Шевчук Ігор Степанович

Сторінки (18/1747):  « 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 »

Фома-угодник


     Поема


                               Господу  і  Богу  Слову
                               і  Фомі-апостолу,  невіруючому  деякий  час,
                               з  любов’ю  присвячується

                               «В  Твої  ребра,  як  нині,  Фома
                                                       протиснув  пальці  —
                                                                                                               й  Небо!»,  2005  р.


Ти  Бог,  Який  нез’єднане
з’єднав
щоби  вчорашній  вік  невірний
                               доторкав
труди
слова
Церкви
мов  теж  Фома
що  був  розумний
   знав
не  мав  —  лиш  —
віри  —
мов  тіла  віри
                         він  не  мав!

Та  дух  Ти  мені  дав
щоб  він  допіру  і  неєднане    —
                               направду  ще  ніким  не  єднане  —
єднав!
Даремно  всі  сокочуть...
та  я  не  знаю  де  вже  я  де  Ти
персти  всіхні
персти  персти
                 персти  —
чи  я  чи  вже
вони  Тебе
обмацать  хочуть!!
Лиш  Тебе  —  хочу!!


То  —  жовкне  сонце  —
то  —  уговтують
у  підворітні  наца  —
то  —  зуби
і  —  у  зуби
кишками  хрін  Тебе-мене  помацати  —
помацати  б!!
а  Ти  пливеш  словом  —
помацати
помацати!
хоч  би  розбитись  об  дзвіницю
кросоверу,  інтернаціоналісту,
і  п’яниці
де  грандо
а  де  плаццо


а  Ти  із  ребра  слово  —  й  так!  —
помацати  б
помацать...—
що
може  буть
обрив!  —  Фома

аж  застогнав  в  інфінітив
царів  (індійських!)  —  просвітив
палаців!  —  !  в  Небі  й  на  землі...
спецслужб  аж  їхніх  і  зігрів
і  насвітивсь
слова  прямо  летять
                               повзуть  в  дель  плаццо
слова  і  ніби  зрячі
вже  —  в  нанесеннях!  —  сліпі  —
помацати
помацати
помацати!!


стоїть  і  Рим
і  іже  з  ним
Фома
всліпне  —  палаццо

19.10.2020,  свято  його,  після  акафіста  Фомі
Невже  всі  глухі  до  богослів*я  Духа  ?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892196
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.10.2020


Сергієві Ковалевичу

Re:  Ігор  Шевчук
Повідомлення  Ігор  Шевчук  »  13  лютого  2013,  12:08

З  благословіння  Богородиці:

Сергієві  Ковалевичу

"Відпливли"  США,  Європа  та  й  світ  –  від  цілісної  справжньої  природи  людини,  давно,  –  от  і  настало  "нове  варварство"  або  здичіння  –  самодіяльно  воно  чинить  ...  панічно  втікає  від  "внутрішньої  уважної  людини",  від  своєї  природи  і  зв’язку  з  Центром-Богом,  хитається  без  опори...  без  смислу...  чогось  протестує...  та  й  що  то  є  (чи  знає  ?)  бути  щасливим,  самим  собою...  Нидіють  у  фрагментах  у  голові  в  космічній  повній  самоті  –  в  інтернеті...  (аналог:  космічні  тіла-фрагменти  –  розлітаються  в  порожнечу...).  Не  хоче  світ  художнього  цілого,  бо  веде  до  Бога.
Світ  відмовився  від  художнього  мислення,  художніх  образів,  бо  на  найбільшій  глибині  найконцентрованішого  мислення  можна  знайти  лиш  найпервісніші  художні  образи.  Що  знову  ж  таки  –  хід  до  Бога.  Художнє  відкриття  –  знов  до  Бога-Слова,  бо  то  є  явлення  Бога  в  досягненому  явищі.
Отже,  без  Христа  –  самодіяльність,  з  усіма  негативами  непрофесійності.

Протестуючі  –  хто  без  художнього  цілого.
Світ  –  протестанти,  по  суті.
Всі  –  в  головах,  в  каламуті  психічного  центру!
Що  таки  знов  чим  подалі  від  Бога;  самі  роздроблюватимуть  себе  й  весь  світ.

Не  здолають  ці,  хто  з  січкою  інтелектуальною  в  головах,  протестуючі,  частково  створені  фрагменти  –  не  тільки  своєї  нецільності,  навіть  –  усвідомлень  різниці  між  коментаторами-журналістами  (зараз  оце  –  всі,  чи  не  всі...)  і  письменниками-художниками,  або  тим  більш  поетами-художниками  (може  одиниці  за  всю  історію  подолали  цю  неподоланність  несумісного,  жалюгідно  й  неповно,  або  почасти...).
А  ті,  в  Москві,  що  задля  влади  самовполонені  ментальною  магією  –  не  люблять,  не  поважають  своїх  дружин:  в  пеклі  вони  є...  яке  там  вже  художнє  ціле  і  Боже  щастя...
(Скажу  маловідоме  на  сьогодні:  бути  на  торжествах  і  святах  Христової  Церкви  ліпше  нам  вдвох  із  дружинами:  наливають  більше  сімейним!  звісно,  благодаті!).

Які  іще  нездолання  є?  Ще  –  між  демократією  й  капіталом,  який  користає  її  й  переінакшує  –  до  протилежного...

Або  –  між  Божими  пророками  і  єпископами  (  це  було,  є  й  буде),  і  один  Бог  тільки  вирішував  ось  це  протиріччя...  А  зараз  Дух  Святий  і  Співспасительниця  Богородиця  піднімають  відповідних  вірних  до  досконалості  в  Св.  Тройці,  -  "хто  не  визнає  Богородиці,  той  від’єднаний  від  Божества"  (св.  Григорій  Богослов).

Ще  –  між  невеликими  з  50  душ  християн  общинами  (із  живим  ділом  і  словом  й  любов’ю)  і  шовіністичн0  заідеологізованою  скаліченою  «Надцерквою».

Ще  –  між  тоталітаризмом  і  відсутністю  нового  живого  богослів’я  в  Церкві  як  відповіддю  в  збудуванні  Христової  Церкви  в  дусі  її  Соборів,  св.  Максима  Сповідника,  св.  Афанасія  –  героїчного  бійця,  що  молодів  як  і  я.

Церква  не  має  щасливо-живого  справжнього  і  нового  богослів’я  (аналог:  людина  без  спинного  мозку;  а  дивуються:  поет  хоче  лиш  Тройці  і  живобогослів’я!!).  Одні  свв.  Григорій,  Василій  Великий  –  після  ап.Івана  Богослова  –  Богослови  Тройці,  і  далі  нема,  мабуть,  такого.
Є  троїцист  в  поезії,  живе  богослів’я,  бо  розп’ятий...  Ми  і  служимо  з  тобою  Богу-Слову,  Богородиці  і  Тройці,  і  добре.
Самодіяльністю  займатимуться,  без  Христа  аби,  і  здивуєшся  –  з  наступного  року  –  ти.
Слава  Св.Тройці  і  Богородиці!

Ігор.  8.02.2013

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892185
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 19.10.2020


Псалом 63


Якщо  ти  зараза
збагни  все  відразу
і  сиди
як  зараза  —
мені  не  корисно
будь-кого  образити!..


аморазми
моралізми
й  маразми  —
це  не  про  мене
каз  —  діло  потрібне
як  він  не  доводить
                                   до  сказу  —
мені  так  добре!


зубатим  не  бути  
нічого  й  кусати
добрішим  стану?
це  я  не  зможу  й  писати???
не  дивно  —  в  печерах
просили
їх  відмурувати!
любити  б
любити  б
Її  —
голубом-духом  літатиму
                   (і  —
                       так  добре  що  аж  невдобно...)
так  літатиму!
да  я  
любов’ю  святою
джунглі  перевертатиму

антитіла  антисектантів
і
антитіла  від  антисектантів
                                           (мені  так  добре!)
я  світ  цей
перевертатиму!
мутатоли
мені  б  Її  любити
мені  б  Його  любити!
боротьбісти  із  пошестю!
поки  бігають  вулицями
в  масках
замаскованії
протагатори  —  невідомо  чого  —
протагоністи
бо  ж  не  люблять
і  не  тільки  Її  —
невідомо  за  що  агітатори!
                                           (мені  так  добре!!)
а  як  долітаю
до  храму  Божого
то  і  місцеві  волають
                   «сказитись  можна!»
«та  як  же  це  так  —  любити!
                     а  як  же  жити?»

каз  —  діло  потрібне
та  хіба  діло  любові  —
                                                         до  сказу?
коли  любов  не  просить    —  відмурувати?
та  хіба  любов  —  відгородити?
хіба  вона  не  переможе  —  смерті?
                                         кобрів?
                                         обрій?
           мур  розвалити  —  то
           вжалить  кобра?
(Любове!..
мені  аж  незручно  що  так  добре!..)
коли  я  так  люблю
я  ніби  винуватий
такий  я  дурнуватий  ще
аж  прямо  непристойно  добре!..

(головне  Їй
і  Слову-Богу
весело!  —  й  добре...)

18.10.2020,
після  Літургії,
і    о.  Лаврентія  проповідь...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892087
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.10.2020


Вільна біографія (це поезія, не скорочена новітніми ЦК КПРС)

         Поет  Шевчук  Ігор  Степанович:  народивсь  в  третій  хаті  від  церкви...    

         Закохався    –    запалав  святом    в  чистоті!    –    в  п’ятому  класі,  з  того  недоторканного  чистого  неописуваного  вогню    –  народились  перші  поезії.
         Перша  публікація  поезій,  –  бо  про  них  казали  і  кажуть:  «Відчувається    рука  зрілого  майстра»  –  у  восьмому  класі    –    в  1968  році,  газета  «Світло  Жовтня».
         Писав  у  Грицівській  школі  і    з  1971  року  в  КПІ.
         В  1973  році  в  київському  квартальнику  «Поезія»  (№3)  надрукували  добірку  поезій.  А  перед  цим  була  смілива  рецензія  на  мою  збірку  поезій  Абрама  Кацнельсона  (єврей),  в  ній  пророцтво  про  мій  прихід,  і  самобутність,  і  потужність,  –  те,  що  вже  збулось  на  сьогодні.

         В  1975  році  повернувсь  з  Європи,  зі  служби  в  Чехії,  оновленим.
         Доздав  на  льоту  два  екзамени  нових    -  і    навчавсь  в  КПІ  на  третьому  курсі.  Зрозуміли  Промисел    –    чому  саме  з-за  кордону  ("з  Єгипту")  присилає  Христос?
         Велику  першу  поему  прочитав  студентам  на  «потоці»  (сім  груп)  в  КПІ,  а  другу    –    в  літоб’єднанні  КПІ  «Співзвуччя»  (керівник  Світлана  Дмитрівна  Козинець  (єврейка):  Україна  хай  взнає  цю  героїню  жахливих  часів),  при  чім    –  декілька  разів,  так  що  зацікавлені  редактори  київських  журналів  покинули  залу,  як  комуністи,  аби  їх  не  посадили  за  участь…    Студенти  були  в  захопленні    від  цього,  а  С.Д.  Козинець  викликали  не  раз  в  КДБ,  там  розбирались  з  моїми  творами,  влада  заборонила  мене  як  поета    –  назавжди.
За  Бога    –  в  основному.  І  за  неміряну  силу,  що  чули  нутром    –    і    її  боялись.
         Я  свідомо  вибрав  шлях.    «В  общем,  надо  было  выбрать,  с  кем  ты:  с  теми,  кого  печатают,  или  с  теми,  кого  не  печатают»  (Поет  Ольга  Сєдакова,  вибраниця  Христа).

         Якщо  кріпкою  чоловічою  рукою  припідняти  до  серця  й  до  неба  Ольгу  Сєдакову,  то  вона  признається:  її  теж  спас  Слово-Бог  і  євреї.
Переслідувані  шукають  сил  один  в  одного,  без  всяких.
         "  Да,  но  это  было  совершенно  вопреки  официальной  жизни.  Тогда  были  тайные  чтения,  потому  что  ни  в  каком  помещении,  кроме  частного,  читать  нельзя  было.  Никакой  институт  не  предоставил  бы  своих  помещений  таким  поэтам,  как  я.  Все  было  в  мастерских  знакомых  художников  или  у  людей,  у  которых  случайно  была  большая  квартира  на  чердаке"  (О.Сєдакова)

         Наше  літоб’єднання  "Співзвуччя"  регулярно  виганяли  з  багатьох  підвалів,  навіть  в  центрі  з  якоїсь  організації  "Булочний  комбінат",  далі    не  хотіли  мати  справи  з  нами    –    ніде,  врешті  ми  до  станнього  збирались  в  піддашній  квартирі  С.Д.Козинець  (!)    на  вул.  Десятинній,  і  по  великій    трьохкімнатній  її  квартирі  не  можливо  було  протиснутись,  стільки  людей  спраглих  збиралось!!  Їй  КДБ  весь  час  ляки  підсовував:  за  таке  небувале  діло  її  посадять...

         Влади  і  «системи»  тієї  не  стало,  як  бачите:  невігласи  були  вони:  йшли  проти  Бога…  Тому  кінець…

         Зараз  намічається  ідеологічний  повтор  тих  же    –  і  Бог  зробить  таке,  що  може  тільки  сам  Слово-Бог.  Люди  нічого  без  Христа  не  можуть,  не  передбачено  ними,  а  Богом  передбачено  наперед  і  навіть  мовлено.

         Найживішими  виявились  на  сьогодні    –  все  ті  ж  персони,  які  заборонялись  і  заборонятимуться  як  носії  геніїв,  що  йдуть,  творять  і  відбуваються  супроти  всіх  і  всього:  Ольга  Сєдакова,  Ліна  Костенко,  Клим  (Володимир  Клименко,  драматург  і  реж.),  Ковалевич  Сергій,  поет,  реж.,  міжнародний  дослідник  природи  людини,  оновлювач  співу  народного  і  давньоцерковного)  і  я    зосібно  знов  з  євреями:  люди  не  відають  ,  з  певної  висоти  ніщо  не  єсть  змінним,  не  відміняється  й  не  міниться…

         З  1971  року  і  донині    –    в  Києві.    Літав  до  2002  року.  З  травня  2012  року  відновив  польоти.

         Про  автора  найповніше  говорять  його  твори,  та  основні  речі:  хрестився,  вчився,  закохувавсь  до  втрати  мір,  творив...
         Не  побоялись  визнати  (  таки  виявились  на  висоті,  щоб  зрозуміти...  інші  –  не  розуміли...  не  розумів  КДБ...)  лише  кілька  найпровідніших  поетів  і  прозаїків:
Коротич,  Костенко  Ліна,  Гончар,  Драч,  Дзюба  І.,  Гуцало,  Світлана  Йовенко,  Федюк  П.,  Олійник  Б.
ЇХНІ  ПОХВАЛИ  ТВОРАМ    –    ЇМ  ПОХВАЛИ  НА  НЕБІ...  ВІД  ДІВИ-МАТЕРІ.

         Дзюба  І.М.    розглядав  мою  книгу  "Деміург"    на  З’їзді,  що  і    надруковано  в  "ЛУ".  Йому  і  буде  не  усно...    
         Їздив  при  Андропові  в  ЦК  із  новою  Надпарадигмою  –  щоб  підготувались  і  підготували:  змінили  світогляд  на  Троїстичний,  справжню  ієрархію  цінностей  встановили  –  й  до  неї  потягнулося  б  саме  життя  з  Богом...  Відмовились!  Нестратеги...  нерозуміючі  (непоетичні  й  довговухі)  ...Та  за  все  потрібно  платити.  Всі  розплатяться,  хто  пеклом,  хто  інакше,  до  копійки:  чесно  з  практики  попередив  вас  Шевчук!
         В  компартії  не  був,  не  садив,  не  сидів:  літав  духом  і  на  дельтапланах  (к.м.с.).  Богоматір’ю  врятований,  не  один  раз.  Повінчався.  Переміг  –    себе.  Тверезий  пропагандист  Бога-Сина      –  Христа.  
Найрадісніший  поет  в  світі.
Продовжувач  тих  апостолів,  яких  Бог  дав,  бо  подобаюсь:  вони  мене  люблять...  Продовжувач  Данте,  Баха,  Бетховена,  Моцарта:  обдарований  раніше  не  бувалим  –  єднанням  любовної  спонтанності    з  позамежною  точністю.
         Не  посварений  з  жодним  письменником,  з  жодною  людиною:  практикуючий    в  Церкві,  зібраний  безвидний  молильник...  Вірую,    і  трохи  знаю,  не  про  Бога,  а    –  Бога.

         Давно  з  духівником.  Душа-невістка    Жениха    Христа.  Без  Центру  управління  польотом    –  в  світі  не  літає  і  не  літатиме  ніхто!  а  без  Центру-Бога-Христа    –    безліч  душ...  "  Їй-богу,  якісь  старенькі  ви..."  
 Де  сила  духу  і  ясність  волі?
Любов’ю  Божою  вдалось    значно  таки  змертвити  пристрасті,  є  благодать,  вже  постійна...  є  мир  Христовий      ...  любитиму    Христа  неізреченною  повнотою!  аж  засяють  сяйвом    ближні.  
         Слухаюсь  і  буду  слухатись  Христа  Ісуса.
Хто  сміливий  –  не  заради  слави  собі,  а  Богу?!    Прибіднюєтесь?  2012  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892065
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.10.2020


СИГНАЛ

Сигнал

Поема

                             Христу  Спасу
                             з  любов’ю  присвячується


Ти,  Боже,  знав,
що  ми  вже  брили


я  розгорявся  —  як  народжувалась
                               Бангладеш
та  Він  сказав:
цей  камінь,  що  чрез  нього  ти
                               впадеш
(егеж)  або  він  сам  на
тебе  упаде!


був  брила  а  Христос  дав  мені  сили
і  хам  як  видереться
на  верхівки  веж  —
щоб  жадне  тіло  не  спіни;лось
то  Христа  брила  —  вибухне  безмеж!!
а  все  ж  —
яде;рне  сонце—  внутрішніх  —  зійде
проміннями  тепло  і  світло
                                                 розповсюдить
аж  оживуть  у  ньому  люди!


й  поглине  сонце  це  Його
світлих  людей
так  що  любов  і  дружбу  ще  зацінять
коли  підтримка  —  хріном  стань  а
не  впадеш


Христе  святий,
ти  мене  освятив?  —
бо  рік:  «На  голові
                               далеко  не  зайдеш...»


 
Чи  та  зневірилася  —  Бангладеш
і  там  як  скрізь  —
гуляє  —  вірус
я  пропечатаю
їхні  серця  безмеж
з  любов’ю  —
бо  й  Ти  читав
те,  що  занесено
про  Тебе  на  папірус!!!


Лівий  зірвався  —  на  свободу,
я,  правий,  —  на  свободу
вирвавсь!!
Що  не  слово  —  то  Бог  і  вирва!!!

01.04.2020,
Київ

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891972
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.10.2020


Не пробили яйце культури

       Не  пробили  яйце  культури

Ви  –  частіше  «вмирали»  б!..
І  почули  б  хай  іноголосся...
Знаєте  –  дивилися  б
з-під  сволока:
І  куди  оті  тіло  відносять?–
Чи  то  до  православних,
чи  до  католиків?..


Допоки  зуби
ріки  часу
не  перекусили
всеєднавчії  жили!


Дух  Христа  ревність  не  гасить!..
Але  якщо  ви  годні  з  волоком...
Основне  –  пильно  згори,  з-під  сволока  –
До  протестантів  чи  до  католиків?  –

Щоб  ясність  знов  не  з’їлася  часом...

Культури  осядуть,  –  Боже!  яке  це  горе...
Якби  я  не  вирвась  –  сіли  б,  о  як  осіли  б!!
Всім  за  мною,  я  до  стовпів  говорю!?
Там,  друзки,  Христос:  там  все  ціле...

22.01.2007
*  *  *
Так,  швиденько...
швиденько  зачиняйте,
будь  ласка,  двері...
І  –  де  я  –  бачите,  де  я?  –
ми  вдвох  танцюємо  з  нагою  ідеєю,  –
це  для  неї  підшукую  художній
одяг...

Зачиніть  же  двері!  не  виставлять  же
                               такою
ідею  на  холодний  протяг...

Художні  недотумки  –  там,  в  світі...
Не  відмітати  надземність  від  Божої  ідеї!..
ніхто  й  не  літає  з  молодими  ідеями...
Одиниці  від  Богородиці  і  до  Богородиці!–
Це  ж  видно  в  божому  світлі...
 
Смиренно  і  з  вдягом  від  Духа  Святого...  народимся...
Це  поближче  погляду  серця  –
не  галереї...
Відведеш  погляд  –
                           волю  –  раз!  –
шурхатимешся  з  своєю  порочністю,
Більш  не  просвітлятись  тобі  Неземною
                               ідеєю...


Протестанти  помилялись  раз!  –
не  літають,  тупцюють...
Нехай  і  в  свята  марнуються,
аналізом  самоізводяться...
Вони  –  трясуться,  а  я  –  літаю!
                               ликую!..
Вони  неглибокі...
не  прибігають  під
Богородицю.
3.03.2007

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891970
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.10.2020


Опісля робіт


Моя  душа  утомилась  без  Тебе.
І  як  насильно  занурений  в  воду  хоче  дихнути,
І  як  вмираючий  з  спраги:  хоч  би  росинку  
                                                                                               ковтнути...
Я  вірю  тільки  —  цей  голос  і  смерть  проб’є!  —
Нехай  благословиться  Ім’я  Святеє  Твоє...

І  як  хто  люблячий:  хоч  би  побачити,  голос  
                                                                                                                   почути...
І  як  живий  ще  у  пеклі  землі:  так  хочеться  
                                                                                                                       Неба,
Як  я  знеміг!  моя  душа  утомилась  без  Тебе!
Я  вірю  тільки  —  цей  голос  і  смерть  проб’є!  —
Нехай  благословиться  Ім’я  Святеє  Твоє...

Мені  цей  світ  як  пісок  вже  заліз  у  зуби,
                                                               світ  крутить  грубо...
Моя  душа  втомилась  без  Твоєї  Любові
Кілок  в  печінці  і  цей  же  кілок  у  крові
Я  вірю  тільки  —  цей  голос  і  смерть  проб’є!  —
Нехай  благословиться  Ім’я  Святеє  Твоє...

Ні  чай  підняти,  ні  радість  у  груди  взяти;
Коня  не  догнати  і  з  висвірком  не  поскакати;
Ще  може  й  плаче,  не  знає  чого,  моя  мати...
Я  вірю  лиш  —  благословіння  моє  хоч  дірочку
                                                                       в  роті  і  в  грудях  проб’є!  —
Нехай  благословиться  Ім’я  Святеє  Твоє...

Моя  душа  втомилась  в  безжитті  —  без  Тебе.
І  тільки  серце  —  поближче  до  Тебе  жиє
Пісок  раз-у-раз  засипає  і  серце  моє...
 Я  вірю  лиш  —  благословіння  моє  хоч  дірочку
                                                             в  роті  і  в  грудях  проб’є!  —
Нехай  благословиться  Ім’я  Святеє  Твоє...

Бо  світ  цей  поглинути  хоче  живим  —  
                                                                           в  падіння  своє...
Не  видно  бажаючих  бути  розп’ятим,
Щоб  світла  з  хреста,
                                                 чи  хоч  біля  нього  узяти.
І  тільки  як  серце  подвигну  до  Тебе  —  жиє...
           Нехай  благословиться  Ім’я  Святеє  Твоє...

Моя  душа  схолодає  —  знемагає  без  Тебе,
І  від  здивування  вона  і  від  правди  німа...
Була  любов-правда,  засипле  світ  —  і  нема...
І  тільки  як  серце  приліплю  до  Тебе  —  жиє...
Нехай  благословиться  Ім’я  Святеє  Твоє...

Нехай  де  хочуть  сп’янілі  шукають  правди  —
Її  як  я  визнав  хребтом  —  ніде  нема.
Тільки  —  з  Неба,  засяє  на  хрест,
                                         ще  біля  хреста  —  й  катма...
Скучні  земні  сліди,  пласкі  пісні,
                                                   пласкі  відбитки.
Об’ємні  в  ангелів
         мов  трасуючі  в  небо  —  золотії  злитки.
Ковтання  проскурок,
             з  Духом  дух  до  обителі  —
Небесні  жителі,  небесні  жителі,
                                                 небесні  жителі...
Як  дух  ковтаєте  —й  через  мене  —
Бог  дірку  проб’є!
Нехай  благословиться  Ім’я  Святеє  Твоє...
 
Несуть  дітей  на  руках
             в  небесну  жи́тницю...
             малі  діти  —  небеснії  жителі,
                                                     небеснії  жителі,
                                                                   небеснії  жителі...
Нехай  благословиться  Ім’я  Святеє,  Боже,  Твоє...
Бог  об’ємне  дає.

16.10.2005,
23.07.2006,  день  пам’яті  прп.  Антонія  Печерського

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891882
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.10.2020


Любов


                           Господу  Богу-Спасу
                           і  Матері  Божій
                           з  любов’ю  присвячується


Кохаючи  —  це  як  на  світі  жити?
Тож  світ  холодний  —
                               і  все  хоче  загасити!
А  щирості  —  з  нас  кожен  уникає,
Бо  серце
каже  те,
що  добре  знає.
Тож  Бог  в  небесне
                               скарб  мій
                               підіймає!


Море  холодне  —  нізі  щастя  заважає!
Хвилі  холодні  —  гострі!  хвилі  —
                               гострі!  —
Любов  же  сходить
на  квітучий  острів
             острів  квітучий
                       острів
                   тільки  острів
             острів  сліпучий!
                       острів!
                   тільки  острів!
             нічого  не  робити
                             лиш  любити
             там  серце  серцю
                     рай  лиш  обіцяє


аж  подих  забива
душа  все  знає!

16.10.2020

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891873
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.10.2020


Я що, не операцію роблю??

           



Жити  нам  –  чи  не  жить?
Жить!
серце  попереду  побіжить…

Після  опера…цієї  пісні  всі  вартують…
зачуваєм  все  серед  пропащого…
Вискоч,  серце,  вискоч!  –  кращого,
сюди  ще  кращого!...
Вискочні,  спасіться!  чи  що  чуєте??  –
і  за  кілька  соток  на  авто  та  й  …
розіб’єтесь:
на  цю  мить
ви  –  непогано  ще  жартуєте…


О  після  операції!!  –
о  кращого!  о,  кращого…
А  мене  всі  мали  за  ледащого?...
Ех,  всі  жмурики…
–  Стань  ще,  чоловіче!
біля  тебе  кращає…
–  Стій,  мені  покращало…  як  Бога
вже  люблю…
Ах,  дійшло...
це  що?  не  операцію  тобі  роблю?


Даром  я  літав?
мільйони  є?  викинь  запаску!  –
розкрий  хоча  б  запаску*!!..

Кращого!  Кращого!  –
прийде  хто?
що  парвеню  що  авеню…
як  припекло  –  ну,  хто  ледащо?..
Ти  –  бачиш?  чуєш?  хто
пропащий…

25.05.2007  
*  Богородиця  –  останній  шанс  спасіння  всім

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891778
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.10.2020


В щасті (На Покрову Богоматері)


Ходиш-носиш  нас,  Небо!
Хоча  й  нечасто.
Будеш  жити  мене,  
Не  помрем,  –  забери  мене!
Відчували  –  відчуваєм  –  і  спиною  щастя;
І  –  під  сволок  підвішеним  ре́мінем…


О,  всезливаючий  запах  щастя!
Бери!
Будеш  жити  мене,  
Не  помрем!  –  забереш  мене!
Заїдали  щавлем  кінським,  
з  пасіки  ревенем  –
Всі  розмиті,  що  плавали,  кольори…


В  серці  –  щастя  вибух  жасми́новий…
Але,  Вічна,  люби,  –  люби  мене!
Запах  щастя!  притягнення  взаємолюбимого…


А  коли  я  влітав  у  дзвін  хмари,—
з  опущеними  краями,  –  лови́мої!  –  
Оглашаючи  щастям
2,5  тисячі  метрів,  чи  три…
Хоч  зараз  прийди  в  повноті  –  і  бери.

24.06.2006

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891692
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.10.2020


Простіть, люди, мене! я мусив стать безсмертним!. .

                       Манула?

Аби  я  в  храмах  більш,  чистіш  горів  –
(Ти  говори,  Ти  ревно  й  точно  говори)
Зняла  хорошого  з  польотів
і  з  Гори...
 Словом  нетлінним  щоб  
сміявся  до  Зорі!!


(Ти  говори,  насправді,  добре  говори...)
І  я  від  тебе  й  Сина  загорівсь!!
Бо  я  від  Тебе  в  «тверезій  перелесті»!
О  я  горів,  я  загорявсь!  –  що  натерпівсь!..
По  горах  не  зберуть  Твоїх  листів.


А  Ти  –  із  Славою!  із  моря  хвиль
за  облак!
І  десь  комусь  сльозу  чи  носик  втерти...
А  Слово  так  любило  –  треба  вмерти!

Простіть,  люди,  мене!
я  мусив  стать  безсмертним!..

Христос  любив  –  то  хотілося  померти...
Або  в  труді  скоріше  згризти  скоблі.


Це  Тобі  здавсь:  язик  єдиний  із  стихій!..
Від  Тебе  в  дивній  «канонічній»  прелесті  –
Аж  дім  словесників  в  столиці  облисів!!
Ти  в  глибині  сховала  устрій  свій...


...Якби  сіра  манула  так  прикрила,
І  з  храмів  Божих  та  й  не  випускала,  
й  вчила...
І  до  причасть,  і  всездирань  водила,
І  від  отців,  що  з  Духом,  впоумляла  –
Лиш  роздягала,  роздягала,  роздягала:
На  суд!
на  судище!
на  судозносність!..–
і  плями,  й  темінь,  й  осяйні  кристали...


Це  як?  –  досвідченого  вільняка-матроса
У  Тебе,  Всецариці  Неба  і  землі,  це  –  перед  носом??

20.05.2007

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891689
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.10.2020


Тихі клавіші

       

                               Улюбленому  євангелисту
                               Іоану  Богослову  присвячую

Любов  —  яка  устала  рано...
тільки
з  бачень  апостола-орла  Івана:
Найбільш  любив  —  найбільш  відкривсь
з  коханим.

Найбільш  недоторканності  відкрив...
Син  —  оберіг:
В  Любов  вставала  прямота  Івана!

Ти  хоч  виблискуй,  спис  ти:
Хоч  многогранний,
а  нехай  тригранний...
Любов!  яка  устала  рано:
докинеш?

Тільки  Любов’ю,  що  в  апостола  Івана...

30.05.2007

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891319
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.10.2020


Вполювання любові

 


                               Улюбленому  св.  Іоану  Богослову,
                               апостолу  Любові,  присвячую


Хочте  ви  —  зробіть  смугами  небо...
Христе,  я  лечу
серцем  до  Тебе!
Мов  завис:  любові  острів...
Днище  тверде
від  смирення  скресне!
Хочте  —  всіх  за  раз  розкресліть,
углєбоша  —  більш  закресліть...
а  любов  добра  —
воскресне...
Просто:  любов  одна  воскресне!
Просто  —  острів.


Жив  же  —  тиран:
Домеціан...
Острів  —
в  морі,  звавсь  Іван.
Просто  —  і  на  Патмос-острів
висланий
засів  вулканно...
Днище  аби  од  смирень  і  скресло!!
Щезне!  усіхщезність,
лиш  Любов  воскресла!!
Трріссне!—  звід  душ
усетрісним!  —
океанна  по  Івану!!  —  се
любов  тече  в  Апокаліпсис...
Гей,  тітки  й  дядьки  заокеанні!
лови  чіпи...

03.03.2009

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891318
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.10.2020


* * *

*      *      *

                               Композитору  Валентину  Сільвестрову
                               з  вопрошанням  присвячення  твору
                               з  Божої  любові

                                                                                                                     "о  небо!
                                         Чи  музику  в  силки  земні  завести?!",  1990

Чи  хто  як  я
ще  смерті  вашої  —
й  Христа  безсмертя  так  вкусив?  —
ніхто  не  наближає  так  мене
який  обвуглює  й  запалює
                               із  кожним  днем
з  Христа  безсмертним  (внутрішнім)  огнем!
Не  грою  із  природних  сил  —
з  них  блимаючий  відблиск
                               тьма  люстрацій  слів
                               й  люстрація  послів...
бо  то  ж  боялись  —  так  мене:
«Ми  бачим  —  так  як  в  нас?  —
це  гра  природних  сил?..»
Цей  —  комашник,  що  зовні
                               блискать  звик
а  творчість  —  з  мене  внутрішнім
                               огнем
і  ви  обпаленого  чуєте
                               мене
ніхто  як  я  ще  смерті
вашої  —
                   й  Христа  безсмертя  не  вкусив  —
це  понад  ваших  сил!!
і  кричите  —  це  все  фігня!
Одумайтеся  всі!  Й  хто  близько  мене  —
                               бриз  Огня!!
Огнем  я  не  хитаюсь  —
і  я  вергаю  щодня!
«І  каюсь»  —  ті  кричать,  що  представлялись
                               як  —  «фігня».
Що  мовиш  —  те  і  є,
щодня  що  робиш  —  тим  стаєш.
Смертельні  ті  вуста:
«живемо  без  Христа!»
Смертельний  ваш  устав  —
що  може  бути
щастя  й  без  Христа!
Що  мовиш  —  те  і  настає,
т  е
щодня  робиш  —  тим  й  стаєш.
Чи  вам  кінець  настав?  —
і  ви  як  християни
і  мислення  в  Вас  —  без  Христа?
й  поезія  в  Вас  —  без  Христа???
і  музика  —  теж  без  Христа...
Боже,  це  лоно  —  звідки  з  Любові  слово  —
без  Христа?!

07.10.2020,
Київ

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891207
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.10.2020


Мозкове щастя в у. о.


                                                                         Подлинная  борьба  есть  борьба  
                                                                         Христова  и  антихристова  духа...
                                                                                                                                     М.  Бердяєв

В  Парижі,  в  еміграції  післяреволюційній,  духовно-куль-  турний  квіт  Росії  визначивсь,  що  основне  —  віра  і  любов  до  Христа.  
В  головній  вхідній  статті  нового  журналу  «Путь»  редактор  і  філософ  Бердяєв  настановляє  «...обратиться  к  духовной  жи-зни,  к  внутреннему  человеку,  углубиться,  полюбить  иной  мир  больше,  чем  этот  мир»  (див.  «Духовные  задачи  русской  эмиграции»).  (Далі  виокремлене  мною.  —  І.Ш.)
Як  було  за  апостолів,  так  і  нині  є  це,  «бо  люди  полюбили  більш  пітьму»,  недуховний  світ,  речовинність.  Отже,  скрізь  без  полум’яної  любові  до  Джерела  огненних  дарів  духу  Хрис-та  будь-який  рух,  значить,  і  суспільний  рух  без  Христової  правди,  завжди  не  знаходить  правдивого  шляху.
Тому  все  подальше  несподівано  виявитись  може  значно  цікавішим  для  китайського  буття,  а  не  вічно  переверненого  російського  життя...
«Злые  силы,  ...накопившиеся  в  старой  русской  жизни,  мо-гут  быть  преодолены  лишь  новыми  и  творческими    сила-ми  добра,  раскрывающимися  в  результате  прежитого  опы-та».
Як  людина  Божої  Матері  і  в  певній  мірі  Моцарта  і  Баха...  заглибтесь,  підіть  туди...  Я  зберігаю  суверенітет,  несподіва-ність  і  —  можливе  щастя  моїх  читачів...
Тому  далі  дивіться,  як  дивитесь  Ви...  Я  ж  мушу  укріпити  ваші  серця  тільки  цим:  мужністю,  баченням:  майже  за  сто  років  нічого  ще  не  вдосконалено  в  Православ’ї  і  в  житті  не  змінилось...  
Згіршилось  іще.
Ідея  яка?
Релігійно-творча.  В  Христі.  З  Духом  Святим.
Далі  згідно  тексту.
Вибачаюсь,  —  тексту  не  художнього,  без  тональності.
Прямота  і  чесність  Моцарта  вам  до  душі??  Тримаймось  Бога...
«Это  есть  идея  Святой  Руси,  а  не  империалистическая  идея  Великой  России».  (Солженіцин  від  о.  О.  Шмемана  мусив  проясніти  щодо  православ’я  і  Росії  —  і  згодитись...  Бу-ло!).  «Вот  почему  задача...  лежит  в  области  духовной  культу-ры  и  религиозной  жизни».  «Задача  же  политическая  втори-чна  и  производна,  подчинена  задаче  духовно-религиозной».
Добре  у  Вас  серце,  як  Ви  з  добром  усміхаєтесь,  а  не  зло  смієтесь...  Нещасна  Росія!
Все  те  ж  саме!  І  куди  Ви  хочете  іти...  я  Вам  довіряю  до  кін-ця.
Важливо  —  творчість:  її  дає  Христос!  
«Твори  свою  справу  і  не  осуджуй  інших»  (Святий  Дух  —  
С.  Ковалевичу).
Спочатку  тільки  в  одиницях  ця  творчість  —  і  йтиме  про-світлення  інших.  
Тобто,  наприклад?
Моцарт  думає  інакше,  двір,  імператор  —  відкидають  сам  Божественний  безум  в  ньому:  «страшно  нове!»,  «надто  багато  нот!..».
Як  тоді,  так  нині  Папі  Римському  —  м’які  сальєрчики-італійці...  Нічого  в  суті  не  зміниться...  маєте  ум...  відпускаю  вас  на  свободу...
Видно??
Філософ  Бердяєв  трохи  нижче,  де  Бетховен,  їм  хочеться  ще  воювати...  
«Учіться,  поки  я  живий  ще»,  —  казав  незабутній  М.  Луч-кін...  Можливо,  що  планеристи-інструктори  іраціонально  посміюються...  з  вас,  мабуть...  Скількох  ми  схоронили,  брат-тя!..
 
«В  Росії  все  определится  верованиями  народа,  его  духов-ным  состоянием».
Каже:  потреба  в  духовнім  просвітленні.  Скажіть  чесно:  Росія  онтологічно,  історично  і  т.  п.  звідки  отримувала  всі  просвітлення:  з  грунту,  чи  з  Христа  і  смиренних  південних  післанців  і  святих  Його  Києво-Могилянської  Академії,  всієї  Київської  Русі?
Російська  інтелігенція  визнала  це  через  зуби.  
Так  само  через  зуби  —  що  корені  глибші  в  Київської  Русі.  Нині  в  Московії,  крім  Седакової  Ольги,  серйозного  нема  ніко-го.  Що  Ви  особисто  далі  хочете?
Тож  це  тільки  важливо  і  для  Вас  —  і  для  просвітлень:  ска-жіть  Христу  —  хто  Ви?  Чи  Ви  прийшли  до  Нього?  просві-тились  Ним?  —  що  ж  Ви  хочете  робити??
«К  этому  нужно  готовиться»,  —  так  Бердяєв  каже.
Мета?
Відкритість?  прийняття  засобів  Його?
Що  витримаєте  Ви?  —  дуже  конкретно.
«Там  (в  Росії)  утверждение  своей  духовной  свободы  есть  уже  своеобразное  мученичество».  І  «...предполагает  великое  напряжение  духа».
Хто  там  в  Росії  хоча  б  з  любов’ю  прозвучав  до  зганьблених  людей,  ніби  християн,  «презренных  люмпенов»,  яких  ще  іме-нують  «озлобленими  міщанами»??
«Зробіть  з  себе  нове,  найдіть  в  себе  всередині...»  —  так  кажуть,  кажуть  —  а  Ви  зробіть!!  
Зазвучіть  образом  Божим  з  любов’ю  —  згукнуться  лю-бов’ю,  бо  вони  люди.
Це  майже:  дав  би  на  храм,  та  піп  забере  собі.  
А  як  йому  нема  за  що  їсти  —  та  й  дітям  нема?
За  що,  чи  і  для  чого  спасла  разів  три  мене  Мати  Божа?  —  щоб  не  розбивсь  я  на  смерть?  
Любов,  як  чую;  не  годен  ще  до  того  світу  я...  А  «міщан»  їй  хіба  не  жалко??..
Мати  Божа  чи  поезія  —  піддаються  говорінням?!  Що  ви?..  я  вас  на  волю  відпускаю...  а  що  чинить  Вона?  Більше!
Плачте!  заплачте!!  посоромся  серце  —  серця:  Мати  Божа  всерединці  любить  те,  і  терпить  же.
Благослови,  Ісусе  Христе!
Що  ж?  «Но  в  Росии  сейчас...  не  может  быть  вполне  сво-  бодной  литературы…»  Що  ж,  і  Ольга  Седакова,  і  всі  змушені  «оповзти»...  як  каже  аскетка  у  незримій  всім  художньо-духовній  кровавиці  Ліна  Василівна.  До  прози.  Повзли  —  на  місця  академічних  викладачів.  
І  далі  з  повагою  цитуємо:  «не  может  быть  вполне  свобод-ной  литературы  и  органов  печати...  организации  христианс-кой  молодежи».
Чи  не  скучно  після  Баха?  таргани  і  п’яниці  утікають  від  45  хвилин  звучання  його  творів.  І  як  вам  Бах  в  Росії?  Гостроязи-кий  Моцарт  каже  щодо  них:  «вечно  под  хмельком»...  
Щасливий  в  голові  філософ  Бердяєв,  бо  Моцарт  чув  запі-знілих  в  часі  бодлєрів  із  гниллям  —  не  раю  —  притонно-сифілітичних  гниль-повійних    самогубств  поезо...  Квіти  зла.
Злу  варто  лиш  —  аби  раю  не  було  спочатково  й  Христа  Ісуса...
Прошу  читача  знайти  шлях  неповторно-християнський,  уваживши  неможливість  світського  щастя  —  навіть  в  головах  філософів...
Якщо  ще  більше  любити  Христа,  маю  потривожити  свою  природну  частину  (щоб  вам  легше,  зручніше  поталанити...)
Росіянам  є  які  небезпеки?
«Русские  православные  люди  могут  оставаться  в  состоя-нии  замкнутости  и  изоляции...  повсюду  видя  опасности  и  соблазны,  отказываясь  от  всякого  духовного  общения  и  сот-рудничества  с  западным  духовным  миром,  с  людьми  других  христианских  вероисповедований».  Про  інших  вони  і  не  ду-мають.  Цілковита  байдужість,  повна  й  тупа  агресія.
Вот  искушеньице-то  какое!!  —  перестань  бути  поетом—живоздиральником  шкірок  із  одного  себе!  засни,  як  Бердяєв  або  ректор  чи  проректор  греко-католицького  чи  іншого  уні-верситету:  в  мене  все  гарно,  робота  престижна  і  є  дружина  лагідна!  Слухай  світське  говоріння  всіх  —  ніби  шумить  море...
Не  здирай  шкур  тільки  що  з  себе  —  не  боговгоджуй,  не  окликайсь  —  що  то  Христос  пропонує  для  ходу  і  для  шляху...
Низхідні  баси,  схоже,  далі:
«Это  есть  пережиток  старой  психологии  слабости  и  дур-ной  замкнутости  в  себе  и  в  своем,  психологии,  расчи-танной  на  внешнюю  помощь  государственной  влас-ти».  Вичавив  рису  слабкості  росіян;  звідки  —  корінь  бід  їхніх,  усім  біда...  
Перетерпіть  браття,  як  я:  якщо  Ви  маєте  зараз  краплину  маленької  совісті...  вчуєте,  що  легше  вмерти,  аніж  витонче-ному  постами  і  несказанністю  —  тримати  якусь  психологію.  Боже!  ущедрити  хочу,  як  Мати  Божа,  як  Вона  —  мене,  і  вилі-кувати.  Ви  не  прийміть  більш:  ніби  можете  вдихнути  без  Христа,  і  прийняти...
І?
«На  почве  этой  психологии  рождается  мнительность  и  подозрительность,  разрушительная  для  духовного  здоро-вья...»  .  
Духовники,  ігумени  всі  це  знають,  в  усім  світі.  Також  і  в  Росії.
«Мы  волей  Промысла  Божьего  поставлены  в  общение  с  западным  духовным  миром,  должны  старатьсяего  узнать  и  вступить  с  ним  в  братское  общение,  обьединяясь  с  ним  во  имя  борьбы  с  силами  антихристианскими».
«Наступили  времена  большого  обьединения  всего  хрис-тианского  мира,  христиан  всех  вероисповедований».
Відносьтесь  не  історично,  а  вживу,  —  чого  ж  так  не  збу-лось,  —  і  що  є  нині?!
«Западная  Європа  перестает  быть  монополистом  культу-ры,  в  ней  чувствуется  истощение».  
Західна  Європа  тепер  недуховна,  всі  відійшли  від  Христа:  стрижня  нема,  два  століття  нема  вже  культури,  створеної  християнством,  порятівної.  Очікують  духовної  експансії  з  України  і  Росії…
Нема  ідей,  коренів,  глибин  первісних  —  тільки  є  технічні  виконавці…  вони  самі  говорять  про  це…
Але  дивимося  далі.
«И  Восток…  приобретает  большее  мировое  значение,  чем  имел  раньше».  І  що  далі?
«Мы  должны  бороться  за  достоинство  и  свободу  челове-ческого  духа,  за  самый  образ  человека,  ныне  попираемый».  
Це  до  кінця  часів  будуть  несерйозні  говорити.  Робити  по-трібно.  В  мене  таке  враження,  що  крім  достатньо  божевіль-них  й  неймовірно  люблячих  двох  сердець  Божої  Матері  і  Ше-вчука  ніхто  не  знає,  як  художньо  робити…  
 
Тому  —  як  мовиться  —  «повертаймось  до  наших  баранів»,  чи  як  кажу:  до  нудьги  світського.
Бердяєв  фіксує  дві  течії  —  одна  за  творчість  і  оновлення  духа  (покаяння,  тобто,  переміну  мислення),  друга  —  за  фор-мальне  збереження  православ’я,  реакцію,  нацизм  (все  —  як  і  нині!..).  
Цікаво,—  сказав  би  мій  полум’яний  переплавлювач  духу  і  речовинності  (Моцарт)  в  любові  всецільній  та  неосоромній:  в  чім  покаяння  в  других,  в  реакціонерів?  В  нездвижності  й  не-творчості  —  несвободі-невідповідальності?  чи  навпаки?
Зенон  їм  допоможе…  давньогрецький?  
Це  —  слухання  Духа?  
Поступ  часу  роздушив  піддепартаментне  російське  право-слав’я.  В  революції  винуваті  не  низи,  а  верхи.  Бердяєв  про  себе  каже,  що  він  винуватий,  і  всі  думаючі,  і  правлячо-ситі.  «Положение  Православной  Церкви  в  мире  резко,  катастро-фически  изменилось…  и  ставятся  новые  задачи».  Бовкання...
В  час  трагічний  і  страшний  кількох  мужніх  людей  Хрис-тос  виставляє  тримати  ясність  волі,  духа  і  рівноваги!  Які  вірні  своїй  со-вісті  з  Ним.
«Образуется  новый  уклад  православной  души,  более  ак-тивный,  ответственный,  творческий,  более  мужественный  ибесстрашный».  Це  —  побажання.  
Бах  цього  не  бачить,  зверхрезонансу  —  нема…
Декілька  людей  відгукнеться  кличу  Христа  від  мене,  рі-шаться  на  зміни…  Які  нині  є  люди?  —  зістарені    зіпсовані  діти,  злі  й  злякані…
«Исключительное  понимание  христианства  как  религии  
личного  спасения,  отрицание  творческого  отношения  к  воп-росам  жизни  всечеловеческой  и  всемирной,  неразрешен-ность  в  христианском  духе  вопросов  культуры  и  социального  устроения  и  является  источником  страшных  расст-ройств  в  христианском  мире.»
Культури  нема…  Соціальності  нема...  «Состояние  общест-ва  позорное...»
Спокуса  була,  є:  цезаропапизм,  Церква  під  департамен-том,  цар  —  він  і  папа,  керівник  Церкви.
А  інші?
«…что  старый  быт  наш  был  скорее  языческий,  чем  хрис-тианский».  Точно  так.
Про  що  мова?
Основне  вирішується  в  культурі,  бо  в  ній  Христос  тільки  перемагає  заформалізованість  всю:  і  свідомостей,  і  далі  вниз  до  темного  побуту.  Тепер  же  —  оголимось  за  темного  прези-дента  Обаму…  Кому  він  потрібний  через  сто  років?..
Побажання  а  чи  завдання:  «…возрождение  ее  (России)  в  Христовой  правде».  (Хіба  тільки  Росії?)
«Безумно  было  бы  восстанавливать  в  неправде,  за  кото-рую  мы  терпим  кару».  Отож!  А  патріарх  Кирил  —  полі-тик!  Де  там  вже  правда  Божа!  художньо  ціле!  страш-нющий  Ритм!!    Толстой  —    великий  зануда,  утилітаризував  Євангеліє!  Але  Бах!  Моцарт!  —веселий.  «Негеніальним  —  такт...  А  геніальним  —  великий  Ритм»  (І.Ш.).
Тому  є  цілою  і  точною  правдою  лиш  наступне:  «Под-  линная  борьба  есть  борьба  Христова  и  антихристова  духа,  который  проявляется  во  внешности  в  полярно-противопо-ложных  образах».
Що  ж  потрібно  насправді  людям?  «…до  конца  серьезно  понять  и  принять  христианство...»  При  секуляризмі  ниніш-ньому  —  слід  прийняти  Христа  в  серце  як  Центр  творіння  і  спасіння,  і  твори,  які  розкривають  твар  у  картині  Бога,  люди-ни  і  світу.  Ліки  проти  секуляризму.  
«Мерседеси»  і  простуваті  попи  мерседесові  собою  витіс-няють  Христа  за  огорожу  Церкви:  ієрархи  не  переймаються  творчістю,  новизною,  культурою,  вони  не  допускають  пере-мін  оновленням  духа.  
І  це  є  проти  ап.  Павла:  недавній  випад-рішення  Патріарха  Московського:  «Спалити  Шмемана!».  
Православ’я  не  об’єднується,  як  наївно  хотів  Бердяєв  «з  найбільших  глибин»,  більш  того  —  згори  роз’єднують  його  неспеціальні  шкідники  і  спеціальні  (!)...  служби.  
Втім,  дасть  мені  Христос  мовчати  —  покірно  чи  з  покори  і  Його  любові  мовити.  Крім  Христа,  все  відносне,  сміттєве,  не-суттєве!..  О  Павле!  Від  Хреста  безсмертя...  І  через  хрест  недо-сяжні  —  в  безсмертя!!
Слухайте  Бердяєва,  відомого  в  його  нещасливості…  
«…  и  осуществить  его  (христианство!)  реально  в  жизни  не  только  личной,  но  и  общественной».  Я  люблю  Христа  і  Матір  Божу:  вони  врятували  мене!!  За  Христа  суспільні  й  не  хочуть  знати  мого  служіння,  бо  не  хочуть  знати  Христа.
 
«Необходимо  активное  противление  антихристовому  злу,  но  противление  христианское  и  во  имя  Царства  Христова».  Інакше  преображуєшся  в  диявола…  це  є  тепер  —  в  Росії,  хворій.
«Оно  (Православие)  перестает  быть  простецким,  мужиц-ким  по  преимуществу».  «…нужно  повышение  умственной  и  духовной  культуры».  А  нема!  Неможливо  це  без  приходу  інтелігенції  мислительної  і  творчо-художньої  —  до  Спаса-Христа!..  
Ольгу  Седакову,  в  концтаборі  Цугундера,  нову  матір  Ма-рію  на  вході  до  камери,  колись  побачу:  мислительку  світлом  Христовим  і  творчо-художню,  як  на  щастя!..  
А  як  більше  —  то  Моцарт  (мистецтво,  поезія)  відвернеть-ся,  релігійне  почуття  неймовірне  —  в  такого  носія…
Він  казав.
Бо  з  Росією  ще  гірші  справи,  ніж  сто  років  тому:  бачите  ж!  
4.08.2011

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891196
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 09.10.2020


Поема

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891000
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.10.2020


Що за порт’єрою?


