| Сторінки (3/212): | « | 1 2 3 | » |
Чим так, Нене, завинила,
що терзають твоє тіло?
Що загострені клики
роздирають на шматки:
одяг, серце, все довкола,
душу болем розпороло!
Що так вабить ворогів,
що крадуть твоїх синів?
Хтиві лізуть до порогу
плюндрувати чисту вроду.
Не спиняє навіть плач.
Без моралі йде палач.
У могилках в білих квітах,
із ляльками сплять сповиті.
немовлята через дрон,
сполягли у вічний сон.
Часом в горі споглядають,
як батьків в труну ховають,
в горі дітки... А за тім,
зник у них водночас дім.
Кажуть винна тут війна...
А насправді вся біда
в ненаситності людей,
що захланні та щодень
гроші - це одна любов,
в ній розплата - наша кров....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011267
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.04.2024
Під окупацією...
Чуже несуть мені ярмо,
шепочуть чужі думи.
І ставлять попелом клеймо,
щоб пращурів забули.
Приціл притисли до чола,
до тих, кого ми любим.
Знущанням чути : "Мы - семья",
а нас огида душить.
В них пахне смертю кожен крок.
Гидкі сліди, мерзенні.
У спину спущений курок.
Цинічний сміх. Скажені.
Тортури, біль, насилля, гніт,
ще й все святе - в облозі.
Ущент зруйновано наш світ,
Та ми в бою. Ми в змозі!
Нема душі. Та й нелюдське
обличчя в окупанта.
Хоч нищить нас та час прийде
впадуть з кремля куранти.
І стрілки зломлять геть усе,
що нам бридке доволі,
крізь плач та біль гаївки ще,
звучатимуть на волі.
Крижанівська Галина
15.04.2024р.
Ваша Українська Мавка ♥️
Присвячується нашим незламним українцям.... Тим, хто опинився в окупації, тим, хто знаходиться під обстрілами, у полоні, закатованим та вбитим.... Усім, до кого торкнулась рука ворога!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011176
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.04.2024
Я згубила писачок.
Він собі сміється.
Закотився в закуток,
навіть не озветься.
Я ж для нього на столі
виклала малюнки,
а він тішиться собі:
знає візерунки.
Вже дістала свічку, віск,
закоптила стіни.
Навіть кошик з шафи зліз,
як же ж всім кортіло,
подивитись на красу,
Великоднє диво,
заспівала писачку
пісню несміливо.
Крутять-вертять вже бочки
писанки чудові.
Різнобарвні геть усі,
в півниках, квіткові.
Так милують мені зір,
до душі орнамент,
писачок створити зміг,
те, що серце вабить.
Краплинка нам світлих думок перед Великоднем. Дитячий віршик.
Крижанівська Галина
16.04.2024р.
Ваша Українська Мавка ❤️
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011175
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.04.2024
Ідуть думки по колу чередою,
І не спинити їх постійний плин,
У них - життя, заплутане війною,
А я одна блукаю поміж тим.
Кричу в пітьму, змиваючи водою,
Сліди жахіть, що ворог розкидав,
І ми самі не будемо собою,
Крізь смерть і біль щось в серці надірвав.
Я - не така, такою і не була,
Десь серед нас мій спокій заблукав,
Життя легке я просто вже забула,
А час іде... Та нас він не впізнав...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010826
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.04.2024
Темні чари розгулялись
серед степу та ланів.
Чи таке в житті тапрялась,
щоб Мара покрала всіх?
Із Війною подружилась,
Запросила наглу Смерть,
Зрада з ними веселилась,
Підлість влізла в круговерть.
Безпринципні, безсердечні,
любять горе та жахи.
Їм тепло геть недоречне,
болем всіяні стежки.
Вабить запах люті, крові,
смак солоний гірких сліз.
В чорноті, душею хворі,
пестять, ніжать лише гріх.
Заглядають мені в очі.
Тягнуть руки до дітей.
Не бояться слів пророчих,
що вже йде їх судний день.
Наряджаю Україну
у коралі з намистин,
у розкішну сорочину
і співаю поміж тим.
Долинають мої ноти,
аж у серце до глибин.
Розчиняють зло, а доти,
всі тримаймось, що є сил....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008912
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.03.2024
Ходять, бродять потерчата,
Ниють, плачуть, мов живі,
Заглядають в дім, малята,
Ласки хочуть так, як всі.
Злять чужі їх колискові,
Треба власну, лиш свою,
Тарабанять в підвіконня,
Перекрикують грозу.
Труться щічками в долоні,
Тихо-тихо уночі,
Спить ґаздиня, сиві скроні,
Пестять маревом у сні.
Промовляють з сумом: "Мамо ..."
Тягнуть рученьки худі,
Рвана одіж... Тепла мало...
Час, мов присуд - все самі.
Сунуть стежками та полем,
І лягають під поріг,
Їх серця налиті горем,
Хто б лишень їх уберіг.
Безіменні і без долі...
Без любові... Як же ж так?
Ніжки стерті до мозолей,
І болить їх все й весь час.
Як почуєш тихий шепіт,
Не цурайся і прийми,
У обіймах стихне лемент,
Спокій прийде назавжди.
Підіймуться аж у небо,
Крила білі їм дадуть,
Янголята.... Вже не вперше
У любові оживуть....
12.01.2024р.
Крижанівська Галина
Ваша Українська Мавка ♥️
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002868
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.01.2024
"Не на часі", - кажуть люди : "Не на часі"!
Забагато опинилось в одній чаші.
Забагато сліз крізь прірву просочилось,
Де кохання в крові з щастям поріднилась.....
Приспів:
Не сваріться, люди добрі, не сваріться,
Обійміться, тісно, міцно, обійміться,
Не шукайте у словах моїх підвохи,
У любові лиш нам скоряться тривоги....
"Не на часі", - кажуть люди: "Не на часі"!
А коли ж важливі стануть думки наші?
А коли ж ми будем жити почуттями?
І ділитись тим, що в серці в нас із вами?
Приспів:
Не сваріться, люди добрі, не сваріться,
Обійміться, тісно, міцно, обійміться,
Не шукайте у словах моїх підвохи,
У любові лиш нам скоряться тривоги....
"Не на часі," - кажуть люди - : "Не на часі".
Крижанівська Галина
01.01.2024р.
Ваша Українська Мавка ❤️
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002133
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.01.2024
Я йду по знищеній землі...
О Боже, скільки тут вже горя...
Приходить маревом у сні...
Примари сотнями говорять...
Вони і плачуть, і кричать,
І часто просять допомогу,
І над могилами стирчать,
Ідуть слідом усю дорогу.
Вони ведуть мене кудись,
Тримають руки, плечі, ноги,
Я відчуваю: їх болить,
І стогнуть часом від знемоги.
У них немає більше тіл,
У кого де воно лишилось:
В руках цих нелюдів, катів,
У муках гасло і ломилось.
У полі деколи, в лісах,
В уламках гострих, під плитою,
Повсюди пахне людський жах,
Що просто скований пітьмою.
Я чую дзвони, часом спів,
Дитячий, наче, повен віри,
І тут не стримати вже сліз,
Мале не знає, що їх вбили.
Не знає те, що не жива,
Пожити толком і не встигла,
Немає стін...Та й міст нема...
Зола і кров, аж стигнуть жили...
Я йду по стомленій землі,
Збираю в жмені те минуле,
А хтось малює вдалені,
Коли щасливі люди були.
30.12.2023р.
Крижанівська Галина
Ваша Українська Мавка
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002020
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.12.2023
Яка ж ти тендітна, моя Україно!
Душею - багата, у серці ж - ранима,
Ти наче панянка, що має скарби:
Величні є гори і щедрі лани.
Та що там казати, діброви та кручі,
Цілющі джерела і скелі могучі,
Ще й море прозоре із чистим піском,
І добрі є люди, хоч вічно з щитом.
Стоїш під прицілом, під поглядом грифа,
Ховаєш все рідне, бо кров'ю облите,
Втомилась втрачати коханих в війні,
Сторіччя минають з вогнем у пітьмі.
Від батька до сина, під бій барабана,
Могили зростають, навколо кургани,
Де гетьман тримає свою булаву,
А ми - за плечима в запеклім бою.
Танцюєш в гаєчку під скрипку, цимбали,
І ватра палає, співаєш із нами,
На сукні щоразу сліди від золи,
Тікаєш щосили по спраглій землі.
Співаєш про ніжність свою колискову,
Про щастя безмежне і долю казкову,
І сієш пшеницю під ясну зорю,
Смієшся, хоч важко. За це і люблю.
30.12.2023р.
Крижанівська Галина
Ваша Українська Мавка ❤️
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002019
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.12.2023
Заговорю кожну долю,
Оберегів наплету,
Щоб ні куля, ані зброя,
Не траплялись на шляху.
Хай тікає рід проклятИй,
В своє пекло! Сарана!
Наших хлопців не дістати,
Бо за ними стою я!
Бо за ними Україна!
Кожна матір, батько, Бог!
Кожна жінка і дитина,
І на захисті - ЛЮБОВ!
Наші мрії про прекрасне,
В серці світло та добро,
Наше Сонце ні, не згасне,
Ну а ваше - вже давно!
Хай сплітають трави ноги,
Всім загарбникам лихим,
Їхні думи вже зі мною,
А тіла де? У труні.
Хай зникають, як примари,
Хай розчинить їх туман,
Треба чари? Будуть чари!
Сильне слово і дурман.
Галина Крижанівська
14.12.2023р.
Магічна серія)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001782
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.12.2023
Опустились зорі ясні,
Тихо, плавно у мій дім,
Боже мій, які ж прекрасні,
Засіяв із ними двір.
Заплелись неначе в стрічку,
Під таночок у вінок,
Підпалили кожну свічку,
Це таємний їх зв'язок.
