| Сторінки (14/1370): | « | 11 12 13 14 | » |
Діво-Маріє - Матір Господня,
Так нам потрібен Твій захист сьогодні,
Син Твій Ісус Тебе завжди почує,
Славимо ім"я Твоє - Алілуя!
Ти Всецарице землі і неба,
Чуєш молитви, знаєш потреби
Твій Омофор захистить хай Героїв:
Кожен живим, хай повернеться з бою.
Випроси миру для України,
Зглянься, Пречиста, на сльози вдовині.
Бачиш, як ллються, сльози дитячі,
Як над могилами матері плачуть,
Хай омине нас війна і все горе,
Покрий Україну Святим Омофором!
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891636
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.10.2020
Від банерів аж мерехтить в очах,
Від усмішок та обіцянок - нудить,
І кожному, хто в бюлетенях блудить:
"Поводирі" покажуть вірний шлях.
Це ненадовго - скоро все мине,
А після свят завжди приходять будні,
Місцеві кандидати, чи приблудні,
Кожен із обраних нішу свою займе,
Життя вируючи в каденції років,
Не мало й не багато - аж чотири,
За обіцянки із брехливих слів,
Навряд чи хто спитає:" Що зробили?"
Всіх рівнів депутатськийа марафон,
В дистанціях - так і минають роки,
Питав Тарас: Ну де ж той Вашингтон?
Чи Конституція, шо контролює кроки?"
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891550
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.10.2020
Моє життя немов постійний шторм,
Але навіщо мені гавань тиха?
Я не соромлюсь посивілих скронь.
Не нарікатиму на горе і на лихо.
Це все моє - життєві кораблі,
Ломали щогли - рвалися вітрила,
Я говорила в цих штормах собі:
"Світить маяк - твоя Любов і Віра!"
Пливу наперекір лихим вітрам,
Зневіру не пускаю в свою душу,
Скільки разів серед життєвих драм,
Собі казала:" Вистояти мушу!"
Шторми не вічні, як не вічний штиль,
Вітрів чекаю - піднімуть вітрила!
Я вірю - Бог додасть життєвих миль,
Бо свій "дев"ятий вал" ще не скорила.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891549
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.10.2020
Несу вогонь до вас із серця свого:
Може комусь освітить він дорогу,
Когось зігріє в холоді й нещасті,
Хтось зрозуміє, що життя це - щастя
З душі всім роздарую - хай палає!
Чиєсь тепло й мені допомагає
З холодним серцем певно важко жити:
Дарую вам вогонь як взимку літо.
Несу вогонь - комусь він допоможе,
В ньому й моє благословіння Боже,
Несу давно - вже посивіли скроні,
Щоб цей вогонь зігрів і вам долоні.
Несу вогонь в словах - з душі та серця,
Його тепло до мене ще вернеться.
Господь вогнем наповнив мої груди:
В словах нестиму - скільки жити буду.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891548
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.10.2020
Піду в осінню заметіль
Чи заблукаю між туманів,
Горить так обрій полум'яно
Мов спалює у серці біль.
І сняться вже осінні сни
Пісень мелодії притихли,
Так ніби з почуттям вини
Злітає тихо листя з липи.
Вже золотом палає шлях
Земля вбрання своє скидає,
Лише душа неначе птах
Думками в спогадах літає.
Життєві губляться сліди
Через весну ведуть у літо,
Проте й осінні тішать квіти
Хоч осінь теж - не назавжди.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891466
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.10.2020
У нас - паради і свята:
На Сході хлопці помирають,
Війною це не називають:
АТО, ООС - сім років так.
Я інший бачила парад:
Вели по вулицях військових,
Били, принижували словом,
І кожен плюнути був рад.
Як виправдати злість юрби?
Скалічені душа і тіло,
А скільки в небо відлетіло,
Щоб нам не бачити біди.
А цих вели свої, брати,
Одної з ними ніби крові,
Народе мій, це від "любові"
Ми стали гірші, ми- кати!
Ті воїни - чиїсь сини,
А поруч в натовпі - теж мати,
Вона в лице плює солдату,
Не розуміючи вини.
В душі від чобота сліди:
Злість перемішана з журбою
Я бачила парад біди:
Сльозами скроплений і кров"ю.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891465
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.10.2020
Сьогодні я блукала дивним лісом,
Павук мереживо через стежини вішав,
Осінь стелила листя там під ноги,
Були мов золотом посипані дороги.
Гриби сиділи на пеньках стареньких,
Поміж кущів ховалися опеньки,
Туман ходив по хащах як примара.
Пливли по небу тихо сірі хмари,
А потім дощ заплакав з них рясний,
Сьогодні настрій в осені сумний,
Чому сумна не стала я питати:
Боялась ніжну душу травмувати.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891464
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.10.2020
Ой, краще б він не говорив
А просто з толком щось робив,
Щоб наших хлопців не вбивали,
Щоб ми жили - не виживали.
Триндіть, то не мішки носити
Бо хто від слів тих буде ситий,
А ця словесна діарея...
Навряд чи толк нам буде з неї.
Навіщо словом розкидатись
Пора вже за роботу братись,
Тоді як результати будуть
То хай про них і скажуть люди.
А то рекорд... слова... слова...
Від них вже кругом голова,
Слова без справ - полова, звуки
На жаль, до ср@ки ця наука...
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891368
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.10.2020
Ми йшли за лінією долі
Шукали щастя в чистім полі,
З нами було воно в тім літі
Та осінь стрілась непомітно.
Нам вже зозуля відкувала...?
Я тихо в осені спитала...
А ти обняв мене за плечі:
Нам до душі й осінній вечір.
І соловейко не співає...
До інших в літо поспішає...
Промовив ти: "Осінні квіти-
квітують, і в серцях в нас - літо".
Встеляла осінь нам дорогу
Лягало золото під ноги,
Хоч і минуло наше літо
Душа не стомиться любити.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891366
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.10.2020
Чому відклали щастя ми на потім,
Серця заковані наче колючим дротом,
Надіємось, що доля дасть ще шанс
Чи вирішити зможе все без нас?
Життя летить - чекаємо даремно?
Чи шанс останній втратимо, напевно,
Погляд з надією ховаємо весь час.
Хто хоч хвилину дасть нам прозапас?
Навіщось почуття ми закували,
Навіть життя комусь буває мало,
Ми поруч ходимо - вдаємо, що чужі,
Чи сліпо віримо в казкові міражі?
Чому не зважишся в мої поглянуть очі,
Я твоїх рук тепло відчути хочу,
Поглянь, адже ми поряд стоїми,
Свою самотність півжиття п"ємо.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891365
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.10.2020
Як сонце за вікном береза
І липа з кленом мов вогонь,
Чарівна в осені імпреза:
Душі торкається й долонь.
Під музику кружляє осінь
І дощ по нотах виграє,
Плакучі верби жовтокосі
Розчісують гілля своє.
У плесах вод купають віти,
А в хмарах все озерне дно,
Лякав мороз останні квіти
Вони ж всміхаються назло.
До скла, мов до душі листок
Тихо кружляючи торкнеться,
Роблю я в осінь знову крок,
Він може спогадом вернеться.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891279
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.10.2020
Якщо комусь не до снаги:
В житті одне лише -"якби",
То я вам хочу нагадати:
Згадайте на війні солдата.
Який в окопах сьомий рік,
Де втрачений вже й часу лік,
І лише мить одна до смерті,
Хтось забуває про це вперто.
А ми спимо собі в теплі,
Проблеми в кожного свої:
Нова машина, чи курорт,
Чи кандидатів цілий "фронт".
У вишиванки одяглись,
І банери із "щирих лиць"
Живуть ніби нема війни,
Не відчуваючи вини,
На попередників -"якби"
Таке життя вам до снаги?
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891278
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.10.2020
А я щасливою була:
Від щастя мліла,
Неначе воду з джерела,
Пила й хотіла,
Воно торкалося душі:
Було зі мною,
Але враз стали ми чужі,
Нема спокою.
Весна вже наша відцвіла.
Минуло й літо,
Так наче порохом іржі
Серця покрито.
Дороги наші розійшлись,
Мабуть назавжди,
В мої ти очі подивись,
Побачиш правду.
Були щасливі я і ти
Тепер нарізно,
Могла любов наша цвісти.
Та стало - пізно.