поїхав  би  ти  в  шарабані
вздовж  берегом
це  мимо  Андів
Кордільєрів
манив  би  тебе  океан?
                 і?


як  відчинив  би  живі  двері?
яка  любов  жила  б  в  порт’єрі
які  співали  б  птиці  ранні
так  все  життя!
справа  від  мене  —
Океан  Її!!!

04.10.2020,
з  причастям

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890913
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.10.2020


Спосіб дихання (не світова загрунтувальна поезія)



     Спосіб  дихання


1

День  ангела
                       можу  над  лісом  писати
Трепечуть  листочки
     любов  зачинає
             із  неба  збігати...
десь  піч  є?
а  пічка!  —
у  мені  моральна
а  ніч
була?
так
є  трава
ніц
стежин
до  земної  гуральні
аж  листи
небом
в  Небі  писати!  —
князь  Ігор
о  хто  знає
серйозний
такий  адресат  є  ...


2

Агов,  земні  чародії!
щось  явно  не  те
лементаєте
чи  питаєте?


3

І  те,  що  я  служу  Христу,—
не  земним
людям-фарисеям,
чому  одухотворююсь
здіймаючись  —  займаю  нову
                               висоту
землю  штовхаю  —  і  здіймаю  —
всіх  засіваю
дозріваю  в  них
і  догори  росту
змагаючись  ще
аби  проникнуть  й  зразу  втрапить
                               у  Христову  простоту
всі  свої  атоми
здригаючись
земля
перевірятиме
серед  звірятини
та  космос
всім  розширюючи—  звірятиме
світячи
цокаючи  златом
зубища  сонця  заходів  —  вправляючи
                               поза  лісами  в  платину
не  вірячи  щО  Бог
                           в  мені  казатиме
нехай  це  знатимуть
                               всі  люди  землі  всеї
та  що  як  Бог  всіх  підніматиме
і  дух  і  вітер  —
                 все  на  вільній  волі  гратимуть
водночас  тих  пантруючи  —
                 аби  не  бренькали  піджилки
                 духовні  жили
                 і  кров’яні  жили
                 в  натяжку
                 у  характері  національному
                 самозвучали!  —  і  служили!
                 шукаючи  пісні!!
                 у  Божій  силі!!!

02.10.2020,
свято  благовірного  кн.  Ігоря

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890471
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.10.2020


Слава Божа


         Дев’яноста  поема

                               Святій  Трійці  –  з  трепетом  присвячується
1

Слався!
Й  що  час
і  що  вічність  –
забули  про  вдих

Чисте  це  серце
коли  видихає  –
довго  не  знають
хто  в  цих  а  чи  в  тих
але  всі  славу  Тобі
колихають
все  воздає  славу  Богу!  –
в  мене  вселяєш  Ти  –  змогу.

Слався!  –
чого  б  це  я  дихання  крав?  –
це  не  крам  –
Духа  Святого  я  храм!
дрова  сухі  горять  ясно
                               в  повітрі  –
і  в  вірі
Ти  як  вдихаєш  –  і  видихаєш  –
в  храмі
все  славу  Тобі  колихає!

Все  хай  воздасть  –  славу  Богу!
Й  все  возлітає
на  крилах!  –
до  Нього!

Слався!
так  просто
дихаєш  вічністю
час  видихає  у  простір...

2

Солодка  вдячність
входить  в  серце  й
                         вічі  –
солодка  вічність!

Є  чистота  –
та  так  як  в  глаукомі
засіли  люди    титанічні  –
наукові...
Це  –  в  напівкомі:
то  сильні!  –  менше  з  тим,
що  ріже  вічі  їм
кудлатий  дим...

Спасе!
то  в  слабкості
любов  –
Твій  херувим!..

3

А  чи  дума  Папа
що  це  десь  промнеться
І  нова  Парадигма
                   і  несе  і  несе
                               й  проминеться?
Се  глаголю!
і  до  мене  слово  Христа  –
                               і  на  волю:
і  до  мене  з  Духа  –
                               й  Краса  ходить  полем...
нехай  буде  волею!
Волі  –  то  й  волею.

Слава  й  воля
і  я  –
нехай  храм  славослов’ю!
світло  й  світ  –  через  вії!
в  світле  світло  вступивши  –
світлію!
Й  щоб  душа
могла  вийти  у  очі
то  гортань  –
найсолодша!

Й  молоді  й  золотії  –  ті  очі...
О  яка  то  любов  і  надія!!
При  мені  тоді  Ната*  –
               і  їсти
           не  хоче.

4

Цілунки
Цілунки
             (Мій  Боже!)
Цілунки!
Цілунки?
люблю!  –  чи  те  знаю?
Діла  ...
               а  чи  стихнуть  ці  луни
                               ці  луни  –
як  вигляне  Сонце
з-за  гаю!..  


Діла  мої  –  може,  це  мати,
як  слово  (  то  донька)  –
                               на  небо
                               втікає?
Ти  Кров  дав.
Якби  то  те  знати,
коли  добивають,
коли  й  Ти  ховаєш  –
що  ревне  це  діло
Тебе  прославляє!!!
Не  слово  лиш  токмо!


Як  слово,  родившись,  –  на  небо
                               втікає!!
Лежав  на  тираді!  –
а  Ти
ходив,  радив...

5

Як  встав  я  під  стоки!
під  стоки!
під  різнії    стоки...
І  Ти  у  мені  –
продираєшся  Оком
і  я  у  Тобі,
й  навертаєш,  –
і  став  я  простим,  що
                               простіш  не  буває
і  дивишся  –  Ти
                         препростим  Своїм
                               оком!  


Дім  –  може,  мати,
раз  слово  (то  донька)  на  небо
                               втікає,
огонь  –  по  огневі  угору  палати!
огонь  –  це  і  лава!  –
огнем  це  та  Слава,
ба,  й  Славу  –
                       таку  –
я  не  можу  не  славить!!

6

Слався!
час-вічність  –  забули
про  вдих
Слався!
Ти  вдихнув
а  чому  це  в  китайців  –
                         мільярд
                         несвятих??
Слава  –  любов,  коли  славиться
Бог!
Бог!  –
це  як  ревність
любові  у  двох!!

7

Слався!
натхнення  не  крав:
Духа  Святого  я  храм!
Дрова  сухих  душ
горять  як  у  вірі,
хай  віра  –  в  повітрі,
повітря  –  хай  ів  вірі!  –
Отче  і  Сину  і  Душе  з  Небес!


Ти  все  вдихаєш  –
і  видихаєш!
Ти  підлітаєш  –
світ  піднімаєш,
й  на  крилах,  на  крилах  –
на  крилах
всі  возлітають!  –
Слава!!!
Слався!!!

19.12.2016,  свято  всіхвипереджуючого
святого  Миколая!
*  співачка  Бога  і  Богородиці  Наталка  Половинка

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890230
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.09.2020


Друга Пречиста. Чуття



         Поема

                               Пречистій  Богородиці
                               з  любов’ю  присвячується


Боже  почуття
                       вдарило
                         вшкварило!  —
продикції  купити
                         рояля
             летять  —
Що  сталось?!  —
                               очистилось  серце...
Із  родження  Діви  —  чуття.
Пропозиції  —  закупити  безплатно  роялів  —
                               летять!  —
хто  тобі  дав?
музику,  да?  продам!
все  оддам  —
грай!
тільки  щоб  безсмертя
                         ревло  по
                   годам
               плакалось  усе
виплакалось  все
й  все  оддам!


Спокійно.  Хрещенії!  —
Бог  —  геній
це  лиш  серце
від  чуття  каяття...
Не  почуття  вироста  із  роялів  —
ніжки
роялів
ростуть  з  почуття...
Єсть  лише  Бог
так
оце  серце
і  каяття


Ну  спокійно,  хрещенії!..
Бог  —  геній
ось  таке  серце
із  передчуттям  —
чуття
—  Що  сталось?!
пропозиції  —  купити  безплатно  —
                               хоралів  —
                           летять!
Мені  б  лише  Діву.
Від  родження
Діви  ж  —
чуття.

10.09.2020,
Київ

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890225
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.09.2020


Подивіться прямо і просто на друга мого (ст. "Поступать как художник" С. Ковалевича)

   Поступать  как  художник
   Сергей  Ковалевич
 

                                                                                                                             Новый  театр
                                                                                                                             место  живых,
                                                                                                                             вольные  люди,
                                                                                                                             мир  на  ладонях

                                                                                                                             иная  парадигма  театра

I.  Изначальное  положение
В  большой  перспективе  времени  все  вещи  становятся  на  свои  места.  Театр  определяется  духовным  аристократизмом.  Вовсе  не  пониманием  большинства  или  сознанием  современников.  И  тем  более  не  ситуацией  постдрамы  или  языком  перформативности.  Театр  определяется  духовным  аристократизмом  —  есть  или  нет.  Говорить  таким  образом  в  практике  театра  неприлично,  категория  духа  стала  негласным  табу  и  ушла  из  речи,  но  это  основание  знают  все.
Выбирая  шанс,  данный  театру  во  времени,  художник,  если  он  таковым  себя  осознает,  не  может  изменять  Духу.  По  простой  причине:  Дух  не  обусловлен  человеческими,  или  же…  «корпоративными»  влияниями;  ни  влияниями  прошлого,  ни  нашими  проекциями  будущего.  Дух  один  и  тот  же  в  своих  воплощениях  «здесь  и  сейчас».  Выбирая  шанс,  одновременно  художник  выбирает  и  опасность.  В  чем  состоит  эта  опасность?  Прежде  всего,  в  том,  что  не  произойдет  то,  к  чему  он  призван.  Его  дар,  его  сердце,  не  случится.  Художник  должен  делать  шаг  в  необусловленное  временем,  всегда  на  свой  страх  и  риск.
В  этой  встрече-схватке  Духа  и  предельного  художественного  жеста  неверно  держаться  своих  представлений.  Свое  понимание,  понимание  «под  себя»,  радикальный  индивидуализм  и  даже  нонконформизм  или  мифотворчество  становятся  часто  губительными  для  воплощения  в  театре  живого,  не  позволяя  художнику  выйти  за  пределы  господствующей  социальной  и  культурной  парадигмы.  Кто  любит  и  знает,  не  может  быть  радикалом.  Если  мы  хотим  Живого  Театра,  то  обязаны  свершать  усилия,  в  которых  живое  имеет  шанс  оставаться  живым,  делать  шаг  в  непостижимое  —  в  фундаментальные  измерения  человека.  В  тайну  его  присутствия  здесь,  на  Земле.  Эти  этические  усилия  не  могут  быть  ничем  подстрахованы,  и  никакой  эстетикой,  концептуальностью  или  методом  не  могут  быть  замещены.
Речь  идет  о  хранении  качества  и  глубины  жизни.  Сегодня  художник  обязан  защитить  жизнь  как  категорию  в  ее  осязаемом  наличии,  должен  уметь  осуществлять  «человеческую  сборку»  бытийным,  не  презентативным  способом  —  собирать  Образ  Мира,  превосходя  и  опрокидывая  правила  мира  этого.  Быть  собой,  «презрев  нижняя»  —  «не  от  мира  сего»  —  это  не  метод  и  не  позиция  отшельничества.  Это  Событие  Художественного  или,  как  говорили  раньше,  —  Возвышенное.  Безусловно,  данное  положение  имеет  значение  для  тех,  для  кого  Божественный  Антропос  все  еще  решающий  фактор  их  судьбы,  для  неразуверившихся.
Художник,  если  он  таковым  себя  полагает,  обязан  думать  о  мире.  Это  кажется  очевидным,  но  далеко  не  так  очевидно  —  какому  именно  миру  он  обязан.  Нужно  помнить,  что  в  разорванном  мире  человека  идет  война  —  война  разделения.  Прежняя  способность  человека  схватывать  и  удерживать  в  длительности  универсум  собственного  бытия,  как  и  полноту  своей  телесности,  затруднена  до  невозможности.  Простые,  сущностные  смыслы  оказываются  в  энергетической  блокаде.  Качество  нынешнего  времени  таково,  что  чувство  смысла,  едва  родившись,  тает  на  глазах.  Мы  увязаны  в  социальной  морфологии  на  предзаданном  уровне  энергетизма  —  в  социо-политических,  информационных  и  обыденных  проявлениях,  которые  и  задают  нам  этот  уровень:  «разнообразие  одинакового»  не  позволяет  нам  обнаруживать  нас  в  нас  самих.  Мы  пытаемся  спастись  от  социальной  морфологи  и  порожденной  ею  же  социальной  и  культурной  инженерии  в  ней  же:  вовлечением  в  любую  занятость.  У  театра  исчезает  даже  сама  потребность  удержания  смысла.  Не  будем  обманываться,  мы  живем  в  финале  антропологической  парадигмы  и  перспективы,  и  несем  в  себе  глубочайший  духовный  конфликт  с  любой  идеей  целостного  человека.  Следовательно,  возникает  и  новый  во  времени  шанс  —  Театр  как  Место  Новых  Утопий.
Если  вернуться  мыслью  к  миру,  если  вдуматься  в  суть  происходящих  трансформаций,  то,  с  моей  точки  зрения,  единственно  возможным  путем  преодоления  тотальной  игровой  социальности,  единственным  способом  схватывания  и  удержания  целостности  в  театре  может  быть  работа  в  опережении  —  «скорость  вперед»  и  предельная  укорененность  в  традиции  —  два  на  первый  взгляд  взаимоисключающих  вектора  и  направления,  своего  рода  онтологический  разрыв,  в  котором  художник  должен  уметь  «стоять»  и  обязан  выстоять.
Понятие  скорости  здесь  образует  сопряжение  метафизической  цели  и  ситуационного  прагматизма  или  же,  говоря  простыми  словами,  полноты  физического  присутствия,  ясности  и  трезвости  взгляда  перед  лицом  развертывающегося  ужаса  бессмысленного.  Искусство  —  это  боль,  жизнь  —  это  страдание,  «тонкое  страдание  по  первичной  светоносности  бытия»,  как  это  называли  кашмирские  грамматики  и  философы.

II.  Мыслить  иначе
Театр  выпал  из  большого  масштаба  времени,  из  объема  и  масштаба  мира.  Прежде  всего,  способ  мышления  театра  и  качество  этого  мышления  вычисляемы  прежде  его  события,  в  мышлении  театра  уже  положена  планка  прыжка.  Речь  идет  не  о  его  социологических  границах,  не  о  мультикультурных  связях,  не  о  новых  массмедийных  формах:  стриминга  наживо,  граффити  документального,  компьютерной  визуализации  и  подобного  рода  социальном  и  инженерном  фольклоре  и  дизайне.  Общеевропейское  понятие  «акция»  или  «действие»  больше  не  работает,  поскольку  одновременно  предполагает  взаимоисключающие  тенденции:  симуляцию,  культурную  имитацию,  отказ  и  сдвиг.  Если  мы  непредубежденно  посмотрим,  например,  на  тенденции  перформативного  театра  и  образ  человека  в  нем,  то  сможем  увидеть  присущий  этому  типу  театра  маньеризм.
Театр  не  мыслит  мир,  и,  возможно,  современный  театр  по  определению  больше  уже  не  мыслит,  в  театре  мышлению  отказано.  Само  мышление  не  входит  в  место,  которое  называется  театр,  и  где  художественная  инициатива  не  выходит  за  пределы  обусловленной  «свободы»,  где  она  давно  не  «холод  вершин»  и  больше  не  стремится  к  ним.  Для  человека  сети  вершины  нет,  как  нет  и  глубины  —  качеств  прежнего  мира.  Сетевая  матрица  не  предполагает  этих  измерений.  Парадоксально,  театр,  чтобы  быть  социально  успешным  и  современным,  должен  быть  привязан  к  плоскости,  словно  раб  к  галере.  Идеальный  актер  такого  театра  —  «всадник  без  головы».  Это  также  мы  должны  понимать  и…  к  сожалению,  принимать.  Принимать  в  сострадании.
Возможно,  сегодня  наш  способ  мыслить  театр  неверен  Событию  Театра  как  Событию  Зрения.  Мы  понимаем  театр  в  локусах  своих  внутренних  лабораторий,  не  в  силах  промыслить  его  в  свете  идей  мировой  культуры  и  ее  антропологических  практик,  гениев,  разметивших  и  определивших  поле  театра,  в  котором  происходит  наша  практика,  и  метафизических  границ  театра  как  такового.  Нам  достаточно  иконостаса  «одиноких  философов  и  мистиков»,  список  которых  для  всех  примерно  одинаков,  но…  которые  к  практике  нашего  театра  не  имеют  отношения.  Если  мы  все  еще  понимаем  театр  как  место  и  время  осуществления  смысла,  «место  правды»  и,  одновременно  желаем  его  как  чувственного  удовлетворения  —  таких  же  «хлеба  и  зрелищ»,  —  мы  лжем  сами  себе.  Возможно,  мы  —  только  горстка  способных  слышать  дальнее  и  ставить  вопрос  принципиально  иначе.  «Свершайте  культуру  сами,  находя  способ  коснуться  самих  себя»  —  так  говорил  Е.  Гротовский  во  время  военного  положения  в  Польше.  Я  не  говорю  ничего  нового  относительно  уже  прежде  сформулированного  им:  опасность  и  шанс,  мятеж,  точность…
Если  обратиться  к  сути  человека,  какова  сегодня  возможность  устанавливать  поле  творчества  без  привкуса  обязательных  «потому  что»,  толерантности,  концептов  и  «социальных  танцев»?  Возможен  ли  театр  как  место  прямого,  бытийного  смысла  без  «попыток»,  «поисков»  —  вечной  подготовки,  что  что-то  произойдет  когда-то  в  будущем,  то  есть  никогда?  Без  измены  Театру  как  событию?  Как  может  быть  положено  в  театре  разрешение  Мира?  Это  ключевая  проблема,  следовательно,  театр  должен  схватывать,  иметь  ключ  зрения.  Нет  работы  мысли  —  нет  и  ключа  к  миру.  Каков  мир  в  твоих  глазах?  Кто  ты  есть  и  как  ты  есть  в  зрении  мира?  Что  озадачивает  нас  в  обусловленных  «здесь  и  сейчас»  ?
Способность  остановки  —  способность  ставить  «перпендикулярные  вопросы»,  определяющие  что  есть  театр  по-существу  —  «что  ты  делаешь?»,  —  по  отношению  к  самому  театру,  мыслить  иначе.  Это  не  значит  в  некоторой  другой  онтологии,  не  сменить  одну  онтологию  на  другую,  это  акт  личного  духовного  сопротивления  художника  влияниям  времени,  непосредственно  касающимся  его  самого.  Но  не  в  самом  этом  сопротивлении  дело.  Прежде  всего,  такая  работа  театра  изначально  предполагает  возможность  встречи  человека  с  Бытием,  трансцендентный  переход  из  обусловленности  в  необусловленное.  Мыслить  иначе  значит  —  не  мы  ставим  вопрос,  но  мы  сами,  вместе  с  тем,  что  мы  делаем,  как  и  само  действие  становимся  под  вопрос!  Не  что  мы  мыслим,  а  как  мы  мыслим,  образ  мышления  становится  предметом  творчества.  Это  также  вопрос  к  качеству  языка  театра  и  к  сути  его  высказывания.  Такой  театр  предполагает  работу  не  с  навыками  и  способностями,  а  с  самой  точкой  зрения  на  мир.  Онтический  факт  встречи  как  «событие  из-ряда-вон-выходящее»  в  свете  качеств  горнего  Мира  открывает  путь  и  возможность  действительного  действия  —  перемены  парадигмы  самого  театра  или  же  возвращения  к  его  изначальной  цели:  «представлять  мир  богов».
О  чем  я  говорю?  В  пространстве  и  времени  театра  —  в  театре  и  через  театр  —  о  возможности  новой  антропологии,  которая  бы  отвечала  вызовам  XXI  века.  Мы  должны  заново  посмотреть  на  фундаментальные  способности  человека:  слышать,  видеть,  думать,  действовать,  воспринимать  и…  собирать  Мир.  Вглядеться  в  горизонт  человека,  рассмотреть  те  действенные  факторы  и  узлы,  которые  определяют  его  положение  в  бытии  и  в  их  свете  заново  посмотреть  на  понятие  человека.  В  мире  онтологических  описаний  театр  требует  обнаружения  человечности  в  своем  качестве.  Готов  ли  театр  обнаруживать,  хранить  и  развивать  сущность  Человека?
Такой  театр  нельзя  собирать  горизонтальным,  как  композиция,  и  только  культурным  образом.  Театр  вне  живого  вопрошания  —  промысливания  и  осознания  своих  границ,  в  том  числе  границ  профессиональных  полаганий  и  работы  с  ними  —  становится  мертвым,  поскольку  занят  только  презентацией  уже  обнаруженных  прежде  в  его  историческом  ходе  развития  смыслов  или  комментариями  к  ним.
Мир  человека  —  хрупкое  равновесие  между  интеллектуальной  и  эмоциональной  сферами.  В  хрупкости  и  ранимости  оберегаемого  и  хранимого  единства  «горнего  и  дольнего»,  и,  одновременно,  отваге,  мужеству  стоять  в  горизонте  события,  то  есть  буквально:  «смотреть  в  вечное,  приходящее  и  подаваемое  сверху»,  возникает  театр  как  Обсерватория  —  место  и  время  остановки  мира  —  точка  перехода  в  духовное  пространство-время.  В  таком  равновесии  время  прекращает  течь,  так  словно  наступает  состояние  сверхтекучести.  Таким  образом  мы  можем  обнаружить  проход  сквозь,  отважиться  выйти  за  пределы  «здесь  и  сейчас».  Попадая  в  этот  тоннельный  проход  времени,  всякое  представление  и  всякое  форматирующее  социальное  влияние  останавливаются,  поскольку  обнаруживают  свою  конечность.  Открыть  Зрителя  —  открыть  работу  сознания  —  в  первую  очередь  отсоединиться  от  обуславливающих  публику  социальных  процессов  и  подходов,  и  довериться,  выйти  к  самому  Бытию.  Когда-то  о  подобном  опыте  говорили:  «…стать  пред  лице  Господне».

III.  Актер  —  свидетельство  Опыта
Быть  голым.  Потерять  свои  привычки.  Свихнуться.
Стать  чистым  листом.  Не  нацепить  театральный  костюм,  а  снять  свой  собственный.  Избавиться  от  ненужного  и  начать  все  сначала.  Войти  в  пространство  театра,  в  искусство  присутствия.
Это  утопия.  Действию  не  научишь.
Вначале  что-то  тебя  касается,  как  возможность  невозможного.  Это  кажется  странным,  потому  что  не  имеет  никакого  отношения  к  тому  театру,  что  мы  обычно  делаем.  Это  направлено  непосредственно  к  тебе,  это  с  тобой  «работает».  Идея  цепляет  тебя  как  художника.
Театр  —  место,  где  проявляется  лик  Бытия.  Это  не  слова,  это  ясное  предложение,  и  оно  может  быть  принято  —  исполнено,  —  если  ты  действительно  актер.  Такой  театр  требует  тебя  всего:  через  полноту  физического  присутствия  ты  можешь  позволить  проявляться  музыке  и  тишине.  Из  тишины  —  шаг  к  тишине.  Словом  разорвать  тишину.  Ты  стоишь  там,  где  слово  становится  действием.  В  твоем  человеческом  усилии  театр  возникает.
Никакой  подмены  —  все  конкретно  есть  здесь,  в  моменте.  Ты  не  занят  презентацией  своих  концептов,  ты  не  «чистишь»  себя  для  самоусовершенствования  или  получения  инсайта,  ты  не  «лечишь»  публику.  Этот  театр  о  знании  «с  той  стороны»,  об  ошибках  твоего  опыта  и  обучение  реальному  человеку,  реальному  миру,  настоящему  огню  и  пустоте,  драме  Больших  Идей  и  постоянно  меняющемуся  тому-же-самому,  которое  ты  зовешь  Дух.  Ты  должен  дерзать,  сметь  работать  всем  человеческим  существом,  всей  силой  и  любовью.  И,  конечно,  потом  ты  будешь  смеяться.  От  радости  опыта,  от  слабости  и  беспомощности,  которые  образуют  твое  «я»,  от  открытия  другого  как  части  тебя.  Но  иногда  в  твоих  попытках  будет  возникать  красота,  которая  не  принадлежит  никому.
Этот  театр  отсылает  нас  к  мотиву  из  Упанишад,  который  Гротовский  упоминает  в  «Перформере»:  две  неразлучные  птицы  сидят  на  одном  дереве,  одна  клюет,  другая  смотрит  на  ту,  которая  клюет.  Одна  полностью  вовлечена  в  действие,  другая  созерцает.  Актер,  пытаясь  уравновесить  мир,  в  бытии  собой  смотрит  на  себя  извне:  теряя  «психологическое»,  отпуская  идею  себя,  жертвуя  личным  и  открывая  сокровенное  для  пространства  и  времени  Театра.  Обретая  единство  в  смирении,  принятии  себя  иным  и  мира  —  чудесным.
Это  об  исполнении.  Делая  этот  театр  каждый  день,  ты  должен  ответить  самой  жизни  через  искусство.  Вечность  находится  в  настоящем  моменте.  Ты  должен  великодушно  посвятить  себя  ей,  посвятить  в  том  смысле,  что  предоставить  ей  место,  приняв  то,  что  есть.  Принятие  и  служение.  Через  текст,  песню,  физические  действия,  через  присутствие  и  хранение  смысла.  Через  искусство.
Это  утопия.  Действию  не  научишь.  Это  условие  и  главное  противоречие  актера-художника.  Ты  рискуешь  собственной  шкурой.  Ты  должен  прыгнуть  в  свою  свободу,  непосредственно  сейчас,  здесь.  Прыгнуть.  Ведь  свобода  необходима  только  свободному  человеку.  Вольному  исполнять  свое  предназначение.  В  уместности  пространства,  своевременности  действия,  в  совместности  бытия  Мира.
Зайти  в  пространство,  услышать  время,  принять  предназначенное  тебе.  Свидетельствовать  опыт  Бытия.  Подействуй.

IV.  Путь  ответа
Давайте  задумаемся,  наши  первые  границы  —  границы  европейского  культурно-антропологического  подхода.  Тема  дома,  сколько  ей  лет?  Со  времен  вавилонского  пленения?  Или  больше?  Это  темы  рассеяний,  поисков  и  возвращений.  Как  возможно  вертикальное  движение?  Еще  раз  уехать  в  Индию  или  Африку  и  вернуться?  Глупость.  Это  было  уже.  Твой  дом  с  тобой.  Не  надо  его  искать.  Надо  в  него  войти  и  быть.  И  если  мне  говорят:  я  не  знаю  где  мой  дом,  я  отвечаю,  несколько  гневаясь:  ты  знаешь,  твоя  сущность  знает.  Действует  само  поле  человеческого,  в  твоем  начале  существует  все.
Что  приводит  нас  домой?  Глубинная  тяга,  которая  не  проходит  со  временем.  Природу  этой  связи  я  не  смог  бы  назвать  точно,  но  интуитивно  доверяю  ей,  поскольку  она  образует  устойчивый  образ  связности  и  порядка.
Сегодня  встреча  с  человеком  —  только  полу-встреча,  мы  не  успеваем  ничего  понять  и  совместно  прожить,  я  даже  не  говорю  о  специфике,  которая  всегда  есть  и  которую  трудно  облечь  в  слова.  Мы  не  знаем  что  делать  с  той  безотчетной  симпатией,  которая  временами  вспыхивает  при  встрече  и  которую  трудно  назвать  любовью,  поскольку  она  не  успевает  обрести  форму  и  не  совсем  соответствует  той  одержимости,  с  которой  мы  хотим  слово  «любовь»  отождествить.  Так  мы  проходим  по  жизни  в  поисках  любви,  глупо  не  принимая,  что  она  рядом  с  нами  —  на  расстоянии  вытянутой  руки.  Как  очерствели  наши  сердца!  Мы  проживем  жизнь,  так  и  не  узнав  друг  о  друге,  как  и  о  тысяче  существ,  к  которым  мы  Богом  приближены,  и  мы  почти  смирились  с  этой  судьбой  человека!  Ужас!  Возлюби  ближнего  своего  —  это  не  поиск…
Здесь  важно  не  «что»  делается,  а  откуда  и  как  делается.  Делать  по  сути  можно  только  из  любви  —  из  внутренней  сердечной  свободы.  Принципиально  уйти  с  территории  презентаций  и  комплексов  и  делать  только  то,  что  любишь.  Вернее,  откуда  ты  любишь  —  делать  из  самого  источника  действия.
Открывать  глубокую,  до  само-забвения,  актерскую  и  человеческую  одновременно  способность  принять  другого,  иное  и  через  это  понимание  над  барьерами  собирать  и  образовывать  Мир.
В  такого  качества  процессе,  в  беспомощности  и  ранимости  актера  перед  отчуждением  времени,  больше  театра  в  его  сути,  чем  в  великом  множестве  презентируемых  перфомансов  и  спектаклей;  такой  театр  имеет  глубину,  возможность  развития,  законы,  профессионализм  и,  наиболее  важно,  —  необходим  людям.  Кто  это  видит?  У  кого  есть  смелость  преодолеть  свои  страхи,  снять  защиту  и  осуществлять  такой  театр?  Ублажать  ли  публику  красивыми  картинками,  гармоническим  пением,  способствовать  ли  ее  сну  или  столкнуться  с  собой  как  с  материалом  и  подарить  миру  и  людям  доверие?
Мое  глубокое  убеждение,  моя  очевидность,  что  такой  театр  не  возможен  без  тех,  кто  ведет  себя  «не  так»,  не  по  правилам…  Проявление,  явленность  этой  Сборки  Человеческого,  человеческих  универсалий  может  быть  открыта  только  в  небывалом  усилии  свободно  согласных,  знающих  о  своих  ограничениях  и  о  своем  призвании  —  о  возможностях  своих  крыльев.  Художникам  вопреки,  имеющим  мужество  сказать  «нет».
Всякое  действие,  направленное  на  отмывание  чистоты  слуха,  простоты  сердца,  воли  к  будущему,  я  могу  называть  работой  Театра.  И  всякое  действие,  вне  зависимости  от  источника  его  авторитета,  ведущее  к  потере  Духа,  я  могу  считать  грехом  против  Господа,  Театра  как  такового  и  себя  самого  как  художника.  Заниматься  можно  только  тем,  что  можно  взять  с  собой  на  Тот  Свет.  Уйти  от  театра,  чтобы  прийти  к  Театру.
Любые  понятия  прошлой  цивилизации  становятся  ложными  или  проблематичными.  Дело  не  в  том,  что  нет  слов,  слова  есть,  но  они  теряют  свое  значение.  Например,  со-весть.  Весь  божественный  замысел  о  человеке  сегодня  может  быть  ликвидирован.
Словно  в  детской  игре  —
эта  цивилизация  закончилась
и  кто-то  спрашивает  что  случилось?
Как  случилось  то,  что  случилось?
Отвечай,  Ты  —  Художник…
Ум  всегда  должен  быть  на  высоте.  Не  сомневаемся  в  нашем  пути  и  предназначении.  И  да  не  постыдимся  своих  ответов.  Я  с  радостью  думаю  о  вашем  взгляде,  взгляде  вашей  сущности.

с.  Рыхальск,  Украина.  Сентябрь  2020

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890115
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 29.09.2020


Як діткнутися долонями. Поема двохсота


                 Поема  


                                             Я  заберу  у  вас  дітей.  Не  руками.
                                                                                                             І.Ш.,1985  р.

                                   Двадцяти  шістьом  дітям
                                   що  у  авіавогні  згоріли  —
                                   щоб  запам’ятали  люди
                                   вогненними  сльозами  
                                   присвячується

1

Як  діткнутися  долонями  
до  точно  Божого
то  воно
бадьорить-бадьорить!
доля  як
тоді  чекає
кожного  —  
у  вогні  він  згорить?
                       не  згорить?


Як  лицю  тремтіти
               мов  перед  ударом
з  тим  що  збудеться  —
вже  зовсім  незабаром!


Як  любов  я  чув  —
                                   «Небесну  сотню»  —
                                           ще  за  рік  і  рік
як  я  плакав!!!  —
та  ніхто
не  знав  чого
це  плаче  чоловік...


2

Ось  й    в  о  н  о    —

                       Неділя  прощена

Хто  є  ти?
де  ти  
ходиш  по  світу?
я  не  трава
не  листя
не  дрова
я  сльоза
це  не  дійна  корова
я  для  тебе
можу  буть  світлом


Не  трава
не  земля
не  рекрути
я  тобі
не  можу  вже  бути
візьми  мене  світлом


Хто  ти  є?
по  тобі  є  просвіти?

Де  ти  є?
у  тобі  теж  гряда  є?
і  в  тобі
цей  дощ  опадає
сонце  спечне  —
й  тебе  більш  здіймає


я  сльоза
я  любов
й  вже  немає
гіацинта  для  світу:


не  трава
не  земля
і  не  скрута
я  для  тебе
не  міг  би  цим  —  бути
прошу  тебе  
світлом...

26.02.2012,  
з  причастям

3

Ті  злетіли
ці  упали*
               у  вогонь
                       упали
от  ви  в  мені  Бога
і  забороняли  —
й  не  читали
тож  ось  —
                         в  о  н  о
й  ці  харизматики
у  вогні  практики!
їжте
з  вогню  вишкварки
так  їх
усі  хотіли
й  прочитали!!

28.09.2020,
ранок,
Київ
*  Бог  керує,  я  ж  не  керую  —  молився
вже  цієї  ночі  за  них...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890059
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.09.2020


Північ. Космос

               Поема


                                         Всевідаючому  і  всепомічному  Христу
                                         Ісусу  присвячується


1

Світ  у  пустелі
і  ходи-неходи
як  де  джерельно  не  стане
любові
там  і  джерельно
не  стане  води!
а  так-к-ки!
більше  немає
води  —
тільки  з  джерел
знов
оази  постелять


тицьнуться  світом
і  далі
й  туди
нетуди
й  тут  далі  —
і  далі?
й  цей  закон  є  дзеркальний
не  стало  любові?  да  не  стало  
любові!!  тож  —
і  не  стане
дзеркально
води...


о  як  джерельно  —  не  стане...
любові
тож  і  джерельно!  —
не  стане  води...


2

Знову  приймуть
електронні  ходи...  плачу!
та  хто  ви?
як  до  череди...
тупість!
з  дзеркал
і  імамський  список  —
і  —  і  космос  без  бороди
Крим    —  от!  не  стало
любові...
Північ  Криму,  —  іду
де  тут  скважин?
чорно?  води?..


у  вас  буде  ковід  —
бо  ви  одягнули  протези
серце  глухе
у  амнезії...
ідете  —  і  знов  без  любові!
І  дохлі  супи
дохлі  священники
ФСБ  у  консисторії
й  знов  магометанство?


та
стерильні  історії?


3

вам  Самарканд?
Бухару?
і  зневоднення  зорів?
скло  і  кришталь?
і  пісок  —
з  нього  й  це,  і  учення  —
із  природою  хворість!

От  без  дзеркал!..


До  Давида  не  йдіть,
до  поета,
що  над  ковидом  в  Києві
отже  не  йдіть
він  же  виплавить  
шкло!  раз
ви  в  горі!
а  дзвінкі  дзеркала  —
і  з  
Води  (де  була!)
                                       із  Хреста
                                       й  Джерела!!!


Боже,  любові!!  —  !!  —


Якщо  джерельно
не  стане  любові  —
о  вам  джерельно  води?  —
ні!  інформ  —
у  смартковід!..

27.09.2020,  Здвиження  Хреста,
Київ

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889963
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.09.2020


Поклоніння Тройці і Богородиці

                   Поема

                 «І  подає  слова  по  вірі  –
                   Хто  саму  віру  подає!»

1

Син  не  дасть  сил
Коли  не  стане  поклоніння.
За  всіх  людей  Богу  поклін  кладу.
Слова  безвільні,  коли  то  не  Дух!!
Довіку  буде  слово  це  однині.

Це  поклоняюся  в  одвічній  всій  людині.
Прости,  Безсмертний  Боже,  чоловіку:
Нема  минулого  й  будуччини  одвіку  –
Є  на  віки  у  серці  вічне  нині.

Боже,  зійди,  і  Духом  й  Словом  поможи
Забути  всі  земні  знання  в  розпуці
І  мов  стрілою  з  тятиви  на  луці
Вилетіть  серцем  в  Світло  Сина  –
і  ожить!

Серце,  заплач!  заплач...
Як  від  корости,
Крізь  добрі  руки  –
милосердя  і  жаги,
З  любов’ю  й  до  любові  –  тихо  й
                               просто  –
Припасти  слізно  там
до  Божої  ноги...

Ми  ж  огрубіли  тут!
І  слізки  не  проллєм
Нечулим  серцем.
Ми  важкі,  як  нумізмати.

Святая  Діво!
Всепречиста  Божа  Мати!..
Ти  бачиш  –  лежимо  ми
й  не  встаєм?

2

Порятівнице!..
Ти,  що  в  Огні  живеш!
Жінко  у  Сонці!
І  вклонюся,
й  в  ступні  вткнуся!
Ти,  що  одвіку
у  серцях  не  прагнеш  меж...
І  опаную  себе  й  Богом  ізцілюся!

Ти,  що  до  вічності  ведеш,
І  полум’ям  ізводиш  в  світло  Сонця!
І  ангелам  вміщаєш  охоронцям!
Я  кланяюсь  тепер  й  тобі  безмеж.

В  тобі  горю!
І  спокій  серця  у  тобі.
І  світло  Духа  і  небесна  калиновість!
Й  свята  солодка  твого  Сонця  повість,
Світання  успіху  під  пащами  гробів...

Сам  Син  воскрес!
В  юдоль  ізніс  Життя.
Я  став  мов  палець,
що  вписавсь  у  небо!
Обливсь  слізьми,
серцем  прилип  до  Тебе,
Не  обрєтаюсь  тут
і  не  вписався  в  поняття!..

3

Ти  –
ти  пішла,  куди  я  не  зможу  прийти.
Ти  –
твої  очі  ісповнені  Бога  й  небес  теплоти...
А  туди  я  не  можу
покинувши  друзів  іти
й  сам,  де  ти,  я  не  можу
ніколи  зайти.

Ти  –
це  ти,
із  очей  твоїх    –    Божі  персти:
ти  –  вершина  вершин,
із  серця  мого  калинові  мости
й  не  сягнули  ще  зір  чистоти
і  що  я  кровоточу
й  кров’ю  cяю  –  прости
краплі  красно  лягають:
щоб  розбігтись  –  і  перелетіти  провал  з  пустоти,
скажи  Ти?

Ти  –
це  диво,  це  очі.
В  самоті  лише  краще  іти.
І  то  спиною  бачу,  що  мене  затопчуть
перейдуть  по  очах,
де  слід  перевис,  кровоточно
Враз  узрів  –  подаєш  серце  Ти…

Ангел  скаже:  «А,  я  його  вже  простив...»
а  мости  не  сягнуть  ніяк  мір  правоти
якщо  й  вирвать  весь  світ  …
єсть  Ти  –
я  не  в  силі  до  серця,  де  Ти,  щоб  зійти!..

4

Се  слово  світлиці
єсть  гірниця
і  відійдем
і  ще  душа  заплаче  про  Едем
і  схоче  хоч  цілунком  дотулиться  –
до  вдягу  Божого
душа  забуде  як  жила  вночі
звідки  зійшла
кому  із  відсіль
і  просто  і  як  вперше  подивіться:
хто  вас  вдиха  на  правому  плечі?

повагою  любов’ю  промовля
безгучно
Бог?  чи  жінка  з  немовлям?

білизна?
гірниця?
чи  є  святим  плече?
не  ворухніться  –  вічний  вдих  втече...

не  ворухнімо  в  Богові  жінками
душами,  долями,  тілами
не  погордуймо  в  гірницях  жонами
душами,  долями...
 
Бог  з  нами
світло  з  любов’ю  відійдем
в  вишній  Едем

29.12.2003

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889853
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.09.2020


шлях лебедин…

***
                               Преблагословенній  Марії
                               в  трепеті  присвячується


описує  розставля  назива  оголошує
по  два  береги  література
                               із  сказу
шлях  лебедин
найсолодший
я  в  Бозі
один
я  молодшаю  —  прошу
і  молодшаю
ношу
із  глибин  —
серце
правду
виказує...


шлях  лебедин
найсолодший
один
а  наразі
поміж  двох  берегів
між  двох  спин
сяйвом  Бог
сяйвом  райдуг
що  на  водах
штовхаючи
молодим  водворився  в  екстазі!

25.09.2020

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889852
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.09.2020


За сполохом ручок твоїх…

*      *      *

За  сполохом
ручок  твоїх
піднялась  раптом  птиця,
сонцеокі  жарки  з  її  крил
і  кільчаться  і  пурхають,
як  пір’їни  спалахують  
ніби  ми  –  обмінялись  голками  вогню

1989
 
*    *    *

Чому  так  гори  лиже  вітер  сонця?  
Всі  гори  я.  Плечима  впав  у  Всесвіт.
І  від  плечей  я  спека  і  повітря.
І  світ.  І  всі  хребти  ворушать  
Вітряний  потойбічний  мій  язик...

1989
 
*      *      *

То  дитинство  землі  –  лісового  потічка...
Все  стоїть,
а  кришталь  витіка,  витіка...
А  як  круто  зверта  –
протіка  поміж  пальцями  крон  –
вже  як  юна  ріка
А  до  сарн  промовля  і  до  неба  –  
то  чаша,  рука!
А  десь  витік  невидимий      
ніби  сльоза  уві  сні...

1990
 
*      *      *

Де  дух  могутній,  а  любов  земна,
Там  буде  вмить  і  спалена  вона:
І  спрага  волі!  й  дрож  на  племенах,  —
Велика  ясність  в  пломіні  зорі!
Любов  шукає  висоти  —  горіть.
Любов  шука  висот  —  горіть!
Горіть!

Любов  втіка  в  тепло!..
бо  їй  так  треба…
О  ти,  Любове  із  небес!  —  
Блаженство  Неба…

1985

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889741
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.09.2020


Або певної сили удар дошкою в єдино точний момент… (2012 р. )

Або  певної  сили  удар  дошкою  
в  єдино  точний  момент  по  голові  
(практика  Сходу).-І.Ш.

С.  Ковалевич  «Поступать  как  художник»(звідси  думки  цікаві  поетам):
...сопряжение  метафизической  цели  и  ситуационного  прагматизма  или  же,  говоря  простыми  словами,  полноты  физического  присутствия,  ясности  и  трезвости  взгляда  перед  лицом  развертывающегося  ужаса  бессмысленного.  Искусство  —  это  боль,  жизнь  —  это  страдание,  «тонкое  страдание  по  первичной  светоносности  бытия»...
 «Свершайте  культуру  сами,  находя  способ  коснуться  самих  себя»  —  так  говорил  Е.  Гротовский  во  время  военного  положения  в  Польше.
В  хрупкости  и  ранимости  оберегаемого  и  хранимого  единства  «горнего  и  дольнего»,  и,  одновременно,  отваге,  мужеству  стоять  в  горизонте  события,  то  есть  буквально:  «смотреть  в  вечное,  приходящее  и  подаваемое  сверху»  ...место  и  время  остановки  мира  —  точка  перехода  в  духовное  пространство-время.
 Но  иногда  в  твоих  попытках  будет  возникать  красота,  которая  не  принадлежит  никому.
Так  мы  проходим  по  жизни  в  поисках  любви,  глупо  не  принимая,  что  она  рядом  с  нами  —  на  расстоянии  вытянутой  руки.  Как  очерствели  наши  сердца!
Делать  по  сути  можно  только  из  любви  —  из  внутренней  сердечной  свободы.
Ум  всегда  должен  быть  на  высоте.  Не  сомневаемся  в  нашем  пути  и  предназначении.  И  да  не  постыдимся  своих  ответов.  Я  с  радостью  думаю  о  вашем  взгляде,  взгляде  вашей  сущности.

Ангел  Опыта
Сергей  Ковалевич:
 Почему  театр,  который  мы  делаем,  приобретает  черты  духовной  практики?  Может  быть,  точный  ответ:  потому,  что…  мы  скучаем  о  человеке.(  Без  почерпування  людиною    живої  води  із  чистого  серця  і    Духа,  все  може  стати  колодязем  без  води.»-І.Ш.).  Театр  стал  колодцем,  в  котором  нет  воды,…

                 Світ  холодний.  В  голові  форми

                                   ...Теплой  защитнице  
                                     мира  холодного  
                                                                 М.  Лермонтов

«Якщо  людина  немудра  —  це  надовго».
Охолола  любов  —  це  вже  надовго.  Як  вбити  перекладом  музику  навіть  у  прозовому  творі  —  твору  нема.  З  любові  народиться  музика  —  є  крила.
Світ  скніє  напередодні  руйнувань  —  і  безлюбовний...
Любов  духовна  —  найточніша  пластичність.  Геніальна  піаністка  Марія  Юдіна  —  тому  приклад.
Ріхтер  —  душевно-духовний,  Гульд  —  душевний,  Юдіна  —  духовна  і  Богородично-геніальна,  Наталка  Половинка  —  співає  божественно  (відгуки  слухачів  їхніх).
Дай  Вам  Бог  розвиненого  духовного  слуху  (!!),  коли  і  все  інше,  і  Ви  інші.
Подивіться  відгуки  на  фортепіанне  виконання  Марією  Юдіною  (на  You  Tube)    —    за  два-три  роки  професіонали  отримали  поступово  духовний  слух  абсолютний!  —  і  вже  все  розпізнають...

Ведмедів  за  три  роки...  
Зруйновані  всередині  —  світські  люди  їдять  свого  боввана,  речовинність,  бо  що  робиш  —  тим  стаєш;  що  їсиш  —  тим  і  стаєш,  що  зжераєш  —  те  зжерає  тебе.  А  що  ти  їсиш?

«Ревність  Дому  Твойого  зжерає  мене!»
Святі,  і  великі  художники,  і  всі  художники  відбулись,  дійшли  до  свого  призначення  з  Богом  лише  тому,  що  їхній  світогляд  і  живе  світопочуття  —  не  матеріалістичні,  бо  натхнення  —  дух...
«Музика  душевно-духовна  —  конгеніальна  Літургії,  якщо  вона  гармонійна,  Божественно-церковна!!»  (митр.  Калліст  (Уер).
Талант  зачаровує,  поезія  зачаровує  і  музика  зачаровує  —  коли  вони  душевного  і  земного  рівня...
Навіщо  чар  для  чистого  розуму?  
Чистим  умом  в  серці  (духовними  очима  серця)  бачать  Бога  і  чують  Бога!
Чар  чи  Бог  —  Вам?
 
Очищує  розум  і  тверезить  його  до  стану  вищого,  якщо  розум  заведений  у  серце  внутрішнє,  лише  Дух  Святий,  і  думи,  і  твори  без  чуттєвих  домішок.
«  Є  тільки  одна  печаль  в  світі  —  не  стати  праведником  чи  святим»(європейські  художники:  20-е  століття).

Всім  дивитись!  В  окалині  дрібного  трауру,
підрахую  міста  —
і  як  груду  руду
вивергаю,
як  рев,  і    як  сонячну  ауру,—
всім  дивитись!  —
ніким  не  розділений  дух!  
                     (Хто  автор?  можна  без  підпису?)

Пристрасні  земні  люди  —  жертви  двох  з  половиною  століть  наукового  свідомого  злодійства:  люди  не  думають  серцем,  не  живуть  з  Богом  в  серці.
В  людей  світу  не  дух  —  цар,  а  страшний  васал-обманник,  що  перебрав  собі  функції  царя  (це  розум  розсудковий  в  голові),  який  навіть  імпульси  інтуїції  видає  за  свої...
«Людина  без  царя  в  голові»  (з  народу).
Народ  зм’якшує,  пристосовує  все  до  себе,  закрившись  від  безодень  вгору  і  вниз;  насправді  правий  Моцарт  і  симпатизуючий  чуду  його  поет:  «Людина  без  царя  в  серці»  —  людина  смерті,  тепер  колективної...
Нема  для  людей  більших  убивць  і  тюремників,  як  вони  самі  собі...

Світоглядом  справжнім  ніхто  не  хоче  займатись.  «…та  й  не  може,  бо  душевне  не  розуміє  духовного…»  (ап.  Павло).
Науковцям,  як  вони  кажуть,  добре,  ієрархам  Церков  —  також,  тимчасовим  керівникам  народів  і  держав  —  також,  керівникам  мистецтв  і  літератур  для  несерйозних  людей  —  також,  всі  ліниві  і  не  бажають  пальцем  поворушити.

Поезія  —  не  література.  Поезія  первісна  з  духу.  Поезія  —  не  з  голови.  Бог  подає  з  серця.

Свободи  слова  нема  в  жодному  з  перерахованих  керівни-ків-обманників,  мимовільних,  що  визначають  загибель  світу,  тим  більш  —  нема  в  підлеглих.
 
Нема  свободи  духу  і  думки  —  ніде  і  ні  в  яких  керівниках,  а  є  воля  і  свобода  в  поетові  і  друзях  його  і  Христових...

Пожалійте  євреїв,  —  їх,  людей  образів  і  художності  й  світової  культури,  ферменту,  без  якого  не  було  розвоїв  культур  художніх,  першими  ж  виб’ють  мільярдери  наднаціональні  (свої  ж  євреї  —  світових  грошопотоків  керівники).  
Згадайте  причинно-наслідкову  єдність  світу  і  про  копил  повторювань:  першу  і  другу  світові  війни,  і  як  їх  винищували,  і  тому  винищаться  тим  самим  законом...  якщо  не  змінити  світогляд  і  світопочуття  на  справжні,  як  є,  троїстичні.

«Орел,  видя,  что  петух  ничего  не  понимает,  опечалился,  и  стало  ему  тяжело  говорить  с  петухом;  а  петух,не  понимая,  что  говорит  орел,  заскучал,  и  стало  ему  тяжело  слушать  орла»  (св.  Силуан).
Вони  покинуті  розподілювачами  фінпотоків,  і  ви  не  знаєте,  що  буде  в  Китаї  і  за  Китаєм...  
«Не  знаєте  —  якого  ви  духу»  (Христос).  «Господь  смиренный  и  кроткий,  и  любит  создание  Свое,  и  там,  где  Дух  Господень,  там  непременно  будет  Господняя  любовь  к  врагам...  И  если  ты  не  имеешь  этой  любви,  то  проси,  и  даст  тебе  Господь...»  (св.  Силуан).
«Спасающий  Господь  спасает  всего  человека,  так  что  не  только  ум-дух,  но  и  душевность-эмоции,  и  мышление,  и  самое  тело  —  все  освящается  Богом»  
                                                                                                                                 (о.  Софроний.  «Силуан»).
Вторинні  форми  в  голові  уб’ють  все  і  всіх.
І  фінансові  перенаправлювачі  потоків  грошових  —  собі  не  належать,  не  владні  собі,  не  вони  керують  собою,  а  вторинні  форми,  де  інший  —  ворог,  конкурент,  тож  наштовхують  вбити  конкурента  —  і  всіх...

Вторинні  форми  в  голові  не  є  цінностями,  але  всі  мізки  обдурюють  зараз  своїх  «власників»,  рабів-людей.  І  люди,  не  знаючи  ось  цього,  живуть  і  думають  не  первісно  серцем,  без  Бога  в  серці  Христовім,  тримаються  їх,  обманників.