Шепотіли щось знічев'я,
Розпочавши ритуал,
Ну а я, мов мавка, фея,
Опинилась серед трав.
Повели мене за хмари,
Застеливши світлий шлях,
Ну а там ми чарували,
І ніхто нас не шукав.
Замішала павутинку,
Ніжну-ніжну з диво-хмар,
Нею вкрию Україну,
Обірвавши гіркий жах,
Затолочу слова в попіл,
І за обрій дремену,
Де сховався підлий ворог,
Там розсиплю цю золу.
Не пройдете! Повертайтесь!
Допоможе мені Бог,
Зорі знову укривають,
Мій багряний помсти крок.
16.12.2023р.
Крижанівська Галина
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001736
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.12.2023
Ти візьми воскову свічку,
Запали серед пітьми.
Вийди в двір у темну нічку,
І на мою свічку йди.
Мерехтить тендітне світло,
Зло тікає! Прожени!
Вогник мій блукає вічно,
Тож і ти зі мною йди.
Долучись до цього жАру,
Хай розсіє пелену,
Нам ще трішки сили мало,
Але я її збагну,
Як поглину, розпізнаю,
Так із вогником роздам,
Свічку в північ все ж тримаю,
Ти зі мною теж тримай.
26.12.2023р.
Крижанівська Галина
Ваша Українська Мавка
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001735
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.12.2023
Закувала зозулечка у Іванки, у садку,
Розпрямилися крилечка, заховалась у кутку,
В гори душу зазивала, де чекає доля,
До мольфара залітала, знала точно хто ми.
Сили взяла у водиці, що дзюрчить віками,
Де журилась молодиця, там вела стежками,
Десь у папороть пірнула, чарувала "ку-ку",
Юнаки чуть не спіймали, як вела на Кукул,
Обернулася на мавку там, де Марічейка,
Тут писали древню казку ще й про соловейка.
Як стомилася зозуля - сіла на соснині,
Об'єднати різні долі мріє пташка й нині.
Як почуєте сіреньку гучно на долині,
Приведе Вас аж до щастя, йдіть там на вершини.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925208
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.09.2021
Смерть гуляла серед парку,
Розглядаючи весну,
Та й присіла там на лавку,
Бо побачила красу.
Кожен янгол-охоронець,
Крила пишні розпустив,
Прикриваючи всіх поруч,
Проходив хто лиш хотів.
Одиноко стало смерті,
Біля неї - тільки страх,
І кричить серед алеї,
Перебитий сірий птах.
Він страждає там від болю,
Перехожим - все одно,
Заклопотані собою,
Всі проходять, як на зло.
Смерть дивилась на страждання,
Встала, тихо підійшла,
Відчувала вже бажання,
Бо там плакала душа.
Простягла худющі руки,
Птах покірно ліг туди,
Тільки дівчинка маленька,
Встигла вихопити з них.
Янгол став там-охоронець,
Попросив лиш: "Не бери,
Ми подбаємо, ми в поміч,
Дуже прошу - відійти".
Відступила смерть старенька,
Сумно стало - знов одна,
Тільки дівчинка маленька,
Їй дарунок принесла.
"Ось тобі - це мій ведмедик,
Він зі мною кожну мить,
Та тобі це більше треба,
Ну тримай і посміхнись".
Йдуть дощі, а серед парку,
Смерть з ведмедиком сидить,
Розглядають разом хмари,
Є тепер з ким гомонить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909238
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.03.2021
Спить весна, укрившись снігом,
У шкарпеточках з хутра,
А зима гойдає тихо,
Хоче правити сама.
Спить весна, десь за горою,
У колисочці з трави,
Сни її під осокою,
Чатували вартові.
Спить весна під хуртовину,
Тільки пролісок малий,
Обіймає її тіло:
«Прокидайся вже, мершій».
Сплять тепер зима та осінь,
Літо плаття собі ш’є,
А весна чаклує поки,
Де зозулечка кує.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907565
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.03.2021
Жайвір в полі заспівав-
Звуки це дитинства,
У пшеницю вглиб пірнав,
Там росли й суниці,
Між волошок, між стежок,
Розгулялась пісня,
Та й живе серед думок,
Ще й під шепіт листя.
Літнє сонечко жарке,
Бавилось в водиці,
Глянь, промінчиком веде,
Де були чорниці,
Боса ніжками ступлю,
У холодні роси,
Я ці спогади люблю -
Оселились в просі.
Дмитрук Галина
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907050
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.03.2021
Ти – мій демон, ти – мій ангел, ти – чуттєвий мій вогонь,
Дим табачний ліг на профіль, один погляд - впала бронь,
Хай буденність буде поряд та у неї є межа,
Тільки ніч опустить штори – пристрасть в танго ожива.
Прикривають спинку коси, ніжки - в розрізі в туфлях,
Ніжний стан – в міцних долонях і жага в твоїх очах,
Шийку стиснули коралі, смак вина вже на устах,
Твої форми – ідеальні, я їх бачила у снах.
Дотик плавить всю свідомість, хоч зі мною ти давно,
Наче вперше томний подих, трепет в серці все одно,
Надивитись – я не можу і від цього свій екстаз,
Закохатись знову й знову в тебе можу по сто раз
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905208
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.02.2021
Знову тужить моє серце,
Тужить за коханим,
Я є тут, а він - далеко,
Бачать його хмари.
Що там робить, мій миленький?
Вітер щось розкаже,
Чи сумує, мій рідненький?
Місяць хоч підкаже?
Просто очі закриваю -
Бачу тебе в мріях,
У думках там обіймаю,
Що ж зі мною дієш?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896413
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.11.2020
❄А у мене вже святковий настрій❄
Десь там, високо, серед хмар,
Де місяць срібний - неба пан,
Де зорі встали у танок,
І знають сенс усіх думок,
Там править чудом Миколай,
В святкову ніч його чекай,
Якщо добро - це твоя суть,
Дари із неба вам несуть.
Молися щиро і тоді,
Святий ще й прийде у біді,
Почуєш дзвоники не раз,
Він знову йде - це дива час🎇
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896412
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.11.2020
Так страшно в темному кутку,
Коли чатують вОвки,
Коли й сама на ланцюгу,
І душу рве до крові.
Коли не вірять - дикий біль,
Тебе муруть в стіни,
А світлий промінь втратив ціль,
А живиться з довіри,
Лиш Бог Великий в небесах,
Він знає щиру правду,
Розвій, прошу, цей підлий страх,
Не дай підти в омані.
Коли всі чисті почуття,
То в них ростуть і крила,
Чому ж підкралось нагле зло?
Його тут не хотіли.
І винна стала без гріха,
У цьому біль пекельний,
Своє завжди я берегла,
Чому ж зломилась стеля.
Я вірю в Бога в небесах,
Він все ж розкаже правду,
Ти лиш один і це є факт,
Хай зникне страх назавжди
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895882
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.11.2020
Я дуже люблю снігопади,
Коли кружляє сніг лапатий,
Мороз лютує у дворі,
А візерунки є на склі.
Я дуже люблю дух Різдва,
Якби могла, то ним б була,
Творила б вічно чудеса,
Щоб у душі була краса.
Щоб диво в серці ожило,
І люди вірили в добро,
Свічки горіли на столі,
Ялинка, вогники, пісні,
Молитва Господу за все,
А казка в часі оживе,
І теплий сведрик на тобі,
Я це все бачу, мов у сні.
Шкарпетки з оленем, камін,
І чути з неба передзвін,
Твої обійми, заметіль,
У цьому щастя є. Амінь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894555
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.11.2020
Наша мова українська -
Мова колискових,
Вся уквітчана, барвиста,
Море слів казкових,
Наче стрічки у віночку,
Стелиться в ній рима,
Бережи її, синочку,
Доки серце щире.
Хай летить вона піснями,
Що співає доня,
І звучить під вівтарями,
Як єднає доля,
Хай вогонь у ній зростає,
Слово - також зброя,
Вона у серці, відчуваєш?
З нею знаю - хто я!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894467
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.11.2020
Закувала зозулечка у Іванки, у садку,
Розпрямилися крилечка, заховалась у кутку,
В гори душу зазивала, де чекає доля,
До мольфара залітала, знала точно хто ми.
Сили взяла у водиці, що дзюрчить віками,
Де журилась молодиця, там вела стежками,
Десь у папороть пірнула, чарувала "ку-ку",
Юнаки чуть не спіймали, як вела на Кукул,
Обернулася на мавку там, де Марічейка,
Тут писали древню казку ще й про соловейка.
Як стомилася зозуля - сіла на соснині,
Об'єднати різні долі мріє пташка й нині.
Як почуєте сіреньку гучно на долині,
Приведе Вас аж до щастя, йдіть там на вершини.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892846
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.10.2020
Шумить над ставом очерет,
А місяць зник над полем,
Мовчить і ясен про секрет,
Сльозами вкритий, болем.
Роками зламана верба,
Всихалась із журбою,
По ночам відьма молода,
Вмивалася росою.
Збирала зілля, дикий мед,
А шрами прикривала,
Удень ховалась у намет,
Людей всіх проклинала.
З кропиви платтячко сплела,
Із терену віночок,
Коли приходила весна,
Пускалась у таночок.
У ніч, коли туман гуляв,
Прийшов у ліс хлопчина,
І відьму чорну відшукав,
Щоб диво сотворила.
Благав навколішках її,
Бо долю свою втратив,
Кохав дівчину він колись,
Та сильно в серце вразив.
Вона пропала десь, пішла,
А він у слід сміявся,
А потім втратив вірний шлях,
У сіті тьми попався,
Клювали ворони старі,
Глибоко, аж до крові,
Коли співали кобзарі,
Все згадував з любов’ю.
