| Сторінки (14/1370): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 | » |
Болить... Болить ще і сьогодні:
Страх смерті, що застиг в очах,
Бо помирали всі голодні,
Коли врожай був на полях.
Люті кати в людській подобі,
Що нишпорили по дворах,
Стріхи на корм пішли худобі,
Стояла смерть в трох колосках.
На це не здатні навіть звірі,
Тут порівняти - страшний гріх,
Вчинити звір таке б не зміг,
А ці кати, проте, вчинили.
І хай минуть навіть віки,
Пам"ять осіла в наших генах,
Застигли у холодній жмені:
Життя і смерть- три колоски.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896545
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.11.2020
Приснився сон: хлібина на столі,
А мама скибку з неї відрізає,
Прокинулася - сльози на чолі:
Немає хліба й матінки немає...
Вела у Вічність смерть, у Засвіти,
Таку ще молоду, а їй би жити,
І спогадом болять тепер завжди
Її слова:" Хай виживуть хоч діти".
Померли тато, бабця і дідусь,
Снувала тінню ледь жива ще мама,
Тепер у снах вертається чомусь,
Що скибку хліба нам дає руками.
Як вижили в страшні часи ми ті?...
Вмирали всі, ходила смерть сердита,
Ті крихти хліба в маминій руці ,
Слова останні:" Доживіть до літа"
І все життя сон душу цей пече:,
Окраєць хліба, той - в руках у мами,
Сльозою біль стікає із очей
І плаче свічка між тремтячими руками.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896544
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.11.2020
А я хворію - ти про це не знаєш
Бо я мовчу - навіщо хвилювати,
Лимон і мед та чашка з теплим чаєм
Тепер дзвінків достатньо часу ждати.
А я журюсь - думки якісь облудні,
Така одноманітність сірих днів,
В житті не завжди свято - є і будні
Ніч за вікном із безліччю вогнів...
Може відчуєш, прилетиш - так буде...
Такий приємний чай із твоїх рук,
Стомилось видно серце від розлук
А люди просто кажуть: "Це простуда..."
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896427
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.11.2020
Цей дощ мені про щось розповідає
І барабанить краплями по склі,
Слова сумні до мене долітають
Він комусь хоче вилити жалі...
Я слухаю, не сплю - мені відома
Болюча туга, сум, цих вечорів,
Як хочется, щоб хтось заговорив:
Мовчать лиш тіні, самота і втома...
Вікно відкрию - дощ не йде в кімнату,
В руках підношу я йому тепло,
Спитаю вранці осінь цю кудлату,
Ну що його до сліз так довело...?
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896426
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.11.2020
Сьогодні щось сумує моя муза,
Втомилось тіло, серце і душа,
Я покидаю вірші, наче друзів,
До ранку хай нудьгують не в віршах.
Заснуло все - та шум осінніх вулиць,
Нагадує про день, що відлетів,
Я зловживати римами не буду,
Десь і Пегас у небо полетів...
А як наступить завтра новий ранок,
Я напишу про ніч і її сни,
Як п"ю я навіть каву на сніданок,
Про те, що з осені чекаю вже весни.
Кому цікаві ці мої "творіння",
Ви ждіть до ранку - щось він принесе,
А як всміхаєтеся вкрадки без сумління
Я ж не поет, не ображаюсь я на це.
Гриина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896424
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.11.2020
Мене всі лають за відвертість
Кажуть - "могла б і промовчати",
А як мовчати коли лесткість
Хочуть достойністю назвати.
Багном за очі поливають,
А в очі посміхнуться мило,
Пробачте, я плювати хочу,
На таких "друзів" всяких "щирих".
Я буду ворогом затятим,
Підлизу бачу я "навиліт",
Не вмію і в душі мовчати
Якщо цінується не щирість.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896305
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.11.2020
Ви колись чули, як волає тиша
Як б"є вона у груди без жалю?
В рази вона за урагани гірша
Вона не скаже вже комусь люблю.
Так хочеться посеред тиші звуків,
Мелодії, кохання чи води,
Від неї аж здається глохнуть вуха
І після неї ніби ждеш біди.
Не та ця тиша - в лісі, чи у полі,
Ця ворог, той - підступний та лихий,
Щоб не потрапити в тенета її волі
Виходжу в світ, хай добрий він, чи злий.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896304
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.11.2020
Перевіяла біди всі осінь
Та й пішла у тумани сумні,
А я щастя чекаю ще й досі,
Заблукало. Здалося мені...
Де ж ти вимріяне в літні ночі,
Чи до мене ти вже не спішиш,
То міраж був, чи сон - ніжні очі...?
Хоч надію, я прошу, залиш...
Як морозні вітри заспівають,
Закружляють і прийде зима,
Знай, тебе у веснянім розмаю
Ми чекаємо вдвох - я й весна.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896303
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.11.2020
Красива жінка, їй говорять вслід,
Вона проходить не моргнувши оком,
Життям пройде неначе річку вбрід,
Таким же впевненим і твердим кроком.
Робили компліменти їй не раз
Вона у відповідь лиш посміхалась мило,
Красивою була не на показ:
Красу ту, вона з гордістю носила.
Її мов золото не тратила ніяк,
Не розміняла, хоч би як просили,
Життя іде, але вона ніде
Красу як і жииття не забруднила.
Одному вірною лишилася вона,
Не оцінив: йому хотілось волі,
Вона, як келих недопитого вина,
Що грає іскрами життя в бокалі долі.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896266
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.11.2020
Взяв дощ і вечір нас в полон обох
Душа болить коли вона самотня,
Я буду поруч завжди - як сьогодні:
Самотність цю розділимо на двох.
Обнімуть хмари місяцю чоло,
Збіжаться зорі зграйкою погрітись,
І будуть мов красуні чепуритись,
Вдивлятися в річок розлите скло.
Мого ти серця, рук тепло відчуй,
Чомусь цей вечір так минає швидко,
Тобі віддам всю ніжність як лебідка,
А ти свою для мене подаруй.
З дощами вечір утікає в ніч,
І як разом з тобою нам набутись,
Кохання мед... Чи то гірка отрута...
І хто на це питання відповість?
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896180
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.11.2020
Сховай мене від горя і біди,
Від злих людей і від очей нещирих,
Я буду серцю лиш своєму вірить,
В осінню казку цю зі мною йди.
Дорогу золотом застелять нам ліси,
Щось листя шепотітиме про тебе,
А сонце усміхатиметься з неба
Між цими барвами осінньої краси.
В руках моїх букет наче вогонь
Палає так, що аж горять долоні,
Здається осені золотогриві коні
Промчали, що аж вітер біля скронь.
Хай навіть осінь - але поруч ми,
І цей букет в моїх руках осінній,
В коханні ми знайшли своє спасіння
Не страшно, що йде осінь до зими.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896093
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.11.2020
Заглянь до мене в душу - ніби в очі
Тихо, без слів - навіщо ті слова,
Кохання в серці - то й душа жива,
Завжди з тобою бути поруч хочу.
І не важливо - день, чи тихий вечір,
А може ранок промінців налив...
Я хочу знати - ти не розлюбив:
І знову ніжно обіймаєш плечі.
Не будемо гадати: що нас жде...
Довіримося тільки ми коханню,
І кожна ніч як - перша і остання
Нас у спасіння чи у гріх веде...
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895996
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.11.2020
Коли в душі гримить війна,
То на шляху завжди стіна:
Із болю, сумнівів, біди,
Як обійти, як шлях знайти?
Стіна - лиш над тобою небо,
А під ногами твердь землі,
Відкинь всі сумніви свої:
Бо знає Бог твої потреби.
До Нього ти в душі звернись,
Чи просто щиро помолись,
Нехай душа злетить у вись.
Там де стіна була колись:
Широкий шлях і всі дороги,
Які ведуть тебе до Нього.
А Він твій поводир в житті
Зруйнує стіни Він в путі.
Ще крила дасть душі літати,
Ти маєш тільки віру взяти,
Він буде завжди поруч йти
Здолаєш перешкоди ти,
А як в душі немає Бога:
Буде стіна і більш нічого.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895869
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.11.2020
Тут смерть за смерттю, в небі - б"є набат,
Бо в ті роки вмирали щохвилини,
Так проявляв "любов" свою наш "брат",
Бо що йому було життя людини.
