09.2013
У Гаю, як у раю –
Пташечки співають в вітах,
Бджоли щось гудуть сердито,
Мабуть скоро йти рою.
У Гаю, як у раю –
В роті мед солодкий тане,
На столі стакан сметани,
А повітрям – не нап’юсь.
У Гаю, як у раю –
Огірки цвітуть медово,
Вишні видались чудові –
Славно в рідному краю!
У Гаю, як у раю –
Мов би мед вода з криниці,
Ніби шовк в саду травиця,
Мило жить тут солов’ю.
У Гаю, як у раю –
Серце скрізь відпочиває,
І душа мов завмирає,
Пісню стримавши свою.
У Гаю, як у раю –
Радий тут на вік лишитись,
Але треба ворушитись,
Бо в житті на цім стою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=444130
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 19.08.2013
Тебе вже осінь золотить,
Мій друже, ясеню веселий.
Як швидко час отой летить
І голосніша листя шелест.
Мій, з давніх пір, товариш ти,
По гороскопу, від колиски.
І чую я, як ти тремтиш,
Коли іду від тебе близько.
Твої потоки знов і знов
До мене в серце зазирають,
З тобою рідні ми давно,
Це душі наші відчувають.
У мене в серці німота,
Коли хтось гілочку зламає,
Й тобі по листю гіркота,
Коли моє хтось серце крає.
Так і живемо: ти і я,
Мій брате, ясеню веселий.
Ми в світі всі одна сім’я:
Гаї, поля, міста і села.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=444129
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 19.08.2013
Шум дощу біля Шевченка,
То зростає, то стиха.
Тут ялина, наречена
Виглядає жениха.
Я ховаюсь у альтанку,
Де колонки для води.
Між хмарин я жду світанку
Й не очікую біди.
Я тебе немов чекаю,
Та тебе забрали десь.
Поспішай, бо я скучаю,
Бо і ти дощу діждеш.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436051
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.07.2013
Я, люблячи тебе, не забуваю,
Чи знов побачимось, я ще не знаю,
На серці тягота і я сумую,
Я знову бачу, що тебе втрачаю.
Чи ж я живу без тебе, чи існую?
На скрип дверей я рвучко озираюсь,
Щоби побачить сполох, певно раю,
Але не ти там, а лиш темний морок,
На тлі дверей тебе давно немає,
Лиш спогад залишився, а не сполох.
Із часом все пройде це – мав надію,
Хоча в душі я ще про тебе мрію:
І хочу, щоб все зло пішло з туманом,
А ми порозумітися зумієм.
Та бачу то не дійсність, а серпанок.
Можливо якось рано, на світанні,
Коли вже пропадуть всі сподівання,
Зустрінемось – це буде ніби подвиг,
Надіюсь буде спільним це бажання,
Що викличе захоплення і подив.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436050
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.07.2013
По землі дощ тріпоче,
Розганяючи пил.
Я на землю не хочу,
Холод там від могил.
На піску теплі краплі
Залишають сліди.
Там думки мої давні
Заведуть до біди.
В небесах повні хмари
Знов несуть щось лихе,
Дощ мені не до пари,
Краще поле сухе.
Під дощем я крокую,
Не тікаю, о, ні.
Я це перемудрую
Й залишусь на коні.
В цім дощі я краплина
І тому не боюсь.
Я від неба частина
І свого я доб’юсь!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=434772
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 01.07.2013
Я живу одними почуттями,
Так не можна, але я живу.
Відчуваю світло поміж нами
Не придумане, а наяву.
Коли ти з‘являєшся чарівно,
Я тоді немовби уві сні.
Коли ти на мене глянеш гнівно,
То недобре робиться мені.
У вірші усе це витікає,
В них то сміх проб‘ється, то сльоза,
Хоч і важко інколи буває,
Та зате зі мною йде краса.
Та зате осяяний я світлом
І живу з надією в житті.