Упав додолу, до землі,
«Я більше так не можу,
Ти, відьмо, чари наведи,
Зніми цю дику ношу».
А вітер хмари розігнав,
І зорі посміхнулись,
Зірвали відьмину вуаль,
А це кохана була.
Уся заплакана, стоїть,
У опіках обличчя,
Сердешна трепетно дрижить,
«Я думала: я лишня!»,
Він милу швидко підхопив,
В обіймах разом плачуть,
Де є образа в почуттях,
Обидва завжди платять.
Шумить над ставом очерет,
Кохання відродилось,
І знов у ясеня секрет,
Дитя у них родилось.
Автор : Дмитрук Галина
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892607
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.10.2020
Мовчать віками гори,
Сховавшись у туман,
Та знають правду : "Хто ми",
Це їхній дух - шаман,
По стежці на вершину,
Зустрінем справжню суть,
Чи оживем, чи згинем,
Вітри про це шепнуть.
Орел в імлі, чи олень,
Чи вовк твій поводир,
Затихло все, лиш гомін,
Почуєш що хотів,
Тут час пливе так дивно,
Мов дзеркало криве,
На серці трішки зимно,
Та знайдеш ти себе.
Мовчать віками гори,
Під зливу наче сплять,
Чумацький шлях і зорі,
Це чари - мерехтять.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891832
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.10.2020
Тремчу…
Тендітна та прозора,
Від подиху зими,
Душею надто гола,
З застиглими крильми.
Мовчу…
Німа та ще й незряча,
У коконі пітьми,
Спікала кров гаряча,
Розпалена людьми.
Стою…
Я трішки скам’яніла,
І трішки не жива,
За себе бій програла,
У мені зникло «Я».
Молюсь…
Завмерли так долоні,
Зігрій, як вмієш ти,
Лише в твоїм полоні,
Сягну я висоти.
Вдихну…
Поволі та глибоко,
Замовк тривожний дзвін,
Іду, мов за пророком,
Зриваючи полин.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891787
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.10.2020
У похмуру, сіру днину,
Коли мусим завжди бігти,
Двадцять п’яту ти годину,
Зможеш дивом оживити?
Поза межами людського,
Де зникає клопіт, біль,
Щастя хочу неземного,
Подаруй свій чудо-хміль.
Хай цей час, мов з паралелі,
Де навколо тишина,
Де вклоняються лілеї,
Погляд ніжний, ти і я..
Ця годинка, лише наша,
Непорушна і свята,
Хай з камяння встане стража,
Мить для мене - золота.
Наче вперше доторкнешся,
Запалає знов вогонь,
Як невинна наречена,
Я примножу цю любов.
Таємниця цього часу,
Як закінчиться доба,
Двадцять п’яту цю годину,
Дуже прошу в небесах
💛💛💛
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890896
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.10.2020
Спить пташка у гаєчку,
Спить ставок і гори,
Сплять малята під крилечком,
Спить, втомившись човен,
Лиш дівчатко, край віконця,
За коханим тужить,
Чеше роси, течуть сльози,
Бо сумує дуже.
Спить верба, що біля хати,
Милого стрічає
І стежинка, що роками,
Кроки відчуває,
Спить у зорях кожна хатка,
І снопи у полі,
Лиш дівча не спить щоночі,
Доки ти не вдома...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890775
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.10.2020
Буває часом, я - не я.
Немов життя проходить поряд,
Зависне час в календарях,
І десь у даль зникає погляд.
Буває часом, що душа,
Немов витає поза тілом,
І ниє, хоче в небеса,
Хоча насправді вкрилась пилом.
Буває часом вийде тінь,
І яструб крила вже розправить,
Летить угору, в височінь,
А я, мов миша..мене давить..
Буває часом, я - не я,
І доля збоку споглядає,
Немов у світі немовля,
На чудо завжди ще чекає...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890738
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.10.2020
Буває часом я - не я.
Немов життя проходить поряд,
Зависне час в календарях,
І десь у даль зникає погляд.
Буває часом, що душа,
Немов витає поза тілом,
І ниє, хоче в небеса,
Хоча насправді вкрилась пилом.
Буває часом вийде тінь,
І яструб крила вже розправить,
Летить угору, в височінь,
А я, мов миша..мене давить..
Буває часом я - не я,
І доля збоку споглядає,
Немов у світі немовля,
На чудо завжди ще чекає...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890737
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.10.2020
Була тоді я ще мала,
Коли прийшла незвана осінь,
Вона стояла, мов німа,
А дивний сад покликав в гості.
Розкрилась хвіртка і скрипить,
Коли із вітром розмовляє,
Зі мною осінь в одну мить,
Уже у хованки блукає.
Торкнулась квіту - і нема,
Жовтіє листя, опадає,
Дерева лисі, от біда,
І зелень вся кудись зникає.
Пробрався холод у думки,
Туман сховав кудлатий промінь,
По щічкам вже біжать струмки,
Сороки крик зчинили, гомін.
Забрала осінь мої сни,
У хмарку сльози всі зібрала,
Від тоді йдуть дощі рясні,
Коли у сад мій заглядала.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890188
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.09.2020
Дрімав ставок, сховавшись у лілеях,
А темна гладь на землю уляглась,
Весь світ мовчить, його колишуть феї,
А таємна ніч у чорне зодяглась.
Мов тіні сни пливуть у кожну хату,
Зібрали страх, тривоги та печаль,
Та місяць знов, мов стража йде на варту,
Зі срібла ш'є ошатну світлу грань.
Де промінь є, зникають злі картини,
У снах тепер витають чудеса,
Та чорна ніч підбурила хмарини,
Суцільна тьма, сховались небеса.
Над мохом там кричить, злякавшись сич,
І вітер-брат зривав пухкі окови,
Де гострий край прорізав місяць бік,
Іде цей бій віками загадковий...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890117
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.09.2020
А мамині квіти, зустрінуть на ґанку,
І з хати заглянуть за білу фіранку,
Ростуть у садочку, де бджілки працюють,
Сповиті любов'ю нас завжди чатують.
А мамині квіти, так пахнуть весною,
Радіють світанкам і ваблять красою,
Так ніжно тримають свої пелюсточки,
Немовби надворі спелися в таночку.
А мамині квіти я вдома шаную,
Це мама зірвала, то ж ласку відчую,
Відчую турботу, з якою саджала,
Відчую те щастя, що завжди вкладала...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888843
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.09.2020
Спробую дитячу тему)))
Дві маленьких качечки,
У дворі гуляли,
І циплят жовтесеньких,
Голосно гукали,
Позбігались діточки,
Встали у куточок,
І зі сміхом радісним,
Втікли у гайочок.
У травичці заховались,
І стирчать лиш лапки,
Їхні жовті крильця, спинки,
Наче цвіт кульбабки.
Мама качка й мама курка,
Діток не сварили,
У пір'їнках їх ромашки,
Поруч так сиділи...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888645
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.09.2020
Густий туман, мов сивий дід,
Укрив усе собою,
І пів сторіччя древній ліс,
Дужив лише з імлою.
Там править холод серед крон,
І мох цілує стовбур,
Це рай- земля для всіх ворон,
Сухих дерев там стогін.
Косуля стежку віднайшла,
І клич усім пустила,
А мавка коси розплела,
У став росу носила.
Всю ніч збирала серед трав,
В долоньках розгубила,
Коли весь світ тонув у снах,
Вона дива творила.
Пряла мережива цупкі,
Де срібне павутиння,
Каміння - сторожі весни,
Скривали чудо-зілля.
Де мавка спала, цвіркуни,
Співали колискові,
Ховались в папороть вони,
Пісні, немов казкові.
Під місяць плакала не раз,
Бо ліс, немов темниця,
Кохання в ньому не знайшла,
І знову там сніжиться.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888644
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.09.2020
Я хочу бути потрібна...
Неначе повітря, чи свіжа вода,
Спадати, мов зоряне світло,
Коли огортає вночі пелена.
Я хочу буяти вітрами,
Коли є пустеля у твоїх думках,
З дощами весь час цілувати,
Краплинками ніжно по твоїх вустах.
Я хочу стелитись імлою,
Сховати від світу, глянь, інших нема,
Укрити тебе з головою,
Кричить, чуєш, серце, хоч зовні німа.
Я стежкою хочу зостатись,
І кожен твій крочок, повір, стане мій,
І в душу твою лиш пірнати,
Лише, дуже прошу, дозволь це мені....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887968
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.09.2020
Немає часу для життя,
Чи просто : часу жити!
Ідуть хвилини в небуття,
Та їх не зупинити.
Немає часу для обійм,
Для теплих слів зізнання,
Для здійснення маленьких мрій,
Немов межа є крайня.
Немає часу для близьких,
Ми завжди у погоні,
Для співу пташечок дзвінкіх,
Ми загнані, мов коні.
Поглянь, навколо - там краса,
І так близенько гори,
Немов з граніту є стіна,
Марніємо в оковах.
Бринить на віях вже сльоза,
Знов пустка тут чекає,
Це наша злітна полоса,
А час для нас? Немає....
Проходить день, за ним йде ніч,
Глянь, зорі все палають,
Дарую, чуєш, дивну річ,
Мій час тебе збагатить.....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886470
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.08.2020
Чорна кава, наче танго,
Пристрасть у ковточках,
У неділю рано-рано,
Аромат в куточках,
Ти мені даруєш чари,
Я у них купаюсь,
Чашки ставимо у пару,
Ними надихаюсь.
Чорні фарби таємничі,
Будять мої мрії,
І виводять букви тихо,
Вимагають дію,
Шифр легко розгадала,
У татУ сховала,
Імена, що об'єднатись,
Ніжно малювала....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882176
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.07.2020
Про що мовчать твої вуста?
Важкі, самотні думи?
Скажи мені, я вже не та?
Чому ти у зажурі?