Чи йому в радість смерті тих людей,
Що пухли з голоду батьки з дітьми у хаті,
Хай захистить Бог від "любові" ката:
Від втілення його страшних ідей.
Вже небо повне душ- земля кісток,
Від наших сліз стало солоним море,
Страшний екзамен, чи гіркий урок:
"Любов" сусідів - сльози, смерть і горе.
Що нас чекає? Ще один Майдан?,
Рабами нам не бути в своїй хаті,
Та варто пам"ятати всім катам,
За злочини їм не минуть відплати.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895853
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.11.2020
"Як буде хліб, то буде й пісня",
Згадалась приказка колишня,
Тепер не тішать вже свята:
Про мир благаємо Христа.
Бездушність, нелюбов, хвороби,
Ідемо в храм вклонитись Богу,
Чи є той Храм в нашій душі,
Що нас хвилює в метушні?
Якими хвалимось дарами:
Єгипет,Турція, Багами,
Є яхта, мерседес, ленд крузер:
Фальшиві цінності та друзі.
Однаково вмираєм всі:
Багаті, грішні чи святі,
І нас одна веде дорога
Всі ми на суд йдемо до Бога.
Не знаємо, що нас чекає:
Але гріхи свої ховаєм,
Мов камінь в серці їх несем,
Не ті ми цінності берем,
В дорогу, що веде у Вічність.
Чи зрозумієм цю трагічність...
От душу б нам про це спитати,
Щоб в ній Христа не розпинати.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895759
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.11.2020
Цей злочин не сховає час,
І не забудуть його люди,
Будити пам"ять вічно буде
Навіть коли не буде нас.
Бо тай закон:"три колоски"
Поклав мільйони у могилу,
Не люди, а самі кістки
Кричали в небо так безсило.
За що цей страшний геноцид,
Що українці завинили?
І плаче віск, свіча горить:
За тими, що життя любили.
Там наші люди-трударі,
Тут наші землі-чорноземи,
Мільйони вбили москалі:
Безбожна нечисть і нікчеми.
О, Господи, цей голод - гріх
То наслідок злочинців, змови,
Бо був тоді врожайний рік,
А люди хліб пекли з полови.
Які страшні були часи:
Вмирали сім"ї просто в хаті,
Ще по два двадцять ковбаси
Де-хто й тепер хотів би мати.
Їдять, наш хліб і воду п"ють,
І ворогів знов кличуть в хату,
Їх з того світу проклянуть,
Хто колоски ходив збирати.
Тому вставайте хто не спить,
Будіть, кого уже приспали,
Хай серце свічкою горить,
А злочин той навіть на мить,
Не сміли і не забували.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895734
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.11.2020
Вже руки падали мов крила
Згас навіть відчай у очах,
Село мовчало як могила
Кудись подівся уже страх.
З погаслими очима діти,
Забули, що таке обід,
А голод наче звір сердитий
У скибці хліба - цілий світ...
Здавалося - цей світ вмирає
У сні чи в мареві поля...
Богом дарована земля
Що чорноземами буяє...
Три колоски - ціна життя
Мільйони голод звів в могили,
Земля життями хліб родила
А Кремль не знав про каяття.
Та кари не минуть кати
І чи можливо це забути,
Гірчать слова наче отрута
Як де-хто каже:" Ми брати..."
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895653
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.11.2020
Рокам не стерти з пам"яті ті дні,
Ще наші кровоточать в серці рани,
Ще він палає той вогонь Майдану:
Бо хлопці й досі гинуть на війні.
Проте не всім ця рана так болить,
А де-хто вже хотів би все забути,
Ту жертву добровільної спокути:
Той шлях Свободи кров"ю освятить.
Не смійте! Гріх забути жертву ту!
Скільки цих жертв за волю України,
Радіють вороги, нашим руїнам:
Якщо в душі до Волі гасне дух.
Ми шансу не залишим ворогам,
Ми нашу пам"ять не дамо приспати,
Палає в серці й досі ще Майдан,
І буде вічно в пам"яті палати.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895631
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.11.2020
Безсило руки падали на плечі,
Ти обнімав мене - звучало танго,
Нас поєднала музика чи Янгол:
Хотілося, щоб не кінчався вечір.
Хоч серед люду - ми одні з тобою:
Дві долі, що поєднані танцполом,
І тільки музика, і тільки ніч навколо,
Ще небо зоряне у нас над головою.
Затихла музика - єднались руки-крила,
Ми одне одному даруєм тільки погляд,
Злітаєм в небо - падаєм безсило:
Нехай ця мить для нас триває довго.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895540
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.11.2020
Оплакав листопад дощами осінь:
Пожухле листя догорає в травах,
І захід не палає вже в загравах.
Здається, небо заховало просинь.
А я ще йду в туманну прохолоду.
Загублений шукаю день барвистий,
У росах чистих, в золотім намисті,
Щоб пам"ятати незабутню вроду.
Верба в затінку береже свій одяг:
Зеленим оксамитом тішить воду,
Вітри холодні перевівши подих
Так ніжно з нею водять хороводи.
Мороз напевно запрягає коней,
В полях гукає поспішати зиму,
Вона десь поруч але ще незримо,
Холодні всім простягує долоні.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895530
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.11.2020
Доторкнувсь до щоки ти устами, як вітер осінній,
Жаль в душі лиш тепла від цілунку такого нема.,
Ніби поруч зима, а душі так хотілось спасіння,
Маю все пережити - я тоді зрозуміла сама.
Хоч здалося життя - під укіс, чи з обриву - в тумани,
Без дороги, самотність впивалася - мов колючки,
Як повірити знов? Непорочною вийти з обману,
Як відчути тепло, щирість серця і ніжність руки?
Та минають морози і стихають вітри між ярами,
І наступить весна, і з бруньки народиться цвіт,
Тільк віра і правда лікують серця від обману.
Лиш любов до життя повертає і рятує цей світ.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895524
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.11.2020
В душі наче в природі - міжсезоння
І ні весна, ні літо, ні осінь, ні зима,
Оголена душа нічним безсонням
Кому цікаво, що в ній є чого нема...
Моя душа тріпоче наче пташка
І бореться з негодою життя,
Летить навпроти вітру - так їй важко
Кому відкритися й зігрітись каяттям.
Обпечена думками мов багаттям
І плине час, міняючи пейзаж,
Душа моя так скучила за щастям
Життя у щасті - радість, не багаж.
Притихла, затаїлась - міжсезоння...
В природі теж як у моїй душі,
Десь випав сніг - прикрасив білим чорне
Ці почуття - то сльози, чи вірші...
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895437
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.11.2020
Уже мороз обцілував троянди,
Що красувалися у пізньому цвітінні,
Під небом, що буває навіть синім
Злітає лист останній і назАвжди.
Ще крізь тумани усміхнеться сонце
Та від усмІшки повіває сумом
А навкруги усе стоїть в задумі
І гілка стиха стукає в віконце.
По осені земля роки рахує
Зітхає так - наче стара бабуся,
Я ж рахувати їх чомусь боюся
В уяві весну молоду малюю.
Стихає день, що нічка його вкрала
Усе живе ніби спішить сховатись,
Минає все - не буду сумувати
Бо я надію в подруги обрала.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895436
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.11.2020
Мабуть ці затяжні дощі
В дорогу проводжають осінь,
А нам вона ще сниться й досі
З букетом хризантем в руці.
І як чаклункою в лісах
Все прикрашала так майстерно,
Що дивувалось навіть небо
Такій палітрі в кольорах.
Та всім відомо - в світі цім,
Нічого не триває вічно,
І ці дощі - це не трагічність,
Кожна пора прекрасна в нім.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895355
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.11.2020
Між нами дощ стояв стіною
Між нами відстань - лише крок,
Душа зіщулилась від болю,
А їй летіти б до зірок...
Холодний дощ лягав а плечі,
Замерзли руки і серця,
І безкінечності в той вечір
Здалось, немає вже кінця.
В душі нам біль той хто загоїть
Хто нас почує - дощ чи небо...?
