| Сторінки (14/1371): | « | 11 12 13 14 | » |
Прийду до тебе я у твої сни,
Колись серпневим ранком дня нового,
І зазвучить мелодія струни
Бо я торкнуся ніжно серця твого.
Прийду і заспівають солов'ї,
Ніч буде пити цей кохання трунок,
Ти очі й губи вже забув мої,
Але згадай той перший поцілунок.
Прийду на ті дороги і стежки,
Що нас водили в казку - в те кохання,
Я пам'ятаю ще тепло руки,
Ще в пам'яті той зорепад бажання.
Хоч спомином я вранці на зорі
Прийду в твої думки, як в дім до тебе,
Ти вийдеш з дому, ставши на поріг
Я сонечком всміхнуся тобі з неба.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885031
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.08.2020
Ти йдеш у бій - за мене, за країну,
За волю, щоб завжди добро жило,
А я і в снах, моя чужа дитино,
Все бачу твоє змучене чоло.
Солдате мій, ти - не чужий,я - мати,
Хоч і не знаю як твоє ім"я,
Хтось і за мого сина теж солдата,
В молитві просить як за тебе я.
Хай янгол стане там де ти - стіною,
Хай Бог в опіку вас усіх візьме,
А смерть завжди обходить стороною
Ти мені рідний - я люблю тебе.
Мій син можливо поряд із тобою,
У тому пеклі, там де ти стоїш,
Смерті синів, які не вийшли з бою.
Для кожної з нас в серце - гострий ніж.
Хай цю молитву матері солдата
Почує небо й Бог її прийме,
Щоб повернувся син у рідну хату.
Хай буде мир, хай ця війна мине.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884989
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.08.2020
Гукаю літу: "Зачекай!"
Хай навіть скошене вже жито,
Буяє ще квітковий рай,
Ще все тепло твоє не спито.
Іду ногами по стерні
Літають в небі лелечата,
В осінь не хочеться мені,
Бо серце на любов багате.
Ще квітнуть мальви запашні
І чорнобривці душу гріють,
Так роси ще бринять мені
Ще маю нездійсненну мрію...
Гукаю літу:"Зачекай!,
Я ще стежок всіх не сходила,
Я навіть ще недолюбила,
Мене любові не лишай!
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884944
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.08.2020
Дивлюсь на місячну стежину,
Через кімнату із вікна,
Кому простелена вона?
Не скаже місяць із гордині.
Он світить сам собі вночі,
Вже навіть зорі десь поснули,
Тільки згубили, чи забули,
Мабуть до сну мого ключі.
У роздумах втікає ніч,
А ми із місяцем - солдати,
Чийсь сон взялись оберігати
З безвиході - від протиріч.
Не здогадається ніхто:
У ніч таку - як місяць повний,
Його тримаєш між долоней -
Кермо небесного авто.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884925
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.08.2020
Дарувало літо калині намисто
Щось в нього на серці - думає своє,
А жоржини квітнуть в квітниках барвисто
Не журися, літо, час ще в тебе є...
У садах ще груші медом наливати,
Напоїти сливи чистим янтарем,
Годі тобі, літо, годі сумувати,
В небі он веселка грається з дощем.
Думаю, що рано смутком душу рвати,
Ще маєш зробити ти чимало справ.
Так ти любиш людям щастя дарувати,
Щоб тебе ще довго кожен пам'ятав.
Одягнулось літо у вінок із квітів,
Заплело у коси пелюстки троянд,
І пішло по саду промені ловити,
По краї налити ними виноград.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884922
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.08.2020
Хтось бореться, а хтось сидить тихенько,
Хтось думає, як має далі буть,
Когось за Україну - рідну неньку
Товариші в останню путь несуть.
Живуть і тішаться - їх серед нас не мало,
Що на війні ще й мають бариші,
Зозуля двадцять літ нарахувала
І хтось упав в зелені спориші...
А Україна терпить біль і розбрат,
Ковтає гіркі сльози, що печуть,
Сини і дочки по світах урозбрід,
І чи повернуться...? Куди проліг їх путь...?
Єднаймося! Що матері ми скажем...?
До кого голову прихилимо в житті...
Чи в чужині кістками десь поляжем
Забувши про місця свої святі...
Єднаймося! Бо лиш одна дорога
Лише один до процвітання шлях,
Це тільки віра в Бога й перемогу
Та ще молитва щира у серцях.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884920
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.08.2020
Через городи і межу,
Через двори і перелази,
По росах в літо я біжу
Не дожену його ні разу.
Спинюся, стану - гляну ввись,
В долонях сонце потримаю,
Насниться може ще колись,
Чи просто я його згадаю.
Душа наповниться теплом,
Дитинство й босоноге літо,
Ще небо голубим шатром
І килимом яскраві квіти.
Стежина в літо - дивний сон,
Який ніхто не забуває,
Але життя такий закон
Завжди у осінь повертає.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884900
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.08.2020
А ви проходили крізь коридор ганьби?
Напевне є він біля кожного під'їзду,
Ти йдеш... А в слід тобі вже вироком юрби:
Приречена! Юрба вже править тризну.
Словесним брудом з голови до ніг
Тебе тут обіллють - нема пощади,
Як ступите на рідний свій поріг
Під душ з молитвою - лише одна порада.
І так завжди, про кожного і враз,
Від ранку і до вечора святого,
Не виняток неділя - миють нас...
Це правда, що не буде хоч артрозу злого?
Та не хвилюйтеся, не вічна ця мана,
На довго в них не хватить аргументів,
Не раз ще тема поміняється брудна,
Хтось інший на язик потрапить - як на вертел.
Галина Грицина
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884813
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.08.2020
Мені ти снишся інколи вночі,
Так пристрасно вдивляєшся у очі,
Лиш рук тепла не відчуваю, ні,
Але відчути так його я хочу.
Ти ніби промовляєш і слова,
Лише чомусь я їх не чую зовсім,
І ніби кругом в мене голова,
Немов вертаємося знову в нашу осінь.
І вже кружляє понад нами листопад
Ми листя знов збираємо як квіти,
Кохання наше повернулося назад
І щастю ми радіємо мов діти...
Прокинусь. За вікном буяє літо,
І солов"ї комусь співають знову,
Люблю я осінь - ніде правди діти,
Вона весна, у нашої любові.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884812
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.08.2020
Зустрілася з очима я брехні,
Вона відверто в очі посміхалась,
А соромно було чомусь мені
Але вона про це мабуть не знала.
Я думала:" Признається чи ні?"
Бо про неправду знали усі люди,
Вона нічого не сказала, ні,
Ніби все рівно, що там далі буде.
Та просто так нічого не мине,
Брехня ніколи не була всесильна,
Життя не вічне - швидко промайне
А як душі - вона ж не буде вільна?
Душі кайдани одягла брехня,
А вона прагне правди і любові,
Як до Христа має прийти вона,
Коли неправда у ділах, і в слові?
Нещасні люди - мені шкода їх:
Вони неправду ідолом зробили,
Чи розуміють, що неправда - гріх,
Невже підуть з неправдою в могилу?
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884804
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.08.2020
Початок серпня - світлий день Іллі,
Квітують айстри, гладіолуси, жоржини,
І запах неймовірний - на столі,
Стигне з нового урожаю вже хлібина.
Лелеки в небі синім й журавлі
Своїх дітей навчають там літати,
І так медами пахне на селі,
Час до весілля готуватися дівчатам.
Дбайливий серпень огляда двори:
В усіх все є - чого душа бажає,
Веселка усміхається згори,
Небо освячує ці щедрі урожаї.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884729
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.08.2020
Ми стали наче звірі на землі
Ні, не на волі - в клітці, чи в полоні,
Живемо тепер в цім Арамагедоні
Було нам сумно в райському теплі.
Ми нищимо все на своїм шляху
Хоч маємо де жити і що їсти,
Роси не помічаємо намиста,
Не цінимо життя - його красу.
Це страх чи гріх, та звірі - краще нас
Вони природі не приносять лиха,
І кожен живе скромно, навіть тихо
Не маючи нічого про запас.
В людській подобі нас створив Господь
Він дав нам серце - світле, добре, чисте,
А ми себе ведем як терористи:
Загублений наш людяності код.
Ми знову розпинаємо Христа
Наш кожен гріх для Нього - нові рани,
І ллється кров Його за нас свята
Куди прийдемо грішними стежками?