Застиг твій погляд, мов граніт,
Куди поділась лава?
Невже зламався той магніт,
Тобі ж його віддала.
Чому так тихо навкруги?
І серце ледве стука,
І де ця магія весни?
Невже й вона заснула?
Візьми за руку, як колись,
Мов вперше мене бачиш,
Пройдемось стежкою кудись,
Я ж поряд, це щось значить?
Ця пустка чорна у душі,
Чи є для мене місце?
Всі двері знову на ключі,
Я ж хочу бути ближче,
Мовчить у тиші й телефон,
Немає навіть звістки,
А може зовсім вже забув?
Та як без ласки жити....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882157
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.07.2020
Одягну сорочку білу,
З льону аж додолу,
Боса встану на стежину,
Що біжить із дому,
Цілували стопи роси,
Де сікло каміння,
Розпустила довгі коси,
Шлях мій до спасіння.
Річка берег омиває,
Манить в бурні води,
Серце ніжне клич приймає,
Чує шепіт, мов би,
Весь поділ прилип до тіла,
Став напівпрозорий,
Помолилась, як уміла,
Аж почули гори.
Сльози крапали поволі,
Біль пішов з потоком,
А на знак важкої долі,
Птах злетів високо,
Хустку вкрала глибина,
А віночок хвилі,
Скелі пишуть імена,
Та стоять безсилі....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881400
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.07.2020
У Карпатах, у високих,
Де в річках стрімкі потоки,
Злиться Чорний Черемош :
Вкрав кохану лісовоз...
Вкрав смерічку любу, милу,
Залишивши голу брилу,
Наче душу розтоптали,
Роз'єднали, не спитали.
А вони століття поряд,
Знав, що значить кожний погляд,
Цілував її в долоні,
А вона його у скроні.
Небо зливою ридало,
Силу річці надавало,
Розламавши всі пороги,
Розмивав людські дороги.
Заглядав у кожну хатку,
І шукав про милу згадку,
Кликав в поміч всіх братів,
Прут, Стрий, Опір, разом всіх.
Бушували грізно друзі,
Страшно було всій окрузі,
Бо у кожного в лісах,
Були поряд ясен, граб...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880875
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.06.2020
Задерті штори...нічка...тиша...
Твоя оголена душа....
Свідомість мрії ніжно пише...
Жаданий ти та спрагла я...
Табачний дим під тихий джаз,
Тоненький локон впав на шию,
Не чує світ інтимних фраз,
Тобі лишень я їх довірю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880866
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.06.2020
Без мене виросте трава,
Без мене літо забуянить,
Без мене й осінь золота,
Зима красою також вабить.
Без мене море голубе,
Без мене пташки теж співають,
Без мене Всесвіт завжди є,
У ньому час життями править.
Без мене сонечко зійде,
Без мене промені пускає,
Цілує ніжно так тебе,
Без мене все і так буває....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880626
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.06.2020
Злітають сльозинки росою із вій,
Частинки, краплинки із чаші надій,
На дні, десь глибоко, сховались вужі,
Це ті, що так жалять до крові в душі,
Десь відчай побачив у серці шпаринку,
І лізе так нагло, пече аж до крику,
Благаю, спинися, тобі тут не місце,
Там щастя витає, його це обістя,
Та втома, турботи, неначе німі,
Так давлять, так душать, як демони злі.
Співай мені пташко, щоб зливи пройшли,
Щоб сонце сміялась у чистім вікні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880512
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.06.2020
Як тихо знов звучать пісні,
Замовкли вмить крилаті струни,
Печаль п'є чай десь у мені,
Останній дзвін...його ви чули?
Замок зірвав нежданний гість,
Його у дім ми не чекали,
І сум тепер сердечко їсть,
Це злість кордони всі прорвала.
Чого прийшли? Хто вас впустив?
Ідіть далеко, десь за хмари,
Отруту свою заберіть,
А пальці міцно всі стискали.
Для вас немає місця тут,
Для сліз ми місця не шукали,
Допоки сум не скинув пут,
Ми щастя тихо заховали.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879925
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.06.2020
Опустіла трішки хата,
Без улюбленця мого,
А була така кудлата,
Тепер в серці запекло,
Відлетить душа маленька,
Знаю точно - прямо в рай,
Ти в думках моїх, рідненька,
Ніжна, мила, прощавай...
Сльози крапають додолу,
Якось трішину дало,
Так пищання треба твого,
Ні, мені не все-одно.
Продзвенять останні дзвони,
Пташки сядуть на гілки,
І співатимуть для тебе,
Як мені співала ти.....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879122
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.06.2020
Бетонні хащі міста сховали білий світ,
З вікна лиш сірі стіни, з цементу краєвид,
І сонце, мов із цегли, не сходить,бо важке,
А дощ, мов грає в кеглі, по плечах нагло б'є.
Тут все зависло в часі, у пам'ятках життя,
Є статуя ромашки, а ліс росте з сміття,
Залізні вікон грати тримають провода,
А я вже не згадаю, яка на смак вода.
Зростають й далі мури, а гори лиш у снах,
Втомились і амури, бетон в них на руках,
Лише маленька птаха, зарилась у гілля,
Співає, мов у полі, задихала і я....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878011
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.05.2020
Кримезні титани, сторожі великі,
У них із каміння проточені лики,
Дебелі їх плечі, глибоке коріння,
Щоночі Карпати чекають видіння.
Закурють трубку, набиту всю зіллям,
Імлою сідає на гори між гілля,
В тумані всі стежки, сховались дороги,
І річка втікає в дощах за пороги.
Їх води збирає собі Марічейка,
І шле до подруги крізь ліс соловейка,
Прокинулась німфа з глибин Ворожеска,
Магура легенду їй нову принесла.
Розпалить багаття дівчатам Чугайстер,
Та люди не бачать - він справжній є майстер,
Лиш олень крізь тишу по моху мандрує,
А може він також щось трошки чарує.
Застиг у тривозі лише Синевир,
І просить сторожу сховати всіх їх,
Густіше у дим загорулась природа,
А люди сумуть : «Там знову негода»!
* Марічейка, Ворожеска, Синевир - озера в Карпатах
Магура - донька слов’янського бога грому та блискавки, війни та воїнів, Перуна, небесна діва — прекрасна, крилата, войовнича. Магура – це українська, слов’янська інтерпретація скандинавської Валькірії. Серце її навіки віддане воїнам, котрі полягли в бою.
Чугайстер - надприродний образ в українській міфології. У легендах та міфах Чугайстер зустрічається у вигляді високого «лісового чоловіка», покритого довгим волоссям та вбраного у білий одяг. За своїм походжннямта описом нагадує лісовика. Хоча це не потойбічна істота, а зачаклований злими відьмами чоловік, котрий блукає лісом. Там він шукає лісовий нявок і їсть їх. Проте до людей Чугайстер ставиться вкрай обачливо і шкоди їм не завдає. Навпаки, як зустріне людину, то поспілкується, побажає гарної дороги та відпустить неушкодженим. Тож для людини цей персонаж не ніс ніякої шкоди і просто гармонійною частиною міфічного світу перевертнів та інших надприродних істот.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877604
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.05.2020
Я прокинусь рано-вранці, ще застану зорі,
Коли сонце розкладає свіжі роси в полі,
Заварю гарячу каву - шле тобі цілунки,
Крізь фіранку промінцями ляжуть візерунки.
Що, скажи, для тебе, милий, можу я зробити?
Так приємно, у дрібничках, в чомусь догодити!
Бо любов – це завжди поміч, ніжне піклування,
Мрію бути вічно поруч, це моє завдання!
Хочеш, знову із дороги, вмию твої ноги?
Щоб вся втома розчинилась прямо із порога,
Що бажаєш - приготую, чи навчусь в’язати,
Хочеш, просто зрозумію, буду обіймати.
Ти тепло це відчуваєш, любиш теж сюрпризи,
Біля ліжка зачекались сонячні нарциси,
Що для тебе я, кохана, можу ще зробити?
Ти скоріше запитався, доки встиг укрити….
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877243
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.05.2020
Я прокинусь рано-вранці, ще застану зорі,
Коли сонце розкладає свіжі роси в полі,
Заварю гарячу каву - шле тобі цілунки,
Крізь фіранку промінцями ляжуть візерунки.
Що, скажи, для тебе, милий, можу я зробити?
Так приємно, у дрібничках, в чомусь догодити!
Бо любов – це завжди поміч, ніжне піклування,
Мрію бути вічно поруч, це моє завдання!
Хочеш, знову із дороги, вмию твої ноги?
Щоб вся втома розчинилась прямо із порога,
Що бажаєш - приготую, чи навчусь в’язати,
Хочеш, просто зрозумію, буду обіймати.
Ти тепло це відчуваєш, любиш теж сюрпризи,
Біля ліжка зачекались сонячні нарциси,
Що для тебе я, кохана, можу ще зробити?
Ти скоріше запитався, доки встиг укрити….
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877242
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.05.2020
А давай я кавуську смачну заварю,
Хай наповниться дім ароматом,
У шкарпеточках теплих на кухню піду,
Ну а ти підкрадаєшся ззаду...
Ущипнеш, пригорнеш, ну і я вже сміюсь,
Збігла нагло по турці на плитку,
Чорна кава густа, без краплин молока,
Зачекай, зараз я все почищу.
Дістаю кожен раз чашки з глини на двох,
У Карпатах вони нам дістались,
Свіжий запах побіг, то ж роби ще раз вдох,
І фіранки від вітру гойдались.
Знаєш, чесно скажу, не так каву люблю,
Як під неї з тобою розмови,
Коли поруч стою, хочеш, ще я зроблю?
Щоб відчути все знову і знову.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876869
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.05.2020
«Добрий вечір, любий Боже!»
