| Сторінки (18/1741): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 | » |
Сину Божому, Христу,
Іпостасі Отчій
в любові присвячується
як твій погляд
знаходить мене —
ти красива
невже світ цей — слІпіть
інший світ що є в нас
так єднає й не зліплює
він є більшим
за щастя зливи!!
Тільки ми аж веселі
і в тьмі посвітлілі
а цей світ є десь нижче
як під сонцем
земля
аж в тілах що зомлілі
у відчутній неліпоті і в отягчілому тілі
і прихряпують їх ресторани
і цей біль йдуть ці рани
І на те то є Бог
щоб була
до незцілених жалість
і дає на це сили і в серці, любовні ці сили,
і душевнії сили —
щоб світи ці нас не роздушили
бо без Бога вони б то змішались
Тож твій погляд знаходить мене —
й ти —
красива!
і неясні світи прийняли б щось від нас
бо є Бог в Своїх Силах
і це їм понад силу
і ця Вічність — не час
час не гріх
а ось Вічність — то в нас
28.05.2023, після Літургії,
Київ — третій вибір Богородиці
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984592
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.05.2023
Сину-Слову Божому
і Матері-Діві Божій
з любовʼю присвячується
Коли ще Києва
і не було —
вже все було про Київ…
Вже все було
про русичів й полки їх…
Бо ж була Зірка!
й небо зайнялось!
й ще не було дверей
й були одвірки
і в небо із одвірків
ці погляди! — й чіплялись зірко!
Що ви без віри?
Навага добрих?
Навага добрих — побіжить
без шкіри
ще серце б’ється?
Природна добрість —
це
засіб помилятися без міри!
бо без віри
і покажіть яка це ваша віра??
Коней навскач ловити? —
й жінок так полюбити?
наскочити на Візантію —
щоб Візантію погубити??
Що ж! — була й Зірка!!
що дозволяла травами ходити.
Про що ви здатні ще
заговорити?
Небо любити?
серце очистилось?
І там є ріки, там вже
віра??
Навіки!
Що — як сковзались всі —
приходило —
навіки?
Тепер Київ — навіки!!
І ще ж є я,
і ще весь світ — в пів міри!..
І те, що мене
променем —
наважила
тут Зірка
Вона —
за нею й я! —
назад й вперед
часом і простором — от — на Велику Церкву —
цінний як промінь —
що вкинув мимовільно вимір —
й це не змеркне!!
і це є Церква…
як хочете ув цьому бути — ви! розквітлі!
то ви й купайтесь у принесеному
світлі
от, вовнярі, — ви й роздягайтеся!
та й розбирайтеся… у світлі!..
Це я й до Неба
цільно потягнуся
ще й усміхаючись — в привіті!!
27.05.2023,
Київ — третій вибір Богородиці
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984471
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.05.2023
Святій Трійці
із Святою Богородицею
в тремтінні
присвячується
Я ту сторінку літератур-
світів уставив дибки
яка лежала у світів
і витікала з голови
і не природа головне
послухайте
і чуйте — ви!
інакше Гулівер
й не вирвав би світ
із трави
хай без Христа лежали б дикі
і вас попалює насіння —
Любов Його — і йду
за Вознесінням!!!
Серце — й трава
і вивільняю
і вивільняюся — і дихаю
вогненним сим насінням!!
іду за Божим Вознесінням
хай в морі — йду —
на ви
сліпці! ви — ісповідники трави!!
І в Ойкумені
Свіфт — чи потрібен?
В нас — горить Владика
й задерлось догори —
створіння
дике й многолике
у морі
йде безкриле
стоязике
і валить дим
і Звір йде во язИках!!
26.05.2023, післясвято
Господнього Вознесіння,
Київ — третій вибір Богородиці
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984362
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.05.2023
Святій Трійці
із Святою Богоматірʼю
з тремтінням
присвячується
в мить кожну — може прилетіти
прилітає
пташка
дрібна
й
велика
горлиці подібна
й
невелика
і світ її цілує лик до лику (!!)
й на ній тримається
трава
поіменована як
«кашка»
одна дебела —
а без промінчиків
і зовсім невесела
і чую серцем
невеселі вельми села
в дебелості і скажуть мені й
серцю — «Киш!!»
і все що було —
в чуді слова відлетиш!
а згодом в жалях — райськи
прилетиш
граючись з Богом одним лиш (!!) —
якщо
дебелим стане важко
жалів протяжних
весела не усім їм заспіва…
23.05.2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984361
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.05.2023
Хто коли виніс
пісню безсмертя
овальну
високу? —
Ліс таки виніс — нам
сердечную сойку
з грудних її бачень
і зойків
все ще нічого
бач серце так
прагне високе
в високих
і — лащаться
бачення соки…
Боже!
вслід благослови
в мені
в мені-Тобі —
Собі
і сойку!..
22.05.2023, свято
чудотворця великого Миколая
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984283
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.05.2023
* * *
Треба ж!
Тротуару так зареготіти!
Сильний і теплий вітер!
Каштенята облопочують
так лижуть
вітер
ковз — й
дівчині
звихрили
на плечах
коси й квіти
от в поезії й летіти
о — як схочеться поезій!
й на
поезії у висоті
летіти…
Паненята, каштенята,
паненята,
насолоджуєтесь і захоплюєтесь,
каштенята, —
перша тонка змірка до Бога
піднята…
20.05.2023,
Київ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984282
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.05.2023
Я кладу на повіншовані тисячоліття і віки
і ери
Вогню пластир!!
Не погаснуть зірочки! — бо загорілись вчасно
й хай! — хоч вискочні — та часті!
і услід ревуть бики
коли їх перестане трясти
і завиє звір —
стомордостоокастий
бачачи тих
що духа не гасили часто
і дух палили —
відварить локшину
дух не вкрасти…
і все поблискує:
у Дух Всевишній з серця — пальці вкласти!..
діти пролопочуть ще «кастинги-кастинги…»
16.05.2023,
Київ — третій вибір Богородиці
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983403
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.05.2023
І — Слову-Богу
присвячується
Летять в Бозі крила
безсмертні…
Що в Бозі тут всім
озиваються
Лиш словом. — Вони із чола
розпростерті,
Із серця ці крила одверті —
Бо сказано
"Се — Чоловік!" — й не минається…
І струси в них
ходять
і душі здригаються
Величне ні в кого жаги
не питається
із Серця й до серця
безсмертям жага
напувається
І в шали і в грози
здригається розум
й вжахається розум — і все!
й на добро
обертається
мов збачить Незрушного — і не
хитається
пригасли всі шворіньки розуму
розгорілись! від
Вишнього Розуму! —
тоді так — і
Перемагаються!!
Хіба землетрус у мені вибачається? —
Правда з Красою
не в серці
всміхаються??
15.05.2023,
Київ — третій вибір Богородиці
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983277
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.05.2023
* * *
Духу Святому
за любов в свободі синів Божих
любовʼю ж присвячується
Запах стриманий,
благородний,
священичий колір…
Боже,
нащо стільки аристократизму
в бузкові?
зокрема в цьому бузкові?!
Як це вплине
на всю війну з ковід
і мою і Твою перемогу
над ковід?
Боже, Ти так любиш мене
такий любий мені
що залітаєш за мною
й літаєш зі мною?
Як ми зробимо
вріз
в перемогу в війні —
й як хто плакатиме
від щастя
над нашою
перемогою
над війною??
Золотою
святою
Красою?
як ми
злинемо
серцем з Тобою?..
За межею!
Ти Бог — за межею.
11.05.2023,
Київ — третій вибір Богородиці
Христос-Бог
Пресвятій Тройці
із Пресвятою Богородицею
любовʼю присвячується
Небо чисте зранку й поспіль! —
Літо йде веселе!
Перемога!! Випʼєм з тостом —
Ворогів зариєм в селах!
Наїлися? Й проти Бога?
се — червам проходи
в аду — … й в очах. Перемога!!
Перемога!! Перемога!!!
Бо — сказано Богом —
ви в гробу
а ми не знаєм того
тож по вас ми ходим!
Всі — нелюди!!
Бо всі проти Бога —
християни за назвою,
і що знають з того??
Просітеся! трусітеся!
гласом в небо забирайтесь!!
Христос-Бог — Цар і Владика!..
лиш чужих земель цурайтесь!
Курим люльку
в полі дикім,
от! пріч забирайтесь
13.05.2023, свято грізного апостола
Якова;
Київ — третій вибір Богородиці
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983079
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.05.2023
Сяйву слави Отця,
Слову, Богу нашому
з любовʼю присвячується
Мене Огонь вхопив в воді…
так мов єлей
побіг по бороді
по Аароновій
я цю валюту відмічаю
щоби відчули
чий я
й де я
визначально
і погляд Висі безпечальний
мене довів —
привів до чаю
і слабка зірка
як впаде
то хоч ти й згинув —
серце пропікає
й та —
безпечальна!..
12.05.2023,
Київ — третій вибір Богородиці
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982990
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.05.2023
Всецариці і Богородиці Діві Марії
з любовʼю
і трепетанням присвячується
Їсти як мед.
Всотувать — травень, «Шахед»
і мопед!
тільки занадто виносить вперед
ШІ —
а я — навпаки
і зловіте мене!
запрограмованість — незапрограмованих
не здожене!!
Раціозахід — жене
і клене —
Вишній Розум й мене.
Чувати —
чувати —
травень
грізний
чудовий!
тільки занадто виносить вперед!
і підуть між корчі
що наїлись собачої мови
не знають корчів
і себе —
як між кОрчами
Божественне це відчувати…
і між корчами
тут
кого здоженеш:
і між кОрчами тут —
кого здоженеш?!
я вільний!
Дух в Христі розцілує мене
тільки занадто виносить вперед
то і тикаюсь
в Бога
а то й в поверхню
гудять і
їдять Вишній
мед
11.05.2023,
Київ — третій вибір Богородиці
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982905
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.05.2023
Поема
Святій Тройці
зі Святою Богоматірʼю
з любовʼю і наповненням присвячується
Сонце вийде — щоб землю в тобі
закруглять!..
