Galkka2

Сторінки (3/212):  « 1 2 3»

На межі

Десь  на  межі  кохання  й  гри,
Бортами  труться  кораблі,
І  не  наповнився  ніхто,  
Хіба  водою.
Десь  на  межі  всіх  почуттів,
Стираючи  важливість  днів,
Ти  йдеш  кудись  у  небуття,
Та  не  зі  мною.
Десь  на  межі,  де  ніч  є  й  день,
Ми  не  почуєм  сенс  пісень,
Чекаєм  чуда,  а  нема,
Хіба  весною.
Десь  на  межі  розбитих  мрій,
Не  є  ми  вершники  подій,
Відчула  сердце  -  це  твоє,
Та  за  стіною.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799753
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.07.2018


Я прийду до краю світу….

Я  прийду  до  краю  світу,
Свічку  щастя  запалю,
Серед  трав  і  серед  цвіту,
Про  кохання  помолюсь.
Серце  образ  малювало,
За  туманами  живе,
І  думки  десь  відлітали,
Час  помалу  так  тече.
Що  готує  мені  доля?
Де  сховала  теплі  дні?
Наче  мрії  у  неволі,
Потопали  у  журбі.
Пташки  пісні  заспівали,
В  них  розсіялась  біда,
Разом  радість  зазивали,
Ти  прийдеш  і  я  твоя.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799679
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.07.2018


Усе напів. .

НапівтонА,  напівбажання,
Напівжиття,  напівстраждання,
Напівслова,  напів  є  правди,
Напівділа,  напів  є  зради.
Напів  струни  зіграли  пісню,
Напів  душі  образи  тиснуть,
Напів  у  сні  ми  день  проводим,
Напів  у  грі  в  коханні  бродим.
Напів  ціни  тарифи  в  долі,
Напівглухі,  напів  ми  голі,
І  щастя  в  нас  лишень  напів,
Напів  у  день  і  в  ніч  напів.
Напів  усе  ми  розділили,
Коли  ідти  не  стало  сили,
Тепер  каліки  ми  напів,
Де  була  радість  тепер  гнів.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799465
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.07.2018


Шрами

Не  підіймай  на  мене  очі....ні,  не  треба....
Бо  я  не  мавка  із  гаїв,  не  королева,
Огидні  шрами  на  мені,  по  всьому  тілу,
Не  було  місця  на  душі,  бо  долю  злила.
Коли  рубці  покрили  все  -  уродом  стала,
Потрапив  перший  на  лице  -  я  не  зважала,
Останній  мрії  розчавив  -  і  все  довкола,
Із  почуттів  почався  вир  -  не  вирвусь  з  кола.
Ще  рани  деякі  болять  -  бо  це  отрута,
Навколо  сурми  замовчать  -  така  от  скрута,
Згоріло  вщент  усе  живе,  хоч  я  молилась,
Бракує  все  ж  таки  тебе  -  сльозами  вмилась.
Не  підіймай  на  мене  очі...ні,  не  треба...
На  шлях  поставили  тавро  -  я  впала  з  неба,
Уродство  стало  друге  "я"  -  ти  теж  пораниш,
Бо  ти  є  ангел,  я  -  змія,  ти  лиш  роздавиш.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799457
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.07.2018


Коли дощі забудуть дорогу

Коли  дощі  забудуть  до  мене  дорогу,
Сховаю  глибоко  нещадну  тривогу,
І  цукром  розчинюсь  у  твоїх  думках,
Назажди  згубивши  безсилля  та  страх,
Розібю  дзеркала,  де  була  журба,
Я  там  була  монстром,  кривилась  душа,
Зображення  стерті  -  про  них  не  жалкую,
Із  щастям  у  парі  нові  намалюю,
Зіпсуті  сторінки  назавжди  згорять,
Дивись,  там  невзгоди  так  дико  шиплять,
Із  шовку  всі  рейки  -  мій  потяг  в  дорозі,
Розквітло  і  серце  в  прекрасній  облозі..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799338
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.07.2018


Не цілуй заживші рани….

Не  цілуй  заживші  рани,  в  межі  мої  не  входи,
Я  навчилась  виживати  і  кайдани  забери,
Ще  на  мені  залишились  всі  сліди  від  ланцюгів,
Вони  жали,  вони  тисли,  ти  ж  тримав  як  їх  хотів,
Не  малюй  мої  картини  -  в  них  живе  лиш  пустота,
Серед  пасток,  що  розставив,  загубилась  я  уся.  
Розлітались  лживі  фрази  та  згнивали  у  тобі,
У  болоті  наше  щастя  розчинилось  ще  тоді.
Не  тримай  мене  за  руки,  шлях  іде  в  трясовину,
Потопила  біль  і  муки,  відпустила  всю  вину,
Я  була  твоя  рабиня,  укривала  від  дощу,
Ти  казав,  що  просто  мрія,  як  до  серця  допущу,
Нащо  ж  з  зрадою  кохався,  нащо  ночі  всі  зламав,
В  пеклі  шлях  мій  обірвався,  я  стаждала,  ти  -  літав.
Нащо  знову  ти  постукав?  Не  відчиню  -  не  проси,  
Ти  колись  сльозинки  слухав,  був  це  шлях  мій  до  краси.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799337
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.07.2018


Буду там, де ти шукав…. .