(Чути голос в небесах),
«Я - маленьке ангелятко!»
(Має свічку у руках)
«Дуже прошу, Тебе, милий»
(На роботі перший день)
«Щоб мені обрали нині,
Самих злих з усіх людей:
Я їх буду зігрівати,
І читати їм казки,
Завжди поряд там літати,
Щоб в добрі були думки,
Я увагу подарую,
Бо вони на самоті,
Про любов лише жалкують,
Їм тепла же ж не дали.
Їх не слухали уважно,
Не питали : «Як життя?»,
Стали душі ці пропащі,
Бо топтали почуття,
А коли б холодну пору,
Хтось би ніжно пригорнув,
Чаю з медом влили б впору,
То лихим би і не був.
Я знайду для них там пару,
Щоб любили просто – так,
Щоб вночі молились разом,
Це ж є щастя, чи не так?»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876867
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.05.2020
Я хочу до тебе…..
Триматиму небо…
Здолаю пустелю, крізь біль та печаль….
Я хочу до тебе…..
Моя це потреба,
Крізь прірву прорвуся, наповню грааль….
Паламані крила, обшарпані вітром,
В крові забруднились, забився пісок,
Я їх підіймала – стигмати зостались,
Несперпним по лезу ставав кожен крок.
Та ти став промінням, жаданим видінням,
Пророком кохання, що вабить у даль,
А серце з каміння зцілив диво-зіллям,
Ми в ріках глибоких топили весь жаль….
Я хочу до тебе…..
Триматиму небо…
Здолаю пустелю, крізь біль та печаль….
Я хочу до тебе…..
Моя це потреба,
Крізь прірву прорвуся, наповню грааль….
Розхристані мрії ламали надії,
Окови врізались, вечепили давно,
Та все ж я посмію і щастя посію,
Його ми з тобою розділимо вдвох,
Нехай чорні круки клювали у руки,
Боліло, як в шкіру врізали тавро,
Відчув теж ці муки, не буде розлуки,
У мені, я знаю, твоє є ребро…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876737
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.05.2020
Чуєш, милий, як трембіта зазиває в гори?
Там, де ріки розтеклися ми відчуєм хто ми!
Світ казковий із вершини зазира з-під хмари,
Глянь туди, на полонину, бігають отари.
Десь відлунням обізвались дзвоники із шиї,
Сокіл небо облітає, краєвид цей - мрія.
А смерічки там танцюють, як попросить вітер,
Зорі з місяцем зустрінуть, наче хтось засіяв.
Знов тріщить вночі багаття, зранку чудо-кава,
Коли п' єш, то це вже щастя, наймачніша страва,
А туман хребет укриє і стоїть, мов, сивий,
Коні вийдуть на долину, наче ми в картині,
Люблю, милий, відчувати, як вдихають гори,
Люблю стежки ці топтапи, запах моху, хвої,
І з тобою покоряти, те, що ще не знаєм,
Хочу знову на вершину....теж це відчуваєш?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876609
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.05.2020
Монотонно, монохромно пропливають сірі дні,
Мов спустилась нагла втома, люди стали всі скляні,
Попіл стелить вдаль стежини та й в дорогу лінь іти,
Світ так схожий на пустелю, в ньому всохлись кораблі.
Сіре сонце десь у хмарах, заступило краєвид,
А вікно у вічних краплях, наче дощих тут застиг,
Шепіт чути, тихий-тихий, мантри мовить водоспад,
Причаїлась горе-лихо, сірим труїть кожен сад.
А ти лихо проганяєш, з сонця виткав ніжний плед,
В світле серце одягаєш, ну а я - це твій секрет,
Перед Богом маєш щастя, бо ти душу врятував,
На краю була так близько, а ти квіти дарував....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876601
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.05.2020
Не відкладай мене "На потім",
Прошу, молю, не відкладай...
В турботах застрягнем, а також в роботі,
Тим часом пустує наш затишок, рай...
Торкнися до личка - потону в долонях,
Допоки ще можу, допоки жива,
Я пристрасть твою відчуваю у скронях,
А так це смакує на ніжних вустах.
Торкнися до серця - там твої лиш очі,
Без них я страждаю, без них я пуста,
Розділемо щастя, що сіють нам ночі,
За тебе я завжди молюся в сльозах.
Допоки я поруч, допоки існую,
Допоки я можу сказати слова,
Про те, що кохаю, про те, що ціную,
Про те, що ти твориш для мене дива.
Цілуй, я благаю, допоки ти зможеш,
Бо в губи холодні цілують лиш раз,
Секунди тікають і це так тривожить,
Давай лиш на двох ми помножимо час...
Не відкладай мене "На потім",
Допоки я іще жива....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876519
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.05.2020
Зажурилася верба, ой, засумувала,
Сльози крапали в ставок і давно страждала,
Коси тягне до води, аж скрипить коріння,
Хоче зірочку зловить, марні ж ці зусилля.
Місяць небо устелив срібним цим камінням,
У водичці перебив, мов хвалився вмінням,
А плакучая верба їх хотіла в коси,
У волоссячко б вплела та не має досі.
Завтра прийде новий день, прийде мій коханий,
Серед тисячі дерев я росту остання,
Сяде, може під сосну, може під ялицю,
Я ж без нього пропаду, впаду на травицю.
Знов старалась цілу ніч, втомлена заснула,
Не в красі була вся річ та вона не чула,
Він любив її таку : затишок і спокій,
Завжди поруч з нею був, красень кароокий
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875884
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.05.2020
Запустив проміння місяць крізь щільну фіранку,
Ніч без тебе довга-довга та чекаю ранку….
Ну а ранки, мов без сонця, у дощах та хмарах,
Та й сама, немов без серця, мов тепер примара.
Кава зовсім вже холодна, зі смаком полину,
Я думками вже за обрій, лиш до тебе лину,
Тіло тут, душа з тобою, час повзе поволі,
За тобою виглядають і старі тополі.
Я у снах на них сідала, біла, мов голубка,
Зазивала, зазирала, бо без тебе скрутно,
Через милі відчуваю як ти там втомився,
Ти провів без мене вечір - також зажурився…
Не журись, я на порозі, з хлібом вже чекаю,
І з тобою, я щомиті, прірву цю долаю,
А коли покличе вічність, то візьми з собою,
Ти мій світ, моя надія, дихаю тобою….
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875646
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.05.2020
А від ненечки я маю чотири подарунки,
Вклала в руки, лелечка, мов долі візерунки,
У серденько заклала їх, у душу та долоні,
Народження є першим - його дала у лоні.
А другий меж немає, бо це її любов,
Вона всіх укриває, немає тут оков,
Глибокі, чисті, ніжні, бездонні почуття,
За них я Вам вклоняюся, це захист від сміття.
Мій третій дар від матінки - це всі її поради,
Підтримка, допомога, немає тут і зради,
Де мама, там і щастя, де мама, там малитви,
І рани обтирала, коли ламали битви.
Свій дар четвертий ніжний для зятя передала,
Щоб став він їй синочком добро у нього вклала,
Могутні світлі крила нас дружньо обіймають,
Усе, що мама дала, нас завжди зігріває....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874670
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.05.2020
Ой, навіщо ти, зозуля, в полі закувала?
Ой, навіщо я з тобою вголос рахувала?
Рахувала, наче долю, пальці загинала,
А коли замовка птаха - струни обірвала.
Що тобі ще не сказала? Що я ще не встигла?
Обіймала, цілувала, мов лишилась крихта,
Знову й знову повторяла, що тебе кохаю,
Чи почув мене, рідненький? Час же мій тікає..
Нічка темна, зорі ясні, а на серці дивно,
Я з тобою аж до ранку щиро говорила,
А зозуля посміхалась, птаха, мов чарівна,
Лише двічі закувала, щоб зробити диво...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873363
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.04.2020
Самотність - дикий, хижий звір,
І має брудні ноги,
Затопче ними нагло двір,
І стежить край дороги,
Чекає підло уночі,
Ламає з криком ребра,
Шукає пастку для душі,
Отруту вводить в вени.
Вона, мов рак, вона, мов цвіль,
Пускає метастази,
І ростить там пекельний біль,
Мов лезом ріжуть фрази,
Веде у тінь, ховає сміх,
Катує у полоні,
В думки пірнає чорний гріх,
А страх пече у лоні.
Тепер цей звір живе в мені,
І кігті свої точить,
Рятуй, прошу, знайди в юрбі,
Бо серце мироточить.
Почув...знайшов...забрав з пітьми,
У друзки трісла крига,
По квітах м'яко, любо йти,
Ожила метрва книга.
У ній - ошатні стрінки,
Зцілив криваві рани,
Ми мальви садимо у сні,
У день нас тішать барви.
У білий шовк все загорнув,
Поглянь, у нас є крила,
Корону з золота вдягнув,
У тобі моя сила...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872854
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.04.2020
Колись бабця випікала пасочку до столу,
А тепер старенька стала, відчуває втому,
Тісто ручки не замісять, важко щось робити,
То ж тепер я господинька, буду все творити.
Помолюся, щиро-щиро, Богу за родину,
За добро у кожнім серці, також за Вкраїну,
Скажу : "Дякую", за жертву і за всі дарунки,
Бо за нас Син Божий вічно потерпає муки...
Свічка щось мені танцює, гріє світлом серце,
Паску добре так робити із теплом для тебе,
Для родини і для друзів, і для тих хто поруч,
Хай традиції живуть всі, зробим все власноруч...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872433
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.04.2020
Яка чудова Вербна Неділя,
Ти поруч зі мною, а значить це мрія,
Хай служба удома, за руку тримаєш,
Цей день особливий, для Всесвіту, знаєш?