І плаче листям золотим,
За нами осінь,
То діамантами під ним,
Сльози чи роси?
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891277
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.10.2020
Бувають у житті моменти не прості:
Коли здається виходу немає,
Та скільки раз стрічала я в путі
Добрих людей, що доля посилає.
А може просто - посилає Бог,
Щоб з ними я зустрілася в дорозі,
І щоб душа звільнилась від тривог
Які здавалося нести була не в змозі.
Знов сходить сонце й щастя знаю є
Бо в кожен день несуть ці люди диво,
Бувають дні - "негода" дістає
Я з вами, друзі, почуваюся щасливо.
Що не кажіть, - мені щастить в житті
І хай там що - мине найбільший клопіт,
Я вдячна Богу, що зустрілись ті,
Що доброти дали мені уроки.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891186
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.10.2020
Я кожний день по-новому люблю,
Ось цей осінній з присмаком гарячим,
Що відкриває очі всім незрячим:
Життя - як дзвін гірського кришталю.
Люблю зимові, білосніжні дні,
Що землю одягнуть як наречену,
А молодість, що мчала у стременах,
Вже з далека всміхається мені.
Весняним днем милуюся завжди,
Надія й радість так у ньому тішить,
Колишні мрії, що вже стали віршем,
Він юний і стрімкий, і молодий.
Як аромат суничний - літній день,
Здається, що триватиме це вічно,
У ньому все прекрасне і незвичне:
Від ніжності до трепетних натхнень.
В осінніх цих яскравих, щедрих днях,
Спинилася, та в пам"яті все ж - кожен,
Ніби чаклун - для мене щось ворожить.
Я вірю, він до щастя стелить шлях.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891185
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.10.2020
І знову ти в мої осінні сни,
Прийшов... І не спитав мене - чи можна,
Ніби приклав до серця подорожник.
Повів із осені мене у рай весни.
Чи був то сон, а чи якась мана?
Мені здалося - виросли враз крила,
Я б за тобою й в небо полетіла:
П"яніла б там тобою без вина.
Я ніби чула - в сні мене ти кликав,
Але в тумані зник цей дивний сон,
Співала осінь з вітром в унісон...
Осінні сни - до щастя, чи до лиха..?
Галина Грицина .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891184
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.10.2020
Спинився потяг на одній зупинці,
Ти вийшов сам - наш закінчився шлях,
В очах лишився смуток, чи то страх,
Наче життя на перегорнутій сторінці.
А мене в даль покликав горизонт,
Бо в тім житті для нас не стало місця,
Наша мелодія скінчилася, чи пісня,
Хтось випадково сів не в той вагон.
Ну що ж іди - ти не король - валет,
Сама в дорогу, хоч в душі так щемно,
Один із нас не той купив білет,
І зрозуміло, шлях цей був - даремний.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891074
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.10.2020
Хочеться, щоб повернулося літо
З теплим дощем і веселкою в небі
Хочеться ще раз душею зігрітись
Ніжно ще раз пригорнутись до тебе.
Літо й кохання в полях заблукало
В осені десь все розпитують путь
Ти не журись, що кохання не стало
Десь журавлі його в вирій несуть.
Пройде зима і весна засміється
Із журавлями повернеться знов,
Наше кохання зігріє нам серце
Бо не минає ця справжня любов.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891073
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.10.2020
Осінній день палає мов вогонь,
Вже зранку сонце встало з личком чистим,
До всіх протягує промінчики долонь
І на росі виблискує намистом.
Життя продовжує свій безперервний лет
Встигай лишень за цим спостерігати,
Спинись на мить і назбирай букет
З листків осінніх і запросиш осінь в хату.
Поглянь яка вона весела господиня
Всім хоче розказати свій секрет,
Ми спішимо так це життя прожити,
Що навіть не вникаємо в сюжет.
А так прекрасно - зупинити мить
Спостерігаючи як хмари в небі бродять,
Як павутинка на гіллі бринить,
Немов життя мелодію виводить.
Один лиш ранок, день, єдина мить,
Ви зупиніться, люди, зачекайте,
Життя, воно так стрімко пролетить,
Ви цих прекрасних днів не пропускайте.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891071
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.10.2020
Малює осінь все в яскраве,
Ще листя падає до ніг,
Така у осені забава:
Яскраве листя й білий сніг.
Летять сніжинки білі-білі
До них долоні простягну,
У цій осінній заметілі
Чую мелодію сумну.
Поміж гіллям співає вітер
Кружляє листя, сніг летить,
Чудес багато в цьому світі
Вірніше, чудо - кожна мить.
Затихла осені забава
Чи то був просто жарт її,
Всміхнулось сонечко ласкаво
Здалось, співають солов'ї.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891039
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.10.2020
Для мене наче Храм - моє село,
Тут в мене ніби виростали крила,
Кожну стежину в ньому я сходила:
Тут завжди мені затишно було.
Заквітчене було воно в сади,
Бузковим раєм пахла кожна хата,
Дивні околиці, що на красу багаті
Де верби голови схиляють до води.
Плаче душа - став пусткою цей Храм,
Немає в ньому голосів дитячих,
Над плесом річки чайка тихо плаче,
Не чути вже пісень та сміху там.
Мовчки вклоняюся хатині у журбі,
Що мов старенька мати зажурилась,
З подякою, бо тут мене зростили,
Літати мов пташа мене навчили,
Моя Святине, щиро дякую, тобі.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890940
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.10.2020
В долині розцвітають квіти,
А на вершинах сніг лежить,
Так і душа, де правду діти,
Жива - радіє, чи болить.
Життя від того не спинити:
Навчився ти чи ні - любити,
Чи все ненавидиш навкруг,
Комусь ти ворог, комусь друг.
Але ж і сніг від сонця тане,
І квіти без води зів"януть,
Це як душа - без почуттів,
Любити нам Господь велів.
Ідеш життям неначе полем,
Коли черства душа до болю,
Чужого болю, що кричить,
Вона як сніг, що там у горах,
Що ніби на вершині спить.
Сонце його може зігріти.
Струмки, враз побіжать згори,
Напоять у долині квіти.
Щоб довше всім вони цвіли.
Тому не біймося любові:
Бо тільки в ній душа жива,
І в почуттях, в поступках, в слові,
Цвіте мов як квітка лугова.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890883
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.10.2020
Нас вже здають, чи ми самі здалися
Чи патріоти в нас перевелися...
Забули смак ми волі і свободи...
І нам кують кайдани в нагороду?
Якщо це так - нас прокленуть потомки,
(Знать де впадеш - то б підстелив соломки),
Не продавайтесь, якщо м'ягко стелять
Бо сорок літ блукатимем в пустелі.
За волю скільки полягло Героїв
Коли б той досвід кожен з нас засвоїв,
Бо всі вожді, як Моісеї наші
Вели дорогою, яка лише до Раші.
Як нам знайомі - воля і кайдани...
Ще кровоточать наші свіжі рани,
Нема до волі шляху навмання
Без боротьби не буде того дня.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890859
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.10.2020
Ну, от чому, скажіть мені,
Як всім спокійно не живеться,
Чому хвилюють моє серце
Події радісні й сумні?
Кажу собі:"Живи як всі,
І не звертай на все увагу,
Собі вкорчуєш цим дні,
Недобру здобуваєш славу."
Так прожила своє життя
І не навчилася мовчати,
Стрічаю поряд тих щодня,
Що всім уміють торгувати.
Вже не змінюся і не час,
Собою буду - не чиєюсь,
Та бачить Бог мене щораз,
Чи я "лукавила" душею.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890757
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.10.2020
Чому нам на своїй землі
Кудись потрібно відступати,
А діти з смутком на чолі
Бо там за всіх поліг їх тато.
І в матері одного дня
Не стало сина там - Героя,
Бо він цю землю захищав
Не повернувся з того бою.
І душі воїнів з небес
На всіх нас дивляться з докОром
І на могилах кожен хрест,
В серця впивається нам з болем.
За свою землю полягли
Життям від "брата" захищали
Ні сантиметра не здали
Живим стояти наказали...
За що боролися вони
Хто дав наказ своє віддати,
Не змиє й кров'ю той вини
Чи й матір зміг би так продати...?
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890754
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.10.2020
Як сон: я теж колись мала,
Поріг переступала школи,
Це не забудеться ніколи
Як перша вчителька моя.