Добре йти закоханим по світу,
Добре мати стільки почуттів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=433915
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.06.2013
Він на землі появиться між нами
І на престолі сяде вогнянім,
І назвуть його Старенький Днями.
Він буде суд чинити на землі.
Те зло, що людські душі поламало,
Що нам здавалось грізним, мов гора,
Що нас лякало і з пуття збивала,
Він спопелить й навіки покара.
І на землі настане царство Волі,
Одна Любов тут буде царювать.
Тут буде душам усього доволі,
Щоби творить натхненно і співать.
Він скаже всім: любіте і любітесь,
Він скаже всім: ідіть у новий світ!
І буде сяйво у очах світитись,
І ми підем через безмежжя літ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=433182
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 23.06.2013
Як тобі розказать про кохання?
Де його протяглася межа?
Це як блиск у очах на світанні,
Це як біль від цілунку ножа.
Як тобі передати мій спокій,
Що ти будеш одвічно моя.
Я лечу мов в колодязь глибокий,
І твоє наді мною ім‘я.
Я лечу й не боюся нічого,
Цей колодязь не має кінця.
Ти в мені – і розтала тривога,
Я в тобі, мов в обіймах Вітця.
Це кохання – його не побачиш.
Це як смуток в падінні листка.
Ти в душі – то радієш, то плачеш,
А жага – то іде, то втіка.
Як тобі показати цей трунок,
Що дарую тобі лиш одній,
В нім і усмішка і поцілунок,
В нім і радість освячених днів.
І нехай тебе поряд немає,
І кохання моє лиш бринить.
Та до тебе воно проникає,
Ти у ньому живеш, кожну мить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=432909
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.06.2013
Акація пахне духмяно,
Це літечко знову прийшло.
Засмага на лицях рум’яних
І хочеться їхать в село.
І знов у дитинство охота:
На луки, у ліс, на город,
Де просяться вишні до рота
І полеться важко осот.
Де все незнайоме і вперше,
Де радість яскрава, мов сон.
Немовби телятко уперте
Я літечко в полі знайшов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=432809
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 21.06.2013
На цьому переломі непростому,
У ці холодні і колючі дні,
Ти забувай про прикрощі і втому
І усміх щирий подаруй мені.
Ще буде нове і прекрасне завтра,
Бо новизна без зміни не бува,
І щастя знов розквітне, ніби ватра,
Повір, це дійсність, не пусті слова.
Квітуй і далі, ворогам на заздрість,
Із свого шляху в боки не звертай!
І буде знову в нагороду радість,
Хоч і дорога буде не проста.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=432670
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.06.2013
Іще один важкий минає рік,
Але йдемо широкою ходою.
У нас бійцем є кожний чоловік,
І навіть жінка гідна до двобою.
Ми – кафедра передових ідей,
Ми – кафедра натхнення і роботи.
І ми не боїмось важких ролей,
Як тре, підем і в кирзових чоботях.
І з України приїздять до нас,
Вже третій рік у нас олімпіада,
Ми навіть трохи і селянський клас,
Бо в пташниках нам і в теплицях раді.
Вже трохи знає нас і закордон,
Доповіли студенти наші звучно.
Закон суворий, але це закон:
«Іди вперед і будь взірцем для учнів».
У кафедри багато ще ідей
І спокою не треба нам чекати,
Але життя цікава в нас зате,
Бо нам нове робити тре і знати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=432668
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 20.06.2013
Знов ранок стає навпроти,
Тут Кам’янець, може й Хотин,
А може тут Переяслав,
Мій друже, сьогодні здраствуй!
Поділля навколо славне
І хтиться щось заздоровне,
І хочеться щось хороше,
Бо серце до цього просить.
По полю посіють маки,
І стане червоним Маків,
Листочки трави проб’ються
І люди тут усміхнуться.
А з ними і я веселий,
Бо це ж і моя оселя,
Бо це ж і моя країна,
Прославлена Україна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=431927
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.06.2013
Куди ти так зібралась рано?