Ступити крок єдиний треба
Та вперто мовчимо обоє.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895229
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.11.2020
Сирий окоп, а небо мов руїна
І лише смерть тут завжди ловить мить,
За вас, Герої, в серці України
Глибока рана кровоточить і болить.
Про перемир"я десь лише звітують
Сміються вороги через приціл,
Чи хтось чужим життям собі жартує
І "Плине кача" - марш сумних весіль.
Як домовлятись - знаючи про зраду,
Як стерти з пам"яті криваві всі котли,
Чи для нас підлість стала вже не вада,
Чи совість на Суд Божий віддали?
Але відвагу в серці треба мати,
Щоб в цьому пеклі день і ніч стоять,
А як, скажіть, тоді про тих сказати
Хто землю нашу має план продать...
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895228
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.11.2020
Навколо осінь - мов життя завмерло
А я в ту весну ніби знову йду,
Ніч над землею губить зорі-перли
Сміється місяць на таку "біду".
Для нас у тиші пісня солов"їна
Тихе " Кохаю" - крик поміж планет,
Твої вуста як запашна малина
Ніжних ромашок у руках букет...
Все відбулося - знов сумує осінь
І падають дощі - сльози жалю,
Та я з тобою в тій весні ще й досі
І чую незабутнє те: " Люблю"
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895227
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.11.2020
Осінній день - сумує небо
Природа ніби зиму жде,
А я душею біля тебе
Тільки скажи мені: ти де...?
Може тобі пора осіння
Заворожила всі шляхи,
Теплом від серця і руки
Любов засяє в небі синім.
Може нашіптує слова
Вже інша про своє кохання,
І в тебе кругом голова...
Мої даремні сподівання...
Хай скаже доля, навіть так...
Я очі підніму в це небо,
Як птах у вирій на вітрах
Все ж серцем полечу до тебе.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895107
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.11.2020
Пекли в душі несказані слова
От тільки очі мов кричали в тиші,
І стала зустріч спогадом чи віршем
В народі кажуть, що любов права.
Пішли життям наче широким полем
Але чомусь все нарізно шляхи,
Вже спогадом тепер тепло руки,
Вже ніжність перемішана із болем.
Чи будуть сказані ті головні слова
Які мовчали в серці нашім криком,
Любов ніколи не буває лихом
Проте як справжня - то завжди жива.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895106
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.11.2020
Прощається осінь - зібрала пожитки в дорогу,
Спинилась на мить - нам останню дарує красу,
А в шелесті листя мов чути молитву до Бога,
І що в цій молитві-мелодії радість чи сум?
Прощається осінь - обличчя нахмурило небо,
Напевно заплачуть дощі вже сльозою жалю,
Я вийшла провести в дорогу - сказала:"Не треба"
Букет з листя клена поклала ще в руку мою.
Прощається осінь - вклонились їй верби додолу,
Можливо, то річкою стали їх сльози сумні,
Туман застелив всі дороги аж до видноколу,
"Я ще повернуся" - вона шепотіла мені.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895105
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.11.2020
В душі прошу я тихо Бога
Про те, що вголос і не смію:
Нехай пошле ногам дорогу
І не втрачати щоб надію.
Прошу відкрити віри очі,
Напитися в житті любові,
Ще сподіватися я хочу,
Щоб друзі були вірні в слові.
Хай все лікується любов"ю
Біди і горя менше буде,
Хай не проллється й крапля крові,
Не розчаровують хай люди.
Прошу я сонця в небі вранці,
Зірок в вечірнюю годину,
Не бути щоб багатсва бранцем,
Хай прийде мир на Україну.
Прошу добра у кожну хату
Щоб всі трудилися від нині
В своїй господі, в рідній хаті,
А не на пана на чужині.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894919
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.11.2020
Від щастя втікає з під ніг земля,
Всміхається сонце в небі,
Веселка з дощем освятила поля
На крилах лечу до тебе.
І вся моя ніжність - одному тобі
Тебе б лиш теплом огорнути,
Бо ти моє щастя - сказала собі.
І хочу з тобою я бути.
І сонце, і дощ, і світ цей для нас:
Хай нас обійде розлука,
Хай нашу любов не зітре навіть час,
Я серце віддам в твої руки.
Втікає у мене з під ніг земля
В коханні душа до неба,
І квітами доля стежину встеля,
Це я поспішаю до тебе.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894918
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.11.2020
Поїду, попливу чи забреду,
Від цих людей, подій або обставин,
І тихо витру вкрадкою сльозу
Ніхто в цьому признатись не заставить.
Не покажу нікому, що болить
Лиш засміюсь крізь сльози - мов радію,
Не зрозуміють навіть у ту мить,
Що лиш на Бога маю я надію.
Мені потрібні тиша, Бог і я,
Душа омиється і стане мов кришталь,
Спитає хтось, за чим шкодую я
Скажу: "В минулому - нічого вже не жаль".
Галина Грицина .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894883
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.11.2020
Зустрілися - бо так хотіло небо
У погляді очей і дотику руки,
Губами доторкнувся до щоки
Здалося, щастя іншого не треба.
Все про кохання сказано до нас
Словами почуття не передати,
І кожна зустріч нам уже як свято.
Ніби тоді спинився навіть час.
Обставини чи зорі так зійшлися
Дороги перетнулись в певній точці,
Сміялось літо в вишитій сорочці
Не розлучатися з тобою поклялися.
Хоча в житті по різному буває
Та наша клятва наче сонце в небі,
Я серцем пригортаюся до тебе
Навіть тоді як доля розлучає.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894882
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.11.2020
Осінь я запрошу на каву,
Чи вона полюбляє чай,
Горизонту палає заграва,
День гукає мені:"Доганяй!"
В небі зорі сяють намистом,
Все на двох у нас - радість-печаль,
Вона тут десь блукає барвиста,
Вже парує в горнятках чай.
Гарний з листя букет дарувала,
Он калинове гроно горить,
Тихо пісню мені співала,
Ця мелодія й досі звучить.
Попрощалась, в туман імлистий,
Подалася... Сипнула жалю,
Шелестіла пожовклим листям,
Я їй вслід шепотіла:"Люблю..."
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894783
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.11.2020
Нам всім би карантину, та від - зла,
І обсервації від жадібності й болю,
Щоб лиш любов тільки в душі жила
І кожен, щоб не грав фальшиві ролі.
Щоб посадить язик на карантин
І руки, що уміють тільки красти,
Не заздрили б сусіду через тин,
Вміли б радіти і чужому щастю.
На обсервацію ще б посадить війну
І не на день, чи місяць, а - навічно,
На волі залишити лиш весну
Спасати світ, що гине так трагічно.
Імунітет, ще правдою зміцнить,
Тоді брехня загине як мікроба,
Любов і віру в душах поселить,
Не ідолам вклонятися, а - Богу.
Дезинфікацію провести всіх думок,
Добро, це - вітаміни від напасті,
Коли б засвоїли ми Божий лиш урок
То б і жили всі - в радості і щасті.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894780
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.11.2020
Розгубив клен бурштин
Та не плакав чомусь, а сміявся,
Хризантем різнобарв"я
Морози лякали вночі.
У вогнях горобин
Ліс зігрітися ще намагався,
Дуб старий на вітрах
Був одягнений лише один.
Тихо стало навкруг:
Одинока озветься пташина,
Пізня осінь своє
Відвойовує право давно,
І туман йде до рук:
Спати хоче неначе дитина,
На воді розстеливши
Осіннє своє полотно.
Скоро прийде зима
Заспівають сумні заметілі,
І присниться землі,
В тім зимовому, доброму сні,
Солов"їні пісні
І намріяні тихо надії,
Я попрошу її,
Хай насняться вони і мені.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894727
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.11.2020
Разом з тобою в цю ступили осінь,
Тумани нам горнулися до ніг,
Я стежку ту ще пам"ятаю й досі,
А ти у серці спогад цей зберіг?
Потім вітри чомусь заголосили,
І лише дощ сміявся як на глум,
Чи почуття ми в літі залишили,
Чи полонив обох осінній сум?
Ти руку відпустив - я промовчала,
Пізно було благати про любов,
У позолоті стежка заблукала,
І кожен вже окремою пішов.