Все терпить Бог - але не вічно це,
Ми благ не зрозуміли - тому й гинем,
Страшніше звіра стала ти, людино,
Відповідатимеш за все перед Творцем.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884715
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.08.2020
Не помічаєм одне одного - це гріх,
Або життя марнуєм - як ніколи,
Чи в цьому світі вічні дощ і сніг,
Весна та літо й сонця жарке коло?
Для чого ж Бог тоді життя дає?
Напевно, щоб жили не існували,
А ми минаєм, так як день мине,
Не зрозумівши що і де втрачали.
Так і скінчиться наче мить життя,
Що спогадом чи забуттям засвітить,
Омиє душу хтось лиш каяттям,
А може й ні - розвітнуть тільки квіти.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884703
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.08.2020
Спинилася...Дивуюсь не на жарт...
Тут на дорозі, що розпечена від літа,
Як диво, проростають крізь асфальт
Та ще й цвітуть маленькі білі квіти.
Їх топчуть люди, сонце попелить
Розпечений асфальт пече мов рана,
Вони ростуть, квітують і на мить
Не думають, що це життя погане.
І пробиваючись у світ через пітьму
Не дивлячись чого життя їм варте,
До сонця квітку нахиляють чарівну
Бо вижити в умовах цих не жарти.
Відкинувши умовності речей,
Всі труднощі достойно пронести,
Маленька квітка - приклад для людей,
Так прагнути життя, та ще й цвісти.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884701
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.08.2020
Десь за літом підглядає осінь:
На полях стерня - жнива минули,
Вже птахів не чути стоголосся,
Все частіше небо брови хмурить
Десь ще у отавах спрагле літо,
У вінки заплетене кохання,
Та квітують вже осінні квіти
І холодні роси уже зрання.
Ще буяє оксамитом зелень,
Все одно на серці є тривога,
Ніби десь у просторі рожевім
Осінь освятила вже дорогу.
Стану край села - немов край світу
Ще кругом усе таке яскраве,
Осінь підглядає десь за літом
Гріє душу сонечко ласкаве...
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884700
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.08.2020
Він мій земляк - мені за нього сором,
Що маю я такого земляка,
Іде війна - навколо смерть та горе
Куди стареча манить нас рука?
Він місію вже виконав державну
"Кравчучку" ще не кинули в смітник,
Чому старому доручили справу -
бо має він "підвішений" язик?
Молоти ним - для нього звична справа
І ворогів ганьбити він не звик,
Зброю віддав - то і віддасть державу,
Він - комуняка - ось його ярлик.
В нас молодих, є і досвідчених багато,
Цей все віддасть - у цьому він мастак,
Краще за душу хай він молиться завзято,
"Нове" обличчя - чи недобрий знак?
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884622
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.08.2020
Зізнаюся - мені буває сумно,
В душі чекаю, що задзвонить телефон...
Самій дзвонити - поступати не обдумано,
Бо в кожного в житті є свій закон.
Я всіх ще можу навіть здивувати,
Що до сюрпризів не збайдУжіла душа,
Та інколи, потрібно визнавати,
Що не романтики з сюрпризом не спішать.
Так і живу - немов чекаю дива,
Яке приходить в вигляді дзвінка,
При цьому почуваюся щасливо,
Блокую серце, завжди - я така...
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884606
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.08.2020
Не хочу я писати про війну,
Вже стільки років сум з"їдає душу,
Та обнімають рідні десь труну
І зрозуміло, що писати мушу.
До пульта і не тягнеться рука:
Як боляче почути - знову втрати..
Писати б, що любов така палка,
Пишу про смерть - бо гірко плаче мати...
Так серце прагне - літа і тепла,
Оспівувати б все, що є красиве,
Щоб в Україну звістка не прийшла,
Що знову десь батьки ховають сина.
У росах ранок - Бог дарує день,
Прошу в молитві миру та любові,
Щоб в них була причина для натхнень
Хочу радіти, а не плакати у слові.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884601
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.08.2020
В моїм житті було всього чимало,
І щастя в жмені мов синичку я тримала,
За журавлями не навчилась полювати
Бувало мало, а було і не вміщалося у хату.
Щоб щастя не було - не пам'ятаю того,
Сказати про таке - грішити проти Бога,
Коли душа вмивається сльозою
Я пам'ятаю - Бог завжди зі мною.
Коли радію, то боюся забувати
Хвалитись щастям - заздрощі пізнати,
Так і живу з синицею в долоні
До сліз сміюся - сльози хоч солоні...
Заплачу - зразу соромно мені:
В людей бувають навіть тяжчі дні.
Тримаю у руках своїх синицю
Бо журавель там може й не вміститься,
Ціную, коли доля щось підносить
Живу по- совісті, цього для щастя - досить.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884599
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.08.2020
У небі місяць зоряний
Невже не хочеться спати?
Там поле мінами зоране,
Страждають в окопах солдати.
А ворог все ближче,ближче:
Здається дивиться в очі,
Димить між них попелище,
Стріляють коли захочуть.
А наші Герої наказами,
В окопах сирих прив"язані,
Ніби м"ясо гарматне
І наглядач на варті:
"Не смійте стріляти!
Не жарти! Виконувати команди!"
А в грудях вогонь палає:
Чому ми тут помираєм?
Ми б землю давно звільнили:
Накази - кладуть в могили.
А ворог сміється радо,
І нерви лоскочуть гради,
А ми повинні мовчати,
Бо є наказ:"Не стріляти!"
Керують десь там - з Мінська,
Ще й ті, що не бачили війська,
Вертають старих комуністів,
Тут кров закипає злістю.
Звичайно, ми хочемо миру,
Вмираєм за землю і віру,
Як вас скажіть захищати,
І чий цей наказ: "Не стріляти?"
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884564
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.07.2020
Державні справи - діло непросте,
Коли війни негода у державі,
Здавалося б все - дрібне і пусте:
Дадуть сценарій і купайся в славі.
Невже він думав, казка - це життя?
Найвищий трон і булава вже сниться,
Так захотілося впіймати журавля?
А мав же у руках свою синицю.
Тепер у снах він бачить рай чи жах?
Летять прокльони і сміються люди,
Говорять, що життя це - бумеранг:
Сміявся ти - той над тобою будуть.
Ніколи вже не буде як було...
Державником потрібно народитись,
А що його на шлях цей завело?
І пам"ятати б варто все ж було:
"Не плюй в криницю - будеш з неї пити".
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884503
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.07.2020
Вкриюсь тишею - може засну:
Передумає сон і вернЕться,
В небі місяць он зірку ясну
Забавляє і горне до серця.
Вже блукає за вікнами ніч
Вже і вітер приліг - хоче спати,
Лиш від мене всі сни врізнобіч
Розбігаються, як їх впіймати?
Чую ходить десь поряд мій сон
Поправляю подушку й чекаю,
Навіть дихаєм вже в унісон
Надобраніч усім...Засинаю...
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884502
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.07.2020
Ми поряд йшли - куди вела дорога...
В розлуку... до короткого: бувай...?
До запитання у очах німого:
Зустрінемось...? Чи просто: прощавай...
Перон шумів, Сплітались руки й очі,
Слова усі поділися чомусь...
Ось ми ще поряд - доторкнутись хочу...
Немає сенсу. Ніби й не дивлюсь...
А хтось комусь нашіптує ласкаво
Слова, що у душі залишать слід,
Я так тобі нічого й не сказала...
І ти пішов за кимось - наче вбрід...
Була ця зустріч, як хотіло небо,
Чи може так, як нам це все вдалось,
Спитати в кого - в тебе, чи у себе...
Це все було... чи нам лише здалось...?
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884401
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.07.2020
У мальвах гріється село:
Рожеві, білі, полум"яні,
Квітують так, наче востаннє
Дарують всім своє тепло.
Ще літо роздає меди,
А соловей втомивсь співати,
Квітують мальви біля хати -
Нема війни, нема біди...
Та плачуть інколи з дощем
Їх пелюстки летять у трави,
Вони про щось може згадали,
Але нікому не сказали,
Лише шепочуть з вітерцем.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884319
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.07.2020
Вже скоро журавлі на крилах,
Нестимуть літо за моря,
Земля вкладе всі свої сили
В те, що зростила на полях.
Замовкне солов'їна пісня
Гаї затихнуть і ліси,
І осінь одягне намисто
Калині дивної краси.
Дощем заплаче синє небо,
І стане мокрим битий шлях,
Ти в мене є, а я у тебе,
Є почуття в наших серцях,
Я звісно буду сумувати
За літа дивною красою,
Не прийде осінь в нашу хату
Не сумно разом нам з тобою.