бо такі вже думки
вози з розумом дуже скриплять…
А тепер навпаки
є вже свіжі думки…
але людські думки — вздовж
землі
і затиснуті в часу лещата —
в віки
й вози в тиші цій —
дуже скриплять…
і думки ті болять!!
мені тишу дарує
свята Божа Мати
як те добре! — те
Бог може знати
Він же дав вам! — весна!..
лиш вся — Серце —
й Весна!!
це така Божа Мати…
людям все — Бог як ніби здаля
і здаля
ніби дивиться —
де та земля…
Бог і я — встанем землю в тобі
закруглять!..
до-ре-мікають
мукають
ледве із криками-
риками
дуже в Бога болять
а над всім
нота «ля»
як дитинка…
— як людяність
а чи родинка
та й пісенька…
сама мати земля!
Пласкі душі —
такі і думки…
відсвіт з відсвітів
падає
в світ —
й то є Божі зірки…
а як Бог через мене
хотів би окрилить
думки —
так як Бог — Він
схотів би підняти
просвітити ще
материки!!
плазуни
плазуни
на Тайвань
не до Бога вони
бо все навпаки
й що це з нами?
яка Тиша
мов в храмі —
коли вибухає весна?
чи не так то Весна
є жива, що в мені,
і воскресла Вона??
що Любов — і Вона
Бог і Весна
вийде й сонце
щоб землю в тобі — закруглять
запахтити думки
і триматися дУмки
і — благовонню злітать!!
я сам бачив — яка ж …
і Вона —
Всевесна!!!
Вся — Землі ж — і не
снилась у снах…
В мені
Бог і Весна — встану рано
щоб і сонце котить
встало сонце! —
щоб землю в тобі закруглять
встане місяць — щоб шерехи світу
рівнять…
одна добра щаслива зрадлива
відображує гладь
так то зорі
поодиноко висять
і за гладдю
ще гладь
всі мов дзеркало
Бога відображають й бухтять —
вози з розумом дуже скриплять…
й от! — до строку
що в дві тисячі років
й позадзеркальних то днів —
є!
Бог наш в мені!!!
Най лиш віра у світу…
чи най лиш на дні. —
Сонце ж вийде щоб землю тобі —
закруглять!
одне діло є — вірувать,
інше є — Бога знать!
(знати і не перешкоджати!!)
(як Бог тратиметься у мені
ароматами
і ароматами
Сам Себе і про Себе
мов медом — мене учащати!
і намащати…)
що Він — є
бо — воскрес
що воскреснуть й тупі адресати
і щоночі
й щодня —
свято Вічністю
їх напахчатиме!!!
09.05.2023, ранок;
тепер зайшло на свято Переполовення
Пʼятидесятниці;
Київ — третій вибір Богородиці
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982716
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.05.2023
Святій Трійці
із Святою Богородицею
з любовʼю присвячуєтся
Вічне є в душах дитинних зранку
вічне в святих:
вічне в духовному дзбанку
вічне у сутніснім
в Небі —
вічне в поетах
яких випадково
до тебе…
як в них є потреба
Вічний Архиєпископ
із підзірним — над Звіром
з Рукою і — пальцем з указом
із пальцем вашим* зустрінуться
разом —
з доторком — з вірою
символ єсть віри!!
Божий Син і Отець
нині ходять
в очах і в лиці
і в орлів — Мати-Діва
а Дух — в дня кінці:
молитвою лиш спілкуємось,
ми раз-два —… молодці!!
07.05.2023, з причастям,
Київ — третій вибір Богородиці
* - рука з Вашого серця
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982465
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.05.2023
Зорі, що Бога попереджає,
Марії Діві
з любовʼю присвячується
Роздоллям музики
так підіймається Краса
щоб я писав
як Бог
вказав
Цілує палить сонце
небеса
скраю землі
і хмар нічні цукерки
всяк відсторонюючи ум від табакерки
щоб я тільки писав
як Бог вказав!
Ніяк не відімкнеться
ця Краса
щоб хтось читав
як Бог
в небі писав!
що ум — Краса
06.05.2023, свято Юрія Переможця,
покровителя найкращих сил України;
м. Київ — третій вибір Богородиці
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982320
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.05.2023
Богу-Слову і Марії
Матері-Діві
з любовʼю присвячується
Наш Бог в мені
в натхненні так співав:
«Більш Неба!
більш Неба!
більш неба! —
більше Огню й крилатості
в словах!»
я просував…
бо Бог продвигнуте…
Він мислить — от! і думає — й те творить!!
і крихти-брили падають і на
осілки категорій
щоб прасувать! —
щоб просувать…
О Небо,
Небо! —
більше Огню
й крилатості
в словах!!
то й ростуть крила
Як розум в серці пах зачах
і відсвіт розпочавсь
і світ почався!!
03.05.2023,
Київ — третій вибір Богородиці
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982079
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.05.2023
Слову Отця Надвічного
Христу Ісусу
присвячується з любовʼю
Тоді є цей солод у
вічному класі!
Згори йде це світло
у Божому часі…
Й шумують народи
і прагнуть свободи
а не соубражають — лиш
за сьомим разом доходить
труха в руках в часі
горить в серці вічне —
що бачить й левкасник
й що водить — розмітником!
крутіться, народи,
шумуйте, народи,
це вам запам’ятається
за сьомим разом доходить
ми — спис! — в підготовче
варити і рити
їй-богу, світ весь у
товчі!!
їдять бо, подай колоритніш…
Та тут у нас солод
у вічному класі!
Згори іде світло —
аж Бог йде у часі!
І це є примітно
й в найвищому класі
і Бог —
водить розмітником
і в серці левкасника
а більш зовнішні — в касі!
і шумуйте, народи,
і трусіться, народи,
за сьомим разом
і це доходить!!
А що світу поезія?
то те, підготовче
тож я роблю погоду
що і як
я скажу — народам?
що лиш разом із Богом,
ми лиш разом із Богом!..
а лиш ні — гірше товчі
що ж,
одлипне од часу левкасник
вогонь — час —
і що загасить?
підготовче у часі??
От! Вогонь серцем —
вічним!!
30.04.2023, свято жінок-мироносиць,
Київ — третій вибір Богородиці
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981721
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.04.2023
Жінці-в-Сонці
в просвітленні і любові
присвячуєтся
...але є і обніжки.
В Бога не зачаровуються —
і не розчаровуються…
всі в їзді
і в перельотах
і я піший
може ви пролітаєте
в серці де є мілкіше?
ну ж глибше все — інше!!
З Богом ліпше
Бог ліпший
вічно в моду вберуться
якісь маніжки
я — інший
Бог — цілком Він Інший!
вічно ж болото
хоче не пішки
вічно й несеться — потрапило
в віжки…
і я вільний
й Бог — вільний
з Богом ліпше
Бог — ліпший!
28.04.2023,
Київ — третій вибір Богородиці
Бо де гармонія? —
Хто відвалить камінь
від твого серця?
Любов в пітьмі рухає — зувсебіч…
що колись відвалила
камінь від гробу…
Любов сюю жінку
зробила Жінкою-в-сонці!!!
Любов що засяє у серці
це зробить!!
Тим більш — що світає
30.04.2023, свято жінок-мироносиць,
Київ — третій вибір Богородиці
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981530
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.04.2023
* * *
Слову-Христу
і Христовому Духові
в любові і тремтінні присвячується
Якесь зернятко в землю
посадити б
і ось воно
не знаючи буде рости-горіти
що ось вогонь святий
в серці
шукати не преста
найбільший главінь серця до Христа
як так любити —
нащо говорити??
як ось ми вже
в Тілі Його чудеснім
ми можем мукать скільки! —
що воскреснем!
як так в молитві треба загостритись
як верхом в точку
щоб і словом не ходити!
як так любити —
нащо говорити?
Хто б що дитині вартніш
не перстав
варто щоб плакав я в Огні
й не перестав
27.04.2023,
Київ — третій вибір Богородиці
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981438
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.04.2023
Небесній Цариці і Весні вічній,
Золотій Діві-Матері
просвячується з любовʼю
я пам’ятав-любив
я пам’ятав-писав
щоб вам зʼявивсь
день
музикальний із Небес —
щоб вам літургісать!
бо теплота й небесний збіг…
розбіглися і збіглися
поет-і-пік —
«Ас-са!!!» —
аж так відкрились
Світло
й небеса!!
врази!
в рази
в лісах — і виступила
за сліпі пази
в салатовість — весна!!
й з цього чуття, може, полізе — в образи
Й нагі слова
й чуття — в серці тупочуться
у письменах:
«Дивна весна!
Дивна вона!»
У памʼять вій, що золоті, — Небесна
йде Весна!!
23.04.2023, з причастям,
Київ — третій вибір Богородиці
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981049
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.04.2023
Вічно юному,
Незбагненному, що всіх просвітлює,
Духу Святому присвячується з любовʼю
Просвітленого —
розум свій не обмане,
бо є в нім вишнє Світло,
Йому радіє й в Нім купається
божественне, небесне і земне.
Душе Христів, о Сонце Духу,
в тобі ніщо ніколи
не сумне!
О дерзновенно є наповнюватись сонцем!
Божеє ж Світло — просвітить сумне!!
Хай затріпоче все земне!!
Слово Христа чи хіба світ не здожене?
Для когось Бог і полюбив мене!
Зі своїм Днем —
й цим днем!
22.04.2023, Світла субота,
Київ — третій вибір Богородиці
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980924
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.04.2023
Пренепорочній Владичиці,
Діві-Матері Ісуса Христа
і Всецариці присвячується з любовʼю
Хто в спорт зайшов
то і під занавіс стрибки
й за занавіс одні стрибки…
машина!
а я не спирт
ще я як ельф леткий
вся гостра і надійна є
потреба
і присни — Неба
Неба
Неба і Любові Неба!! —
з Твоєї щедрої руки!!
бо де проходиш Ти —
стрімчать до лун…
кажуть Твої-мої рядки…
і я лиш слух
й Твій аромат —
тремкий…
ефір — це неф
де є під градусом леткий —
любові край
є отакий
апофеоз поезії — шаткий
вкид й викид радості!!
Колон литки —
на сонці скит — 170 км — край
радості матерій
надстрімких…
мій стих —
любов на небі й
на землі й на сонці
й — летить й несе Твій Дух Святий!