Чому цей спогад серце обпікає,
Чи ще блукаємо ми досі навмання,
Чому, ні ти, ні я - цього не знаєм,
Та осінь не для нас проклала шлях.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894700
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.11.2020
За віконечком десь сонце
Заховалося в туман,
Так туман любив обман,
Що сховав його в долонці.
Ранок так засумував
Я ж на сонечко чекав,
Десь в туманному полоні
Загубив я бистрі коні.
Не знайдуть вони дорогу
Вітра кличу на підмогу,
Щоб туман густий розвіяв
Хай всіх сонечко зігріє,
Вітер, він туману - ворог
Прожене його він скоро,
Потрудився добре вітер:
І на небі сонце світить,
Промінцями всіх лоскоче
Зазирає прямо в очі.
Я скажу секрет вам, діти,
Друг- як тепле сонце літом,
З другом завжди легше жить
Добрих друзів бережіть.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894616
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.11.2020
За віконечком десь сонце
Заховалося в туман,
Так туман любив обман,
Що сховав його в долонці.
Ранок так засумував
Я ж на сонечко чекав,
Десь в туманному полоні
Загубив я бистрі коні.
Не знайдуть вони дорогу
Гукну вітра на підмогу,
Щоб туман густий розвіяв
Хай всіх сонечко зігріє,
Вітер, він туману- ворог,
Прожене його він скоро,
Потрудився добре вітер:
І на небі сонце світить,
Промінцями всіх лоскоче
Зазирає прямо в очі.
Я скажу секрет вам, діти,
Друг- як тепле сонце літом,
З другом завжди легше жить
Добрих друзів бережіть.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894612
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.11.2020
В дитинство своє далеке,
Отак би босоніж піти,
Ті самі у небі лелеки,
Та ніччю у серці хрести.
Одна недоспівана пісня,
І ця, ніжна ласка - мов Бог,
Я там ще така колишня,
Я тут серед моря тривог.
Та з пилом стежина до волі
Згубився десь тут цей шлях,
У снах ще вдихаю до болю,
Той запах на чебрецях.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894518
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.11.2020
Каштани падали під ноги:
Будив їх стукіт в серці щем,
Поміж морозом і дощем
Зійшлися враз наші дороги.
Вони дивилися нам вслід
Своїми чорними очима,
Нам осінь дарувала крила:
Каштани стукали об лід.
Зима засипала стежки
Та я ще й досі пам'ятаю,
Погляд каштановий такий...
Твоїх очей вогонь палає.
Іду я в осінь як було,
Чую відлуння того раю,
В руках каштани до грудей
Як твоє серце пригортаю.
Каштани падають під ноги...
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894515
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.11.2020
Причепурюся, приберуся,
Води принесу з джерела,
Стіл застелю новим обрусом.
Гостей покличу півсела.
Вино заграє з винограду,
Теплом червоним як вогонь.
І буде вечір в руки падать,
Торкатись ніжністтю долонь.
В печі потріскують хай дрова,
Тут кожен затишний куток,
Мені калина пурпурова
Сплете на голову вінок.
Полине старовинна пісня:
Про козака, що так любив,
Як дівчину святу і грішну.
За зраду шаблею убив.
Ту пісню слухатимуть зорі
Разом із місяцем вгорі,
На рідній українській мові,
Яку не знають москалі.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894493
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.11.2020
Я послухаю осінь - звучить хай осіння соната,
Прочитаю цю повість, її незвичайний сюжет,
Ця остання печаль, що уже облітає крилато,
Хай для неї слова із подякою ляжуть в куплет.
Буде плакати дощ за вікном - чую я його ноти,
Наче теплий привіт - до скла притулився листок,
Вже минає ця осінь, але ще зупинилась навпроти,
Чи вона передумає і не зробить у Вічність свій крок?
Ні, ця осінь мине, так як все у цім світі минає,
І нема вороття, та чи варто вертатись назад,
Все ж надія живе: я в це вірю, я це відчуваю,
Ще щось буде нове - як мине цей сумний листопад.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894424
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.11.2020
І знову втрати - як про це мовчати
Могла б в сльозах потонути земля,
Тепер лиш про розведення дебати
А поле топче чобіт москаля.
Вже вкотре смерть прийшла у рідну хату
Життя спинилося: на вічно - двадцять три,
Посмертно нагороду мамі з татом
Разом із болем й смутком віддали.
Тепер у мами чорна лиш хустина
А в батька в погляді - лише одна журба,
Розведення - почув слова він сина
Були останніми ті синові слова.
Хай буде мир, на будь-яких умовах
Так часто чути заклик цей давно,
Зерна не буде - лиш одна полова
Як на поталу землю віддамо.
Впадуть на нас як грім усі прокляття,
Що їх загиблі нам пошлють з небес
За волю вони гинули і щастя
Лиш в перемозі б кожен з них воскрес.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894421
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.11.2020
Хвалитись перемир"ям можна цим,
І з папірця читати просто фрази,
Але хлопчина був для мами син,
Не виправдає смерть того наказу.
Гинуло більше, але цей - один.
Був для батьків як сонце на планеті,
У двадцять літ - ще навіть любив,
І смерть ніяк не втримати в секреті.
Для когось ці накази лиш слова:
Немає втрат, а діти - в домовинах,
Душа хоч вічна але не жива,
У неньки, що отак зустріла сина.
Ніколи це не виправдати зло,
Лишилися назавжди тільки сльози,
Кров"ю написані накази, не пером,
Невже це тільки Бог судити зможе.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894333
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.11.2020
Про вічне думаєш тодІ
Як ходиш "в гості" до могили,
Запитуєш: чи долюбили...?
Бо ж душі вічно молоді...
Отримали і віддали,
Тепло душі, чи там на волі
Не нарікають вже на долю,
Там усі рідні - не чужі...
Тут все сприймається інакше
Бо все насправді - суєта,
Кожен хто там - доніс хреста:
Було так, є і буде завше.
А тіло вже - земля, трава,
Ще небосхил над ними сяє,
Душа до Господа злітає
У нього тільки всі права.
Живемо, як хто вміє й може:
Чомусь все більше про земне,
Душа не часто нас тривожить,
Та зле і добре - все мине.
Ми всі це знаємо - так буде:
Земля і небо всіх прийме,
За настрій не судіть мене
До рідних я ходила, люди.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894332
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.11.2020
А я чекати буду дива.
І кожен день, і все життя,
Хоча весь час є відчуття:
Чого чекати - я щаслива.
Ця осінь щедра на дива:
Туман за вікнами - це ж диво,
Він так гойдається красиво.
Наче колишиться дитя.
От дивина, в цьому тумані,
Ступаю і згубися слід,
Жоржини квітнуть полум"яні:
Що так дивують стільки літ.
Он плаче жовтим листям вишня,
Чомусь сховалась у кутку,
Не та вже модниця колишня
У білосніжному вінку.
Ніжна соромиться береза,
У клена на землі жупан,
А дуб завжди як отаман:
Дивує осені імпреза...
І так повсюди - стільки дива,
Що й оком все не осягнеш,
Люблю життя - тому щаслива,
Це справді диво, що живеш.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894219
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.11.2020
І знову закрутилася спіраль,
Та вистрелить вона обов"язково,
Нас ділять і по статусу й по мові,
А депутатство це лише вуаль.
Щоразу так закручують сюжет,
Не можна це розсудком осягнути,
Хто депутаом був - ще хоче бути,
Здається вирішено там все наперед.
Казала мені подруга колись,
Що виборці всі голосу не мають,
На вибори тому й усіх пускають,
У вибори "погратись" й розійтись.
Чим більше стиснута пружина все одно,
До вистрілу роки, чи вже година,
Про тебе нехай скажуть:"Це - Людина!"
Про депутатів щось не кажуть так давно.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894213
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.11.2020
Скільки людей, стільки і доль буває:
Радість і біль, то щастя, то печаль,
До свого кожен стежку прокладає,
А хто і навпростець чомусь, на жаль.
Ще кажуть: всі щасливі однаково,
Нещастя теж у кожного своє,
Чи пощастило віднайти підкову,
А хтось перлину з мушлі дістає.