Було ще школою - життя:
Де були будні і свята,
Екзамени життю здавали,
Оцінки різні там бували.
Доля розкидала нас всіх,
Вже в однокласників моїх,
Де-кому Бог оцінки ставить,
І не зогледілися, навіть.
Та все ж при зустрічі, буває,
Сюди нас пам"ять повертає,
Школа була для всіх як Храм,
Вклонитись хочу вчителям!
Педагогічну знаю ниву:
Сама там сіяла й родило,
Але сказати правду мушу:
"Бездушні там калічать душі,
Бо педагогом той лиш є,
Хто серце дітям віддає"
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890693
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.10.2020
Переступлю через калюжі,
Минатиму грязюку й бруд,
Ще є на світі добрі люди,
Недобрі зміняться, мабуть.
Пливу життям навіть в негоду,
Долаю посмішкою зло,
Якщо й ломається весло:
Не кланяюсь комусь в угоду.
Тому в житті, хай би там як
Навіть коли болить нестерпно,
Я знаю сонце, не померкне
Не згасне віри мій маяк.
Шляхи, які Бог дав - мої,
Здолаю гордо перешкоди:
Потішить серце насолода,
Як заживуть всі мозолі.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890672
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.10.2020
Життя - надірвана струна:
Стихла мелодія печалі,
Ти там - один, я тут - одна,
А що там з нами буде далі?
І серед натовпу завжди
Шукають очі тільки очі,
А руки доторкнутись хочуть,
І захистити від біди.
Самотність Всесвіту - сама
Блукають десь дві половини,
Зустрілись раптом раз єдиний,
А шансу вдруге вже нема.
То Бог чи доля, як вони,
Раптом обнімуться серцями,
Було, чи буде це між нами,
Щоб зрозуміти лиш змогли.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890629
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.10.2020
Вона між струнами дощу,
Шукає обержно стежку,
І золотим усе мережить,
Милуюсь на її красу.
У танці вітер закружляв,
Стрічав її мов королеву,
Схиляли голови дерева,
Туман дорогу їй встеляв.
І тільки в неба гордий щем:
Йому не вірилось, що осінь,
Їй промінці вплітало в коси,
То з хмари плакало дощем.
Вже марились туманні далі
Хоч"бабине" всміхалось літо,
Всіх пізні тішили ще квіти,
Стигли калинові коралі.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890552
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.10.2020
Біля річки, край долини
Зашарівся кущ калини:
Є тут ягоди смачні
Як прийдуть морозні дні.
Прилетять сюди пташата,
В гості, щоб посмакувати,
Тут вечеря і сніданок,
Ягоди завжди рум"яні,
Як весна в права вступає
Кущ калини розцвітає:
Гарні квіти запашні
Чути тут птахів пісні.
Про добро не забувають
Солов"ї пісні співають.
Взимку сніг завіє слід
Всіх тут жде смачний обід.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890502
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.10.2020
Я осінь цю запрошую на чай,
І скатертину білу застеляю,
Її солодким медом пригощаю
У нас це кожен рік так, зазвичай.
Люблю я з нею тихо гомоніти:
Про сенс життя, погоду та роки,
Про те, що так не хочеться старіти,
Секрети в нас - їх люблять всі жінки.
Ця модниця мені покаже шати:
Багатство кольорів, яскравих барв,
Як золотом уміє прикрашати
Тут з нею сперечатися не варт.
Я їй все про осінні почуття,
Що кожен день у зиму поспішає,
А вона тихо:" Ти - люби життя!"
І терпкі вина в келих підливає.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890447
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.10.2020
Я - паросток на дереві життя
Хай навіть кажуть:"Молодість минула",
Сама не розумію до пуття,
Як роки ці неначе мить майнули.
А я живу немов мале дитя,
Я - паросток, що тягнеться до світла,
Для мене якось дивно постаріти,
Я вірю є у Вічності життя.
Я - паросток, я хочу ще цвісти,
Я навіть не навчилася мудріти,
Мене не буде, але будуть квіти,
Під небом ясним пахнути й рости.
Це все обман - якийсь там певний вік,
Що люди ще придумають для себе,
Я паростком залишуся повік,
І буду вічно - так як вічне небо.
Для мене нудно рахувать роки,
І жити згідно видуманих правил,
Хіба існують рамки для таких,
Хто може мене жити в них заставить?
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890423
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.10.2020
Червінці жовтень роздає,
Встеляє золотом дорогу,
І вдаль від хатнього порогу.
Спішить кудись життя моє.
Кохання як весняний грім
Тепер лиш спогад серце гріє,
Під небом зоряним, ясним,
В дорогу кликали нас мрії.
Тепер ця осінь золота
Сховала мрії всі в тумани,
Давно вже скошені жита
І слід від нашого кохання.
Йдучи ловлю скупе тепло
Збираю листя мов червінці,
Все, перегорнуте давно,
На перечитаній сторінці.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890259
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.09.2020
А скільки горя, скільки сліз?
Країна вся - кишить бідою,
Мірила в нас нема для болю
Змінили немічність на злість.
Нам все розказують байки,
Всі ті, що прагнуть в депутати,
Та добре знають кандидати:
З їх не спитають за гріхи.
Хіба, що Божий лиш закон,
Колись спитає - як нам знати?
Хто вміє гарно обіцяти:
Того і виберуть на трон.
Всі біди знає кандидат,
Став депутатом - не хвилює,
Не вперше совістю торгують,
Ми лише "галочки" малюєм,
Цим їм даруючи - мандат.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890243
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.09.2020
З іменинами Вас, Віри, Надії, Любові та Софії!
Любов - свята! Завжди їй все під силу!
Вона - будує, вказує нам шлях,
Наша Надія тільки світла й щира,
Її на Господа плекаєм в молитвАх,
Безмежна Віра, що Господь почує:
Цей до Безсмерття вірний шлях веде,
Несімо в серці вічне - Алілуя!
І страх дорогу в душу не знайде.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890228
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.09.2020
Прокинулася - ранок вже розцвів
І усміхається до мене крізь фіранку,
Я так чекала теплих, ніжних слів,
Здалося, що заснула перед ранком.
Мене ти поцілунком розбудив,
Запахла кава в голубім горнятку,
Цей ранок він дарує стільки див:
З ним щастя починається спочатку.
Співає пташка пісню за вікном
І в неї кожен ранок інша пісня,
Мій сон пішов кудись уже давно
В небі хмаринка лист коханню пише.
Побудь зі мною поруч, не спіши,
Я хочу ніжність всю запам"ятати,
Ту ніжність в якій затишно душі
Якщо ти є то і вона в кімнаті.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890028
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.09.2020
Лечу у мріях наче птах:
З весни у осінь кличе небо,
Тримають крила на вітрах
Бо я лечу завжди до тебе.
Роки туманом сивим вдаль,
Пливуть над грішною землею,
Та огортає все ж печаль:
Не набулась я ще твоєю.
І не наслухалась зізнань
Про те, як ти мене кохаєш,
В душі не маю я вагань
Зустрінемось - я добре знаю.
Ти про одне лиш не забудь,
Розлука нам ламає крила,
Коханням міг би ти мабуть
Підтримати, щоб долетіла.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890011
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.09.2020
Вкриваюсь пледом - гріє чай в негоду,
Панує осінь - за вікном дощі,
Лиш в спогадах всі літні насолоди,
А як, скажіть, зігрітися душі?
Зігріти може посмішка звичайна,
Дотик руки, що теж тепло несе,
А як душі коли вона печальна,
Коли болить і біль той так пече?
Душі важливі - щирі почуття,
Бо вона фальш на відстані відчує,
Хто почуттями запросто торгує
У нього просто камінь - не душа.
Зігріє тіло плед, чи теплий чай,
Поможе хтось коли важка дорога,
Одним лиш завжди гріється душа:
Любов"ю і молитвою до Бога.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889967
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.09.2020
Сьогодні велике свято, що має відношення до кожної людини. Бо ми часто вживаємо ці слова:"нести хрест", що звучать як нарікання на долю. А варто кожному з нас, подивитися на ситуацію з іншого ракурсу і дякувати Богу, що маємо можливість підносити, (ВОЗДВИГАТИ), саме СвогоХреста. З святом Вас, ЛЮДИ!