21.04.2023, Світла пʼятниця,
Київ — третій вибір Богородиці
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980841
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.04.2023
Христос воскрес!!!
Поема
Святій Трійці
зі Святою Богородицею
присвячується з любовʼю
Все ж — весело!
Все — несено!
Мій хліб — це крила
і поміж небом і землею
перевесла!
Христос же —є!
Бо Він воскрес!!
Любов Свята воскресла!!!
що і до хмар
що і з-над хмар
любов на хмарах піднесеться —
яка воскресла!
Всім святе — диво! —
і освятиться більш чудесно!!
То Дух Святий — й
світ запроміниться чудесно!!
З земними крилами буває
що все до хмари — пориває!
землю зрізає
повітря спарене —
із перегрівом — з шару землі
аж вириває:
і «ніж» й розклинення — і підрізає…
куди закине
втягне і підкине…
сила — землі зачовганій —
свіжує спину!!
не спиниться —
і — свіжа спина...
тоді то
млинно
підтягнЕ й
втягне
і змеле —
й куди закине??
чужа сама собі людино!
чи віриш що тебе
й Сам Бог —
ще не злякає?
І проскрипить земля й цю сухість
«здай кров —
і ти отримуй тоді
силу духу»
та хмара роздирає
розриває
і що тобі земля — і хмара — й згуба?
тебе без Бога і любові —
ще немає…
прийми любов!
і ти Бога полюбиш
так пізно все
що без словесника приходить — роз’ясняє…
й на тому світі той
хто є без кеби* —
любові й духа —
мов засинає…
а Дух — і Небо! Небо! Небо! —
світ запроміниться чудесно!
Христос же є!!
хто знає?
я це — знаю!!!
Тому — не заперечите — літаю!!
52 книги, а? поезій же Його —
літає —
хто знає??
Й — всім в світі — весело!
Христос воскрес!!
Бо всі з світів воскреснемо!!
19 квітня 2023 р, Світла середа,
Київ — третій вибір Богородиці
* - (нар. скор.) кебети; в переносному значенні
щодо духовних властивостей...
Столтенберг:
Все страны НАТО согласились принять Украину в Альянс.
21.04.23
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980654
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.04.2023
Вседержителеві
Христу Ісусу
свобідно присвячується
Кому думки
Бог
у дитинстві освятив,
той прочита святе
в мені не згірше…
південні генії
південні випадки
титани з геніями
у південних віршах
відкочувались
щоб пастись! спастись!
Від самоти — відкочувались
на свої грунти
і Дух Святий
крутив ґрунтовніше
й все вище —
й тому веселіше!!
Чекай-но!
заживи сонце!
але сон цей — повсякдень
й пізніше
і «риди-дана
риди-
дана»
вносять в
північніше!
Читаймо!!
в мені і Духом сонце —
почеканьмо!
в мені і Дух
і сонце
доторканні
до — Кохання!!!
19 квітня 2023 р, Світла середа,
Київ — третій вибір Богородиці
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980637
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.04.2023
А — ось і всяка творчая верста!
перетікає в небеса
в Любов Христа
з цієї точки подивитись
то й з будь-якої придивитись
все має вигляд білого листа
Пиши з серця листи
це є Христос
Христос в серцях не перестав!
ось — є Христос
ось є і ти!
люби із білизни і чистоти
і тягнеться роса до висоти
це слово — та роса до Висоти!
Люби ж
і ти
Любовʼю — йти!!
всім
всім
всім!! —
всім —
це до Мети…
18.04.2023,
Київ — третій вибір Богородиці
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980568
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.04.2023
Матері Сина Божого
Богородиці Марії
присвячується з любовʼю
Бо так як на чіпу-причепі
від чого
повʼянуть
вушка
а в інших
у вушок
всушка
ще інші торкають
у серці
вушка
чия то власність? —
як Бог створив
вухо
любимось словом —
любимось слухом!
Поет щоб жити
випускає всі вушка
як сталось і станеться з євреями
так станеться з Росією
любимось словом —
бо і любимось слухом
згрішили ви словом?
бо згрішили і слухом
чи ви
глибше —
духом
не власність?
як Бог створив вухо
чиє серце щастя??
чиє серце??
У! сушка
й — привʼяли вушка
так? правду відсіють
як станеться з євреями —
так і з Росією!
Що станеться?
тож випускайте і вушка
всі — вушка
14.04.2023,
після служби Божої,
Київ — третій вибір Богородиці
"Наше письменницьке слово – це не лише потужна підтримка нашим бійцям, яка вселяє в душу віру
й натхнення, а й незнищенна зброя, якою ми воюємо проти рашистської орди на передовій і в тилу."
(ХРИСТОС ВОСКРЕС! Національна спілка письменників України вітає з Великодніми святами!
16.04.2023)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980174
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.04.2023
Єсть в суті натуральний лічний
сік-сочок
поїжте пирію
пожуйте і осот
а там за пагорбами,
як в селі,
прийдете і до дзвонів
й до пасок
13.04.2023, біля храму,
Чистий четвер,
Київ — третій вибір Богородиці
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980097
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.04.2023
Сину Отця Небесного
і Діві-Матері
присвячується в любові
ніби в хатах пройшлися по мені…
а все ж з небес — перелаштовані
пісні
облиті фарбами по вінчики
ці живі вінички
ясні
потоки барв — все топлячі
в весні
синедріон — мов замок зламаний
щоб знавісніть
потічки значень що знайшлись з небес
мені
кора дерев
по правді ще в страху усі…
в серцях приспинені
й мов усі на небесі
це Ти в мені!
слова в мені?
потоки барв — все топлячі
в весні
12.04.2023,
Київ — третій вибір Богородиці
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980014
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.04.2023
Боголюдині Ісусу Христу
з любовʼю і подивуванням
присвячується
може не що земля може!
може — і не що небо може?
може це
йде
з Божої важливості
це
може об хрест дзвонить призвук моєї
жилавості?
може в мені мила багато —
скільзької крові багато?
мабуть направду
— багатіcть —
мабуть й по спині
жабками
прискає
згори запрошена
шерехкуватість?..
ми можемо ляпнути
чого й на землі нема
чи те й на небі
не встигнуть
чекати?..
Кров Божа зможе
кров мою
у перспективу — чеканити?
застовбичаться з Неба
чи в охапках земних —
побіжать
застаканитись!
12.04.2023,
Київ — третій вибір Богородиці
"Наше письменницьке слово – це не лише потужна підтримка нашим бійцям, яка вселяє в душу віру
й натхнення, а й незнищенна зброя, якою ми воюємо проти рашистської орди на передовій і в тилу."
(ХРИСТОС ВОСКРЕС! Національна спілка письменників України вітає з Великодніми святами!
16.04.2023)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979984
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.04.2023
коні тоді вам прийдуть
і осінять?
чують у сіні —
сіно у сінях? —
чи ви
в голосінні? —
перепливуть річку
й кагал ваш осінять?
кому весна літо
кому старість
бʼє в двері осіння?
пташки повʼють гнізда
але на осонні
чи у затіненні
звідки ти пташко все знаєш
яким буде літо
ночувати і дніти
де і діти
як люди —
йдуть дніннями?
Яка у вас днина!
весна що отінена
вся купність прийде —
і осінить
в куточку спасіння!
може б не починать —
нищить цвіту?
може не треба нищити діток?
вогник де внутрішня молодість
й діти?
Чом же іду за Воскреслим
і за воскресінням?
Духом палати — це духом ходити
і духом горіти
може як нищите ви цей метал —
я тягнуся до діток:
сотворить Бог зірки —
будете духом між ними ходити?
духом палати — духом ходити
це духом горіти
може б собак ще навчить
говорити
собаки ж то чують
світ й почне лопотіти
мов нерозпадні ще —
в Богові діти
де червоні і білі зірки
коні зійдуть
з мотоблоків —
щоб усіх осінити
та й навчить всіх ходити??
в старість донизу
крізь метал — партизани
ще щоб долі вʼязати —
й з вогником вгору
легко як янголи
з духом і кіньми —
з птахами і днями —
теж партизани,
і вам є що світу сказати…
чи є вам що світу сказати?
але це всі-всі-всі —
із землі емігранти!!
Духом палати!
духом палати!
духом палати!
крізь нас — ми назавжди!
Дух Святий!!
і що, ми —
емігранти?
10.04.2023, Великий понеділок,
Київ — третій вибір Богородиці
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979789
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.04.2023
Слову-Богу,
Образу Сяйної Іпостасі Отця,
Христу присвячується в любові
Ми в перетвореннях самих себе —
й дорога, й перемога, і Христос жити буде
і прокладає оцим шлях —
нам до Небес!!
у пізнаннях себе —
нам Свято даруватиме Себе
так Свято всіх гребе
і тільки Свято буде!! —
а ви для чого?!
взаємопоїдатись з буднем?
Коли все Бог сказав
ще й це зробив
Він Словом —
нову даль відкрив!!! —
і — радісне те Свято —
Бог в усьому й всюди!!!
Й що хочете це
ви від мене,
люди??
09.04.2023, з Літургії,
Свято вічне вʼїзду Господа
в Єрусалим…
м. Київ — третій вибір Богородиці
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979693
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.04.2023
Богдану Васильціву (Львів), другу моєму,
співмолильникові у Христі,
з любовʼю присвячується
То Богдан-молильник —
Небом для нас даний!
Та й мені.
Тож із Богом гряде:
«Те, що Богом складено, —
іду , усміхаюся.
Але жодна людина —
так не складе!»
Бачу, що усі заусміхалися…
робітник же Богдан,
але убо Академія світу — впаде.
Бо заплутанная —
все —
заплуталася
Бог на троні
водночас Він —
їде на ослику!
Несвята Академія — ось
ув Яму впаде…
09.04.2023, з Літургії,
Тріумф Господа, що їде на осляті,
м. Київ — третій вибір Богородиці
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979675
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.04.2023
Святому Архангелу Гавриїлу
в його день
присвячується з чуттям
«Вранці я прокинулась з абсолютно
чистою совістю.»