Палає тут свічка, свячена водичка,
Вербова галузка така символічна,
Молитва лунає, мов голос Ісуса,
З тобою сім'єю до неба торкнуся,
Незвично уперше, проте особливо,
І в кожній події ми бачимо диво,
Співаємо хором усі : " Алилуя!",
Ми поруч, ми разом, тож просто ликуєм....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871742
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.04.2020
Я – наречена!
Весна так робить рік у рік,
Коли буянить вишні цвіт,
Коли, мов сніжні, пелюстки,
Вдягає з дерева – мені!
З берези – кульчики ошатні,
Тендітні, ніжні, делікатні,
Звисають вниз, мов водоспад,
В природи море є принад.
Браслетик бджілки одягають.
Ромашки сонечко тримають,
Пухнасті котики із басьок,
Лягли на шийку, мов у казці,
Імла фату плете щоранку,
Завжди лишає біля ганку,
Із зорей ясних – діадема,
Весна – майстриня, королева!
З дитинства шиє мені плаття,
Під спів цикад, під жар багаття,
Та знову дощ….нечемна злива,
Всі пелюстки додолу змила….
Я – наречена!
Весна так робить рік у рік…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871356
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.04.2020
Сниться сон мені, коханий:
Світла хата за селом,
Де весна пройшлась садами,
Б'ється вітами у скло.
Розмальвані там стіни,
Хоч не модно це тепер,
Та зимою все у квітах,
Наче десь серед озер.
Ти сідий і я старенька,
З церкви йдемо аж під дзвін,
Сонце гріє нам серденько,
Паска вже прийшла у двір.
Вдома свічечка палає,
І родина за столом,
Є батьки, внучат багато,
Діти, правнуки гуртом.
Шум і гам та море сміху,
Стіл накритий для усіх,
Ми щасливі, маєм втіху,
Часом миті аж до сліз.
Що, старенький, завжди разом?
Поруч з нами вся сім'я!
І джмелі гудять роками,
За вікном, де ти і я....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871074
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.04.2020
Багряне небо..висять свинцеві хмари...
Проміння Сонечко забрало під вуаль,
Завмер весь світ, він втратив наче фарби,
Повзе із ковдрою по сутінкам печаль.
Застиг і час, він втратив всю свободу,
Тримав для нас секунди у кутку,
Марнів весь цвіт, розтратив марно вроду,
Затихло все в співочому садку.
Крізь білу млу пробились довгі сурми,
Кричать вони, що скоро вже кінець,
І мідні сльози сипались, так сумно,
Душа в людей затвердла в камінець.
Тримаєш ти так міцно мою руку,
Слова : "Люблю", - до неба долетять,
Молись за всіх, за тих, хто терпить муки,
Почув нас Бог, джерела задзюрчать.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871068
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.04.2020
Як пахнуть квіти у розмаї,
У полі, мов в дитинстві,
Волошки в коси заплітаю,
Букет зберу барвистий,
Із сонцем в піжмурки пограю,
У травах попірнаю,
Де жайвір весело співає -
Танцюю, мов літаю.
Як зорі небом помандрують,
Я чую у серденьку:
Додому кличуть мої рідні,
Букет несу до неньки....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870990
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.04.2020
Я хочу до тебе....
Долатиму небо,
Долатиму пекло,
Крізь терен у рай...
Побачити очі...
Без них темні ночі,
Неначе з безодні
Приходить печаль...
Торкнутись долоні....
І наче в полоні,
В полоні кохання,
Так добре - тримай...
Пірнути з тобою...
І стати весною,
Твоєю весною,
Мене зустрічай....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869517
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.03.2020
[i] - Послухай, коханий, хтось тихо співає..[/i]
- Це матінка моя молитву читає..
За щастя, за долю, за нас із тобою,
Щоб нас оминали біда із журбою.
[i]- Поглянь-но, мій милий, десь свічка палає..[/i]
- Це матінка моя нас в хаті чекає,
Відкрила серденько з теплом і красою,
Ходімо до неї, пройдемось росою.
[i]- Мій сокіл, а знаєш, я щось відчуваю..[/i]
- Це матінка наша крилом укриває,
Душою злітає увись, мов лелека,
І з нами щомиті, хоч близько-далеко....
[i]- За вічну турботу так хочу вклонитись...[/i]
- Так вклонимось разом, ми вдячні є діти,
Застелимо серце їй прямо під ноги,
В любові і щасті хай будуть дороги....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869325
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.03.2020
Колись бувало, знаєш, серед ночі,
Чекала я на місяць та зорю,
Вони сплітались сріблом в теплі очі,
Я очі ці від тоді так люблю..
Колись бувало, знаєш, серед гаю,
Блукала я подалі від людей,
На шепіт йшла, він чувся із розмаю,
Зберіг його віночок із лілей..
Колись бувало, знаєш,серед ставу,
Закрию очі, з хвильками пливу,
Лиш образ твій проник давно в уяву,
Він вже в мені і ним лише живу...
Колись бувало, знаєш, серед свята,
Стікали сльози, крапали в траву,
Ти їх зібрав....тобою вже багата,
Із сонця ткав стежинку золоту....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868685
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.03.2020
Ой, з роси я наместинки,
У долоні брала,
Лоскотали мені ніжки,
Трави біля ставу,
Я зозульку роздражнила,
В очерет тікала,
А коли сховалось сонце,
З місяцем блукала.
Розпустила довгі коси,
В воду опустила,
Зачекала до півночі,
Пісню заводила,
Як почуєш мою душу,
То приходь до зорей,
Чарувала на колоссі,
Розчинилась в полі....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868398
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.03.2020
Скажи, про що мовчать твої уста?
Важкими гронами зависли твої думи...
Чому пожовкло листя - це ж весна?
Чому я щебету в садку давно не чула?....
Де зникло полум'я із карих оченят?
Застиг і віск по свічці, мов зимою,
Чому на вітрі дзвони не дзвенять?
Вони ще є? Чи всі давно поснули?
Хотіла я почути всі думки,
Пірнути в них, немов у тихий став,
Чи є там я? Чи зникликли сторінки?
А ти мені їх шовком розписав.
Я хочу чути все, про що мовчиш,
Бо серце в муках б'ється, мов скажене,
Чи я ще є? В душі усе тремтить..
Хай краще тиша..правди тут не треба...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868360
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.03.2020
Не вдягне у церкві священник корону,
Не скаже для нас він ці вічні слова,
Хотіла б колись я при свічці восковій,
Сказати все те, що мала би я...
Так долечка склалась, ми в штормі пропали,
Тонули, блукали і бачили дно,
Ще й рани від сонця глибокі дістались,
Нас люди травили, ми бачили зло...
Десь відчай закрався, десь крила зламали,
Пустелю зростили, сади позрізали,
Шляхи десь сплітались, а потім тікали,
Та щастя десь поруч....ми це відчували.
Розпяті минулим, побиті до крові,
Ми вже лиш стогнали так тихо, поволі,
Змарніли від часу красиві човни,
Допоки зустрілись...ти ПОРУЧ! Це ТИ!
Повінчані небом, а десь і грозою,
Коханням, душею, до щастя жагою,
Від світу втікали, від всіх заховались,
У тиші на двох ми назавжди зостались...
Тікає щомиті блажена хвилина,
За тебе, мій милий, я б серце спалила,
І хай не у церкві, і хай не у шлюбі,
Та я промовляю: до смерті, мій любий.........
Прийми моє серце, а я твою долю,
Із вітром тепер ми літаєм на волі,
Тобі я вкладаю всю душу під ноги,
Навіки я поруч, немає тривоги...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863628
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.02.2020
Я - зайва...
Я зайва нота, зайвий ключ,
Я зайвий дощ, коли йдуть зливи,
Я зайва квітка серед круч,
Бурян я зайвий серед ниви,
Я зайва стала у житті,
А може нею завжди була,
Я зайва буква у вірші,
Співала, коли всі заснули.
Я зайвий напрям, зайвий клич,
Я зайвий вітер серед бурі,
Я зайва маска із облич,
Струна я зайва у бандурі.
Я завжди зайва...я така,
Мовчи, бо це я відчуваю.
Буває зайвим,що жива,
Що вічно поруч - за це каюсь....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863601
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.02.2020
Ні, ти зовсім не Ромео....
Ти не Кай, не Робін Гуд,
А мені їх і не треба!
Це ж є щастя, ти є тут!
А у нас своя є книга,
Ти у ній - це все життя,
Свій сценарій, свої міфи,
Там де ти, там є і я!
Наш роман завжди безсмертний,
В ній відсутній епілог,
Добре, що я не Джульєтта,
Нам сторінки пише Бог.
Ще промову лиш почали,
А вже книга - це наш скарб,
Я Ромео не чекала,
Ти Джельєтту не шукав!.....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862890
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.01.2020
Хто без тебе я? - Ніхто,
Навіть не людина!
Я без тебе не жива,
Я без тебе згину.
Я без тебе мов німа,
А душа, мов прірва,
Душить нагла пелена,
Мов здирає шкіру,
Наче привид, чи примара,
Без мети та сенсу,
День без тебе - дика кара,
Ніч без тебе - пекло.
Дні важкі, немов зі сталі
І пливуть поволі,
Навіть квіти,мов в емалі,
Мрії просто кволі...
Кам'яніє, замовкає,
Наче і природа,
Все без тебе відмирає,
І зникає врода.
Та лиш мить, коли торкнешся,
Чи почую голос,
Джерело немов проб'ється,
Проростає колос,
Як почую аромат твій,
Забуянить роща,
Розчинились темні дні ці,
Опустилась проща!
Як торкнешся - я веснянка,
Обіймеш - то мавка,
Як цілуєш, то злітаю,
Це мов чудо- казка,
Як ти поруч - я мов фея,
Бачу дивні барви,
Я з тобою королева,
Я без тебе - в пастці.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862738
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.01.2020
Ну, на решті, будеш вдома,
Хай зникає довга втома,
Може, в снах була й не я,
Десь обабіч вівтаря,
Але ти уважно глянь,
Йде дорога наша вдаль,
Кроки твої - по душі,
Всі, що зробиш - всі мої.