Від мене йдеш, і назавжди?
Налий вина лиш до стакану
І скиглення мого не жди.
Налий вина – бо я в тривозі,
Я в роздумах про майбуття.
А двері ти прикрити в змозі,
Бо протяг витяг вже життя!
Життя із вітром пролетіло,
Як те старе й німе кіно.
І все навколо постаріло,
Пішло за вітром, чи на дно.
Вже хтось пішов, а хтось у зборах,
Змінилась влада, час і ритм.
Я те вино ще п’ю з учора
І думаю – як далі жить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=431926
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 16.06.2013
Куди біжать ті хмари снігові?
Навколо тиша, вітерець гуляє,
А тіні в піжмурки поволі грають.
Сюди скоріше буревій позвіть,
Бо ж я страждаю.
*************************
Копнув лопатою в городі – там вода,
Картопля поросла уся ростками,
Знов небо хмари розгорта над нами.
Як посадить? А то прийде біда. –
Що будем їсти зимовими днями?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=430474
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 09.06.2013
Як помістить в собі усе на світі?
Свої бажання і свою сім’ю,
Країну, дачу, пташку, що в гаю,
І землетрус в Ірані як вмістити?
Як там знайти місцину для природи,
Яку сміттям споганили давно?
Цей Інтернет, журнали і кіно,
І дикі сплески сонця і погоди?
І як себе зуміти подолати?
Як час знайти для цього серед справ,
Бо кожен день неначе нова гра,
Тай і життя лишилось не багато?
Як полюбити бачене тобою?
А полюбити треба попри все,
Бо це добро і щастя принесе,
Хоч ти і звиклий жити боротьбою.
У цьому світі ти такий єдиний –
Наповнюйся, виборюй і люби.
У час лихий останньої доби
Ти зрозумієш все, що ти покинеш.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=429639
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.06.2013
Я спомини вишукую, але
Вони хороше щось не намалюють.
Інакший час і почуття старе
Наснагу не дає, а лиш хвилює.
Пронизливий мороз із далини
Нас заставляє краще зодягнутись,
А спогад з часової глибини
Лише заставить гірко посміхнутись.
Забудь усе, що дійсно відбулось,
В згадках твоїх одні лишились міни.
І спомином тривожити когось
Не треба, бо нічого вже не зміниш.
Не даром Бог з минулого життя
У пам’яті нічого не лишає.
Зате ти маєш нові відчуття
І майбуття у тебе є безкрає.
А що прожив, лишилося в тобі
У почуттях, умінні, силі, діях.
Ти маєш шанс у новій боротьбі
Дійти туди, куди лиш тільки мріяв.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=429637
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.06.2013
Випробування далебі
По силі випали тобі,
І, щоб потрапить до мети,
Це маєш впевнено пройти,
Бо цей одвічний горе-злам
Дається недаремно нам.
Тут навіть крихітку тепла
Не можна втратити для зла.
Ти тільки Господа проси
Наснаги дати й трохи сил.
І все пройде, і все мине,
Як зимній холод промайне.
Міцніша виросте душа,
Не треба тільки поспішать.
Це буде ще один урок,
І ще один до Бога крок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=428529
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 31.05.2013
Пробач мені, що тимчасовий!
Пробач, що врешті-решт піду.
Це може бути так раптово,
Що знов покликає біду.
Шляхи у нас зійшлися разом,
Та десь пішли у далину.
Мені б тебе лиш бачить часом,
А більше, більше я мину.
У нас такі випробування,
Що знов себе не обдурить.
Були до Господа благання,
А що Він дав – лиш тільки мить?
Пробач мені за біль і муку,
За ніжну зморшку на чолі.
Твою я поцілую руку,
А більше? Більше, мабуть, ні!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=428198
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.05.2013
Божа Мамо, врятуй Україну!
Лиш одна Ти це можеш зробить.