Наталка Половинка,
після творчого вечора
от так як янгол з православних*
для цих католиків
так сталося
що в польській синагозі
заспіває —
й залітає
думка в повітрі
«Це ми є з Богом»
«Це ми у Бозі»
«то Життя — нові глави»
то ж може сіялка
як в землю
йде зерно — те
відчуває
ось прийме світлий поверх
прийма —
та з другим, третім
поверхом себе він — не мішає
Але я хочу з плачем —
«Це ми у Бозі» —
хай літає
та янгол зможе
те що Бог співає
це другий поверх, Боже?
чого ж ці камені
в таких тяжких
потворах чи думках
які запитання їх вгору не пускають?!
тяжкі запитання
що вгору не пускають!!
та хочу з плачем серця:
«Це ми у Бозі»
«Це ми є з Богом»
«Це є Слава» —
хай хоч
таке літає!..
та що це камені
із третього — і світло
все ж не пропускають…
і що то ще
як думка пролітає
чи тінь-кажан
що тим вологість
й це вража
хоч не бажа… —
«це ми є з Богом»
«це ми у Бозі»
«й хто що бажав…»
08.04.2023, Собор Архангела Гавриїла,
свято воскрешення Лазаря,
Київ —
третій вибір Богородиці
* - легенда вже — Наталка Половинка
Зовсім коротко. Лавреатка Шевч. пр. і плюсуєм десятки титулів
і міжнародних кінонагород..., співачка Божа...
керівник центру "Слово і голос" Наталка Половинка,
мало хто при житті стає більшим за українське видиме чи відоме!..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979588
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.04.2023
Богу-Слову
і Марії Діві
з пританцьовуванням присвячується
Хай листки золота
дорозчиняються в навік прозорій —
атмосфері
що прониза теперішніх
і — швидко з вікон до дверей
і відчинились вікна
й двері!!
і золото — що тут повік цвіте —
святеє Благовіщення
у золотім мохері
нехай зайде в повітря золоте!
із благосхильної Руки
течуть струмки
співочі котяться рулади —
між пташків
це сі — ліси садки —
а благовійніше — гайки,
гайки,
гайки!
ці легкі верховодські —
над важким
це сі купки
гайки
гайки!
Це Царська Богоматір — направила їх
у рядки —
в великії свята й —
святки
ці діагности
як проплавились — роки!
У Вічність. І в віки!
Яка Весна!!! —
і весну й літо
в осінь і в зиму —
в Вічність просить!!
А от весна проста —
із роду що родедондрони, ...ще й
висунула носа!
07.04.2023, Благовіщення!
з причастям,
Київ —
третій вибір Богородиці
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979501
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.04.2023
Отроковиці
Діві Марії
з любовʼю присвячується
Чуєш, дочко, серце бʼється
й то мов горлиця
туркоче
і туркоче
і дорога — то до Храму
така велич Храму — конче
цю людину вийняли —
із рами
і як же воно стається? —
що душа — мить ця одна —
і віддається
Богу?
ріпак сіють в землю —
не здається
і
пак
пак
а в сонце —
злате ворухтаннячко вдається!!
чуєш, дочко, серце бʼється
що земля, яка оброблена, — сміється!..
й що ж, тепер від Храму —
і до рами?
А йде тиша, — що звільнялася ховалася від
світу-хама??
серце бʼється
із робітними руками
дорогими йдеш ногами?
Що ж в це Серце
та й проллється?!
так як це ж воно стається
ця душа — це є як мить і віддається
Богу!
Та ж — це вже в дорогу
бо в душі як є покірність —
то це вже дорога —
це — в Дорогу!..
«Се раба Господня» й —
слава —
Богу!
05.04.2023, третя седмиця
шостого (!) тижня Посту,
Київ — третій вибір
Богородиці
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979263
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.04.2023
Образу Сина Божого —
Безконечному і таємничому
Богу Духу Святому
з любовʼю і трепетом присвячується
Тонкі льоди з неба
зграють
аби зазвучати
й тонкії душі
розглянуться
як що ще — їм й кришталям — …забреньчати
Знову і знову: одні тільки вірні!
ось тільки кличе початок
й ось уже треба помчати
в гірнеє —
гірне!
хто є в кашне
хто запарив кашне
в простір
нервово і не
кашляне
невже і мною теж торгуватимуть
як ПаламОю Григорієм
дуже конкретно в торгах —
дописано й злякано —
бо так як закашляюсь
пробивши-промивши і зірне
Христовим тим вигуком-словом! —
без міри
бо
й гірніїм —
гірне!!!
Й помірним —
помірне
вже все — переміряне — й вірним!
гірним сам ось забувсь
і незчувсь
схоче й віри
посолене! — звірне!!
03.04.2023,
Київ — третій вибір Богородиці
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979080
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.04.2023
Пісня
Поема особлива
Святій Трійці
зі Святою Богородицею
з любовʼю присвячується
Явилось так
що вільна Іпостась і вільна іпостась
свобода — живості за руки
узялась
щоб було дихати!
щоб стало чути…
я молодий був
вдалось
світ перевернути!!
й що світ — украдено
й все! — нічим
вже дихнути!
Так Бога — світові,
світ — Богу треба
повернути!!
виходило що окрім мого
потрібно — світ перевернути.
І — зачало. Бог —
і утекли старі закрутки — від находів!
Відгвинчувалися нові студенти —
в Богпоходи
а молоде як що народить — то вже
родить!
І — вічні води!
Й ікони
що нами написалися
а в них дивилися
й тайно мочились
у штани! —
о! уроди!
о старі уроди!
о перевертаючі — а і по тих страшні
перевороти
щасливі лиш, хто Богу годить
бо Іпостась — і вільна іпостась:
земні ще затремтять породи!!
лишились ссср —
лишилися під небом просто алеути
чіпайтесь Неба
як хочете все Богу
в простий і дивний стан перевернути
і дихати по-Божому
рай чути ! —
відвага!!
це по-Божім дихати
в Божому — бути…
відкрижились бо крижануті
дияволісти-комуністи
лишились ми співаючі —
й над нами
всі ряди духу і Небес зімкнуті!!
Ми зможем світ — що грязь —
ми зможем світ у чисту в’язь
віків
перевернути!
нема чим дихати!
нема чого в росії й чути!
Нема й «росії»! Бог! — й голос мій
встигли…
було б нам українцям
Бога чути!
Ми поступ вільний!
Бо тут в нас Іпостась — і іпостась.
Чи Богом нам
дорога не далась?
Чи яка пісня на шляху
не удалась?
Чи якась *** за траками взялась?
Чи для нас пісня
не далась?
Мовчи, світова грязь.
Пісня вдалась!!
29.03.2023,
Київ — третій вибір Богородиці
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978558
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.03.2023
* * *
Слову Отчому
Співвседержителю Ісусу Христу
в любові і здивуванні присвячується
Ще в більшій висоті
в окриленні ширяти
все в тій нірвані пребагатій —
однак
ум
став
нагим
пропарився
і одслоївся
і напірнавсь — що Бог є Дорогим!!!
одразу ж так фака й летить —
за мною гимн!!!
очніться
нижні — й зразу
верховнії пернаті!!
ви видивлянці Бога —
як сказати…
А серцю — як вміщати??
посипляться — нефрити
і агати!
і — діаманти…
і – це — палання — що потягне із хати —
в хату!..
що так палюче Бога вимагатимуть
і тонко так стріхи —
з-над хат
й волатимуть
що зволікатиметься і огонь сердець
перемагати
перемагати — де душа
змогла літати!!
це космос!! — є тіла у ваннах
і що шепне
і потягне!
з нірвани у нірвану —
ванни!..
Боже Коханий!!
28.03.2023,
Київ — третій вибір Богородиці
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978460
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.03.2023
«Сказав вам це, щоб ви мали мир у мені.
У світі страждатимете. Та бадьоріться!
Я переміг світ».
Маю потребу з любов’ю розповісти моїм читачам дещо.
Я творив і творитиму, як дасть Бог, вас в істинному вашому «я»,
в істинному центрі серця внутрішнього.
Не кинув вас в час Страстного тижня — і добре.
Не киньте і ви Ісуса Христа до дня воскресіння Христового —
серцем.
Мати Божа усі серця ваші бачить, допоможе.
Будете просити — не матимете злої гордості,
що від Бога-Спаса всіх від’єднує. Чуєте серцем?
Росія рватиме на собі коси, нищитиме решту волосся,
бо проходить Піст у переважному шовінізмі,
гордості обдуреної душі, без серця,
не слухає ні Матері Божої
словом провідництва крізь мене,
ні художества дворянського у минулому.
Я дуже люблю святих, дуже конкретних,
так Бог створив давно. Вони люблять!!!
Ні один письменник світу таке не каже —
можливо, просто нема такого. Здогадались?
Цінності — найвищі в мене. Це святі, Мати Божа,
Христос і Пресвята Трійця. Любов —найціннішим є.
Особиста любов чи не найважливіша в тих,
що люблять... Христом — заповідана.
Любіть Христа. Підіть і встигніть причаститись Його
даруючих Життя страшних безсмертних дарів.
Бо буде пізно, втратите Піст... і далі.
Через два роки не буде свіжо-глибоких худобразів
у поетів всіх, окрім мене...
Коси на собі рватимете, як я говоритиму що далі...
і не втратьте дари — бовканням.
Підіть і причастіться, мов на смерть...
Понеділок, 18.04.2011
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978360
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 27.03.2023
Богу Духу Святому
і Матері Божій,
що зродили для світу Колос,
присвячується
Любий мій в мені
А я з Ним
І в Нім
Головне що в небі Він нічнім
Головне що небо
може смикати за поли —
Та ж то є на мені
помаранчевії доли…
А я з Ним
І в Нім
Любий мій в Огні
В застернінні живодоли!..
Головне є Бог!
відкОлись — колесом
і по стерні
І мій Бог — у мені важкий колос
Що чомусь — не зміг засіятися
в дні
Чи потрібно що Його цілую
Й чи потрібно що люблю я
Заронитись з Ним –
з Ним і воскреснуть
в теплім літі — в Дні!!
Доки нести й плести
сухі перевесла
То вже з Ним
І в Нім!!
А важка Земля!
Іде через чересла.
Бік зорі — і плесне
й скресне!..