Всі думки, немов листи,
Розмовляють геть усі,
В них звучать одні слова:
"Я кохаю! Я - твоя!"
Час забився у куточки,
Шле секунди по шнурочку,
Там, де щастя - аж біжать,
Де чекаю - там обвал,
Тук-тук-тук - це милий звук,
Значить любий уже тут,
Десь чекання розчинилось,
Щойно двері відчинились....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852095
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.10.2019
Осінь стелить у колиску листя жовте-жовте,
Нитки в сонця променисті, з них зіткала ковдру,
Застелила мяко-мяко з золота перинку,
І тобі подарувала з жару намистинку.
Як її подарувала, так дощі полили,
Все тепло тобі віддала та й почались зливи,
Всю любов у жовтий колір змалку закладала,
Впало листя на доріжку - це вона поклала.
Не журись, як сірі будні, бо це осінь рідна,
Кольори пораздавала і тепер безлика.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848086
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.09.2019
Питають Господа усі:
"Скажи, ну де ж Ти був?",
Коли хтось ближній захворів:,
"Чи Ти нас і не чув?"
Зневіра, плач і пустота,
Про зло лише забули,
Коли у світлі є душа,
Для горя ціллю були.
Де гниль, там променя нема,
Йому там не цікаво,
Де тьма, там гостра боротьба,
Із сонечком розправа.
Моліться, чуду поможіть,
Лиш так долають юду,
У серце віру заложіть,
Нема шляху для блуду.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843303
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.07.2019
"Кря-кря-кря" - промовив зайчик,
Знову й знову повторив,
І стрибав неначе мячик,
Коли в лісі голосив,
"Кря-кря-кря" - все вимовляє,
Здивувались і пташки,
Ще такого не бувало,
Щоб розкрякались зайці.
В чому справа? Що тут сталось?
Всім цікаво знати суть,
І довкола вже зібрались,
І з терпінням тихо ждуть.
"Ну а що?" - промовив сірий,
Книгу вгору підіймав,
Як говорять там творини ,
Всім до вечора читав.
Там є качка, є корова,
Жабка, песик і свиня,
Киця, коник і ворона,
А мене, чомусь нема,
Може буду крякотіти,
Моє фото буде там,
Як дізнатися ще діткам,
Що і зайчик є в лісах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843153
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.07.2019
Вічність має форму кола:
Ні початку, ні кінця,
Там є щастя завжди в ньому,
Що породжує життя,
Наче межі змалювало,
Де сховало дороге,
Все погане вмить забрало,
І тебе там береже,
Це сім'я, це цілий Всесвіт,
Де ти сонце, місяць, дім,
Де наш вечір повен бесід,
І так добре нам у нім,
А в кохання твої форми,
Твої риси, аромат,
Крила є, коли ти поруч,
Розквітає диво-сад.
А в кохання серце - діти,
А батьки, немов стіна,
Закривають нас від вітру,
Втратить силу там біда,
Вічність має форму кола,
Коло ніжності й тепла,
Обіймеш - і я у ньому,
Де за руки вся сім'я....
Я дарую тобі вічність,
Ти, коханий, там - король,
З щастя трон, Ваша величність,
А для інших стоп-пароль!
Вірш присвячується обручці)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842806
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.07.2019
Ти малюєш лінії долі…
По моїх долонях……
І подовжуєш лінію життя….
Щодня….
Борозна кохання стає все глибше…
Так ніжно….
А тепло від тебе все сильніше…
Це так потрібно….
Сховаю відбиток душі….
В кулачок…
Немає для щастя межі….
На двох спільний крок…
По пальцях рахуємо дітей…
Їх троє…
Твоя є моя…
А мої є твої…..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840718
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.07.2019
Це було давно….
Та, на жаль, правда….
На жаль, це було зі мною….
Соромно досі…….
Школа, буденність, життя….
Запрошення дали на свято…
Новенька дівчинка прийшла…
До себе кличе всіх багато…
Там буде клас…я не піду,
Я справи свої пороблю,
Мене нема, тож не помітять,
Допоки торт вже не розріжуть…
Минув цей день, я швидко йду,
О, друзі всі, спиную ходу…
-Ну як вам свято?
-Не пішли….у всіх в цей день діла були……
-А хто пішов?
-Біда….ніхто! (запрошених же 28)……
У неї був накритий стіл,
Усе від страв прогнулось,
Одна сиділа лиш за ним,
А мати.....
у сльозах горнулась…..
Минув ще час….
Злетів, мов мить,
А Оля в школу не прийшла…
Серцевий напад і швидка…
Горить на спомин лиш свіча….
А гріх важкий тривожить досі,
Коли вас кличуть – йдіть у гості….
Пробач.......
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840047
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.06.2019
Застелив туман долину,
По ярам до ставу,
Так сховав від всіх дівчину,
У сльозах блукала….
Десь у житі оселився,
Поміж осокою,
Там козак вже зажурився,
Разом із вербою….
Водить стежками примара,
Знають серця чари,
Як лебідочка гукала,
Чули і мольфари….
Стали сизі навіть ночі,
Пусто й темно в хаті,
Не згасають лише очі,
Щастя йдуть шукати….
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840041
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.06.2019
Ой, стиглі черешні у кошик складала,
Для тебе, мій милий, коралі вдягала,
Розшиту спідничку барвистим намистом,
І стрічки в волосся заплела навмисно…
Ой, вишні вклонились низенько додолу,
А сонце сховалось у хмари ще вчора,
Чи прийде, рідненький, тихенько до плоту,
З тобою стояла, хоч мала роботу.
Ой, коле у руки достигла ожина,
Розкриє обійми розлога шипшина,
Студена водиця в глибокій криниці,
Я глечик тримаю – чи хочеш напиться?
Ой, манить солодка, налита малина,
Для тебе я стану чудова дружина,
Де слива співала пісні з осокою,
Я хочу вінчатись у серпні з тобою…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839972
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.06.2019
По небу розтеклися рожеві ріки, мов кисіль,
Згасає день...а квіти випускають дурманом хміль,
Ховає сонечко у міх хранитель дня – Ярило,
Цілує матінка маля і кличе сон – так мило..
Виходять коні вороні, спадають срібні гриви,
У них підкови золоті, вклонились тихо ниви,
Тримає в сутінках весь світ – володар в темних шатах,
В упряжку коней ставить цих та курить чистий ладан,
У сизу мглу вдягнув гаї, де пугач щось гельгоче,
Стоїть, чекає вірно мить: чи птаха щось пророче?
Піднялась ввись, де місяць жде, могутня колісниця,
А світлячок на поміч йде, зірвавшись із травиці.
Дзвенять чарівно бубенці, а з-під копит іскриться,
Де впадуть - зорі загорять, мов з кришталя намисто,
Усіють чистий горизонт - повсюди діаманти,
В кристалах все, немов із нот - це ночі чудо-мантри...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839950
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.06.2019
А зозуля закувала рано-вранці на зорі,
Сонце лагідно стрічала, облітала димарі,
В кожну хатку зазирала, нагадала : «А я є!»,
У селі всі рахували, як пустуночка кує…
Заховалась у ліщині та чекає сизу ніч,
Скелі встали старовинні, ключик мають від сторіч,
Пташка спритно підстрибнула, просить тихо : «Поможіть!...»,
Колись в вічність зазирнула, марить нею кожну мить.
Підійшов владика часу (сива в нього борода),
Посох різко підіймає – зникла птаха, от біда,
У годинник оселилась, серце – точений метал,
І співає щогодини – має новий п'єдестал.
За вікном шумить ліщина, а зозуленьки нема,
Зажурилася дівчина, бо чекала, а дарма….
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839882
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.06.2019
Загарає музика життя,
Де ноти складені в секунди,
Танцюють всі....але не я...
Це роль останньої зануди.
Минає час і в'яне день,
Марніє з ним моя краса,
Опавший цвіт прикрасить пень,
Уже не зцілує роса.
Ось білий вальс...вже я почну,
Граційно зроблю реверанс,
Кохання є? Його знайду,
Дає життя на щастя шанс..
Співає ніжно кселофон,
В кохання плачу на плечі,
Підхопить флейта дивний фон,
Чи це вживу, чи це у сні...
Так тихо доля повела,
Тебе вже бачу в дзеркалах,
Вуаль трагедії зняла,
В твоїх так затишно руках....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839827
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.06.2019
По пустелі біля скелі смерть примарою іде,
Із косою за спиною, час - на прив'язі снує,
Одягнула рукавиці, бо від дотику біда,
Отруїла всі криниці, хоч всього лиш попилА,
Замовкають поруч птиці, листя скидує весна,
Мов проткнули серце спиці, стала смерть така сумна,
Вічність в безвісті блукає, вічно пусто, все одна,
Сльози лиш у чан збирає, а так хочеться вина,
Трішки квітів, карнавалу, трішки ласки чи тепла,
Скільки плать не одягала - знову чорна пелена,
Ще раз стукала у двері, де відкриють : крик і плач,
Так хотіла вальсувати та звучить огидний марш....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839643
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.06.2019
Де латаття, де багаття, де мороз і буйноквіт,
Танцювали в пишних платтях пори року море літ,
Малювали снігом білим, в зелень гори одягли,
Різнобарвний лист складали по доріжкам для краси,
Десь кохання зустрічали, десь розлуку і журбу,
Дощ у сльози заплітали, часто кликали грозу,
До весни зима ходила, осінь в літечко прийшла,
Пошаліти там любили, владу втратила пора,
Сонце втікло геть за хмари, промінь душу не проб'є,
У природи зникли чари, хтось кристали наче б'є.