Які  вони,  вторинні  форми?  Затьмарені  обмежені  ментальні  формочки-слайди  в  голові...  Ніби  калейдоскопні  скельця.  Або  плівки.  
Людина  не  бачить  світ,  живу  людину  —  як  є,  а  дивиться  калейдоскопи-слайди  в  голові.  Це  руйнують  художники.  Або  певної  сили  удар  дошкою  в  єдино  точний  момент  по  голові  (практика  Сходу).
 
І  нинішній  результат?  Ніхто  не  має  любові  в  серці,  хто  має  «все»:  зв’язуюче-вполонююче-захолоджуюче,  —  матеріальність...

За  півтора-два  роки  великі  гроші  роблять  вільну  людину  протилежною...  залежною,  навіть  диявольською.  Статистика  є,  насправді.

Мене  видно  в  поезіях:  я  маю  любов  до  святих,  повнющу  —  до  самої  Богоматері!  і  віднедавна  сильну  —  до  Христа!!!
Ви  можете  ще  тверезо  і  сильно  усвідомлювати?  ще  побачити  правду?
Святі  люди,  і  великі  художники,  і  всі  художники  відбулись,  дійшли  до  свого  призначення  з  Богом  лише  тому,  що  їхній  світогляд  і  живе  світопочуття  —  не  матеріалістичні,  бо  натхнення  —  дух,  і  без  Бога  та  Його  натхнення  не  може  художник  нічого,  і  святий  —  також!  

Ви  це  знаєте  по  собі,  в  своїм  роді  творчого  дихання.
Отже,  бачите  Ви,  що  через  матсвітогляд,  матцінності,  поставлені  на  першім  місці,  матеріальну  захолодженість  і  споживацтво  —  світ  холодний,  матеріальнозатягуючий  все  і  всіх,  зв’язуючий  поліцією  світовою.  

Весь  світ  не  такий,  як  слід,  не  пластичний  через  всезагальну  безбожність-безлюбов’я,  не  Богослухняний,  тому  і  напередодні  земнокосмічних  ре-гулювань,  руйнувань??
А  я  маю  любов.
Христовий  розум  маю  в  серці,  виховання  всього  мене...

Іншим  треба  думати:  куди  вони  потраплять  без  любові.  
Т  а  м    тільки  одна  любов  потрібна.

Тут  також.  І  Отець  тепер  мене  навантажує  цілісністю  для  світу,  найперше  —  змінити,  народити  світогляд  всім  новий.  
Не  я  один  маю  творити  те.
Всі  маєте.  
«...бо  ж  сперечатись  не  потрібно,  а  тільки  молитись  Богу  і  Божій  Матері,  і  Господь  без  сперечань  просвітить,  і  скоро  просвітить»  (св.  Силуан).
7.02.2012

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889739
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 25.09.2020


Стримуваний Вогонь


                                 Отроковиці,  народженій  від  неплідних,
                                 в  день  Її  народження
                                 присвячується


Найкращі  дівчата  й  жінки.
Україна.
Найлегше  це  небо!
А  земля  —  навпаки:
Україна.
А  каже  мій  дух,  Україно,  —
й  ще  сонце
посходить...
Пропік  я  псалмами
і  душу,  і  Бога,  й  країну  —
хай  плачуть  душевні  
в  народі,
а  з  ними  —  народи...
Усе  розступається  перед  Огнем  —
всеєдине!
Як  скаже  хто  «це  Україна!»  —
то  сонце
посходить!
І  так  як  неплідні
родили  Дитину,
то  так  з  неї  Сином  —
в  небесні  —
народи...

21.09.2020,  Різдво  Богоматері,
з  причастям

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889354
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.09.2020


Точка зору Вишнього



                               Пречистій  Богоматері
                               з  любов’ю  присвячується


1

Чистій  любові  —
чистий  зір
у  все  Безмежжя
чистих  зір!


Пречистій  є  злетіти  —
                               далі
в  цей  світлий
в  серафічних  зблисках  світла
                               День
що  для  душі
криштальної
криштальний
сердечність  духу  —  вище  йде
і  цим  повіє
в  намірах  пісень!


Про  що  ж,
які  в  душі  живуть
більш  наміри  пісень?

Про  Сонце  що  яснить
                               в  Пречистій
                             що  живе  клич
                         цей  —
променистий
в  с  е    живить  й  кличе  —
в  серці  чистім!


2

Як  ясно  було
Данте  й  Рафаелю
чом  всі  пізніші  —
бачитимуть  стелю
«Без  Чистої  високо
                               не  злетиш!»
Киш-миш  —  як  без  алмазу
                               Зорі  в  серці
о  я  в  операційній  Тиші  з  тиш!

10.09.2020

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888437
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.09.2020


Клич мене, клич не назви мене…

*      *      *

                                             Преподібному  Пимену  Великому
                                             присвячується  в  любові


Клич  мене,  клич  
не  назви  мене
пустелею  що  від  людей  утікав
ти  справді  —  Великий,  Пимене...


втіха  знайшла  
із  глибин  мене
світ  не  зверне
Бог  увагу  —  зверне!..


Просто  сердечно
як  Бог  у  тім  серці
Богом  гукне  —
чи  ти  любиш  мене?


От!  виявляється  —  любиш

09.09.2020,
ранок

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888293
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.09.2020


Є казуїстична неофашистська тюрма, …

*      *      *

Є  казуїстична  неофашистська  тюрма,
керівника  глибинного  —  нема.
Є  російська  «інтелігенція»?
Народу  російського  нема:
Алексієвич  називає  ще  «братьями»  —
те,  чого  більше  нема.
Навіщо  ще  себе  дурить?
                                 
09.09.2020,
день

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888286
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.09.2020


Богословіє Духа. Поема

           Богословіє  Духа  
           Поема


                                                   Слову-Богу  в  любові  
                                                   станцьовується  і  присвячується


1

Для  чого  я  небо
обійму  і  радію?
Невмістиме  вміщу  і  надіюсь
на  Нього  надіюсь
на  себе  я  не  надіюсь


Нараз  відпадають
в  свою  думку...
що  таке  релігія?
жаби  кумкають...


Христа  не  вибовкують...
Христа  являють.
Перешарпуються  інтелектуалізмом
з  потоку  в  сіті  свої  відпадають...
жаби  покумкують
                                                 а  з  мене  —
Христос  випирає...


2

і  хотів  Ти  щось  говорити?
да!  —  думати!
да!  —  їздити!!
вище  літати!!
дихати,  жити  —  творити!!!!
о,  ризикуєш  Ти
Ти  дав  мені  говорити!
                                     і  зговорити!
чуємо?  ангелів
чуєм?
навіть  бандитів


ну  Ти!  ризикуєш  вже  дуже
       ставши  в  мені  говорити!..


А  натомість?
повість:
Пташки  літають
пташки  —  співають
Як  же  ми  в  небі  любимось!
любимось  —  аж  небо
             пташок  обнімає!


І  що  чекати  —  як  Ти  —  Нелінійний!
музи  —  й  поезія
музи  —  да  й  музика!
музи  —  дітки  маленькі
                                 в  картузиках
й  рвуться  в  небо!
без  ліні!
музи  —  Уітмен  іде  до  відомих
                                                                     жінок
трохи  свободи  —
й  дороги
дороги  —  під  небом
білі  —  під  голубим
і  креслять  опінії!
ну  Ти  й  свободний!
а  ще  і  Нелінійний...


3

тут  я  мислителів  запросто  і  позбиваю
з  точки
із  мертвої
з  ступи!  ну  Ти!
я  зіб’ю  —  Ти  приступиш!
танці!
і  Духа  святих  обирають
танці!  —  танцюють
і  я  їх  скидаю  до  раю
(що  лиш  тут  мертвість  і  не  позбиває?)
і  танцюють  —  і  вже  не  вмирають
до  раю!
да!  богословіє  —  скучно
без  мене  скучно
Давид  танцює,  я  теж  танцюю
й    в  с  е    танцює!  —  Богу  працює!
і  науки?
і  науки  —  також  туди


ми  потанцюємо  —  да!  пританцюють
ми  їх  з  Тобою
                                       обручимо
ну  я  весь  —  в  хахіт!  і  я  —  без  ліні
Ти  всміхаєшся  —  Ти  легший
         бо  Ти  Нелінійний...

08.09.2020,
Київ

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888206
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.09.2020


Ось - після Твого Успіння

         
         Поема


1

І  спалах!  і  з  неба
хоробрий  обрис
і  спалах!  і  —
світлотічні  обри
або  не  бери
не  бери  і  не  мучся
або  підбери  —  і  стрілам
облучся!
До  світу  готовий
а  став  весь
                             білий
то  тільки  любов
і  світ  —
мета  стріли!
То  спалах!  і  з  неба  зійде
                               Світ  Хоробрий
й  тут
кобри
до  речі  таки  —  беззаперечні
кобри...
Хапайся  за  Слово
ти  й  світ  —  недоречні
зате
тепер  поезії  —
                               добре!

2

Бог  вдарить  смереку
горить  світить  музика  —
майже  безшумно  —
                               далека


й  горить  може
завтрішня  скрипка
й  позавчорашній  лелека


у  вічності  —
майже  безшумно  —
                               далекість...


3

Де  взяв  би  —  на  небі  —
великії
білії  крила?


я  степ
Ти  блакитним  і  білим
всебуттям  —
Ти  мене
обступила


рілля  я
земля  я
а  Ти  Всевідома
а  Ти  —
в  себе  вдома:
заохочуєш  біло
чіпляєш  за  обрій
безумній  любові  —
                       безумнії  крила!


я  степ
це  є  дуже  широко!!
скільки  бачиться  оку
я  точка
і  степ  —  живий  привід
                               до  тіла
де  вечір  де  ранок
живий  степ
і  в  любові  на  крилах
Ти  любов’ю  накрила
а  любов  паленіла
все  що  рухалось  —  рухалось
і  жило  й  зажило  —  чому  жити  хотілось


4

За  кольорових
міг  би  я  —  виступати
скільки  треба
де  і  скільки  схотілось
Ось  ці  крила  —  це  білість...
як  із  хати
з  душі
і  з  душі  —  як  із  хати


кольорові  всі  сходи  —  можуть  сказати
а  як  сонце  заходить  —
може  сказати:
                         така  хата!
це  ж  така  білість!


це  жінки  на  Божественних
тихих
гостинах:
ти  сліпучий  —  у  тобі
є  ця  білість!..
Та  й  ішли  десь  по  львівських
                           своїх  попідтиннях
ти  сліпучий!
як  нам  й  жити?
та  і  по  своїх
попідтиннях...


Як  казать  Твою  Силу?
Ти  перше  мене,  —
я  степ,  —  бо  пройшло  вже  2000  років,  —
як  полюбила...

06.09.2020,
з  причастям,
післясвято  віддання  Успіння

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888121
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.09.2020


Шана чесному Глузману!!

*      *      *

Хто  в  нас  клоун-зрадник?
—  до  Глузмана...
до  психіатра.
«Какаяразніца»  —  
а  Глузман  знав
коли  давав  поради
хто  із  них
хворим  стане!..
але  от  «пріходітєглузманзавтра»...

Не  може  не  захворіть  —  зрадник!
«На  м’ясо»  —  каже  й  ворог  йому.

І  впав
на  —  задник.

05.09.2020
Є  ТСК...  кінець,  і    Глузману  слава!  (гумор)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887946
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.09.2020


Високосний рік. Ліс. І високі…

*      *      *


                         Тадеуш  Кондрусевич:  
                         Мы  все  требуем  перемен.  
                         «Все  мы,  епископы,  священники,  монашествующие...»


Високосний  рік.  Ліс.  І
                                           високі  
                                           сосни.
                   Осінній  
                     запах.


І  щоб  Тебе  сьорбнути
де  я  був  почути  б
останні  читачі
                                   ніби  із  нір-ютюбів
                                   ніби
                                   на  задніх  лапах...


Мені  добре  було  з  Тобою!
Краще  бути  б
з  Тобою!!!
Але  серцем  ще  тут  —
із  візжащіх  бідою



Але  я  йду  за  Павловою  рікою...
те  що  він
знав  із  Тобою!
так  і  є
те  тепло
писати  нехудожньо
тільки  знаннями
явне  диво  —  зійшло!!

голосувати  тепер  всім  голосувати

05.09.2020

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887922
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.09.2020


Випадкові лиця


           Поема-стиснена  форма...


                               Пресвятій  Тройці
                               і  Пресвятій  Богородиці
                               в  трепетанні  ж
                               присвячую...  я


Три  звірі  —  три  народи
                               душать!
Вважаєте  що
звірі  —  відлетять  як  авіатори...
Рятуйте  трьох  диктаторів!
Лікуйте  їхні  душі  —
спасете  свої  душі!


З  них  наймолодший  —  не  почув  —
                               рідної  матері,
Без  крил  благословіння  —
земне  вдушить:
вузли  століть  —  затягуються,
спасайтесь,  три  диктатори!
Лікуйте  свої  душі  —
спасайте  —  чиїсь  душі...


Жоден  з  них  не  з  Богоматір’ю:
це  —  в  сліпоті  неведення  і
                               в  низьке  випадковість
шпринцуйте  їх  словами  —  бо
                               вони  слизькі,
правдивими  словами  —
із  правдивими  фіксаторами,
шпринцуйте,  хто  дурніший,  емульгаторами,
лікуйте  примусово  і  тіла  —
                               але  спасайте  й  душі  —
чума  і  covid!
і  боязливенькі  аматорчики
й  церковнії  аматорчики  —  вже  боязливі!
і  так  задушливо!!
Слова  мені!  Христе!!!  мені
душно,
Слове!  та  прорвися!
скрізь  —  задуха!  мені  тісно  й  душно!!  —


2

Сонце  Правди!  —  озовися!
Звірів  три  —  та
чума  на  ваші  три  доми  і  covid!
і  на  морі  —  і  на  суші!
і  ще  й  в  небі
і  «мікроби,
їх  історія  вже  не  згадає»
пробі!
в  низьке
в  низьке  випадають  —
                               в  випадковість
все  до  низу  —  пробивають...
а  чума  на  ваші  голови  —  і  covid
й  спека!
на  ваші  ж  голови  —
                               на  випадкові
і  брехня  і  covid!!


3

Я  дивлюся.
І  в  життя  і  в  Небо  я...
і  якщо  Їй  помолюся  —
троє  в  плавках
                             заідете  в  Київ
все  ще  можливо

03.09.2020,
Київ

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887796
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.09.2020


Вчитель Василь Сухомлинський (настанови світові)


                             Василю  Сухомлинському  
                             в  любові  присвячується


                                     «Тут  не  абО  —  абО,
                                     виберіть  дитині-людині  щастя  ,—
                                     як  Василь,  спершу  —  любов...»  -І.Ш.


1

Коли  в  Бога  ти  
                                           переважився  —
ти  в  любові  —  ого  —
                                                             чудесній
Коли  в  інтелект  переваживсь  —
випромінюєш  ніжність...
Вилазьте  у  весну  з-під  снігу,
                                         підсніжники,
                   ви  вже  й  так  ніжні
       і  ви  дорогі  —  ніжні


Тримайтесь  за  руки  людські
ви  —  як  любов
і  вас  не  налляти  у  кварту


Замість  любити  її
обнімати
люди  хочуть  любов  зважити:
а  чого
вона  варта??


2

В  маленьких  дітках
                                                         ангельськість
Немов  коти  й  собачки  —
                                                         чують
І  густар  званий  августом
І  ранок  чистий  мов  рум’янок!  —
                                             заночують...


Кликни  любов  —  той  ангел  —
                                                                                         чує...
Я,  виявляється,  на  ангелів  працюю!

01.09.2020

Щоб  стати  ангелом  —  люби  всіх,  в  люблячих  —  
без  слів,  мова  любові...
В  духовних  —  не  так,  як  в  плотяних  людей,  до  навбакир.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887680
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.09.2020


Діє новизна

             
                     Поема


       Улюбленим  моїм    Духу  Святому
       і  Богу-Слову    присвячується


1

Так
хто  знає  новизна  пахне  —
правдою
так  й  чекає
але  ж  ні,  побіг  —  це
                               до  правди


Так  хто  чує
новизна
пахне
свіжістю
ну  тепер  більш  ні!  побіг  —
                               побіг  —  до  Бога!


2

Як  гострякує
звище  новизна
сотворене
порозсуває
куди  зна
сотворене  —  порозсувається
куди  —
не  зна


слово  вже  рухає  поета
думки
зійшлись  думки  —
порозсувалися  предмети
й  по  всьому
йде
новизни  знак
і  на  усіх  клекоче  —  першизна!



от  встане  —  дух  —  от  —
                               вертикалі
прозрінь?  невідань?
що  ось    т  е  —
                               далі

Може  зірватись
один
аристократизм  —
(вічність  й  до  долу
столика  приб’є,
вставить  в  до-словіє
                           слово
                               чиєсь...)
—  може  він
взагалі  в  тім  є  ?..


3

До  мене
із-за  повороту
клин  всвідомлення
не  зник  вам  в  роті
щоби  язик  ошерхлий
                               взнав
світло  із
Світла!  —
в  тілі  культури  жовтизна.

29.06.2020,
03,  04.07.2020,
Київ

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886994
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.08.2020


Поема цільності

     


                                         Cлову-Богу  і  життю
                                         і  сакраментальності  світу
                                         в  любові  присвячується


Чим  глибший  образ  і  в  страшнішій
                                                         дозі  —
Тим  важче
(швидше!  швидше!)  на  понурих
                     воду  возять!
Ясо,  заблискай  у  крилатішій
                                                         Красі  —
щоб  в  ній
і  край  мій
не  просів!!
Під  куприком
щоб  не  вознісся
й  не  просів  —
щоб  вияснились  водоводи
всі...



Бо  щось  скривитись,  Боже,
щось  в  andante  схихотіти
                                                   схоче  —
бо  у  воді  глибокі  очі
бо  й  у  штанцях  не  може
бо  й  у  воді  і
                       над  водою  —  більш
                                         Вогонь  Твій  палахкоче!


Боже!
тепер  давайте  ви  —  вихлюпуйтесь
і  заливайте  Божі
             о-чі!!!



Бож  —  би  не  взяв  кого
тож
догори  і  не
здійняв  кого
                         Божий  Огонь!



бо  виколупає
ще  глибший  образ
Бог  бо  присмажить  кожного  —
ось
образ!  і  ти  —  Божий  образ!
згори
Бог  аромати  видасть
явно  з  Божого...


з  оголеного  заблискіткає  Краса
                                 і  рушаться  із  неба  кавалькади
               землею  рушать
                                                 кавалькади
Бог  і  хрестив  —  й  гарикав  в  кадуб
а  хто  б
з  Нього  такого  і
                                   списав?..
то  в  Бога  —  дивиться  Краса!!



а  то  б  лежав  над  плесом
Бог  з  вод  вийма  чудесно
                 й  все  що  одвіку
                                           записав...


тоді  шалений  я  віддавсь
й  шаленая
призналася  Краса!!

25.08.2020,
Київ

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886914
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.08.2020


День Незалежності

стають  рубінові  щаблі
прямо  у  небо  —
                               від  землі
живу  щасливий  цей  політ
про  це  і  музика!  —
що  над  імлою  і  в  імлі


в  любові  я
далеко  від  землі
може  спинився  хто  на  крівлях
живе  чекання  у  будівлях
мов  ребра  доставляють  із  світлінь
і  в  вись  небес
вогонь  землі!..


Світліються  рожевії  щаблі
прямо  у  небо
                                   від  землі
Душі  рожевій  світовій  —
рожева  ясність
                                               із  найвищих  мрій


душі  проходять  ще  рожеві  
ясні
а  в  тім,  і  в  тім  —
любов  моя  незрима  і  всечасна...


я  став  в  співмірності...
Дивився  б  з  віч...
як  стає  світанкова  ніч
як  спрага  Бога!!
як  музика  —  землі  з-за  пліч...

24.08.2020,  День  Незалежності,
досвіток,
Київ
Марш  Захисників  України    -    70  тисяч  учасників.  Без  дозволу  приліпився  Порошенко...  в  перший  ряд.
"Рідна  земля,  тільки  тут  добре  завжди,
Тільки  тут  тіло  сум  полиша."
("Я  -    українка",  Вікторія  Павлюк,  24.08.2020)
Глибока  правда!  Поверненці  з  імперії  підтвердили!..
Християнство,  дзвінкість-рай,  художня  цілісна  правда  -  або  імперії,  вичавки  з  інтелекту,  що  сам  себе  обдурив.  І  нема  чогось  іще:  бо  Бог  -  правда  
і  любов!..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886881
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.08.2020


Перед Успінням

   
     Поема


                               Матері  Божій  присвячується
                               з  любов’ю


                       «Господь  знає  тих,
                         хто  Його.»
                               (2  Тим.  2,  19)


біля  стін
чи  в  стінах
               брались  за  тіло
               чи  вбивали  тіло  —
та  й  кам’яніли


Бо  дух  не  стрілиш


І  під  ЇЇ  поезію  —
ще  й  їсти  не  хотілось


Нема  каміння
чи  тяжіння
і  підлітають  —
у  Її  Успіння


2

Є  лагідність  й  любов
                       до  всіх
Так  вийду  із  плодів  й  кущів  —
                 вже  ледь  жорстких
Несучи  всюди  райський  сміх
Від  солодощів  райських  весняних
Які  Бог  зготував
                               всюди
                               для  них  —
Хто  так  здобув  в  серцях
Бога  прихід
й  прихід  весни!!


За  тим  в  Божі  глибини
                               волочу
що  хто  —  ледь
                               чув
зриваючись  від  їжі  до  плачу!..
Кидаючи  монетки  милосердя
для  безсмертя
кату  і  палачу.


Далі  залежить  від  моїх  щедрот,
Які  з  Божих  щедрот,  —
У  всіх  є  повен  рот!!


3

Світло
у  вас  потрапить  і  вибухне
Христос
в  мені  світить
ясніш  за  все  випукле!


ще  в  вас  те  і  те  —  впукле
світ
зустрівшись  зі  мною
мукне
—  кінець  усіх  –ізмів,
окрім  правдивого  націоналізму


не  хоче
але  здується  сам  —
і  мукне


хто  ради  Христа  зазнає
смерти,  стане
безсмертним!!
І  мене  не  допустять
до  вітражів  храмів
І  Христос  —
між  нами!!!

21,  23.  08.  2020,
Київ

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886710
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.08.2020


промовисто так поглядав на мене —…

*      *      *


                                     І  Вам,  і  Господському  святу,
                                     і  Успінському  посту
                                     в  любові  присвячується
                                     (разом  не  вдавалось  обняти)

На  літургії
з  вівтаря
старий  священник
промовисто  так  поглядав
                                           на  мене  —
                   я  бачу  Це?
щораз  світлішає
                             його  лице...


щораз  світлішим  
Це
пульсує  —  погляду  кінцем


Й  мене,  причащеного,
як  ішов  —  вітали
а  я  щоби  не  знали  —
волів  нагнутися
                                 мені  ввижалось
                                 що  помічали
у  мене  з  серця  з  рота  з  вух
мов  
випирало
й  витикалось  Це


І  я  безумний  у  наступну  
                                                       мить
подумав  би
що  ці  слова  когось  розсердять
усе  що  не  із  чуда  —  те  згорить!
я  не  в  тюрмі  задля  нещасних
та  от  —  Фавор  тече  й  стремить
та  я,  як  люди,  це  не  вважав  би
                                                                 Божим  милосердям?..

19.08.2020,  з  причастям;
свято  переображення  Господа-людини  у  Вічне  Світло,
в  Сущого...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886376
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.08.2020


Ангел-охоронець Білорусі (в повноті)

   
           Поема-динамічний  синтез


1


               Першомученику  Степанові  і  батьку
               моєму  Степанові,  турботливому  за  поета,
               присвячується


Той,  хто  приносить  глибину
і  спокій,
він  проявляє  одне  Боже,
о  є  глибинно  гожим
погляд  з  світла  глибин:
вбирає  нерухомим  те,  що  в  русі,
о  ти  —  не  тільки  ангел  Божий
ти  —  ще  і  геній
над  всією  Білоруссю...
як  ніби  Ангел-охоронець  Білорусі
і  очі,  бо  від  Бога,
є  глибокі


Ти  genus  —  зроджуючий:
Істина  сама  живе  й  перемагає
її  не  можуть  принести  іззовні
і  очі  твої  з  Богом  —  ще  й  пророчі  —
що  в  Бога  ти  прийняв    —  те  і  буває...
такі-то  очі  —
і  любові  й  правди  повні


Ти  бачиш  в  святий  день  архидиякона  Степана
що  віра  у  Христа,
у  життя  мирне  —  кличе
і  Істину  величну
і  правду  —  всім  потрібну  і  окличну!  —
проте  —  й  побої  князів  світу  й  пастирів
чи  не  усього  світу  п’яного!!
неправдою  і  нелюбов’ю  окалянного!..


2

Кіріл  «рече»:  «любіть  диктатора»...
це  значить  —  відкидайте  РПЦ  (!!!!)
тобто  відкиньте  —  і  Кіріла  і  «Нуля»  і  Церкву  (????)
розсудіть,  як  дрібку  розуму  хто  має...
бо  зараз  так  спрацьовує  оце!
не  спрацює!
ніщо!!!
крім  правди,  що  пишу,
ще  може  Ілія  й  Іван  Предтеча
до  Бога  підіймає...


митрополит  Павло  уточнює:  тримаю
ніс  по  вітрі,
дивлюсь  відосики...
і  проречу  останнім,  вже  всі  сказали  (?),
фальшування...  кривавому  і  хворому  вітання...
дрижать  архиєреї
й  погляд  з  глибин
вбирає  нерухомістю  все,  що  у  русі...
Нікому  нічого  сказать!!!!
всі  брешуть!  —  не  хочуть  правди...
вбирає  нерухомістю  се,  що  у  русі...
мокренькі  в  сечі  Бога  розпинають!!!  —
а  ти  не  ангел  тільки  —
ти
ще  й  геній  над  усією
Білоруссю!!!
Ви  боягузи!!!
знов  Томос  Бог  пришле  в  пальцях  єврея??
та  ви!  носили  маски  й  —  випросили  ковід!..
а  ви  прекрасні  у  тіарах  й  митрах  —  дріб’язковії!!
де  ви  візьмете  ще  євреїв  більш,  охочих??
і  попередив  Бог  —  що  6  мільйонів  їх
знищити  схочуть
а  в  Небі  ангел  кожного  —  Отцю  дивиться  в  Очі!  —
Христос  було  сказав!
о  ви,  дрібненькії,  життя  мого  ганьба!!
Чи  взнали  ви  хіба?  —
згинув  кожен  четвертий  білорус  —
в  війні...
Ви  ноги,  лежачи,  нині  ще  маєте  лизати!!  «Інтелігенти»!!
Лизати!  —  Їм!
Світські  й  пузаті!  Калякаєте  —  ви  московнії:
це  ангел,  геній
вас  навчив
всіх  білорусів  зневажати??


3

А  українців  —  вирізать??  Раби  —  чи  ні??
Раби  в  своїй  гнійні??
Ви  «обнуленного»  вже  ненавидите,
вас  —  чи  не  світ??
І  ви  —
ангелу  Руси,  з  яким  є  Божа  Мати...(??..)
Майдану  —  у  цім  богословії...
І,  вбивці,  атом  хочете  застосувати?..
Євреїв,  ще  й  слов’ян  всіх  повбивати?..
«Козлу»  —  півтора  року  дати?..
Ви  —  неважливії,  не  знаєте  що
                             в  Бога  можливе
                             що  —  неможливе...
Ви?  —  проти  Бога?
Мій  генію,  ти  зваж:
справа  —  ніякість,  псевдодемократи...
зліва  —  «режь!  вешай!  жги!..»  (хорі)...
                   не  плач,  всміхнись:
                   з  Марією  служу
                   на  Земній  кулі
                   в  самонаведеному
                   цими  дурними
                   горі...


4

Є  сила  в  руках  —
але  правда  в  перстах!


той  був  ще  до  мене
і  звався  Натхненний
в  дзвіниці  постав
і  глянув  в  лице  небу
й  сказав;  «в  вертикаль!  —
                       до  Христа!!»


і  —  над  народом
і  над  полісменами
й  за  комір
й  на  серце  —  лились
                               медомени!!
а  є  народ  світлий
а  є  народ  темний
й  це  —  добре:
світлі  глаголи
в  півучому  серці  медово
                               списав!!


а  я  пальців  пучечки
а  в  пальцях  —  подушечки
                           а  в  темінь
                           до  вас  я  —
                               Христа!!


І  не  страх,
в  мене  Бог  на  подушечках  пальців!  —
і  правда  в  перстах!!!


5

Ти  проверни  мене
щоб  я  Христа
всім
не  закрив
собою
я  —  всяка  твар
що
на  любов  Твою
помригує  губою...
а  тут  чи  я  засох
чи  мертвий
чи  у  любові  я
то  і  за  вас  вже  постраждав!  —
по-божому  «спокійний  як  удав»
що  Бог  сказав  —
те  я  й  сказав
зробив  —  й  забув
й  собі  я  для  краси
нічого  не  взалкав
Христа  я  не  продав
бо  десь  вже  плямкає
                 як  пень-пеньок
                 чи  у  росі  як  камчадал
«я  теплий»
«ба  я  ще  тепліший»  —
Бог-Слово  ліпший!!!


Христос  —  Бог  цікавіший
тому
я  постраждав...
сила  проста
щоб  і  в  гробу  перевертав  —
Бог  ліпший!!!


хто  з  Білої  Руси  Христа  так  не
продав?
Хто  —  із  любові  постраждав...

відкрийте  очі...


6

Ти  кажеш,  що  цінність
Твоя  —  люди
ой  і  моє  серце  в  людях
буде...
Скарбом  зробив  Себе
й  Небо:
й  все  життя  я  з  Тобою  —
                               і  в  небі!!

Серце  вертає  все  лиш  —
до  Тебе.
Іноді  кажуть:  «З  миром
                               вийдемо.»

І  виходжу,
і  що  тут  казати?
А  я  кажу  правду
і  в  мені
люди  земні
швидше  з’їдають
радість!

«Худне  і  тане
твоє  друге
                   тіло.»
Серцю  ж  не  накажеш!  —
серце  вертає  до  Тебе!!

Як  це  Ти  на  Гору!  а  цінність  —
знов  в  людях
ой  і  серце  моє  в  людях
буде...
Й  знову  я  в  людях  —  бо  Ти  в  людях!
стану  малою  дитиною!
Так  як  жили  —  дітям  смартфони  дали
все  що  не  є  життя  вічне
                               в  серце  дитини  влили!..


7

Навіть  японцям  —  любителям  красот  —
щодо  правди  про  пробої
                               від  мобдзінків  —
закрили  рот!!
О  красо!!
які  ви  без  мене    гарні!  —  станете  гарні!
один  цей  чоловік  —
щоб  він  не  говорив  вже  правди!
проста  sms  —
вже  паразитує
на  перикарді...

Хоч  би  личинам  і  личинкам  не  говорив  правди!..

в  серці  очі  одкрийте...

в  вас  синьооких  —  очі  все  синіші??
в  вас  карооких  —  очі  всі  темніші?!
і  мовби  діамант  —  сяють  аж  віщі?!!
то  Жінка-в-Сонці  —
Богоматір  —
ліпша!!!


8  (Покаянне  про  милосердя)

Кожна  струна  в  душі
І  струни  в  серці
У  Твоїх  перстах
о  Боже,
хай  Твоя
мелодія
в  моїх-Твоїх  устах
низ  пробував  щоб  прикопати
і  Небо  усміхалось  передвзято
а  Ти  мене  дістав...


я  б  видихав
я  б  видихав  —
це  Твоє-й-моє  свято
бо  в  кожній  спразі  —  в  небо  видихати!  —
не    знаю
знаєш  Ти
звідки  що  взято
і  чую  справедливість  Божа  не  зім’ята!
а  Твоє-моє  милосердя  —
в  кожне  б  серце  витікав...


Бо  в  Тебе  —  з  правдою  —
є  все  інакше
аніж  як  хто  гадав!
(да?..  Бога?  згадав?..)
Якби  ж  то  моє  в  Тобі  милосердя  —
Ти  б  —  в  кожне  серце  натікав!..


І  серце  витріщається
і  каятись  не  думало  —  і  кається...

15.08.2020,
свято  першомученика  Степана,  
17.08.  2020,
18.08.2020,
Київ




адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886265
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.08.2020


Ангел-охоронець Білорусі (ще виповненіше)

   
           Поема


1


               Першомученику  Степанові  і  батьку
               моєму  Степанові,  турботливому  за  поета,
               присвячується


Той,  хто  приносить  глибину
і  спокій,
він  проявляє  одне  Боже,
о  є  глибинно  гожим
погляд  з  світла  глибин:
вбирає  нерухомим  те,  що  в  русі,
о  ти  —  не  тільки  ангел  Божий
ти  —  ще  і  геній
над  всією  Білоруссю...
як  ніби  Ангел-охоронець  Білорусі
і  очі,  бо  від  Бога,
є  глибокі


Ти  genus  —  зроджуючий:
Істина  сама  живе  й  перемагає
її  не  можуть  принести  іззовні
і  очі  твої  з  Богом  —  ще  й  пророчі  —
що  в  Бога  ти  прийняв    —  те  і  буває...
такі-то  очі  —
і  любові  й  правди  повні


Ти  бачиш  в  святий  день  архидиякона  Степана
що  віра  у  Христа,
у  життя  мирне  —  кличе
і  Істину  величну
і  правду  —  всім  потрібну  і  окличну!  —
проте  —  й  побої  князів  світу  й  пастирів
чи  не  усього  світу  п’яного!!
неправдою  і  нелюбов’ю  окалянного!..


2

Кіріл  «рече»:  «любіть  диктатора»...
це  значить  —  відкидайте  РПЦ  (!!!!)
тобто  відкиньте  —  і  Кіріла  і  «Нуля»  і  Церкву  (????)
розсудіть,  як  дрібку  розуму  хто  має...
бо  зараз  так  спрацьовує  оце!
не  спрацює!
ніщо!!!
крім  правди,  що  пишу,
ще  може  Ілія  й  Іван  Предтеча
до  Бога  підіймає...


митрополит  Павло  уточнює:  тримаю
ніс  по  вітрі,
дивлюсь  відосики...
і  проречу  останнім,  вже  всі  сказали  (?),
фальшування...  кривавому  і  хворому  вітання...
дрижать  архиєреї
й  погляд  з  глибин
вбирає  нерухомістю  все,  що  у  русі...
Нікому  нічого  сказать!!!!
всі  брешуть!  —  не  хочуть  правди...
вбирає  нерухомістю  се,  що  у  русі...
мокренькі  в  сечі  Бога  розпинають!!!  —
а  ти  не  ангел  тільки  —
ти
ще  й  геній  над  усією
Білоруссю!!!
Ви  боягузи!!!
знов  Томос  Бог  пришле  в  пальцях  єврея??
та  ви!  носили  маски  й  —  випросили  ковід!..
а  ви  прекрасні  у  тіарах  й  митрах  —  дріб’язковії!!
де  ви  візьмете  ще  євреїв  більш,  охочих??
і  попередив  Бог  —  що  6  мільйонів  їх
знищити  схочуть
а  в  Небі  ангел  кожного  —  Отцю  дивиться  в  Очі!  —
Христос  було  сказав!
о  ви,  дрібненькії,  життя  мого  ганьба!!
Чи  взнали  ви  хіба?  —
згинув  кожен  четвертий  білорус  —
в  війні...
Ви  ноги,  лежачи,  нині  ще  маєте  лизати!!  «Інтелігенти»!!
Лизати!  —  Їм!
Світські  й  пузаті!  Калякаєте  —  ви  московнії:
це  ангел,  геній
вас  навчив
всіх  білорусів  презирати??


3

А  українців  —  вирізать??  Раби  —  чи  ні??
Раби  в  своїй  гнійні??
Ви  «обнуленного»  вже  ненавидите,
вас  —  чи  не  світ??
І  ви  —
ангелу  Руси,  з  яким  є  Божа  Мати...(??..)
Майдану  —  у  цім  богословії...
І,  вбивці,  атом  хочете  застосувати?..
Євреїв,  ще  й  слов’ян  всіх  повбивати?..
«Козлу»  —  півтора  року  дати?..
Ви  —  неважливії,  не  знаєте  що
                             в  Бога  можливе
                             що  —  неможливе...
Ви?  —  проти  Бога?
Мій  генію,  ти  зваж:
справа  —  ніякість,  псевдодемократи...
зліва  —  «режь!  вешай!  жги!..»  (хорі)...
                   не  плач,  всміхнись:
                   з  Марією  служу
                   на  Земній  кулі
                   в  самонаведеному
                   цими  дурними
                   горі...


4

Є  сила  в  руках  —
але  правда  в  перстах!


той  був  ще  до  мене
і  звався  Натхненний
в  дзвіниці  постав
і  глянув  в  лице  небу
й  сказав;  «в  вертикаль!  —
                       до  Христа!!»


і  —  над  народом
і  над  полісменами
й  за  комір
й  на  серце  —  лились
                               медомени!!
а  є  народ  світлий
а  є  народ  темний
й  це  —  добре:
світлі  глаголи
в  півучому  серці  медово
                               списав!!


а  я  пальців  пучечки
а  в  пальцях  —  подушечки
                           а  в  темінь
                           до  вас  я  —
                               Христа!!


І  не  страх,
в  мене  Бог  на  подушечках  пальців!  —
і  правда  в  перстах!!!


5

Ти  проверни  мене
щоб  я  Христа
всім
не  закрив
собою
я  —  всяка  твар
що
на  любов  Твою
помригує  губою...
а  тут  чи  я  засох
чи  мертвий
чи  у  любові  я
то  і  за  вас  вже  постраждав!  —
по-божому  «спокійний  як  удав»
що  Бог  сказав  —
те  я  й  сказав
зробив  —  й  забув
й  собі  я  для  краси
нічого  не  взалкав
Христа  я  не  продав
бо  десь  вже  плямкає
                 як  пень-пеньок
                 чи  у  росі  як  камчадал
«я  теплий»
«ба  я  ще  тепліший»  —
Бог-Слово  ліпший!!!


Христос  —  Бог  цікавіший
тому
я  постраждав...
сила  проста
щоб  і  в  гробу  перевертав  —
Бог  ліпший!!!


хто  з  Білої  Руси  Христа  так  не
продав?
Хто  —  із  любові  постраждав...

відкрийте  очі...


6

Ти  кажеш,  що  цінність
Твоя  —  люди
ой  і  моє  серце  в  людях
буде...
Скарбом  зробив  Себе
й  Небо:
й  все  життя  я  з  Тобою  —
                               і  в  небі!!

Серце  вертає  все  лиш  —
до  Тебе.
Іноді  кажуть:  «З  миром
                               вийдемо.»

І  виходжу,
і  що  тут  казати?
А  я  кажу  правду
і  в  мені
люди  земні
швидше  з’їдають
радість!

«Худне  і  тане
твоє  друге
                   тіло.»
Серцю  ж  не  накажеш!  —
серце  вертає  до  Тебе!!

Як  це  Ти  на  Гору!  а  цінність  —
знов  в  людях
ой  і  серце  моє  в  людях
буде...
Й  знову  я  в  людях  —  бо  Ти  в  людях!
стану  малою  дитиною!
Так  як  жили  —  дітям  смартфони  дали
все  що  не  є  життя  вічне
                               в  серце  дитини  влили!..


7

Навіть  японцям  —  любителям  красот  —
щодо  правди  про  пробої
                               від  мобдзінків  —
закрили  рот!!
О  красо!!
які  ви  без  мене    гарні!  —  станете  гарні!
один  цей  чоловік  —
щоб  він  не  говорив  вже  правди!
проста  sms  —
вже  паразитує
на  перикарді...

Хоч  би  личинам  і  личинкам  не  говорив  правди!..

в  серці  очі  одкрийте...

в  вас  синьооких  —  очі  все  синіші??
в  вас  карооких  —  очі  всі  темніші?!
і  мовби  діамант  —  сяють  аж  віщі?!!
то  Жінка-в-Сонці  —
Богоматір  —
ліпша!!!

15.08.2020,
свято  першомученика  Степана,
17.08.  2020,
Київ

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886166
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.08.2020


Ангел-охоронець Білорусі (доповнено)

           Ангел-охоронець  Білорусі  (доповнено)
           Поема


1


               Першомученику  Степанові  і  батьку
               моєму  Степанові,  турботливому  за  поета,
               присвячується


Той,  хто  приносить  глибину
і  спокій,
він  проявляє  одне  Боже,
о  є  глибинно  гожим
погляд  з  світла  глибин:
вбирає  нерухомим  те,  що  в  русі,
о  ти  —  не  тільки  ангел  Божий
ти  —  ще  і  геній
над  всією  Білоруссю...
як  ніби  Ангел-охоронець  Білорусі
і  очі,  бо  від  Бога,
є  глибокі


Ти  genus  —  зроджуючий:
Істина  сама  живе  й  перемагає
її  не  можуть  принести  іззовні
і  очі  твої  з  Богом  —  ще  й  пророчі  —
що  в  Бога  ти  прийняв    —  те  і  буває...
такі-то  очі  —
і  любові  й  правди  повні


Ти  бачиш  в  святий  день  архидиякона  Степана
що  віра  у  Христа,
у  життя  мирне  —  кличе
і  Істину  величну
і  правду  —  всім  потрібну  і  окличну!  —
проте  —  й  побої  князів  світу  й  пастирів
чи  не  усього  світу  п’яного!!
неправдою  і  нелюбов’ю  окалянного!..


2

Кіріл  «рече»:  «любіть  диктатора»...
це  значить  —  відкидайте  РПЦ  (!!!!)
тобто  відкиньте  —  і  Кіріла  і  «Нуля»  і  Церкву  (????)
розсудіть,  як  дрібку  розуму  хто  має...
бо  зараз  так  спрацьовує  оце!
не  спрацює!
ніщо!!!
крім  правди,  що  пишу,
ще  може  Ілія  й  Іван  Предтеча
до  Бога  підіймає...


митрополит  Павло  уточнює:  тримаю
ніс  по  вітрі,
дивлюсь  відосики...
і  проречу  останнім,  вже  всі  сказали  (?),
фальшування...  кривавому  і  хворому  вітання...
дрижать  архиєреї
й  погляд  з  глибин
вбирає  нерухомістю  все,  що  у  русі...
Нікому  нічого  сказать!!!!
всі  брешуть!  —  не  хочуть  правди...
вбирає  нерухомістю  се,  що  у  русі...
мокренькі  в  сечі  Бога  розпинають!!!  —
а  ти  не  ангел  тільки  —
ти
ще  й  геній  над  усією
Білоруссю!!!
Ви  боягузи!!!
знов  Томос  Бог  пришле  в  пальцях  єврея??
та  ви!  носили  маски  й  —  випросили  ковід!..
а  ви  прекрасні  у  тіарах  й  митрах  —  дріб’язковії!!
де  ви  візьмете  ще  євреїв  більш,  охочих??
і  попередив  Бог  —  що  6  мільйонів  їх
знищити  схочуть
а  в  Небі  ангел  кожного  —  Отцю  дивиться  в  Очі!  —
Христос  було  сказав!
о  ви,  дрібненькії,  життя  мого  ганьба!!
Чи  взнали  ви  хіба?  —
згинув  кожен  четвертий  білорус  —
в  війні...
Ви  ноги,  лежачи,  нині  ще  маєте  лизати!!  «Інтелігенти»!!
Лизати!  —  Їм!
Світські  й  пузаті!  Калякаєте  —  ви  московнії:
це  ангел,  геній
вас  навчив
всіх  білорусів  презирати??


3

А  українців  —  вирізать??  Раби  —  чи  ні??
Раби  в  своїй  гнійні??
Ви  «обнуленного»  вже  ненавидите,
вас  —  чи  не  світ??
І  ви  —
ангелу  Руси,  з  яким  є  Божа  Мати...(??..)
Майдану  —  у  цім  богословії...
І,  вбивці,  атом  хочете  застосувати?..
Євреїв,  ще  й  слов’ян  всіх  повбивати?..
«Козлу»  —  півтора  року  дати?..
Ви  —  неважливії,  не  знаєте  що
                             в  Бога  можливе
                             що  —  неможливе...
Ви?  —  проти  Бога?
Мій  генію,  ти  зваж:
справа  —  ніякість,  псевдодемократи...
зліва  —  «режь!  вешай!  жги!..»  (хорі)...
                   не  плач,  всміхнись:
                   з  Марією  служу
                   на  Земній  кулі
                   в  самонаведеному
                   цими  дурними
                   горі...


4

Є  сила  в  руках  —
але  правда  в  перстах!


той  був  ще  до  мене
і  звався  Натхненний
в  дзвіниці  постав
і  глянув  в  лице  небу
й  сказав;  «в  вертикаль!  —
                       до  Христа!!»


і  —  над  народом
і  над  полісменами
й  за  комір
й  на  серце  —  лились
                               медомени!!
а  є  народ  світлий
а  є  народ  темний
й  це  —  добре:
світлі  глаголи
в  півучому  серці  медово
                               списав!!


а  я  пальців  пучечки
а  в  пальцях  —  подушечки
                           а  в  темінь
                           до  вас  я  —
                               Христа!!


І  не  страх,
в  мене  Бог  на  подушечках  пальців!  —
і  правда  в  перстах!!!

15.08.2020,
свято  першомученика  Степана  —
17.08.  2020,
Київ

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886149
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.08.2020


"Хартія 97" Третій день революції проти одержимого в Мінську (поки що…)

ПОСЛЕДНИЕ  НОВОСТИ,  16.08.2020:
Последняя  ложь  негодяя  8:13Последняя  ложь  негодяя
Больше  решительности  в  переходе  власти,  народ  Беларуси. 

Над  посольством  Беларуси  в  Швеции  подняли  бело-красно-белый  флаг8:07Над  посольством  Беларуси  в  Швеции  подняли  бело-красно-белый  флаг  ФОТО
Фотофакт. 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886064
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.08.2020


Ангел-охоронець Білорусі

               Ангел-охоронець  Білорусі
               Поема


1


                     Першомученику  Степанові  і  батьку
                     моєму  Степанові,  турботливому  за  поета,
                     присвячується


Той,  хто  приносить  глибину
і  спокій,
він  проявляє  одне  Боже,
о  є  глибинно  гожим
погляд  з  світла  глибин:
вбирає  нерухомим  те,  що  в  русі,
о  ти  —  не  тільки  ангел  Божий
ти  —  ще  і  геній
над  всією  Білоруссю...
як  ніби  Ангел-охоронець  Білорусі
і  очі,  бо  від  Бога,
є  глибокі


Ти  genus  —  зроджуючий:
Істина  сама  живе  й  перемагає
її  не  можуть  принести  іззовні
і  очі  твої  з  Богом  —  ще  й  пророчі  —
що  в  Бога  ти  прийняв    —  те  і  буває...
такі-то  очі  —
і  любові  й  правди  повні


Ти  бачиш  в  святий  день  архидиякона  Степана
що  віра  у  Христа,
у  життя  мирне  —  кличе
і  Істину  величну
і  правду  —  всім  потрібну  і  окличну!  —
проте  —  й  побої  князів  світу  й  пастирів
чи  не  усього  світу  п’яного!!
неправдою  і  нелюбов’ю  окалянного!..


2

Киріл  «рече»:  «любіть  диктатора»...
це  значить  —  відкидайте  РПЦ  (!!!!)
тобто  відкиньте  —  і  Кіріла  і  «Нуля»  і  Церкву  (????)
розсудіть,  як  дрібку  розуму  хто  має...
бо  зараз  так  спрацьовує  оце!
не  спрацює!
ніщо!!!
крім  правди,  що  пишу,
ще  може  Ілія  й  Іван  Предтеча
до  Бога  підіймає...

митрополит  Павло  уточнює:  тримаю
ніс  по  вітрі,
дивлюсь  відосики...
і  проречу  останнім,  вже  всі  сказали  (?),
фальшування...  кривавому  і  хворому  вітання...
дрижать  архиєреї
й  погляд  з  глибин
вбирає  нерухомістю  все,  що  у  русі...
Нікому  нічого  сказать!!!!
всі  брешуть!  —  не  хочуть  правди...
вбирає  нерухомістю  се,  що  у  русі...
мокренькі  в  сечі  Бога  розпинають!!!  —
а  ти  не  ангел  тільки  —
ти
ще  й  геній  над  усією
Білоруссю!!!
Ви  боягузи!!!
знов  Томос  Бог  пришле  в  пальцях  єврея??
та  ви!  носили  маски  й  —  випросили  ковід!..
а  ви  прекрасні  у  тіарах  й  митрах  —  дріб’язковії!!
де  ви  візьмете  ще  євреїв  більш,  охочих??
і  попередив  Бог  —  що  6  мільйонів  їх
знищити  схочуть
а  в  Небі  ангел  кожного  —  Отцю  дивиться  в  Очі!  —
Христос  було  сказав!
о  ви,  дрібненькії,  життя  мого  ганьба!!
Чи  взнали  ви  хіба?  —
згинув  кожен  четвертий  білорус  —
в  війні...
Ви  ноги,  лежачи,  нині  ще  маєте  лизати!!  «Інтелігенти»!!
Лизати!  —  Їм!
Світські  й  пузаті!  Калякаєте  —  ви  московнії:
це  ангел,  геній
вас  навчив
всіх  білорусів  презирати??


3

А  українців  —  вирізать??  Раби  —  чи  ні??
Раби  в  своїй  гнійні??
Ви  «обнуленного»  вже  ненавидите,
вас  —  чи  не  світ??
І  ви  —
ангелу  Руси,  з  яким  є  Божа  Мати...(??..)
Майдану  —  у  цім  богословії...
І,  вбивці,  атом  хочете  застосувати?..
Євреїв,  ще  й  слов’ян  всіх  повбивати?..
«Козлу»  —  півтора  року  дати?..
Ви  —  неважливії,  не  знаєте  що
                               в  Бога  можливе
                               що  —  неможливе...
Ви?  —  проти  Бога?
Мій  генію,  ти  зваж:
справа  —  ніякість,  псевдодемократи...
зліва  —  «режь!  вешай!  жги!..»  (хорі)...
                 не  плач,  всміхнись:
                 з  Марією  служу
                 на  Земній  кулі
                 в  самонаведеному
                 цими  дурними
                 горі...

15.08.2020,
свято  першомученика  Степана
в  Києві!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886007
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.08.2020


Розблоковую заблокований сайт Білорусі Хартія 97, 2 Живе Білорусь!! (другий день революції!)

ПОСЛЕДНИЕ  НОВОСТИ
15  АВГУСТА,  СУББОТА
Машина  с  флагом  «Погони»  мчится  по  минской  кольцевой  дороге22:55Машина  с  флагом  «Погони»  мчится  по  минской  кольцевой  дороге  3
В  Минске  люди  стоят  даже  вдоль  кольцевой  дороги. 

«Лукашенко  —  уходи!»:  В  Бресте  шествие  сторонников  перемен  собрало  около  20  тысяч  человек22:39«Лукашенко  —  уходи!»:  В  Бресте  шествие  сторонников  перемен  собрало  около  20  тысяч  человек  ВИДЕО  2
Брестчане  прошлись  по  центральным  улицам  города. 

Завтра  в  Гомеле  в  12:00  состоится  прощание  с  Героем  Беларуси  Александром  Вихором22:29Завтра  в  Гомеле  в  12:00  состоится  прощание  с  Героем  Беларуси  Александром  Вихором  4
Родственники  просят  приходить  всех  неравнодушных. 

Мария  Колесникова:  Время  для  штрафных  мер  против  режима  Лукашенко  еще  не  пришло22:28Мария  Колесникова:  Время  для  штрафных  мер  против  режима  Лукашенко  еще  не  пришло  144
Что  происходит? 