І хліби, що випечені добре, — Чудо!
Це чудесні є…
25.03.2023,
Київ — третій вибір Богородиці
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978280
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.03.2023
Діві Марії
Всенепорочній
в любові присвячується
Вони такі величні пари
женять
що з них форстинить пірʼя
золоте
самі земні — бувають многоженці —
поети Божії блаженні
тому як в прірві —
що не відають про те!
Що ось там пара розцвіте!
над пірʼям мисленним, —
що як
бурʼян освячений зросте!!
25.03.2023,
Київ — третій вибір Богородиці
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978277
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.03.2023
Братові в Христі
Сергієві Ковалевичу
в любові присвячується
Помолились гори-ворухкани
Богодвижні й самодвижні
Що під чоловіком-ханом
Бо в смиренні набуває дихання
молитва
А в молитві окриляє дихання своє —
смиренність!
Любі ці дві шилки — в окоревнощах
для одкровення
О над ханом
було небо бездиханне!
Бо смиренна і природа —
всипле несхололі речі
генію
і це ж треба! —
своє дихання всім окриля —
смиренність
25.03.2023,
Київ — третій вибір
Богородиці
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978139
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.03.2023
… «Вгору піднесім серця», — каже священник, а
люди відповідають «Піднесли до Господа». Євха-
ристія є анафора, «піднесення» нашої жертви й нас
самих. Це сходження Церкви на небо. «Що мені
до неба, коли я сам стаю небом?» — казав святий
Йоан Золотоуст. Пояснюючи Євхаристію, бого-
слови надто часто обмежуються самим тільки пе-
ресуществленням дарів: що, коли й чому стається
з хлібом і вином! Та ми маємо розуміти: те, що
стається з хлібом і вином, зумовлене й уможливле-
не тим, що стається з усіма нами, з Церквою. Пе-
ресуществлення дарів стає можливе тому, що ми
«утворили» Церкву, пішовши за Христом у Його
вознесенні; тому, що Він закликав нас до свого
столу і Царстві своєму; тому, що ми — кажучи по-
богословському — вступили в есхатон* і перебува-
ємо тепер поза часом і простором. І те, що діється
з хлібом і вином, стає можливе тільки після того,
як усе це відбулося з нами.
«Вгору піднесім серця», — каже священник.
«Піднесли до Господа», — відповідають люди.
«Благодарім Господа», — каже священник.
…Євхаристія — єдина справжня й повноцінна
відповідь людини на Божий чин сотворення, на від-
куплення та Божий дар раю. Однак досконала люди-
на, що стоїть перед Богом, — це Христос. Тільки в
Ньому сповнилося й піднеслося до небес усе те, що
дав людині Бог. Тільки Христос є досконала Євха-
ристійна Істота. Він Євхаристія світу. У Ньому й
через Нього, через Його Євхаристію творіння стає
тим, чим воно завжди мало, але не могло бути.
«Достойно і праведно», — відказують люди на
заклик священника, висловлюючи цим оту «без-
умовну капітуляцію», з якої починається правдива
«релігія».
…Це єдина можлива відповідь на Божий заклик
жити повнотою життя.
…Ми мусимо розуміти, що саме цей вступ: цей
чин, ці слова, цей душевний порух вдячності —
«уможливлює» все те, що діється далі. Без цього
вступу ніщо інше не відбудеться. Євхаристія Хрис-
това і Христос-Євхаристія — це той «прорив»,
що приводить нас за стіл Царства, возносить на
небо, робить учасниками божественної трапези.
Адже Євхаристія як подяка і хвала — це водночас
і форма, і зміст того нового життя, яке Бог подару-
вав нам, примирившись із нами в Христі.
…Вступ завершується прилученням нашим до ан-
гельського хору, що співає: «Свят, Свят, Свят», оте
вічне славословʼя, яке становить таємничу суть усьо-
го сущого у світі: «повне небо і земля слави твоєї».
Нам треба піднятися на небо у Христі, щоб зрозумі-
ти творіння в його правдивому бутті — як прослав-
лення Бога, як відгук на божественну любов, що дає
змогу всьому сотвореному стати тим, чим Бог хоче
його бачити: подякою, євхаристією, святобливою
пошаною. Саме тут, у небесній площині церковно-
го буття, разом «з тисячами архангелів і десятками
тисяч ангелів, херувимів і серафимів…, що високо
ширяють пернаті», ми нарешті можемо «висловити-
ся», і ось наші слова:«Свят, Свят, Свят, Господь Савоот,
повне небо і земля слави Твоєї, осанна в вишніх. Благо-
словен, хто йде в імʼя Господнє, осанна в вишніх».
…Отже, ангельське славословʼя так просто й ло-
гічно підводить нас до тої єдиної людини, єдиної
ночі, єдиної події, що раз і назавжди стала для цьо-
го світу вироком і спасінням. І коли, проспівавши
молитву благодаріння й визнавши велич Божої
слави, ми переходимо до Спомину, це не означає,
що ми, скінчивши одну частину літургії, зали-
шаємо її та розпочинаємо іншу. Ні, Подяка при-
родньо перетікає в Спомин, який є повнота нашого
славословʼя.
(Священник тихо молиться великою молитвою, а
наприкінці продовжує голосно):
«…дав Своїм ученикам і апостолам, кажучи:
Прийміть, їжте, це єсть Тіло Моє, що за вас лама-
ється на відпущення гріхів.
…Пийте з неї всі, це єсть Кров Моя нового завіту що
за вас і за многих проливається на відпущення гріхів.
…Твоє від Твоїх Тобі приносимо, за всіх і за все».
* - "останній час" (з грец.) - завершення
(з книги «За життя світу» о. О. Шмемана)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978051
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 24.03.2023
Вічній Весні —
Марії Діві
в любові присвячується
А що ж таке небо веселе? —
чи знає??
Бо є у глибинах —
й відригну я глагол із глибин —
Хто світу культури
перетравляє…
із травою й міжтравʼям
один-на-один
як незримий і Три є Один —
Хто небо мені
задля цього
ганяє
то й троє коней
як зійдуться лобами
стоять а чи думають
чи співчувають
чи Хто ж то
траву їх отак відчувають??
23.03.2023,
Київ — третій вибір
Богородиці
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977938
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.03.2023
Що відбувається на Євхаристії?
* * *
Православна літургія починається врочистим
славословʼям: «Благословенне Царство Отця, і
Сина, і Духа Святого нині, і повсякчас, і на віки
віків». Від самого початку вірним оголошують мету
їхньої подорожі: Царство. Саме туди вони пряму-
ють, і то не в переносному значенні, а насправжки.
Мовою Біблії — а отже й мовою Церкви — благо-
словляти Царство означає щось більше, ніж просто
славити його. Це означає проголошувати його як
мету, як точку, що до неї спрямовані всі наші
прагнення, інтереси, все наше життя, як найвищу
й остаточну цінність усього сущого. Благословля-
ти Царство значить приймати його в любові й зма-
гати до того, що любиш і приймаєш. Отже, Церква
є збір, згромадження тих, кому відкрилося остаточ-
не призначення людського життя і хто прийняв це
одкровення. Це прийняття виражається в урочис-
тому відгуку на славословʼя: «Амінь».
…Під час Євхаристії Христос приявний поміж нас, і
ми — як і Мойсей, коли стояв пред Богом, — укриті
славою Господньою.Сам Христос за свого пробування
на землі мав «хітон не шитий, а витканий цілий від-
верху», якого вояки не стали ділити на чотири час-
тини. Хітон цей, напевно, виткали чиїсь люблячі
руки…
…Наступним після згромадження в Церкві ак-
том літургійного священнодіяння є «вхід» —вхо-
дження священника в олтар. Хоч би як тлумачили
символічне значення цього чину, а проте це ніякий
не «символ». Це і є перехід Церкви зі старого в нове,
з «цього світу» у «світ прийдешній», а відтак це іс-
тотний елемент літургійної «мандрівки». У цьому
світі немає олтаря, а храм зруйновано. Єдиний ол-
тар – це сам Христос, Його людська природа, яку
Він прийняв та обожив, зробивши з неї храм Божий
і олтар своєї присутності. Але Христос вознісся на
небо. Отже, наш олтар — це знак, що нам було дано
доступ до небес, що Церква власне і є «прохід» на
небо, вхід у небесне святилище, і що тільки «вхо-
дячи», підносячись на небо, Церква досягає свого
сповнення, стає тим, чим вона є.
…Тепер — уперше, відколи почалась євхаристій-
на подорож, — священник повертається лицем до
присутніх. Досі він був проводирем Церкви в її
сходженні у вись, але тепер це сходження вже до-
сягло мети. І священник, служіння, єдине завдання
й повинність якого полягає в тому, щоб представ-
ляти, уприявнювати священство Самого Христа,
каже людям: «Мир вам». У Христі людина поверта-
ється до Бога, а Бог приходить до людини. Як но-
вий Адам, як досконала людина Він провадить нас
до Бога. Як воплочений Бог Він об’являє нам Отця
і примирює нас із Богом. Він є наш мир — прими-
рення з Богом, божественне прощення, причастя.
Мир, який проголошує і дарує нам священник, — це
той самий мир, що Христос установив між Богом і
світом Божим і що в нього ми як Церква увіходимо.
…Наступним етапом євхаристійної літургії має
стати піднесення Богові цілого нашого життя, нас
самих і світу, в якому ми живемо. Саме це ми робимо,
складаючи на олтар те, що самі споживаємо в їжу.
Ми вже знаємо, що їжа — це життя, першооснова
життя, і цілий світ був створений як пожива людині.
Ми також знаємо, що дарувати цю їжу, цей світ,
це життя Богові якраз і є первісне «євхаристій-
не» покликання людини, її сповнення як людини.
Ми знаємо, що всі ми були створені як СВЯЩЕННИКИ
таїнства життя і що в цьому таїнстві наше людське
життя стає життям у Бозі, спілкуванням із Богом.
…Ми підносимо світ і себе самих Богові. Однак
ми робимо це у Христі й на спомин про Нього. Ми ро-
бимо це у Христі, бо Він уже пожертвував Богові
все, що треба було пожертвувати. Він раз і назавжди
справив цю Євхаристію, охопивши нею геть усе.