Несемо хрест... Несемо - кожен свого,
Так часто нарікаємо в путі,
Хоч знаємо, ніхто нашу дорогу,
Крім нас не пройде в нашому житті.
Несемо хрест... Чи легкий, чи не дуже,
Все рівно важким він здається нам,
Одному Богу тільки не байдуже:
Неси і знай - в дорозі ти не сам.
Бог любить нас - Він хрест дає і силу,
Не дасть такого, щоб не встояв ти,
З народження до самої могили,
Не нарікай - ти зможеш донести.
Згадай Ісуса - як терпів Він муки,
Не свого ніс хреста - Він ніс за нас,
Вбивали цвяхи у безгрішні руки,
Щоб грішні ми, на Вічність мали шанс.
Тому хрести в нас різні - всім відомо,
І кожному з нас буде свій вінець,
Із гідністтю неси хреста додому:
Бо смерть - початок шляху - не кінець.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889908
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.09.2020
Як легко в чужу душу наплювати
Чи словом вдарити як гострієм ножа,
За добре серце можна постраждати
І сльози литиме невидимі душа.
А потім поєднається із болем
Або застигне - ніби й не болить,
І між людьми наче порожнім полем
Самотньо буде вже тоді бродить.
Як камінь стане і не кровоточить
Від слів лиш рани - але мертве все,
Чи на чужу біду уже промовчить...
(Слова як кулі - вбили в ній святе).
Буває, що від слів душа і гине
Слова нещирі важко їй нести,
І за добро страждає без провини
Не ставте словом на душі хрести.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889892
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.09.2020
В саду осіннім стежка вкрита листям
Минуло літо, осінь вже гуляє,
Співав тут соловей пісні колись нам
Цей спомин тепер серце забавляє.
Снують дощі так, ніби грають гами
Хай навіть і сумні виводять ноти,
Про щось шепоче листя під ногами
Ми зупинились - осінь теж навпроти...
Вона собі і нам щось нагадала
І усміхнулась золотом червленим,
Нам молодим зозуля тут кувала
Тоді весна буяла скрізь зеленим.
Та все одно, хай осінь нам під ноги
Тут стежку стелить ніби молодим,
У долі я прошу лише одного:
З тобою йти цим листям золотим.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889891
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.09.2020
Такі тривожні ці осінні сни,
Роки життя збираються в дорогу,
Життєві підсумки - чекаємо весни,
За все потрібно дякувати Богу.
А ще ж зима - завіє, замете,
На серці буде і печаль, і туга,
І літо завітає в сни, проте...
Гостює осінь - вірна як подруга.
Ще вітер запросив її на вальс,
Кружляє в золоті неначе королева,
Я думаю, в нас з нею є ще час:
Навіть вбрання не скинули дерева.
Хай до зими дорога нас веде,
Не будем сумувати ми - не варто,
Палає осені така яскрава ватра,
І зігріває серце ще вогнем.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889871
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.09.2020
За ними гірко плачуть небеса,
Осінні роси - мов солоні сльози,
Зламали крила - обірвався шлях.
До Господа тепер вони в дорозі.
З болю туманами посИвіла земля,
Немає слів... Безсила допомога...
Упали мрії як підбитий птах,
Лиш крила-руки матерІв до Бога.
Ви Янголами стали на землі,
Тепер завжди ви зможете літати,
Соколики, синочки-журавлі,
Жаль, вам лише пілотами не стати.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889832
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.09.2020
Давай перечекаємо дощі:
Вони не будуть панувати завжди,
Тепло потрібно так моїй душі
Я у твоїх очах шукаю правди.
Цей дощ стіною розлучає нас
Ти там, я тут- вдивляємось у простір,
Під хмарами, мов зупинився час
Думками я іду до тебе в гості.
Ти не сумуй, що дощ ллє за вікном
Що нам дощі - коли в сердець є крила,
Ми ще зігріємось любов'ю і теплом
Нас осінь просто перевірити хотіла.
Галина Грицина
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889779
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.09.2020
Осінні квіти цілував мороз
І обнімав холодною рукою,
А наша зустріч теж була такою...
Ти жартував - я вірила всерйоз.
Мені здалося, чи було насправді
Кохання найніжніше на землі,
А хто повірив - обпечеться завжди
Ті рани до цих пір болять мої.
А ти напевне, навіть не помітив
Як той мороз, що квіти цілував,
Душа жила і вірила, що літо,
А ти чомусь морозом обнімав.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889678
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.09.2020
Мене не згадуй і не проклинай,
Я теж тебе давно забути хочу,
Що нам обом ще доля напророчить
У парі пекло, чи самотній рай.
Наші давно дороги розійшлись,
Ми по життю блукаємо з тобою,
Щасливо усміхаємось від болю,
І плачем від самотності колись.
Чекаємо в надії хоч би раз,
Зустріти поглядом такі знайомі очі,
Самі собі признатися не хочем,
Що втратили назавжди ми цей шанс.
Можливо і зустрінемося ще,
Можливо, та про це ніхто не знає,
Чому ж душа ночами так ридає,
Чому сльоза вогнем ще так пече.
А дні життя спішать за небокрай
І паморозь торкається волосся,
Було те щастя чи лише здалося
Те в парі пекло, чи самотній рай.
До тебе я і ти до мене в сни,
Приходимо самотніми ночами,
Невидимо стоїть мабуть між нами,
Наша любов з далекої весни.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889665
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.09.2020
Кажуть стежина наша в осінь,
Десь там за нею жде зима,
А я в очах твоїх ще й досі
Тепла шукаю не дарма.
Я в них знаходжу насолоду,
В очах, як небо голубих,
Не хочу я шукати броду:
Хочу потонути у них.
Мої в своїх зігрієш руки,
Так завжди тепло нам удвох,
Не боїмося ми розлуки,
З"єднав тут наші долі Бог.
Цю осінь вип"ємо до дна,
Від ніжності та щастя п"яні,
Ти не один, я не одна:
Одне на двох лише кохання.
Хай осінь наша зачекає,
Теплом до себе пригорне,
Стежину в осінь добре знаєм,
Нас до весни вона веде.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889638
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.09.2020
Живемо не задумуючись часто
Про сенс життя і про короткі дні,
Душа полине пташкою у щасті
Залишить все на грішній цій землі.
Нічого не візьме ніхто з собою
І якось навіть дивно, що все так,
Була людина поруч із тобою
Здавалося жила і враз...Отак...
Пішла з життя тихенько - як з кімнати
Вийшла на мить і вернеться за мить,
Чекаєш знаючи, що вже не дочекатись
Чому ж болить душа...чому болить...?
А ми живемо далі і так само
Повторюємо знову ж помилки,
Життя нікчемними все тішимо ділами
Тих, що пішли вже не відчуємо руки.
І не побачмо вже посмішки ніколи
Слова у спогадах і зустрічі мов в сні,
То спомини чи сльози проти волі...?
І лиш прохання, щоб приснилися мені...
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889590
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.09.2020
У лісочок під дубочок
Вийшов погулять грибочок,
Шапку замшеву вдягнув
А про ніжку геть забув.
Ніжка мерзне - осінь вже:
Гриб присів там під кущем,
Задрімав собі в малині,
А прокинувся в корзині.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889579
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.09.2020
Хоч літо мариться мені,
Ви чуєте осінні дзвони...?
У золотій попоні коні
Це осінь тут вже перегони
З вітром влаштовує в ці дні.
Туманом вкрились луг і гай
Птахи зимуючі затихли,
Невже забули літній рай
А стежку стелить листя з липи
Благає зиму: "Зачекай!"
Дуби, чи велетні казкові
Скидають жолуді в траву,
Зеленим листям гонорово
Сміються з жовтої обнови
Згадавши славу вікову.
Таки ж дзвенять осінні роси
Журитись марно - все минає,
Щось віднайшли, а щось втрачаєм...
Одне, про що я добре знаю,
Життя і рОки не вертають...
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889544
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.09.2020
Затихло восени село:
Роботи в полі менше стало,
Сад жовтим листям замело
Тут осінь щойно мандрувала.
Стоїть у золоті вже сад
Весна і літо тільки сниться,
У відра, що стоять у ряд
Ллє воду журавель з криниці.
Давно минули всі жнива
Тчуть павуки тонкі вуалі,
І ніби справді ожива
Тепло у цих осінніх далях.