Акция  солидарности  на  площади  в  Бобруйске:  Лукашенко  уже  никто  не  поможет22:21Акция  солидарности  на  площади  в  Бобруйске:  Лукашенко  уже  никто  не  поможет  ФОТО  ВИДЕО  3
Бобруйчане  не  дождались  «мэра»,  но  определились,  чего  хотят  и  как  этого  добиться. 

10  величайших  побед  белорусов22:1510  величайших  побед  белорусов  ФОТО  1
Нам  есть  с  кого  брать  пример. 

Создателя  Telegram-канала  NEXTA  объявили  в  розыск  по  России22:10Создателя  Telegram-канала  NEXTA  объявили  в  розыск  по  России  14
Информация  об  этом  появилась  в  базе  данных  МВД  РФ. 

В  Минске  супергерой  Бэтмен  мчится  на  самокате  с  национальным  флагом22:02В  Минске  супергерой  Бэтмен  мчится  на  самокате  с  национальным  флагом  ВИДЕО  2
Видеофакт. 

Видеофакт:  «Перемен!»  в  Орше21:48Видеофакт:  «Перемен!»  в  Орше  2
Музыкант  Сергей  Долгушев  исполнил  хит  Виктора  Цоя  вместе  с  оршанцами. 

Люди  продолжают  пикетировать  Белорусское  телевидение21:37Люди  продолжают  пикетировать  Белорусское  телевидение  ФОТО  3
Фоторепортаж. 

Вышел  на  свободу  задержанный  в  Минске  координатор  «Открытой  России»21:26Вышел  на  свободу  задержанный  в  Минске  координатор  «Открытой  России»  4
Артем  Важенков  находился  в  СИЗО  на  Окрестина. 

В  России  продолжились  акции  солидарности  с  Беларусью21:17В  России  продолжились  акции  солидарности  с  Беларусью  ВИДЕО
Видео  из  Москвы  и  Хабаровска. 

«Чудо  над  Вислой»:  15  августа  польская  армия  спасла  Европу  от  большевиков21:05«Чудо  над  Вислой»:  15  августа  польская  армия  спасла  Европу  от  большевиков  2
В  этот  день  в  1920  году  Красная  Армия  была  разгромлена  под  Варшавой. 

Виктор  Гончаренко:  ОМОН  и  армия  должны  защищать  народ,  а  не  избивать  его21:00Виктор  Гончаренко:  ОМОН  и  армия  должны  защищать  народ,  а  не  избивать  его  13
Белорусский  тренер  московского  ЦСКА  прокомментировал  беспредел  силовиков. 

Люди  собираются  на  площади  Независимости20:59Люди  собираются  на  площади  Независимости  7
Там  проходит  импровизированный  концерт. 

Под  консульством  Беларуси  в  Барселоне  прошел  митинг20:53Под  консульством  Беларуси  в  Барселоне  прошел  митинг  ФОТО  1
Люди  несли  в  память  о  погибшем  демонстранте. 

«Нарисовали  на  спине  число  15  и  крест  ниже  пояса»20:46«Нарисовали  на  спине  число  15  и  крест  ниже  пояса»  ФОТО  14
Футболиста  «Лиды»  избили  каратели  из  ОМОН. 

В  Дзержинске  колонна  движется  к  дому  председателя  РИК20:41В  Дзержинске  колонна  движется  к  дому  председателя  РИК  ВИДЕО  10
Он  отказался  выйти  к  людям  возле  райисполкома. 

Тысячи  людей  пикетируют  Белтелерадиокомпанию20:31Тысячи  людей  пикетируют  Белтелерадиокомпанию  ФОТО  16
Фоторепортаж. 

Тысячи  людей  протестуют  возле  СИЗО  в  Гомеле20:18Тысячи  людей  протестуют  возле  СИЗО  в  Гомеле  ФОТО  11
Фотофакт. 

Белорусские  медики  создали  telegram-канал  для  помощи  пострадавшим  на  мирных  митингах20:05Белорусские  медики  создали  telegram-канал  для  помощи  пострадавшим  на  мирных  митингах
Белорусские  медики  готовы  бесплатно  помочь  каждому. 

Александра  Герасименя:  Горжусь  своим  народом!19:54Александра  Герасименя:  Горжусь  своим  народом!  19
Белорусская  пловчиха  поддержала  соотечественников. 

На  главном  здании  БТ  установили  флаг  свободной  Беларуси19:49На  главном  здании  БТ  установили  флаг  свободной  Беларуси  ФОТО  9
Люди  скандируют  «Верым!  Можам!  Пераможам!» 

В  Смолевичах  девушка  на  коне  проскакала  с  бело-красно-белым  флагом19:45В  Смолевичах  девушка  на  коне  проскакала  с  бело-красно-белым  флагом  ВИДЕО  5
Видеофакт. 

Гол  белоруса  Шкурина  болельщики  ЦСКА  встретили  скандированием  «Жыве  Беларусь!»19:40Гол  белоруса  Шкурина  болельщики  ЦСКА  встретили  скандированием  «Жыве  Беларусь!»  ВИДЕО  3
Это  первый  гол  белорусского  нападающего. 

В  СИЗО  Любани  до  полусмерти  избит  председатель  Белорусского  независимого  профсоюза19:38В  СИЗО  Любани  до  полусмерти  избит  председатель  Белорусского  независимого  профсоюза  49
Врачи  не  оказывают  Николаю  Зимину  помощь. 

К  станции  метро  «Первомайская»  вышли  работники  общепита,  рестораторы,  официанты19:34К  станции  метро  «Первомайская»  вышли  работники  общепита,  рестораторы,  официанты
Протестующие  стоят  с  плакатами. 

Российский  журналист  Павел  Селин  -  белорусам:  Все  нормальные  люди  России  и  всего  мира  сейчас  с  вами!19:32Российский  журналист  Павел  Селин  -  белорусам:  Все  нормальные  люди  России  и  всего  мира  сейчас  с  вами!  ВИДЕО  10
Беларусь  будет  свободной. 

Агрогородок  Рубежевичи  вышел  на  митинг19:31Агрогородок  Рубежевичи  вышел  на  митинг  ФОТО  2
В  агрогородке  живут  219  человек. 

Прямо  сейчас  пропагандисты  БТ  массово  выходят  из  здания  на  Макаенка19:28Прямо  сейчас  пропагандисты  БТ  массово  выходят  из  здания  на  Макаенка  ВИДЕО  23
С  заявлениями  об  увольнении. 

Жители  Бреста  идут  массовым  маршем19:20Жители  Бреста  идут  массовым  маршем  ВИДЕО  10
Видеофакт. 

Врачи  начали  оказывать  бесплатную  помощь  жертвам  насилия  лукашенковских  карателей19:14Врачи  начали  оказывать  бесплатную  помощь  жертвам  насилия  лукашенковских  карателей  1
Бесплатную  помощь  оказывают  частные  медицинские  центры. 

Белорусы  США  записали  видео  в  поддержку  тех,  кто  борется  за  перемены19:12Белорусы  США  записали  видео  в  поддержку  тех,  кто  борется  за  перемены  ВИДЕО  4
Спасибо  за  cолидарность! 

Через  центр  Минска  на  «Пушкинскую»  прошли  девушки  в  красно-черном  и  с  зеркалами  в  руках19:02Через  центр  Минска  на  «Пушкинскую»  прошли  девушки  в  красно-черном  и  с  зеркалами  в  руках  ФОТО  2
Черно-красный  дресс-код  —  знак  скорби  за  кровь  мирных  граждан. 

Дедушка  плачет  на  Пушкинской:  Я  пришел  извиниться  перед  этим  мальчиком…18:44Дедушка  плачет  на  Пушкинской:  Я  пришел  извиниться  перед  этим  мальчиком…  ВИДЕО  21
Эмоциональная  речь. 

Видеофакт:  Длинная  цепь  солидарности  с  Беларусью  в  Москве18:30Видеофакт:  Длинная  цепь  солидарности  с  Беларусью  в  Москве  1
Цепь  солидарности  в  Москве  тянется  от  посольства  Беларуси  и  почти  до  Большого  Спасоглинищевского  переулка. 

Глава  МИД  Литвы  об  обращении  Лукашенко  к  Путину:  Пора  взглянуть  правде  в  глаза
Диктатор  cам  разоблачил  свою  пропаганду. 

Двух  католических  ксендзов  держат  за  решеткой  в  Барановичах18:23Двух  католических  ксендзов  держат  за  решеткой  в  Барановичах  1
Ксендзам  дали  по  8  и  10  суток. 

Работники  БТ  объявляют  забастовку18:15Работники  БТ  объявляют  забастовку  ФОТО  12

ПОСЛЕДНИЕ  НОВОСТИ
Фотофакт:  Памятник  Виктору  Цою  в  Алам-Ате  с  бело-красно-белым  флагом18:12Фотофакт:  Памятник  Виктору  Цою  в  Алам-Ате  с  бело-красно-белым  флагом  ФОТО
Сегодня,  15  августа,  30  лет  со  дня  гибели  легендарного  музыканта. 

Полоцк  вышел  за  перемены18:04Полоцк  вышел  за  перемены  ВИДЕО
Люди  устали  от  лжи  и  безнадежности. 

Действующий  офицер  СК  призвал  судить  Караева  и  обратился  к  силовикам17:51Действующий  офицер  СК  призвал  судить  Караева  и  обратился  к  силовикам  ФОТО  ВИДЕО  17
Игорь  Лобан  присоединился  к  протестующим  в  Гродно. 

Директор  МЗКТ  признал  поражение  Лукашенко  на  выборах17:42Директор  МЗКТ  признал  поражение  Лукашенко  на  выборах  ВИДЕО  16
Работники  завода  объявили  забастовку. 

ПОСЛЕДНИЕ  НОВОСТИ
Белорусские  художники  протестуют  напротив  Дворца  искусств  в  Минске17:32Белорусские  художники  протестуют  напротив  Дворца  искусств  в  Минске  ФОТО
Смены  власти  хотят  люди  всех  профессий. 

В  Гомеле  белорусы  вышли  под  здание  облисполкома17:27В  Гомеле  белорусы  вышли  под  здание  облисполкома  ВИДЕО
Люди  требуют  новых  выборов. 

Марш  Свободы17:17Марш  Свободы  ФОТО  4
16  августа,  воскресенье,  14:00. 

На  ледовом  дворце  в  Горках  вывесили  бело-красно-белый  флаг16:56На  ледовом  дворце  в  Горках  вывесили  бело-красно-белый  флаг  ВИДЕО  1
Скоро  —  по  всей  стране. 

Лукашенко  и  Путин  обсудили  ситуацию  в  Беларуси16:49Лукашенко  и  Путин  обсудили  ситуацию  в  Беларуси  46
Диктатор  сам  себя  разоблачил. 

Работник  парка  Челюскинцев  выключил  атракционы  в  знак  протеста16:39Работник  парка  Челюскинцев  выключил  атракционы  в  знак  протеста  ФОТО  6
Забастовка  продолжается. 

Видеофакт:  Катафалк  с  телом  Александра  Тарайковского  проехал  через  «Пушкинскую»16:34Видеофакт:  Катафалк  с  телом  Александра  Тарайковского  проехал  через  «Пушкинскую»  8
Сегодня  белорусы  простились  со  своим  героем. 

Могилевчане  вызывают  лукашенковских  назначенцев  на  ковер16:19Могилевчане  вызывают  лукашенковских  назначенцев  на  ковер

ПОСЛЕДНИЕ  НОВОСТИ
На  Пушкинскую  в  Минске  пришли  десантники16:04На  Пушкинскую  в  Минске  пришли  десантники  ФОТО  ВИДЕО
Люди  встречали  их  аплодисментами. 

У  Менску  моляцца  за  Беларусь15:58У  Менску  моляцца  за  Беларусь  ФОТО
Сотні  вернікаў  і  ўсе  жадаючыя  менчукі  сабраліся  ля  Касцёлу  святого  Роха. 

Сергей  Наумчик:  ОМОН  должен  быть  признан  преступной  организацией15:52Сергей  Наумчик:  ОМОН  должен  быть  признан  преступной  организацией  5
Причастные  к  пыткам  заслуживают  высшей  меры  наказания. 

Многодетный  отец  о  задержании  и  избиении  сына:  На  просьбу  дать  попить  ему  предлагали  мочу15:49Многодетный  отец  о  задержании  и  избиении  сына:  На  просьбу  дать  попить  ему  предлагали  мочу  ВИДЕО
Несовершеннолетний  сын  Дмитрия  Босацкого  был  задержан  вечером  11  августа. 

Брюссель  солидарен  с  Беларусью15:48Брюссель  солидарен  с  Беларусью  ФОТО
В  столице  Евросоюза  за  один  день  прошли  три  акции. 

Видеофакт:  Колонна  брестчан  идет  в  центр  города15:44Видеофакт:  Колонна  брестчан  идет  в  центр  города
Их  поддерживают  байкеры. 

В  автозаке  и  РУВД  был  трижды  избит  14-летний  школьник15:35В  автозаке  и  РУВД  был  трижды  избит  14-летний  школьник  ФОТО  9
Теперь  ему  не  выдают  направление  на  судмедэкспертизу. 

В  Гродно  10  тысяч  человек  передали  властям  обращение  с  требованием  немедленной  отставки  Лукашенко15:30В  Гродно  10  тысяч  человек  передали  властям  обращение  с  требованием  немедленной  отставки  Лукашенко  ФОТО  5
Акция  на  центральной  площади  города  прошла  очень  ярко. 

«Хватит  нам  врать!»:  белорусы  пикетируют  здание  ОНТ15:23«Хватит  нам  врать!»:  белорусы  пикетируют  здание  ОНТ  ВИДЕО  4
Минчане  призывают  пропагандистов  покинуть  госСМИ. 

Bloomberg:  Окружение  Лукашенко  готовится  бежать  в  Россию15:15Bloomberg:  Окружение  Лукашенко  готовится  бежать  в  Россию  23
Диктатор  очень  скоро  может  остаться  совсем  один. 

В  Барановичах  люди  маршем  идут  к  местному  СИЗО15:08В  Барановичах  люди  маршем  идут  к  местному  СИЗО  ВИДЕО  5
Люди  идут  поддержать  своих  героев. 

Родным  умершего  после  задержания  в  Гомеле  Александра  Вихора  отдали  свидетельство  о  смерти14:58Родным  умершего  после  задержания  в  Гомеле  Александра  Вихора  отдали  свидетельство  о  смерти  ФОТО  14
Что  там  написано? 

Мирный  протест  -  не  обещание  прощения14:54Мирный  протест  -  не  обещание  прощения  5
Не  должно  быть  срока  давности  по  преступлениям  лукашенковского  режима. 

Десятки  десантников  прошли  шествием  по  центру  Гродно14:50Десятки  десантников  прошли  шествием  по  центру  Гродно  ФОТО  13
Они  шли  с  плакатом  «Мы  с  народом». 

Жители  Дзержинска    вышли  к  зданию  райисполкома14:41Жители  Дзержинска  вышли  к  зданию  райисполкома  ВИДЕО  2
Они  громко  скандируют  «Жыве  Беларусь!». 

Смена  государственного  флага  в  Гродно14:38Смена  государственного  флага  в  Гродно  ВИДЕО  16

ПОСЛЕДНИЕ  НОВОСТИ
Сегодня  все  мы  –  Александр  Тарайковский14:28Сегодня  все  мы  –  Александр  Тарайковский
И  все  мы  отдаем  дань  уважения  тому,  чье  имя  навсегда  вписано  в  историю  Беларуси. 

Известная  группа  «Би-2»  поддержала  белорусов  в  борьбе  за  свободу14:24Известная  группа  «Би-2»  поддержала  белорусов  в  борьбе  за  свободу  ВИДЕО
Музыканты  пожелали  нам  -  силы,  удачи  и  добра. 

Белорусы  поднимают  национальный  флаг  над  своими  предприятиями14:20Белорусы  поднимают  национальный  флаг  над  своими  предприятиями  ФОТО  1
Бело-красно-белый  установили  над  волковысским  предприятием  «Красносельскстройматериалы». 

«Не  видела  дороги  из-за  слез»14:15«Не  видела  дороги  из-за  слез»  ФОТО  ВИДЕО
Как  пенсионеры,  айтишники,  ИП  из  Ждановичей  помогают  пострадавшим. 

«Белавиа»  и  работники  минского  аэропорта  присоединились  к  забастовке14:12«Белавиа»  и  работники  минского  аэропорта  присоединились  к  забастовке  ФОТО  ВИДЕО  7
На  акции  развевались  бело-красно-белые  флаги. 

В  Борисове  сотни  людей  собрались  у  здания  райисполкома14:05В  Борисове  сотни  людей  собрались  у  здания  райисполкома  1
Они  требуют  отставки  главы  администрации  и  скандируют  «Уходи!». 

Сотрудника  tut.by  задержали  за  видео  с  мирных  протестов13:56Сотрудника  tut.by  задержали  за  видео  с  мирных  протестов  ФОТО  8
Ему  сломали  ребро  и  разбили  голову. 

В  Израиле  проходит  акция  солидарности  со  свободной  Беларусью13:51В  Израиле  проходит  акция  солидарности  со  свободной  Беларусью  ВИДЕО  2
Красивое  видео. 

Сегодня  один  из  «генералов  отечественного  рока»  Игорь  Ворошкевич  отмечает  юбилей13:43Сегодня  один  из  «генералов  отечественного  рока»  Игорь  Ворошкевич  отмечает  юбилей  1
Ему  исполняется  60  лет. 

Теперь  –  только  вперед13:41Теперь  –  только  вперед  3
Белорусы  наполнены  любовью  к  своей  стране. 

«Периодически  во  двор  выходил  майор,  кричал,  что  всех  перестреляет,  у  него  есть  для  этого  прямой  приказ»13:38«Периодически  во  двор  выходил  майор,  кричал,  что  всех  перестреляет,  у  него  есть  для  этого  прямой  приказ»  ФОТО  15
Пострадавшие  и  задержанные  рассказывают  про  суды  и  травмы. 

ПОСЛЕДНИЕ  НОВОСТИ
Гарадзенскія  святары  выйшлі  пад  галоўную  царкву  гораду  і  заспявалі  «Магутны  Божа»13:24Гарадзенскія  святары  выйшлі  пад  галоўную  царкву  гораду  і  заспявалі  «Магутны  Божа»  ВИДЕО  2
Відэафакт. 

Не  стало  одного  из  лидеров  польской  «Солидарности»  Генриха  Вуйца13:18Не  стало  одного  из  лидеров  польской  «Солидарности»  Генриха  Вуйца
Он  всегда  поддерживал  белорусов  в  их  борьбе  за  cвободу. 

Хватит  кормить  таракана!13:12Хватит  кормить  таракана!  ФОТО  3
К  всеобщей  национальной  забастовке  присоединяется  все  больше  частных  компаний. 

Море  людей  собралось  на  месте  гибели  Александра  Тарайковского  в  Минске13:08Море  людей  собралось  на  месте  гибели  Александра  Тарайковского  в  Минске  ФОТО
Фотофакт. 

Медики  3-й  минской  больницы:  Требуем  прекращения  использования  медтранспорта  силовиками13:04Медики  3-й  минской  больницы:  Требуем  прекращения  использования  медтранспорта  силовиками  ФОТО  4
В  открытом  обращении  медики  также  требуют  прекратить  пытки  к  задержанным. 

«Никаких  компромиссов,  пересчетов,  затягиваний  и  забалтываний.  Только  отставка»12:50«Никаких  компромиссов,  пересчетов,  затягиваний  и  забалтываний.  Только  отставка»  22
«Уходи!»  -  это  нужно  писать  на  плакатах,  скандировать  на  мирных  протестах,  требовать  на  забастовках. 

Как  в  Минске  прощаются  с  народным  Героем  Беларуси12:32Как  в  Минске  прощаются  с  народным  Героем  Беларуси  ФОТО  1
Белорусы  стоят  по  обе  стороны  улицы,  в  цепи,  с  цветами  и  бело-красно-белыми  флагами. 

Психологи  предлагают  бесплатную  помощь  пострадавшим  от  действий  властей12:27Психологи  предлагают  бесплатную  помощь  пострадавшим  от  действий  властей  ФОТО  3
Опубликован  список  бесплатных  инициатив. 

На  основателя  каналов  NEXTA  завели  уголовное  дело  -  до  15  лет  лишения  свободы12:15На  основателя  каналов  NEXTA  завели  уголовное  дело  -  до  15  лет  лишения  свободы  ФОТО  53
Дело  ведет  полковник  Свирида. 

Минский  инновационный  университет  поддержал  протесты  и  забастовки12:09Минский  инновационный  университет  поддержал  протесты  и  забастовки  ФОТО  1
Протесты  поддерживает  и  ректор  университета  Николай  Сушей. 

Оценить  повреждения  авто,  полученные  во  время  акций  протеста,  можно  будет  за  символические  $812:04Оценить  повреждения  авто,  полученные  во  время  акций  протеста,  можно  будет  за  символические  $8  5
Обычно  такая  услуга  стоит  в  10  раз  дороже. 

Минздрав  РФ  сообщил  о  начале  производства  вакцины  от  COVID-1911:44Минздрав  РФ  сообщил  о  начале  производства  вакцины  от  COVID-19  14
Большинство  российских  медиков  ей  не  доверяют. 

Видео  эпохи:  стачком  МТЗ  озвучивает  требования  рабочих  перед  маршем  к  Дому  правительства11:41Видео  эпохи:  стачком  МТЗ  озвучивает  требования  рабочих  перед  маршем  к  Дому  правительства  ВИДЕО  7
Первый  пункт  -  отставка  Лукашенко. 

134  арбитра  и  инспектора  чемпионата  Беларуси  обратились  к  главе  БФФ  и  всему  футбольному  сообществу11:35134  арбитра  и  инспектора  чемпионата  Беларуси  обратились  к  главе  БФФ  и  всему  футбольному  сообществу  10
Судьи  выступают  против  насилия. 

Жители  Уручья  выстроились  в  цепь  солидарности11:29Жители  Уручья  выстроились  в  цепь  солидарности  ФОТО  1
Суббота  в  Беларуси  начинается  с  акций  протеста. 

Медицинские  центры  готовы  бесплатно  помогать  участникам  акций  протеста11:24Медицинские  центры  готовы  бесплатно  помогать  участникам  акций  протеста  4
Инициативу  поддержали  медики  Минска  и  Жодино. 

Еврокомиссар  Оливер  Вархеи:  Санкции  против  режима  Лукашенко  готовятся  полным  ходом11:13Еврокомиссар  Оливер  Вархеи:  Санкции  против  режима  Лукашенко  готовятся  полным  ходом  40
Названа  дата,  когда  решение  о  санкция  ЕС  приобретет  окончательный  вариант. 

В  Могилевском  районе  над  зданием  сельсовета  подняли  бело-красно-белый  флаг10:59В  Могилевском  районе  над  зданием  сельсовета  подняли  бело-красно-белый  флаг  ФОТО  21
Люди  говорят  о  смене  власти. 

Как  выглядят  и  что  говорят  пострадавшие  от  зверств  силовиков  в  больнице  Минска10:55Как  выглядят  и  что  говорят  пострадавшие  от  зверств  силовиков  в  больнице  Минска  ВИДЕО  15
Покажите  это  видео  всем! 

Украина  разочарованa  тем,  что  Лукашенко  отправил  вагнеровцев  в  Россию10:48Украина  разочарованa  тем,  что  Лукашенко  отправил  вагнеровцев  в  Россию  60
Офис  президента  Владимира  Зеленского  выступил  с  официальным  комментарием. 

Ни  шагу  назад!  Переговоры  могут  идти  только  об  условиях  капитуляции  режима10:40Ни  шагу  назад!  Переговоры  могут  идти  только  об  условиях  капитуляции  режима  41
Забастовки  и  протесты  должны  продолжаться  до  полной  победы. 

«Люди  лежали  живым  ковром  в  лужах  крови»10:30«Люди  лежали  живым  ковром  в  лужах  крови»  ФОТО  25
Жуткий  репортаж  о  том,  как  избивали  задержанных  на  мирных  акциях  в  белорусских  тюрьмах. 

Рабочие  МТЗ  -  министру  промышленности:  Люди  хотят  отставки  Лукашенко,  снимите  его10:16Рабочие  МТЗ  -  министру  промышленности:  Люди  хотят  отставки  Лукашенко,  снимите  его  ФОТО  63
Как  бастующий  завод  выдвинул  ультиматутм  властям. 

«Мы  вместе!  Уходи,  уходи,  зараза!»:  Пушкинская  стала  символом  освобождения  Беларуси10:06«Мы  вместе!  Уходи,  уходи,  зараза!»:  Пушкинская  стала  символом  освобождения  Беларуси  ВИДЕО  5
Потрясающие  кадры. 

Митрополит  Тадеуш  Кондрусевич  —  Лукашенко:  Пролитая  на  улицах  городов  кровь  —  тяжкий  грех9:56Митрополит  Тадеуш  Кондрусевич  —  Лукашенко:  Пролитая  на  улицах  городов  кровь  —  тяжкий  грех  15
Глава  Католического  костела  в  Беларуси  обратился  лично  к  тирану. 

Трамп  подписал  новый  указ  против  приложения  TikTok9:53Трамп  подписал  новый  указ  против  приложения  TikTok  1
Вашингтон  объяснил  это  заботой  о  личных  данных  пользователей  в  США. 

Витебский  марш:  тысячи  человек  прошли  колонной  по  всему  городу9:47Витебский  марш:  тысячи  человек  прошли  колонной  по  всему  городу  ФОТО  3
Люди  скандировали  «Уходи!»  и  «Жыве  Беларусь!». 

«Даже  гестаповцы  относились  нежнее»9:40«Даже  гестаповцы  относились  нежнее»  ФОТО  28
О  чем  рассказали  родственники  задержанных  возле  СИЗО  №6  в  Барановичах. 

Архиепископ  Святослав  Логин:  Пусть  Господь  избавляет  нас  от  лукавого9:33Архиепископ  Святослав  Логин:  Пусть  Господь  избавляет  нас  от  лукавого  16
Глава  Белорусской  православной  автокефальной  церкви  призвал  белорусов  защитить  свой  выбор  и  будущее. 

Десятки  тысяч  людей  и  гигантский  бело-красно-белый  флаг:  Гродно  удивил  всех9:27Десятки  тысяч  людей  и  гигантский  бело-красно-белый  флаг:  Гродно  удивил  всех  ФОТО  9
Невероятное  видео  акции  в  городе  на  Немане. 

«ОМОНовцы  по  нам  ходили  и  кричали:  что,  мрази,  перемен  захотели?!»9:16«ОМОНовцы  по  нам  ходили  и  кричали:  что,  мрази,  перемен  захотели?!»  ФОТО  15
Корреспондент  газеты  рассказал  о  жестком  задержании  и  пытках  в  минском  изоляторе. 

«Нас  много!»:  как  «Белшина»  вышла  на  улицы  Бобруйска9:10«Нас  много!»:  как  «Белшина»  вышла  на  улицы  Бобруйска  ФОТО  8
Тысячная  колонна  рабочих,  размахивая  бело-красно-белыми  флагами,  прошла  по  городу. 

Польские  полицейские  поддержали  белорусов  под  «Перемен!»  Цоя9:00Польские  полицейские  поддержали  белорусов  под  «Перемен!»  Цоя  ВИДЕО  4
Видеофакт. 

«Говорю:  мужики,  не  расстреливайте  меня»8:55«Говорю:  мужики,  не  расстреливайте  меня»  ФОТО  ВИДЕО  27
Пациенты  больницы  скорой  медицинской  помощи  в  Минске  рассказали  о  зверствах  силовиков. 

Сегодня  в  12:00  состоится  прощание  с  Героем  Беларуси  Александром  Тарайковским8:53Сегодня  в  12:00  состоится  прощание  с  Героем  Беларуси  Александром  Тарайковским  73
Родственники  просят  приходить  всех  неравнодушных. 

Премьер  Болгарии  заявил  о  планах  изменить  конституцию8:44Премьер  Болгарии  заявил  о  планах  изменить  конституцию  5
Для  этого  может  быть  созвано  Великое  Народное  собрание. 

Видеофакт:  Против  узурпатора  вышли  все  жители  населенного  пункта8:41Видеофакт:  Против  узурпатора  вышли  все  жители  населенного  пункта  ВИДЕО  5
Уходи! 

Весь  Борисов  вышел  на  улицы:  яркие  кадры8:30Весь  Борисов  вышел  на  улицы:  яркие  кадры  ФОТО  3
Волна  солидарности  и  протестов  прошла  по  стране. 

Жозеп  Боррель  объявил  о  начале  работы  над  санкциями  против  властей  Беларуси8:26Жозеп  Боррель  объявил  о  начале  работы  над  санкциями  против  властей  Беларуси  20
Они  затронут  тех,  кто  ответственен  за  насилие  и  фальсификации. 

«Били  кулаком,  дубинкой,  срезали  волосы,  товарищу  затушили  окурок  об  руку»8:22«Били  кулаком,  дубинкой,  срезали  волосы,  товарищу  затушили  окурок  об  руку»  ФОТО  14
О  пытках  при  задержании  и  на  Окрестина  -  из  первых  уст. 

ПОСЛЕДНИЕ  НОВОСТИ  заблокованого  "Хартія  97"  15.08.2020  (другий  день  революції)

Видеофакт:  Против  узурпатора  вышли  все  жители  населенного  пункта8:41Видеофакт:  Против  узурпатора  вышли  все  жители  населенного  пункта  ВИДЕО
Уходи! 

«Били  головой  о  бетон»:  силовики  избили  16-летнего  подростка  до  комы8:35«Били  головой  о  бетон»:  силовики  избили  16-летнего  подростка  до  комы  ФОТО
Несовершеннолетний  минчанин  попал  в  реанимацию  прямо  из  Партизанского  отдела  милиции  в  Минске. 

Весь  Борисов  вышел  на  улицы:  яркие  кадры8:30Весь  Борисов  вышел  на  улицы:  яркие  кадры  ФОТО
Волна  солидарности  и  протестов  прошла  по  стране. 

ЕС  отказался  признавать  официальные  результаты  на  выборах  в  Беларуси8:26ЕС  отказался  признавать  официальные  результаты  на  выборах  в  Беларуси
Об  этом  объявил  высокий  представитель  по  вопросам  внешней  политики  и  безопасности  Жозеп  Боррель. 

«Били  кулаком,  дубинкой,  срезали  волосы,  товарищу  затушили  окурок  об  руку»8:22«Били  кулаком,  дубинкой,  срезали  волосы,  товарищу  затушили  окурок  об  руку»  ФОТО
О  пытках  при  задержании  и  на  Окрестина  -  из  первых  уст. 

«Верым!  Можам!  Пераможам!»:  вдохновляющая  картина  о  белорусских  женщинах8:16«Верым!  Можам!  Пераможам!»:  вдохновляющая  картина  о  белорусских  женщинах  ФОТО
Люди  делятся  своим  творчеством. 

Форвард  Илья  Шкурин  отказался  ехать  в  Национальную  сборную,  пока  у  власти  Лукашенко8:12Форвард  Илья  Шкурин  отказался  ехать  в  Национальную  сборную,  пока  у  власти  Лукашенко
«Жыве  Беларусь!»,  -  заявил  футболист. 

«Читай,  что  сказал,  или  застрелю»8:02«Читай,  что  сказал,  или  застрелю»  ФОТО
Для  БТ  силовики  заставили  парня  признаться  в  «массовых  беспорядках». 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885978
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.08.2020


Розблоковую заблокований сайт Білорусі Хартія 97 Живе Білорусь!! Живе поезія!!

ПОСЛЕДНИЕ  НОВОСТИ    на  23:00:
Пушкинская  прямо  сейчас:  Беларусь  -  в  Европу!23:00Пушкинская  прямо  сейчас:  Беларусь  -  в  Европу!  ВИДЕО  7
Видеофакт. 

Работники  МАЗа:  Нам  нужно  добиться,  чтобы  Лукашенко  ушел22:50Работники  МАЗа:  Нам  нужно  добиться,  чтобы  Лукашенко  ушел  ФОТО  3
Как  бастуют  работники  МАЗа. 

Тысячи  белорусов  включили  фонарики  напротив  Дома  правительства22:45Тысячи  белорусов  включили  фонарики  напротив  Дома  правительства  ФОТО  ВИДЕО  6
Фантастическое  видео. 

Польшча  падтрымае  беларусаў  і  беларускія  медыі22:40Польшча  падтрымае  беларусаў  і  беларускія  медыі
У  Сойме  прэм’ер-міністр  Польшчы  ўзгадаў  «Белсат»,  «Хартыю-97»  i  «Радыё  Рацыя». 

Встреча  пяти  тысяч  жителей  Жлобина  с  местными  властями  закончилась  под  крики  «Позор!»22:29Встреча  пяти  тысяч  жителей  Жлобина  с  местными  властями  закончилась  под  крики  «Позор!»  ФОТО  18
Идеолога  освистали  и  прогнали. 

Фанаты  «Спартака»  вывесили  баннер  «Жыве  Беларусь»  на  матче  с  «Ахматом»22:20Фанаты  «Спартака»  вывесили  баннер  «Жыве  Беларусь»  на  матче  с  «Ахматом»  ФОТО
Болельщики  московского  клуба  поддержали  белорусов. 

Теннисистка  Лапко  вышла  на  протест:  Людей  очень  много!  Где-то  около  97%  населения22:11Теннисистка  Лапко  вышла  на  протест:  Людей  очень  много!  Где-то  около  97%  населения  ФОТО  9
Белорусская  теннисистка  побывала  на  акции  солидарности  в  районе  станции  метро  Пушкинская. 

В  Белостоке  простились  с  Лукашенко22:03В  Белостоке  простились  с  Лукашенко  ФОТО  11
Фотофакт. 

Журналистку  «Белсата»  госпитализировали  после  трех  дней  на  Окрестина21:54Журналистку  «Белсата»  госпитализировали  после  трех  дней  на  Окрестина  43
Елену  Дубовик  избивала  надзирательница. 

Митинг  у  правительства  Беларуси  закончился  минутой  молчания21:50Митинг  у  правительства  Беларуси  закончился  минутой  молчания  7
После  минуты  молчания  протестующие  несколько  минут  скандировали  «До  завтра»  и  «Каждый  день». 

В  Гродно  почти  все  предприятия  города  объявили  забастовку21:44В  Гродно  почти  все  предприятия  города  объявили  забастовку  ВИДЕО  7
Сегодня  к  страйку  присоединился  «Гродонооблнефтепродукт». 

Семья  парня,  умершего  после  задержания  в  Гомеле,  в  поисках  правды  готова  идти  до  конца21:39Семья  парня,  умершего  после  задержания  в  Гомеле,  в  поисках  правды  готова  идти  до  конца  10
Родные  уже  третий  день  добивается  возможности  осмотра  тела  умершего  25-летнего  сына. 

Другі  дзень  вернікі  розных  канфесій  моляцца  за  Беларусь  у  цэнтры  Мінска21:36Другі  дзень  вернікі  розных  канфесій  моляцца  за  Беларусь  у  цэнтры  Мінска  ФОТО  2
На  плошчы  Свабоды  прысутнічалі  лідары  і  вернікі  праваслаўнай,  каталіцкай,  грэка-каталіцкай  і  пратэстанцкай  цэркваў. 

«Изыди»:  Плакаты  с  шествия  на  проспекте  Независимости21:33«Изыди»:  Плакаты  с  шествия  на  проспекте  Независимости  ФОТО  5
Фоторепортаж. 

Гигантский  БЧБ-флаг  вывесили  на  высотке  на  минской  Грушевке21:28Гигантский  БЧБ-флаг  вывесили  на  высотке  на  минской  Грушевке  ФОТО  5
Фотофакт. 

Авиакомпания  «Победа»  добавила  в  логотип  в  соцсетях  бело-красные-белые  цвета21:20Авиакомпания  «Победа»  добавила  в  логотип  в  соцсетях  бело-красные-белые  цвета  ФОТО  3
Российская  авиакомпания  поддержала  белорусов. 

В  Лиде  милиция  присоединилась  к  народу21:17В  Лиде  милиция  присоединилась  к  народу  ВИДЕО  56
Милицейские  машины  сигналили  людям  на  акции  солидарности. 

Журналисты  государственного  радио  присоединились  к  общенациональной  забастовке21:13Журналисты  государственного  радио  присоединились  к  общенациональной  забастовке  8
Они  призвали  провести  честные  выборы. 

Лявон  Вольский  спел  на  акции  солидарности  на  Пушкинской20:55Лявон  Вольский  спел  на  акции  солидарности  на  Пушкинской  ВИДЕО  1
Люди  активно  подпевали. 

Акция  протеста  прошла  в  Национальном  аэропорту  Минск20:52Акция  протеста  прошла  в  Национальном  аэропорту  Минск  ВИДЕО  6
Вся  Беларусь  сегодня  протестовала  и  бастовала. 

«Он  педагог,  интеллектуал»:  Самому  старшему  задержанному  после  акций  протеста  73  года20:46«Он  педагог,  интеллектуал»:  Самому  старшему  задержанному  после  акций  протеста  73  года  ФОТО  4
Василий  Юферев  9  августа  с  дочкой,  зятем  и  внуками  ждал  результаты  голосования  у  своего  избирательного  участка. 

По  улицам  Гродно  пронесли  огромный  бело-красно-белый  флаг20:42По  улицам  Гродно  пронесли  огромный  бело-красно-белый  флаг  ВИДЕО  12
Невероятное  видео. 

В  Горках  люди  напротив  исполкома  скандируют:  Уходи!20:38В  Горках  люди  напротив  исполкома  скандируют:  Уходи!  ВИДЕО  5
Видеофакт. 

В  Бресте  прямо  на  путепроводе  протестуют  железнодорожники20:30В  Бресте  прямо  на  путепроводе  протестуют  железнодорожники  ФОТО  ВИДЕО  6
Проезжающие  мимо  автомобили  сигналят,  прохожие  говорят:  «Молодцы!». 

На  ступени  КГБ  принесли  цветы  и  плакаты:  «Караева  под  три%унал»,  «За  это  не  извиняются»20:26На  ступени  КГБ  принесли  цветы  и  плакаты:  «Караева  под  три%унал»,  «За  это  не  извиняются»  ФОТО  36
Фотофакт. 

«Лицом  к  стене!»:  Как  задержанных  судили  в  изоляторе  на  улице  Окрестина20:21«Лицом  к  стене!»:  Как  задержанных  судили  в  изоляторе  на  улице  Окрестина  10
Всем,  кого  задержали  9  августа,  писали  одинаковые  протоколы:  кричал  «Жыве  Беларусь!»  и  «Ганьба». 

Один  из  цехов  Мозырского  НПЗ  намерен  начать  забастовку20:20Один  из  цехов  Мозырского  НПЗ  намерен  начать  забастовку  ФОТО  10
Нефтяники  требуют  отставки  ЦИКа  во  главе  с  Ермошиной. 

На  Независимости  люди  выкрикивают  названия  крупных  предприятий,  которые  объявили  забастовку20:10На  Независимости  люди  выкрикивают  названия  крупных  предприятий,  которые  объявили  забастовку  6
Сегодня  по  всей  Беларуси  проходят  забастовки. 

Белорусы  несут  свои  грамоты,  медали,  цветы  и  венки  к  школам  и  гимназиям,  где  были  избирательные  участки20:02Белорусы  несут  свои  грамоты,  медали,  цветы  и  венки  к  школам  и  гимназиям,  где  были  избирательные  участки  ФОТО  13
«Здесь  похоронены  наши  голоса»,  -  заявляют  они. 

Задержанные  в  Беларуси  «вагнеровцы»  возвращены  в  Россию20:02Задержанные  в  Беларуси  «вагнеровцы»  возвращены  в  Россию  60
Ранее  оппозиция  назвала  задержание  «вагнеровцев»  срежиссированным  спекатклем  властей. 

Марш  железнодорожников  проходит  в  Молодечно19:56Марш  железнодорожников  проходит  в  Молодечно  ВИДЕО  4
Видеофакт. 

Литовские  врачи  поддержали  протесты  белорусов19:52Литовские  врачи  поддержали  протесты  белорусов  ФОТО  3
Десятки  медиков  вышли  на  улицу,  выразив  поддержку  нашему  народу,  протестующему  против  режима. 

В  Дзержинске  собралось  народное  вече19:48В  Дзержинске  собралось  народное  вече  ВИДЕО  4
К  людям  вышел  начальник  РОВД. 

«Засунули  в  трусы  боевую  гранату.  Сказали,  за  мою  смерть  ничего  не  будет»19:48«Засунули  в  трусы  боевую  гранату.  Сказали,  за  мою  смерть  ничего  не  будет»  ФОТО  30
Задержанные  рассказали  о  жестоких  избиениях. 

В  Гродно  прямо  сейчас  на  площади  около  35  тысяч  человек19:41В  Гродно  прямо  сейчас  на  площади  около  35  тысяч  человек  ФОТО  5
Фотофакт. 

Видеофакт:  Многочисленный  митинг  в  Глубоком19:40Видеофакт:  Многочисленный  митинг  в  Глубоком  ВИДЕО  2
На  в  Глубоком  выступила  пенсионерка,  запустившая  в  народ  лозунг  «Стоп,  таракан!» 

«Собаки  лают,  вопли,  куча  народу  на  коленях,  крики»19:38«Собаки  лают,  вопли,  куча  народу  на  коленях,  крики»  ФОТО  7
Что  рассказывают  задержанные  в  Бресте,  которых  ночью  выпустили  из  СИЗО. 

На  площадь  Независимости  пришли  врачи19:36На  площадь  Независимости  пришли  врачи  3
Они  стали  в  первом  ряду. 

Главы  МИД  ЕС  приняли  решение  ввести  новые  санкции  против  режима  Лукашенко19:31Главы  МИД  ЕС  приняли  решение  ввести  новые  санкции  против  режима  Лукашенко  27
Политическое  решение  о  введении  санкций  достигнуто. 

Мозырь  -  Лукашенко:  Уходи!19:29Мозырь  -  Лукашенко:  Уходи!  ВИДЕО  3
Вся  Беларусь  вышла  на  улицы  и  площади. 

ЧМТ,  вывих  плеча  и  разрыв  печени:  С  какими  травмами  привозили  тяжелых  пациентов  в  минскую  БСМП19:22ЧМТ,  вывих  плеча  и  разрыв  печени:  С  какими  травмами  привозили  тяжелых  пациентов  в  минскую  БСМП  ФОТО  17
Шокирующие  фото. 

Молодечно  прямо  сейчас19:19Молодечно  прямо  сейчас  ВИДЕО
Видеофакт. 

Евродепутата  Роберта  Бедроня  не  пустили  в  Беларусь18:56Евродепутата  Роберта  Бедроня  не  пустили  в  Беларусь  12
Глава  делегации  Европарламента  по  связям  с  Беларусью  должен  был  приехать  в  страну  сегодня. 

Гомель  гудит!18:53Гомель  гудит!  ВИДЕО  3
Возле  цирка  собралось  много  протестующих. 

Тышкевич:  Важно  документировать  нарушения  прав  человека,  чтобы  белорусские  силовики  предстали  перед  судом  в  Гааге18:47Тышкевич:  Важно  документировать  нарушения  прав  человека,  чтобы  белорусские  силовики  предстали  перед  судом  в  Гааге  14
Литва  и  Польша  намерены  не  признавать  Лукашенко  легитимным  президентом  Беларуси. 

Сегодня  акция  протеста  —  и  в  Шклове18:45Сегодня  акция  протеста  —  и  в  Шклове  ВИДЕО  3
Поднялась  вся  страна. 

Тысячи  минчан  сели  на  площади  Независимости  в  знак  того,  что  акция  мирная18:36Тысячи  минчан  сели  на  площади  Независимости  в  знак  того,  что  акция  мирная  ВИДЕО  6
Люди  скандируют:  «Уходи!» 

Видеофакт:  Что-то  невероятное  происходит  в  Барановичах18:23Видеофакт:  Что-то  невероятное  происходит  в  Барановичах  8
Людей  очень  и  очень  много. 

Сто  лауреатов  стипендии  «президента»  отказались  от  нее18:22Сто  лауреатов  стипендии  «президента»  отказались  от  нее  ФОТО  10
Они  потребовали  отставки  Лукашенко. 

Видеофакт:  Рабочие  МАПИД  поднимают  государственный  бело-красно-белый  флаг  на  огромную  высоту18:20Видеофакт:  Рабочие  МАПИД  поднимают  государственный  бело-красно-белый  флаг  на  огромную  высоту  12
Крупнейшее  в  Беларуси  строительное  предприятие  бастует.

20:45,  Тепер  точніше:  в  Церкву    -    і  до  Христа.  Богородичні  є  скрізь.

Душа  актора  Єфремова  очищується  ,  визнає  правду:  
Ефремов  письменно  признал  вину  в  ДТП,  -  опубликован  документ.
До  Церкви  б  йому,  звісно  -    в  Росії  не  до  Церкви    -    лишень  до  Христа...  І  хвилини  не  гаючи,  скажіть  йому,  його  ж  хтось  любить...

Новости  на  18-00:  
революція  мирна,  переможе,  тікайте,  кому  благословиться...


Видеофакт:  Как  выглядит  площадь  Независимости  прямо  сейчас18:08Видеофакт:  Как  выглядит  площадь  Независимости  прямо  сейчас  1
Тысячи  минчан  требуют  новых  выборов. 

Cолигорские  шахтеры  потребовали  арестовать  Лукашенко  и  Ермошину17:59Cолигорские  шахтеры  потребовали  арестовать  Лукашенко  и  Ермошину  6
Сотрудники  «Беларуськалия»  требуют  новых  выборов  и  роспуска  ОМОНа. 

Более  десяти  тысяч  жителей  Гродно  вышли  на  площадь17:46Более  десяти  тысяч  жителей  Гродно  вышли  на  площадь  ФОТО  3
Возмущенные  горожане  вызвали  на  ковер  «мэра». 

На  площади  Независимости  люди  обнимаются  с  омоновцами17:45На  площади  Независимости  люди  обнимаются  с  омоновцами  ВИДЕО  10
ОМОН  опустил  щиты. 

«Тело  помнит  все»:  Плакаты  с  шествия  на  проспекте  Независимости17:41«Тело  помнит  все»:  Плакаты  с  шествия  на  проспекте  Независимости  ФОТО  3
Фотофакт. 

Голова  колонны  протестующих  уже  на  площади  Независимости17:33Голова  колонны  протестующих  уже  на  площади  Независимости  ВИДЕО  4
Десятки  тысяч  минчан  вышли  на  улицы. 

Акция  в  Молодечно  уже  длится  более  8  часов17:22Акция  в  Молодечно  уже  длится  более  8  часов  ФОТО  ВИДЕО  2
Также  много  людей  собралось  под  исполкомом. 

Дивіться  відео  на  Незалежності,  революція:https://charter97.org/ru/news/2020/8/14/389506/

ПОСЛЕДНИЕ  НОВОСТИ  (на  17:  33):
17:33Голова  колонны  протестующих  уже  на  площади  Независимости  ВИДЕО
Десятки  тысяч  минчан  вышли  на  улицы. 

Видеофакт:  Рабочие  МАПИД  поднимают  государственный  бело-красно-белый  флаг  на  огромную  высоту17:24Видеофакт:  Рабочие  МАПИД  поднимают  государственный  бело-красно-белый  флаг  на  огромную  высоту  1
Крупнейшее  в  Беларуси  строительное  предприятие  бастует. 

Акция  в  Молодечно  уже  длится  более  8  часов17:22Акция  в  Молодечно  уже  длится  более  8  часов  ФОТО  ВИДЕО  2
Также  много  людей  собралось  под  исполкомом. 

Тысячи  бастующих  шахтеров  проводят  митинг  в  Солигорске  (Онлайн-трансляция)17:16Тысячи  бастующих  шахтеров  проводят  митинг  в  Солигорске  (Онлайн-трансляция)  ВИДЕО  2
Люди  скандируют  «Уходи!» 

Гродненскому  журналисту  Руслану  Кулевичу  сломали  обе  руки17:14Гродненскому  журналисту  Руслану  Кулевичу  сломали  обе  руки  5
Кулевича  задержали  11  августа,  когда  он  освещал  акцию  протеста  в  Гродно. 

Колонна  из  15  тысяч  минчан  идет  по  проспекту  в  сторону  Дома  правительства16:59Колонна  из  15  тысяч  минчан  идет  по  проспекту  в  сторону  Дома  правительства  ВИДЕО  8
Люди  присоединяются  к  шествию. 

Солигорск  скандирует  «Уходи!»16:58Солигорск  скандирует  «Уходи!»  ВИДЕО
Беларусь  восстала  против  диктатуры. 

ПОСЛЕДНИЕ  НОВОСТИ  (на  17:  00):
Огромная  колонная  минчан  идет  возле  Белгосцирка16:51Огромная  колонная  минчан  идет  возле  Белгосцирка  ВИДЕО
Машины  гудят  в  знак  поддержки. 

В  Барановичах  демонстранты  вызывают  лукашенковского  назначенца  на  разговор16:45В  Барановичах  демонстранты  вызывают  лукашенковского  назначенца  на  разговор  ВИДЕО
Видеофакт. 

Видеофакт:  Заводчане  идут  в  сторону  центра16:39Видеофакт:  Заводчане  идут  в  сторону  центра  1
Мощная  колонна. 

Мозырьский  НПЗ  вышел  на  забастовку16:33Мозырьский  НПЗ  вышел  на  забастовку  2
Всебелорусская  забастовка  охватывает  все  больше  предприятий. 

Около  трех  тысяч  минчан  стоят  на  площади  Независимости16:00Около  трех  тысяч  минчан  стоят  на  площади  Независимости  ВИДЕО  11
К  ним  движется  колонна  работников  МТЗ. 

«В  восьмиместную  камеру  набили  32  человека,  мы  спали  по  очереди»15:50«В  восьмиместную  камеру  набили  32  человека,  мы  спали  по  очереди»  4
Задержанный  правозащитник  рассказал  о  том,  что  видел  в  ИВС  и  СИЗО  в  Бресте. 

Протестующие  в  Гродно  вызывают  так  называемого  мэра  города  на  ковер15:48Протестующие  в  Гродно  вызывают  так  называемого  мэра  города  на  ковер  ФОТО  6
Люди  собрались  напротив  горисполкома. 

Колонна  протестующих  возле  здания  МВД  в  Минске  скандировала  «Перемен!»15:42Колонна  протестующих  возле  здания  МВД  в  Минске  скандировала  «Перемен!»  ВИДЕО
В  столице  продолжаются  протесты. 

Белорусы  Токио  вышли  на  акцию  солидарности15:36Белорусы  Токио  вышли  на  акцию  солидарности  ФОТО
Фотофакт. 

«Бобруйский  завод  тракторных  деталей  и  агрегатов»  вышел  на  протест15:27«Бобруйский  завод  тракторных  деталей  и  агрегатов»  вышел  на  протест  ФОТО  ВИДЕО  5
Всебелорусская  забастовка  охватывает  все  больше  предприятий. 

Еще  восемь  журналистов  уволились  из  провластных  СМИ15:27Еще  восемь  журналистов  уволились  из  провластных  СМИ  18
В  их  числе  четыре  сотрудника  сайта  sb.by. 

Сотрудники  Несвижского  замка  присоединились  к  забастовке15:19Сотрудники  Несвижского  замка  присоединились  к  забастовке  ФОТО  3
Они  выступили  против  насилия. 

У  погибшего  во  время  протестов  в  Минске  была  открытая  рана  грудной  клетки15:09У  погибшего  во  время  протестов  в  Минске  была  открытая  рана  грудной  клетки  11
Об  этом  говорится  во  врачебном  свидетельстве  о  смерти  34-летнего  Александра  Тарайковского. 