Рано-врані,  я  росою  застелюсь  тобі  до  ніг.
Умиватись  можеш  мною,  перейди  лише  поріг,
Опущусь  густим  туманом  і  за  плечі  обійму,
Вітром  теплим  можу  стати,  ось  дивись,  я  поруч  йду.
Можу  сонечком  ласкати,  бути  зірками  вночі,
Тіло  твоє  цілувати  -  я  ж  краплинки  у  дощі,
Можу  бути  я  повітрям,  ароматом  серед  трав,
У  мелодіях  лунати,  бути  там,  де  ти  шукав..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799247
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.07.2018


Не буди мене, благаю….

Не  буди  мене,  благаю....не  буди  мене,  молю...
Я  у  снах  лише  літаю,  я  у  снах  лише  живу.
Зачекалась  довго  ночі,  зачекалась  буйних  мрій,
Там  волосся  розплітаю,  там  чекає  мене  змій.
Він  спокусу  знає  в  очі,  він  лягає  на  плече,
Струмом  плавить  коли  хоче,  тіло  жаром  обпече,
Кров  у  лаву  перетворить,  вона  з  серденька  тече,
Всю  свідомість  наче  зводить,  невагоме  стане  все,
Там  я  дика,  там  грайлива,  там  немає  жодних  меж,  
Там  красива  і  щаслива,  ти  в  полоні  в  мене  теж,
Задрижать  шибки  та  стіни,  бо  торкнувся  ти  долонь,
Пристрасть  схожа  там  на  зливи  -  пробиває  аж  до  скронь,  
Прилипають  простирадла,  вже  бракує  навіть  сил,
Я  тепер  так  ночі  рада,  бо  це  місце  різних  див...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799246
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.07.2018


Лише людина

А  я  всього  лишень  людина  :  комусь  огидна,  комусь  мила,
Комусь  байдуже  чи  давно  згоріло  все  твоє  тепло.
Помилки  роблю  -  це  рутина  і  не  чекайте  зовсім  дива,
Бо  я  не  ангел,  не  ікона,  частинка  є  і  від  дракона,
Що  просить  захисту  також,  від  болю,  прикрощів  і  змов,  
Бо  люди  стали  мов  із  сталі  і  топчать  всі  чужі  печалі,
Морозять  душу,  мов  німі,  стирають  всі  твої  сліди,
Стаєш  у  світі  мов  примара,  байдужість  поруч  -  це  є  кара,
Бо  серед  голих,  сірих  стін  ми  зазнаєм  мутацій,  змін,
Шипами  вкрились,  маски  вділи,  ну  а  під  ними  зпопеліли,
І  виєш  з  місяцем  удвох,коли  відчуєш  знов  підвох,
Що  серед  тисячі  людей  нема  відчинених  дверей,
Здається  доля  поспішила  і  всім  роздала  що  хотіла,
Тобі  ж  лишила  пустоту,  там  моє  місце,  що  ж  -  іду,
Лише  надія  ще  жадає,  що  хтось  тебе  все  ж  так  чекає,
І  ти  для  нього  лиш  одна  у  світі  станеш  дорога.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799197
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.07.2018


А я вся зроблена зі сталі

А  я  вся  зроблена  зі  сталі,
Найвища  проба  на  плечі,
Коли  потріскали  скрежалі,  
Злетіли  ластівки  в  ключі,
У  небі  хмари  обіймали,
І  дощ  співав  уже  без  нот,
Краплинки  з  карми  вимивали,
Старенький  втомлений  блокнот,
Така  розтрісканна  доріжка,
Веде  ж  вона  до  джерельця,
Роззуті  ніжки  давить  трішки,
Та  я  дійду  все  ж  до  кінця.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799196
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.07.2018


Якого кольору печаль?

-Якого  кольору  печаль?
-Вона  прозора,  бо  вся  у  сльозах.
-Такого  ж  кольору  і  жаль?
-А  ти  пригадай,  як  пусто  у  снах.
-Чим  пахне  щастя  чи  любов?
-Вони  всі  пахнуть  лиш  коханим.
-Чому  застигла  в  жилах  кров?
-Занадто  був    уже  жаданим.
-Чому  весь  час  немов  завмер?
-Коли  чекаєш  -  все  зникає.
-Чому  мене  немов  хтось  стер?
-Розлукає  завжди  все  вбиває.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780335
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.03.2018


І ОСЬ, НЕНАЧЕ ТИШИНА….

І  ось,  неначе  тишина....
Замовкло  врешті  все  довкола....
Накрило  сонце  пелена,
Завмерло  все  -  і  це  чудово....
Неначе  вперше  не  болить,
Неначе  вперше  поруч  спокій,
Закриєш  очі,  хоч  на  мить,  
І  чути  знову  рідний  голос....
Лунають  фрази  з  твоїх  вуст,
Що  сердце  лагідно  вкривали,
Медовий  смак,  до  щастя  рух,
Та  ми  у  безвісті  пропали.....
Стікали  сльози  по  щокам,
В  календарі  ми  десь  застрягли,
Я  досі  бачу  в  тихих  снах,
Все  те,  що  ми  в  руках  тримали....
Вже  ніби  легше,  може  й  ні,
Вночі  все  знову  розпочалось,
Належиш  сонцю  -  не  мені,
А  я,  без  серця  лиш  зосталась....

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780143
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.03.2018