Завжди у серці буде свято
Нам буде навіть осінь раєм,
Одне протрібно просто знати,
Є я і ти і ми - кохаєм...
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884312
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.07.2020
Я плачу, я сумую разом з вами...
Батьку Героя, що поліг за нас,
І біль ваш вже не втішити словами,
Не залікує в серці рану час.
Як нам тепер дивитись вам у очі,
Як цей тягар ви маєте нести?
Чотири дні, чотири страшні ночі...
Він був живий - його могли спасти.
Гарант відпочивав - бо що для нього,
Одного воїна, ще й на війні життя...?
Це був ваш син, і з волі року злого:
Вмирав солдат, а він ваше дитя.
Гріх прокленати, але Бог пробачить,
Гаранте, як ти спиш тепер вночі?
Не тільки Ви - вся Україна плаче,
Бо журавлині більшають ключі.
Галина Грицина
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884200
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.07.2020
Я йду життям - воно мене все кличе,
Буває, що блукаю між доріг,
Їх у житті пройти потрібно більше,
Обрати, щоб свою серед усіх.
Я йду - буває навіть без дороги,
А інколи крокую навмання,
Я впевнена, що всі вони від Бога,
Але одна з них, точно є - моя.
За спиною я чую пересуди,
З чиєюсь перетнулися шляхи,
Йшли поруч вороги, і справжні люди,
Були й такі, що не дадуть руки.
Якщо в житті мені і пощастило
То знаю, що на добрих лиш людей,
Коли в дорозі падала безсило,
Давав хтось руку, чи то серце із грудей...
Я йду своїм життям - воно для мене
Безмежне - все в дорогах навкруги,
А світло то червоне, то зелене
Вже видно доля і все з Божої руки.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884199
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.07.2020
Малинові цілунки - пестять літо
На смак приємні, ніжні і палкі,
Лелеки в небі вчать дітей летіти
В чужі краї - далекі не близькі.
Красуні дві - калина й горобина
Так зашарілись в літню пору цю,
В саду у травах яблука - перлини,
Між запахом п'янкого чебрецю.
Летить над світом вдаль чарівне літо
Уже в минуле відійшли жнива,
В цьому теплі так хочеться любити
Душа радіє - бо вона жива.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884198
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.07.2020
Так хочеться потонути у літо:
Вдихнути його терпкий аромат,
Подарувати щастя всьому світу,
І іншого шукати вже не варт.
Дивитись в небо, на легенькі хмари,
Що наче пух на голубому полотні,
Чи в літню ніч спостерігать стожари,
Що з темноти всміхаються мов в сні.
Помилуватися прозорою водою,
Що плине між зелених берегів
І зустрічі чекати тут з тобою
Завмерти в щасті, наче Бог велів...
Бо кожен день, який дарує літо,
З ним мов у казці перетнулися путі,
Благословляє й славиться над світом
Не раз ще й спогадом зігріє нас в житті.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884197
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.07.2020
Намалюй мені картину, літо,
Щоб були на ній розкішні квіти,
Голубе, безкрайнє, чисте небо,
І стежина в споришах до тебе.
Ти для мене ніби малювало,
Щоб краса ця серце чарувала,
Щоб веселка усміхалася привітно,
Намалюй мені таку картину, літо.
У яскравих кольорах навколо
Як в раю, щоб колосилось поле,
Маки розцвіли й волошки сині,
Де така краса як в Україні?
Я у серці збережу картину
І свою любов до Батьківщини,
Все навколо в кольорах розквітло:
Може так намалювати тільки літо.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884165
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.07.2020
Знову розстріляне століття:
Ми на останнім рубежі,
Терпіння наше на межі,
Бо гине юне покоління.
Усі чужі наче круки,
Виймають серце Україні,
Здається, тішать їх руїни,
Бо усміхаються "брати".
Не опускаймо пліч і рук,
Високо голову тримаймо,
Козацький рід не забуваймо,
Несемо гордо волі дух.
Кругом окопи і хрести
Земля ридає під ногами,
Ми діти України- мами,
Слов"яни ми, а не вони.
З кордонів наших - ні на крок!
Тримаємо наш стяг високо,
Холодний розум, ясне око,
І добре вивчений "урок"
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884137
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.07.2020
Біжить стежиною десь літо,
Стежина в'ється поміж трав,
Вітають літо ніжні квіти,
Зелень нескошених отав.
Вінок на голову вдягнуло,
Хоч босоноге й молоде,
Здається, літечко забуло,
Що уже осінь його жде.
Чекає у кінці дороги,
Дощі збирає мов гриби,
І хмари кличе на підмогу
І дні із присмаком журби.
Та ще цвіте й співає пісню,
Мені гукне: Не відставай!
Та плаче поглядом тернистим
Не молодий за полем гай.
Так і в людей - весна квітує,
Весела пісня у душі,
Та на стежках життя чатує
Осіння сповідь, як вірші...
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884105
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.07.2020
Туманом сивим плаче небо,
Чи розлилися так жалі,
Я в літо повернусь до тебе,
Букет поставлю на столі.
Парує вже духм'яна кава,
І очі в очі - ніжно так...
З тобою в літо заблукала,
Та осінь мариться однак...
Про неї нагадав цей ранок,
Сумним туманом за вікном,
Як добра кава на сніданок
Наша розмова за столом.
Нехай туман - в душі в нас літо,
І пахнуть квіти на столі,
Не буду я роки лічити
Поділимо твої й мої.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884104
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.07.2020
Не новина - люди бояться правди:
Хоча любити - не перестають,
У правди є лише єдина суть:
Бо вона правдою лишається назавжди.
І справжню її бачить лише Бог,
Людина може гарно грати ролі,
Правда завжди лишається на волі,
Хоча в брехні багато перемог.
Вони так часто поряд у житті
Та подружитися не вдасться їм ніколи,
В народі кажуть:"Правда очі коле",
Колись та перетнуться їх путі.
І як би не хотілося завжди:
Якщо не люди, Бог неправду бачить,
Покайтеся, то може і пробачить,
Щоб потім не накликати біди.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884082
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.07.2020
Лягли покоси ніби рушниками:
Жнивує літо - з неба п"є тепло,
У перевесло сонечко вплело
Чарівні квіти вправними руками.
Вільно гуляє вітер по стерні,
Лякаючи маленьку перепілку,
У травах теж наспівує мені
Ще непосида-коник пісню дзвінку.
У золото вдягнулися поля,
Чекає запах хліба кожна хата,
Обдарувала щедро всіх земля,
Бо на добро вона завжди багата.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884034
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.07.2020
Життя розділене на "до" і "після"...
У кожного буває така мить,
Минуле - відзвучало наче пісня,
Майбутнє - невідомісттю манИть.
Є ще - сьогодні, тут воно і поруч...
Ця кожна мить на серце - мов бальзам,
Мене обніме ніжністтю твій погляд,
День подарує спільну стежку нам.
П'ю я ці миті, разом тут з тобою
П'янію, як від гарного вина,
В душі минуле - задзвенить струною,
Майбутнє - лиш надією зрина,
Живу цей день як вперше, чи востаннє
Для щастя мало потрібно так мені,
Одне найзаповітніше бажання
З тобою ще згоріти в тім вогні...
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883995
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.07.2020
Нас літня ніч чарує зорепадом,
Свої бажання їй загадуєм завжди,
Ти загадай, щоб бути в парі разом,
І в щастя як в цю ніч мене веди.
Я загадаю, обминуть розлуку,
І вічним, щоб кохання в нас було,
Серця з'єднались - як сплелися руки,
Так близько твої очі і чоло...
Упала зірка в ніч та так зненацька,
Ми поглядом її шлях провели,
Чого бажати у ці миті щастя,
Ми уже й так щасливими були.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883994
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.07.2020
Екватор подолало літо,
І чепуриться осінь десь,
Пшеницю вже скосили й жито,
В стодолах урожай увесь.
Поважно полем походжає,
Лелека й чорний ворон вже,
А в небі ген за виднокраєм,
Ще сонце літо стереже.
І перші яблука червоні
В зелену падають траву,
А на леваду гонять коней
В нічне - хай волею живуть.
Село заквітчане в жоржини,
І мальви, як вінок душі,
Синіє поміж трав ожина,
Квітують білим спориші.
А літо пахне огірками...
І матіолою в саду...
Лишайся ще надовго з нами
Я ще до тебе в гості йду...