Хтось між зірок своє шукає щастя,
Чи серед мрій до нього є ключі,
Воно є поруч, а знайти не вдасться
У когось є, та він собі мовчить.
Хтось хвалится своїм на різні боки,
Чи виставляє все як на показ,
Боїться щастя заздрісного ока,
Хай буде ваше завжди біля вас.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894174
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.11.2020
Достукатись буває дуже важко,
До черствої, "бездушної" душі,
Вона відкритись людям не спішить,
Глуха вона напевно, бідолашна.
Так і звикає жити між людей:
Завжди холодна до чужого болю,
Нічого і не відає про волю,
Бо навіть не підходить до дверей.
У неї інший погляд на життя,
Про милосердя, мабуть, і не знає,
Сама від холоду буває замерзає,
Не чула вона слова - каяття.
Не стукай в таку душу, не гукай,
Вона сама в собі - все обнулила,
Коли б хоч раз і щиро полюбила
То й на землі уже пізнала б рай.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894112
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.11.2020
Осіння ніч і дощ ридає,
Шум потяга понісся в даль,
Самотньо руки простягає
До мене в темряві печаль.
Тільки безсоння пригортає:
На небі навіть зорі сплять,
В дощу так хочеться спитать:
Чому по ночах ти блукаєш...?
Не відповість мені - я знаю
Сховав як під вуаль чоло,
Зі мною теж таке було
Я відчуття ці пам"ятаю.
Здається, простір теж не спить
Сльози дощу збудили вітер,
Він сон мій так прогнав сердито,
Що той тікає аж тремтить.
Вже близько ранок - ніч минає.
Стомився дощ - наче дрімає,
Мабуть мій сон пішов до нього:
Всміхнувся день і Слава Богу!
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894108
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.11.2020
Не кожному дано кохати,
Це як талант, що Бог дає,
І не отримати - віддати,
Всю ніжність, що у серці є.
А не розділене кохання?
Як любить хтось лише один,
Не нарікайте у риданні:
Нещасний той - хто не любив.
Дозволив вам Господь пізнати,
Відчути диво-почуття,
Хто не любив - багато втратив:
Не бачив кольорів життя.
Тому подякуйте ви долі,
Нехай не мучить каяття,
Якщо на те Господня воля,
Заграє барвами життя,
Бо люблять навіть не любимих,
І щастя в кожного своє,
Хто не осудить- не судимий,
Я точно знаю - так і є.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894086
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.11.2020
Ніжним теплом чіпляючись за простір
Ще зиму не запрошуючи в гості,
Хоч без запрошення прийде вона сама
Чарує осінь барвами всіма.
Гойдає вітер стиха павутину,
Намистом гордо хвалиться калина,
І гладь води, в якій відбилось небо
Іду я в осінь - ніби йду до тебе.
Топчу ногами в золоті дорогу
Зникають з серця болі і тривоги,
Наче в молитві віддаю спокуту
Так ще кохання може надихнути.
Світ підв'язала осінь перевеслом
В душі все, що забулося - воскресло,
Згадавши весну й вроду молоду,
Через цю осінь я до тебе йду.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894020
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.11.2020
Де ж ти, Музо-подружко,
Заблукала вночі,
Від сліз мокра подушка,
Сон як спалах свічі.
Ранок плентався довго,
Ніч зникала в туман,
"Поцілована Богом",
Кажуть, все то - обман.
Не приходиш до мене,
Певно в осінь пішла,
Сіре, а не зелене,
Якось стало життя.
Виглядаю у вікна,
Навіть місяць спитав,
Шепочу як молитву:
Ти для мене Свята.
Все пишу не для слави,
Та й який я поет,
Тебе, прошу, ласкаво:
Повернися в куплет.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893923
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.11.2020
Ви бачили, як засинає ліс
Коли не чути в ньому ані звуку,
І навіть не почуєш як з беріз
Тихо листок прошелестить над вухом.
Завмерло все і вітер не шумить
Наче боїться сон цей розбудити,
Не видно білок, дятел стукотить,
Чомусь не хоче він цього робити.
В задумі стали в ряд старі дуби
І клени скинули до ніг багряний одяг,
Ліщинові кущі сховали всі гриби
Лише настирливі їх грибники находять.
Осінній ліс вже й ковдру розіслав
Він до весни у мріях спати буде,
Він все що мав, так щедро все роздав
Ви будьте вдячні, не турбуйте його, люди.
Галина Грицина .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893919
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.11.2020
Обабіч стежки подорожник,
Уже не гріє сонце листя,
Він зеленіє мов колись ще,
І босі ноги жде й сьогодні.
Змарніло літо вже давно,
Тепло згубило між болотом,
Відкинувши усі марноти:
Стелить зеленим полотном.
Топчуть його кінські копита
І пилом засипає шлях,
Дощами-грозами він битий,
Але нескорений в боях.
Зима покриє снігом білим,
Усе ж мороз його не вб"є,
Він виживає скрізь уміло,
З ним веселіший шлях стає.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893918
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.11.2020
Вже за вікном блукає пізня осінь
Сумує в парі з вітром і дощем,
В душі моїй теж неспокійний щем:
Я тепле літо згадую ще й досі.
Он і дерева в чорному вбранні,
І запізнілі квіти мерзнуть тихо,
А хмари насуваються мов лихо
Та сонце все ж всміхається мені.
Побачила я листя ще зелене
Весною можна лиш таке зустріть,
Осіння його гладила блакить
Нове життя, поряд з опавшим кленом.
І сум з душі кудись подівся вмить,
Не страшно, що минуло тепле літо,
Що навіть мерзнуть одиноко квіти,
Не дивлячись на все - потрібно жить.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893797
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.11.2020
Безмежність Всесвіту - я в ньому лиш піщина
Але я є, я - Жінка, я - Людина,
Я цей міняю світ - сміюсь, надіюсь, плачу
І хочу всіх любить, а де-кого пробачить.
Народжується день для мене - я радію
Чи здогадався він, як я про нього мрію,
Заплаче з неба дощ, а Всесвіт не помітить
Скільки таких як я піщин зникає в світі.
А поки що я є - для мене зорі сяють,
І зоряні стежки до мрії прокладають,
Без мене на землі трагедії не буде
Для вас слова мої, - бо я люблю вас, люди.
Піщинка я мала, а Всесвіт він - безмежний,
Щоб не зробити зла - ступаю обережно,
Для чогось Бог мені дав це життя пізнати
А місія моя - Кохана , Жінка, Мати.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893796
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.11.2020
Як добре, що падає дощ:
Ніхто моїх сліз не бачить,
Ця осінь зі мною плаче
І сльози мої не всерйоз.
Як добре, що можна йти
Ховати очей не треба,
Так плаче зі мною небо,
Цього не помітиш ти.
Тече по щоках вода,
Чи сльози мої солоні,
Лише біля скронь долоні,
Цей дощ не твоя біда.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893792
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.11.2020
О, як дзвенить кришталь роси,
Як стелить осінь барви в трави,
Сховали хмари всі заграви
Мов схід і захід без краси.
Осіннє вже змовкає скерцо,
Як винувато пригорне,
Ця осінь теж в житті мине,
І знову жаль огорне серце.
Акорди вальсу -листопад
Аж обпікає лист долоні,
Впаде як сивина на скроні,
І вороття нема назад.
Спинися мить, ти зачекай!
Я хочу встигнути сказати,
Я навіть зможу докохати,
Веди мене в осінній рай.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893779
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.11.2020
Ти руку дай мені свою
І забери мене з собою,
Наче над прірвою страшною
В коханні страх переборю.
Піду з тобою у світи
І озиратися не стану,
Загоїть серце старі рани
І знову зацвітуть сади.
Хай осінь буде навкруги,
Навіть зима і злі морози,
Та поцілунки вип"ють сльози
Не відпускай тільки руки.
З тобою хочу поруч йти
Зроби з життя мого ти казку
Відкрию серце я для ласки
Хочу, щоб так було завжди.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893693
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.11.2020
В твоїх обіймах солодко мені
Чарує ніч і зорі нас колишуть,
Це хтось чаклує, чи шепоче тиша:
З тобою мені добре в цьому сні.