Дивна печаль у цій порі
Душі нагадує щось весну,
Вклонитись хочеться землі,
Що "літом бабиним" воскресла.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889543
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.09.2020
Народжується день новий,
Я навіть чую його кроки,
Зоря у небі ще високо
Стрічає ранок молодий.
І так по колу йде життя,
Ранок дарує всім надію,
Не довіряти я не вмію
І вірю в щастя мов дитя.
Я знаю - він не обмане,
І все нове здивує в ньому,
Вклонюся наче молодому:
Чекаю я - дивуй мене!
Свіже повітря - мов бальзам,
Вдихаю вибігши на ганок,
Я зустрічаю новий ранок
Дарую, люди, його вам.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889491
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.09.2020
Два роки... І усе життя...
Скільки несказано й до нині,
Проліг у Вічність, мамо, шлях:
Широкий, чи вузька стежина.
Тепер я тільки вже молюсь,
Відкинувши печаль і горе,
Колись здавалося чомусь,
Навіть признатись не боюсь,
Це не пробачиться ніколи.
Пробачилось... Лікує час...
А так хотілося любові,
Пораду маминого слова,
Я б зберігала про запас.
А в мене пустка на душі,
Немаю навіть що згадати,
Щасливий- хто міг маму мати:
Щось в серці ніс їй, щось - в руці.
Тепер я - справжня сирота:
Я звикла бути сиротою,
Два роки... І усе життя...
Чомусь в душі не менше болю.
Молитимусь - поки живу,
Завжди Бог чув мої молитви,
Життя було як поле битви
Смерть- відпустила тятиву.
Я вас пробачила... І всіх...
Не хочу більше болю в грудях,
Я жити й пам"ятати буду:
Лиш Бог - суддя за кожен гріх.
Галина Гицина ("донька").
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889451
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.09.2020
Скаче по калюжах вітерець,
Бульбашками грається бешкетник,
На кораблик перерОблю папірець.
І назву його - "Крилатий вершник".
Хай мандрує світом він своїм,
Щоб здолав усі він перешкоди,
Нехай мрії з ним пливуть мої,
Вірю збудуться вони всі згодом.
Попливе "Крилатий вершник" по світах.
І хоч я не будівельник, не конструктор:
"Я бажаю тобі плавати в морях!"
Прокричу услід з долонь зложивши рупор.
Галина Грицина .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889406
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.09.2020
Поставлю я на стіл букет,
Красивий, наче спів природи,
А чи відкриється секрет
Чому краса ця завжди в моді.
Проходять роки і віки,
Усе відійде разом з нами,
Але залишаться квітки,
Що Бог створив як нас так само.
Вони повернуться, а ми...
Нам не дано того вже знати,
Якщо ми будемо людьми.
Щоби було кому вертатись
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889405
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.09.2020
Люблю я вас і поважаю
Мої ви друзі й вороги,
Не заважаю, не бажаю,
Нічого злого, лиш руки,
Мені біда, я ваші руки,
Відчути хочу кожен раз.
Теплом зігріти в час розлуки,
І очі бачити весь час.
Не дай Господь у вас нещастя,
За вас зійду на Еверест
Щоб ви відчули, що це щастя,
Як хтось поможе нести хрест.
В житті по різному виходить,
Буває друг - не там, не сям,
Чи навіть так, що може згодом.
Простягнеш руку ворогам
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889404
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.09.2020
Твоє кохання, як холодна осінь
Слова мов вітер, в полі по стерні,
Фальшиві почуття вони ще досі
Про біль в душі нагадують мені.
А за вікном сумний танцює морок
Здалося, що любов тут не жила,
Пішла вона - сліди покрив вже порох
А вітер наче лист поніс слова.
Лишилася сама, а поруч осінь...
Та час від часу спомин ще пече,
Наша любов самотньо мерзне й досі
Тепла шукає в холоді очей.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889403
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.09.2020
Кладуть на серце руку - Гімн співають,
І гречку до знедолених несуть,
До виборів мов янголи літають
Та брешуть так, що й оком не моргнуть.
Електорат для них ці бідні люди,
Не знають навіть як вони живуть,
Життя усіх як голову на блюді
У жертву "кандидати" віддають.
Забувши геть про все, як обіцяли,
Собі державного "натиривши бабла",
Хай потім навіть пахне і скандалом:
Все куплене від вілли - до рожна.
Згадають нас через чотири роки,
На банерах вже пик їх не вмістить,
Ми в Україні бідувати будем доти:
ПОКИ ЗА ГРЕЧКУ БУДЕМ ЇХ ЛЮБИТЬ.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889368
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.09.2020
Прекрасні миті позичаю в осені
Листок яскравий з дерева летить,
Навіть калюжі, ще в небесній просині
Осінній грім, десь в небі гуркотить.
Розквітла ніжна квітка серед поля
Та й одиноко мерзне на вітрах,
Мандрує світом перекотиполе
Здається, що не відає про шлях.
І час від часу хмурить брови небо
Дощ сльози-струни тягне до землі,
В ці дні роки нагадують про себе,
Що наче листя тануть в цій імлі.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889318
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.09.2020
Стежки всі засипала осінь
Мов золотом листям жарким,
Вітри серенади розносять
Над полем самотнім таким.
Коханий, я все добре знаю
Розлука стоїть край воріт,
І пісню вже нам не співає
В гаю соловей скільки літ.
Де ж ми ту весну загубили
Для нас жовте листя шумить,
І вже не повернемо, милий
Кохання хоча б одну мить.
Чому нас ця доля спіткала
Навік вже не разом шляхи,
Нам осінь обом нагадала,
Що ми одинокі птахи...
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889317
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.09.2020
А я живу - немов співаю пісню:
Веселу інколи, а інколи сумну,
Буває доля рве навіть струну,
Радію, як звучать акорди чисто.
Чи доспіваю - знає тільки Бог,
Але в душі не замовкають струни,
Гримить оркестр яскравих перемог,
Душа співає наче в роки юні.
А то заплаче - налетять жалі,
Буває, що ридає мов дитина,
Як осінь зустрічають журавлі,
Та журавлина пісня в душу лине
Хай кожну душу пісня окриляє:
Тихо звучить, а чи дзвенить сопрано,
Душа, навіть як плаче - то співає,
Нехай співає й не змовкає рано.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889230
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.09.2020
І знову ніч думки мої мережить,
Снуються наче біле полотно,
Життя роки рахую як належить,
Зі мною сон не дружить вже давно.
Під вікнами блукає, в шибку стука,
Чи фірткою скрипить біля воріт,
Безсоння - чи то щастя, а чи мука,
Я в нім здолала тисячі доріг.
Дитинством босоногим я ходила,
У юність мене стежка завела,
Де щиро і замріяно любила,
Де молодість стояла край села.
Не спить зі мною зірка за вікном
І місяць заглядає крізь фіранку,
Я спогади ці п"ю наче вино
І в дійсність повертаюся щоранку,
І хай говорять, що безсоння мука,
А інколи це для душі - бальзам,
Втікав мій сон, а спогад в шибку стукав,
І лікував старі рубці від ран.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889216
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.09.2020
Ця пристрасть розгорілася весною,
А літо спопелило їх серця,
Кохання, що було, на жаль, бідою
Банальна їх історія уся.
Жонатий він, вона - заміжня жінка,
Навіщо ж перетнулися шляхи,
Солодкий келих - виявився гІрким,
Кохання - мед із присмаком таким.
А щастя того виявилось мало,
Бо вкрадене - чуже - недобрий знак,
І довго вони все це забували
Ховаючи лиш смуток у очах.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889119
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.09.2020
Здається осінь над водою
Замилувалася на вроду,
Ми зупинилися з тобою
Де осінь дивиться у воду.
Спостерігали мовчки диво
Не можна відвести очей,
Осінь як дівчина красива
Вдивлялася у чар ночей.
Красою вітер милувався
Чесав їй коси золоті,
В озера очі все вдивлявся
Стелив під ноги барви всі.
Вона сміялась між дощами
Проте чаклункою була,
Вітру пісні співала з нами
І брала воду з джерела.
Осінь і вітер цілувались
Не відпускаючи долонь,
Від їх кохання запалало
Все навкруги немов вогонь.
Це все насправді чи здалося?