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883993
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.07.2020
Буває так болить душа,
Кому про біль цей розказати?
Коли немає сил мовчати:
Ляжуть слова в рядки вірша.
Тут мої сльози і жалі,
Сердечні і душевні рани,
Тут квіти мрій моїх не в"януть,
Навіть співають солов"ї.
Тут моя радість і печаль,
Тут мої весни й листопади,
І твоїх губ й очей принади,
Що я забула, і що жаль.
І хто читаючи збагне,
Словами що сказать хотіла,
Душа боліла, чи раділа,
Хто мою душу осягне?
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883962
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.07.2020
Від смерті гірко плакала земля
Вгиналась наче прірва під ногами,
Бо кожен син для неї немовля:
Серце болить за кожного як мамі.
Хай голову за друзів - вища суть,
Це зрозуміло, був - в бою убитим,
Але таке як розумом збагнуть,
Що після смерті познущалися бандити.
Не буде виправдань і міри цій вині,
Щоб не посміли й правнуки забути,
На трон проклав дорогу хто війні
І гріх спокутуваним теж не може бути.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883918
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.07.2020
Вмирав солдат, а поруч Ангел плакав,
Втомився мабуть крила підставляти,
Смертей навколо так було багато
Війна і смерть ніби дочка і мати.
Душа змирилась - смерті уступила,
Земля у травах обіймала тіло,
Самотньо думка билася одна:
"Вмираю не тому, що йде війна".
У світі цьому людяність згубили,
Вже Ангели боротися безсилі,
Бо для любові світ створив цей Бог
Не варта смерть ніяких перемог.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883883
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.07.2020
Слова вмирають не оживши навіть,
Ні, не слова, ридання, крик душі,
Вони могли лягти у вірш рядками:
Впали мов сльози-роси в спориші.
Кожне з яких це ніби шанс, щоб жити
Без спраги хто б пізав ціну води,
Як ми життям не вмієм дорожити,
Як миттю прозріваєм в час біди.
А от коли без вибору і шансу,
І ні одного - навіть на мільйон,
Слова тепер чомусь безсилі часто:
Не виправиш не писаний закон.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883882
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.07.2020
Було не раз так у житті:
Здавалось, сили покидали,
У небо руки в самоті...
Поради в Господа благала.
В очах лиш сльози як туман
І не відомо де дорога,
Зневіра й відчай - то дурман,
Бо все завжди в руках у Бога.
Життя все ставить на місця,
Лікує час найтяжчі рани:
Замість тернового вінця,
Квітують квіти полум'яні.
Відразу соромно стає:
Як я могла засумніватись,
Людині Бог хреста дає,
Щоб впавши, та, змогла піднятись.
І знову будуть у житті
Дороги, що забракне сили,
Та Бог все вирішить в путі
І Янголи підставлять крила.
Тому життя долаю шлях
Згадавши про потоп і Ноя,
І в радощах і у сльозах
Я знаю - Бог завжди зі мною.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883881
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.07.2020
Так, ми - Жінки і нас створив Господь
Жінка з ребра Адама має тіло,
Бо в кожній з нас - різномаїття нот
І кожна нотами виспівує так вміло.
І кожна з нас, щось має неземне
І в кожної- свої принади й рухи,
Бо кожна серце чоловіче не мине
Його врятує від самотності й розлуки.
"Шукайте жінку" - кажуть мудреці,
Тільки вона в житті - єдина , мила,
Тримає серце чоловіче у руці
На подвиги веде додавши сили.
Так, ми - Жінки і все до наших ніг
Поклали королі і принци, і вельможі,
Бог таємницю із ребра створити зміг
І світ навряд чи розгадати її зможе.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883848
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.07.2020
Над річкою стоїть моє село,
Де верби з сумом дивляться у воду...
В дитинстві тут так затишо було:
Тут відчувала щастя і свободу.
Ногами босими ступала по стерні
По споришах ходила і по росах,
В садку збирала груші запашні
В любистку бабця мила мої коси.
Недавно і давно все це було,
Життя снігами вкрило вже волосся...
Тепер лиш в снах вертаюся в село,
І тільки в снах - ті роси й ноги босі...
Болить мені село навіть у снах,
Бо не живе воно, а доживає:
Ті, що жили уже на небесах,
Старі - померли, молоді - немає,
Зміліла річка, верби ті ж сумні,
Старенька груша біля хати й слива...
Та гріють серце спогади мої:
Де я була по-справжньому щаслива...
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883847
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.07.2020
Напевно десь ти дивишся у небо
І мрієш у думках про щось своє,
А я думками завжди біля тебе,
Так як тепер - як вечір настає...
Спитаю: як твій день пройшов сьогодні...
Чи все задумане вдалось тобі звершИть?
Між нами відстані далекі мов безодня
Так дивно захід вже вогнем горить...
Присяду в думці поруч я з тобою,
Торкнусь руки зненацька хоч на мить,
Цей вечір нас обійме таїною,
У серці ніжність піснею звучить.
Вже ніч дістала в зорях покривало
Тихо на землю опустивши з неба...
Я думкою у тебе гостювала...
Чи то я просто думала про тебе...
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883846
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.07.2020
Одягнуло сонечко вишиванку
Дощик умивав його аж до ранку,
Промінці-волосячко чесав вітер
Усміхалось сонечко вранці квітам.
М'ягкими хмаринками втерло личко
Ніжно цілувало так всі сунички,
У кожне віконечко заглядало
Щоб малеча літечко не проспала.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883845
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.07.2020
Він не служив, не воював, не знає,
Військову справу - як її збагнуть,
Коли солдат від ран десь помирає,
Як шану побратими віддають.
Не знає, як пече вогнем у грудях,
Коли загинув на очах твій брат,
І не командувач, і навіть не солдат,
І вже ніколи ними він не буде.
Не гинуть його рідні там сини,
Якби відповідальність ніс велику,
Але потрібно бути чоловіком,
Хоча б відчути почуття вини.
А так все - мішура, театр, квартал,
Та тільки не придумані тут ролі,
Щоб помирав із кожним там у полі,
Може й не *** але й не генерал.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883697
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.07.2020
Стоїть хатина у моїм селі
Де я родилась й виросла з малої,
З криниці воду несла у відрі
Води в житті я не пила такої.
Стоїть моя хатина - сирота
В задумі опустивши гірко плечі,
І згадує життя коли було
Веселі чути голоси малечі.
Тут виросли і в світ пішли сини
Моїх, дідуся і бабусі - трудівниці,
Не знали і не відали вони,
Що в чужині судилось їм лишиться.
Розкидані могили по світах
Чи хтось згадає їх в далеім краї,
Тому і плаче хата - сирота
І плач той моє серце обпікає.
Живу і я одна на чужині
Та до чужих людей іду в печалі,
І чую я бабусині пісні
І руки ніжні на плечах я відчуваю.
Не плач моя, хатино, не ридай
Хто ще живий, тебе ті пам'ятають,
І рідні стіни як святий вівтар
Нас у життєвих бурях підпирають.
З криниці воду п'ю я хоч у снах
У сад ходжу я по ранкових росах,
І чути буду я, як дід клепає косу
Поки ти там стоятимеш сама...
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883693
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.07.2020
Була весна, цвів квітень і буяв,
В цвітінні вся земля немов молилась,
Та третій Янгол у сурму заграв,
У трави чорна зірка покотилась.
І плачуть згірклі роси про біду,
І враз весь білий світ зробився чорним,
Людина цю придумала війну,
І смерті закрутилися вже жорна.
І стало місто - привид на землі,
Як спомин людям про їх рук творіння...
Не всі народжені лишилися живі,
Земля все родить радіації насіння.
Кричать у небо села і міста,
Лиш саркофаг стоїть над полем битви,
Червоний ліс уже зеленим став,
Сурми четвертої чекаємо в молитві.
Зірками - душі пращурів з пітьми
Ще вогник свічки і молитва до ікон...
Зробили висновки...? Чи стали ми людьми...?
Щоб головним - Господній був закон.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883692
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.07.2020
Промінчиком а може вітерцем
Прийдете, мамо, ви тепер до хати,
Метеликом на квіточку тихцем
Присядете подвір'я оглядати.
І будете дивитися на світ,
І не порушить ваш прихід цей тиші,
Не скрипне навіть хвіртка від воріт
Легенько вітер лиш фіранку заколише.