Возле  «Минского  завода  колесных  тягачей»  собрались  сотни  рабочих14:59Возле  «Минского  завода  колесных  тягачей»  собрались  сотни  рабочих  ФОТО  2
Люди  требуют  перемен. 

«Повреждения  мозга  у  отца  тяжелые,  он  на  ИВЛ»14:53«Повреждения  мозга  у  отца  тяжелые,  он  на  ИВЛ»  ФОТО  14
В  Минске  врачи  борются  за  жизнь  43-летнего  брестчанина,  в  которого  стреляли  на  протестах. 

Один  из  работников  БТ  вывесил  бело-красно-белый  флаг14:43Один  из  работников  БТ  вывесил  бело-красно-белый  флаг  ФОТО  18
Происходит  массовое  бегство  с  государственного  телевидения. 

Украинские  журналисты  солидарны  с  белорусскими  коллегами14:40Украинские  журналисты  солидарны  с  белорусскими  коллегами  1
Исполнение  журналистами  своих  обязанностей  –  это  не  преступление. 

«Эти  орки,  иначе  их  назвать  не  могу,  просто  в  свое  удовольствие,  смеясь,  стреляли  по  детям»14:27«Эти  орки,  иначе  их  назвать  не  могу,  просто  в  свое  удовольствие,  смеясь,  стреляли  по  детям»  ФОТО  23
Минчанина  обстреляли  резиновыми  пулями  в  ста  метрах  от  дома. 

Светлогорское  «Химволокно»  выходит  на  забастовку14:25Светлогорское  «Химволокно»  выходит  на  забастовку  ФОТО  4
Еще  одно  крупное  предприятие  остановило  работу.  

Как  в  Минске  встречали  освобожденных  из  тюрьмы  на  Окрестина  героев14:20Как  в  Минске  встречали  освобожденных  из  тюрьмы  на  Окрестина  героев  ФОТО  10
Фоторепортаж. 

Предполагаемую  дачу  Лукашенко  в  России  передумали  продавать14:19Предполагаемую  дачу  Лукашенко  в  России  передумали  продавать  21
Таракан  готовится  бежать! 
ПОСЛЕДНИЕ  НОВОСТИ
Белкоммунмаш  поддержал  белоруских  бастующих14:11Белкоммунмаш  поддержал  белоруских  бастующих  ВИДЕО
Сотрудники  предприятия  вышли  против  диктатора. 

Меркель  требует  освобождения  задержанных  в  Беларуси  участников  протестов14:05Меркель  требует  освобождения  задержанных  в  Беларуси  участников  протестов  2
Задержанные  должны  быть  освобождены  немедленно  и  безусловно. 

Десантники  вышли  на  площадь  Победы  в  Минске14:05Десантники  вышли  на  площадь  Победы  в  Минске  ВИДЕО  3
Акции  солидарности  охватили  столицу. 

Гражданка  РФ  Алеся  Стогова  из  Санкт-Петербурга  рассказал  о  «камере  пыток»  на  Окрестина14:02Гражданка  РФ  Алеся  Стогова  из  Санкт-Петербурга  рассказал  о  «камере  пыток»  на  Окрестина  ФОТО  1
Ее  били  по  лицу  и  ногам. 

Гродненские  электросети  подключились  к  забастовке13:56Гродненские  электросети  подключились  к  забастовке  ФОТО  1
Вышла  вся  Беларусь.  

Белорусы  Монреаля  вышли  в  центр  города  на  на  акцию  солидарности13:46Белорусы  Монреаля  вышли  в  центр  города  на  на  акцию  солидарности  ФОТО  1
Фотофакт. 

Как  выглядят  люди,  которых  отпустили  из  изолятора  на  Окрестина13:46Как  выглядят  люди,  которых  отпустили  из  изолятора  на  Окрестина  ФОТО  17
Эти  фото  могут  вас  шокировать. 

ПВТ  под  бело-красно-белыми  флагами13:43ПВТ  под  бело-красно-белыми  флагами  ВИДЕО  3
Мощнейшая  акция  белорусских  IT-шников. 

«Простите  нас»:  Учителя  вышли  с  протестом  в  центр  Минска13:34«Простите  нас»:  Учителя  вышли  с  протестом  в  центр  Минска  ФОТО  15
Несколько  десятков  учителей  собрались  с  плакатами  возле  Белгосфилармонии. 

Глава  Еврокомиссии  призвала  ввести  санкции  против  белорусских  властей13:34Глава  Еврокомиссии  призвала  ввести  санкции  против  белорусских  властей  8
Брюссель  продемонстрирует  твердую  поддержку  прав  народа  Беларуси. 

Бастующие  работники  МАПИДа  направились  в  город13:21Бастующие  работники  МАПИДа  направились  в  город  ВИДЕО
Минское  предприятие  продолжает  протест. 

«Проникающее  ранение  в  грудь,  пулевые  раны  глаза»13:17«Проникающее  ранение  в  грудь,  пулевые  раны  глаза»  8
Что  говорят  врачи  о  потерпевших  от  силовиков. 

Учителя  и  родители  города  Гомеля  призвали  к  оставке  Лукашенко13:14Учителя  и  родители  города  Гомеля  призвали  к  оставке  Лукашенко  5
Открытое  письмо. 

Рабочие  «БелОМО»  вышли  на  протест13:12Рабочие  «БелОМО»  вышли  на  протест  ВИДЕО
Размах  Всебелорусской  забастовки  впечатляет. 

Гендиректор  ФК  БАТЭ  выкинул  в  мусорку  свою  военную  форму13:11Гендиректор  ФК  БАТЭ  выкинул  в  мусорку  свою  военную  форму  ВИДЕО  2
Михаил  Залевский  является  бывшим  офицером. 

Гродненская  табачная  фабрика  «Неман»  тоже  присоединилась  к  забастовке13:04Гродненская  табачная  фабрика  «Неман»  тоже  присоединилась  к  забастовке  ФОТО  10
В  Гродно  практически  не  осталось  предприятий  из  числа  тех,  кто  не  бастует. 

Колонна  женщин  с  цветами  подошла  к  Площади  Независимости  в  Минске12:57Колонна  женщин  с  цветами  подошла  к  Площади  Независимости  в  Минске  2
Они  благодарили  бастующих  сотрудников  метрополитена. 

Солигорские  шахтеры  поддержали  Всебелорусскую  забастовку12:47Солигорские  шахтеры  поддержали  Всебелорусскую  забастовку  ВИДЕО  18
Рабочие  «Беларуськалия»  вышли  на  улицы. 

Боруйская  «Белшина»  объявила  забастовку12:40Боруйская  «Белшина»  объявила  забастовку  ФОТО  ВИДЕО  3
Сотрудники  предприятия  отказались  работать.  

«Срочное  обращение»  Лукашенко  может  быть  только  одно:  «простите,  ухожу»12:26«Срочное  обращение»  Лукашенко  может  быть  только  одно:  «простите,  ухожу»  30
Извинения  не  помогут. 

«Нафтан»  присоединился  к  забастовке12:22«Нафтан»  присоединился  к  забастовке  ФОТО  12
Все  больше  предприятий  подключается  к  протестам.  

«Били  и  спрашивали,  что  нам  не  нравится  в  стране»12:13«Били  и  спрашивали,  что  нам  не  нравится  в  стране»  ФОТО  16
Что  рассказывают  выходящие  из  ЦИП  на  Окрестина. 

Владимир  Цеслер  нарисовал  траурный  венок  на  гроб  режима  Лукашенко12:12Владимир  Цеслер  нарисовал  траурный  венок  на  гроб  режима  Лукашенко  ФОТО  13
Гениально! 

МАЗ  продолжает  забастовку  и  требует  свободных  выборов12:07МАЗ  продолжает  забастовку  и  требует  свободных  выборов  ВИДЕО  1
Самые  крупные  белорусские  предприятия  выдвинули  политические  требования. 

Беги,  Саша,  беги11:51Беги,  Саша,  беги  ВИДЕО  17
По  мотивам  вчерашних  выступлений  рабочих  БелАЗа. 

«Уходи!»:  бастует  весь  город  Гродно11:47«Уходи!»:  бастует  весь  город  Гродно  ВИДЕО  4
Ряд  градообразующих  предприятий  вышел  на  забастовку. 

Президент  Литвы:  Не  думаю,  что  мы  по-прежнему  можем  называть  Лукашенко  легитимным11:37Президент  Литвы:  Не  думаю,  что  мы  по-прежнему  можем  называть  Лукашенко  легитимным  18
В  Беларуси  нет  свободных  демократических  выборов. 

Иван  Ургант  поддержал  протесты  в  Беларуси11:32Иван  Ургант  поддержал  протесты  в  Беларуси  ФОТО  7
Российский  телеведущий  опубликовал  бело-красно-белый  флаг  в  Instagram. 

На  строительстве  ГОК  в  Петрикове  началась  забастовка11:25На  строительстве  ГОК  в  Петрикове  началась  забастовка  ВИДЕО  5
Они  выставили  четыре  требования  властям. 

Литва  организует  живую  цепь  от  Вильнюса  до  границы  Беларуси11:23Литва  организует  живую  цепь  от  Вильнюса  до  границы  Беларуси  17
Литовцы  повторят  знаменитую  акцию  солидарности  1989  года. 

«Минские  кабельные  сети»  ушли  на  забастовку11:21«Минские  кабельные  сети»  ушли  на  забастовку  1
Рабочие  настроены  решительно. 

На  акции  солидарности  выходят  даже  в  деревнях11:09На  акции  солидарности  выходят  даже  в  деревнях  ВИДЕО  1
У  Лукашенко  не  осталось  даже  3%  поддержки. 

«Гродно  Азот»  массово  вышел  протестовать11:07«Гродно  Азот»  массово  вышел  протестовать  ВИДЕО  5
Второй  день  Всебелорусской  забастовки. 

Тысячи  работников  МТЗ  скандируют:  «Уходи!»10:54Тысячи  работников  МТЗ  скандируют:  «Уходи!»  ФОТО  ВИДЕО  5
Забастовка  идет  по  всей  стране. 

Цветочная  революция10:43Цветочная  революция  ФОТО  15
Прекрасный  символ  перемен. 

Рассказ  девушки  о  пытках  в  белорусских  тюрьмах10:31Рассказ  девушки  о  пытках  в  белорусских  тюрьмах  45
Эмоциональное  видео. 

Дмитрий  Бондаренко:  Революция  в  Беларуси  вступила  в  завершающую  фазу10:27Дмитрий  Бондаренко:  Революция  в  Беларуси  вступила  в  завершающую  фазу  ВИДЕО  2
Абсолютное  большинство  граждан  страны  хотят  мирной  смены  власти. 

Премьер  Чехии  выступил  за  повторные  выборы  в  Беларуси10:20Премьер  Чехии  выступил  за  повторные  выборы  в  Беларуси  18
Он  отметил,  что  санкции  будут  продолжаться,  пока  в  Беларуси  они  не  состоятся. 

Брестчан  начали  выпускать  из-под  ареста10:02Брестчан  начали  выпускать  из-под  ареста  ФОТО  12
Людей  пытали  и  избивали. 

Что  рассказывают  байкеры,  которых  жестко  задерживали  в  Минске9:59Что  рассказывают  байкеры,  которых  жестко  задерживали  в  Минске  ФОТО  21
Шокирующие  истории. 

Минское  метро  объявило  о  забастовке9:54Минское  метро  объявило  о  забастовке  23
Сотрудники  метрополитена  выдвинули  требования  властям. 

Фоторепортаж  о  невероятных  белорусах9:52Фоторепортаж  о  невероятных  белорусах  ФОТО  1
Цепи  солидарности,  вопросы  рабочих  и  зверства  силовиков. 

Минский  моторный  завод  присоединился  к  Всебелорусской  забастовке9:37Минский  моторный  завод  присоединился  к  Всебелорусской  забастовке  ФОТО  4
Остановились  ключевые  предприятия  страны. 

Замглавы  МВД:  Издевательств  никаких  не  было9:32Замглавы  МВД:  Издевательств  никаких  не  было  ВИДЕО  115
Циничное  заявление  Барсукова  возле  тюрьмы  на  Окрестина. 

Белорусский  металлургический  завод  в  Жлобине  бастует9:20Белорусский  металлургический  завод  в  Жлобине  бастует  ФОТО  11
Рабочие  требуют  ухода  Лукашенко. 

Рабочие  Минского  электромеханического  завода  идут  по  улицам,  скандируя  «Уходи!»8:56Рабочие  Минского  электромеханического  завода  идут  по  улицам,  скандируя  «Уходи!»  ФОТО  ВИДЕО  28
В  стране  продолжаются  забастовки  крупнейших  предприятий  и  массовые  акции  солидарности. 

«Избивали  просто  зверски,  там  было  море  крови»8:45«Избивали  просто  зверски,  там  было  море  крови»  ВИДЕО  31
Рассказы  женщин,  выпущенных  из  изолятора  на  Окрестина. 

Глава  Хельсинкской  комиссии  предложил  Минфину  США  ввести  санкции  против  госкомпаний  Беларуси8:39Глава  Хельсинкской  комиссии  предложил  Минфину  США  ввести  санкции  против  госкомпаний  Беларуси  19
Санкции  затронут  МТЗ,  «Гродно-азот»,  БМЗ,  «Беларуськалий»  и  «Нафтан». 

С  самого  утра  медики  стали  в  цепи  солидарности  в  Минске8:35С  самого  утра  медики  стали  в  цепи  солидарности  в  Минске  ВИДЕО  13
Акции  против  незаконной  власти  продолжаются. 

Минские  городские  телефонные  сети  присоединились  к  Всебелорусской  забастовке8:27Минские  городские  телефонные  сети  присоединились  к  Всебелорусской  забастовке  ФОТО  10
Работники  МГТС  выдвинули  требования  властям. 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885916
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.08.2020


в сяйві праведних сяє-пахне спориш!!…

             Батьки-личини  у  свято  Маккавеїв


на  прибіччі  пекельної  гонки  —
в  сяйві  праведних
сяє-пахне  спориш!!


задавнені  «мухи»  вилітають
                               з  голів  —
так  Бог  все  створив


Муха,  що  заважала  священникові
готувати  дари,  —
розвернулася  і  влетіла  в
свічкове  полум’я...
З  якої  пори?  —
муха  себе  в  церкві  в  полум’я  вправила??



Священник,  мій  друг,  —  вказав
людям
                     й  більш  вже  звичне    —
                               не  говорив...
інтелектуальна  «муха»  —  від  віри
сама  обезглавилась...
так  тільки  ж  зайшли  від  світської
мури
(  що  б  приготувати  з  курячих  голів...)

дуже  знай
або  «муха»  згорить
або  ти  —  як  без  Бога  —  згориш
закрутишся  в  тінерджерській  «зрілості»  —
і  згориш

все  як  личини  личинкам  
крім  життя  вічного
дітям  смартфонним  дали...

14.08.2020,
свято  віри,  і  мучеників  Маккавеїв,  і  винесення  Хреста

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885905
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.08.2020


Вічноцарський Пантелеїмон-цілитель

   
             Поема


                               Святому  вмч  Пантелеїмону
                               в  любові
                               присвячується


1

«світло»  ввімкнулося  —  псевдозелене
в  «світлі»  танцюється
                               псевдозелено
Дай  мені,  Боже,
в  обійми  по-справжньому
дуже  зеленого  клена
так,  вже  Цілитель  шукає  причину
                               незриму
телепень
вдруге  єврей  президент-і-свідомий  обманник
може,  і  перший  і  другий  —  нехай
                               вже  без  мене...
мабуть,  що  їх  таки  дуже  вже  скоро  не  стане
і  лікарі  світу  топчуть  всі  вислідки
                               й  псевдо  —  отримують
от!  —  а  цілитель  знаходить
                               причину
                               незриму
о  ти,  цілителю  Пантелеїмоне,
і  як  мене  тягне  до  тебе!!
ти  як  струна
                               од  землі
                               аж  до  неба
світла  струна  —  об  яку  розрізається
всяка  причина  —  як  треба!
«Лиш  Христос  —  уся  слава  і  сила!!!»
так,  це:
вже  в  дуже  чистому  місці  —
чиста  мама  тебе  народила!!
так,  це:
ти  не  вбив  свою  матір  в  тьму  віків  —
вона  не  відмовляла,
а  —  благословила!


так  —  благословення  може  спинить
й  може  вмить
кликнуть  й  дати  із  Неба
                               всю  силу!!
тож  чи  гроші  —  чи  Бог,
хліб  —  чи  благословення
у  долю  вступило!!!
Мати  Божа!!!  хтів  в  порошок  і  на  мило  —
перетерти  усіх  я  —  аби
Ти  —  їх  зцілила!!!
Мати  Божа!  але  в  Бога  дерзанням
така  думка
цілий  світ  (цілий  світ,  Божий!)
в  якімсь  слові  навряд  чи
                               живила!
Окрім  успіху  Бога!  —
Який
все  ж  проклюнув  в  мені...

і  повзуть  десь  убік  вже  одні
й  така  думка  —  «без  мене  обійдуться  дні...»
То  і,  псевдозелене,    від  Вічнозеленої  Трійці
                               фатальне  отримуй...
І  поріжеться  світ
бо  Причина  —  причину
             вливає  у  музику
             чуйну(!!)
             до  пори  ще
             незриму


2

Якраз  писати!  сильним  світом
якраз  писати!  —  гостро  й  світло
зі  світом  це...
                               під  місяцем
і  сформувалось  літо
й  світом  —  якраз  оволоділо  літо!
якраз  —  смиренно  володіти  —  звідти  —
як  Бог
                   всвітить
над  діжею  дарів  мелькають  лікті
й  сонце  тепло  все  носить  даром
течуть  мастила
й  скипідари
і  шапка  тепла  літа  —  парить!
аж  гарно
якби  то  хто  нам  по  дорозі
                               не  був  несений
й  можливостями  аж  не  шпарив
то  долу  володіти  б
звідти  як  Бог
                     всвітить


А  яке  літо!
якраз  писати!  —  гостро  й  світло
як  терпко  володіти  світом!
в  нас  дзвін
вмикається  для  чогось
вранці  —
що  каже  дзвін  під  літні  танці?
якраз  розписувати  стіни  теплі
                               світу
якраз  писати!!  й  сильно  —  й  світло
гостро  вмикатись  у  кучері  світу!!


3

і  Бога  бачиш  —
й  себе  й  літо!

09.08.2020,  з  причастям,
Київ
Св.  вмч  Пантелеїмон  —
і  нас  наближує!..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885850
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.08.2020


Протоки в серпні




                               Усе  мені  можна,
                               але  мною  ніщо  володіти
                               не  повинно.  (1  Кор  6:12)


і  непримітно  ж  так  молитва  родить
                               абрикоси
та  й  потім  аж  ізвідкись  Бог  приносить
та  вже  молитва
народила  сливи  —
комусь  молитва  світить  —
і  радіє
і  щасливий


чи  вільний  той  хто  втягується
у  науки  й  папіроси?
о  Боже!
Ти  комусь  —  можливість

Ти  і  всім  —  можливість!!

10.08.2020

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885754
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.08.2020


* * *

*      *      *


Це  в  серці  не  відвести  б
                               вічі!
А  Ти  —
прекрасний  завжди,  Вічний!
В  ніч
в  небо
віттям  дуб  крислатий  —
Дивитись
плакать  серцем  і  мовчати


І  що  зумів
                       Ти
серцем  пронизати
Це  Ти  і  жолоб  неба  —
і  в  сльозах
                       Ти!
Так  є  любов!
а  те  що  йшло  в  культури
                                                 предкомічне...
В  серці  Вона!
Настільки  вже  Красива:
Серце  Вічне...
Що  в  серці
не  відвести
вічі

08.08.2020,
Київ

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885385
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.08.2020


Заповідь юдейська

             Поема


                                         Ісусу  Христу,  Спасителю  всіх,  
                                         і  моря  і  землі,  присвячується


1

От  я  там  був!  Юдейську  заповідь  —
вчепитися  в  суботу
і  —  в  високість!!
виконував:
відпоював  сердечним
Божим  соком  —
бо  і  в  суботу
є  ще  наземні  і  пузаті,  —
от  є  під  хмарами
і  в  хмарах  —
шалені  губи  покусати!!


Полетимо  на  захід...
Чи  думаєте:  ось  одну  вже  юність
зітнем  —
цей  Божий  серця  захід  —
фа,  влізем  в  бункери
гроші
вкопаєм
в  острови
щоб  ні  рішати
ні  казати!  
Супроти  ставлю  як  завжди  казахів...


Не  ожило
не  забурунило  б?
нехай  в  суботу  до  висот  —
баюнні  —
і  Божу  вістку  повертають
юним!!


2

Бо  те
що  буде  Бог  казати  —
вам  не  поможуть  ті
в  святі  вже  
кандидати...
бо  гроші  ті
я  сплавлю  у  слова  —  огненнії
то  ляжте  всі  —  святі  і  генії!
бо  Бог  буде  казати!
й  тоді  вже  все  одно
святі  і  генії...
Христова  Церква  —  розрішатиме  й  в’язатиме


гнилих
і  срібних
і  дзвінких
й  пузатих
і  Бог  навчав  вас  —  вже  тоді  —
перемагати
і  я  —  тоді!  —  перемагати!!
церкву  ізраїльську  і  заповідь  —
переплавляти
точніше  —  буде  —  допереплавляти!..
І  проти  Бога  прете  —  всі  —  мушлятину?!!


3

Ви  юність  нищите??

08.08.2020,  ранок  суботи,
Київ

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885351
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.08.2020


В серці струна напнута мов дорога… (Степ живий)

               Степ  живий


В  серці  струна
напнута  мов  дорога
і  просте  серце
то  й  впаде  —  просте
сонце  і  вітер
сонце  й  степ!
ще  й  плачу  я:
«Свободи!  Волі!  Бога!!»


Що  скажеш?  степ?
а  він  росте  й  цвіте
червлений  луже,
а  звідкіль  підмога??
зіллялась  з  небом  
               ця  тверда  дорога
це  —  й  плаче  
степ:
«Свободи!  Волі!  Бога!!»
аж  під  горіхом  йде  повітря
                                       золоте…

09.08.2018,
свято  Пантелеймона
                                                                               З  книги  "це  Я  тебе  люблю..."

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885278
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.08.2020


Перший Петро сплодив війська й таких ідей …

*      *    *


Перший  Петро  сплодив  війська
                             й  таких  ідей  «селітру»...
то  як  рвануло!!  —
не  лишилось  майже  віри!


З  Києва  із  богословів  з  «Могилянки»  —  18
святих  майбутніх  —
це  лиш  канонізованих  —  усьому  світові  відомих  —
віру  вертали  всю!  по  суті!  —
                               клались  кістьми  в  Христі
                               невтомно!


І  за  якусь  півлітру
знову  кліматодави  і  гумусодави  —
                               ті  —  що  не  з  пандавів
не  у  ту  ямку
а  в  війнах  всю  селітру  сіють
це  так  рване  —
бо  не  від  мене  це!  —
то  більш  не  стане
                               і  Росії...

07.08.2020,
Київ

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885256
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.08.2020


День

                             Геніальному  Ковалевичу  Сергієві
                             з  любов’ю  присвячується


Що  ж  то  засвітить  в  вікні?
що  натече  крізь
вікно
успіх?  чи  цент?  все  одно  —
успіхи  Бога!

 в  мені

06.08.2020

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885193
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.08.2020


Рогата худоба


           Поема

1

Шевчук  з  Іллєю,
інше  —  є  —
поверхове:
бібліотека:
спека
спека
спека

Бог  тасує
суспільно
свідомостей  теку
спека
спека

Бог  послав
до  вдовиці  з  Сарепти?
виграє    «Ейндховен»?
Бог  переховує
Церкви  знов  не  єднаються?
спека
спека

Ви  не  лагідні
і  не  сумирні?
запеклість??
спека
спека
спека!

Бог  Своїх  переховує
виграє
з  Іллєю
хто  нетиповий:
в  Сарепті  є
нескінченність
новознайденість  —
пшениці  і  єлею
нетиповість  —  воскресіння  вмерлих
іншим  спечно...
спека  —
пекло
пекло!..

Сховайтесь  в  Божу  поміркованість
міркою
й  —  з  міри
сказано
Словом  відміряне:
й  встане  те
Богом  що  перевірене!..

Сховаймось  в  Божую  віру
й  встане  Богом  наповнене...
встане
Богом  зруковане
заховано-перезаховане
Церкви  не  єднаються?
знову  не  м’якість
Духа
і  спека
спека
зух  —  невезуха
знову  —  не  якість!
знов  —  братовбивчість
пекло
пекло!

жодного  руху
здорової  мислі
з  незахованих!
пекло
пекло
пекло

я  захований
з  Іллєю  —  від  усього
із  формостислістю
яка  не  від  світу  оцього
спека  тут
спека  спекалась...

Бог  тасує
суспільно
свідомостей  теку...
спека
спека!
пекло
є  пекло
виграє  «Ейндховен»?

Бог  —
глибокі  думки
як  вклонитися
як  поникнути
у  Собі  переховує!..
Боже!  дай  жити
Боже,  дай  —
жита!
дай  —  зеленого  Тройці  пожитку!

дай  ожити
дай  в  глибоких  глибинах
здощитись!
в  собі  Бога  одкрити...
й  в  множині

2

Чи  то  смиряюсь,  Боже,  далині?
Чи  то  смиряюсь,  Боже,
ачи  ні?
Який  ото  глибокий  духом  —
який  страшний  є  Ти!
Чи,  може,  я  Тобі  в  покорі  —
чи,  може,  я  тоді  прозорий  —
щоб  Ти  безпечніш,  ніж  крізь  зорі,
міг  Глянуть  —
й  світ  в  морі  стрясти!!

Чи  хто  ті
в  штанях  полотняних
пішли  у  далі
сполотнілі
прийшли  у  білім  —
пішли  в  білім.
Помер  великий  Христодул
помер  великий  Хризостом*
а  я  давно  відвик  —
молитися  хрестом...
як  за  одужання  Сергія-брата...
Та  й  небагато!

«Невдобно!
Невдобно!
Невдобно!»  —
реве  як
по-сільському
велика  і  рогатая  худоба!
А  в  тіні  —  кровососи!
а  в  тіні  —  як  ланцетом
крово-стеком!
а  скрізь  (!)
у  тіні  (!)  —
спека
спека!
спека  і  —  пекло:
«і  то  моє,
і  то  моє...»
лиш  зойки
Богу  зносить...

Майже  як  плаче
як  велика  та  худоба:
«Невдобно!»
«Невдобно!»
«Невдобно!»
бо  спека  —
як  пекло!
Запе;кло!

3

Як  з  сковорідки-площі
біля  церкви  —
так  відступили
і  хресним
пішли  ходом  і  —
молились
далеко  в  поле  йшли
в  глибокім  гли;нянику  в  студениці
з  джерел  —  каміння  ворушили
назад  йшли
тож  молилися-пашіли  —
дощем
дощами
поле  шили!!!

ув  істині  —  малі  і  —  старожили!!
і  камінці  зневіри
блякли  й  ворушились!..

я  —  меншенький
і  —  намотав  ту
жильність!!
щоб  ви  —  пожи;ли...

4

І  ожили  б  —  якби  у  вірі  —
і  озера,
й  ріки!
І  чекали  б
щоб  лив,  Боже,
з  серця  чоловіка!!
Не  ділили  б
тоді  мислі
і  миски  за  мислею!
взяли  б  Духа!  —
в  Захристії,
й  —  в  розхристанім
роздайдуші-чоловіці!!!

Бо  в  якім  це  віці?  —
що  то  Церква
і  не  шопінг...
став  прозорим  —
чисті  зорі
й  попи  товстолобі!
Тобі  добре.
Ти  високий:
мене  жити  щоби:
і  гедзі  ніби  двофобні
і  я  віл  —  несаморобний!!

Бо  й  я
був  пойнятий:
щоби  діл
і  звук
і  міру  —
в  віру  їм  прийняти!!
А  од  Бога  —  ділом  статись!!

Чи  ви  Божі  супостати??
Сплять,  все  сон,  і  сплять!
Щоби  Бог  як  в  українському  краю
згадав  молодість
й  влупив  —  в  молодість  Свою,
Свою  —  й  мою!!!
А  з  Америк  протестантам:
(вмруть  і  оживуть!!)  —  взнають
що  є  оскоплення:  цей  космос
відкидати.
У  преставленого  Піо
засвітилися  б  стигмати!!!

Урим?  —  скажете...
Чи  в  Рим?
Божа  Мати!
О  Божа  Свята  Мати!..
І  кого,  як  не  Тебе,
нам  тут  чекати??

5

За  їх  пробі!
за  дріб’язковість!
нашу  всіхню  —  дріб’язковість!!  —
«Невдобно!»
«Невдобно!»  як  фобії  фобій!!
З  хреста  нам  —  «Невдобно!»

Боже,  невдобно!!
як  я  без  трусів!  —
без  трусів
ця  велика  рогата  худоба!!
І  хто  скаже  —  це  випадковість??
А  —  повість
у  Вічність
йде
з  часу  сумного
таки  не  сумна!  —
лиш  Богом  прикритая
повість...

07.08.2015,  п’ятниця

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885167
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.08.2020


Псалом 61. Ісус Ніка

             Псалом  61.  Ісус  Ніка


Ми  маємо  природу
                       в  собі
                       і  навкруги
                       в  народі
й  прекрасну  понівечену  природу
і  хрестимось
               щоб  стати  в  слід
               царсько-священницького  роду!

духу  іскрі
що  проникає  усі  води
кого  ж  бо  прикликать?
та  це
лиш  Бога!
в  Небі  огні
царсько-священницького
                               сходу

смиритись  —
Бог  і  рождає  й  подає  свободу
з  великим  голосом  родитись
і  це  потрібно  народитись
поетом—
і  смиритись  —
що  тільки  Бог  дає  серцям  великим
                               битись
                               в  собі  й  у  безкінечній
                               всій  господі
                               й  на  всій  простуді!
                               і  на  якій  великій  амплітуді!
який  у  нас  великий  Бог!!
родження  й  рух  —  що  не  згоряє
й  в  дивнім  чуді
що  вгору  рве!
вогонь  не  довго  буде  в  споді!
                               Огонь  і  по  народі!  й
                               по  природі  —
Огонь  для  розплавлянь  по  всій  породі!!
їй-бо  —  який  у  нас  Великий  Бог!!!

03.08.2020,
вечір

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885093
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.08.2020


Крізь алею квітів літа …

*      *      *

Крізь  алею  
квітів  літа  
             пізніх
як  давно
поджмеликом
не  їздив!


як  давно
я  з  хобітком  —
             й  вухатий?
а  ці  квіти
теж
солодкі  й  волохаті...


На  роботу  безголово
                               прямо  й  
                               часто
мимо  літа  —
                                         мимо  меду:
                     мимо
                     слова  —
                     й  щастя!..

03.08.2020

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884876
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.08.2020


Таке не писав Осія



                               «Бог  —  сила  Правди,
                               тож  і  ревність  Іллі
                               до  правди  і  віри  —
                               безкінечна!»

                 «Один  Ілля  був  настільки  Божим,  що
                 міг  бігти  попереду  земного  царя-вершника  —  в  спеку.»
                               -  І.Ш.


Ви  хоч  знаєте  щось  з  цього...
Чому  це  я  —  чіпляюсь  за  Бога?
Моя  оригінальність  —  змітає  охорону!
я  до  того  схрону
я  і  до  цього  схрону
(ну  Бог  же  щодо  оригінального:  Я
не  заборонюю)
я  і  до  того  часу
і  до  будь-якого  часу
і  до  цього  вась-васію
суть  же  густа  —  та  ріденька
                               вся  часія
я  і  з  того  припаси
і  з  цього  припаси!
Дух  же  густий
я  з  Ним  таку  розчиняю  катавасію!!  —
                               розкручую  катавасію!!
що  ангелів  що  будь-кого
майже  знаходиш  в  обороні
і  майже  почесні  і  будь-що  небесні
оригінальність  —  знімає  охорону!
                               змиває  охорону!
завжди  оригінальний  —  безборонний
і  нікого!!
Чи  мене  бояться,  чи  Очей
                   Бога  Живого...
Чіпляюсь  —  на  шию  Бога
       і  нікого

02.08.2020,  літургія  після
слова  отця  Олега    про  Іллю

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884828
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.08.2020


Поема Іллі-славному




                       Пророку  Іллі,  великому  і  грізному,
                       що  пряничків  не  роздає,
                       з  любов’ю  присвячується


Ви  це  благозволите  назвати  —
ударом  Іллі
я  це  —
чесним  художнім
жестом!
є  —  свідомо  —  опущенці,
це  здрібнілі  в  лиці  землі
і  є  та  велич
що  майже  в  блаженстві!!  —
бо  йде      т  а    Велич!!!  Джерело  ж  світів?  —
чого  ж  це  всі  брешете?


Я  в  любові  з  Христом  —
учень  Сло;ва  Божественного,
нічого  від  себе  не  можу
                               і  не  хочу  казати...
а  от  фарисействуєте  ж  —
і  президенти-витії,  моралі-плюралі!
ви    —  солдатів...
щоби  вбивати!
ви  —  свідомі  чи  більш  лежні?
а  що  економіки  світу?  —
мовлять  протилежне!..


А  я    із  духу?  —
бачу  протилежне!
ситії,  по  світу  запакованії,
і  словоматія  —    наволоч  неналежна  —
брешете,  брешете,  людям  брешете!!  —
а  Бог  —  Правда,
Бог  зможе  мовити!
а  я  кажу!  —  да  зможе  говорити:
прямо-і-обережно...

То  ви  вертикаль??  з  якого  це  саду??  —
та  і  великі  провалились
крізь  великі  решета  —
ви  ж  випадаєте
і  над  запахом  аду
шурхаєтесь-брешете,  шурхаєтесь-брешете,
 шурхаєтесь-брешете,
так  дрібнішає  —  скаженішає
спонукнуте  смолою  і  задом
й  дивні  запахи  ззаду!

А  я  оголюю,  краще  б  вас  обіймали,
даю  пам’ять  Раю,
бо  хочуть  згинути
                               іслам-інтелектуали,  —
бо  хто  вже  запахи,  пам’ять  Раю  ще  пам’ятає??
Китай?  не  пам’ятає.
Америка?  не  пам’ятає!
Католики  чи  пам’ятають?!
Зламала  цивілізація?
мене  що  —  зламала?!!


Мене  —  напувала??
Може    душа  Іллі-слави
забрать  звідси  —
Бога  просить
перестала!?


2

Я  пропоную    —  жити
в  любові,  в  якій
вже  немає  страху
чисті  думки  ісхождаху
з  серця
і  це  вже  не  випадкові


Я  пропоную  —  жити
щоразу
з  серцем
яке  перетре  весь  covid
я  пропоную  —  родити
оазу
Мовою  —  Любові


Я  пропоную  —  жити
в  оазі  з  мовою
Любові...
звідки  оспівати  всяку
пропажу
в  яку  я  не  вліз,  —  ще  не  влажу,  —
в  яку  я  не  можу  перелитись
слово  не  зможе  —  плакатиму
залишається  в  Слові  світитись
Любов  —  що  —  не  зможе?
і  його  вхопить  чорт
і  мене  —  Любов
Божа!..


3

І  душу  кожну
чекає  вічність  —

                               тільки
                               в  якому  місці??

12.08.2019,  свято  ап.  Сили,
учня  апостола  Павла,
20.07.2020,
Київ

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884743
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.08.2020


Загрунтувальники під Іллю і Бога і Матір Божу



           Поема

                               Богу  Слави,  Матері  Божій
                               і  Іллі-славному
                               з  почуттям  нутроглибоким  ревним  до  правди
                               присвячується

                             «Чому  ап.  Павла  не  підробити?
                             Не  було  б  цього  почуття  до  Бога  —
                             так  не  написати...»  -І.Ш.


розщедрилось  на  захід...
й  розворушилися
на  щедрий  захід  лапи
і  зборонить  й
зорати
верхи  невидиме
і  невідоме


я  цим  стаю
Бог  у  них  видимий
і  рот  розкрию  —  і  пію
Боже,  ми  видимо  —  збираємось
в  сім’ю...
Ти  навіть  рухи  їхні  робиш
що  й  —  не  втаю!
Я  Преблагословенную  люблю!!
а  шапокляки
з  художності  —  урвали
в  «вищу  думку»
в  мряці
й  розщепленці
спинились  перед
Неба  знаком!!


стоять  собі  такі
всі  небораки
якраз  перед  Іллєю  —
й  на  Іллю...
Загрунтувальники  ось  ці!!
іконно
блискавки
сльозам  —
проллю...

29.07.2020,
вечір,
Київ

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884741
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.08.2020


Іскус в благодаті

           


                               Божій  Матері  і  Великому  Серафиму,
                               знавцеві  меду...
                               з  любов’ю  присвячується


1

з  дятлом  пошлеш  депеші
як  доленосність  зішлеш  ти  —
серце  твоє  нове!
от  як  і  Бога  живеш  ти  —
так  тебе
                 ліс  і  живе


яснеє  сонце  крізь  хмари
під  твого  серця  удари
серце  твоє  нове?
всюду  природа  без  кари
cповнені  серця  удари
вчута  повсюдність  живе


2

і  як  мед    —  кожна  мить...
як  це  міг  би  ведмідь


3

або  незлобива  дитина...
кнесет  в  серці  уже  не  щемить
а  знати  слова  непотрібні...
це  ще  треба  зуміть
от  без  людей
і  природа
безкарна
все  відбулося  вже  —  гарно!
і  все  що  відбудеться  гарно...
за  синод-кнесет
кращий  ведмідь...


4

та  це  не  дивно
чи  тр’а  мені  знати
яка  то  Любов
яка  Любов  любить  тебе...
Свята  Божа  Матір!!!

31.07.2020,  ранок,  ліс,
з  Людмилою  —  акафіст  Христу

«...  и,  под  предлогом  просвещения,
зашли  в  такую  тьму  неведения,
что  нам  уже  кажется  неудобопостижимо  то...»
(Св.  Серафим  Саровский    —  Мотовилову)

«Побачивши  правдиве  світло,  людина  все  ж
воліє  присвічувати  собі  тьмяним  каганцем  власної  логіки.»
(  О.  Шмеман,  книга  «За  життя  світу»,  ст.159)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884641
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.08.2020


Під небом голубим

     


                             Макрині  -молодшій,
                             сестрі  Василя  Великого,
                             в  серці  благословенно  присвячується


Під  небом  голубим
ай  хмар  білесо-п’яних
щоб  так  із  Ангелами  й  нас
підносить  океаном!


Макриною  —  це  родовід
від  Ангела  —
таємно  —  Текла...
то  вигнуло  і  присмирило    небозвід
світло  різке  —  супроти  пекла
щоб  виховати  не  двох-трьох  —
                               сім’ю  святих!
                               Та  й  ще  яких  святих!!!
«Ти  нас  позбавив  клятви  і  гріха,
і  те,  і  це  на  Себе  взяв  Ти!
Образ  святого  дав  Хреста  —
Ним  утвердитися  і  Супостата  подолати!!»


І  голос  цей  не  стих
бо  Дух  Святий
говорить  крізь  святих...
і  її  голос  —  тому  вічний!!!


В  Аннезіс
над  рікою  Іріс
монастирі
жіночий  —  й  чоловічий
це  вічність?
От  її  голос  тому  вічний
що  голос  цей  —  не  стих
бо  Дух  Святий
говорить
поетам  грішним  —  крізь  святих...

31.07.2020,
передсвято  засновниці  жіночих
монастирів  прп  Макрини-молодшої

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884640
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.08.2020


Те обличчя ясніюче…


*      *      *

                         Святій  Трійці,
                         рівноапостольному  князю  Володимиру,
                         всім  святим  Русі  з  вдячністю
                         і  любов’ю  присвячується


Те  обличчя  ясніюче  й  чисте
квітуюче  і  молоде
знань  воліючи  ніби  з  нічого
Бог  в  нім  диха
                   квітує
з  серця  —    іде
і  ви  подивіться  на  Бога!


є  поезії  день
                         кому  небо  іде  —
це  поезії  день
і  від  слова  до  букви
                           мерехтить  світ  до  нього
кого  любить
кому  зірка  від  Бога  впаде  —
подивіться  на  Бога!
так  прошу
і  ви  подивіться  —
на  Нього:



на  поезії  й  Богові
в  вас  лице
як  не  своє  стає  —
святе  й
молоде!
той
що  свій  в  Бозі
мабуть  гряде!..

29.07.2020,
післясвято  хрещення  Русі

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884437
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.07.2020


Не Darк Nет!



     Поема

                               Святій  Трійці  і  пророку  Іллі,  найдавнішому  і  найгрізнішому,
                               пам’яттю  духу  і  серця
                               назавжди  присвячується


Тим  більше  —
якщо  хто  здоровий
тримає  живе  щось
                         поле
                             корову
ще  більше  —  шість  піль  (!)
                   три  корови
 —  Господи!  я  прошу  пам’ятник
таким  за  життя
мармуровий:


чують  Іллі  день
входження  в  віраж  на  дорозі
затарабанити  в  Бозі
бо  —  як  дух  Іллі!
входження
схоплення
включення
не  замороження
а  —  вогонь  із  води
не  запаморочення
скорі  сходження  дуги  —
небесні  суди!
шість  мільйонів  євреїв  —
якщо  ці  встоять  —  не  загинуть
Господи,  як  Ілля  любить  —  трудящу
                               людину!!!

що  весь  скот
і  всі  хмари
і  блискавки
їх  мільйони  —  у  кожну  годину  й  хвилину
це  у  полі  трудити  трудить
і  трудить
і  дощі  й  віражі
а  куди  ти?
туди??
що  Ілля  скине  з  гірних
кому  тут  ввірве  бороди
за  Іллею
як  грім
ти  ходив?  не
ходив??
а  на  кручах
ти  пас  корови  —
чи  ти  демонам
в  електронній  воді
із  Дарк  веб
і  Дарк  нет?
Бог  —
Ілля  все  ж  поет  —
і  знесе  тебе
перший  з  пробоєм  поет!


                         ото  піль  п’ять  чи  шість
                         й
                         тихо  й  моцно
                         про  все  відповість

                         а  ти  —  гість...

29.07.2020,
день,
Київ

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884435
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.07.2020


НА СВЯТО ХРЕЩЕННЯ РУСІ РІВНОАП. КН. ВОЛОДИМИРОМ ВЕЛИКИМ, 2

       *  *  *

Все  приносить  свій  плід  –
і  відходить.
Богу  плід  віддає:
І  смирення  Його,
і  смирення  Твоє,
і  смирення  моє.
і  смирення  природи...

Всі  приносять  свій  плід  –
і  відходять.
Плід  –  любов  –
Богу  серце  взаєм:
І  в  смиренні  Його,
І  в  смиренні  Твоєму,
І  в  смиренні  моїм,
І  в  смиренні
любов  із  природи...

Сколихніться,  народи.

16.11.2007

                         Спомин

Мені  –  бажають  тепер  говорити...

Мені  степ
серце  втирав  би  просте
Не  плач,  Маріам,  буду  я  жити...
О  як  любить  вогнище  степ!
як  чує  ...  небо  і  степ...

Пісні  серця
земним  не  вловити...
Любить  море  цей  степ
хвилі  з  моря  на  степ...
І  так  море  по  благословенному  житі!
 
В  волі  Христовій  це  сонце
росте
Лети  Маріам
я  стану  жити
в  дві  руки:  небо  і  степ
Знаю,  люди  хотіли  й  хотітимуть
мене  убити
й  чого  проте
й  не  знаючи  про  те...

16.11.2007,  після  причастя

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884244
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.07.2020


НА СВЯТО ХРЕЩЕННЯ РУСІ РІВНОАП. КН. ВОЛОДИМИРОМ ВЕЛИКИМ, 1

               Вода  воцерковлених

                                                       Вода  –  пам’ять  і  нерви  душі  Землі
                                                       як  це  і  відомо...  та  невідомо,  що  вже
                                                       майже  нема  керівників  держав:
                                                       некомпетентність,  психологічна
                                                       провінційність,  засліпленість
                                                       ума:  ум  не  в  Небі;  клоуни  і  пошляки.
                                                       Не  бачать  цього  нехристияни...  і  –
                                                       «теплохладні,  номінальні»...

1

Христос  і  земля  моя  –
й  вселенна  благословенная!

Проведіть  «визначних»,
проведіте  відомих  –
на  поля  і  в  ліси,
й  де  родились,–  до  рідного  дому...
Та  й  зловіть  –  напоїть  їх  живою  водою!

будуть  геть  вириватись,  в  біді,
Напоїть  всіх  Христом  –
Він  зновив  сюю  воду
й  златою
ум  підвів,  –
й  що  побачать  тоді?

Що  Ісус  і  земля  чия  –
і  вселенна  благословенная...

Половіть  жорстких  німців,
бо  будуть  брикатись,
і  крутитимуть  біля  скронь...
що  –  ліси  і  поет...
а  вони  не  безумні,
мозково-дресированенькі...
ще  й  пихатії...
 
та  метро  –
це  дорога  у  Небо...
й  механічний  є  лет...

Так?  Ісус  і  Огень  Благодатний  і  вода
нова?  то  чиї  і  чия?
і  вселенна  благословенна?  А?  
ja?  ja.

А  піднята  земля  над  собою:
земля  нова  моя!  –
ja?  ja  –
І  вселенна  благословенная!!

О,  Владичице  Світу,  відкрий  мені  рот...
Заговорю  їм  серцем,  до  води  й  дичини!
Що  «вершина  шляхів  Божих  є  бегемот»;
Глибина,  що  у  Тройці  –
лісова  полуниця
Хмельниччини!

Живий  я!  скачуть  вгору  пупками  –
приорані,
Мов  від  лемішів  –  кури!
нехай  в  безум  небесний  поета  прийдуть
процерковлені,  Духосвячені  і  про-Ігорені:
не  брешу  –  Все  впаде,
Нові  небо  і  земля  не  впадуть.

Скоро  –  небо  де?
скоро  –  вода  де?
де  наші  корені!
 
Інакше  куцими  
крутити  вам  біля  скронь
впадуть  –
з  журбою  дивлячись
на  радісно  воцерковлених!
Амінь.

2

І  що  це?  що  до  ранішніх  криниць  –
Бджола,
і  ще  бджола,
і  ще  бджола...
Принесли  відсвіт  до  цямрин  –
аж  блискавиць...
трудів  і  жару,
й  дрожі  тягот
медодня
що  я  так  серцем  нести
перейняв  –
й  так  –
до  дня  виліту  –  з  води  –
Петра  й  Павла...

Ніщо  велике
в  світі  впалім  не  звучить...
Ніщо  величне,  що  Любов  з  Небес  дала...
Унеможливлені
здє
геніальні
і  безсмертнії  діла!!..

Їх  душа  Божа  найпослідущим
як  придала,
чи  роздала.
Хвала!
Хвала!
всім  найпослідущим  хвала...
Христос  і  земля  моя  
і  благословенна  Уселенная!

Хвала!
це  найстрашніше  для  людської  ліні
й  всього  зла:
сама  природа  Божа  оддала
мені  язик  і  –  во  язики!

Богопокірная!  медом  пролитому!  –
недиким!
Божим.
Син  –  Бог  воістину  Великий!!
Хвала  цим  –
внємлющим  громадою  з  язиків!..
Не  знаєте!  покірних  Богу!..
І  що,  як  непокірний,  з  цього...

29–30.06.2008

             ДОДАТОК:  (Про  неминучість  нової  Надпарадигми)

І  не  варто  підпадати  під  світські  знання!  «Безумством  проповіді»,  сказано,  спасає  Бог.
Христос  спасає  через  каяття,  сповідь  і  причастя,  —  й  щораз  оновлення  духом  ума.  Народжується  в  людині  Христовий  ум!  Або  благодать  навчає  —  або  самодіяльно  чогось  ще  навчаєшся.
Оскільки  в  темненьких  є  спокуса  впливати  на  людей  і  маніпулювати  ними,  а  це  свідоме  зло,  дияволіада,  я  вношу  ясність,  щоб  збадьорити  управлінців  і  всіх.  

Наука  є  інструментом,  в  організмі  суспільному  на  рівні  належному,  не  менше,  але  і  не  більше,  всі  згодні.  Бо  й  інтелект  людини  для  здоров’я  і  спасіння  повинен  бути  як  інструмент  —  належним,  не  перехоплювати  духовні  інтуїції  і  не  подавати,  що  це  його,  не  видавати  себе,  інструмента,  за  царя,  бо  таким  є  дух  з  Духом  Святим.  Боже!  Твоя  усмішка:  що  негострі  умом  —  можуть  бути  не  згодні!..
Наука  усвідомила,  що  вона  звичайна  річ,  бо  вона  відкрила,  що  Бог  —  є.  В  духовнім  процесі  людства  нема  ходу  назад.  Поет  завжди  випереджував  всяку  науку  і  випереджуватиме.  Поет  завжди  сягає  ідеального.  Наука  нинішня  ніколи  не  сягне  ідеалу.  

Науковці  і  управлінці,  не  ворогуйте,  а  змініть  парадигму  до  Боговгодної!  

Ви  не  відаєте  причинно-наслідкових  зв’язків,  бо  ви  не  Бог  і  не  Божа  Мати,  згодьтеся,  це  має  бути  ясно  всім.  

Вас  розчавить  першими  —  якщо  без  Бога  і,  отже,  ясно,  що  без  Бога  ви  не  змінитесь  самі  —  й  не  зміните,  не  піднімете  Парадигму.
Встоїть  Україна,  і  переміняться  навкруги  народи.

Встояти  в  правді  —  найважливіше.  Іншого  шляху  не  буває.  
Ілюзія  нижчих  —  що  слід  діяти  по-нижчому.
Вищі  встоять  духовно  —  то  і  нижчим  шлях  відкриє  Бог!

Нижчі  не  мають  Христа,  їм  ввижається,  що  потрібно  діяти  по-нижчому.

Стійкі  духовні  серцем  в  Христі  бачать,  що  то  ілюзія  земнощів!  
Душевні  незрячі  не  можуть  добре  керувати.  А  тим  більш  —  Боговгодно.

Потрібно  вирости  у  свободі  і  дозріти  в  свободі.
Томас  Еліот  був  не  в  голові,  і  я  вас  закликаю:  ввійдіть  в  серце  —  і  повернетесь  до  Джерела  Христа.  
Він  не  вважав:  без  Бога  осягну.  
Закликаю  вас,  обтяжених  грішми,  зробіть  неймовірне:  спасіте  себе.  

21.11.2017,  свято  Михаїла,  Архистратига  всіх  небесних  сил
(З  статті  "З  природної  его-фортеці  —  до  Джерела  
Христа:  поворот  на  180  градусів",  книга  "Нетлінну  радість  вам  передаєм".)