Питаєш ти, питаю я,
Горить вогонь в її волоссі
І золотом уся земля.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889118
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.09.2020
До мене повернувся тим же шляхом
Котрим від мене йшов тоді ти сам,
Своє життя я піднесла на плаху
Хоча я знала, що чекає там.
Ти йшов в дорогу нОву, невідому
І що хотів мені ти цим сказати?
Тебе ніхто вже не чекав до дому
Життя жорстоко роздає відплату.
В моїх очах ти співчуття шукаєш
Та не шукай - його там не знайдеш,
Через роки чому ти все питаєш:
"А що без мене краще ти живеш?"
Живу як можу, або як умію
Ти теж своїм зі мною не ділись,
В надії серце тішити не смію
Не прислухаюся до кроків як колись.
Зате життя на повну відчуваю
Ціную кожну мить і так скажу:
Тепер свою свободу поважаю
Повір, живу і навіть не тужу.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889117
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.09.2020
Вересень в небо веселку
Кинув, як для забав,
А над озерним люстерком
Дощик на струнах грав,
Там танцювала осінь
З жовтого листя манто,
Танець чарує цей досі
Так не станцює ніхто.
Плакали верби за літом
Падали сльози дощем,
Тільки берізку тендітну
Дуб огортав мов плащем.
Небо мабуть не журилось
В нього немає пори,
Хмаркою просто укрилось
Та й чаклувало згори.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889116
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.09.2020
У мене теж осінній марафон:
Осінь зі мною вирушить в дорогу,
Бо на землі для всіх - один закон
Не нами він придуманий, а Богом.
Народжується все на цій землі
Росте, цвіте, а згодом відцвітає
Справи-плоди лишає тут свої
Або буває - просто пропадає.
Тут головне - сприймати так як є
І в кожну пору по собі лишити,
Чи цвіт, чи плід - насіннячко своє
Чи добротою людям послужити.
І без жалЮ у Богом даний час
Не взявши у дорогу вже нічого,
(Бо не візьмеш з собою про запас)
Лиш справи наші, що відомі Богу.
В когось весна чи літо ще цвіте
А мене осінь в гості запросила,
Душа радіє дивлячись на все
І в зиму поспішає мов на крилах.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889115
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.09.2020
Підкралась осінь - зазирає в вікна:
Така ще ніби тепла і привітна,
Проте холодна тільки вже вночі,
Заглядає у вікна та й мовчить.
Мовчить вона - мов проситься у душу,
Перину стелить - золоту подушку,
Проміння сонячне ще серце обійме,
І в небо мріями ще зваблює мене.
Я не сумую - ця пора красива,
Хай і туманна - наче жінка сива,
Скільки прекрасного у кожної пори:
"Ти не мовчи, хоч з вітром говори".
Заплачеш ще сльозами ти дощу,
І ти як я - ми носим в серці сум,
Цей сум мине і літо наше буде,
Хай "бабине" але теплом голубить.
Я так як ти - також в порі осінній,
Тепла шукаю й вірю у спасіння,
Сиві тумани в косах заплелись,
Та спогадом потішимось колись.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889058
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.09.2020
Вона пішла - засумувала мабуть,
Чи може то розсердилась вона,
За нею плаче осінь листопадом,
Лишилась серед ночі я сама.
І що мені без неї - ніч в безсонні,
Я п"ю цю ніч як з келиха вино,
Ні слова, чи повернеться сьогодні,
Дорога місячна як біле полотно.
І так самотньо, що й слова зникають,
Сльозами плаче вже моя душа,
Вона повернеться - я впевнена і знаю,
Не зможе вона також без вірша.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889015
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.09.2020
Жоржини квітують осінні,
Нагадують всім нам про осінь,
І "бабине літо" весільним,
Фатином окутує просинь.
Замріяний ліс ще зелений
Чарує грибним ароматом.
Дуби по команді на "струнко",
Стоять наче вірні солдати
Десь літо у листі зеленім,
Ще стиха пригорне теплом,
Та осінь вже стала в стремена
В полях вона мчить за селом.
Летять її бистрії коні,
Аж вітер розвіює гриви,
А я все збираю в долоні,
Що літо згубило красиве.
Галина Грицина
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889014
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.09.2020
Осінній день: хворію чи журюся,
Чомусь болять і тіло і душа,
А може я тобі у снах приснюся,
Щоб ти мене і в сні не забував.
А може я тобі навіюсь вітром,
Таким осіннім, холодним і стрімким,
Чи може листям я до ніг твоїх вклонюся,
І ти побачиш як дерева плачуть ним.
Пройдуть дощі, заплакані сльозами,
А хмари попливуть у далечінь,
Лиш ми з тобою залишимось так само.
Я, дощ і осінь, ти ж взагалі один.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889013
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.09.2020
Ну що життя, що перейшло вже в осінь,
Ще так душа злетіти в небо просить,
У мріях ще купається й співає,
Любов'ю всіх до себе пригортає.
Ну що літа, що мчать неначе вітер,
Мені так хочеться, щоб дарували квіти,
І як колись освідчились в коханні,
Хіба ж це гріх, любити як востаннє.
Ну що ж з того, що посивіли коси,
А так ще хочеться у літні впасти роси,
І в небо так дивитися до рання,
І щоб коханням відповісти на кохання.
Хтось засміється - що вона говорить?
Але ж любов перевертає гори,
Хоча життя вже повернуло в осінь,
В моїй душі весна квітує й досі.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889011
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.09.2020
Моя подруга осінь, усміхається ніжно
Знає видно вона, що її я люблю,
Плинуть небом хмарки наче пух білосніжний
В травах грає роса наче дзвін кришталю.
Що для мене несеш, моя подруга осінь
Може золото мрій, не здійснених в житті,
Журавлинні ключі душу рвуть стоголосо
Листя клена горять мов хвости павичів.
Затуманився луг, лиш калини намисто
Виграє мов рубін над зеленим кущем,
І пливе над землею і тремтить поміж листям
Ніжне "бабине літо" ще не вмите дощем
А душа завмирає і тепла ще чекає
Бо і в осені теж для тепла є ще дні,
В золотому вбранні осінь пісню співає
Чи це рай на землі..? Чи здалося мені...
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888991
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.09.2020
Осінній час - звучить мелодія дощу
А я все слухаю, вдивляюся у вікна,
Я літні спогади так і в душі ношу
Душа бальзам той випити не встигла.
Осінній вальс - у танці дощ і вітер
Всі перехожі слухають ці такти,
Та ще цвітуть навкруг осінні квіти,
Що догорають наче літні ватри.
Осінній день, схилився до землі
Чи це в подяці, чи в молитві осінь,
Я думаю, що осінь не свої...
А наші всі гріхи простити просить.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888990
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.09.2020
Знову осінь... Я люблю кожну пору, але осінь - особливо. Можливо тому, що народилася восени - в жовтні. І відлік життя пов"язаний з нею - золотою, багатою і такою щедрою на роки. Восени підводжу підсумки, радію і навіть сумую, але все рівно люблю її свою - ОСІНЬ.
Чого мені в житті не вистачає?
Все ніби маю - все, що Бог подав,
Знов королеву-осінь зустрічаю,
Зі мною вересень зустріти б її мав.
Сама чекаю осінь на дорозі,
Де літо плаче росами в траві,
Спізнилася - не видно її досі,
Горить калина краплями крові.
Ще літо роздає останні квіти,
І ніби платить ними за любов,
Чекаю осінь - ніде правди діти
Так непомітно рік життя пройшов
Не вересень, а жовтень рік рахує,
Були у ньому радощі й жалі,
Зібравши в клунок роки немалі,
З надією далі життям крокую.
Кожній порі я рада, - але осінь,
Такій порі вклонитися все ж варт,
Нові літа вона мені підносить,
Я вдячна їй за цей осінній жарт.
Життя мене навчило жартувати:
Чому журитись - все життя моє,
Як добре кожну осінь зустрічати,
Бо в подарунок час ще роздає.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888677
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.09.2020
А вже з тополі листя облітає
Співає вітер сумно так пісні,
І з журавлями літо відлітає
Душа моя сумує в такі дні.
Тепло горить у ягодах калини
Танцює осінь танго по землі,
Курли- курли: я чую журавлине
Сльоза як сум, чи то вода по склі...
І ти зненацька теж пішов у осінь
Напевно просто іншу покохав,
А я тепла чомусь чекаю й досі
Його хтось "літом бабиним" назвав.