Та не зустрінете онуків вже з доріг,
Не запитаєте дітей про їх турботи,
Сльоза дощем впаде лиш на поріг,
Так й не дороблена стоїть ваша робота.
Приходьте, мамо, вранці на зорі,
І вечором прилиньте на хвилину,
Стоїть портрет у квітах на столі,
А ви пішли і не вертаєтесь до нині.
Тепер і світ напевне втратив щось
Я втратила це "щось" уся родина,
Веселка в небі усміхнулася чогось:
То мамина душа до Бога лине.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883691
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.07.2020
На кленовім містку
Ми зустрілись з тобою весною,
В тихий вечір такий
Коли плив над рікою туман.
Соловей нам співав
Зорі кликали нас за собою,
І солодким таким
Твоїх губ був кохання дурман.
Сонце ми зустрічали
Тримаючись ніжно за руки,
Очі в очі дивились
Ми йшли і не знали куди
І такими приємними
Нам були ніжності муки,
І серця треперали
Й не чули приходу біди.
А біда вже стояла
Сміялася тихо нам в спину
Над невинним коханням
Ворожим махнула крилом,
Ми не знали тоді,
Коли голуб кохання наш линув,
Що війни скосить куля його
Наче ліс бурелом...
Не вернуться роки
Та весна, що приходить до мене,
Твоїм образом ніжним
Все будить мене кожну ніч,
Я все йду на кленовий той міст
І ти йдеш біля мене,
І губами торкаюся я...
Твоїх губ... Твоїх пліч...
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883588
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.07.2020
Я стану дощем на твоєму шляху
Зупинись біля мене.
В долонях твоїх - не краплини дощу,
То сльози мої таємні.
Я вітром стрімким закружляю тебе,
Обійми мої відчуй ти.
На плечах твоїх ніжні руки мої,
Та слів моїх не чути.
Я сонця теплом зігрію тебе,
В проміннях скупаю душу,
Оглянься: я поруч...Не бачиш мене?
І знову чекати я мушу...
Чекаю й чекаю, проходить життя
Ну, де ти блукаєш?
А, може, так само у мріях, як я,
Мене виглядаєш?
Я стану повітрям твоїм назавжди,
Надихайся мною.
Ми ходим обоє та все не туди
Не там ми шукаєм любові.
Не знаєм обоє, ні ти, ані я
Чи доля дасть шанс чи мить...
Та все ж я назавжди залишусь твоя,
І радісно серце тремтить.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883587
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.07.2020
Про що так тихо шепотіло море...
У дзеркалі води, палав від блискавок вогонь,
Чому із подивом дивилися так зорі...
Мою ти просто руку, взяв до своїх долонь...
Мою ти руку грів в долонях біля моря
І навіть не обняв за плечі ти мене,
Душі тепла хотілось - я не спорю
Але я думала, що скоро все мине...
Так все минуло... Не вернуть нічого...
Ні шторм, ні море і ні хвилі по воді,
І спогади потонуть мов камінці у морі,
Що їх із берега ми кидали тоді.
А що залишиться - питаю я у себе
В долонях і в душі залишиться тепло...
Не маю права запитати я у тебе
Хай буде так, немов нічого й не було...
Але ж були - це море, шторм і вечір,
Той дрібний дощ і вітер за вікном
Як зараз хочеться, щоб ти обняв мене за плечі
І мої руки знов зігрів своїм теплом...
Галина Грицина...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883586
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.07.2020
Одягнуся у щастя - воно мені личить
І життям покрокую, мов в заквітчений сад,
Ніжні промені сонця торкнуться обличчя
Моя доля - весна, а твоя - листопад.
Я до щастя іду і в любов лише вірю
Ти ніколи не знатимеш цього в житті,
Все тому, що це ти обманув нашу мрію
І пішов собі десь навпрошки - в манівці.
Не ображусь тепер, що не спільні дороги
Ті образи в минулому, я залишила всі,
В листопаді - де ти, не суди мене строго
Я щасливо живу в цій квітучій весні.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883585
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.07.2020
Ці літні дні доп'ю наче вино:
Терпкі, солодкі, з присмаком осіннім,
Цей стан душі, що дива жде давно
І молиться, і вірить у спасіння.
П'янкий вдихаю літа аромат
Його дарує сад в туманах сивих,
Тут так промінням грає виноград
Наче в кришталь вина з нього налИли.
То тут, то там, лишає осінь слід
Ховається вона поміж ялинок,
Запросить її літо на обід
І з журавлями в вирій вже полине.
А я доп'ю ці літні, теплі дні
Хочу піти з тобою я в цю осінь,
Тільки ніхто не пояснив мені,
Чому нарізно ми в цім літі й досі.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883583
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.07.2020
А він лежав поранений, безсилий:
Розкинув руки-крила наче птах,
А серце в грудях билось-тріпотіло
В спасіння так ще вірила душа.
Боліли рани, пересохлі губи
Шукали хоч краплиночку води
Дивились на ці муки ніби й люди
Ні, то не люди - нелюди, кати.
А над ним небо голубе світило
То сонцем, а то зорями вночі,
Та по хвилині десь дівалась віра,
А поруч усміхались палачі.
Застигло у очах навіки небо,
Сльозою покотилася зоря,
І рани лікувати вже не треба,
Лиш росами заплакала земля.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883550
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.07.2020
Під дощ підставлю я долоні.
Ці краплі, наче сльози з неба,
Прозорі, але не солоні...
В долонях піднесу для тебе.
В небесних краплях грає сонце
Чи то веселка кольорова,
Можливо, як краса в долонці,
В душі народжується слово.
Тільки тобі сказати маю
Усі слова як подарунок,
Їх дощ в оваціях скупає.
Ні, це не дощ - кохання трунок.
Стихає дощ, уже пів неба
Неначе голубі вітрила,
Горнуся пташкою до тебе,
Душа летить кудись на крилах.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883543
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.07.2020
Торкнись мого волосся наче вітер,
Чи губ торкнись, мов келиха вина,
До серця пригорнись - я в щасті мліти,
Для тебе стану літом - де зима.
Почуй мій подих поруч із собою
В душі нехай співають солов'ї,
Я з осені враз розцвіту весною,
В долоні зіркою я упаду твої.
Торкнись мене, як до води у спеку,
Я твою спрагу зможу погасить,
Полину я у небо де лелеки,
І нам там небо всі гріхи простить.
Я квіткою розквітну біля тебе,
Торкнися ніжно так, мого чола,
До твоїх ніг впаду я синім небом,
Я хочу знати, що коханою була.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883524
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.07.2020
Розмовляю, чи мовчу думками
Вечір вже заглядає в вікно,
Щось було, чи буде щось між нами
Так здалося -марилось давно...
Я сама придумала напевно
Мрія, народилась через страх,
Варто вже забути - та даремно
Дотик поцілунку на губах.
Вечір. Ні, вже ніч - темніє небо
Тліють зорі - спалені свічки,
Промовляю думкою до тебе,
Чую дотик рук твій і щоки.
Тихо в домі - ніч як безнадія
Я і ніч, ще в келиху вино,
Боляче, що мрія не зігріє
Серцю чомусь холодно давно...
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883522
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.07.2020
Зупинилось літо за селом
І завмерло на якусь хвилину,
Глибина небес б'є джерелом,
А в ній птах десь високо полинув.
Навкруги безмежні поле й луг
І у цьому розмаїтті раю,
Все лікує душу від недуг
Щастя більшого тут серце не бажає.
Коник голосно співає у траві
Ті пісні з дитинства, в кожне літо,
На крилі ще юні журавлі
Цю красу в світи будуть носити.
Очі п'ють і не нап'ються - до знемог
Погляд аж за обрії полинув,
І милується красою навіть Бог
Це ж мій край... це рідна Україна.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883521
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.07.2020
Ми поряд йшли - куди вела дорога...
В розлуку... до короткого: бувай...?
До запитання у очах німого:
Зустрінемось...? Чи просто: прощавай...
Перон шумів - сплітались руки й очі
Слова усі поділися чомусь...
Ось ми ще поряд - доторкнутись хочу...
Не має сенсу... Ніби й не дивлюсь...
А хтось комусь нашіптує ласкаво
Слова, що у душі залишать слід,
Я так тобі нічого й не сказала...
І ти пішов за кимось - наче вбрід...
Була ця зустріч, як хотіло небо,
Чи може так, як нам це все вдалось,
Спитати в кого - в тебе, чи у себе...
Це все було... чи нам лише здалось...?