 
                     Надпарадигма

                                                     Потрібно  було  поетесі  Ользі  Седаковій  приїхати  з  Росії,  
                                                     аби  роз’яснити  Флоренції  її  Данте  і  Петрарку...  
                                                                                                                                                               Мер  м.  Флоренція

Збоку  видніше.  Потрібно  було  художнику  приїхати  до  Англії,  щоб  побачити  і  намалювати  рожевий  лондонський  туман,  —  інші,  проживаючи  тут,  видно,  дивлячись  —  не  бачили.  Живучи  вільно,  не  на  конвейєрі  заобумовленої  науки  і  науко-вого  заангажованого  богослів’я,  я  бачу  синтезом  слова  поети-чного  й  духу  (унікальний  синтез  одиниць  у  тисячоліттях)  —  як  працювати  ученим  в  Надпарадигмі.  Працювати  —  над  своїм  смислом,  пошуком  (себе)  щодо  справжнього  поклику  і  вибрання  в  Богові.  
Так,  щоб  совість  знайшла  місце  щодо  можливостей  того,  що  відкриваєш;  схоже  —  як  це  в  віруючих  поетів:  справжніх  митців.  
Справжнє  богоcлів’я  —  теж  не  в  методі  діалектичного  мислення  чи  діалектичного  матеріалізму:  не  в  теперішній  зовнішній  науці.  Нинішня  наука  —  цілком  річ  описова:  це  мова  про  мову  (язык  о  языке  о  языке…  і  т.д.),  тому  наука  не  є  мовою,  яка  передає  данності  світового  цілого.
Просто  подумайте,  після-Беконні  науковці  не  так  були  налаштовані  щодо  первістя  Бога  й  світу,  як  віруючі  Ньютон,  Паскаль  і  ін.,  і  такі  ж  вони  у  подачі  своїх  відкриттів;  подумайте  і  ви,  жалюгідні  принаучені  богослови…

Як,  мабуть,  всі  зрозуміли,  наукова  робота  надалі  переважно  постане  —  у  внутрішній  роботі  ідейній,  власне  в  Богові,  та  не  будь-що  відкривати  і  не  будь-як.  
Згідно  Істині-Христу:  мета  не  виправдовує  нерозбірливо-негідних  засобів.  «Добро,  не  добре  здобуте,  не  є  добром»(ап.  Петро).
Неправильне  самоусвідомлення  наук  протягом  двох  з  половиною  останніх  століть  —  й  що  ж  в  результаті?  Ожорсточення,  неправдиве  безбожнопочувальне  світосприйняття  наук,  т.з.  зовнішніх.  
А  нове,  справжнє  світосприйняття,  справжні  цінності,  радісність  в  Духові  Божім  —  притекли  суть  Надпарадигмою…

Почніть  —  з  себе.  Радійте  Ісусу  Христу,  Ізбавителю,  любіть  людей  —  і  просіть,  дуже  просіть  в  Бога  просвітлення  в  смиренні…  Бо  світ  і  люди  зіпсовані  —  не  в  міру.  
Як  саме?

Суть  проста:  людський  розум  вийшов  у  голову  з  серця  цілісного.  Люди  ж,  дійсно  суть  безумні,    вони  є  полоненими  мислень  про  земні  справи  і  переважно  зайняті  все  земними  справами  —  захолоджуючими.  

Розірваність  розуму  —  аналог  потопу  водою:  як  аналог  матеріальності  вселенських  наростаючих  фрагментів,  що  у  вибухові  розлітаються.  
«Раніше  не  було  так»,  —  мовив  Христос.  Розум  був  в  серці,  і  думки  вкладались  в  серце  Богом,  і  виходили  з  серця  (знайдіть  в  Євангелії).  
Нині  так  —  в  зібраних  ченців,  віруючих  направду  поетів,  глибоких  священників,  митців.
Справа  проста:  частими  молитвами  й  пам’ятанням  Бога  повертатись  у  внутрішній  стан  одухотворення,  горіння  духу,  в  світло  й  тепло  постійної  Божої  присутності.  

Подібно  тому  —  плавець  в  холодній  воді,  аби  не  переохолодитись,  повинен  зігрітись  сонячним  теплом,  лишивши  воду.  Тому  і  так  —  ми  лишаєм  все,  приходимо  в  тепло  і  світло  (благодать)  Бога.

Це  є  питання  не  тільки  преображення  науковців,  кожної  людини,  але  і  всієї  свідомості  світу:  або  одухотворюючись  —  зцілюватись,  спасатись,  християнськи  еволюціонувати,  або  по-старому  вмерти  в  світовій  застарілій  і  грішній  спільноті.  Китайці,  ви  теж  в  цьому…  Прокиньтесь!
Внутрішня  робота  —  прийняття  Надпарадигми,  що  є  основа  одне  для  одного,  дякуючи  Богу-Христу,  Спасителю  всіх.

26.04.2010,  річниця  попередження  Чорнобиля
Ольга  Седакова  уподобиться  апостолу  Павлу:  поезією,  розумом  і  культурою,  об’ємом.  Рішилась  вона.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884242
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.07.2020


Яріючи Життям


             Поема

                                         Пресвятій  Трійці  з  Пресвятою  Богородицею
                                         —  з  тремтінням  і  з  любов’ю  присвячується


і  в  голубої  у  ялини
якщо  ти  обійняв
чи  правильно  над  нею
               став
є  щось  таке  смакуюче  у  днини
прохаюче  у  днини  —
як  голубі  уста


так  це  ж  блакить!

                                     О  сущий  Боже!!
кому  не  знаю
це  поможе!  
та  Ти  —  вже  і  на  мені  наперстав!
ну    т  е    не  зовсім
що  мені  корисне
чого  б  не  обійняв  —  й  не  написав...
Але  Ти  блиснеш!
так  —  Живе!
це  прямовисне
це  перетворення
старого  —  у  нове
це  в  Царство  вхід
і  більше  серця  благодарство
що  з  кров’ю  заповзе  —
                           у  Царство!!
що  я  поклав  й  своїм  життям
затям,  світе!  затям  —
що  я  тебе  ошкуруватиму
тягатиму  ущелинням  —
                                         шкуру  зніматиму
багаттям  —  допікатиму
втягатиму
з  новим  в  Христі  передчуттям!
І  ти  в  ущелині
                   стогнатимеш
очікуванням  —  і
                             передчуттям...
Слово  живе  —
і  слово  вільне
нове  —  й  незв’язуванням
і  невороттям!
не  в  учні  —
в  слові  з  Бога
уздоровлення,
затям...
Він  —  це  не  шанс,
щоб  зупинити  біль!
Злетиш!  —
і  вздрієш  
що  поверх  обнови
безстидная  усеповнота
Любови!!
От  істина  —  і  це  —  живий  Христос!
Блакить!
якесь  прохаюче  у  днини  —
навіщо  ж  голубінь?
що  все  голубить  —  губи
губи
Христос!
життя  —  Живого  любить
й  Життя  —  живого  —  любить
та  клубить  в  кублах
                               й  жала  ос
бо  сонце  літо,  може,  любить...
щоб  вам,  піди,  іще  брехать  не  довелось
що  ніби  не  солодкий  є
Христос!
Є  перетворення
старого  —  у  нове
а  не  природного  —  у  «надприродне»
і  не  догробного  в  «загробне»...
в  Новім  Житті  —
життя
ваше
нове!!!
Та  я  все  Бога  прошу  —
і  грім  і  блискавка  —
й  це  страх  ваший  возношу!
Та  що  ви  думаєте?
що  буть  тілесному  здоров’ю?
буде  таке  собі  відновлення?
як  ніби  —  для  тілесного  здоров’я?
а  то  яка  формула  крові??
а  ваша  кров,  вас  не  хвилюючи,
несе  озон  в  Нове!
дивуючись,  
що  ви  не  в  серці  —
не  в  Новім
а  в  хащах  блудим    ’мо
і  лиця  луджені
і  очі  стужені
(бо  без  любові,  не  гарячі)
а  усмішка  позичена  пливе...
А  я  все  Бога  прошу  —
о  блискавка!
і  сум  ваш
й  радість  ангелів
і  закутки  вам  в’яжуть  ношу
о  блискавко!
і  ніч,  і  вас,
та  й  блискавку  підношу
усе  тягну!  возношу!
щоби  дивилось  —  Йому  в  Очі
несу  —  під  Очі!
і  м’ямне  якась  твар  остання
для  чого  нам?
це  ясно  —  Його  спілкування
це  і  нам  мучитись  —
влізти  в  пророчість?
ви  знаєте  що  зроблю  з  вами
яріючи  Життям
а  ви  на  плінтусі
а  —  вшестям
а  яріючим!
а  долу  —  ви
та  знову  я  —  з  передчуттям?
Й  апостоли  казали
те,  що  знали!
Зважте.
Які  є  в  них  
прекрасні  почуття!
і  вас  внесуть  колись
до  зали
вам  моя  смерть  —
буде  дорогою
в  вознесенні,
дорогою  в  Життя*!!

25.07.2020,
ранок,
Київ
*  -  Дякую  богослову  о.  О.  Шмеману  за  книгу
«За  життя  світу»,  яку  я  застосував  у  житті,
зкультивував  у  диханні  —  на  славу  Христа.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884136
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.07.2020


Княгиня Ольга


       Поема


                             Великій  княгині  Русі  Київської
                             рівноапостольній  Ользі  богомудрій  —
                             з  шаною  і  довірливістю  присвячується


1

Ах!  поети  й  біси  —  несумісні...
ах-бабах!!  —
поетів  витісняють  в  небо
тра-бабах!!!
Поетів  надихає  Небо!  —
тоді  у  місті
раз  не  взяв  поет*  —  премію
                                   з  лап
                                   яких  й  не  треба  —
й  втік  той  презик  що  всіма  погребував  —
тож  поети  і  незріла  влада  —
несумісні:
біси  бо  скеровують
всяку  вже  країну  й  всяке  місто!..



А  що  спільного  в  небесних  християн  —
                       із  бісами?!

ах-бабах!
поетів  знов  тіснять  у  небо
трах-бабах!!
Бог  вірних  надихає  —  Небом!!
Київ
і  прийде  під  руку  твердої
рівноапостольної  Ольги
як  це  треба


2

Християнка  —  вона  майже  перша,
з  київських  святих  —  на  Небі  перша!
В  кожній  Ользі  —  ти  хоч  стій,  хоч  падай  —
є  і  стіни,  й  місто,  нікуди  не  дінешся  —  і
владність!..


3

Від  русинів  із  рівноапостольних  —
                                                             на  Небі  перша!!
Твердо  почала  —  твердо  й  завершить...


4

Місто  обійму  по  світу  вершах
Ольга  —  і  покликала,  і  бамцнула  мене!!
Як  в  лоб  депеша!
Небо  протикну!  та  дихайте!  та  дихайте!  —
Може,  ще  чогось  тут  не  завершили...

24.07.2020,
Київ
*  -  В.  Шкляр  —  поет  в  суті

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883834
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.07.2020


По вінця я. Агов! Ау!. .


                 Сонцю  пульсуючому  Антонію  Печерському,
                 який  мені  (та  й  не  лише  мені)  відкривався
                 і  підбадьорував,  —
                 серцем  вдячним  присвячується


По  вінця  я.
Агов!
Ау!  Весь  світ  —
провінція  —
Тут  було  —  Бога??
А  як  тут  до  Антонія  святого!
О,  дикий  порух  вух...
а  де  тут  звук?  від  світу  —
                               Богозвукового??


А  Сонце-то  —  його  —  вже  серце  знатиме!..
Антонію,  а  Сонце-то  веселе  —
знов  відлюдкувате?
а  сонце  це  на  нас  —  насмішкувате?..
Ти  Лавру  заснував!!  —
         чого  ж  світ
         мішкуватий
й  принаймі  —  вниз
то  вата
вата
вата?..

сонцю  вставилось  Око  —
й  ця  отака-то?

23.07.2020,
свято  Антонія  Києво-Печерського

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883750
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.07.2020


Поема меду Богу — без гірчавинки



                               Святій  Трійці,  люблячій  і  неспівмірній,
                               з  любов’ю  присвячується


                               «В  мені  направду
                               і  не  було  гіркоти...»  -І.Ш.


1

Над  ямою  де  тхне  сморід  —
                               гріхів  —
то
чим  же  дихати??!
Ваш  солодкавий  сум?
                               чим  би  пахтів??
Цей  сум  —  не  лихо  є?..
А  я  мов  жайвір!  —
в  райській  пісні  задзвенів!
морями  —  й  океанами
                     стихів!


Над  ямою
ще  вперто  заколихуєтесь?
Так  щоби  я  —
тих  випарів  схотів?
То  щоби
           я  тих  випарів  сердець  —
                               схотів?
Лиш  мої  друзі  —
           що  в  Ісусовій*  —
                             от!!  Небесами  двиготять  —
ті  —  сяють!
                         і  —  не  хлипають...


2

І  —  як  підійде  Богу
слава?


і  —  стрімкість
       блакить
       пісня-кресало


і  —  сила  труда
       упаде  в  небо
       лава!


і  —  з  громом  впаде
       вся  безодня  натхнення


і  —  в  звід  підійме
Богу  славу...


3

видзвонював  бір
що  я  —  дуже  —  дрімучий
та  я  все  метав!
 —  Богу  ласку
із  кручі!!

22.07.2020,
Київ
*  -    молитві

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883725
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.07.2020


З Рікою неба золотою світитися рікою…

*      *      *


З  Рікою  неба  золотою
світитися
рікою
Господи,  як  добре
із  Тобою!


Політ  із  чаплі  над  рікою
плесо  було  —
не  стало  більш
водою
це  я  вже  ближче  є
до  Тебе  і  з  Тобою...


Із  супокоєм

14.07.2020

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883640
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.07.2020


Як літо співом переповнене!!. .

*      *      *


Як  літо  співом  переповнене!!
аж  я  тактовник  повний  —
                       і  тактовно
вілляв
цей  звук
в  серця  —  сріблястий  —  це  жертовний  —
цей  звук
то  не  помилка
а  для  сердець  —  це  Божий  човник!


Як  серце  Богом
переповнене!
і  тих  не  знаю
але  й  тих  —  не  знаю
але  тактильно
подушечками  пальців  з  далей
                                                             всіх
                                                             приймаю
а  це  тактовно
серце  —  Богом  переповнене...


Проте  —  вже  музика  чудова!
і  пора  Мови
підпливе  —  даль
                                       світанкова!  —
й  розчиниться
в  ній  човник

21.07.2020,
Київ

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883542
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.07.2020


Про Силу

1.  Про  мої  шлях-і-творчість,  неспівмірно  більш  веселі  і  радісні,  аніж  печальні,  я  скажу,  як  то  завжди,  точніше  сам,  як  про  Моцарта  —  сам  Моцарт.  Вогонь  природний,  у  якому  свята  Мати  Божа  перекинула  кладку  до  вогню  благодатного  (безконечно  радісний  і  жвавіст  від  природи,  якому  Син-Бог  подав  містком  радість  духовну  —  за  послух)  —  закидаю  вслід  за  Моцартом,  і  майже  закидав  провалля  між  церковним  і  світським…  В  прийнятому  до  нас  негативному  значенні  назвуть  мене  ідеалістом.  Красота  розливається!..  
Діагнози  часу,  сам  неоціненний  гумор  —  маю  покинуть  вже  і  не  грішить.

               Благодарність

Збіга  жага  густа
густа
В  морі  черніння  срібного  хреста
І  обрій  —  і  усе  всіх  зварить
А  м’яке  серце  благодарить
З  усіх  творців  Прибитого  до  древа.
Сухо.  Одні  живі  дерева  —  ревно…
(видно:  наполовину  відпочив)

«О,  скільки  лисих  встане  з  домовин!»  —  Данте  про  науковий  уклад:  упертих,  отже,  нечутливих  совістю…  тобто,  не  розкаяних  стеменно,  як  слід…  

2.«Звідки  він  узявся?!»,  «Звідки  він  узявся???»  —  прецезійно  до  лисини  крутяться:  розморожені  і  знов  приморожені  у  зневірі  різнопретенденти  часу.  Дивлячись  на  як  ніби-то  «нормального»,  тільки  з  полум’ям  і  в  Полум’ї.
«Вас  не  повинно  було  бути!»  —  раніш  —  і  тепер.

Гуси!  Хіба  я  будую,  як  весь  світ?  Ні.  Як  Спиридон  Тримифунтський:  якби  він  кинув  цеглиною  в  опонентів,  що  філософствували,  за  доказ  буття  Бога-Тройці,  —  як  світ  чинить,  —  то  що  це  за  доказ?  А  він  же  стиснув  цеглину  обома  руками  —  з  Божою  поміччю  цеглина  перетворилась  у  складові  свої  —  воду,  глину  і  вогонь.  
Старший  опонент  сказав:  я  боровся  з  ним,  поки  ми  бо-ролись  у  наукових  термінах,  тепер  з  нього  на  очу  вийшла  сила  Божа  і  оце  зробила,  то  про  що  вже  говорити?

Не  розкидаю  цеглин  і  не  розбираю  святі  храми  на  цеглини:  мов  Моцарт  страшно  стискую  суперечності  вогнем  духу  з  Духом  —  на  висоті;  оправдовую,  зцілюючи,  творіння  і  самого  себе,  опановую  формою  сирий  духовний  матер’ял:  страшно  переплавляю  протилежності  земностей  —  усі  люди  втекли!  Видно,  що  все  і  всі  —  в  протилежностях!..  В  половинчатості,  у  шизофренії  300-літній.  Браття,  помоліться  хоча  б.  Тошно  з  такою  братією.

Перейдемо  далі.  Данило  Арнаут,  вчитель  Данте  з  техніки  тонкого  віршотворення,  українець  за  походженням,  колообертач  серенад  —  розпаду  Псалма  —  не  здійнявсь  до  великої  форми,  проте  Арнаут  Даньєль  —  є.  Данте  —тверезий  словесник,  універсаліст-послідовник  самого  Святого  Письма,  мов  цар  (у  науці  теж!)  —  є:  книжник…  От  вже  дійсно  —  Комедія,  велична  форма…
Хоч  не  раз  звеличував  пророка  Давида,  творця  Псалмів:  чисте  серце  і  джерело  самого  Бога…  Всяке  лице  і  личина  вибирають:  джерело  Боже  —  чи  книжне...  Такий  світ  весь,  і  народжений  —  і  ще  не  народжений.  Знаєм  майбутнє,  —  а  Серцевину?

«Без  Приснодіви  високо  не  злетиш»  —  це  вираховував  зрілий  протоколіст  в  своїй  «Комедії».  В  ній  є  багато  сторін  і  знаряддєвих,  й  церковних,  й  океанічних  —  позитивно-ємного  звучання  (є  знання,  що  всі  обмеженці  тоді  й  зараз:  кожен  бачить  й  товче  свою  краплю-краплинку;  дядя  чи  папа  промовить:  ату  на  Шевчука-живого!  ату  на  Аліг’єрі!—  бач...  рвати  собаками...  є  мінуси...  сам  книжник…)  Як  при  перекладі  втрачають  неминуче  тональність  —  й  книги  нема.  Що  ж,  чи  мені  стати  з  невихованим  до  кінця  —  до  самого  Христа  серця:  казати  —  що  науковець  справді  не  чує  музики…  тональності  й  суті  композитора-і-поета?

Перейдемо  до  Жони  Живої,  і  до  суттєвого.  От!  Мати  Божа,  —  до  серця  Твого  люблячого-уселюблячого  прилаштовую-приєдную  вулкан  (із  димком)  серця  мого…  так  щоби  влучати!  —  аби  зчепитись  із  світом  та  й,  граючи  м’язами  душі  й  тіла,  перемогти  світ;  бо  інакше  який  же  я  живий  та  й  люблячий  усіх  людей.  Отак  —  за  Христом.  
Зваж,  в  Аліг’єрі  «солодкий  стиль»,  а  в  мене  ж  —  сердечний  солод  Божої  Матері…  
Ти  ж  не  відходила  від  мене,  Ти  мене  не  покидаєш,  Ти  —  любов  і  Любов  Свята.  Неминуче  притирання  характерів  є:  лише  мого,  чомусь...  А  яка  в  усьому  цьому  й  з  усього  —  Богородиця!!  Яка  натхненниця  світлим-світла!  Найсолод-ших,  гарантованих  книг  «моїх»!  Та  кожному  ж  видно:  людина  не  може  сама  так  писати…  
Світ  —  це  світ,  Бог  —  це  Бог,  а  що  може  без  Серцевини  всеєднальної  бути??
 
Вона  в  Божій  волі,  я  теж,  —  мав  би  бути,  маю  бути.  Я  можу  відпустити  богослів’я,  як  на  те  воля  Божа  є:  а  з  ним  ту  важкість  земного  лементу  Церкви.  Не  вміщують  назви  «океан  Тихий»,  то  чи  всі  можуть  вмістить  —  Океан  Богородиці??  Отже,  зможу  все  те  вчинити—  заради  любові  Її  і  Слова…
Серце  скромно  каже  —  океан  —  бо  як  ще  умістить  славу  еону  Духа  і  Тройці,  ще  землі  й  Неба,  ангельських  світлих  царств,  космосу,  збудувань  планет  і  світів  —  цю  славу  Душі  всіхєднальної  —  сили  Божої  Матері?
 Любов’ю  славлячи  Бога  і  Матір  Сина  Божого…  З  серцевини  всеєдності  усіх  віків,  Вічности.  З  —«майбутнього».
26.05.2010  р

3.  Мої  прямі  учителі,  увага,—  це  Дух  Небес,  свята  Мати  Божа,  Логос-Христос,  саме  в  цій  послідовності  —  суть,  тож  і  навчали:  на  Небесне  спочатку  направляли  творчу  увагу,  з  цим  досвідом  —  дати  заспівати-заголосити  земному  космосу,  як  язику  стихій,  далі  —  в  серці  принести  як  в  Храм  —  світ  Христу-Богу.
Візьмім,  для  прояснення,  перше  зачало  Євангелія  від  Іоанна:  «Споконвіку  було  Слово…».  Направленість  на  Божество  тримає  творчий  дух  в  стані  «не  від  світу  цього»  —  в  Дусі  Небеснім.  І  лише  як  погляд  опуститься  до  земних  реаліза-цій  духа  Іоана  Предтечі  —  никне  дух  на  цій  переміні…

Опускаю  погляд:  лірики  і  фізики,  проте…  без  реберця;  чого  гризетесь??
Ви  що  оце  лепечете?  Чи  треба  для  крила  духу  їхати  до  Китаю  —  аби  побачити  там  потрібне??  Чи  не  звідси  нове  творю  для  світу?

Чи  не  знали  одногрупники,  що  Шевчук  розв’язує  найскладніші  математичні  задачі  —  зразу  ж,  тільки-що  повернувшись  з  військової  служби  в  Чехії,  —  як  унікальний  відмінник  Микола  Ященко?  Викладачі  дивувались  —  не  знаходячи  пояснення…
То  —  чи  на  Божество  корисно  дивитись,  чи  на  усіх,  що  занюхались  в  недолі??  

Та  чи  хтось  отримував  іще  гарячіше  серце-любов  Богоматері  —  що  світ  здригнувсь??  

Чи  з’єднав  Господь  в  комусь  для  рівноваги  безміру  —  от  в  рівновазі  ма-тематику  і  таку  поезію?  Про  що  ви??
Вочевидь  бачили  таке,  щоб  Бог  вів  попереду,  покращуючи,  в  позамежності,  в  невідомім,  фізико-поета,  а  в  самій  зрілості  щоб  виявилось  —  не  попереду?
А  при  тому  енергію  невичерпну  —  Отець  сховав  ареал  пороху  на  Поділлі!  —  не  вдавалось  десь  подіти!!

І  чим  Моцарт  відрізнявсь  від  висот  і  хребтів  великих  композиторів?  —  Нетутешньою  добротою  серця  свого.  
Всеспалюючого  серця  з  великою  вірою  —  у  споконвічній  доброті.  
Нічого  не  повів  про  силу  духу  і  уроджені  жахаючі  дари.  Кажіть:  «Амінь».

08.06.2010

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883541
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 21.07.2020


Я пропоную — жити…

*      *      *

                           Пропоную  з  колеса  ефективних  успіхів...
                           вибрати  вічність


1

Я  пропоную    —  жити
в  любові,  в  якій
вже  немає  страху
чисті  думки  ісхождаху
з  серця
і  це  вже  не  випадкові


Я  пропоную  —  жити
щоразу
з  серцем
яке  перетре  весь  covid
я  пропоную  —  родити
оазу
Мовою  —  Любові


Я  пропоную  —  жити
в  оазі  з  мовою
Любові...
звідки  оспівати  всяку
пропажу
в  яку  я  не  вліз,  —  ще  не  влажу,  —
в  яку  я  не  можу  перелитись
слово  не  зможе  —  плакатиму
залишається  в  Слові  світитись
Любов  —  що  —  не  зможе?
і  його  вхопить  чорт
і  мене  —  Любов
Божа!..


2

І  душу  кожну
чекає  вічність  —

                               тільки
                               в  якому  місці??

20.07.2020

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883411
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.07.2020


Бог-Син діє



1

Бог  –  Дух;
Дух  –  добрий,  святий:
де  Бог  –  там  добре.
Прийшовши  з  глибин,  
Бог  творить  нас  добрими;
іде  в  глибину  –  
маємо  йти  за  Ним,  задля  добра;
отже,  є  неминучість  творчих  шукань  Його.

Зупинитись  неможливо,  спрага  до  гірнього  зро-стає,  повинна  зростати...  Зупинятись  творцеві  в  не-рішучості  перед  новим  і  незнаним  неприпустимо.
Бо  збільшиться  відстань  до  Всевишнього,  який  є  Шлях,  Істина  і  Життя,  значить,  зменшаться  в  ній  істина,  любов  і  можливості  шляху,  які  Бог  подає  для  руху...

Не  хочу  мати  на  землі,
Ані  на  небі  кращої  отчизни,
Як  Його  серце,
бо  тут  все  –  приблизність:
І  слуги,  і  раби,  і  королі,  і  плюралі...
Встаньмо,  Син  спас  мене:
Та  і  не  дав,  щоб  дух  змалів!..
Возстаньмо:  гляньмо  кожен  сам  на  себе...
Хіба  надбання  межиріч,
і  ятерів,  гостюг  і  берегів,
де  вмре  ще  й  Божа  річ  –
внесуть  на  Небо?
 
Якими,  кровопивці  хто,
заявитесь  –  нетребні...
Коли  –  Ріка  любові  –  Діва,  Її  Син
і  я...  одну  красу  й  любов!
одну  красу  й  любов
зносять  поети  з  Неба!..
А  як  –  Краса?..  та  слід  кровавить
Точність!  Потрібен  дух...
Здай  кров,  як  ти  такий.
«Дай  духа!»
«А  здай  кров!»  і  ції  –
сточки...
«Дай  духа!»
«І  яка  потрібна  точність?»
«То  в  Небо  пустите?»
«Та  в  Неї  не  «платочки»...
і  ти,  такий...»
«Долу,    т  е,–
опустять?»  І  –  і  –  і  –  точка!  а-а!
І  точка–  промінь  –  звідки
точність:
Про  неї  чули  співаки...
Та  спрага  гірня  не  мине:
Сидиш  і  слухаєш  прекраснії  дурниці...
А...
разом  всі  –  їли  небесні  полуниці...
А...
вдосконалювать  –  чомусь  завжди  мене!
Небесно  їли,  і  так  треба!..
Красо  душевних  протиріч,
Може  –  на  писках  ягоду  тиснути  треба?..
Що  на  обличчях?  що  –  з  облич??

Спокійно  слухати  поезію,  що  дихає  Духом...  гарно,  в  деяких  місцях  –  вивертає  кожухом...  досить
кріпкі,  мабуть,  ви!  Отже,  співтворите,  виникає  ва-ше...  і  –  будь-що  не  лякаєтесь  труда  сього!  Викре-шуються  іскри,  а  від  тих  –  запалюється  дух.
І  –  горіть...  Наймудріша  справа  це.  Стало  вам  добре...  «Поезія  страх  смерті  убива».  Дух  прийшов.
Отже,  й  називається  так:  життя  за  перевагою,  благодать  Духа,  любов  Бога,  духовні  енергії,  вишнє  полум’я,  якому  нема  назви,  і  закріпачити  його,  а  чи  визначити  неможливо,  натхненність,  яка  шлях  кладе  вільно  і  вперше,  спасіння  в  любов  Бога...
Як  сказав  режисер  Кучинський:  все,що  ми  творчо  звершуєм,  всі  здобутки  врешті  перетворюються,  підіймаючись,  –  в  Любов...  В  Любов  Бога.
Дивлячись  з  висот  –  Любов  Бога  і  веде  нас,  й  творить  здобутки:  найвнутрішніші  енергії  –  трансцендентні,  тому  просвітлюють  все,  дають  повноту.
І  знаємо:  любов  і  покора  волі  Божій  –  те,  що  в  чуванні  і  уважності  знаходили  і  оберігали  великі  мужі  і  співтворці  Бога...  це  і  вчинило  таких  власне  вели-кими.  Хто  із  земнородних  найбільший?

Починалось  Духом  в  Діві,
Й  завершиться  Дівою...
Коли  це  не  був  правдивим?
Ні,  –  питаю,–  я?
не  був  правдивим?
Лиш  до  Діви  наближатись  –
Зачинають  слуги  дяблові
гарчати...
(Душе,  отже,  досить  тумкать,
кінчай  пити  з  недотумками,
держи  думку...)
В  чому  сила  –  з  Христа  слова?
У    с  м  и  р  е  н  н  і    і    в    л  ю  б  о  в  і,  –
В  тім,
чого  не  мають  ці  чортове...
хладні  ходять  та  стужають
поклади  мертвоголові!
оддадуть  все  –
ріки  –  брови,
мертвість  газу  –  скучність  мови...
все,  мільярди!  цих  –  і  всіх,
знатних  –  сірих,  мудреців  –
і  ріку  крові...
щоб  забув  –  десь  Дух-Огень!!
і  Марія!  –  Богоплід,
найбільший  і  найвищий  плід  Його,
Огня-Любові!!!
То  невротичнії,  то  –  нервотичні
жучать  міста
та  жало  думки  злої–  в  нерви
другам  тичуть:  щоб  газ
ішов  –шкварчав
паралітичний!!  –
ого  досягнення...
Інакше  й  не  угріємось,  –  так  кажуть...
нащо  Марія?
То,  душе,  не  зумкай...
Ти  зрозуміла?
найважливіш  –  тримати  думку
і  до  огня  любові
піднімати...
й  підніматись–
огнем,  в  Огні!
Огонь  підхопить
і  посилить  Божа  Мати.

В  любові  Божій  зникають  страхи,  надзвичайно  важливим  це  є  .  Творчість  з  любові  –  світла  .  Вона  приносить  первинну  Радість...  яка  є  завжди  –  і  з    глибин  все  просвічує,  й  дихає...  Варто  тільки  торкнутись  її  мистецтвом  і  поезією,  чи  молитвою...  
Твір  справжній  –  молитовний  рух  світлого  духу  в  серці  і  душі!..  Що  буде  добрим  і  смиренномудрим  сказати  зараз?
Довіртесь  тепер  Божій  Матері...  Земною  була,  пройшла  всі  шляхи  життя  з  Духом  Святим,  пізнала  земне  й  небесне,  найбільш  настраждалась,  стала  Царицею  в  Небі,  Іпостасна  Особа:  єдина  до  кінця  виповнена  в  Тройці  і  поставлена  між  творінням  і  Творцем  для  спасіння  й  допомоги  всім,–  і  тим,  кого  більш  ніхто  й  не  спасає.  Чому  це  так?  Вона  знає  –  як  допомогти  кожній  особистості,  як  кого  вести.
Іти  нам  всім  разом,  нікого  не  лишаючи,  а  Божі  натхнення  поетів,  як  мовили  і  святі  –це  жах  і  видіння!!  Генії  від  Бог-Сина  –  це  страшне,  бо  –  надлюд-ське...  Це  –  незнане.  Божа  Мати,  наша  натхненниця  –  знає  все  і  допоможе.  Увага:  надзвичайна  важливість  моменту  цього!

Християнські  богослови  і  письменники  не  завжди  сприймали  думки,  особистий  духовний  досвід  (хто  не  мав  того  –  не  усвідомить)  і  твори  один  другого...  

Страшніше:  Церква  не  помічає  гниття  свого  –  саме  через  це,  звідси  роз’єднаність  і  нецільність  в  онтології  богослів’я  (точка,  до  якої  слід  прикласти  сили,  –  тут  вирішення  і  відповідь  Церкви  світові  тотальности  і  глобалізму).
Вкотре  ставить  Східна  Церква  перед  собою  –  і  не  дає  відповіді,  як  то  колись  давали  Собори,  –  на  глобалізм,  секуляризм,  неоновлення  культур  світу,  не-єдність  богослів’я  ,«науковість»  його  і  т.ін.  Без  внутрішнього  єднання  богослівського  Західна  і  Східна  Церкви  не  зможуть  об’єднатись,  єднання  зовнішнє  –  політичне,  відомо  від  кого.  Прекрасно  ж!  –  являється  велич  творіння  Божого  і  Велич  Бога  Великого:  прекрасно!  –  ще  гукнула  велично  й  відгукнулась  одвічна  колізія  й  нота:

в  старозавітніх  –  це  протистояння  пророків  і  ле-вітів,  ще  й  неприйняття  обіцяного  Примирителя  лагідного  Ісуса  Христа  з  повнотою  Одкровення  –  саме  законними  церковниками;

далі  –  тривалий  шлях  драматичних  шукань  природ  Тройці  і  Її  Іпостасей  в  необхідній  і  неминучій  боротьбі  прийнятого  –  з  одкровеннями  (самороз-криття  Святої  Тройці  і  Промислу,  відповіді  Соборів  –  шлях  преображення  земного  космосу  в  Царство  Небесне  в  умовах,  що  змінились);

нині  ж,  при  здрібнінні  і  безликості  «маси»  світу,  що  зрадила  душі  свої  і  померлих,  і  душі  ненароджених,  –  те  саме:  боротьба  керівників  різних  Церков,  «насиджених»  прийнятістю  –  з  мучениками  і  їх  відкриттями,  з  інакшими  способами  життя,  дарами,  інакшими  діями  благодаті  й  видами  її:  джерело  ж  всіх  –  Дух  Христів.

Яке  серце  не  почує:  належить  мученикам  –  чи  не  належить  єднатись,  спілкуватись,  обмінюватись  і  збагачуватись?  Христос  діє,  творить!  Геніями  діє  своїми.
Одкровення  з’єднання  Він  дає.  Священниками,  монахами,  творцями  в  миру.  І  бійтесь  Бог-Слова...

Тут  же  прямо  і  сміливо  бачте:  так  було  і  буде:  Фавор,  Христос,  преображенний  в  світлі  Слави,  а  біля  Нього  –  Ілля  і  Мойсей  (ясно)...  законодавач  і  сильний  духом  пророк.  
Отець  свідчить:  Його  слухайте.  Він  об’єднувач  в  Собі,  тож  освітить,  дасть  хід  і  шлях  всім.  Не  треба  нічого  додавати.  «Блаженний  ти,  Симоне...»
Щасливий  –  хто  з  любові  сильної  (!)  до  Христа
сповідує  Бог-Слово:  бо  прийме  найтонше,  найвнутрішніше;  інші  –  отримає  кожен  те  і  стільки,  яким  і  наскільки  є.  Як  любить  Ісуса,  а  Він  зробив  готовим  вмістити.
 В  слові  є  і  воля  Христова,  і  розум,  і  любов.  Є  –  то  є.  Невідоме  й  незнане.
Нове,  воно  і  є  новим  тому,  що  –  за  межами  відомого.  

В  межах  відомих  речей  –  вже  знане;  піввідоме  –  частково  згенероване,  принесене  з  проникнень  до  Божого  світу  чи  Царства  Небес.  В  межах  піввідомого  –  творять  обдарованості,  таланти,  зате  і  воля  й  свобода  –  в  обмеженні.
Цариця  Небесна  подає  одкровення  і  дари  –  поза  знаним.  Відкриття  стає  в  суперечність  із  загально-прийнятістю:  природа  цього  здорова:  так  і  повинно  бути  при  вдосконаленні,  цього  уникнути  чи  обминути  –  неможливо.  
Увага!  Гряде  крушіння,  трощення  стереотипів,  міфів,  личин,  застарілостей  з  минулого!  Тримайтесь  за  Діву-Матір:  передчуйте,  в  трощенні  всіх  масок  який  настає  жах...  Що  ж,  насправді  так!

Спосіб  творчого  Христового  генія  –  розсування  загорож,  долання  бар’єрів,  несвятої  невигостреності  всіх,  нещадне  розтрощування  обмежень,  розбиван-ня  всіх  детермінованих  мозковим  досвідом  масок,  
безнадійних  самих  по  собі;
 конфронтація  з  соціумом  в  «істинах  останніх  інстанцій»  –  в  стереотипах  і  мі-фах...  І  небувала  воля  в  творчім  польоті,  свобода  –  «божевільна»  як  для  земних!  –  траєкторія  вільного  польоту  в  люблячім  служінні  Ісусу  Христу  і  Святому  Духові!  –  і  плоди!  плоди!  плоди!  –просвітлюючі,  що  оправдовують  траєкторії  і  людські  таланти:  вся  творчість  –  молитва-життя,  і  все  життя  –  творчість!..

Завжди  в  молитовнім  духові  –  і  в  матеріалі  глибин.  В  чуванні  і  тверезінні  ума  –  в  серці  християнськім.  І  виховання  не  має  меж...  Нема  меж  служінню  Христу.  І  в  самому  носії  Христового  генія  розлом  навичок  з  культур:  найважча  боротьба  –  з  собою,  ороговілим:  з  нечулістю  внутрішньої  людини...  І  з  невидимим  зовнішнім,  котре  зв’язує  застарілу  природу...

Інколи  носій  генія  світського  каже:  «Щось  Бог  дрімає,  піду  і  я  подрімаю...».  Не  треба  вірити  цьому!  Всякий  геній  –  геній  скрізь:  завжди  в  жахливій  гли-бині  і  в  висоті  зосередження  духу!  Лише:  Христовий  геній  найкраще  чує  Христа  і  Матір,  а  геній  мирський,  в  своєму  роді,  –  особливо  знає  хитрий  демос-народ...  тому  так  хитро  й  каже...

Духовний  геній  тяжіє  до  духа  Христового!
 
2

Дух  Святий  не  прийде  в  пристрасну  душу  назавжди...  можливо  –  відвідає.  Він  –  благий,  омолоджуючий,  творчий,  готує  все.  Видів  благодаті  –  багато.  Благодать  в  священиків  –  одна,  в  ченців  –  інша,  у  творців  в  миру  –  ще  інша.  Та  джерело  їх  одне  –  Дух  з  Небес.
 Непорозуміння  були?  Були,  і  будуть  ще  страшніші,  чим  світ  далі  від  Хреста  і  Христа...  І  від  сильних  духом  і  любов’ю  геніїв.

Чим,  не  змовляючись,  засвідчили  святі  і  творці  правдивість  шляху  апофатичного  –  шляху  геніїв:  за-перечення  і  відкидання  земного  досвіду,  позитивізму  (за  принципом:  «не  те»,  «не  те»...)?  Подивіться:  різні  за  складом,  в  різних  і  в  чомусь  протилежних  служіннях:  ісіхаст  Йосип  з  Афону  з  даром  незламної  волі  і  тілесної  чистоти;  поет  Томас  Еліот;  священ-ник-богослов  Олександр  Шмеман;  наставник  акторів  і  духовний  керівник  Гротовський...  Чим  засвідчили?  –  терпінням,  покорою  жахній  вибраності,  смиренням  перед  Всевишньою  волею,  безперечною  любов’ю  до  людей,  довірою  до  внутрішнього  чуття  шляху,  що  витікав  з  Духа  і  їх  служінь  –  з  їх  ремесла...  

За  життя  їх  переслідували  сучасники,  звинувачували,  як  завжди,  в  «прелесті»,  в  незрозумілості  аж  до  шоку,  в  конфронтації  з  соціумами  і  особливо  –  з  державними  керівництвами,  і  смішними,  обслуговуючими  академічними  авторитетами...  («чернь»  з  «черню»:  подібне  до  подібного.)  Чому  їх  всіх  однаково  підозрювали  і  в  кінці  життя  неминуче  визнавали?
 Вони  йшли,  як  казав  Ісус,  до  кінця.  Були  мучениками  духу.  Бога  слухали  і  творче  служіння,  –  не  тих,  що  не  мали  їхнього  унікального  і  неповторного  вміння  з  практики  і  залишились  далеко  позаду...  Застосували  розум–  як  просив  Павло!!  –  на  ділі...  Перевіряли  все  і  тримались  кращого  –  у  зв’язку  з  Вишнім.

Бог  любов’ю  веде  всіх.  Правильно  зробити  душу  гарною  і  робити  ту  роботу,  яку  Бог  хоче,  а  не  іншу.  
І  як  Бог  хоче  –  а  не  інакше.  
Тільки  Христос  і  літургії  з  причастям  вкажуть...  
Ще  дивімося:  чернецтво,  поезія,  богослів’я,  мистецтво  театру  –  а  шлях  єднання  з  Богом  в  любові,  молитві  і  творчості  однаковий:  апофатичний,  –  мучеників  з  геніями...  І  тому  однакові  небезпеки  і  пастки:  у  відходах  занадто  «вліво»  чи  «вправо»  від  шляху  царського:  при  «лівизні»  фальш  основна  –  абсолютизація  форми;  а  в  «правизні»  –  надмірна  деформованість  змісту.  

Абсолю-тизація  форми  –  і  появляються  хвороби  ці:  побутовізм,  необновлюваність  розуму,  земність,  зупинка  на  ідеалізації  минулого,  старообрядність,  загнивання  в  формалізмі,  одягання  личин  і  безвихідь  лже-смирення!  втікання  від  життя,  лінь  і  небачення...  
Переважання  змісту  методом  нищення  форм  –  і  хворіють  в  деформаціях:  харизматики  всіх  відтінків,  частково  сюрреалізм,  що  сповзає  до  безбуттєвості,  низька  музика,  що  нищить  самозахист  живого,  різновиди  живопису,  що  в’язнуть  в  земному  менталі,  а  все  –  на  шкоду  здоров’ю  і  Церкві:  преображенню  в  Царство  Небесне  –  «тут  і  зараз»...  і  чи  потрібно  ще  для  небесно  мудрих?

В  словниках  і  свідомостях  християнських  народів  безформне  –  це:  огидне,  нечисте,  бридке,  неподібне.  Лик  духу  не  просвічує  в  творчості  і  в  обличчях  цих,  що  в  пастках:  від  порушень  проти  ладу  Духа  –  личини  і  безликість...  Самі  винуваті,  не  Бог,  що  і  видно...
Глибинні  зв’язки  і  відповідності  є  –  як  між  змістом  і  формою,  так  і,  що  менш  знайоме  всім,  між  видимим  і  невидимим  боками  цілого  світу  Божого.  Високий  зміст  може  і  приймає  відповідну  тонку  форму,  грубої  –  уникає.  І  талантам  є  необхідність  поступово  вдосконалюватися...

«Найвище  отримає  від  Бога  той,  хто  готовий  отримати»  (св.  І.Золотоуст).
 І  з  поміччю  Бог-Слова,  внутрішнім  серцем  втримуватиме  як  дар  духовний  геній,  убезпечуватиме  співдержання  (содержание).
 Це  –  цільність  в  серці  з  Христом.  І  –  вже  серйозна  розмова.  Це,  хай  Бог  дозволить  сказати,  близько  до  спасіння...  Бо  весь  світ  витончено  хворий  половинчатістю,  нерішучістю,  погордою,  ще  й  роздвоєнням  душі!  Бо  не  бажають  підкорити  розум  земний  –  духові,  цареві  істинному,  аби  не  зцілитись...
 Коли  людина  зцілена,  Христу  є  через  що  дати  любов.  Як  не  краде  і  не  приміряє  чужу  цільність...

Хворий  світ  рідко  прощає  спасительне  уздоровлення  і  талантам,  бо  хотів  би,  щоб  все  хворіло,  як  він...  Маймо  небесну  мудрість,  друзі!  Що  є  це  –  близьке  до  патології  –  роздвоєння  керівників?
Маємо  політиків  і  тих,  хто  дає  будь-чому  і  всьому  наукове  «забезпечення»?  (Кому  слід  від  благодаті,  ті  знають  в  них  міру  спущеності  до  ризику  незворотніх  змін...).  
По-богослівськи:  іпостась  особистості  не  справляється  з  усіями  (усії  –природи)  фрагментарними  і  отемненими,  а  вона  покликана  іпостазувати  їх:  просвітлювати  і  зцілювати  душу  і  всю  людину  в  цільність-здоров’я.  Тільки  духовна  душа  є  вперше  здоровою  (початок  цього  –  з’єднання  Христом  очищеного  розуму  з  серцем  внутрішньої  людини),  тому  захворювання  і  навіть  «перекоси»  вже  не  загрожують  душі  духовній,  лише  –  душевній...  

Духовній  душі  є  небезпека  –  зарозумітись...  

Головне  –  не  опускатись  поетам  і  митцям  до  політичних...  Щоб  не  згубити  духовні  ведення  і  розсудливість.  
В  упалого  світу  виходу  нема.  Вихід  один  –  у  «вертикаль»:  у  внутрішню  людину  до  Бога  Христа.  В  Христі  лише  свобода.  З  практики  мовлю  все.

3

Хто  керує  світом?  Це  –  «бабукуваті»,  як  точно  називають  один  другого  «керівники»  світу...  Не  знають  лише  що  робити  з  собою.  Світло  з  грунту  не  засяє.  В  керівниках  –  актори,  офіцери,  різні  схоласти  площиннолобі...  нема  Невських...  Є  диявол,  торжествує  –  де  в  душах  і  країнах  покинули  Христа...  Який  народ  –  така  й  церква...й  сила  віри.
Церква  виявляється  безсилою,  бо  не  має  змоги,  через  сварки  й  нелюбов,  назвати  речі  своїми  іменами.  

Робить  це  в  силу  професії  поет  духовний.  Хочу  я  цього?  Ні.  Дяка  Богу  –  воцерковлений  Христом  розум...З  вишнього  –  не  в  доведеннях:  або  не  загоряється  душа,  або  –  загоряється.
Духовний  геній  і  Любов  Божа  (духовна  енергія  зсередини)  запалюють  дух,  очищують  серце  і  ум  і  знаходять  в  Христі  шлях  –  свободи  і  любові,  і  життя  в  Волі  Божій.  Що  готове  загорітись  –  зрушується  благодаттю  Духа;  без  благодаті  –  не  загориться  й  не  зрушиться  ніщо;  і  говорити  що-небудь  нема  сенсу.

Тому:  як  відрізнити  досконалого  від  середнього?  Досконалий  говорить  з  благодаті:  що  хоче  благодать,  тільки  те  говорить.  Тому  благодатній  творчості  генія  з  Христом  слід  очікувати  протистоянь  від  озлоблених  і  інтелігентних,  які  в  жахливо  тонкій  пастці,  без  Церкви  –  непоборній.  І  від  добропоряд-но-інерційних,  бо,  знаєте,  треба  трохи  часу  на  просвітлення  свідомості,  подолання  своїх  «плоті,  світу  і  диявола».  Милосердіє  потрібне  до  всіх,  і  генія  не  зупинити...  Нині  Бог  не  в  центрі  всього  життя,  і  Церква  розгубилась  з  одвітом  на  тотальну  світськість,  все  і  всі  в  підмінах,  вільно  чи  невільно  –  в  грісі;  але  і  міфи,  до  цих  пір  нездоланні,  –  теж  в  «перемеленні»...

 То  для  знаючих  прояснішає:  це  і  є  найпрекрасніший  момент  для  геніїв!..

Пробиватись  в  незнане  і  нове!  Оновлювати  найперше  себе:  щедрість  душі,  розуму  і  серця!  Підривати  вражені  загибеллю  культури  світу(підмінених  –виводити  в  правдиве  світло),  –  вперше  знаходити  правдиву  картину  світу  Божого!  Поставити  культури    перед  лицем  Всевишнього,  Він  їх  виповнює.  Христом  оновити  культури  –  це  поставити  Бога  в  центр  життя  знову!..

«...щоби  Вишнєє  начало
частіше  нас  перемагало  –
щоб  ми  росли  Йому  в  одвіт!»
                                                 (Томас  Еліот)

Просвіти  і  прориви  є.  Христос  переможе  в  культурі,  шляху  назад  нема  і  іншої  перемоги  у  світу  нема...  Він  вважав  за  потрібне  бути  «в  контексті»  існуючих  культур,  що  і  явив  своїм  прикладом  життя  і  слова,  коли  ходив  по  землі:  безпорочна  і  безгрішна,  лагідна  і  смиренна,  любляча  людина...  
Ви  совість  маєте?  Він  же  сказав:  присланий  спасти  душі  і  світ  цей  Отцю,  що  на  Небі.  Не  заневолити  в  загибелі,  а  спасти  всіх  з  любові  до  нас...  Мова  не  про  єдине  земне  царство  з  Антихристом,  спробу  чого  показали  Іоану...  Бо  в  Царство  Небесне  спасе  Ісус  Христос  вже  після  Антихристових  спроб!  (  Як  нас  б’є  сатана  за  правду!!..)

Іншими  словами:  Христос  іманентний  в  трансцендентності  і  трансцендентний  до  іманентного:  Він  як  найвнутрішніший  рухає  і  свободу,  і  творчість,  і  всі  культури  –  до  Себе.  
Так  і  Богородиця  Марія  не  відмовила  жодній  мусульманці  –  коли  та  просила  за  щось,  від  чого  не  втримати  сліз...  і  з  огляду,  що  гинуть  явно  –  й  надалі  не  відмовить!  

Вище  ж  не  може  нижчого  згіршити  чи  відкинуть:  то  ж  Небо  –  протилежне  всьому  земному...  й  отемненості  розуму  також!
Розум  без  Христа  –  що  є?  неповнота,  невдячність,  бо  не  знає  Бога  прямо  –  єднанням.  Тому  «мнєнія»  непробивні:  засліпленість  розуму  собою,  незнання  своєї  немічності  і  звідси  –  гордість!  людина  «мозково  щаслива»...  і  куди  й  чого  рухатись?  Все  складнощі,  безрадісність  і  страхи!  (Без  Христа...)  Найгірше  –  що  не  помічається  нічого.  Ні  в  собі,  ні  в  світі,  ні  в  богословії  Христовім.  
Сатана  сьогодні  впевнений  дуже;  без  Христа  ніщо  не  можливо,  релігії  без  Ісуса  –  ляльки  обрядові.  

Де  вихід?  Якраз  в  Євхаристії  відбувається  найповніше  те,  що  і  в  оновленні  культур  і  мистецтв:  пробивання  шкаралущ,  знімання  отемнень,  проливання  нового  світла  на  суть  речей  і  здіймання  всього  перед  очі  Бога  Христа,  і  –  далі  –  таємниця  зцілень  у  Вищому  світлі.
 Простота,  мир,  радість,  любов.  (Протилежне  від’єднаним  від  Бога.)  

Що  свідчить  про  підйом  віруючого?  –  бачиться  все  у  світлі  вищому  і  збільшується  милосердя  й  любов.  Це  Христос  укорінюється  в  серці  і  душі,  і  як  Бог  проявляється  світлом  і  теплом  духовним,  тобто  –  Правдою  і  Любов’ю.  І  нічого  ніхто  не  зможе  заперечити  віруючим  на  практиці,  як  Він  і  казав.  Та  потрібно  обов’язково  все  підносити  пошуковим  «вибухом»  лише  до  Христа  –  не  до  абстракції  чи  транс-цендентності  якогось  Розуму  в  Космосі.

 Бо  варвар  лише  нищить,  не  споглядає  і  не  співтворить  Богу,  не  живе  творчо  в  тайні  Літургії  і  радості  причастя-єднання-пізнання  Христа,  як  віруючі  і  творчі  митці.  
Співтворчість  в  цій  книзі  вища,  ніж  в  попередній  трилогії  «Руки  Теурга».  Слово  являє  –  я  передаю.  Це  основне.  І  не  до  «проблем»  Церкви.  Христос  не  окраде:  хай  генії  мирські  не  остерігаються.  І  серце  Богородиці  більше,  ніж  всі  релігії  і  культури,  –  з  практики,  не  зменшить  Вічна  Діва  «семипільних»!!  