Повернеться - я вірю в це і знаю...
Ще докохаю - всі скажу слова,
Душа на вік у щасті не зважає
Тільки цвіте мов квітка польова.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888671
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.09.2020
В той вечір плакала свіча
Та не жалів її вогонь,
Торкнулась я твого плеча
І рано побілілих скронь.
Ти мої руки цілував
У погляді вогонь горів,
А місяць зорі чаклував
І умлівав від них без слів.
Ті зорі падали в траву
Спалила їх любов ущент,
І я тим спогадом живу
Як діамант кожен момент.
Відплакала свіча й погасла
Додавши в серце нам жалю,
Були ті миті нашим щастям
Як і слова: " Тебе люблю..."
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888670
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.09.2020
Нап'юсь осіннього туману:
Забудуться журба і зло,
Душа боліти перестане,
Біди в житті як не було.
Піду по жовтій позолоті
І поглядом торкнуся хмар,
Лишу всі справи я на потім,
Вже осені горить пожар...
Я заблукати хочу в осінь
Приємний осені полон,
Чарує так небесна просинь
І неосяжний цей вогонь.
В осінню казку потрапляю
Наче у царство хтось веде,
І на землі є рай - я знаю
Ви поспішайте - осінь жде.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888669
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.09.2020
Вона упала на коліна:
Кричало все - душа і тіло,
І прихилившись до світлини,
Ридала:"Ти живий, мій сину!
Мені сказали, що загинув,
Віддав життя за Україну,
А я не вірю... Хочу знати...
Сини не мають помирати.
Не сплю, з молитвою вночі:
Розрадник мій - вогонь свічі,
Простягую йому долоні:
"Мій син живий, він у полоні...
Поїду в пекло всіх світів,
Я не боюсь бойовиків,
Мій син - солдат, моя дитина...
Візьміть мене замісто сина.
І не страшний від смерті біль,
Яка в житті без сина ціль,
Мені життя вже пеклом є:
Візьміть за синове моє."
Мовчала чорная світлина,
В серці надія мов жарина,
Горіла в грудях і пекла:
Хай буде проклята війна.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888604
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.09.2020
Вставай, народе мій, вставай!
Без приналежності до партій,
Бо те, що діється - не жарти,
Невже терпінню ще не край?
Гріх боротьбу всіх поколінь
І положити в домовину,
Забути кожну ту Людину
Хто нас життям підняв з колін?
Не тішаться хай вороги,
Ніби приспали нашу мудрість,
Відсотками рахують "дурість",
Не всі ще совість продали.
Шкода, манкуртів ще багато,
Зам"ятали б - не дарма:
Хто ворогів впускає в хату:
В того майбутнього нема.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888497
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.09.2020
Коли здається, що в душі зима:
Навіть не осінь, а мороз і вітер,
Що відцвіли вже літо і весна
І сонце навіть як раніш не світить.
Ти не забудь, ще Бог у тебе є
В кожну хвилину дня і пори року,
Навіть тоді як вечір настає,
Йому відомо все про твої кроки.
По совісті живи на цій землі
Отримаєш усе чого ти вартий,
За справи добрі - чи великі, чи малі,
І за не добрі, але це не жарти...
Радій кожній хвилині в цьому дні
Ти в черзі на життєвому банкеті,
Бо з черги цеї не виходять, ні...
І хто попереду - тримає Бог в секреті.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888490
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.09.2020
Благословляє ранок день:
Збудила світ мала пташина,
В мелодії пісень- натхнень,
Всьому радію мов дитина.
Які сюрпризи він несе...?
Надію, віру, сподівання...
У Господа можливо все
Мені ж терпіння і чекання.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888489
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.09.2020
Плекайте надії...На кого...? На Бога!
Ви марно робили із "цього" святого,
Скінчилась війна лиш в його голові,
І більш як за рік, із досягнень - нулі.
"Халва" ви скажіть всі хоч тисячу раз,
Та солодко в роті не стане у вас,
Радієте? Кожен із вас - президент?
Коли вже прозріння настане момент?
Ви навіть не каєтесь...? Вибір не мучить?,
Невже вас і справді нічого не учить?
Хто й що вже тепер заробив на війні?
На жаль, вам не скажуть усі хто в труні.
Тепер лише фраза:" На все Божа воля",
Це ж ви обирали - до чого тут доля?
І вже не важиво - прозріли чи ні...
Лохи й не лохи - всі в одному лайні.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888331
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.09.2020
Осінь стелить тумани лугами,
Зачорніла земля за плугами,
В поле вийшли хлібів сіячі,
Плачуть десь журавлині ключі.
А в гаях все погукує сич,
Осінь зиму ще в гості не клич,
Бо прекрасне це жовте вітрило,
В повну силу ще землю не вкрило.
І пливе кораблем жовтим осінь,
І грибів повний кошик підносить,
Груш і яблук дарує корзини,
Потрудилась земля для людини.
А очам осягнути красу
Всю осінню таки неможливо,
Я проситиму в Бога часу,
Щоб побачити ще раз це диво.
Цю чарівну, казкову мрію,
Цей туман, жовте листя і небо,
Пронесу в серці віру й надію,
Щастя більшого, мабуть, не треба.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888330
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.09.2020
На долоні життя - я стою перед Богом,
Лише мить каяття - я пройшла цю дорогу,
Я жила як могла - нехай Бог мене судить,
Бо гріхи є у всіх, не судіть мене люди.
Що життя вам моє...? Що про нього ви знали...?
Ті що грішні були, ті Христа розпинали.
Кожен з вас хай свою, сам оцінить дорогу,
За гріхи свої сам, кожен кається Богу,
За гріхи свої я, кожен день потерпаю,
Та скажіть мені ви - хто із вас їх не має?
Галина Грицина
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888301
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.09.2020
Чомусь мені так гірко на душі,
Коли я бачу як лукавлять люди,
Тримають камінь тихо у руці
І ніби люблять б"ючи себе у груди.
Потім за спиною шепочуться услід,
Їм заздрість не дає спокійно жити,
Що заздите? Беріть усе моє!
Я проживу й не буду ворожити.
Бо кожен з нас несе свого хреста
І він здається важким - як нікому,
Ви зупиніться - все це маєта,
Ми гості тут, колись підем додому.
Ото тоді душа буде нести,
За всі слова, діла та вчинки - гірше,
Ви не дивіться на чужі хрести,
Вони не легші вашого, повірте,
Тоді благання не почує Бог
Вже не зважатиме на ваші Він прохання,
Ви киньте камінь, поки з Ним удвох,
Поки є шанс бо, може, він останній.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888242
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.09.2020
Я іду, а за мною в слід
Вже ступає туманна осінь,
Крізь тумани неначе в брід...
А душа так тепла ще просить.
Серед осені зовсім одна
Спомин очі твої вертає,
І та ніжність п'янить без вина
Все тепло рідних рук відчуваю.
Серце ще у чеканні тремтить
Знов торкаєшся мого волосся...
А душа наче в небо летить
Це не осінь...То так - здалося...
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888241
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.09.2020
В душі я лише з Богом розмовляю
Він знає - я тому Його питаю:
Як мені жити тут на цій землі,
Про всі невдачі-успіхи свої.
І явним все стає тоді таємне
Я вірю - прислухається до мене,
Тільки одне: не смію нарікати
Бог подає - усе, що хочу мати.
У мене все є: справді, - гріх журитись,
Як серце плаче - можу помолитись,
Радію: славу Господу співаю,
Завжди лиш на Нього уповаю.
Таке життя: з ким щиро поговориш...?
Та й люди не розрадять твоє горе,
Хто зможе успіхам з любов'ю порадіти,
Господь мені - найкращий друг на світі.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888231
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.09.2020
Я подарую тобі серце,
А з ним частиночку душі,
Води цілющої озерце,
І квіти, що розквітли всі.
Слова мої - неначе пісня,
Душа у кожному моя,
І почуття мої колишні,
Бо я теперішня - твоя.
Моє кохання в кожнім слові,
А ніжність - в справах і думках,
У сні - яскравім, кольоровім,
Що з нами м"ятою пропах
Так хочу бути поруч завжди:
Ще літнім сонечком всміхнусь,
А восени прийду дощами,
Взимку морозом доторкнусь.