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883519
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.07.2020
Я думкою до тебе завітаю
І прожену із твого серця сум,
Я так від тебе погляду чекаю
В душі бринить мелодія без струн.
Я стану сонцем, щоб тебе збудити
Чи вітром пригорнуся до щоки,
Вночі зорею буду приходИти
Тебе зігрію дотиком руки.
І кожен день буде тоді щасливим
І кроки спинить невблаганий час,
Ти не дивись, що скроні наші сиві
Життя весною розцвіте ще раз.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883460
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.07.2020
Чи то на мене так впливає літо,
Моїй душу все ж хочеться тепла,
Ще гріє серце різнобарв'я квітів
І тихий дощ, що горнеться до скла.
Дивлюся в двір - сумує чомусь вишня
І плаче жовтим листям у кутку,
'Одягнена як модниця колишня
Цвіте гортензія в сусіднім квітнику.
І підібгавши поли по калюжах
Іде десь літо прогулятись вдаль,
А вслід за ним із поглядом байдужим
Проходить липень - ось така печаль...
Вже пахне хліб нового урожаю,
В цих клопотах жнивує все село,
Я, може, часто в душу заглядаю...
Хвилююся, щоб повз щось не пройшло...
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883459
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.07.2020
Яка різниця - дощ чи сніг,
Зима чи просто міжсезоння,
Що можна мазати на хліб,
Спимо, чи мучить нас безсоння.
Яка різниця, що в нас є,
Чого нам ще не вистачає,
Чи нас реклама дістає,
Чи вже й каналів в нас немає.
Яка різниця ми - народ...?
А може ми - безмовне стадо,
Навіщо городить город
Воно нам треба чи "не надо"?
Як ми в історію ввійдем?
Як нація чи просто "лОхи",
Яка різниця - ми помрем,
Чи проживемо ще хоч трохи?
Питань багато - де межа...?
Знущанню, болю чи терпінню,
Цікаво - є ще в них душа...?
Чи цього слова розуміння...
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883419
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.07.2020
Так часто сльози по щоках,
А що поробиш?
Болить душа, дзвенить в ушах,
Помилуй, Боже!
Посеред літа у житах,
Волошки сині,
Додому свій останнній шлях,
Чекають сина.
Палає свічкою душа,
Синочку, сину!
Війна на сльози не зважа,
Жорстока днина
Перемінилося життя,
На "до" і "після,"
Закінчився земний твій шлях
І стихла пісня.
У небо з Ангелом спішить,
Куди ж ти, сину?
Я буду небо боронить,
Де Україна.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883344
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.07.2020
А моя ніч кудись спішить
Летять хвилини ніби птахи,
Так в кожну ніч - життя на плаху:
Ніби можливо щось змінить.
Торую пройдений вже шлях,
Були там друзі з ворогами,
Молитва спраглими вустами,
Душа і руки в мозолях.
Минулим не можливо жити
Серце із мрій будує трон,
У ночі завжди свій закон:
Любить в минулому бродити.
Я вже чекатиму веснУ
ВернУться з вирію лелеки,
Весна як ранок - недалеко,
Воскресну чи в думках засну.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883303
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.07.2020
Заглянув повний місяць у вікно,
Збудив мене і не дає заснути:
"Що може зайдЕш, є в мене вино,
Порозмовляєм як нам далі бути"
Ти там один і я ось тут одна,
У тебе зорі дружно танець водять,
А я підхожу завжди до вікна.
І думаю:"Вже знову місяць сходить"
Дивився повний місяць і мовчав,
Холодне сяйво не зігріло душу,
У келиху вино, як зазвичай,
Невипитим стояло непорушно.
Не вийшло в нас душевної розмови,
Лиш промінь спалахнув у келиху вина,
Не сплю... Біля вікна чекаю знову...
Хоч з місяцем вночі - та все ж я не сама.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883301
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.07.2020
Ти дарував мені троянди,
Коли були морозні дні,
І обіцяв:"Так буде завжди,
Кохана, вір лише мені".
Серед зими буяло літо,
Воно цвіло в моїй душі,
Я і тепер люблю ці квіти
Але в життя прийшли дощі...
За вікнами снує негода,
В ній наші долі розійшлись,
Лиш спогади туди все водять,
Де з квітами ти йшов колись...
Чомусь зів"яли наші квіти,
Хто винен з нас - чи я, чи ти...?
Змогли лиш потім зрозуміти,
Ще є між квітами шипи...
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883300
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.07.2020
Одного разу буде все спочатку:
Промінчик сонця в мене на вікні,
В надії день я буду зустрічати,
І тихо в двері ти постукаєш мої.
Весна заплаче чистою сльозою,
Триматимеш ти проліски в руці,
Словами, що їх знаємо обоє,
Все скажем - ти мені, а я тобі...
Стоятимуть між нами дні розлуки,
Можливо, не потрібні ці слова,
Візьмеш в свої ти ніжно мої руки,
І буде мить, що кругом голова...
Так буде, ми це знаємо з тобою,
Як можна свою долю обмануть,
Вже серце завмирає аж до болю,
Ти поспішай... Поки чекаю тут...
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883299
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.07.2020
А Укрїна наче Матір Божа,
Заплакана, знесилена, одна,
А навкруги - безжалісна сторожа
Душа її розп"ята, чи вона...
До неба вона руки простягає,
Болить душа за втрачених синів,
У Господа за їх життя благає,
Бо милості не випросиш в катів.
Вони не глянуть в очі - боягузи,
Знущаються над матір"ю й дітьми,
Що буде після них - то їм байдуже,
Напевно вже не бути їм людьми.
О, Україно-Матінко, тримайся!
Воскреснеш, як воскреснув Божий Син,
Є вірні, лиш на них ти сподівайся
За нас усіх Господь страждав один.
Ще буде мир - піднімешся з руїни,
І поле золоте під небом голубим,
Бо лише перед Богом на коліна
Ти можеш стати - перед Ним одним.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883298
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.07.2020
Плаче душа моя в ці дні:
Так тяжко нам - тобі й мені,
І хмари смутку додають,
Майданом Янголи ідуть.
Вони прилинули з небес,
То кожен воїн знов воскрес,
Вернувсь відважно стати в бій,
За рідний край - його і мій.
У серці кожному - Майдан,
Щоб не забути усім нам,
Вставайте, люди, на редут,
Небесна сотня з нами тут,
Себе не дайте обмануть,
Не легкий до свободи путь,
Ціна йому навіть - життя,
То совісті - серцебиття.
Гріх нам забути про Майдан,
Звільняв нас всіх він від кайдан,
Тому болить душа, болить...
Бо в ній він пам"яттю горить.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883297
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.07.2020
Історія все ставить на місця,
І прийде час збирати ще каміння,
Хтось одягав тернового вінця,
Лаврового собі хтось плів з умінням.
Когось забудуть люди - навіть Бог,
Зігріє хтось через роки душею,
Іде хтось з вірою до нових перемог,
А хтось помре чи гнидою, чи вшею.
Бог дав життя, то дав відразу й шлях,
А як підеш - це справа особиста,
Хтось може йти по трупах і кістках,
А хтось стежиною, яка у росах чистих.
Не сумнівайтесь - все розсудить час,
Бо кожен сам обрав свою дорогу,
Життя лиш мить для кожного із нас
Та кожен шлях веде на суд до Бога.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883296
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.07.2020
Ти така лиш одна і єдина у світі,
Що п"янить без вина, бо слова - ніби квіти,
Впізнають тебе скрізь - слово душу проймає,
Всі в чужому краю його завжди шукають.
І лікують слова - ними зцілюють душу,
Рідну мову свою поважати я мушу,
Бо не будемо ми знати роду-коріння,
Хай зростає в душі добре слово-насіння.
Я впиваюся словом тільки рідної мови,
Бо за неї вбивали і вбивають нас знову,
Але буде вона на землі вічно жити,
Вона - рідна для нас її треба любити.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883295
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.07.2020
Дай, Господи, Ти мудрості всім нам,
Для блага нашого відкрий духовні очі,
Щоб не вклонялись ми земним князям,
Лиш у молитві в Твої дивились очі.
Подай ще милосердя у серця,
В людській подобі упізнати Бога,
Жити в любові схожій як в Отця,
Бажати бути схожими на Нього.
Ти так любив людей і цілий світ,
Що Сина за всіх нас віддав на муки,
Багато в цьому світі зла і бід,
Навчи нас у біді подати руку.