Бог  явив  небувале  в  одній  точці.  Божий  Задум  неухильний  і  послідовний:  якщо  «наукове»  богослів’я  частин  Церков  і  Розум  Соборний  не  відповідатиме  Задуму  Бога  і  Матері,  ви  закінчите  самі  думку:  Церква  робитиме  роботу  варвара...  А  як  же  сповідування  віри??..

Ви  ж  мали  б  розум,  якби  почули:  мова  про  більше,  ніж  я...  З  Христовим  генієм  –  Христовий  шлях.  Прожити  цільне  життя  –    і  як  прожити!  –  щоб  отри-мати  його.  Шлях  –  на  якому  темне  в  нас  піддається  просвітленню,  –  це  процес,  рух,  втримання  досягненого  і  подарованого.  Виходим  за  обмеження,  просвітленням  виявляєм  «дірки»,  «гачки»  і  пустоти,  зцілює  Христос,  дарує  повноту,  в  повноту  Радости  Господа  ввійдемо,  і  вже  входимо.  
Вибух  духовно-еволюційний  гряде.

Царські  священники  і  поети  почули.  
Здогадаєтесь?  щось  негарне  з  вами,  якщо  не  любите  беззавітно  й  до  самозабуття  Ісуса!  
Що  це  –  не  любити  єдину  Боголюдину,  Спасителя  всіх??  Себе  любити  в  Церкві?

Зірочки,  зірочки,  так  на  небі
багато,  багато!
З  середин  Світло  –  із  Розп’ятого  світу
до  менш  розп’ятого
квіти  довжаться  в  губи
зорі  довжаться  в  губи
серця  довжаться  –
хто  нас  полюбить
Зірочки  і  серця!
так  на  Небі  багато!
Нас  бо  любить  –  усіх  –  
Всепочаток...

7  липня  2008,  день  Великого  Іоана  –  
Предтечі  і  Хрестителя  Христового

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883409
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 20.07.2020


"Давид, що — комік?" Усьому світу обявлю імпічмент…

*      *      *

1

Давид,  що  —  комік?
Давид  —  буйний!
І  я  у  патлах  —
Обхопив  його  чуйність!
Давид  —  не  лисий,
Я  —  баюнний!
Ми  багатьох  похоронили,
Чи  те  повідать  захотіли  б  —
Є  зрілість  —
Більша  за  всю  юність!!?


Ми  —  космос!!!
Космос  ми  пасхальний!!
Христос  —  глава!  ми  —  патли  вдалі!  —
Він  нас  пригладить  —
та  що  кажу?  уже  пригладив…
та  навкруги  сміються  гади,
Ззеленені  —  гроби-костюми!
А  зрілість,  Христе,  краща  і  за  юність!!!


Давиде,  царю,
космос  вільний:
Це  космос  ходить  з  нами  тінню…
Сонце  —  Христос!!  уся  ця  Сила  —
це  Він  у  серці,
у  безціннім

2

Усьому  світу  об’явлю  імпічмент

На  глибину  спущу  ці  труби  пічні
На  висоту  здійму
у  Духа  труби  —  вічні
На  глибині  немає  протиріч
Чи  ви  не  винні  —  гасите  умами!  —
Божу  річ?

На  висоті  немає  протиріч!

Чому  ви  так  словами  кричите??
Для  чого  в  мислеформах  шумите?
Бо  ви  не  у  Христі.
Я  бачу.
Бо  у  Христі  немає  протиріч.

Ще  так  селяни  —  щоб  життя  відчути  —  скачуть.
Ви  глушите  в  пророці  Божу  річ!...

3

Геніям  є  крила  пролітати  —
В  них  немає  драми
як  і  в  Бозі!
І  дрижать
як  проти  Бога  —  супостати  —
Ще  в  дорозі
що  в  дорозі
ще  в  дорозі...

В  геніїв  є  сім’я  Боже  —  слово!
Люд  пред  Богом  —  мов  ще  діти  незачаті!
Як  розгін  і  вектор,  напрям  —  пісня
полетять  колеса  траки
                               траки!
або  світ  пересмикається  до  драки,
або  геніїв  —  лик,  дух,  серця  —
лиш  благовісні!

2012

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883307
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.07.2020


Любов, що творить шлях, — і ритм


Можна  —  говоритиму  живим  твердим  звучанням,  —  не  «молочною  їжею»,  не  фантастичністю  зовнішньонауковості?
Мистецтво  поезії  —  абсолюту  досягає;  як  і  всі  мистецтва  образотворчі.  А  проте  зовнішні  науки  —  ніколи,  за  визначенням,  згідно  їх  порочної  довгоописової  природи.  (Не  даю  томів  пояснень  із  світової  культури  на  кожне  слово  або  знання:  десяток  знає,  дехто,  можливо,  не  всю...  Жалко  міс-ця,  часу,  а  основне,  як  дехто  знає,  щезне  музика...  ритм).  Чесно  засвідчіть:  Бог-то  і  довгоговорінь  в  молитвах  не  похваляє,  а  як  студентів  жалко!  —  їм  же,  не  питаючи  знавців,  плетуть  смаленого  дуба...  від  чого  в  сон...  хіба  ж  засинають  від  любові  та  сили  духу??  Та  і  їсти  хочеться  від  матеріальності,  —  їдять  матеріальне...  ну  —  а  вічне?  справжнє...  Вже  чи  не  дав  себе  обдурити?  храмом  створив  себе  (з  Духом)?  Матеріальний,  спиш?

Важить  що?  Важить  —  це  первісночесний  храм?  або  —  поволі  —  будь-що,  але  більш  не  чесне...  Попались?  (Кажіть  чесно...).  
Ти  конкретно  є  храм,  мембрана-і-храм  —  з  яким  і  в  якім  хотіли  б  мати  звучання-хід  всі  чесні  на  небі  і  на  землі,  або  ж  —  ні,  оскільки  «з’їхав»  наліво!  
Або  ти  велетень  духу,  бо  чесно  і  давно  почав,  —  або  комашка.  (Згадайте  І.  Дзюбу).
Коли  ж  і  відколи  ти  конкретно  цей  храм  чесний  або  нечесний?  Відповідь.  Коли  і  відколи  не  дуриш  себе  і  інших,  і  навколишність.  Лісів,  собак,  куниць,  повнокількість  кропиви,  залежної  від  моралі...  Це  знають  селяни  і  носії  геніїв,
 і  ті  —  і  ті  —  надійні  щодо  незіпсованості...
Я  ж  нічого  ще,  ніякого  запитання  не  завдав  вам  із  світового  духовного  «процесу»...  сядьте  правильно...  бо  горда  шкірка  в  4  рази  більш  стражда,  аніж  натуральна...  Я  ж  тільки  «наводящий  вопрос»  щодо  надійності  селян  зачепив...  і  ще  ж  не  вчепив  ваших  400-літніх  «специфічних»  ментальних  установок.
Я  ж  зшивав  свій  храм  з  просто  чесних  каменів  —  від  юності:  не  приймаючи  впливів  жодних  «одномислителів»  і  брехню.
 
Мембрана,  памятаєте...  Аж  з  дитинства  страждав  дух  неспівмірний  —  від  усіх  несвобод,  дрібнотності  самопаплюжної,  від  вдушування  духу...  Од  вже  невиліковної  хвороби  тупості  світу  щодо  Великого  ритму.  І  цього,  що  я  несу,  Великого  Досвіду...  Із  Центру.

Приклад?  Тоді,  при  Христі,  —  мерці,  нині  —  півмерці:  важитесь  —  в  живий  приклад??.  Вибачайте,  професори,  недоучені,  самі  напросились.
Щодо  любові,  і  ритмів,  в  ході  чесному  в  таких,  і  Великого  ритму,  і  парадоксального  досвіду  знімання  протиріч,  
і  т.з.  «майбуття»...  і  чого  —  воно  не  Центр.

Приклад  живий.  Профан  стоятиме  день  в  спеці,  дивлячись  на  купу  гранітних  каменів:  день  шукатиме  той  єдиний  камінь,  який  підходить  точно  до  своїх  братів  в  муруваннях.  Хто  чує  ритми  —  бачить  його  зразу  ж.  Хто  —  Ритм  —  той  і  всі  наступні:  в  погляді  своїм.  Як?  Чому?
Як  я,  так  —  увага  —  камінь,  —  змінюємо  і  будем  змінювати  структури  в  своїх  поступових  ритмах  (хто  знає  таїну  каменю  —  цілком?).  
Як  здогадались  ви,  ритми  ведуть  до  таїни  Ритму  Великого  («слово  говорить  —  дух  відповідає»,  Давид).  Як  Давид  знав  і  це,  і  невідоме  всім  інше,  і  ритми,  й  твар,  і  Бога?...  Яснішає?..  Духом  в  серці-і-мембрані,  храмі,  який  не  «поїхав»,  духовними  очима  в  серці  (розум-серце-дух  в  єдності...  причина  божественного  чуття;  для  розуміння:  як  би  аналог).
 Вживайте  невироблені  англійські  слова:  покращитесь...  у  відеотелефон.

Камінь  бачиться  любов’ю...  Може,  ви  зовсім  в  «знаннях»...  тому  не  пояснюю.  Що  ж  це  —  ритми,  пізнання,  Ритм,  і  ми?
Ми  —  камені  Христа,  і  змінюєм  дуже  поступово  структуру,  розчиняючись  Духом,  ведені  в  єдино  корисному  правдивому  веденні-пізнанні,  у  любові-смиренні,  тільки  цим  в  спасінні...

Отже,  з  практики  —  який  Великий  ритм  у  відірванців,  без  Духу?  Нема,  отже,  як  бачите,  великих  художніх  відкриттів  і  форм,  нема  стислих  форм  (про  це  і  не  знають).
Майже  нема  європейської  культури  (в  головах  із  запаленням  ніби  щось  —  ще  є...).  Америки  —  нема,  кінець...  Єврейські  мислителі  сповзають  буквально  до  містечкового  масштабу...

 Це  кінець,  невже  невідомо,  що  все  трансцендентно  і  онтологічно  —  із  євреями?..  

Зі  схемками  вони.  Навіщо  бажати  смерті  євреям?  Яка  «каса»?
Вони  вже  такі.  
Плюс  той,  що  німецький  астрал  пізніше,  аніж  звичайно,  почне  їх  ізолювати.  Не  бажаймо  і  в  думці  смерті  євреям:  два-три  століття  —  і  кінець  світу.  
Проситимуть  всі  смерті  собі  —  та  не  буде.  Нащо  ви  покинули  Бога?  кілька  століть  вже  всихання,  і  нині  —  банкрутство  всіх.  
Який  —  хоч  в  когось  Ритм?

Без  чуття  ритму  (і  Великого  Досвіду,  у  Христі)  просто  нема  чистоти  пізнання  в  найвищому  синтезі,  нема  правди  і  правди  художнього  вираження,  бачень  і  одкриттів  абсолюту.  Без  чуття  ритму  і  в  любові,  що  зцілює,  Великого  ритму  —  нема  генія!!  Меншає  носіїв!
 Нема  титанів!!  На  звичайнісінь-ку  актрису,  якщо  вона  не  із  мавп-зірок,  кажуть,  що  вона  —«странная»...  

Здрібніло  і  опустилось  —  всі  і  все  —  нежданно  і  несподівано  для  розвинених.
 
Порочна  воля  і  безвільність,  бо  вже  не  хочете  геніїв,  жодних,  костоправних  навіть.  Диявол  в  деталях  і  в  здрібніннях,  як  кажете,  «порядна  сволота»,  гниль.  Буду  вінчати  гниль??  Нема  пізнання  Бога  без  чуття  творіння  Його,  ритмів  і  таїн,  які  Дух  відкриває  —  відповідно  Своїм.  

Бо  нема  нині  розкриття  тварі  як  творіння  Божого,  —  а  за  себе  повім,  що  Бог  Своїм  подає,  береже...  
А,  дрібноформні  вибивателі  грошей,  секулярники...  проповідь  про  Бога  особисто  вам  вже  не  допомагатиме,  треба  розкривати  правдивий  стан  і  картину  творіння  Божого,  в  цім  богословіє  й  хід  —  далі  з  Богом.  Розум  нині  не  з  Богом,  не  в  серці  в  єдності  —  це  дім  проституції,  ба,  гірше...  

Нині  безум  людський,  «маразм  кріпшає»,  що  знали  до  ап.Павла,  сам  Павло  і  з  останніх  о.Шмеман,  який  чув  поезію  і  вихід  богослів’я:  щасливець,  доторканний  любов’ю  Богоматері!
Як  не  подивись,  із  усіх  боків  і  таїн:  тільки  любов  спасає.  Захищає  від  злих.  Вона  заповідана,  одна.

 Любов  відкриває  Небо  і  утворює  шлях,  де  мить  тому  не  було,  звільнює  з  заторів,  вводить  в  Великий  ритм,  прямує  до  Величі...

 І  я  чесно  
й  радісно  спасаюсь,  йду.  З  застарілого  Дух  веде  в  дитинне.  Чому  ви  дитині  чесній  кидаєте  виклик  вже  півстоліття?  

То  ж  розсипані,  одіозно  здрібнілі  в  науках,  без  Ритму  і  смислу  —  ви  ж  супнабір  у  владі  бісів,  на  їх  розсипаній  законній  території...  

Як  же  з  бісами  кидаєте  виклик  Богу,  Богородиці,  святим  і  мені,  художнику,  безвинному,  люблячому  вас  і  при  тому  —  не  святому?  Що  ж  то  з  совістю  у  вас??  

Як  такий  стосунок  до  людини,  який  і  Магомет  не  одобрював??  Я  з  вами  скажу  самовпевненим  і  науковим:  що  ж,  попробуйте  колайдер  на  душі  і  шкірі  власній,  щирі  антихудожники  і  антихристи...  Побачите  —  навіщо  не  поважати  ритм  Великий  і  Бога...  

01.07.2010,  Київ

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883305
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 19.07.2020


Йди: стежка до радості —…

*      *      *


Йди:  стежка  до  радості  —
йдеш  —  стежка  до  вічності
і  радість  і  вічність  звучатимуть...


хто  стане  на  стежку  —
в  ногах  буде  радість  звучати
допевнитись  світла
прийняти  присутність  Єдиного,
в  Кому
всі  речі  співають  —
знають-мають
водночас  кінець  і  початок.


Нема,  що  принизливе,
лиш  те,  що  пронизує,
і  Той,  Хто  усесвіт
пронизує!  —
й  поет,  що  цим  світлом  пронизаний  —
не  зможе  мовчати:
світ  —  підійняти  з  наближень,
кожній  речі  ім’я  її  
дати!


І  в  Божому  світлі  —  по-Божому!  —
справжність  
рождати!
А  встануть  із  Духом  —
в  серцях  буде  радість  звучати!!


Якщо  йдеш  у  серці!  —
так  дитина  на  краю  озера
і  дзвіночки  із  світла  —
і  сміється  —
бо  її  так  цілує  літепло!..

17.07.2020

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883101
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.07.2020


Маріє! щасливий я — через кого повалить стихія!!

*      *      *


Маріє!
щасливий  я  —
через  кого  повалить  стихія!!
я  подарував  Тобі  мадригали
і  дарував  таке,  що
від  нього  тікали
я  подарував  планети  з  металом  —
нині  розкіш!  якісь  маргарити
да  ще  якісь  дорогожитності!
як  мені  досконаліш  любити?!!
і  як  мені  до  Тебе  дожити?


Пташки  співають  —
на  схід  сонця!
і  пішов  до  Бога  я  —
туди  любов  водить…
А  з  другого  боку  що  виходить?
був  хто  орнітологом
став  орієнтологом
старієш?  —  труба!!  орієнталістом...
ложку  в  зуби  —  і  —  за  день  присісти
це  все  одно  що  пташку—
з’їсти...


так  мелодія  плаче
як  мені  у  це  вжитись?
часто  і  густо  
густо  і  часто!  —
бо  мелодія  зв’язана  з  часом…

і  як  мені  —  досконаліш  любити??

25.11.2009

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883100
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.07.2020


«До кіота»


Перебери  у  сонця  заході
Твій  золотіючий  ячмінь.  Амінь.
В  жертву  живу  приношуся,
                             у    боговгідну.
І  легка  сінь.


Брили,  брили,  брилища  –  степом  начебто.
Заждіте,  тут  розкопують  Шевченка...
що  це    святий  –  довго  не  чують.
Брили,  брилиська  ходять  степом,
                                                                                     кочують...
Бог  дасть,  розкопають,  –
                       довго  стримувана  гіркота:  гикота:
         «все,  до  кіота!»
Глянуть  з  ікон!  –  аж  стуснуть,
й  цей  світ  дощенту...


І  ще  служу,  за  так,  заодно,  на  Шоту.
                                     Кликали:  Руставелі.
Велій.
Велій  –  тигрів  душив.  Звучник,  веліїм…
...Що  тут  мене,  словесника  у  Слова,  лапати?  –
Чия  брила-шпіон?
Та  –  бачить  Бог  –  крім  Богоматері
вміщать  живе  нема  тут  в  кого...

Не  дивно  –  не  дивлюсь,
окрім  на  Неї  й  Сина.
Й  крім  Бога  –    нічого.


Переберем  в  золотім  Сині–Сонці
                                 вельми  золотіючий  ячмінь.
Я  раб  співаючий,  ячмінь.  Амінь.
В  жертву  живу  богоугодну.  І  –
                                                               легка  сінь.
 
Я  духом  вже  не  тут  більш,  –  там.
І  вас  спитає,  бо  за  мене
                         вас  спита!  чесний  Шота!!
Він  велій:
він  з  народом.  –  Він!  –
Де  біля  мене  тут  народи?  –
Цей  злагодив,  чи  вкрав,
ув  свого  люду  –  чи  то  геній,
                                                             чи  то  дзвін,
Міцний,  проте,  цей  Руставелі!


І  за  одним  із  епізодів:
не  обійшлося  ж  без  народу:
Чиста!
прекрасна!
що  й  казати  –  молода...
Лиш  поглядом  очей  витягувала
з  воїв  стріли!!
                             лікувала...
та  на  кобилку  з  жеребцем  оглянулась  –  все  
                                                                                                   втрачено...
сіреньке  –  впало  і  пропало...


Скільки  за  цього  от,  Слова  поета,
з  небес  поставлено  підрозділів?
Псу  демократії  на  стіл  налили.
Якийсь  сліпий  спіткнеться  на  порозі:
«В  кіот».
І:  «дурні  наші,  вчасно  не  спалили...»


Перебери  в  золоті  сонця  золотіючий
ячмінь:
Співаю,  раб  твій.
Твій  ячмінь.  Амінь.

12.09.2006

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882729
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.07.2020


Cин світла з глибин: Валерій (Шевчук)


                 Стаття  «з  полиці»  (про  Валерія  Шевчука  і  його  повість  
                 «У  пащу  Дракона»).  Писав  через  чотири  роки  після  надрукування    в  
                   журналі  «Сучасність»  за  найголовнішіми  або  вічними  відчуттями  її,  яка  
                   ніби  відстоялась  в  мені,  просила  виходу!  Стаття  була  розміщена  
                   3.08.2009  на  сайті  моєму,  і  при  ел.  друкові  в  pdf  «Живе  в  мені  
                   Христос»  в  2012  році.

Мабуть,  на  Україні  є  нині  декілька  людей,  які  спромоглися  б  насправді  сказати  глибоке  слово  про  повість  Валерія  Шевчука  «У  пащу  Дракона».  Слово  «про  що»  —  має  в  собі  і  «як».  Висота  рівня  предмету,  «про  Дух»,  ставить  нездоланний  бар’єр  сміливцям:  ясна  справа  —  потрібно  здобутись  на  слово  з  Духу  і  відповідно  духом,  на  висоті  запропонованого,  висвітлювати.

Як  би  чия  недуховна  душа  не  пищала,  але  так  є.  Встояння  на  вістрі  духу,  як  стане  видно,  подає  можливість  душі  обійнятись  баченням  того  записаного,  рівня  його...
А  те,  що  невстояні  душі  просто  є  зметеними  —  привідкритим  універсумом  в  творі  —  як  бачите,  вже  факт.—  Тиша...
В  кого  ворухнувсь  протест,  або,  можливо,  хтось  не  встиг  увійти  —  увійдіть  ще  раз  в  повість  Валерія,  тоді  ж,  з  новими  змислами,  випробуєте  свою  силу  направду...
Як  тільки  правда...  в  Україні  примовкають  всі  і  все  —  тиша  містеріально-містична...  І  причини  різні.  Дух  же  —  вище  причинностей...

І  все  в  тім  —  «щоб  збулась  всяка  правда».  І  саме  —  в  хрещенні,  в  хрещенні  неспівмірнім  з  людиною...
Тому  сили,  звільнені  Валерієвим  поглядом,  що  ввірвавсь  в  Погляд,  такі  неочікувано-всезмітаючі,  —  вільному  поетові  повертається  Бог  новим  боком...
І  зрілим  душам  страшно  за  провідника  усього  зачепленого,  як  це  завжди  в  художника,  —  на  грані  й  за  гранню  космосу,  що  очікує…
Отож,  коли  в  прозаїкові  проступає  до  яви  поет  і,  безсумнівно,  пророк...  ясно,  що  стихійні  душі  довго  зважуватимуть  і  мовчатимуть.  Усе  —  не  так,  як  вважають;  і  видно  це.  

Ні,  не  в  Святому  Письмі  зараз  справа,  варто  лиш  це  письмо  прочитати  (прочитати:  хто  мислить  в  дійсності  думками  оригінальними,  своїми,  —  проглядається  й  сама  глибина  суті...  й  побачить,  що  це  так).  У  вільному  пошукові  художник  попрацював  і,  «дійшовши  до  ручки»,  вправився  —  первісним  пером.
Слабші  ж,  витіснивши  з  себе  це,  задзвонять  один  другому  телефонами  —  і  кільцево  «здружаться»:  та  ні,  химера!  це  не  українське,  не  може  такого  бути,  це  ввижалось  —  нічого  й  не  було...

Чуєте  вживу  містеріальність,  фігурчато-засувну-пересувну  в  свідомості  столичних,  які  пишуть?  

Це  є  ніщо  поруч  з  чернецем...  на  території  повісті  «Дракона».
Ні,  нема  в  Волі  Гоголя.  Буде  Валерій  Шевчук.

Отже,  це  Правда  —  безумовна  і  жахаюча.  І  —  думайте:  не  провідник  же...  сама  правда  ворушить,  розворушує  і  кличе  відомих  їй  —  і  вибраних,  хоче  хто  чи  ні.  Й  не  Валерій,  а  правда  —  справа,  ходячи  й  живучи  вічно  Повістями,  кличучи  —  ніби  гарантує-таки  обранцям  слова  із  Слова,  співчутливих  головному  герою  повісті  —  панотцеві:  вони  не  зметуться,  та  настраждавшись  у  гіркоті,  відбудуться  всі...  Тримаючись  правди  й  волаючи  тільки  до  Сонця  Правди!..

Для  посередніх  —  не  відбувається  нічого...  Повість  закриють  в  друкові  журнальнім...
Розгляньтесь!  які  ви?  на  якому  ви  місці  істинного  добра?  

Відбувається  це  «тут  і  зараз»  —  вічно...  І  той  вибір,  що  ви  вчинили  в  серці,  —  вогонь  добрий,  горіть  духом!  Дух  Святий  літає,  як  хоче  і  де  хоче  —  й  добір  від  Духа  є.  Сердець  лиш  рішучих,  сміливих...

Тихо  там,  в  тиші!  Бо  зараз  правда  кричить  через  панотця,  як  вперше  тоді,  сп’янілого  і  втомленого  фізично  (навіть  в  цім  штрихами  вона)  —  кричить  до  правди  невидимого,  нелюдського  й  надлюдського,  неописанного,  ще  не  відомого  кінця...  і  безболісно  можна  плакати...  Чого?  Боже,  який  панотець  недосконалий...  як  люди,  людське,  й  отакого  його  веде  правда.  Вся,  —  щоб  виповнилась  всяка  правда,  і  вся.  І  всі  і  все.  Тобі  приносимо...
І  міг  би  відкрити  веселий  жах,  новий  новим,  і  от  з  полудня  ж  ідуть  вже  не  страхом  —  любов’ю...  І  що  кому  казати?..  Бог  один  може.

По  духу  дивлячись,  Валерія  Шевчука  знов  вирятовує  його-таки  вкоріненість  в  таємницю  ходів  слова.  Слово...
Нема  в  нього  якогось  особливого  «прикриття  небесного»  й  не  скажеш  «йому  пощастило,  йому  повезло»,  в  значенні  «повело»,  ведіння.  Ремесло…  Вирятовувала  правда  ходу,  любов  і  милосердя.

Рятується  всякий  письменник  несказанним  пульсуванням...  огнем,  який  ще  не  має  одягу  слова.  Божественна  Любов  це.

 Тому  важлива  відкритість...  і  некорисливість,  заперчення  самості:  незамикання  будь-чого  у  власність  свою,  що  зменшує  любов,  іноді  її  страчує...
Місце  поета  між  Небом  і  землею,  Богом  і  людьми  з  усім  живим  світом  —  благе  і  вкрай  небезпечне:  творячи  духом  в  невідомому,  поет  не  знає  наперед  ЩО  він  запише...  здобутим  невідомим  дасть  хід  всьому,  кликне  сили  неспівмірні…  іраціональні.  

Це  є  так:  Бог  рухає  все,  поет  у  Валерії  вчинив  виклик.
Мабуть,  Шевчук  знав  близько  половини,  ЩО  він  викликав.  І  художників  рівня  Гоголя  спасає  що?  найбільш?  Правильно,  їх  і  їхні  слова  (наразі  свідомо  залишим  художні  «прийоми»)  —  не  розуміє  на  глибині  ніхто,  крім  Бога  та,  з  досвіду,  Божої  Матері,  та  св.Миколая,  великого  всесвітньо-відомого.

Весела  картина!!
Я  от  кажу:  не  розуміють...  Що  ж  таке  розуміння?  Іншого  разу  краще  натякну.
Свого  роду  надпровідність  внутрішня  є  при  найвищих  (й  найглибших)  взаємопорозуміннях  —  за  присутності  якісної  вищості,  і  завжди  —  благодаті  Святого  Духа;  все  ж  інше  нижче  Духа.

Отже,  розуміння  світове  —  суть  нижче  й  допоміжне.

 Духом  почуте-побачене  й  записане  духом  —«онтологічне»,  кажучи  знайомо,  —  і  читається  таки  ж  духом.  «Святе  Письмо»  є  взірцем  цього.
Для  наочності:  в  радіоприймачі,  припустимо,  нема  каналу  для  сприйняття  ультракоротких  хвиль.  Він  їх  і  не  прийматиме,  хоч  їхній  світ  існує.
Без  дії  благодаті  ні  до  яких  істот  не  дійде  те,  чого  Бог  ще  не  бажає.  
На  нижчих  «хвилях»  не  все  можна  передати,  а  передати  найвище  —  і  зовсім  неможливо.  Ось  натяк  щодо  резонансів  і  розумінь.  

Церква,  можливо  через  лінь,  не  запитує,  чи  потрібне  розуміння  світу  (й  відповідь  на  виклик  —  а  не  розчавленість  ним),  і  особливо  основне:  відновлене  бачення  картини  Бога,  людини  і  світу.

Бог  —  щедрий.  Опрацювати  зачеплене  і  рухливе  живим-живого  «організму»  Повісті  —  Він  допоможе...  Тут  таємниця.
Бо  чутливе,  совістливе,  м’яке  серце  письменника  Валерія  Шевчука  —  до  внутрішнього  прийняття  не  допускає  звання  «класика»…  Ця  мудрість  його  спасає.  

Нічого  ніхто  не  сховає  в  духові.  В  слабших  (чи  в  несвідоміших)  одна  згода  на  таке  несе  до  колапсу,  закривання  вищих  ходів...

Людина  тоді,  і  ви  це  бачили,  каже,  що  вона  внутрішньо  зупиняється  й  ніби  вичерпується,  —  стихає  і  незабаром  фізично  вмирає.  Отже,  Боже,  через  неспинність  художника  йде  і  приходить  вишня  Правда...
Через  самозречення  й  Любов.

На  високій  цій  зосередженості  залишим  розум  читача.  Тож  нехай  письменник  Валерій  Шевчук  пробуває,  як  хоче  він,  у  спокої.  В  тихому  мирі  в  серці.
А  ось  серце  моє  недавно,  негадано,  відмолило  Божою  присутністю  й  молитвами  —  одного  славного  художника  слова,  бо  він  відійшов  у  вічність.  Що  відчувала  та  людина?  Любов?  І,  егоїстичні  почасти  в  силу  професії,  поети  і  прозаїки,  запитую:  хто  відмолить  конкретно  вас?  ваш  відхід?  
Що  з  безбожного  вийде:  віталізм  організаційний  нового  часу,  —  який  розпадеться  у  другі  поминки?..

І  ось  ця,  природна  геніальність  (генетична  тобто)  Шевчука  Валерія  —  запорука  (чого?),  мабуть,  його  одного  вищості...  небесного  Промислу...  чи  може  —  всіх?  хотілося  б  —  України-Руси??  І  чи  хочеться  комусь  іще?  Так??  Чи  далі  мовчатимем  про  найзначніших  художників?..

Чому?  Хочете  слави  світу?  Комусь  вона  потрібна??  І  —  Валерію  Шевчуку?  Правда  лиш.  Бо  більша  за  все,  за  всю  недолугість.  Про  це  —  Повість,  цілісністю  і  структурою,  силами,  покликами  і  відповідями  з  Неба,  не  з  вождів.  Нічого,  крім  служіння  Богу.  

Чи  ж  є  в  світі  число  непідробних,  непіднаціональних,  церковних  і  чесних,  —  небажаючих  чинів  і  пошан??
Бо  з  висоти  —  архетипні,  страшні  й  животворчі  Христові  тайни,  а  у  відповідь  тільки  клешоногі  і  кошлаті,  архиреліктові...  в  Єдиному  Спасові!
І  так,  як  в  вищості  відкривається,  як  і  що  одне  з  одним  зчеплене,  і  також  шкарубкість,  розлапистість,  зовні  ніби  й  неправильність,  які  знімають  онтологічні  зв’язки  й  полон,  в  поетичних  словочарівних  стовпах  й  наповненнях  животвору,  в  цих  місцях  повісті  —  нелюдських,  розчахнених,  безборонних,  з  надією  на  Бога  і  отверзтих  в  Нього  і,  мабуть,  в  безодні  творінь,  —  спонтанне  свідчення  дихань  Духа  Небесного!..

Знаючим-віруючим  відомо  направду:  нічого  не  залишається  іншого,  як  рішуче  віддатись  в  руки  й  живий  захист  Божества...  Натхнення  Бог-Слова.  Бути  словом,  собою.

В  світовій  земно-барахло-водяності  є  —  Мова.  І  тільки.  Над  всім  нікчемним  —  Слово,  Христос-Бог.  Він  страждає...  За  весь  світ:  досі  на  хресті  духовно.
Який  Бог!!!

7  квітня  1998  року,  Київ
3.08.2009  року:  кілька  речень  додав  в  кінці  —  про  Бога.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882726
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 13.07.2020


НА СВЯТО ПЕТРА І ПАВЛА (поезія і стаття)

                 Кулі  Святого  Духа

серця  чатують  що  тут  не  є
                                                       згублені
на  лінії  одчаю  постоять
вглядаючись  в  безодні  і  залюблено
безоднями  очима  майорять

все!  громіздка  в  Бога  печать
осьмого  дня  й  таїна  віку
і  не  оглянутись  чоловіку
і  на  серцях  листочки  шелестять…

на  що  б  то  Київ  знав:
що  ще  —  свята  Варвара…
нараз  чи  спрагне  стать  громоодводом;
і  хто  б  то  знав:  як  блискавка  ударить
є  суха  плоть
і  кулі  Духа  не  проводить

дні  зграються…  Бог  обира  Павла
                                   святі  відходять
2001

             В  смислі  —  Павло

Слава  Божому  ділу
У  Божому  імені!
А  ви  кожухніть  мене.
Всяка  наука  —  путАна.
Що  рили?  Ви?  —
Рим?
Роботу  закінчу  —
Риму  не  стане!
27.12.2015

                               Хвала  розуму,  який  в  серці

Божественний  Розум  —  метушні  не  кличе:  не  відображувально-блискучий,  не  стає  в  неправді,  —  глибоко  сяє  з  глибини  серця  і  очей.
Не  продажний.
Осяває  —  і  відмінно,  якісно  об’єднує  істинність  —  в  Істині.
Цільно  спокійний  і  уважний,  а  не  пасивно-активний,  як  те  хворобливо  властиве  голові,  відстороненій  частці,  що  перехопила  функцію  царя;
сам  нерозвіяний  і  виховує  —  не  розвіюватись,  бути  цільним;
направляє  знаходитись  у  більшій  Любові,  в  Духові  Святому.
Досягніть  Божественного  Розуму:  Він  кличе  слідувати  з  Богородицею  в  спільному  керуванні  справами;  (нині,  мабуть,  розуму  нема  в  серці  —  в  справах  майже  не  розбираються).
Він  не  зрадливий,  вірний  Любові,  Любов  приносить  істинні  відання,  які  ще  збільшують  любов  до  Бога  і  ближніх,  —
це  стає  вже  Істиною,  Шляхом  й  Вічним  Життям:
досконалістю  душі  в  Христі.
11.01.2001

                                                     Причина  —  Бог  
                                                     (про  апостолів)

Коли  апостоли  йшли  супроти  благодаті  Духа  Святого  —  нічого  самі  творити  вони  не  змогли!
Хто  втратив  кохання  —  довго  ніщо  йому  не  миле...  Поет  
натхнення  втратить  —  тоді  йому  не  милий  світ...  Це  втрати  благодаті  Духа  Святого.
Втримуйте,  обов’язково,  Божу  благодать...
«Чого  ти  кричиш?»  —  сказав  Мойсеєві  Бог.  Мойсей  мовчки  волав,  щоб  спасти  іудеїв  в  пустелі.
«...не  только  словами  заученных  молитв.  Нужно,  чтобы  от  избытка  сердца  уста  глаголали.  Нужно,  чтобы  молча,  из  сердца  нашего,  воссылали  мы  молитвы  наши  к  Богу,  как  воссылала  их  святая  Анна...  она  была  бесплодной...».  І:
«Смиренный,  нищий  духом,  не  имеет  иного  крова,  кроме  покрова  благодати  Божией.  Только  под  этот  кров  он  всегда  стремится»  (св.  арх.  Лука,  Войно-  
                                                                                                                                                                                       Ясенецкий).
Що  є  апостоли?
Жодного  лукавства.
Добрі  справи.
Любов.  І  простота.
Останнього,  можливо,  не  сягнути,  окрім  як  пастухам  і  рибалкам,  прибиральницям.
Весь  цей  видимий  світ  не  вартий  благодаті.
Не  втратьте  благодаті.
Благодать  Духа  Святого  всьому  навчить.
Вас,  в  кого  вона  постійно  є.
Ви  моліться  за  тих,  в  кому  короткочасно  благодать  перебуває...  Людям  потрібні  любов  і  молитви.

Підтвердження:  прот.  Сергий  Правдолюбов:  «У  России  —«стокгольмский  синдром».  
І  він  же:  «...И  понимаете,  что  получилось?  Когда  что-то  идет  искренне  изнутри  —  это  сразу  действует.  Даже  Церковь  соединяется  на  основании  такого  отношения.
Если  мы  будем  сами,  на  местах  чтить  своих  любимых  мучеников  —  будет  расти  и  их  почитание.  Я  сам  святителя  Луку  Войно-Ясенецкого  люблю  не  меньше  чем  своих  родных,  а  гораздо  больше.
А  отец  Павел  Флоренский?  Его  некоторые  монахи  и  богословы  ученые  не  очень  любят.  А  я  его  очень  люблю  и  почитаю.  Не  понимаю,  почему  его  творения  очень  мало  читают?  Жизнь  должна  жить.  Если  ты  живешь,  то  ты  дышишь.
Так  и  в  Церкви.  Надо  просто  не  затыкать  рот  тем,  кто  хочет  почитать.  И  если  другие  увидят,  что  существует  такое  искреннее  почитание,  они  тоже  потянутся,  как  к  живому  источнику  припадут  за  благодатью.  
Жить  и  любить  надо,  больше  ничего...»  
13.06.2012

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882587
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.07.2020


Цікава тільки любов

               Поема

                                       Першоверховним  апостолам  Петру  і  Павлу
                                         з  любов’ю  присвячується

1

Промені  сонця  золоті
на  небі  голубім
Широкі!  й  на  вогненнеє  плече!


І  більше  серцем  —
             й  в  погляді  —  
                               тече
все  золоте
в  мій  дім...


2

Чуєш,  людино...
то  «зебру»
витирають  шини
і  чую  серцем
люди  більш  машини
й  сотворене  —
отак
це  застаріле  —
           і  один  другого
зітре.


І  вічно  юний  мій  Ісус  Христос!
Юніють  в  Нім
й  ніщо  не  вмре!


3

Собори,  храми  —  і
                                                                 храмки!  —
відлік
де  працьовите  плаче
у  серці
й  дивиться  в  світ  —  де  навпаки
сміються  і  хизуються
словяни  в  Азії:
тут  в  духові  —  ледачі!


А  дух  кипить!!
Господь  любов  усім  назначить,
бо  хоч  не  хоч  —  а  трісну
                                                         в  лоб,
очі
усі  
опоєні
відкрити  щоб  ...



Доброго  дня  вам!  —  це
світиться  велике!  —  Свято...
я  втрапив  до  апостолів
через    світів  гильце
півконтрабандне-півсвяте
якщо  ще  й  всі,
кого  збудив    —  апостоли
то  —  нас  багато!!
Знаєш,  громадо!

12.07.2020,  з  причастям!
в  автобусі  і  трамі

„  Перевага  любови:

Якби  я  говорив  мовами  людськими  й  ангельськими,  але  не  мав  любови,  я  був  би  немов  мідь  бреняча  або  кимвал  звучний.

       Якби  я  мав  дар  пророцтва  і  відав  усі  тайни  й  усе  знання,  і  якби  я  мав  усю  віру,  щоб  і  гори  переставляти,  але  не  мав  любови,  я  був  би  –  ніщо.

       І  якби  я  роздав  бідним  усе,  що  маю,  та  якби  віддав  моє  тіло  на  спалення,  але  не  мав  любови,  то  я  не  мав  би  жадної  користи.

       Любов  –  довготерпелива,  любов  –  лагідна,  вона  не  заздрить,  любов  не  чваниться,  не  надимається,

       не  бешкетує,  не  шукає  свого,  не  поривається  до  гніву,  не  задумує  зла;

       не  тішиться,  коли  хтось  чинить  кривду,  радіє  правдою;

       все  зносить,  в  усе  вірить,  усього  надіється,  все  перетерпить.

       Любов  ніколи  не  переминає.  Пророцтва  зникнуть,  мови  замовкнуть,  знання  зникне.

       Бо  знаємо  частинно  й  частинно  пророкуємо.

       Коли  настане  досконале,  недосконале  зникне.

       Коли  я  був  дитиною,  говорив  як  дитина,  думав  як  дитина,  міркував  як  дитина.  Коли  ж  я  став  мужем,  покинув  те,  що  дитяче.

       Тепер  ми  бачимо,  як  у  дзеркалі,  неясно;  тоді  ж  –  обличчям  в  обличчя.  Тепер  я  спізнаю  недосконало,  а  тоді  спізнаю  так,  як  і  я  спізнаний.

       Тепер  же  зостаються:  віра,  надія,  любов  –  цих  троє;  але  найбільша  з  них  –  любов.“

(1  Коринтян  13).

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882585
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.07.2020


Ревність двох апостолів (обережно: річ душевна…)


Хай  в  поля
пил  сідає
день  за  днем.
Ревність  взору  Твойого  сніда́є
                                                                                         мене.
Шум  беріз  б’є  навалом,
Як  в  долоні  цвях;
Всі  часи  надавали
                                                     по  потилиця́х:
Так  більш  ревнісніше  продавали
Вигуки  й  слова!  —
Так  біжу  дню  навалі
за́суви  збивать!!  —


Може  щось  не  прода́лось?  —
квіт  живий  мигне?
кивне!  —
Ревність  дому,  як  сталось,
сніда́є  мене!


Як  це  дав  так  пожертись,
Як  то  воздавать?  —
І  в  уста  всмерть  пошерхлі
Доля  долю  цілувать...


За  слова  предковічні
помагає  рать
«Є  живий,  —  кричу,  —  Вічність!»
Решті  —  обмирать??


Так  в  віки  в  пил  сідає
день  за  днем
Ревність  взору  Твойого
                                                     сніда́є  мене!!
Стане  мертвість  не  далі  ж?!  —
Доля  ціловать...
Дням  жахним  —  як  медалі
Засови  збивать.


Боже,  якось  це  постане...
В  нас  зажиє́  суть!!
Як  жита́  в  караванах,  —
Тільки  вже  на  суд...

Ревність  Слова!!
з  усього
може  біль  сплакне  —
                                                       кивне,  мигне...
Ревність  вічного  Твойого
Зжерає  мене.
«О,  знайшли»,  «Диво,  диво...»
І  по  шиї  —  том.
Серцем  б’юсь  —
                                             особливо
як  перед  хрестом...


І  нема  обійняти:
Зразу  ж  одинок.
Пильно  вистраждає  Мати,
Пильно  вистраждано
                                                               в  Матір:
Ще  оцей  —  синок.

«Ах,  вспокойся:
         Бог  то  не  загубить;
         Це  ж  ти  рятовать?
         Любов  чує  вшерхлі  серця  губи...
         Засови  збивать?..
         Дай-но  скину  тую  плутанину,
         десь  набрав...»

02.07.2005
 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882449
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.07.2020


Тверезіння

       


Бог  видасть  пророку  цей  намір  —
Художник  додасть!
Самітньо  себе.
Боже,  чеканим
що  є  ще  між  нами...
Чеканьмо!
Камінь  —  це  камінь,
кораблю  корабельне,
і  море,  й  обніжки  —  це  п’яне  —  рябе...
Христе,  чого  воно?  так  мало
знає  Тебе?..


...  а  спина  моря  набігала
і  корабель
великий  брала
даремно  ніс  масштабні  штаби...
і  кузкам  вигулькне  масштабність!!

щоби  тоді-тепер  дообіймала
вся  суть
лукооздобного
лекала  —  наскільки  морю
вистачала
арфічність  у  словах

арфічності  —  душі
лекальної
й  —  легально...
Покрий  нас  Бог  —  і
без  прогалин!!

...Намісник  фарб!
от  шнапс!  —
ув  резонанс
ввійшов
із  Сонцем  —
над  загалом
душа-велосипед
з’їзджала...
трималася  —  за  те  що
малювала

ревно  корона
світла
витікала
стікала
в  нижчість
по  тім  і  море  з  фар
втекло  у  Вишність...

А  все  ж  —  навпроти!
нюхайте  ви!
готові  сидите,
із  зготовленими  «шпротами»...
Тут  «жуля»  вам...

не  ощаслививсь  той...
ніразу:
хто  вкручував  велику  фразу
з’явилася  велика  сила
що  його  разом  й  закрутила...

і  ви  ж  не  яскраві  як  слухач!
це  сидите?  —
спите,  малі  зарази!
да  вряди  ж  вигулькне  у  кого
що  й  спіниться  все  слово  —«Гоголь»...

ваш  розум  віч-на-віч  —
зустрівся  —  у  резонансах
і  новився  великим
радіусом  дії...
невтопленик  каже,  що  десь  добродій:
чим  добро  діє.

Ба!!
звивиста  зала
генія  —  пукалки  злизала  (  хотів  —
«пікалки»  часу...
теж  не  Богу  слава);
і  роз’яснилося  допоки
що  підійшла  не  з  того  боку

в  пустелю  це  сказала,  Зала,
і  не  вернулась...
Богом  не  сказалось?
сказалось  —
так  не  Богом?


...І  от  монах,  чистіший  водососа!
хто?  —  побачив  як
і  з  чим  до  нього  лізуть  —
почув  пливун,  що  його  зносить...
немов  розпеченим  залізом
пройшов  як  Дух  чрез  добродіїв
і  в  сході  сонця  виплюнув  із  кров’ю
саван  черніння  —
у  резонансі  з  любов’ю
мов  Слово:
сяйноперше!
з  невідомим  радіусом  дії...

Ба!  хвиля  моря  набігала  —
і  корабель...

Р.  S.
Прийде...  щось  із  тверезого…

1996

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882446
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.07.2020


Глибини християнства


І  вершина  мети,  і  засіб  —  любов  Божественна.
«Святі  споглядають  не  лише  заради  божественної  любові  (це  —  мета!),  але  і  нею  —  як  засобом.

Споглядання  передбачає  не  лише  добродійність  любові  і  звище  даровані  нам  дари  Розуму  і  Мудрості,  які  без  любові  в  душі  не  існують».  (  Жак  Марітен,  «Метафізика  і  містика»,  ж.  «Путь»,  1925  р.).
«Справа  —  ...  в  любові  піднестись  над  всім  тварним,  щоб  під  божественною  дією,  відрікшись  від  себе  і  всього  в  світі,  піднестись  любов’ю...  до  найвищого  зверхприроднього  пізнання...  і  там  преобразитись  в  Богові.  ...«Я  двері,  —  сказав  Він  (Христос),  —  хто  мною  ввійде...  пашу  знайде»...  «...душа  насичується  Богом  своїм».  (Там  само).

«Молодий!  (  Це  ти  молодий?  Молодий  я  —  ламав  на  матеріал  все  до  коліна…).  Якщо  не  подолаєш  Огнем  Всепоїдаючим  в  собі  адамову  людину  і  людину  в  загальному  і  не  внесеш  бадьорість  в  реальному  —  допомогою  (не  створиш  нову  людину  і  світ),  не  назвуть  тебе  убивцею  чи  руйначем,  як  було  з  Моцартом,  то  ти  не  подолаєш  навіть  недоліки  самого  жанру!  
Не  вирвавшись  —  проб’єш  закультуреність??  Ти  «покійний»  в  перехідний  період…
Інформзомбі  захлюпне  тебе,  як  вода-ментал  —  святу  душу  Давида!  
Т.з.  «попсою»  зараз  відбувається  похорон  мільйонів  талантів  у  містах  всього  світу…  Це  знаєте??»  (І.Ш.  про  молодих).
 
Істинне  християнство  —  парадоксальним  є,  сице  геніальним  від  початку  —  з’єднує  протилежності  в  Христі  Ісусі  і  в  кожнім  носії  Його...  

Ось  тому  Христова  Церква  —  вперед  і  назад  —  є  на  всі  віки  спасіння  світу...  та  нині  несмілива  в  цім!

Людині  потрібно  умудритись!  Іншого  —  нема.  Що  в  о.  Софронія  «Силуан»,  в  творах  св.  Силуана,  Великого  Серафима  Саровського,  що  в  Паскаля,  —  те  і  в  творців  художніх  й  водночас  високої  культури  розуму:  умудритись!..  Душа  не  знає  безодень  серця  духовного...  Людина  не  знає  свого  глибинного  серця,  лиш  —  Бог.  «Пізнай  себе».  —  Пізнаєш  і  Бога  й  все.

Вам  ці  три  слова  —  не  сигнал?  «Людині  потрібно  умудритись».  
Не  спите?  Як  хтось  непідйомні  речі  духа  і  думки  поруч  вергає  та  й  піднімає  —  справжнім  же  легше  дихати  стає...  хтось  от  піднімає  плиту,  що  тиснула  на  всіх  й  все...  і  розуміють:  наскільки  це  вагомим  є!..
 

Геніальним  —  досить  півслова...  й  чують  надприродно:  «це  —  т  е».  
Хтось  —  нарешті  прорвавсь...  Впізнають  зразу  ж.
Високі  дерева  бачать  одне  другого  і  кивають  привітно.
Захмарний  збагачує  тільки  захмарного,  зготовленого  Христом...
«Тільки  в  глибині  нашого  Я,  в  глибині  серця,  стає  можливим  дійсне  реальне  доторкання  до  Божества,  справжній  досвід,  без  якого  нема  релігії  і  етики».
«Євангеліє  без  зупину  стверджує,  що  серце  є  орган  для  сприйняття  Божественного  Слова  і  дару  Святого  Духа  (звернем  увагу!),  в  нього  проливається  божественна  любов.  І  це  торкання  з  Божеством  можливе  тому,  що  в  серці  людини  є  така  ж  таємнича  глибина,  як  і  в  серці  Божества.  Тут  розкривається  весь  смисл  виразу  «образ  і  подоба  Божа»...  тут  одна  глибина  відображує  іншу...  Потрібно  бути  самому  глибоким,  щоб  почути  таємничу  глибину».  (Б.П.  Вишеслав-цев.  «Значення  серця  в  релігії»,  ж.  «Путь»,  1925  р.)

Вам  відомо  із  глибини  серця,  що  я  подавав  дійсне  знання  з  живого  досвіду:

1  —  як  «для  чистого  все  чисте»  —  «для  геніального  все  геніальне»:  і  Бог,  і  —  те,  що  просвічує  в  творінні,  за  подобою:  подібне  тягнеться  до  подібного...
2  —  «людина  створена  для  щастя,  як  птах  для  польоту».

Коли  ж  я  мовлю,  що  це  просто  є  —  геніальність  і  вічне  щастя  з  Христом  і  Богоматір’ю  —  то  ніхто,  крім  вірних  читачів,  навіть  не  допускає  цього.  І  тим  себе  провалюють  в  провінційність  (бо  не  провінційність  —  чим  ближче  до  Христа-Центру  ума  і  любові...).  

Там  не  так  важко  творити,  як  нелегко  туди    втрапити:  не  дасть  Бог  —  то  неможливо...
В  серце  дається  мудрість  від  Премудрості  —  світлом  розуму  Христа:  інтуїція,  просвіти  осяянь,  здогадки,  усвідомлення,  правильність  вирішень,  врешті  со-вість  і  надпровідність  —  і  повернення  удач!
Тобто  натхнення,  захват,  любов,  воля  і  звільнення  від  тя-жкого  земного,  ведення  благодаттю:  вічне  щастя!  яке  не  меркне!

Маєте  вибір:  або  зовсім  забути  про  вічне  щастя  (до  цього  зло  світове  схиляє,  та  не  згоджується  серце  живе...),  або  рішучо  прийняти  Христа  й  зробити  церковною  свідо-мість  і  волю!  —  прийняти  всі  (!!)  церковні  таїнства.

Рішучість  —  на  першому  місці  поставлена  досвідченими...    також  мною!
Дайте  спокій  скоробагатькам;  ще  позавчора  не  було  так  чітко  це:  Він  їх  регулюватиме.

Що  раніше,  те  і  сьогодні:  хід  через  протилежності  і  далі  переплавлюванням  духом  «до  зірок»:  стяжання  благодаті  Духа  Святого  й  набуття  премудрості  Божої  і  розуму  небесного,  Христового.
Як?  Постом  і  молитвою.  Таїнствами.  Творчістю.  Пам’яттю-любов’ю  Христа  постійною.  

Різниця  з  іншими  релігіями  найсуттєвіша  —  Христос  у  воскресіння  спасе  і  тіло!  Буде  воно  новоякісним,  у  Христовім  тілі  вічнім.
Нема  молитви  —  серйозний  не  говоритиме  далі  з  незнайкою.  А  поет  Давид  —  з  жодним.

Без  постів  і  молитви?  Церква  —  це  найперше  молитва,  живе  мистецтво  всіх  мистецтв.
Ви  здогадались:  Премудрість  і  Любов  —  два  крила,  ними  в  нас  проявляється  Бог.
Найвирішальнішими  є:  вклоніння,  покаяння,  щире  благоговіння  і  наполеглива  пам’ять-любов  у  молитвах  глибинним  серцем.  
Дух  Святий  прийде,  все  нагадає  і  всьому  навчить...
Амінь  і  амінь.