Я тут, я поруч, я - з тобою,
Ти це відчуй - не обмини,
Цвіту весною молодою,
Живи, радій - не зрадь весни.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888209
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.09.2020
Хай ще побуде з нами осінь:
Весна і літо вже минули,
Ми дні щасливі не забули,
Кохання наше в серці носим.
Намисто одягла калина,
Рубіни-сльози у траві,
Один ти в мене і єдиний,
Ще почуття наші живі.
А я для тебе завжди юна,
В очах горить палкий вогонь,
Зігрій теплом своїх долонь:
В душі звучать ці дивні струни.
Хай навіть снігом замете,
І хуртовина землю вкриє,
Наше кохання і надію,
З тобою крізь роки несем.
І хай кружляє листопад,
Разом із нами в цьому вальсі,
Твій подих гріє мої пальці,
Весна вертається назад.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888133
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.09.2020
Почався день - ніби такий як всі:
Але такого в цім житті не буде,
Промінням сонце виграє в росі,
Як подарунок - все цінуйте, люди.
Це щастя відчувати кожну мить,
Як чудо - кожну мить спостерігати,
Струмок між берегів кудись спішить
Співає пташка - дива ще багато.
Засмоктує нас побут - маячня,
Життя, воно від Бога - нагорода,
У кожній миті стільки див щодня,
Зумій відчути - щастя насолоду.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888074
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.09.2020
Накинула осінь на плечі яскраву свитину
Господиня гуляє в полях, у садах, і в лісах,О
А господар-туман наче марево тихо полинув
Відбуяло і літо - сумують стежки в споришах
У пожухлу траву сад скидає плоди ніби сльози
Вільно вітер гуляє як вершник на бистрім коні,
Виглядає край поля у гості він ранні морози,
Одинока тополя стоїть вже в осінньому сні.
Так і плине життя, непомітно міняючи фарби,
Що було - відцвіло і росою сльоза затремтить,
Пригадається те, що уже проминуло назавжди,
Або вернеться ще, як той птах що додому летить.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888073
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.09.2020
Куди іти нам на своїй землі,
Де правда і до щастя де дорога...?
Наче тавро - безвихідь на чолі
Не віриться, що ми - забуті Богом.
Чи вже до безнадії топчем шлях
А предки, ще надіються на тебе,
Бо з шаблями в полях і у лісах
Боролися з молитвами до неба.
Невже зупинимося ми на цім путі,
Забудемо про мрію, і свободу...
Чи зникнемо назавжди в забутті?
Без боротьби не буде нагороди.
Вже руки потирають вороги,
Що станем поколіннями забуті,
Для нас уже готові ланцюги,
Щоб ми жили наче раби закуті.
Вставайте, браття - воля кличе нас!
У рабстві жити нам не личить, друзі,
Не зрадьте мрію доки є ще час
Хай лине пісня про калину в лузі...
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888072
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.09.2020
Минало, поспішало кудись літо,
Думки тумани брали у полон,
Та гріли очі ще осінні квіти,
Вже розгорявся осені вогонь.
Чомусь душі здалося - замерзає...
А їй ще так хотілося тепла,
Вона ще в мріях високо літає,
Недолюбила видно ще вона.
І раптом серед осені зуміла,
Помітити журбу в його очах,
Чи то так доля зводила уміло,
Зненацька перетнувся їхній шлях.
Вони зустрілись справді випадково:
Напевно не зустрітись - не могли,
В маршрутці сівши поряд мовив слово:
Ніби давно знайомі вже були.
Виходити теж випало їм разом,
Він міцну руку їй свою подав,
А серцю так схотілося відразу,
Щоб він її ось тут не залишав.
"Може, зустрінемось... Морозиво чи кава?"
"Сьогодні справи... Краще в інший раз..."
Стояла осінь, а душа співала!
Так наче він запрошував на вальс.
Вони зустрілись - осінь чарівниця!
Як від вогню - тепло було в руках.
Мораль така: нема чого журиться,
Душа в кохання завжди знайде шлях.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888008
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.09.2020
Осінній ранок, день і навіть вечір
Усе просякнуте прощальною тугою,
В пору таку лягає сум на плечі
Душа мов обнімається з журбою.
І кожен погляд - ніби мить остання,
(Так хочеться усе запам'ятати),
Лякає ранок холодом вже зрання
А день з теплом не хоче розпрощатись.
Небо плете мереживо з хмаринок
Пісні над квітами виспівують джмелі,
Так швидко вечір розсипом жаринок
Розгубить сльози-зорі по траві.
Мов в золото закутана йде осінь
Та наливає в серце всім жалю,
Вона туман в мої вплітає коси
Хоч знає, що я так її люблю.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887992
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.09.2020
Я взиваю до Бога.
Я стою на колінах,
У молитви два слова:
Збережи Україну!
На її щоб полях
Колосилося жито,
Не була щоб земля
Вся окопами вкрита.
Над житами під сонцем,
Хай співає пташина,
Голубіє хай небо
Над Тобою Вкраїно.
Не ридала щоб мати,
Що хоронить дитину
А з війни щоб солдата,
Дочекалась дружина.
Знаю, вірю почує
Бог молитву в два слова,
Як із наших сердець,
Вітер здує полову
А зійде там зерно,
Що любов'ю розквітне
От тоді то брат брата,
Обійме привітно.
Я молюся і плачу,
Я стою на колінах,
Зупиніть цю війну!
Не губіть Україну!
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887905
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.09.2020
Як ти живеш, що тобі сниться, пане?
Та ти й не пан, не адвокат, а кат,
За правду й чисте слово полум"яне:
Твоє Василю місце - казимат.
Та що вільній душі тюремні стіни,
А слово хто в кайдани закує?
Знущатися над тілом лиш зуміли,
І адвокат відпрацював своє.
Нікому не розкаже мабуть правди,
Чи душу страх в кайдани теж кує,
Але було, так є і буде завжди,
Відповідатиме з нас кожен за своє.
Гріх смерті не прощається нікому,
Часу нема для нього й забуття,
Душа поета вільна - всім відомо,
В тюрмі вдалось лиш знищити життя.
А цей живий - став кумом з іншим катом,
Страждання не відомі цій "душі",
Та Божий суд не підкупить багатством,
Бо стануть вироком там Стусові вірші.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887901
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.09.2020
Я розумію - жити маю швидко,
І встигнути, і щоб усе вдалось,
І поглядом обняти кожну квітку,
Щоб поруч помічати щось й когось.
Із тих джерел в які упало небо
Напитися води, та досхочу,
Щокою прихилитися до тебе,
Почути моря, поля й лісу шум.
Помітити, що непомітне ніби:
Мурашку, що у клопотах своїх,
Смак молока відчути й скибки хліба,
Від всіх в обіймах заховатися твоїх.
Ще встигнути - нажитись і набутись,
З нас кожному відміряно своє,
Хай навіть мить в житті не повернути,
Спішу отримати все те, що Бог дає.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887867
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.09.2020
Нескорений, замучений та вільний,
Коли не видно й неба у вікні,
Ніби і я з тобою в тих катівнях,
І сниться мені воля як тобі.
Вже біль через роки пройшов в зажуру:
За те воюємо - за що й ти воював,
Чи від безумства, а чи просто здуру,
Знов пильність нашу ніби хтось приспав.
Я знаю, що болить тобі на небі,
За землю, що її ти так любив,
Здолали тіло покидьки ганебні,
Та твою волю ворог не скорив.
Вони живі... І досі "мутять воду"...
Суд Божий не для них і Божий страх,
Виходь, Василю, знову на дорогу
І клич всіх друзів, хто на небесах.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887834
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.09.2020
Дощі сумні все грають гами
Мов скрипалі виводять ноти,
Опале листі під ногами,
Шепоче - осінь, осінь, осінь...
Стоять в задумі ліс і гай,
Земля скидає буйні шати,
А серце просить - зачекай!
Не дай такій красі вмирати.
Червоні сльози в горобини,
Течуть від вітру і дощу,
Такими плаче і калина,
Благає осені - прошу!
Не йди, хоч близько і морози,
Та є ще час і неба синь,
Постій хвилинку, витри сльози,
Хоч до зими нас не покинь!
Бо як прийдуть лихі морози,
Життя скінчиться - прийде час,
Ми скинем в сніг червоні сльози,
Нехай нагадують про нас.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887832
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.09.2020