Щоб не змогли пройти ми повз краси,
Пошли порозуміння поміж нами,
Ми ж називаємося дОчками й синами,
Подай нам, Отче, цих духовних сил.
Грицина Галина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883294
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.07.2020
Вертають спогади мелодію одну,
Я з нею в юність повертаюсь знову,
Торкає серце чарівну струну,
Це талісман наш першої любові.
І птахом вже тремтять наші серця,
А ми не можем роз"єднати руки,
Ніхто з нас не повірив до кінця:
Плаче кохання перше від розлуки.
Лиш спогади все будять ніжний щем
І береже душа ці талісмани:
Мелодію, слова, веселку із дощем,
Ту ніжність, що в душі болить мов рана.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883293
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.07.2020
А що для жінки дзеркала...?
Для них також своя пора,
У дзеркалі ловити погляд
Всміхаючись, дивитись довго.
Ця ніжна молодість обличчя
Красою душу возвеличить,
Сміються "бісики" в очах,
Коли не знаючи про страх:
від того, що це все минає,
Колись себе - там не впізнаєш.
Кажуть:" Не вір ти дзеркалам...
Душі ти не побачиш там..."
Хай навіть молодість мине
Та старість душу омине.
Не треба років рахувати
Ще мало їх, чи вже багато...
Про вік давно пора забути
Минуле нам не повернути,
До дзеркала підходьте сміло
Йому всміхніться дуже мило,
Геть усі сумніви і сум
Скажіть:" Створив же Бог красу!"
Нехай ніхто не забуває:
Нам стільки, як ми - виглядаєм.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883292
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.07.2020
Налий вина мені в кришталь
Хай буде музика і квіти,
Ми рідко - ніде правди діти
Стрічаємось тепер, на жаль.
Ти запроси мене на вальс
Ляже рука тобі на плечі,
Нас як колись сховає вечір
Ніби повернемось в той час.
Давно всі сказані слова
Як ехо чую я:" Кохана..",
А з неба зірка полум"яна
Наче сльоза з очей сплива.
До дна все вип"ємо вино
Нікому знати це не варто,
Біль у душі закриєм жартом
Ми лише друзі вже давно.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883291
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.07.2020
Нам зустріч замінили СМС
А звук дзвінка цей погляд - очі в очі,
Твої обійми відчувати хочу
І дотик рук із пальцями навхрест.
Щоб кожен з нас душею знов воскрес
Чув подих губ, цілунків ніжний дотик,
Та шию обвиває лише дротик
В навушниках тепер весь інтерес.
Кожен окремо, все тепер - онлайн,
А почуття відходять десь подалі,
І вже чужі очам безмежні далі,
А серце хоче романтичних тайн.
Ми - десь тут поряд, вимкни телефон:
Лише на мить нехай торкнуться очі,
Вже доля зустріч нам обом пророчить
Бо ще кохання не відмінений закон.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883290
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.07.2020
Невже нам доля хоче дати шанс
Який ми вдвох з тобою упустили,
Чомусь тоді ми як в пітьмі бродили
Знову для нас розкладений пас"янс.
І ніби кожен взятий з нас на "мушку"
Вдає гримасу при поганій грі,
Латають душі дірку на дірі,
А по начах ридають у подушку.
Але той шанс не обирав і нас
Бо в кожного була своя дорога,
Не запитаємо ми ні в людей, ні в Бога
За втрачене - не судить навіть час.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883289
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.07.2020
Для тебе в Бога випрошу я все:
Добра, здоров"я, щастя і кохання,
Хай новий день тобі це принесе
Ти кожен з них живи наче востаннє.
Може, для мене місце віднайдеш
У кожнім дні буде моя присутність,
Тоді в життя вже буде інша сутність
Якщо мене шукатимеш й знайдеш.
І рясний дощ веселка обійме,
А ми під ним стоятимем як в храмі,
Ти вір, що знайдеш і шукай мене,
Про це благаю спраглими устами.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883288
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.07.2020
Оглянься, хоч говорять, що не варто...
Бо в спогадах любов чекати марно,
Так і підемо по житті окремо
І недоведені лишаєм теореми.
Мине зима, знову настане літо
Ти принесеш напевно іншій квіти,
Я не всміхнусь ні серцем, ні душею
Вже ти мене не зватимеш своєю.
Я знаю, що й твоя душа боліла,
А серце і мені щось шепотіло,
Самі себе ми віддали на муки,
Щоб мерзнути у холоді розлуки.
Самотніми і довгими ночами
Стоятиме наша любов між нами,
Чи дорікатиме, що зрадили ми мрію...?
Бо в душах лиш холодний вітер віє.
Галина Грицина
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883286
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.07.2020
Між щастям і болем - життя ніби поле
І мною лиш пройдений шлях,
Стелилась дорога з дитинства малого
Губилася в росах-сльозах.
Були на ній квіти, що кликали в літо,
Були там холодні вітри,
Хотілося душу при комусь зігріти
Хотілось для когось цвісти.
Між болем і щастям - життя мов причастя,
Гріхи і в сльозах - каяття,
І мрії на крилах, і в грудях безсилля,
І віра в святі почуття.
Була допомога для мене від Бога,
За спиною - сміх ворогів,
Ніхто крім подушки ридання мойого
Не чув, чи то чуть не хотів.
Між щастям і болем - дорога все вгору
Ще мріями неба сягну!
Я вірю, Господь йде зі мною тут поруч
І руку дає рятівну.
Хтось скаже:" Давно переоране поле,
Поставлено все на кону",
Коли б шанс обрати дала доля знову
Свою б лиш обрала - одну.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883285
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.07.2020
Життя минає - свято це чи будень,
Як пелюстки дні нашого життя,
Ми й так не зрозуміли до пуття
Те, що людьми потрібно бути людям.
А Бог - Він завжди щиро любить нас
Ми всі для нього ніби рідні діти,
Та ми не вмієм жити й не грішити
Чи лишиться для покаяння час...
Все ж варто зупинитися на мить
Життєві цінності свої перецінити,
Душа це - Бог - їй хочеться любити
Лише тоді Він нам гріхи простить.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883209
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.07.2020
Блакитна парасоля неба
Накрила землю від біди,
Бог дивиться завжди на тебе
Куди ідуть твої сліди.
Бо кожному дається воля
Самому обирати шлях,
А потім проклинати долю
Чи дякувати в молитвах.
Хай би усіх манило небо
І горизонт у даль манив,
Та кожен відповість за себе
За все, що на землі чинив.
Добро й любов - одне причастя
Не проклинайте ворогів,
Бог кожному відміряв щастя
Але не кожен зрозумів.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883207
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.07.2020
А вічність нам простягує вже руку
Допити б ще цей келех від життя,
Та все ж в душі присутнє відчуття,
Що ми не оминемо всі розлуку.
Хай буде так - закон нам не змінити
І кожен з нас у Всесвіті - мікрон,
Але ж душі так хочеться любити...
Чому ж тоді порушуєм закон?
Чомусь не помічаєм кілометри
Життєвий автобан, чи лише крок,
Все сховано в трагічності моменту,
Ми так і не засвоїли урок.
Все буде так, як воно має бути...
Життя і вічність, ніби - день і ніч.
Я думаю:" Лишилися секунди...?
Чи є ще час...?" Ніхто не відповість...
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883206
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.07.2020
Ще вчора за вікном цвіла весна
Вона цвіла не дивлячись на смуток,
Вмирають люди і гримить війна,
Весні все рівно - вона має бути!
Та раптом снігом вкрилася земля
Весна уста до крові закусила:
"Що і в природі почалась війна...?
Цей сніг як вірус - тануть мої сили..."
А що ж в людей? Де їх тепло сердець?
Воно збороти може зло і холод,
В короні вірусу забули про вінець
В ньому Ісус забрав все наше горе.
Здолає холод мужньо ще весна
Цей сніг розтане і наповнить море,
А віра серце хай не омина
Бо все в цьому житті іде по колу.
І все цвістиме барвами весни
Як це траплялось "до" і "після" Ноя,
Приходить мир завжди після війни
Любов"ю людство рани теж загоїть.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883205
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.07.2020
Бродила ніч самотньо по перону,
А смерть чомусь враз одягла корону,
Закоханим не можна долюбити,
Одруженим у парі не дожити.
Спинилась на порожнім перехресті
Ніхто не зможе звикнути до смерті,
Але живі надіються на Бога
Лиш віра і спасає від тривоги.