16.08.2011

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882343
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 10.07.2020


я радію тому…

*      *      *


                         Господу  Ісусу  Христу
                         і  Богородиці  присвячується


я  радію  тому
добре  знаю
як  потоки  неба
вибирають
нас
як  ми  їх  
також  вибираєм...


так  нас  й  вибиратимуть
із  рідних
птиці
вийняті  з
небесних  трас
поки  в  світлі  —
день  наш  не  погас


я  радію  тим
що  добре  знаю
Хто  нас  полюбив
і  вибирає
й  слово  як  сльоза
стече
в  серця
не  раз
раз  —  любов  та  вибрала
вибирає  нас...

10.07.2020,
ранок

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882340
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.07.2020


Приварюся до Бога до дзвону й дерев

*      *      *


Приварюся  до  Бога  
                                             до  дзвону  й  дерев
як  Антоній  до  риб
                         тут  любов  —
                         й  ти  новий...
Більш  живий  в  Бозі
знає  де  менше  живий
як  менш  любить  хто  Бога  —
себе  віддере


відпливають  світи
чомусь  бачу  —  нецільні
і  США
і  РФ

й  ставлю  зірочку  в  небі*  -
країни,  що
належать  до  сучасності

09.07.2020

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882237
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.07.2020


Ще з 2011 р. : Любов і гумор


                                       Ви  самі  знаєте:  без  любові  нема  чого  зустрічатись,  
                                       обговорювати  Боговгодні  проекти...  Нічого  доброго  
                                       не  вийде  з  того.  Бо  сам  Бог  зцілює  —  у  наднаціональне  і  вище.  
                                                                                                                                                                                                                 І.Ш.


1.  Ви  —  і  любов  і  гумор:  прошу,  познайомтеся

Якщо  у  вас  піднятий  лівий  куточок  уст  —  душевні  енергії  у  вірі  й  любові...  якщо  правий  —  у  знаннях  переважно  (ризикова  ви  людина!  для  ближніх),  якщо  обидва  вгору  —  чудово  схожі  на  Бога  і  на  мене,  і  на  нікому  не  потрібного  відлетілого  буддиста...  а  якщо  обидва  донизу  —  на  бюрократичних  сановників  і  товстосумів,  і  ви  не  потрібні  своїй  коханій,  не  кажучи  про  інших...  не  читайте  ви  мене!  Боротьба  загостриться.
Пораненим  афганцям  допомагає  тільки  любов,  одна  любов!  Так  вони  вдарені.  Мільйонерам  —  і  їхнім  нещасним  друзям  в  грязі-політиці  —  лише  любов  і  гумор...  Можна  їх  повертати  ще  до  життя  справжнього  —  вони  менш  вдарені  цим  віком.  Лиш  одна  геніальна  Ліна  Костенко  сміливо  мовила:  треба  закінчувать  з  брехнею  —  постмодернізм,  пост-постмодернізм,  пост-пост-постмодернізм...  Потрібно:  старто-вий  пістолет  —  і  всі  й  все  —  мов  з  нуля.

Оксана  Пахльовська  сказала:  одиниці  зараз  працюють,  хто  не  зраджував,  —  їх  послухайте.

Успадкована  трагедія-біда:  нез’єднання  Церкви  з  культурою.  Що  тепер?
Ієрархи  —  сито  спасають  себе,  гумор  їм  чи  потрібен?  доотруюються  без  культури!  Кажуть:  йдіть  у  життя  і  завойовуйте  життя  —  спасайте  заблуканих  синів.  Але  це  і  все!  Самі  не  йдуть.  Нічого  в  цім  не  роблять.
Дайте  нам,  —  всі  кажуть,—  всеперемагаючу  життєрадісність  поета  цього,  веселість  духу,  любов,  але  щоб  він  сам  кудись  щезнув  (як  біси  бажають!):  а  то  від  уколів  совісті  нас  рознесе  така  боротьба  істинного  і  неістинного,  що  не  до  любові  і  гумору  стане...  Хай  щезне  —  і  своїм  духом  і  добром  не  тикає  в  ніс  —  що  Христос  є,  і  Христос  євангельськи  прагне  обожіння  людей  і  геройства,  самозреченої  любові!  до  всіх  у  серцях...  Не  спасіння  одних  священників.  І  не  паніки.

І  чим  відрізняється  англійський  витончений  гумор  науковців  від  такого  ж  у  французів?  Запитання  такого  ніхто  не  ставив  ні  разу.  Я  ж  відповім  далі.  Бо  крім  мене    мало  вільних,  звелась  сила  волі  (всі  у  відставанні,  в  часовій  тюрмі...):  не  ставлять  небувалих    запитань,  та  без  них  не  буває  розвитку...

2.  Любов  і  гумор  —  в  правдивій  художності  світу

Почуття  гумору  —  це  передостаннє  
почуття,  яким  володіє  людина...  
                                                       Михайлюк  Микола,  
                                                       однокласник-інтуїтивіст

Порочне  коло  науки  математичної  і  фізичної:  як  те  визначив  шляхетний  (без  скандалів  в  приорітетних  суперечках…)  і  гостро  смисловий  «математик  всіх  часів»  і  універсал  Анрі  Пуанкаре  (Франція):  повинна  бути  вимога,  щоб  всі  математичні  визначення  були  строго  предикатними  (читачеві:  вони  не  повинні  містити  посилань  не  лише  на  визначене  поняття,  але  й  на  множину,  що  його  утримує),  інакше  визначення,  ввівши  новий  елемент,  змінює  тим  самим  склад  цієї  множини,  —  ось  і  виникає  порочне  коло.  Безвихідь  в  земній  логіці.
В  фізиці  є  можливість  введення  конкретизуючих  понять,  вони  є  умовні,  договірні.  При  вищих  одкровеннях  —  перемінюється  все:  наука  є  умовною,  відносно  неправдивою  і  принципово  наперед  заперечуваною  (!),  такий  її  розвиток.  Ніщо  не  вічне,  і  все  умовне  в  деякій  мірі.  Поезія  —  вічна:  на-самперед  являє  мову  з  дійсності    і  —  на  глибині  першу  реальність.  

Фізика  —  не  мова  самої  дійсності,  навпаки,  вона  описова;    вона  є  мова  про  мову  про  мову  і  т.  д.  Ставлю  питання  —  про  Надпарадигму,  вершиність  зміни  наук.  Скільки  людей  зрозуміє  —  про  що  я  кажу?  Двоє  чи  троє.
Вернемось  до  логіки:  це  середина:  неминуча  висота    для  земного,  та  найнижча  —  для  істинно  вищого  плану.

Логіка  —  необхідна  тільки  тому,  що  без  логічного  обґрунтування  ті  дані,  які  отримані  звище,  інтуїтивно  чи  проблисками  генія,  не  вважаються  за  такі,  що  заслуговують  на  довіру.
Отож,  зходження  чи  зіштовхування  двох  полюсів  (вищого  і  земно-нижчого)  в  єдності  збудування  світу  —  принципово  утворює  науки  зовнішні  (до  речі,  і  гумор!),  коли  парадоксально  поєднуються  суто  інтуїтивне  начало,  необхідне  (і  Пуанкаре  вважав  його  за  основу  математичної  науки)  і  логічне,  хоча  сама  наука  не  допускає  повного  аналітичного  обґрунтування...

Гляньте,  це  ж  видно  думками:  у  пошуках  максимальної  цілісності  повноти  (універсуму)  світу  —  хтось  реально  ближче  все-таки  до  інтуїтивного,  синтезного  (хоча  б  за  складом  духу!  за  співдиханням  творчого  духу…),  а  хтось  —  до  аналітичного,  вивіряючого  і  розтлумачуючого.  Та  кілька  світових  вчених  через  те,  аналітичність,  закінчили  самогубством…  Що  теж,  мабуть,  гумор.

Слава  Богу,  при  земному  зіштовхуванні  вищого  з  нижчим  рівнем  —  промислово  утворюється  гумор;  між  математиками,  композиторами,  громадянами,  свійськими  тваринами  —  і  всіма.  Це  відомо.  І  життя,  як  анекдот:  можна  все  життя  сміятися,  якщо  без  Бога.
Євреї  заробляють  собі  гроші  у  цій  промисловості…  

Теоретично  вони  мовлять:  а  що  —  якщо  не  нижче  пояса?  
Гумор  утворюється  безнастанно.  «На  Ваше  запитання  можна  відповісти  лише  усмішкою»,  —  аристократично  і  справедливо  сказано.

Є  не  лише  молитовний  дух  і  духовність,  сходження,  від-
найдене  в  практиці  отців-ченців,  де  основне  —  послух.

Дух,  який  любов’ю  творить,  живонароджує,  єднає  —  парадоксально  —  неєднанне  —  в  поезії  як  в  тут  і  зараз  рожденному  живобогослів’ї,  в  музиці,  в  метафізиці  і  філософії  —  до  сеї  миті  невідоме,  небувале  зовсім…  

Дух  Небесний  один,  але  благодать  різна:  для  ченців  —  одна,  для  священників  —  інша,  для  творців  —  ще  інша…

Не  можна  очікувати,  або  тим  більш  вимагати,  щоб  все  стало  всеоднаковим,  уніфікованим  чи  одноманітним…
Не  дай  Бог,  щоб  —  без  люфта,  свобідності,  гумору.
Гумор  —  і  від  етносів  залежить,  і  від  націй,  і  народів:  і  від  ландшафту...
Чим  відрізняються  способи  освоєнь  єдиної  дійсності,  отже,  і  сам  гумор  англійців  і  французів?

Ці  два  визначні  народи  євроцивілізації  мало  в  чім  співпадали  і  —  завжди  ворогували.  Всього  тут  —  гумор  ландшафтний.
Себто,  з  мене  слід  очікувати  парадоксально-вмістимого  і  тому  перемирюючого  гумору!  
Доречно  тут  нагадати  гумор  святого  Миколая,  великого  чудотворця:  м’який  і  легкий,  високий,  і  дитинний,  і  благословляючий  —  у  діях  дотепних,  з  усмішкою…  бо  в  Миколаєві  Христос-Бог.  Аби  і  англійці,  і  французи,  і  німці,  і  китайці,  і  євреї,  і  слов’яни  прозріли,  що  то  не  моя  робота,  а  Самого  Христа,  Який  живе  любов’ю  і  мудрістю  в  мені.

Пуанкаре  в  суті  мовив,  що  рівняння  Максвелла  —  то  картинна  галерея  не  повязаних  між  собою  явищ  дійсності.  
В  цього  англійця  —  інтуїція,  інтуїтивні  проникнення  і  неминучий  гумор,  певний  склад  мислення,  а  в  француза,  тонкого  мисленням,  —  математична  система,  мертва,  бо  є  підпадання  під  математику  (ось  це  і  доказ  —  що  я  мовив,  прозріваючи  гумор  і  Бога,  а  не,  скажем,  неопозитивізм!..)
А  якби  не  я,  з  м’яким  тоном?  У  вас  коси  дибки  встали  б  при  безперервнім  усміханні  —  якби  взялось  щось  з  невідомого.

Нове  —  що  зовсім  з  незвіданого!  Праведники  промовили:  з  Бога  видіння  і  жах.
А  хто  ж  дає?

Бог  подає  можливості,  люфти  і  імпульси  (!),  молитовне  дерзання  і  також  гумор  геніальний,  всіх  і  все  перемирюючий.  Бо  це  на  шляхах  —  як  находженнях  від  Христа.  Мотив  самих  виходів  до  вищих  висот.
 
Англійський  гумор,  найвишуканіший,  аристократичний,  найвитонченіший,  амбівалентний  (він  здатний  неосяжно  чи  мало  натискуючи  —  і  над  своїм  як  над  чужим  вчинити  необразливий  «висміхон»),  та  і  він  —  далеко  не  безкінечне  Боже  почуття,  що  всіх  всеперемирює,  як  Миколай  або  Бог).

Відчуваю  в  Богові  більше,  аніж  в  Україні  і  Росії.  І  Бога  не  сховати:  Його  любові  і  гумору!
Бо  сам  Бог  зцілює  —  у  наднаціональне  і  вище.

Поезія  французька,  казав  Моцарт,  не  змогла  не  згіршитись  за  такої  розбещеності  музики  і  французів  при  Дворі.  Ніхто  нікуди  не  втече,  причинно-наслідковий  світ.
 Надформному  —  дайте  форму...

Музика  сповзла  до  гостросмислових  опер  і  сюїтизму…  Німець  Глюк  і  італієць  Піччіні  (!)  воювали  партіями  за  французький  вислів  духу  в  Парижі  (!!  —  вморитися  можна)…  За  вплив,  заборону,  партійне  виселення  противників!!  Видно?  Все  —    гумор!..

Есхіл  все  зміг  би,  та  він  —  не  Франція!..  
Есхіл  —  більше  за  світ  і  свій  час!..
Слава  Богу.  Над  всім  —  осяяння  Христом!  

Світло  розуму  Христового  —  над  всіма  множинами,  вони  за  своїми  законами  самовільно  (логічно!)  занурюються  в  пітьму.  Тому  стреміться  —  хто  в  силі  —  до  Христа.  Генія  —  хто  схоче  і  зможе  —  отримуйте.
В  слов’ян  втрачена  повага  не  лише  до  учителя,  художності,  художнього  поета,  але  й  до  наставника  Христового…
 Божі  в  мені  любов  і  гумор.  Неможливо  всерйоз  вилікувать  без  Христа  Ісуса,  Боголюдини,  бо  зцілення  в  більш  вищий  живий  організм  —  у  Нім...  

25.08.2011

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882233
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 09.07.2020


Нить червона


Поета,  що  некнижний...
на  сторінці  не  сховаєш  —
він  вийде  —  й  роги  будуччин
повідбиває!



Він  —  руки  у  Петра  й  Павла
й  Івана,
в  апостолів,
і  його  руки  —
Богом  п’яні  і  пізнані,
прийдуть!



Та  ви  цього  не  взнаєте.
Що  стежка  в  лісі  літньому
співає
обіч
на  стовбурі  світання
одуду!

11.04.2007

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882126
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.07.2020


Слух (на з в у к , що є до порогу реалізації!)


1
Чуєте?
Cлух  і  звук.
Взяти  хоча  б  Тамару  Синявську  (опера)  з  її  рідкісним,  одиничним  інтерв’ю  на  телебаченні  Києва.
Опери  в  Москві  більш  нема.  Є  трішки  в  Києві,  Львові  і  Одесі,  і  можливо,  що  не  стане.
Якщо  не  вдержать  вільних  конкурсів  співаків  і  співачок.
Вдержать  —  виживуть.  

Жахливе  є  це  —  слух  вільний  і  звук.  Звук,  що  є  до  порогу  реалізації!  Світова  культура  стала  без  цього  —  муляжем-симулятором...
Церква  давно  програла  світським  —  весь  відеоряд.  Патріарх  Кирил,  без  справді  нової  церквокультури,  ризикує  загинути,  не  відаючи  основного...
Здригніться  і  самі  собі  дайте  запевнення  —  і  в  слові,  і  в  дусі,  —  що  Ви  втримаєте  посеред  конаючих  звук  і  свій  слух:  Синявська  без  молотка  весь  Київ  переколошматила  б,  аби  заговорила:  про  звук  справжній...  Хоча  вона  і  не  Церква.

Кілька  людей  мають  —  ними  верхотворить  —  церковне  слово  і  голос:  з  слуху,  з  вільного  звуку.
Вам  сяйнуло  що  є  слух  і  —      до  творення  —      звук?

2
Найважливіше-таки  назавжди  —  Покров  Богородиці.  Воістину  —  нема  нічого  дорожчого  за  Заступництво  Богородиці.
Бо  вона  умовляє  навіть  Сина-Бога  свого.  І  просить  за  покинутих.
Вона  посередниця  між  Творцем  і  його  творінням.

Чи  всі  про  це  знають?  Ви  це  знаєте:  Вона  творить  з  Сином.  
А  диявол  не  творить,  він  —  ззовні,  де  всі.  Тобто,  він  є  поліцаєм,  підсіювачем  спокус,  обману.  Далі  —  вполонення  розумів  всіх  обдурених,  зневолення.Так  він  непомітно  обманом  веде  до  технологій  всесвітнього  уряду  і  концентраційного  табору  з  всього  світу.
Як  так?  Просто:  відкинулись  Христа  і  Її  творчості  зсередини  —  маєте  бути  скрученими  ззовні  єдиним  урядом  із  зовнішнім  антихристом-поліцаєм.  

Порядок?  Причім  добровільно.
Десь  вихід  для  свобідних  є?  В  творчості  з  Христовим  духом,  в  Церкві  Христовій.

 Це  знаходження  в  живому  зв’язкові  із  Христом:  в  церквокультурі.  
Самоцінне  це!  —  Христова  просвітлена  нова  культура.  Інше  —  вичерпалось,  дохне...
Що  в  вас  є?  Дух  Небес?
Христос?  —  чи  зовнішні  нанотехнології?

Презентація  книги  «Чи  мені  дихати  не  стидно...»  показала  що?
Працює  і  спрацьовує  одне  тільки  слово  з  художніми  христоцентричними  образами,  —  і  світ  відкрив  рота!  Бо  він  цивілізацією  з’їдається,  стараннями  диявола,  пропадають  всі,  —  а  це  слово  живе...
Знищується  все  і  всі  як  попередні  створення,  з’їдають  і  самі  себе,  —  а  це  живе...  Ще  є  з  ним  дитинне  невинне  первісне  сприйняття...
Нове  —  з  Богородиці  і  Духу  Небесного:  є  конкретність  і  —  любов-пластика...

 Жодних  схем.  Чи  раціо.  Чи  моделей.
Інтелігентного  —  нема.
Друга  Атлантида  —  гине  сама  собою.
Ноосфера  гине:  бруд...  бруд.  Все  є  відеоряд  —  зовнішній  же...  програний.
Звук  —  зсередини!  

Зворотні  зв’язки  де  і  в  чім?  В  поезії,  співі,  мистецтвах  —  від  Христа-Слова.  Справжній  цільний  спів  —  поезія,  «найвищий  поверх».
Зворотній  зв’язок  від  аудиторії  існує.  
 
Друге:  нова  церковна  культура  окремих  творчих  особистостей  є!  Є.
В  усіх  рухах  —  живе.  В  поезії  моїй,  в  ірмологіоні.  В  польотах  на  крилах.  Є  мистецтво,  зв’язок.  І  моральна  сила  є:  зсередини  —  є.

І  справа  не  в  тенденціях  у  світокривих  усвідомленнях,  цих  брудних  міражах,  а  у  нових  підходах,  новизні,  потоках  натхненних  від  Христового  Духа,  новій  творчості.
Бо  світ  вже  непомітно  взятий  в  технології  від  диявола,  до  загибелі.
Сказане  —  не  технології.  

Небесна  ідея  Творця-Христа  дає  напрямок.  Натхнення  —  Богородицею  і  Богом...

3
Чого  не  хочуть  біси,  люди,  що  навчені  бісами,  й  диявол?  Правди.  Будіння  совісті,  того,  що  є  в  поезії.
А  найбільш?  
Простої  правди.
Не  подрібненої,  а  зцілюючої  правди  Богородиці  і  Христа.
Правда  про  четверту  стадію  зцілення  на  шляху  —  блаженство.
Стадія  ця  утримує  і  всі  попередні:
 1)  очищення,  2)  звільнення,  3)  святе  ведення.
Тому  4)  блаженство:  щастя  все  в  Христі  і  Богома-тері.    Є  —  воно.

Як  талант:  як  є  —  то  він  є,  а  як  його  нема  —  то  нема.
І  щастя  теж:  раз  воно  є  —  значить,  все  життя  в  Богородиці  і  Сині-Бозі;  проте  буває,  що  й  талант  є,  та  щастя  нема,  чомусь  нема.  Чому?  —  На  ваш  здогад  гостро  залишаю…
А  чому  під  час  першої  частини  презентації  —  сльози  до  очей  підходили  в  слухачів?
Простота  близького  блаженства  переживається  серцями  й  духом,  а  людина  іще  не  в  тім  стані!  —  ось  від  контрасту  і  сльози…
Чому  я  весь  час  пишу  мов  би  не  на  злобу  дня,  що  гнітить  всіх  в  світі?  Я  поєдную  ніби  не  близькі  один  до  одного  реалії,  при  цьому  йде  вибух  духа  —  звільнення  й  блаженство.
Плакатимуть  від    нісенітниці?
Під  час  моїх  читань  на  літвечорах  в  есересерівськім  Києві  плакали  студентки.  А  чому?
 
Сергій  Ковалевич  їх  запитав:  «Чому  сльози?..»
Вони  сказали:  «Ми  не  думали,  що  в  наш  час  є  ще  така  людина…»
Щось  змінилось?  Нічого  не  змінено.  Ось  —  в  блаженство  від  всіх  таємно  ведуть  Ісус  і  Богородиця  —  ось  що  змінилося!

В  євреїв-мільярдерів  майже  до  кінця  зникли  енергетичні  оболонки  рук,  художники  намалюють  маслом  портрети  —  буде  видно.  Руки  їхні  вигляд  мають  як  в  мерців…
В  деяких  колах  пекла  —  руки  чи  потрібні?  Дияволу  душа  без  лишнього  потрібна.  І  ніхто  серцем  не  вірить  й  не  чує:  я  рятуватиму  євреїв  чи  не  більш  ніж  єврей  ап.  Павло…

Бачите  режисера  М.  Захарова?  Бачите  —  в  78  років?  Кутики  вуст  опущено  донизу  —  розумієте?  Нема  друга  —  підказати  людині,  дорослій  дитині.  Для  цього  мати  цілувала  його,  пестила  і  кохала?  Який  смисл  в  тім,  щоб  заполонити  світ,  а  свою  душу  —  до  пекла?..
Хочете  всі  перемогти  Бога  і  вбити  сам  біблійний  дух?  
Від  квітучого  в  любові  серця  —  і  очі  сяють!  

Тож  в  праведника  обличчя  підняте  щасливо  догори!!  (енергії  догори  в  дитинно-невинної  душі!).  Так  і  до  Давида,  і  після  Давида…  А  особливо  ж  Блаженство  в  мені  —  у  переплавлюючій  душу  й  мене  геніальній  і  юній  Отроковиці-Богині!  Бо  не  служив  і  не  служитиму  нечесним,  лиш  —  Христу  і  Їй,  Божій  Матері.

*      *      *
се  є  тонкість
...а  між  тим
як  синичка:  пінь...  пінь...  пінь...
пінь...
пінь...  срібна  з  Неба
тож  найтоншим  відголоском
срібна  в  серці  волосінь!..
в  усього  з  усім  понижче  крижа:
многоженство
а  від  серця  —  хоч  правців
розтисни:
а  на  тім  кінці
а  на  тім  кінці  —
Блаженство!!!

...не  морочте  все,  сліпці
глухці
проповзаю  —  сядуть  —
відповзаю  —  в  рух  на  ціль  —
а  на  тім  кінці
на  святім  кінці  —
Блаженство!..

Третя  милість,  взяття  грішника  Святим...
...як  чумного,  що  спростивсь
до  зимних  лілій,
на  цей  бік  крижин  —
з  —  це  нічо  собі  —  води!  —
витягне,  за  півгодини  як  ходьби,
білу  плахту  кладе
і  руки  білі:
покладе  тепліш  новіш  на  грішне  тіло
й  сам  Любов  почує  чисту  —
без  борби...
На  серце  —  люби.

...а  між  тим:  баби
мовлять:  взяла  грішного  святим
вела  грішного  святить
а  вже  в  серці,
а  вже  в  серці  всі  мости!
е,  не  бачили  б  в  Росії  та  й  краси
та  й  красоти...
а  цінити  можуть,
й  підвезти...
З  Неба  ж...
з  обдарунком  Неба  —  Ти!
(2005)  

В  Неї  Захаров  як  режисер  —  перепросивсь  було  за  виставу.
Андрій  Вознесенський  сам  чи  здогадався  б?
«Сильні  пишуть  правду…»  Я  і  говорю.
Чому  (вперше!)  все-таки  не  записала  професійна  телекамера  першу  третину  презентації  «Чи  мені  дихати…»?  —  Найвольовитішу  та  найкращу,  —  не  записала  чому??  Інтернет,  вся  електроніка  не  держать  смислового  удару  сильного,  розпливаються,  никнуть,  вимикаються.  Доля  всіх  людей,  що  залежить  від  цього  всім  їхнім  душам,  упала  й  вами  здогадувана.  Що  є  страшніше?
Може,  ви  є  праведні  в  Христі  душі,  які  прямо  оживають  в  передчутті  блаженства  вибраної  душі  іншої?..  
Нехристиянам  чи  не  всім  в  майбутті  не  світить  ніщо.
Цілуйте  Матір  самого  Ісуса  Христа:  моліться  ви  до  Неї!
Дякую.
«Ведь  нет  ничего  более  сложного  для  умного  человека,  чем  быть  простым».  
                                                                                                                                                                                                         (Реут)  
Кажу:  c  т  а  т  и      простим...    великою,  Божою  простотою.
 Видно,  як  євреї  наближують  себе  до  істини  й  не  переступають  кута  глухого,  гинуть.  Їх  чи  не  пожаліти??  

14.10.2011,  Покрова  Божої  Матері

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882125
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 08.07.2020


Зовсім інший



       Поема  духовна,
       сто  вісімдесят  друга


                               Слову  і  Божій  Матері,
                               ще  й  Великому  Іоану,  Хрестителю  Спасителя,
                               з  глибокою  вдячністю
                               присвячується


Куди  кажу  схиліться
ви
думок  не  бриють
глибше  голови
і  косять  всі
вище  трави


мене  Хреститель  було
уловив
де  Джерело
у  хащах  днів
на  дні
і  зойкну  в  серці!  —
не  вгледите  спочатку  й  ви
в  високих
хащах
що  від  голови!


А  як  заснули  ви  —
Дух
чистії  думки
влива
у  Любов  Божу...
О  ви,  з  найглибших  із  Небес,
думки-зірки...
як  хто  прокинувсь
то  зблискують
можливі  рішення  —
це  Любов  Божая!
Мене  не  чули!
Не  чули  цю  Любов  до  кожного,
й  світло  у  Світлі!  —  о!
Бог  так  упада  у  темний
ліс!
І  я  доніс  —
а  що  робить?!  —
й  Сонцю
доніс  —
нехай  вже  й  Сонце  і  зірки
донесуть  Божі
блискавки!
як  фамкають  між  хмарами
дірки!!
й  бризкають  —  води!  —
внизу
і  навпаки!!
о  ошелешені!
о  безум!  —  я  його  ніс
це  безум  Божий!  —  і
упадав
це  Сам  —  у  темний  ліс!..
Й  десниця  Божая  —  права!!
і  засіва
й  ще  —  засіва!
скородить
Боговибрані
огненнії
гучні  слова  —
живи!
що
Бог  сказав
й  що  —  заховав!..
О  як  заснули
ви  —
Дух
чистії  думки
знову  у
Божую  Любов,
да!  як  я  спав!  —
без  снів
без  мрякоти,
мене  лиш  —  хто
могли  —  карали
посеред  спуску
відбирали
найкращії  думки  —
куди  несеш  —  це
бо  хто  ти?
О  Ти,  душе  Святий!
ліпше  би
цілував  мене
у  тім  неявленні
в  тій  точці!
а  мусів  я
ще  і  її
нести...
всю  правду  —  донести!!

06.07.2020,
Київ

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882038
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.07.2020


Дуже добрий Іоан Предтеча!!

                               Деякі  основи


Дуже  м’який,  сердечний  і  глибоко  смиренний  —  св.  Іоан  Предтеча.
Дуже  добрий!!
Поїдьте  в  Унів  в  Лавру  Успіння  Богоматері  і  пізнаєте  реальну  і  повну  присутність  Неба  і  Її,  в  храмі.  Жодної  молекули  оцього  світу,  жодного  протягу  світського.
Любов  духовна  —  мета  і  присутність,  вона  не  щезає  ніколи,  а  відновлюється  від  сили  до  сили,  любов  до  Христа  і  Марії.
Молитва  —  єдине  і  найперше,  чим  цікавляться,  радіючи,  священники  і  ченці,  і  ще  ніби  монахи  в  миру  —  практикуючі  митці  Церкви.  Індикатор  вона:  скажете  не  цілюще  слово  —  поруйнуєте  своїми  руками  свою  молитву.
Не  завважите  смиренно  на  добро  ближньому,  аби  ніби-то  зберегти  достойництво  своє,  —  втратите  безвидну  або  й  навіть  чисту  молитву…  І  навчитесь.  Церква  зважає  на  рівень  підготовленості  людей.  Мудро  подає  вчення  Христа:  початківцям  —  тільки  перший  рівень,  щоб  не  відштовхнути  (не  злякати),  середнім  —  їхній  рівень  вимог  і  знань,  а  близьким  до  досконалості  —  розкриття  (чи  саморозкриття  Тройцею)  най-вищих  рівнів  одкровень  та  духоусвідомлень…  Молитвами  Богородиці  ми  тільки  й  рухаємось,  навчаємось  і  дозріваємо,  й  випробовуємось  —  і  Її  любов’ю  спасаємось!

Дуже  скоро  деякі  люди  перестануть  розуміти  чи  відчувати,  про  що  я  мовлю.  Їм  видасться  це  за  «кітч».  Не  утвориться  орган  сприйняття…

Св.  Силуана  почитайте:  якість  сили  духу  подається  без  «діалектики»,
інколи  навіть  без  «лінгвістичного  каналу»…
а  самою  атмосферою.  Якщо  ж  змога  —  втримайте,
зкультивуйте  чи  застосуйте  в  житті.

Мозок  не  має  самоідентичності  чистого  пізнання,  ні  в  аспекті  динаміки,  ні  статики.  Земним  блукаючим  розумом  не  мають  опертя;  умудрені  і  не  довіряють  йому,  тримаючись  Христа.  Крайність,  яка  протилежна  блуканням,  —  це  відсутність  мислення  вільного.  Перманентне  здичавіння  світу.  Людський  розум  оправдовує  себе,  по  всіх  те  видно,  —  не  Христа-Бога.
 
Чи  ми  зупинятимемо  увагу  на  іменах,  що  їх  не  стане  через  два  роки?
Очистіться.  Влаштуйте  себе  в  Богові:  це  багато,  в  цім  все.
Моліться,  хоча  б  середньо,  —  перед  читанням.  І  —  опісля;  звільнені  елементи  виструнчаться.  Мати  бачить.  Це  на  збудування  ваше  в  Христі.
Слава  Ісусу  Христу.

11.09.2010,  Усічення  глави  Хрестителя

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882035
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 07.07.2020


З 2010 р. : Сила Духу Небесного


А  що  в  нас  очі  до  земних  дрібниць,
Були  прип’яті...  
                             «Божественна  комедія»,Чист.,  п.19

Генії  приходять  до  своїх  носіїв  в  найрозбитіших  умовах:  у  відчаї.  
                                                                                                                                             Стаття  «Небо  і  поет»

1.  Підготовче
Кожен,  хто  пробував  іти  за  моїм  диханням  духу,  отримував  також  небувалу  гімнастику  для  мислення.  Неприйняття  Святого  Духу  всім  світом  —  єдина  вимога  надвіталізму  (земних  енергій)  двох  останніх  століть.  Суть:  або  здобування  ду-хом  Святого  Духу  —  або  вполонення  густим  плином  століть  («спільна  могила»  в  Каббалі).

Так,  виховання  серця  —  початок  в  правдивих  традиціях.  Щодо  дітей,  і  щодо  талантів,  і  щодо  духовного  шляху.  Далі  —  або  здобування  Духа  Святого  духом  в  серці  (центр  і  стиль  іпо-стасної  особи!),  або  душевність  пливка  й  нетвереза,  бо  зазнає  впливів  хитродиявольських  із  віталізованих  розумом  при-страстей  —  і  тому  манерність,  несправжність:  упадкове  спрямування  мислення  із  серцем  захолодженим  й  нечулою  совістю,  майже  без  духу  чи  з  малорозвиненою  здатністю…  

Задумайтесь,  хто  може,  чи  відчуйте,  як  хто  здатний.  Бо  ін-акше  олживі  цінності  вполонять  та  завоюють  вас,  як  нині  молодь,  —  не  дари  Духу,  не  чисте  пізнання  й  синтез  висот  із  натхнення.  Ні.  Навпаки  все:  бажання  швидких  грошей,  аналітичне  мислення  й  секс,  у  страху  не  встигнути  набратись  сього  земного,  скажемо  «добра»,  —  прес  стадного  нинішнього  хворіння,  жахливого  —  без  виходу.

Ясно?  Зброя  основна  —  сила  духу  з  Духом,  не  інтелект  отемнено-«глупий»,  а  висота  духу  і  духовна  проникливість.  Бути  в  Духові  Небесному,  в  молитві,  у  стані  духу  покаянно-молитовному.
Вільний  вибір:  прийняття  зброї  Духу  і  Христа  всупереч  оманливому  світу  —  чи  прийняття  полону  хитрого  Негідника  старого,  який  поступово  пролазить,  знезброює,  дорозслаблює,  душить.

Змінити  думки  без  зміни  волі  до  сили  Духу  й  доброго  Спаса  неможливо,  така  природа:  спочатку  вдається,  з  Божою  поміччю,  змінити  волю  до  добра,  потім  повільно  змінюється  мислення  —  для  очищення,  заспокоєння  і  заведення  під  контроль  в  серце.  І  найвища  і  остання  перемога  —  над  своїм  розумом  в  серці,  де  Бог.
Вся  сила  й  допомога  —  в  смиренному  серці.  Та  геній  подає  руку  допомоги  мисленню  людей  усього  світу,  де  нині  воно  є  —  в  голові.  Весь  світ  робить  навпаки:  майже  весь…  Відчуйте,  або  задумайтесь  глибочезно  —  в  серці  аж.  
Диявол  не  любить  за  це  мене,  юніючого  силами  любові,  —  старий  відомий  Негідник.  Реально  ж  хто  допоможе  молоді?
Чому  не  пускаюсь  сили  й  зріння  Духу  в  серці?  Міра  є  в  силі  віри  —  і  в  допомозі  мисленню  в  головах.  Основне  —  вся  влада  не  моя,  а  Бога.  І  тому  слава  Богу.

2.  Головна  частина
Не  тільки  застарілу  матрицю  СРСР  викиньте  (хто  щасли-вим  хоче  буть  і  в  державі),  бажано  викинути  те,  що  неправдиво  знали  до  цього.

У  великих  необов’язково,  а  у  геніальних  композиторів  і  поетів  —  справа,  як  в  Божих  святих:  вони  всім  стають  потрібні,  а  їм  —  ніщо  не  потрібне,  крім  Бога!
І  чим  яскравішим  стає  їх  внутрішній  світ,  любов’ю  спонуканий,  тим  непринаднішим  постає  для  них  світ  зовнішній.  Терпиться  просто  як  неминуче  зло.

Світ  упалий  і  підмінена  культура,  бо  вона  ж  і  без  спільної  мови  нині  —  нісенітниця.  

А  вихід,  тобто  динаміка,  рух  —  отим  одиницям,  мова  яких  —  сучасна  завжди  і,  юніючи-днюючи  вперед  (як  мова  Псалмів),  найактуальніша  тепер  і  навіки  —  в  динамічному  кидкові.  Й  статично  ясніючи  парадоксально  у  загадковому  Богові,  —  тому  рівноважна  й  здорова.  (Тут  про-шу  проникнення  духом;  ситуація  —  моліться  Богу,  хто  хоче.)

Почнем  просто.  Насправді  мрія  критика  —  спочатку  співдихати,  окріпнувши  духо-молитовним  чином,  терпіти  ясне  співквітування-співзвуччя  в  повноті  щастя,  вже  являючи  поміч,  до  кісток  проникаючи  оголеним  волоссям  свідомості  —  в  самий  центр,  в  дух  твору  (услід  духовним  проникненням  з  Духом!).  

Добре  лиш  тим,  хто  обожнює  справжню  гімнастику  в  мисленнях.  

Ну  так,  та  заспокойтесь,  це  ще  не  Мати  Сина  Божого.  У  неї  38  екзаменів  на  двох  рядочках  —  на  рівнім  міс-ці…  (В  усіх  зразу  напрямках  екзамени).

Ура!  Співтворячи  і  ясніючи  для  себе,  він,  хто  вчить  мислити  (тому  його  заносить  —  єдність!..),  здоровіє  та  тому  й  неминуче  любить  і  благословляє  вже  всю  твар,  спасаючись,  та  тому  розкриває  цю  твар  як  творіння  Боже!  Не  готовий  навіть  для  того.
Ви  не  будьте  сектантами  хоч  у  свідомості,  чи  нездалі?  —  поки  не  розкриєш,  то  належно  й  відчутно  й  не  спасешся,  якщо  ти  не  спасешся  —  то  не  виявиться  те  як  слід.
 Кажуть:  нарешті  хтось  це  вже  сказав!  І  діло  Боже  крайньо  втілити  —  і  живим  остатись,  радше.
Так  радіють,  як  вчені  в  Києві:  у  відведені  години.  
Й  застарілим  —  відоме  підперти;  і  юніючим  —  до  «майбутнього»  протиснутись.  

Вернемось  до  геніальних.  На  злеті  зрілого  періоду  цей  геній,  як  здогадуєтесь,  зовсім  не  може  мати  нічого  спільного  із  сучасністю.
 
Прокиньтесь.  Бо  кричатимете,  як  протестанти:  «Прокиньтесь!»  —  маючи  про  Шевчука,  проте  не  стрівши  духу  Шевчука  —  у  творах-дороговказах.
Тому  і  Мати  Божа  —  буде  як  нерідне,  як  відлякування  буде.  

Як  Гоголя  і  не  читають,  і  не  прочитали  (і  не  прочитали  сучасники  його,  і  нинішні...).
Так  талант  не  може  бути  з  кон’юнктурою  політики.  Так  геній  не  з  сучасністю  (не  з  «найактуальнішим-найпотребнішим-найсьогочаснішим»),  сучасність  —  глуха  до  нього.  
«Злоба  дня»  —  це  зло,  що  несумісне  з  генієм.  Носій  генія  —  з  віками,  з  вічністю!  «Не  бійтесь»,  —  Бог-Слово  казав;  чого  так  боїтесь?  вам  загрожує  геніальність?..

Сучасність  —  з  деяких  боків  і  строків  —  непотрібною  виявляється:  в  критика  коси  дибки  стали  б  на  голові  —  від  перспектив  такого  діяння-богозріння,  універсальної  сили  Божої  бачення,  за  нею  —  правда  Отця  і  Сина  й  Духа:  так  і  Бог  бачить!..
Бачення  ж  —  спільно-єдине  в  Богові  геніального  оспіву-вача  Бога,  Його  Матері.
 Вкусіть  себе.  Справа  від  того  велика?  
Моліться  і  будьте  чесними:  тварна  природа  цього  не  виносить.  
Моліться.  І  чистіться,  банально  кажучи.  Інакше  себе  й  сучасне  забовкуєте.

Просте  шаленство  й  небесне  безумство  отримує  критик:  єдність  через  Бога  всього  художньо-цілого  відкриття,  що  підсвічується  всіма  кінцями  твору  в  органічній  єдності.

Що  ж,  а  як  із  тимчасового  в  прорив?  —  не  відірвано  в  повітрі  зависнувши,  а  із  своїми  коренями  в  землю  й  в  небо,  творчістю…  Це  ж  не  кар’єра,  —  мучеництво  за  одкровення.  Дух.  Реалізм  не  магічний,  Духовий.  Христовий  плідний…  Слава  Матері  Сина  Божого!


3.  «В  думках  про  це  не  вимовиш    т  о  г  о»  
                                                                   «Божественна  комедія»,  Чист.,  п.23

В  цьому  змислі  італійська  і  російська  мова  «не  звучать».  Окликуйте  —  чуйте  серцем…
Що  є  український  поет  —  як  тільки  не  глиб  української  мови  як  мови  людської??  Недуховна,  магічна  Вовчок?  Нема  в  ній  повноти.  Відьма.  
Один  дух!  —  і  Христовий  Дух  —  спасають  мене,  відкриттями.  І  що  ж?  
Тотально  набитий  дияволом  надвіталізм  світу  —  проти  нас,  Духових  і  Христових.

Набиває  диявол  ним  всіх:  це  основний  процес.  Одиниці  чують  звільнення.  І  це  не  абстракція!  Наприклад,  задля  чуття  голу  і  мислень  в  полі  —  хоча  поблизу  нема  нічого  з  духу,  а  тільки  ступілі  ноги  й  горіння  сонячного  сплетіння  —  німецький  футболіст,  турок  за  походженням,  звільнюється  для
(!)  мислення  відчуваннями  у  нутрі  своєму  музики  рідної:  турецької…(!)  
На  цім  чемпіонаті.

Світ  заганяють  в  наркотизм  віталу.  Свого  роду  наркотик.  На  вас  заробляють,  починаючи  з  оживляжичків  статевості  естради.  
Диявол  —  одним  гроші  і  повну  смерть,  вам  —  смерть  духовну.  Думайте  серцем.  Проривайтесь!    


З  молодості  усвідомлюю  те,  що  дух  мій  —  особняком  й  внутрішньо  осторонь  світової  поетики  й  на  недоступній  глибині-вишині.  Я  із  себе  створюю  нову  цільну  людину  нової  поезії-музики.
 Геть  підриваю  слизьку  смердючу  світолітературу:  принесу  Христа,  світло.
 
Любов  і  внутрішня  потреба  рухають.  На  славу  Божу!  

10.07.2010

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881643
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 04.07.2020


Діє новизна

     Поема


                                                     Святій  Трійці  присвячується


1

Так  
хто  знає  новизна  пахне  —
правдою
так  й  чекає
але  ж  ні,  побіг  —  це
                 до  правди

Так  хто  чує
новизна
пахне
свіжістю
ну  тепер  більш  ні!  побіг  —
                                             побіг  —  до  Бога!


2

Як  гострякує  
звище  новизна
сотворене
порозсуває
куди  зна
сотворене  —  порозсувається
куди  —
не  зна


слово  вже  рухає  поета
думки
зійшлись  думки  —
порозсувалися  предмети
й  по  всьому
йде
новизни  знак
і  на  усіх  клекоче  —  першизна!


от  встане  —  дух  —  от  —
                                                 вертикалі
прозрінь?  невідань?
що  ось    т  е  —
                                             далі


Може  зірватись
один
аристократизм  —
(вічність  й  до  долу
столика  приб’є,
вставить  в  до-словіє
                   слово  
                             чиєсь...)
—  може  він
взагалі  в  тім  є  ?..


3

До  мене
із-за  повороту
клин  всвідомлення
не  зник  вам  в  роті
щоби  язик  ошерхлий
                                                         взнав
світло  із
Світла!  —
в  тілі  культури  жовтизна.

29.06.2020,
03,  04.07.2020,
Київ

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881639
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.07.2020


Богородиця Марія


Хто  в  морі  не  ходив  —  той  Богу  не  молився.
Хто  в  небі  —  те  ж  саме!
Молитва  —  сіль  всьому:  не  топиться,  не  гниє…  не  розбивається.  Зв'язок  з  Богом!
Монументальна  велич  генія  —  мабуть,  надсильна  молитва:  зв'язок  з  Богом…
Без  молитви  —  ні  кроку,  Церква  так  мовить,  я,  і  багато  з  вас  —  теж.
Краще  бути  молильником,  аніж  вченим  або  філософом…

Як  ти  подав  руку  —  молитвами  щоденними  і  перед  польотом  —  Матері  Божій,  св.  Миколаю,  Христу,  —  тебе  хіба  відштовхнуть?  розіб’єшся?..
«Брешеш,  —  сказав  св.  Миколай  вголос  матросові  в  океані,  який  чипів  довго  на  якомусь  уламку  дерева,  —  не  втопишся…  бо  твоя  мати  на  березі  якраз  оце  молиться  до  мене  за  тебе».  Молитва  матері  —  найнадійніша  справа!
Проте  молитва  —  з  внутрішньої  людини.  США  —  швидше  загинуть,  бо  здавна  розраховують  вже  на  велику  космічно-військову  техніку…  як  і  на  друкування  нічим  не  забезпечених  доларів.  
Їхній  онанізм  не  триватиме  занадто  довго.  І  він  —  протилежність  приходу  до  глибинної  природи  в  людині,  від  чого  американці  втікають  особливо,  причім  —  заразивши  цим  новим  варварством  весь  світ…  
Т.  з.  секуляризм  у  вірі  —  це  ставлення  Бога  на  одному  рівні  з  іншими  предметами,  грошима  або  шопами…
То  хіба  це  глибинне?  
Це  —  молитва  глибинна,  покаяння  і  смирення??

То  все  з  гордощів  стосовно  Матері  Божої…  що  і  всі  протестанти  побачать…  Інші  —  це  теж  побачать.
 

З  його  голосом
можна  зрівнятись  Афону
горомовчанням...
Його  гласом  впадають  води
в  ясність,
Диким  брасом  в  ущелинах
вітри  клечанять...

Її  ікони  плачуть,  говорять,
В  містах  мовкнуть  нараз
гучні  динаміки
Не  можуть  наблизитись
до  Її  родової  Динаміки,
Шал  його  переконливий
як  горе!

Про  зло  всі  хочуть!!—
а  ці  в  любові...  
про  любов
говорять...

Скид!
Заб’ються  унітази!!  унітази!!
Замало  не
тріснула  форма!  Норма!
Гордих  універсальні  бази...
Куди  гордих??
В  23  таке  городив  —
нікому  на  вуха  не  налазе!

 «Можна  з’єднатись  —
технічним  зв’язком  —
технічним  і  лише  —
з  технонами...»

Ніхто  не  в  змозі  заперечить  Її
океанну  Динаміку!
нам  аби  скрутить,  зрівнять,
запалубить  —  сто  поем!  —
хвилі  швидше  здіймуться  горами!
горами!
Так  і  природа!  у  них  заговорить...

Її  голосом  —  вод  упадання  в  ясність
І  його  голосом  —
ущелинам  вітру  клечання
Вони  можуть  дозволити  собі  —
чи  бачено!  —  мовчати...
З  їх  мовчанням  —
ніщо  не  може  зрівнятись!..

Схоже,  вирішили  один  одному
як  би  піддатись...
це  викликає  навіть  неодружених  мовчання
все  і  всіх  мовчання...
бо  що  після  Неї  можна  казати???..

Бог  —
страшна  Динаміка.
Син-Бог  —  улюблений  Початок.


І  як  Вона  мене  спасла??
То  ж  ніщо  і  ніхто  —  такого  самостійника  —  спасти  не  міг!  Дивно  це  і  мені.
Так,  моливсь  я:  поезією  —  більш  спочатку,  а  пізніше  —  молитви  поставив  попереду  поезії  і  творчості:  неспівмірно  більш!

Була  досить  чиста  юність!  (велика  річ!!)  —  але  я  ж  не  жив  з  таким  струшуючим,  потрясаючим  релігійним  почуттям,  як  Моцарт  Вольфганг!!!  Не  горів  настільки  безшелесно!!  —  допоки  Марія,  Мати  Божа,  не  почала  сапою  тихою  спасать  мене.
Ось  що  тепер  важливим  стало.
А  ви  кажете  про  китайців!  
Всі  москвичі  такі  «толерантні»!  —  і  при  тім  майже  всі  вони  несподівано  промовляють:  «О,  вибачаюсь:  я  недостатньо  всередині  кухні  християнських  реалій  розбираюсь».  Чи:  «Зовсім  в  християнстві  не  розбираюсь…».
Жах.  
Жах!!  Ну  —  то  китайці  швидше  за  вас  розберуться!
Бо  молитвенніші  і  гостріші,  бачучі  суто  як  художники  парадоксально  —  швидше  «просічуть»  цей  неймовірний  вибух,  Богородиці  і  поета:  виручальний.

Та  для  лінивих  і  сам  прорив  —  погибельний,  як  факт:  що  Мати  Божа  і  небесний  геній  —  давні  натхненники  цього  поета!  Це  лиш  значення  має…  
Мати  Божа  —  і  поет?!
І,  можливо,  ви  не  зовсім  в  курсі  —  що  то  таке:  що  є  довге  виховання  серця  християнського?..  
Коли  нині  світ  весь  останнє  запитання  виставляє:  чи  може  нова  культура  Христа  постати?  Нема  жодного,  хто  скаже:  так!  це  вже  —  є!
Крім  цього  поета  —  з  довгим  Богоматірним  вихованням  серця:  там  розпочинаються  вже  цілком  неждані  речі.  
Без  Матері  Божої  ходу  зовсім  не  було  —  і  нема.  
Методології  не  ведуть.  А  технологій  не  існує.
Молітесь  і  —  думайте.

Хто  мої  друзі?
Ті,  що  до  сього  дня  ген  височенно  утримуються  у  небі:  чемпіони  всіх  країн,  США,  Європи  ,  —  і  світу  теж...  в  них    тисяча  видів  зору!!  —  якщо  здогадуєтеся...
Творчі  співаки  й  співачки,  режисери-новатори,  унікуми-лауреати  і  дочки-сини  Єдиної  Матері.  
Їх  усіх  тримає  і  тисяча  видів  зору,  цим  і  тримаються  в  небі  й  мовчазно  в  Христі  Ісусі,  —  і  таємниця  їх  утримує  —  Мати  Сина  Божого...

Поети  і  священники,  сини  царськосвященницькі,  свобідні  в  Христі  і  волі  й  Царстві  Духа  Небесного  з  Отцем  всього,  а  також  могутні  молитвеники-ченці.
І  учні,  яких  давно  веде  благодать,  бо  вони  чимось  кращі  за  мене:  їх  наперехід  остерігаються  волоцюги,  державні  злодії,  узаконені  корупціонери,  бо  вони  їх  бачать  наскрізь;  на  них  моляться  немічні  і  залишені  всіма!!..

Справа  —  у  Переможниці  останніх  часів,  святій  Матері  Божій.

6.08.2011

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881467
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 02.07.2020


Бог і Богородиця — і послухайте



         Поема


                               Богородиці  Діві
                               і  Господу  Ісусу  присвячується


1

ось  це
розплав
опівдні  —
царськість
а  надечір’ям  —
свіжість.
Як  це
нагадує  Її
любов  і  ніжність!!



яка  тут  влада?
автомобільні  гази  —  в  ладан*
вселюдські  гази  —  в  ладан
і  владні  гази  —
в  ладан!
Дивлюся  серцем:
де  над  мною  влада?



і  я  весь  —  небо
і  весь  —  серце
думок  по  мені  —  камнепади!
за  те  що  я  літав  —
найперше  —  «з  перцем»  —
і  друге  —  те  що  я  не  падав
літав  й  не  падав
і  золотий  пилок
торкався  Її
серця
мов  Бог  струсив
                               мене  до  правди


2

тепер  потопчуть
от  тепер  —  вже  камнепади
а  надвечір’ям  —  свіжість
а  це  по  серцю  —  прямо  Її  ніжність!!
о  липи!  мов  падають  —  до  педальованих
                               обніжків


3

Копаю  вглиб
це  ввись  копаю
і  все
що  любить  і  кохає
те  все  мене  до  Джерела
спрямляє

поезія  до-слівна
лиш  —  світає...



а  чиє  серце
Джерело  кохає
серце  горить  —
душа  палає
наш  Бог  таїна
і  душа  —  таїна
і  то  по-божому
співають
солов’їно
мені  —  без  слів!
кохають  мовчки    т  е
серцями
безслівна  є  поезія
ще  лиш  —
світає...



дитя  природи  так  спокійно
засинає


і  от  говорить  Бог
життя  —  таїна
і  Він  все  знає

27,28.06.2020,
Київ
*-  відома  віруючим  трансмутація  запахів  благодаттю

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881454
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.07.2020