Заступися за країну у Сина,
Щоб він зміг цей содом зупинить.
Ми надіємось тільки на Тебе,
Бо не зробимо цього самі.
Бачить світло, єдина потреба,
Бо втомилися жити в пітьмі.
Ми волаємо знову, Єдина,
Це прохання стражденних усіх.
Божа Мамо, врятуй Україну
Ти від нас нерозумних самих!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=428197
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.05.2013
День духмяний,
цвіт вишневий,
Легко дихати мені.
В Володимира на дачі
Ми зібрались на весні.
Поздоровить ювіляра
Хочем в цей яскравий день.
А на дачі дуже гарно,
Бо сьогодні ж ювілей.
Ще одна його сторінка,
Ще одна його струна.
Дача гарна мов картинка
І дружина чарівна.
Видно душу він вкладає
В справу, книгу, сад і дім.
Ми його із цим вітаєм
І радієм разом з ним.
Хай рука легкою буде,
Хай Господь йому дає,
Щастя хай йому прибуде,
Сил, наснаги, все що є.
Ну а дача дуже файна.
І наливочка ж своя.
Хай Любов’ю приростає
Славних Логвинів сім’я!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=427846
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.05.2013
Все ближче, ближче
Моя мета.
Та мабуть не та,
Та мабуть не та –
Не знаю.
А сутінки крають
Мої літа,
Мене огортають,
Немов жита
І щось шукають.
Чому блукаю
На цім шляху,
Що йде без краю
І у гріху?
Не знаю.
Здіймаюсь вище
Мов на духу.
Хай вітер свище
В добу лиху,
А я літаю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=427844
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.05.2013
Упаде безпросвітний вечір,
Принесе безнадії дим.
Я гіркі забуваю речі,
Бо чекаю добро за тим.
Огорне страхітливість ночі,
Чуб підніметься мов їжак.
Я поганого знов не хочу,
Та воно і не буде так.
Прилетить винятковий ранок
Горезвісних, бентежних дум.
Ти на мене поглянеш гарно,
Проженеш із обличчя сум.
Розпогодиться знову днина,
Загубивши свою сльозу.
Ти усього, що є, причина,
Тільки цього я не кажу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=426429
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.05.2013
Ще один день,
Ще один час.
Ти ж бо є де,
Промінь, що згас?
Тихо пітьма
Зваблює знов.
Видно вона –
Перша любов.
Кличе мене
Знов далина,
Скоро мине
Ця пелена.
Голос почув
Тут, на краю:
Ти не забув
Сповідь свою?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=426428
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.05.2013
Блаженство - це життя,
Де єдність Духа з тілом,
Яке тверде мов дуб і в силі гра.
Коли твоє буття
У вічності мірило,
А шлях в майбутнє пізнавання рай.
Блаженство - це слова
Води, що мчить по тілу,
Коли нема думок і шлях ясний,
Коли душа співа,
А гнів осиротілий
І часто сняться кольорові сни.
Я радий, що живу,
Що цього дня діждався,
Можливо рай і краще ніж зима,
Та все ж радій дощу
І сонцю посміхайся,
Бо там все інше цього там нема.
Не бійся, що помреш,
Іди до смерті сміло,
Вино життя ти випий до кінця,
І як своє діждеш,
То ввійдеш в нове тіло,
По вічній волі нашого Творця.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=426232
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 20.05.2013
Чи ж ми раби своєї долі ?
Це мабуть так, це певно так.
Родились начебто на волі,
А долі не минуть ніяк.
Вона веде в життя тернисте
Своїм, відомим їй, шляхом.
І дні, як бусинки з намиста,
Ми потім знайдемо бігом.
То дальня випаде дорога,
То випаде казенний дім,
То зустрічає нас тривога,
То радість прилетить за тим.