Цей світ, він завжди буде існувати,
Ми маємо за гріх відповідати,
Розвіє вітер грішний прах над світом
І зацвітуть із нього пишні квіти.
Смерть не завжди красується в короні
Та кожному подасть вона долоні,
Коли б зуміли все в житті цінити
Життя могли б по-іншому прожити.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883204
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.07.2020
Теплом весняним ніжилися квіти
Горнулось ніби небо до землі,
Так неймовірно всім хотілось жити
Щоб мрії ще здійснити тут свої.
Хай і не мрії - просто бачить сонце
Слухати вітер, що колише цю траву,
З любов"ю усміхатись сину й доньці
Відчути радість в слові:"Я - живу!"
Зробили чиїсь руки гріх великий
І він пішов бродити по землі,
Безжалісно гріх сіяв смерть і лихо
І чорні справи він вершив свої.
Міста безлюдні і самотні квіти
Для кого тут співати солов"ям?
Лиш сиротами залишались діти
Прощальних слів не мовивши батькам.
Армагедон і біль весну колише
Вбиває людство це - людська рука,
Чи вже Творцю так захотілось тиші,
Чи Він втомивсь від нашого гріха...?
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883203
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.07.2020
Нам всім би карантину, та від - зла,
І обсервації від жадібності й болю,
Щоб лиш любов тільки в душі жила
І кожен, щоб не грав фальшиві ролі.
Щоб посадить язик на карантин
І руки, що уміють тільки красти,
Не заздрили б сусіду через тин,
Вміли б радіти і чужому щастю.
На обсервацію ще б посадить війну
І не на день, чи місяць, а - навічно,
На волі залишити лиш весну
Спасати світ, що гине так трагічно.
Імунітет, ще правдою зміцнить,
Тоді брехня загине як мікроба,
Любов і віру в душах поселить,
Не ідолам вклонятися, а - Богу.
Дезинфікацію провести всіх думок,
Добро, це - вітаміни від напасті,
Коли б засвоїли ми Божий лиш урок
То б і жили всі - в радості і щасті.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883202
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.07.2020
Зустрілися. Чи доля нас звела...?
Чи наші поряд пролягли дороги,
Можливо душі в пошуках тепла
Цю зустріч просто вимолили в Бога.
В серці тепло від ніжності очей,
Що лиш у снах їх бачили щоночі,
Куди б нас шлях життя не вів оцей,
Серед чужих шукали рідні очі.
Вже не важливо - радість чи біда
Тепер ми разом - набулись окремо,
Душа в коханні завжди молода
Це вже доказана життєва теорема.
Ця зустріч мов весна змінила все
Забулися печалі і нещастя,
Кохання скарб через життя несем
Душа жива бо завжди вірить в щастя.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883201
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.07.2020
Господь руками землю пригорне
Зірковий дощ осипле ліс і поле,
Любов Його не зникне, не мине:
Він чує всіх і в радості, і в горі.
Зневіра в нас породжує страхи,
Не вмієм довіряти і любити,
Як часто геть забувши про гріхи
Чужі недоліки беремося судити.
Нам всім потрібно побороти страх,
Життя у волю Господа віддати,
Він землю цю створив і небеса
Його рука все зможе подолати.
Найтяжче горе і біда мине,
Як було б добре жити й - не грішити,
Душа і Бог - чуже їм все земне:
То ж нам потрібно - вірити й любити.
Нас Любить Він, є - сонце і весна,
Наче в раю пташок вже пісня лине,
Покаємося - зникне зло-зима,
Ти довіряй лиш Господу, людино.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883200
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.07.2020
Я помічаю, що я часто плачу
Чи може то втомилася душа,
Чи зможе Бог гріхи мої пробачить
І чи покаже мені вірний шлях?
Молитву маю тільки в допомогу
Блукаю між доріг і між проблем,
Сльозами часто скроплюю дорогу
Бринить в душі моїй болючий щем.
Надію ні на кого не плекаю
Хто ще зі мною цей здолає шлях,
Сама іду до пекла чи до раю,
До Господа звертаюсь в молитвах.
Не я напевно, а душа ридає
Бо сльози очищають біль душі,
Тільки тоді як сліз уже не має
Всі почуття народжують вірші.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883199
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.07.2020
Серед істерики і бруду
Між лицемірства і брехні,
Живуть на світі добрі люди
Прийшли з казок вони, чи ні...?
У повсякденні бачать диво,
Літають ніби в небесах,
Вони усміхнені й красиві
Завжди любов у їх очах.
Спішать на допомогу щиро
І не чекають нагород,
Серед війни шукає миру
Цей не вмираючий народ.
Як експонати із музею
Без них життя було б сумне,
У них в душі живе ідея,
Що світ цей істину збагне.
Лише в любові стане жити,
Що зникне підлість і брехня,
І запанує в цьому світі
Добро як сонечко щодня.
В моїм житті я теж стрічала
Їх наче Янголів з небес,
Цю допомогу відчувала
Як не чекала вже й чудес.
Їх навіть часто судять люди
Крутнувши пальцем де виски,
Та світ ще існувати буде
Його спасуть ці диваки.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883198
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.07.2020
Лиш спогади попереду спішать
І розумієш, що це щастя - жити,
Коли навчився миттю дорожити:
Життя переосмислене в стократ.
Тепер цінуєш навіть мить одну,
Яку не витрачаєш вже бездумно,
І кожну ніч перегортаєш думи
Та чуєш лиш мелодію сумну.
Тепер і спогад добре все несе
У цьому світі все лише для тебе,
Підводиш очі у те саме небо
І кажеш:" Господи, я дякую за все"
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883195
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.07.2020
Скосили пшениці й жита
Стерня вже коле ноги босі,
Волошками юні літа
Життям заплетені у коси.
Червоні грона на калині
І соловей уже мовчить,
Хто відповість обом нам нині
Як повернути ще ту мить.
Чи повернути, чи забути,
Знов пережити крізь роки,
Пити кохання як отруту
З твоєї ніжної руки.
І впасти в ніч, неначе в море
ПотОнути в очах твоїх,
Ловити у долоні зорі
У ніжності забути гріх...
І восени, мов випадково
В мелодії дощу й жалю.,
Відлуння слів почути знову
Люблю тебе... люблю...люблю...
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883177
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.07.2020
Мені похмурий ранок до душі
Бо і душа буває не сміється,
Під хмарним небом в росах спориші
Ридає вітер, чи то так здається...
Лелечий клекіт для душі - бальзам
І ластівка співає щось про літо,
Те, що в душі - нікому не віддам
Воно мене ще довго буде гріти.
Ще буде і в душі веселий сміх
Хай вона навіть вмиється сльозою,
І не тужитиму, бо туга то вже - гріх
Я розмовляю з літом як з тобою...
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883151
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.07.2020
Захисти, мене, пригорни,
Заховай у серці своєму:
Не шукай ти ні в чому вини:
Я залишуся там таємно.
І ніхто не дізнається як
Я живу там, і що відчуваю,
Може добре, а може... Однак,
Я без тебе не хочу і раю.
Від негоди мене заховай,
Від вітрів затули собою,
Та ніколи уже не лишай:
Я і в осінь піду за тобою.
Вже ні в чому нема каяття:
Хай зігріють мене твої руки,
Хочу знати на все життя,
Що не стане між нами розлука.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883150
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.07.2020
Летів літак, а в ньому - люди-долі:
Чиясь біда, чи щастя, сміх, чи болі,
Комусь хотілось щось розповідати,
Під гул турбін малечу колисати.
В закоханих торкались руки й плечі,
А хтось ділився планами на вечір,
І падала на білі хмари втома
Та кожного чекали десь додому.
Здавалося, що на планеті тиша
Навіть хмаринки вітер не колише,
Та душі враз зібралися в дорогу
Від цього сумно стало навіть Богу.
Хто дав людині на цей злочин право?
Вогонь у небі - іграшки у травах,
Чи зможе людський суд когось судити
Та тільки крові з рук вже не відмити.
Галина Грицина
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883083
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.07.2020
А я піду - навіть не озирнуся
Спалю до тла між нами всі мости,
І в снах тобі ніколи не наснюся
Хай навіть і про це попросиш ти.
Піду туди, де ще була кохана,
Туди де мрії бачила у снах,
Там в небі світить зірка полум'яна
І бродить ще кохання по стежках.
Ти не чекай - хоча й не долюбила
Ще ніжність в моїм серці як вогонь,
Поклич мене словами : моя мила
Залишу серце між твоїх долонь...
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883082
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.07.2020