У Нім було Життя — життя нас усіх, яке Він віддав
Богові. Церква — це всі ті, хто був прийнятий у
євхаристійне життя Христове. Ми вчиняємо
свою Євхаристію на спомин про Нього, бо знову й
знову віддаючи себе та свій світ Богові, ми щоразу
виявляємо, що не можемо піднести Богові нічого,
крім самого Христа, який є життя світу й повнота
всього сущого. Це Його Євхаристія, і Він є Євха-
ристія.
…Ось чому на цьому етапі літургії ми просимо,
«нехай помʼяне Господь Бог у Царстві Своїм» нас
і нашу Церкву. Спомин — це чин любові. Бог памʼя-
тає про нас, і Його пам'ять, Його любов є основа на-
шого світу. У Христі ми пам’ятаємо. Ми знову від-
криваємо серце для любові й споминаємо.
…Тепер хліб і вино лежать на олтарі, заховані покро-
Вом, так само, як життя наше «поховане з Христом
у Бозі». Це лежить захована в Бозі повнота життя, яке
Христос знову поєднає з Богом.
Диякон мовить: «Полюбім один одного, щоб однодум-
но визнавати» , — Отця, і Сина, і Святого Духа…» —
відказують люди. Далі йде поцілунок миру, один з
найважливіших актів християнської літургії. Церква,
оскільки вона Церква, повинна являти світові бо-
жественну Любов, яку Бог «вилив у наші серця». Без
цієї любові в Церкві ніщо не є «чинним», бо ніщо
не є можливе. Зміст Христової Євхаристії — це Лю-
бов, і тільки через любов ми можемо вступити в
цю Євхаристію, ставши її сопричасниками. Однак
самі ми ми не здатні до такої любові.
(далі буде)
(з книги «За життя світу» о. О. Шмемана)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977858
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 22.03.2023
* * *
з глибин архіву…
від душі й паперу…
світ грає фігу
хтиву
я глибин
тримаю двері
21.03.2023, Київ
Очищення водночас сил душі:
1. Розумна — тверезінням ума в серці внутрішньому:
відкидання низьких духів
в їх різноманітних проявах (помисли, образи, нашіптування і т. п.);
прийняття Божих проявів, натхнень, але з розсудливістю:
що від Бога,
а що від нижчих і — природності своєї.
Берегти дар розсудливості і ведення Божого!
Берегти благодать, особливо вже постійну, вона навчатиме:
від чого збільшуватиметься і зменшуватиметься…
2. Сердечна — найсильнішим стремлінням до Христа:
любов наша до Христа і ближніх найсильніше погашає всі пристрасті!
Любов Христа відводить і захищає серце
від похотей всіх видів!!
Уникай — гніву, своєвілля, самолюбства,
грошолюбства, властолюбства, жонолюбства…
Учись взнаванню волі Божої, норовисту свою волю завжди
змиряй волі Божій. Смиренного — Бог виведе, все подасть,
зцілить і спасе.
3. Бажальна — постом і молитвою,
стримуванням в усьому, т. ч. підчиняється душа духу
(завжди спостерігай: плоть і дух ворогують в людині).
Духовною стане людина!
21.03.2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977724
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.03.2023
Слову-Вседержителю
присвячується в любові
1
Хоч тіло маю
а я в суті
а я Твій —
в радості присутній!
світ в поволоці-сутіні
вже навіть є слово «зашквари»
світ — на поверхні
це стрибки-бульки
на сковорідці
я й звідси чую —
чим
сфера думок нахмарена
і — блискавичні Божі ці удари!
2
Гарні вуста
із ментальних наближень
я так і врізав шворнем
у движі!!
кожен не хворий уста оближе…
20.03.2023,
Київ — третій вибір Богородиці
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977612
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.03.2023
Про Надпарадигму.
Чому не скажуть — хто Ліна Костенко?
Спершу — це сказати: хто — Ісус Христос? Духом Святим...
Що є температура? Ніхто не знає... Закорінено в теплоті: теж
в Духові Святому...
Нічого не знають про речі спочаткові. Хто Ліна Костенко? Не знають!
Явище спочаткове.
Земний ментал знає загибель, смерть, а дух — відає Христа,
вічне життя з Богом. Це ж як просто!
Cлід послухатись лише кількох людей. Тих, хто
не зраджував Бога і творчість.
*
Живородящий носій генія ламає кригу заскорузлості світу — натхненням
від Бога, щоразу з невідомого. Бог — творить, а диявол — лише
заморожуюча мавпа, він повторює… - І.Ш.
Надпарадигма
Потрібно було поетесі Ользі Седаковій
приїхати з Росії, аби роз’яснити Флоренції
її Данте і Петрарку...
Мер м. Флоренція
Збоку видніше. Потрібно було художнику приїхати до Англії, щоб побачити і намалювати рожевий лондонський туман, — інші, проживаючи тут, видно, дивлячись — не бачили. Живучи вільно, не на конвейєрі заобумовленої науки і наукового заангажованого богослів’я, я бачу синтезом слова поетичного й духу (унікальний синтез одиниць у тисячоліттях) — як працювати ученим в Надпарадигмі. Працювати — над своїм смислом, пошуком (себе) щодо справжнього поклику і вибрання в Богові.
Так, щоб совість знайшла місце щодо можливостей того, що відкриваєш; схоже — як це в віруючих поетів: справжніх митців.
Справжнє богоcлів’я — теж не в методі діалектичного мислення чи діалектичного матеріалізму: не в теперішній зовнішній науці. Нинішня наука — цілком річ описова: це мова про мову (язык о языке о языке… і т.д.), тому наука не є мовою, яка передає данності світового цілого.
Просто подумайте, після-Беконні науковці не так були налаштовані щодо первістя Бога й світу, як віруючі Ньютон, Паскаль і ін., і такі ж вони у подачі своїх відкриттів; подумайте і ви, жалюгідні принаучені богослови…
Як, мабуть, всі зрозуміли, наукова робота надалі переважно постане — у внутрішній роботі ідейній, власне в Богові, та не будь-що відкривати і не будь-як.
Згідно Істині-Христу: мета не виправдовує нерозбірливо-негідних засобів. «Добро, не добре здобуте, не є добром»(ап. Петро).
Неправильне самоусвідомлення наук протягом двох з половиною останніх століть — й що ж в результаті? Ожорсточення, неправдиве безбожнопочувальне світосприйняття наук, т.з. зовнішніх.
А нове, справжнє світосприйняття, справжні цінності, радісність в Духові Божім — притекли суть Надпарадигмою…
Почніть — з себе. Радійте Ісусу Христу, Ізбавителю, любіть людей — і просіть, дуже просіть в Бога просвітлення в смиренні… Бо світ і люди зіпсовані — не в міру.
Як саме?
Суть проста: людський розум вийшов у голову з серця цілісного. Люди ж, дійсно суть безумні, вони є полоненими мислень про земні справи і переважно зайняті все земними справами — захолоджуючими.
Розірваність розуму — аналог потопу водою: як аналог матеріальності вселенських наростаючих фрагментів, що у вибухові розлітаються.
«Раніше не було так», — мовив Христос. Розум був в серці, і думки вкладались в серце Богом, і виходили з серця (знайдіть в Євангелії). Нині так — в зібраних ченців, віруючих направду поетів, глибоких священників, митців.
Справа проста: частими молитвами й пам’ятанням Бога повертатись у внутрішній стан одухотворення, горіння духу, в світло й тепло постійної Божої присутності.
Подібно тому — плавець в холодній воді, аби не переохолодитись, повинен зігрітись сонячним теплом, лишивши воду. Тому і так — ми лишаєм все, приходимо в тепло і світло (благодать) Бога.
Це є питання не тільки преображення науковців, кожної людини, але і всієї свідомості світу: або одухотворюючись — зцілюватись, спасатись, християнськи еволюціонувати, або по-старому вмерти в світовій застарілій і грішній спільноті.
Китайці, ви теж в цьому… Прокиньтесь!
Внутрішня робота — прийняття Надпарадигми, що є основа одне для одного, дякуючи Богу-Христу, Спасителю всіх.
26.04.2010, річниця попередження Чорнобиля
Знаття
Записані правди — потенційно гірші за неписані.
Рука, що записує, — зв’язує натхенну людину і звужує…
Розв’язані руки — значить, і свідомість в розширенні, і в звільненні… В бесіді усній витає вільна правда удачі! Для невдачливих — порядок, запис. Вмертвлюють самі свободу Духу.
Мало є людей в свободі синів Божих!
Досвід і інше — для талантів. Геній крушить весь світ з, страшно вимовить, джерела Бога посеред хаосу… Літає, справжній володар.
Натякну. Бог — Христове вчення (корінь) — поезія (стовбур) — вільні мистецтва (гілля) — математично-фізичні науки (листочки). І листочки, попискуючи, мають себе за основу: хоч і знають про Бога і древо, та не самого Бога і древо.
Тлінні і земні опадають. Носії геніїв науки у відчаї взнали, якою глупістю зайняли себе і світ зблудили…
Геній, як і божественні Іпостасі, діють не як ці, уловками, а висотою духу, царськістю, неспішністю, знаттям Бога, людини і світу…
Ситі науковці роблять по поверхні — жахливо та підсліпувато бачучи, як вони не знайшли шляху і втратили смисл життя. Є засоби, та нема смислу, і не знають, власне, що (!) робити, і ще — навіщо?
Знають мозком лиш творити те, що не потрібне зціленню, і — при тім не можуть себе зупинити…
Їхня діяльність — це окремий шкаф, не зв’язаний з совістю: це холодний успіх через винахідливий розум-раціо… він самовільний!
Тут остерігайтесь холодного пониження…
Роблять те, про що знають: з винахідливого розуму не слід робити, а робити слід від усвідомлень. Усвідомлень Бога і світу і людини, — від находження Бога на людину, не від уяви. Площинну уяву творять більшою за світ Божий, і за Бога. Здогадуються, що це злочин, спинитись не можуть… Собою не володіють!
Що володіє?
В останній час — особливо…
Визнають як каліч: «моральність є основою всіх цінностей», та через час і цілі іноприродні — не роблять з собою оцього, що знають…
Не проводять перемін з духу-розуму — до темної плоті! В прошарку менталу виснуть!..