Як одна мить для нас минає ніч
І ранок вже у вікна заглядає,
Тільки з тобою ночі так минають
Без тебе лиш - самотність протиріч.
По краплі п"ємо ласку цих ночей
Ми їх уже не зможемо забути,
В кожній по край солодкої покути
І глибина закоханих очей.
Ранкові промені торкнулися щоки
Ні, це уста твої мене збудили,
Десь ніч за обрій подалась безсило
А тіло жде ще ніжності руки...
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893692
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.11.2020
Осінні ягоди малини:
Це спогад про твою любов,
Під небом туга журавлина
Вертаюсь я в те літо знов.
В твоїх долонях запах дива,
Цілунку уст малина жде,
Я навіть спогадом щаслива,
Душа нектар з малини п"є.
Тепер як осінь листям плаче:
Хочу відчути як тоді,
Солодкі, ніжні та гарячі,
Уста малинові твої.
Це колір нашого кохання:
П"янить малинове вино,
Не згіркла ягода остання-
Солодка й ніжна все одно.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893588
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.11.2020
Між грибів у лісі зранку
Виросла бліда поганка,
Біла, зла і небезпечна.
Обійти її доречно.
Не підходьте навіть близько
Хай сидить собі під листям,
Пам"ятайте всі про це:
Вона смерть в собі несе,
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893577
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.11.2020
А Україна є, була, і буде
Вона навік - як небо і земля,
Ми українці - не раби, ми - Люди
І лиш "хохли" в очах у "москаля".
Трудились на своїй землі з любов'ю
Діди і прадіди - за волю йшли у бій,
Ми газди й патріоти вже по крові
Наш стяг то - поле й неба голубінь.
Нас на коліна ставили не раз
Та ми вставали: брязкали кайдани,
Наша любов нам лікувала рани
Так і тепер - свобода кличе нас.
Рабів до раю, знаєм, не пускають
До волі шлях лежить крізь боротьбу,
Не маєм права на зневіру і журбу
Над нами небо Янголи тримають.
Ми - українці: з нами правда й Бог
Надіятись на когось вже не варто,
Як і колись вставаймо всі на варту
Єднаймося - для нових перемог.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893550
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.11.2020
Моліться Богу, а не сатані,
Святами Україна в нас багата,
У колі дузів, близьких, чи рідні,
Традиції не варто забувати.
Із вірою в молитві до Хреста.
І тільки щиро - всіх Господь почує,
І Богородиця - Заступниця Свята,
В молитві тільки Богу - Алілуя!
Навіщо нам це слово - хелловін,
Не варто нечисть цю пускати в хату,
Святиням всім небесним і земним,
Ми маємо кому й чому вклонятись.
Всміхається десь тихо сатана,
Що люди стали забувати Бога,
Продати душу то - страшна вина,
Як повертатись потім до Святого.
Це сатанинське свято -хелловін,
Свої свята-традиції ми знаєм,
Двері душі закрийте перед ним,
Чужинців в свою хату не пускаєм.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893502
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.10.2020
Вийшла осінь погуляти
Золотила ліс і гай,
Вітер грав дощу сонату
На землі усюди рай.
Сонце золотом світилось
Ніби в золотому сні
Потім хмаркою укрилось
І підморгує мені.
Золота не довго буде
Дивина казкових снів,
Бо зимовий місяць грудень
Скличе в гості сім вітрів
Стануть ті вітри гудіти
Почорніють гай і ліс,
Як завжди зрадіють діти
Грудень снігу ще б приніс.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893450
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.10.2020
Я хочу прихилитись до плеча:
Такого рідного, і дужого - такого,
Ми будемо про щастя це мовчать:
І буде в нас на двох одна дорога.
Сховай мене від горя і біди
Я сильною давно стомилась бути,
В цю казку щастя ти мене веди:
Я випила самотність як отруту.
Не страшно, серед смутку і тривог:
Мене теплом огорнуть твої очі,
І все в житті тепер лише для двох
Гадати, що там далі - я не хочу.
Як добре, коли поруч є плече
Ця ніжність рук, і ці уста гарячі,
В душі кохання будить ніжний щем
І я повірю, що від щастя плачуть.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893449
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.10.2020
Останнє листя облітає з сумом
І чорний ліс стоїть немов в задумі,
Одні думки приходять восени
Чи доживемо разом до весни.
Так туга обіймає серце й душу
І чорні хмари сонце заступили,
Шукаю позитив бо жити мушу,
Любов і віра додають ще сили.
Я до людей іду нагріти серце,
У Бога прошу сили, щоб піднятись,
Із ждерела життя несу відерце
Добром я хочу з кимось обмінятись.
У кожної пори , життя чи року,
Свої завжди бувають "за" чи "проти",
Важливо те, які ми робим кроки
І чи візьмемо від життя уроки.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893422
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.10.2020
Є один шлях в житті лише для двох
В цім світі десь блукають половинки,
Два промінці, чи схожі дві краплинки
Чому ж окремо... Що так хоче Бог...?
Можливо так розпорядилась доля:
Життя окремо мов наполовину,
Хоч кажуть люди, що самому воля
Щасливі лише разом дві людини.
Так і живуть, минають дні та роки,
Життя назад не можна повернути,
(І вже звикають ніби до отрути),
П'ють душі смуток гіркий одиноко.
Як зрозуміти людям - в чому суть
Як їх з'єднати, лише Бог підкаже,
І заповітну стежку Він покаже,
Щоб щастя їм в житті не оминуть.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893421
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.10.2020
Мов жінка роздягається земля,
Дерева теж скидають з себе одяг,
Русалки жовтим листям тихо бродять,
Їх Перелесник десь гукає по полях.
В осіннім сні все слухає казки,
Сумує вітер між опалим листям,
Він так свої пісні співав колись нам,
Що аж дуби вклонялись, як дядьки.
Туман молочний ранок п"є до дна
Стежки ховає, - хай блукає осінь
Земля перину розіслала в росах,
Спочити мабуть хоче теж вона.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893349
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.10.2020
Під кущами, під дубами
Я зустрілася з грибами,
Їх була ціла сім"я,
Зустрічі зраділа я.
Поруч наче помідор
Посміхався мухомор,
Гарна шапка в мухомора.
Та від нього тільки горе.
Білі в крапочку узори
Не чіпайте мухоморів.
Гарний має капелюх
Але він не добрий друг,
Обійшла я стороною
Хай красується собою.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893230
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.10.2020
Стежки життя, ми - подорожні,
Незвіданий чекає світ,
Хоча живу не мало літ
Дитина я ще і сьогодні.
З часом змінилися смаки:
Усе сприймається гостріше,
Так інколи дивує тиша,
Колись було все - навпаки.
Вже помічаєш кожну мить,
От зупинити як - не знаєш,
Її як диво відчуваєш,
Що павутинкою тремтить.
У Вічності, ця мить - життя,
Відчути, встигнути, спіймати,
Яке це щастя - мандрувати:
І вміти вибрати взуття.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893229
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.10.2020
А я про тебе думаю завжди
Про когось ти... Я навіть не питаю,
Думки як сторінки перегортаю
В душі радію : в них зі мною ти.
Ти знаєш мою радість і печаль,
Чомусь не сумно у осінній вечір,
Неначе плед накинув ти на плечі
Твоїх цілунків лиш немає - жаль.
Здається, що в кімнату ти зайдеш
І будуть не думки вже, а реальність,
Тобі смішна моя сентиментальність...
Я впевнена, ти - десь відчуєш теж...
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893117
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.10.2020
Так плине час, аж чути його кроки
Невідворотно йде у небуття,
Хоча ніхто не відає це доти,
Поки не втратить дороге життя.
Спішімо жити, дихати, любити,
Бо не вернеться навіть мить одна.
Як легко його просто загубити
Жити для грошей, втіхи чи вина.
Ловіть прекрасні миті сьогодення
Їх так багато в нашому житті,
Черпайте з джерела життя натхнення,
І не втрачайте ці хвилини золоті.
Бо прийде час, життя не повернути
Не перепишеш ніби чорновик,
Відав би все, щоб тільки раз відчути
Ту мить життя, що втрачено навік.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893010
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.10.2020
Не сплю ночами, щось пишу
Де-хто говорить, що це вірші,
А я в душі своїй ношу
Любов і біль або ще й гірше.