І так весь вік над нами доля
Махає дужими крильми, -
І все життя, як латка поля,
В яку надію сієм ми.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=426229
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 20.05.2013
Липне глина, росять трави,
Під ногами калюжки,
Чимчикуємо ми браво,
Ген до лісу, навпрямки.
Теплий вітер гладить груди,
Хлюпотить внизу бурчак
Наші лиця не остудить
Розшарілі він ніяк.
А у лісі перші квіти:
Медуниця й синій ряст.
Як же гарно в цьому світі,
Де весна й нема образ!
Як же м’яко йти по листю –
Теплий день і світлий ліс.
Ти навколо озирнися –
Тут дитинство, де ти ріс!
Тут і сам стаєш молодшим,
Як дитя, до щастя звик,
Бо у Бога повелося,
Що і небо для малих.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425964
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 19.05.2013
Як я тебе відчуваю:
Твій біль і твою провину.
Тобою серденько крає,
Та я тебе не покину.
Я знаю як далі діять,
Слова шепочу тихенько.
А ти позабув про мрії,
Й життя залишилась жменька.
Робив тобі перестороги,
А ти їх чомусь не бачив,
Ти завше один у Бога,
Що-небудь тобі це значить?
Ти знову летів без правил,
Нікого не чув й не слухав.
Я трохи твій руль поправив
І витяг тебе за вуха.
Ось серце твоє спинилось –
Його я штовхнув рукою,
І знову воно забилось.
Живи ти, Господь з тобою!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425963
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.05.2013
Витискаю із себе істини,
Набиваю знаннями розум свій,
Щоб зробилися мрії дійсними,
Щоб покрились поляни розами.
Хоч не бачу, не чую – вірую,
Щоб не трапилось – завше дякую,
То дорогу ховає сірістю,
То ясніє з Твоїми знаками.
Покоротшав мій шлях до світлого,
Важкувато шукати правильне,
І принади землі розквітлої
Не здаються святою правдою.
Утікати уже нема куди,
Організм став, що хочу лаятись,
Сльози висохли – не заплакати
Наступає пора, щоб каятись.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425609
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 17.05.2013
На чорнім небі місяць – жовтий серп
І блиск очей, як синіх два кинджали.
Хотіли це,
та розуміли те,
Що для душі нічого не придбали.
Навіщо нам залізний той п’ятак,
Нам нагорода інша буде треба.
Ні, щось не те,
Ні, щось іде не так,
І пада в серце жовта шабля з неба.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425608
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.05.2013
Стрижуть травичку – падають кульбабки,
Запахло соком дивним, трав’яним,
Зелені сльози котяться у мавки.
День мабуть буде теплим і ясним.
Сором’язливо пагони до сонця
Ялинка випнула салатово-нові,
І на сухій гілляці, як долоньці,
Листочки вибилися, дивно, що живі.
Черешня біла, ніби наречена,
Так звично кажуть – згоджуюсь я з тим,
Дівчата поряд йдуть – майбутні вчені,
В них очі сяють світом весняним.
Летить весна із барвами і цвітом.
Як добре, що вже холод відмело.
І над усім живим і добрим світом
Летить весна й дарує нам тепло!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425449
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 16.05.2013
Підбити підсумки прийшла пора,
Бо літ багато разом пролетіло.
Були там біди, радощі, та діло
Завжди нас підіймало на гора.
Нам стільки літ, що й страшно говорить,
Хоч не проспали їх, не прогуляли.
Своє життя як вежу ми складали,
Щоб звідти подивитися з гори.
Сини у нас великі й не дурні,
Уже онук нам щось розповідає,
І шлях у нас попереду без краю,
Й шматочок сонця з нами на стіні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425447
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.05.2013
Приємно слова хороші
Сказати красивій жінці.
Тому підійняти прошу
Налитий бокал по вінця –
Хай щастя її зроста!
А ще, хай здійсняться мрії,
Що творять любові вежі,
Бо ім’я її Надія,
А сила душі безмежна
І жити їй літ до ста!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425217
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 15.05.2013