Пори тихо зупинились, в чергу встали, як колись,
Тепер пташка так сміливо підіймалась десь увись....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839597
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.06.2019
Посічена спина, немов би батогом,
Слова, діла людей безжалісно вбивають,
В душі стікає кров і ненависть кругом,
До тебе йду по склу, хоч круки заважають.
Я єлей дістаю, по ранам всім пройдусь,
У плахту загорну, нехай вже заживають.
До себе пригорну, одягну пелену,
І сонце прикладу, до тебе не дістануть.
У серце ти ввійшов, коріння запустив,
Росте воно наскрізь, від зла оберігає,
Хай скрізь гуляє дим, у ньому темна суть,
Де ми зєднались вдвох - любисток розквітає….
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839555
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.06.2019
Тихенько...ццццц
У залі повна тиша...
Завмерло все, застигла в жилах кров...
Душа тремтить...чи стала ще густіша...
Ще мить стою....спокійний видих...крок...
Увертюра….
Взяла я першу скрипку..
І в руку вклала наче диво-смик….
Із перших нот розбуджу чудо-книгу,
А світ навколо у софітах зник….
На каблуках, що гострі наче шпильки,
Впиваюсь в сцену сірого життя,
Повстане вмить торнадо з ното-хвильки,
Нема завіс, немає й вороття.
Не діва я, не фея, не блудниця,
Мадонна десь за гранями буття,
Та де пройдусь – посіється пшениця,
У ній від сліз ховаю почуття.
Не ангел я, та маю його крила,
Їх вже давно для тебе берегла,
У темну ніч від зла під зорі скрила,
Тепер тобі на плечі одягла.
Йде перший акт….
Усі вдягнули маски,
Лиш я одна для тебе мов нага,
Сценарій є, у ньому море ласки,
Для майбуття прокинеться жага..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839529
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.06.2019
Розсипав Місяць знову зорі,
У них - безмежний небокрай,
Тягнулись ниточки прозорі,
Пірнули вниз у водограй.
Сузір'я плавно мерехтіли,
І міста вогники чудні,
А світлячки увись злетіли,
Мені явилися у сні.
Узимку місяць сніг вкладає,
Улітку просить цвіркунів,
Пісні вони весь час співають,
Немов почув ти чаклунів.
Кохання має тут корону,
У серці в Срібного живе,
Він Сонцем марить дуже довго,
Та все ніяк не дожене.
Він ніжно ім'я промовляє,
Картини з пристрасті плете,
І вірно милу все чекає,
Жар-Птиця в темінь не іде.
Століття в Вічність обернулось,
І час по колу лиш біжить,
Не знає Місяць, що і Сонце,
Про нього мріє кожну мить….
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839453
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.06.2019
Життя – це гра, немов у шахи,
Є біле/чорне, зло/добро,
Де біль живий залишить знаки,
І плаче серце під ребром.
У світлих сил своя корона,
У злих подвійний підлий щит,
І лиш любов є оборона,
Лиха підтримка йде з-під плит.
Винити Бога лиш помилка,
Він рак чи біди не прислав,
Це сутність з пекла любить крики,
Своїх веде на п'єдестал.
А нечисть точить гострі ікла,
Під шкіру глибоко ввійдуть,
Від цього зводить числі крила,
Та гідність з честю все ж живуть.
Де меж нема – нема й законів,
І їх добро не перейде,
Огида ж давить вже у скроні,
І щастя в пазурі бере.
Та пам'ятай, що з кожним кроком,
До краю ближчим ти стаєш,
Пішак де змінює корону,
Життя в раю там обереш,
За сльози, втрати, горе, муки,
За те, що колір не змінив,
Коли клювали серце круки,
Все рідне в правді боронив.
Стоять дві чаші з терезами,
В одній є влада, гроші, кров,
А в другій сповнена сльозами,
З кришталю чиста є любов,
Спокуса кличе ніжно-ніжно,
Та ти з дороги не звертай,
Хоч там усім ще й досі смішно,
Розплата буде – так і знай!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839295
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.06.2019
Смолою душу не вітають,
Мазут до храму не несуть,
І дьоготь в двері не втирають,
Не сіють в хаті срібну ртуть,
Чому ж каміння ти кидаєш,
У сад, де квіти і джмелі,
Золою стежку посипаєш,
Отруту чавиш в джерелі.
Ти всесвіт тягнеш у болото,
Вітрила білі замастив,
Де ти зайдеш - там вже скорбота,
Скажи, а ти життя любив?
Чому твій погляд весь у сажі,
І плаче внічку парафін,
Пробралась гниль у світлі пряжі,
А замість серця вже рубін.
Ти мов живий, та наче мертвий,
Від тебе ріки із журби,
Чому добро обрав у жертву?
Сховав обличчя у юрбі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839280
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.06.2019
Ой, не вчасно ти зима, серед літа зазирнула,
Холод в душу завела, в лід сердечко обернула,
Ой, не вчасно холоди, подих в скроні учинили,
Малював мороз сліди, мрії двері зачинили.
Ой, чому ти в сам розмай,
Мені крила всі погнула,
Був у мене тихий рай,
Снігопадом все зіпсула…..
Там, де правила любов, де дзвіночки розрослися,
Завивав скажено вовк, він з тобою оселився,
Там, де було чути спів, лиш пустеля і неволя,
Між руками вітру свист, він один посеред поля.
Ой, чому мене знайшла?
Я ж від тебе так тікала,
І скажи яка вина,
Що за мною ніч прислала…..
Йди вперед, не замерзай, я тобі застелю душу,
По крижиночкам тікай, я ж зостатись в прірві мушу,
Не рятуй, я не жива, і тебе вже обміняла,
Щоб кохання ти зазнав - кам'яна навіки стала….
Відчуваю…..не пішов…..
Забереш мене з полону,
Слід лишився від оков,
Одягнув з життя корону….
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838540
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.06.2019
Розгулявся у діброві горе-вітер,
Посплітав деревам довгі, ніжні віти,
Гнув додолу, до водички,
Поламав мою сестричку,
Як, берізонька, до тебе я прийду?
У гайочку розбуянилась гроза,
Просочилась з піднебесся там сльоза,
Постікали геть додолу,
Наче вкрило пледом море,
Як тебе, моя зозуля, там знайду?
Запустив у поле руки буревій,
Розкидав волошки, маки з моїх мрій,
Підіймав угору сіно,
Коні встали не сміливо,
Я стежинку знову й знову прокладу.
У садку затихли в північ всі джмелі,
Місяць промінь опускає лиш мені,
Вийду боса на доріжку,
Не засну без тебе в ліжку,
Із дороги, милий мій, тебе діждусь...
*******************************
-----------------------------------------
*******************************
Б'ється дощ мені у скло,
Він так проситься до хати,
Сумно стало за вікном,
Наче хоче щось сказати.
Я долоню притулю,
Щедро ззовні зацілує,
Розкажи мені, молю,
Що ж тебе завжди хвилює.
Він малює по землі,
Так гріхи усі змиває,
Колискові через сни,
По даху вночі співає.
Гірко плаче кожен раз,
Як приходить – всі тікають,
Зазирнув мені у сад,
От сюрприз – його чекають!
Діти взяли гумачки,
Кольорові парасольки,
Заливає їм стежки,
Вони ж плескають в долоньки..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838521
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.06.2019
Батько милий, батько любий,
Гляньте у віконце,
Посміхнеться ніжно-ніжно,
Навіть в холод сонце.
Ви для нас також Світило,
Що веде в любові,
Ваше серце завжди щире,
Затишно в розмові.
Мало слів ми Вам сказали,
Мало уклонились,
Ви завжди весь світ тримали,
Богові молились,
Ми прийдемо в рідну хату,
Ви нас обіймете,
А тепла від Вас багато,
Ви нас бережете.
Ми із Вами завжди діти,
Тридцять нам чи сорок,
Добре разом всім сидіти,
В середу й вівторок,
Скажем ще раз: «Ви – чудові»
«Ви – прекрасний батько!»
Хай життя іде в любові,
І для нас це щастя!
І другому батькові)))))
Таточко, ріднесенький,
Ви для нас опора,
Встанете ранесенько,
Хоч втомились вчора,
Сердечко застелите,
Прямо нам під ніжки,
Віру ще й поселите,
З щастя всі доріжки.
Ми до Вас приходимо,
В батьківську оселю,
Тут любов примножимо,
Сядем за вечерю,
У біді розрадите,
Разом порадієм,
Вічно щось порадите,
І тепло лелієм.
Ми для Вас всі діточки,
Хоч вже є онуки,
Наче в верби гілочки,
Ми тримаєм руки,
Ви могутнім стовбуром,
Стали для сім’ї,
Доки є Ви з мамою,
І щасливі ми.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838342
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.06.2019
Як різко замовкла душа.....
Як різко нависла в ній тиша,
Неначе беззвучна гроза,
А дзюрки проточує миша.
Як різко за днем іде ніч,
І правити хоче вже вічність,
Чернетки пішли десь у піч,
Вірші часом також калічать.
Так страшно сідати в куток,
Та зараз це просто так треба,
Ступити назад треба крок,
Щоб ти міг торкнутися неба....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837650
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.06.2019
Втомився асфальт від людей.
Втомилась під ним і земля.
Втомились від сотні речей,
Що з ними ставались щодня.
То кинуть на спину сміття,
То плюнуть в лице і не раз,
Впивалось слідами взуття,
Не було на тілі прикрас.
Минуле приходить у снах,
Де квіти цілують лани,
А вітер на всіх парусах,
Гойдає навислі гілки,
Свій ранок почне соловей,
Жужжать працьовиті джмелі,
Цвіркун завершає весь день,
І чари почнуться вночі....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837333
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.06.2019