Болить душа чекає знов,
Щоб хтось подарував любов,
Не в борг, за гроші не малі,
А просто так як Бог велів.
Це не вірші а біль це мій
Носити важко все самій,
Тому ділюся з вами люди,
Мені чи вам, все ж легше буде.
Хтось засміється - Ну й вірші!
Не осудіть сльози душі,
Вам довіряю сокровенне,
Бо є ж комусь важче за мене.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893009
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.10.2020
Моя душа - як пізні квіти
Цвіте морозам всім на зло,
І щоб в житті там не було
Їй в небо хочеться летіти.
Моє життя - як літня злива
Є в ньому сонце і гроза,
Хто б що про мене не казав
Живу - і цим уже щаслива.
Іду життєвими стежками
Бо кожен день має свій шлях,
Ще дух бунтарства не зачах
Ще в серці місце є для храму.
Так і топчу свою дорогу
Долаю я дев"ятий вал,
Святкую кожен день як бал
Але за все вклоняюсь Богу.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893007
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.10.2020
Так листям плакали дуби,
Що захотілось їх обняти:
"Не плачте, годі сумувати,
Нема причини для журби"
Всім роздавав дарунки ліс:
Гриби ховалися між листям,
А горобина пломенистий
Свій бісер сипала "на біс"
Чомусь так зашарівся клен,
Берізка поміняла шати,
Ця осінь гарно вміє ткати,
Свій такий дивний гобелен.
В казку веди мене свою,
Я відпочину тут душею,
Зненацька так, зустрівшись з нею
Мов зачарована стою.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892881
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.10.2020
А за вікном туманна мла
Чорні дерева ніби вдови,
Зносила осінь всі обнови
Минула чарівна пора...
Тепер туман приліг спочити
Між ним немов блукає сум,
І вітер листя всім на глум
Сипне під ноги вже сердито.
Десь журиться у хмарі сонце,
Вогнем калина лиш горить,
І цей вогонь ніби на мить
Теплом залишиться в долонці.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892880
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.10.2020
ЗапрОшу осінь на гостину
Вином терновим пригощу,
На струнах тихого дощу
Для нас мелодія полине.
Я розповім їй про любов
Яка була зі мною літом,
Як запахом п'янили квіти,
І закипала в серці кров.
Осінній вже звучить романс
Чи дощ співає, чи то вітер,
Вже зорі в небі наче бісер
Їх місяць запросив на вальс.
Жіноча, щира в нас розмова
Чомусь торкнувся сум чола,
Так тихо осінь відійшла
І я сама лишилась знову.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892879
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.10.2020
Нарешті тиша - слухайте серце,
Щось вам підкаже ваша душа,
Хто за цю землю готовий вмерти,
А хто продати її за гроша.
Одні і другі - у вишиванках,
В словах, здається, та сама суть,
Все стане ясно уже до ранку,
"Електоратом" нас обізвуть.
Будемо жити чи животіти
І прокленати чужі гріхи,
Та чи побачать щось краще діти
Кому довірим свої шляхи?
Не всім судилось тут керувати:
Комусь орати, сіяти хліб,
Важливо розум й серце з"єднати:
Граблі безсилі вже стільки літ.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892779
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.10.2020
Йдемо до миру крізь війну,
Вже скільки років - смерть і горе,
Слізьми наповнилося б море,
Гіркіше мабуть полину.
Живий ще не один солдат,
Що вийшов в ту війну із бою,
Що землю захищав собою...
І знову пам"ять б"є в набат.
Сучасності нові Герої,
Життя не бачили вони,
З коханням стрілися б сини,
Та полягли на полі бою.
Навіщо гинути їм там:
Хтось абсолютну хоче владу?
Стріляють прямо в серце гради,
Рано посивівшим батькам.
На себе хто візьме вину,
Чи справедливість лиш у Бога?
До миру крізь хрести дорога
Тільки життя не повернуть.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892682
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.10.2020
Білими перлами - роси ранкові,
Холодом сяють у дивній красі,
В золоті осінь моєї любові,
Тільки одна - відлетіли усі.
Лиш пам"ятаю те перше кохання,
Що усміхається через роки,
Пізня любов, ніби птаха остання
Що тебе держить - у вирій лети.
Я пам"ятаю ті ночі травневі:
В травах купались небесні зірки,
Ніжністю стомлені ранки серпневі...
Спогадом осінь - мов терен думки.
Що, ти зігрієш мене в цих туманах,
Кинеш останній свій промінь тепла?
Хай навіть буде любов ця остання
Радісно так, що душа ще жива.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892591
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.10.2020
Побудь зі мною тут посеред осені:
Я так самотньо вже стомилась йти,
А мої сльози впали в трави росами,
Напевно цього не помітив ти.
В осінньому тумані заблукаємо
Бо в літо нам стежину не знайти,
Чи в осені дорогу запитаємо
Хоч спалені позаду всі мости.
І хай до нас ця осінь ще ласкава:
Цим теплим листям падає до рук,
Для неї вся печаль моя - забава
Чи вона теж страждає від розлук?
Стежки наші літами запорошені,
Покриє листя, заметуть сніги,
Ми ще разом з тобою серед осені,
Побудем без самотності й журби.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892564
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.10.2020
Як добре, я - не кандидат:
То й депутатом теж не буду,
Дивлюся чесно в очі людям:
Відверто - не через мандат.
Бо в де-кого він як більмо,
Не видно поруч і нічого,
Забув за депутатства свого,
Що він людина вже давно.
Мандат, це від людей довіра,
Чи навіть людяності міра,
Дороги хто брехнею міряв
Лиш в одну сторону ведуть.
Так легко натовп обмануть:
Є совість чи її немає,
Чи за слова відповідає,
І лише Бог суддя, мабуть.
Радію, що не кандидат,
Бо депутат, то вже - неволя,
Від партії залежить доля,
Тут виборців на слово ловлять:
Шикуйсь в ряди електорат.
А якщо ти не кандидат,
Бо не навчився обіцяти,
Важливо просто пам"ятати:
Свобода краще - як мандат.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892453
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.10.2020
Все буде добре: Бог як завжди з нами
І мабуть усміхався Він з тривог,
В душі молитва лікувала шрами
Я відчувала - нас не лишить Бог.
Як добре жити і не сумніватись
Зневіру гнати всю від серця геть,
Тоді б не довелось душі страждати
Бо сумнів не такий вже легкий хрест.
Страхи позаду - вибач мені, Боже
Наче дитя, що провинилося, прошУ,
Бо так як Ти - ніхто не допоможе
І Слава Богу! З вдячністтю кажу.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892452
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.10.2020
Багато років разом прожили,
Їх друзями всі вірними вважали,
На двох ділили все в житті вони,
Один за одного немов гора стояли.
Один володар і в усьому повелитель,
Але для друга статусу нема,
Коли людина - друг та ще й учитель,
Було все в радість - літо і зима.
Так прожили вони років немало,
Як вірні друзі - пес і чоловік,
Жили собі, років не рахували,
Хоча в собаки зовсім інший вік.
Як і в людей - роки взнаки даються,
І хоч для дружби не існує віку,
Пес вірив в дружбу, але обманувся:
Не зрадив він, це - не про чоловіка.
Життя не мед - самому жити важко,
Коли на хліб рахуєш копійки...
Лишив у місті друга-бідолашку,
Не глянув в очі - як не подав руки.
А пес чекав, надіявся і плакав,
Дивився в очі тих людей чужих,
Хтось співчував. а хтось сказав:"Собака!
Скільки їх є - породистих й простих".
Хтось хліба дав, а інший налив воду,
Голод - не тітка, та очі друга ждуть.
За вірну дружбу - зрада в нагороду...
Собаки також гіркі сльози ллють.
Яка мораль? Про що тут говорити?:
Собачі очі дивляться в журбі,
Цей чоловік з цим буде якось жити,
Кожен про дружбу цінить по собі.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892146
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.10.2020
Поведи мене в осінь:
Там де золото стелить дорогу,
Де завмерла природа
Ніби в казці своєї краси,
Поведи мене в осінь:
Ми поклонимось небу і Богу,
Хай додасться серцям
Нашим,- щастя, любові та сил.