Вони можуть безкінечно в голові не змінювати якісно мислення, не преображувати всього себе, не відаючи мистецтв Божих і не знаючи Бога.
«Рухаємось в безпрецендентну катастрофу», — про все кажуть вчені.
Так. Вже щезли великі. Яка велика особистість — без Бога, без мети? Але «приварювання» до мети Бога — шлях і спасіння, таж не чіплятись до речей чи людей… Бажаючих самообману більшає! Одумайтесь!! Нема особистості без мети: без мети в Бозі.
Особа твориться тим, що робить вона.
Мало знати в розумі, в ментальному прошарочку. Слід преображуватись, мислення змінювати (покаятись). Самозректись себе треба (егоїзму), служити Богу, потім людям в любові. Знають вони, що всіх виховує особистий приклад, та не роблять тільки цього, приклад не подають.
Що ж ти подасиш? Втрачений смисл життя: і науковцями, і веденим їхніми порадами світом.
«Станьте вище над проблемою, що виникла, вона вирішується на рівні тільки вищому», — кажуть. Та не роблять.
Обманені. Не преображують повністю себе.
Процес науковідкриттів — лише втікання від реальності, відповідальності, від Бога як Центру всіх, чудес, любові, ладу. Це — на периферію, в провінційність і відцентровість.
Результат наяву: самій науці її мета (ціль) не відома! Це визнають вони самі.
«Закони математики залишаються визначеними, коли вони не з реальністю, а коли така з’явиться — перестають бути визначеними…» (Пуанкаре). Ще згадайте відому відмінність — протилежність складу і методу англійського розуму і французького у наукових працях і, маючи справді розум, нічого не захочеться із видумок цієї самодіяльності… неблаго-словенної!
Зв’язавшись зі смертю півмертв’яків-науковців — згіршуємо можливе. Мета їм не ясна! Яка неясність — коли то від Бога, з Богом??
Прив’язаність і тюрма, — прив’язаність до кола близьких людей! обмежених людей!
Навпаки, шлях — приліпленість до Бога (і людей всього людства!! в них Бога — всередині). Так святі чинять. Здолали пристрасті. Егоїзму — нема.
Служіння — смисл і мета — Богу-Слову, сиротам і вдовам, так сказано в обох Завітах: благодать принесена Ісусом Христом-Богом, не Буддою-людиною!
Допомагати іншим стати шляхетнішими — шлях! Смисл життя: це життя священника або поета справжнього.
Тримати потрібно кожному мету, тримати орієнтир на шляху до цілі, бо без цілі куди не метніть — попадаєте…
Тоді взаємне нерозуміння-небуття, нестріча і неможливості…
Не успіх нині смислом є, а любов, поміч, на це відгукуються люди, бо поміч іншим — щоб життя смисл для них мало!
Мої «абсурдні спроби» — досягають неможливого (поміччю Божою…).
«Ідея досить божевільна, щоб бути справжньою».
Геніальне неминуче позамежне, лякає незрілих, плавить Божою потугою!
Бог дає — носію генія Свого! Для чого могутність — анемії писак московських і київських??
Святий Дух, якщо вставити встигне, каже те, новожахливеє —чого ще нема ні в кому…
Чи ви не дурні? в усіх століттях Христос вибирав чоловіків і жінок, щоб служили Йому в терпінні і велетенськім щасті (бо в благодаті!), але більшість — ледарі і «нерозумні галати». Бог, носій генія і геній Христів володарюють над хаосом. Бог з носієм Його генія — плавлять хаос! Порядочки, прописаність — тільки невігластву…
29.10.2010
В людства є
В людства нині є підстави, як твердять віруючі вчені, віруючі поети, митці, ставити провістників-поетів-пророків вище, аніж відкривачів наукових знань.
Раніше людство робило саме це інтуїтивно, знов-таки не без підстав, спонукане до кмітливості самим пізнавальним ділом, рівновагою духовно-матеріальних реалізацій всього людства.
Оскільки Бог дуже конкретний, проглянемо в новім світлі усю конкретику провістників-поетів і вчених.
Всім все ясно, — цікавить в еоні Духа лише сама міра: в якій мірі людина живе з Богом, тобто, в якій мірі звільнилась від пристрастей та егоїзму, та іще наскільки велико-тяжкими засобами оцього досягла...
Справжній досвід, що викликав плідність, зреалізованість генія, створив світи, — вважають люди цінністю, вона викликає великий і живий інтерес, зростає його градус...
Це ж, вважайте, не інтерференція хвиль!
Щодо мене як поета, співтворця Всевишній Волі, моє прагнення і всеохоплююче бажання — це усвідомитиТворця-Бога, оскільки за декілька активних десятиліть Він і мене поцілував, і — полюбив мене! І хто не лишає Бога, того Він не залишає, не відходить.
Подобається Йому моє гаряче активне серце? (Лише писати випадає — не так, як вважається тими, хто в голові, правильно...) А врешті, мабуть, подобається. Можливо, тільки мені випала або дісталась найбезумніша робота — тримати за свою аудиторію... Пресвятого Бога-Тройцю, Святу Матір Божу!!! І тих святих великих Христових, що Він милосердно подав, щоб окрилювавсь і писав гідно їх: бо я теж їх по-надсвітньо люблю!! Ангели — просто терплять; мабуть.
Там усі святі — в славі Божій. Ви вмикайте високе, іскру духовного генія, а не інтелектуальне мислення!
На моєму місці кожна людина вибрала б краще: і вищу аудиторію, й славу Божу, тобто — не людську.
Отже, до мене жодних запитань (бо Бог захотів, Йому подобається!), та і що, й кому заперечувать, якщо Ви вчинили б точно так само!
Дякую Ісусу Христу!
Велич і краса внутрішнього духу особи, як те стверджують площинноперетинаючі вчені природничих наук (величина мети і особливо труди, втрати і шкуроздирання у собі, довготривалі зверхнапружені зосередження, втрати сил на подоланння бар’єрів на шляху), не стільки в перерахованім, скільки в тім, чого зовнішньонауковці не відають.
Навіть не в самоціннім здобуванні навичок, які ведуть до цілі вищої, аніж гадалось...
А в чім? Бог через мене присутністю розгачує... Відповіжте — здогадались?
Продеріться.
Порівняєте — що Він відкриє. І що я скажу. Біси вже тремтять... З невідомого це є, не енциклопедичне завдання з культур світу...
Продовжимо.
Взнали?
Тепла велич і краса внутрішнього духа людини — від життя в Богові, єднання так і тим, що веде до Бога.
Від дослідного знання: є тільки Бог. «Аз єсмь Сущий»: нема людини, таке не сказано щодо абсолюта людини.
А відносно є — і мислення, і людина, яка твориться із природної в духовну внутрішню людину, у чин новий і т.п.
Звідси творче незадоволення собою. Бо правда уподібнитись Богу, який Дух.
Творчим: геніальність, а далі — геній: краса духу!
Не мислительне задоволення в собі, самодостатнє, лиш — переміна мислень світу і себе до цієї мети: безсмертного буття у тільки вічно сущому Богові…
А з’ява мислеформ — то розвіювання цільності розуму, що з Богом.
Диявол — обдурювач, він навіює: «все є», він скеровує піти ментально в ширину, — в «дурну безкінечність».
Єсть тільки Бог, і держіться Його, Тройці.
Живородящий носій генія ламає кригу заскорузлості світу — натхненням від Бога, щоразу з невідомого. Бог — творить, а диявол — лише заморожуюча мавпа, він повторює, та ще бреше, застра́хує. Отже, станьте творцями.
Слава — Богу!
23.11.2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977490
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.03.2023
Тройці Святій
із Богородицею Святою
навіки слава і присвята
і все осяється й озолотиться не від
чогось
а від допущеного
і пропущеного
сяйва золотого
і не від злого і отемнено-сільського
а від припущеного і від-
в’язучого
соборно сяйва золотого!
й ти творчо почекай
поки звільниться храм
від тих старих митрополитів, що в материках
бо і не ти
і навіть не Наталчина десниця чи рука
а все те підніметься мов на творчих облаках
і вільні —
це від допущеного і пропущеного
сяйва — золотого!..
й Шевченко Тарас — вільний
й той «грузовик» міфічено-народно-романтичний
що всіх чавити звик
потворний
й зник —
і не від чогось!
від сяйва — золотого —
ви вільні
то мов гранатная чека
її тримала ця Наталчина рука
й от — з німбом впала
реально й звірно все ж розчавлена шипом
«грузовика»…
18.03.2023,
Київ
Наталка Половинка, діячка світова, каже, що вона «два в одному», і жінка і чоловік,
подумати не зайве.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977382
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.03.2023
Чому Ви читаєте?
Бо час такий; можна спастись — тільки перебуваючи з Богом. Чисті можуть зараз спасатись лиш Богом...
«Проявлять достоинства. Помнить о подарках судьбы. Оказалось, что люди, ведущие учёт приятным событиям, чувствуют себя счастливее.
Кроме этих рекомендаций, составленных в результате масштабного исследования, учёные пришли к выводу, что счастье — заразно.
Нахождение рядом со счастливым человеком повышает шансы «заразиться» счастьем на 25%». (науковці кажуть це світське - для душевних).
Прочитайте про св. Силуана і його твори: Ви «кінчитесь»... настане праліто Христа!
І очиститесь.
Не захочете ви згіршень — клоак цивілізації.
Навіщо сірість, «бридкість і нудьга» й рабство всесвітні? Навіщо земна грязь? — всеодно ж захочете чистоти, теплоти і любові в Богородиці...
Був би хоч один близько до духу Баха хоч в одній поемі — я знайшов би його на краю землі: радість, що хтось є, — надлюдський і вільний в Христі!
Носій генія і життя його можуть бути «оплаченими» — лише другими такими!..
Врешті лиш Богородиця і Ісус Христос мене втамують!
Світ не бачить літунів, сидить в терактах більшовицьких, вільно-благодатні ж літають над гряззю — те їх і спасає.
Бо заразне все-все!
А чому я в натхненні з Богородицею?