За тобою без страху
Я в цю подорож піду осінню,
Тільки руку тримай:
Поряд очі і губи твої,
Я так вірю тобі:
Так ще вірю я в Боже спасіння,
І з тобою в цю осінь
Можу йти хоч до краю землі.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892145
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.10.2020
Втомилися руки від зброї
І серце за друзів болить,
Ми скажемо:"Слава Героям!"
Хто землю пішов боронить.
Скільки нас загинуло,
У страшних боях,
Але ми не знаємо,
Того слова - страх,
До землі вклоняємось,
Мертвим і живим,
Землю захищаємо
Ми життям своїм.
Земля наша кров"ю полита
Віками в тяжкій боротьбі,
Топтали ворожі копита
Та вірні були ми собі.
.Славу пам"ятаємо
Є гордитись чим,
Порох свій тримаємо
Ми завжди сухим.
Не страшні віками нам
Зайди-вороги,
Навіть помираємо
Вільними завжди.
Кати нас морили, вбивали
За волю стаємо ми в бій,
Безсила ворожа навала
Ідеї ми вірні своїй.
Всіх ми пам"ятаємо
Воїнів УПА,
Землю захищаємо,
Нація Свята.
Боротьба не скінчена:
Завжди на броні,
З смерттю ми повінчані,
Навіть в наші дні.
Українці - Нація:
В нас козацька кров,
Ми життям завдячуєм,
Цій землі любов.
Скільки нас загинуло,
З нами віра й Бог,
Але свято віримо,
В радість перемог.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892144
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.10.2020
Ще не зотліло за життя
Ніжним теплом ще серце гріє,
Як стежка поміж трав біліє
Так тішить спомин почуття.
Той перший дотик до руки,
І перший погляд - очі в очі,
Той поцілунок твій терпкий,
Обійми ніжні в літні ночі.
І хай нічого не вернуть:
Назавжди доля розлучила,
Вже інші стежкою ідуть,
Туди де ми колись ходили.
Було нам лиш сімнадцять літ,
Наш подих чули тільки роси,
Вплітав ти квіти в мої коси
Немов на щастя оберіг.
І хай на відстані життя,
Ці почуття для нас як диво,
Ми там і спомином щасливі
Куди нема вже вороття.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892039
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.10.2020
Чарівне це "бабине літо"
Як рай в цій осінній порі,
І ця павутинка на вітрі
Бринить мов сльоза на чолі.
Та я все одно сумувати
Не буду, що осінь мине,
Є фініш - то й буде початок,
Незвідане жде щось мене.
Минуть хуртовини-морози
Зітру сльози й смуток з чола,
Душа ще любов в собі носить
Вона від любові жива.
А поки що - "бабине літо":
Бринить як мелодія струн,
Не варто, не треба тужити
Летить кудись вітер-пустун.
Пора ця мені нагадала,
В житті хай снігами мете,
В морози душа оживала
Хай "бабиним літом", проте...
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892038
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.10.2020
Осінні тумани блукають
Мов хмарами вкриті луги,
Нас доля уже не з'єднає
Окремо ми - мов береги.
Червона калина з вербою
У осені просять тепла
Ми тут і зустрілись з тобою
Тоді ця калина цвіла.
На щастя нам падали зорі
Співав соловей нам пісні,
І трави гойдались як море
Щасливі були такі дні.
А осінь накрила туманом
Те щастя забрала у нас,
Ще буде у росах світанок
І той солов'їний романс.
Але не для нас вже напевно
Калина і луг зацвіте,
Стрічаєм ми осінь окремо
Туман нагадав знов про те.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892037
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.10.2020
Скільки згоріло їх за ці роки:
Котрі спалили тіло, чи то крила,
Але були серед усих такі,
Своїм вогнем зігріти всіх зуміли.
Не кожен зрозуміє їхній шлях:
Осудить, чи помолиться за душу,
А зірка їх палатиме в світах,
Дорогу, щоб побачили заблудші.
Хай Бог самопожертву цю прийме:
Він праведних і грішників прощає,
Як смолоскип за мить життя згорає,
Для Вічності ця мить не промине.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891971
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.10.2020
За чим так плаче цей осінній день?
По шибці сльози, чи спливає вічність,
Закам"яніла в небі вся трагічність,
Шукаю в краплях я слова натхнень.
Ридає день - в душі латає діри:
Під небом цим в усьому є душа,
Колись так зорі падали з Ковша,
Теж плакали, а хтось у щастя вірив.
Стомився дощ... Скінчилася печаль?
Біль відступив, полегшало... Буває...
Нічого вічного під небом цим немає
Не вічні й сльози, що змивали жаль.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891964
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.10.2020
Дощі осінні, затяжні дощі,
Як виграють симфонію їх струни,
В єдиному скрипічному ключі
Мелодія для старших і для юних.
Сумує дощ за вікнами в ці дні,
Чи то співає пісню про кохання,
Воно буває перше і останнє
В кожній душі є струни потайні.
Йому відкрию я вікно своє,
Хай зазвучить мелодія сильніше,
Бо сум також буває душу тішить,
І гріє серце ніжністтю моє.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891922
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.10.2020
Напишу свою книгу - її видасть життя,
Сторнки, наче скиби, ніби чорна рілля,
Тут росло по ній жито і волошки, і мак
В цьому полі ходити я навчилась однак:
Напишу як співали, тут мені солов"ї,
Як у вирій літали з журавлями жалі.
Як я зерна збирала, де були устюки,
Скільки бід пережито за життєві роки.
Напишу про кохання - ним світилась душа,
Як мене на світанні, день новий воскрешав,
Напишу про надію - бо я нею живу,
І про мрії, що ними мрію, в снах й наяву.
Напишу свою книгу - вона буде моя,
Та ще маю орати - поки родить рілля.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891893
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.10.2020
Сльози - душі крик безсилий,
Туга торкнулась небес,
В пам"яті вузлик могили,
Раною в серці навхрест.
Пахнуть поля чебрецями,
Терпко гірчать полини,
Йду поклонитися мамі:
З сумом і з болем вини.
Ніби доспівана пісня,
Чи то до краю життя,
Стежка дитяча колишня,
Травами геть поросла.
Ось мамо ваша могила,
Болем у серці цей хрест,
Тільки душі крик безсилий
Міг би торкнутись небес.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891811
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.10.2020
Ходила я сьогодні на побачення,
А всім сказала ніби по гриби,
То осінь мені так його призначила
Забрала мене з смутку і журби.
На лісовій стежині ми зустрілися
І я потрапила у царство золоте,
Вона спитала: "Ти чого журилася?"
Не знала, що сказати їй на те...
Красою осінь так мене втішала
Словами не опишеш ту красу,
Чарівний ще букет подарувала
Його додому наче скарб несу.
Ми з нею дивне бачили кохання
Там дуб берізку ніжно обіймав,
Свої пісні співав для неї зрання
Лиш вітер безсоромно роздягав.
Червоний клен стояв і ніби плакав
Летіло листя мов із серця сум,
Він про свою любов співав-балакав,
А для мелодії було замало струн.
Сказати осені: "Прощай,," я не посміла
(Як попрощатися чарівної пори),
Вона грибів у кошик положила,
І ніжно сонечком всміхнулася з гори.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891809
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.10.2020
Дивлюсь на світ дитячими очима:
За спиною уже чимало років,
І крила відчуваю за плечима
Хоч інколи робити важко кроки.
Дивують небо, сонечко і хмари,
Зірки і місяць мене теж дивують,
Ще звуки зачаровують гітари
Як вечорами я її почую.
Спів солов"я п"янить мене вночі,
Я ніби пісню журавлину чую вперше,
Павук он павутинку теж мерщій,
Старається ще до дощу завершить.
Казковий світ, в усьому - дивина:
І я неначе в царстві неземному,
Веселка з річки воду п"є до дна
І навіть гуси, що спішать додому.
Співає пісню коник у траві
І сонях голову схиляє у чеканні,
Як сонечко засяє у вікні
Я разом з ним здивуюся світанню.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891737
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.10.2020