Перевіряйте серцем рядок кожен, не скажете, що я не попередив, — і лікті кусатимете, бо тисячі людей відвідують сайт, а як будуть небавом сотні тисяч (бо Христос і Мати Божа!)? Ви не девальвуєте?
Не загубитесь? Мені розказував Олесь Гончар, яка то страшна плата — за управління Спілкою письменників, бо за два управлінських терміни — творчості кінець!!
Жахливо й згадувати, і лице — і його зізнання чи сповідь...
Ви плачте.
Світ сидить в терактах більшовицьких.
Прочитайте св. Серафима Саровського: не будете помилятись в житті у стосунках з душевними і з духовними... Світ весь любить його, великого святого, і кланяється за подвиги в Ім’я Христа!
Хто взнає́ більше від нас — пам’ятає лиш Христа і Богоматір...
Це з того: творче святе і іскристе п’ється до святих, проте ті прямо зразу ж — шлють усе творче, і славу, і похвалу просто до Христа і Божої Матері!! — як я дивувався літ двадцять назад.
Польотами і талановитістю заражаються в небі: геніальних ніхто не бачить, хто не літає з носіями геніїв Божих в небі і Небі!
Догори — дух сильний рве!!
Літун геніальний — не землею собі походжає, перед відео-фото!..
Чим краща людина,
тим менше її бачать.
І.Ш.
Не «награє» класика поезій.
Стартував — тільки і бачили...
Ви ще майже порожні... людей титанічних Христових ви не бачили ще.
У «Вії» Хома каже про діру і Хому що??
Помудрійте...
28.04.2012
Ви читаєте оце —
найнікчемніше з сущого — прозу...
Та вже з 1978 року є поеми, яких весь світ не прочитає і через 250 років, ніби «надійних». Вони в книзі «Деміург», «Цар духу» і далі.
«Святі брехуни» — ще живуть в Москві!!
Не пропустили вони моїх поем.
Якою дрібною виявилась Москва! — художньо, богослівськи щодо недосяжного Божого художника.
Отак проявляться всі.
Хто б міг таке сказати людям — тоді, в смертельно-розважальний час? «Літературна Москва» відморожена не любить Богородицю в серці Ігоря.
Тихі зрадники душ своїх... своїх найперше, та й інших. Редактори журналів, газет, Києва і Москви! Всі, що не хотіли цих поем — через Бога-Христа, остерігання за дітей своїх, без хліба що залишаться...
Сиві тепер та не люблять Богородицю, і Христа, і Святого Духа.
Не люблять Христа! Що страшніше є?
Славу від людей люблять більше.
Трьохтисячолітня рана-невдача в вихованні серця...
Алфєєв, Ілляшенко — які слова мовлять, слова ніхто не промовить за Гулівера, Христового друга, пальчиками не поворушать... Люблять всіх? Стараються?
Не знають, бо не мають довіри до кінця: мали б — знали б від Христа!
То чого ж я нікого не боюсь? Бо люблю.
Благодать любить. Тоді — само собою виходить!
Безплатно роздаватиму мої книги у книгарні і спеціальні магазини: читайте. Баха хвалить добронадійно ігумен Мєщєрінов — та це вище, нічого земного чи людського... втікали усі!! Не наближується зараз! — в Росії ніхто.
Друга моя поема — спеціально понижена для доступності і розуміння, щоб хоч хтось вчепився! — й шарпнувсь.
Благодатний Вогонь сходить — в момент той кажуть і священноначальники: нікчемність усе!
За Давида сильніше мовлять: нікчемність - Рим, Нью-Йорк, Москва, Київ!
Чи зручно мені, що все я говорю — як Ісус Христос... живу так — на догоду Йому ходжу по землі, говорю так, тільки що художньо.
«Дивно: покалічені руки біля Богом поставленої літературної руки. Дивно: виродження духу в те, що сильно нагадує параліч. Дивно: виродження літератури в форму меча і роз’єднання ним себе і своєї думки з думкою інших народів» (І.Ш., 1984 р.).
З розумом апостола Павла — зараз розп’яли б.
Бо так співає народ: «Спасе Иисусе, сюда и не суйся — сейчас же распнут...».
Зрозуміло, що не хлібороби смиренні розпнуть.
«Говорю, що не маю права зраджувати Cвятий Дух. З мого кроку країна може зробити кроки до світла духу» (І.Ш., 1984 р.).
Не люблять мене магазини. ЯК ЛЮДИ, ЩО НЕ ЛЮБЛЯТЬ ІСУСА ХРИСТА.
Входять в магазини, виходять не знають куди і як, не входять до Христового серця страшно високо-глибокого!
Серед оцих ліліпутів — які є друзі бли-жнім?
Бах друг. Я друг усім. Нас бояться тому.
(Тільки найкращі люди, християнські мислителі вбачать зараз по всьому: як я тихо укрупнюю для світу Ольгу Седакову з її блискавок!)
Тому всі втратили все ще в СРСР,
чи відстали на сорок років — це як найменше.
Всі в глухім куті, — у тупику.
Головами об стіни будете швидко битись, я підніматиму
планку все вище!
Думайте. Просіть Христа. Міщанство розчавлюватиме всіх!!
Чуйте серцем, як можете! Поки іще можете...
«Но мы ностальгически вцепляемся в церковно-имперскую идеологию, подменяя ею собственно церковное самосознание,— в чем и заключается одна из главных причин сегодняшней общественной слабости Церкви» (игумен Пётр Мещеринов).
У Мещеринова попереду — світло, через три роки.
Що зараз є?
Мені жалко Седакову Ольгу, бо вона може піти як «класики». Посередностями.
Мій отець духовний — від Христа, брилища спочатково цільна з народження, канонічний богослов. Москва поважає його і знає. Патріарх знає, достойним називає, шанує, дбає, щоб він не занепав (!..), возить з собою у поїздках відповідальних в США, Канаду, Європу. Друкує.
Велить не залишати викладання в Духовній акадамії (!!).
Не посередність він: хто торкавсь в справах — те знає назавжди і свідчить!
Якби О. Седакова зійшлась на глибинах із Климом-режи-сером — живою залишилася б? Це ще питання.
А всі мої читачі — вибрані Христом серед вибраних, ба, найвибраніших, бо Седакову розуміють трохи, мене ж — майже ніхто. Ті, що прийшли в читачі Ігоря з найвищих спецслужб — скрегочуть зубами, таким чином ніби прокладаючи путь приходу Ісуса Христа вдруге!
Байдужі є? Ні, або за — або проти, розділ!
Або не зовсім свідомо сприймають — або відкидають, як цілком нерозумні.
Визначте слово блаженності їм, найвибранішим, — чи зможете оце??
Мати Божа допомагає всім, це незвично ніби, парадоксально — для неготових.
Я ж не хочу і не зміг би щось інше мовити, ніж Ісус Христос: втілюю художні образи Його.
Вибирайте, Ольго Олександрівно. Амінь.
24-26.04.2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977214
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 16.03.2023
* * *
Але от — медодзвінки
коханим летять!
А хто-то так кашляє
в несамовиті —
закашлявсь
І так як свобода
тручає всіх кашлять! —…
чи гуснуть
спускаються
вниз до підлоги!
до горілки пиття…
Їх життя як фанера
над Парижем
тепер пролетять
15.03.2023, Київ —
третій вибір Богородиці
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977096
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.03.2023
* * *
Слову і Духу Святому
в любові присвячується
Саме як ясності
й в променях
сонця летять
Довге і творче і ясне
життя
Саме це Вічне Життя —
Слово.
Від чого жвавішають у каяттях
Від духа верхів — відпиття!!
Від чого щемить відкриття!
Від чого щомить відплиття
це в Слові —
що знає
та й в серці складає
просвітлені німби! —
з буття
в Німб-Життя!!
У кому це довге і творче
і ясне Життя!!!
Й світіння від слів —
полетять!
15.03.2023, Київ —
третій вибір Богородиці
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977093
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.03.2023
Марії Діві-Матері Слова
в любові присвячується
Духовна любов досконала —
вона вища від земнощів!..
Запамʼятаєм Її — саме
в кличі
Серцем триматись гарячого — вмлієш
сам світ весь
зігрієш
Вдарить тебе
ліпше-раньше-пізніше —
Її Велич — Її Величчя
Мови, знання — перекине хто?
не треба,
Любов Діви — вічна!
Тут будуть пажиті,
пажиті агрохімічні?
Згорнуть?
Поезії
зійдуть,
чом?
молитвАм електроннохімічним.
А Діва — буде, єсть
Вічна!!!
Тож бо є вечір, є ранок,
любов — вхід в полудень,
Спечність, млієш — спекотний,
і кличі і кличі!
як барабан
груди бʼють в будні
скоро зачнеться вже день?
Нема днів! —
Любов тепер вічна!!
Тільки проникне
як кличе
як кличе!
як спечність
станеш про Бога —
як Велич, Величчя
Різкою знань
більш не цвьохнути —
є небезпечно
Бог це є Велич, Величчя
Про любов, що у Ній, —
Як то Бог в Ній — що є в Неї людського?
Бог — Безум і безум і безум…
Мабуть зірвеш обнімання
тверезе??
Любов — що ж, у притчах?!!!
Чи? Любов хоче в притчах??
14.03.202,
Київ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977011
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.03.2023
Як Дух Святий, вічно юній силі, —
Марії, Діві-Матері,
в любові присвячується
Неізреченний несе спів людині
і витівниця скринька сині —
ви як поезія в собі —
й попарні гарні — в далечінь —
о хмари голубі!
як все є так — якось дзвоніть
немисленна вся мить — любові діло!
якби в серцях людських
любові так схотіли
як хто трапляється —
метніть красу —
й дзвеніть…
13.03.2023,
Київ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976905
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.03.2023
5 червня — свято преподібної Єфросинії
Полоцької
внучки Володимирової,
великої діячки в книжній справі (!),
радості моєї навчительниці,
першої матінки Київської Русі!!
Бог і Єфросинія
Так у Бога —
все золото в правді.
Ось — і більше немає такого.
Перша матінка на Русі —
Радість!!
Єфросиніє! радосте —
в Бога.
Нетутешність!
Грози в Києві
громи в Полоцьку
очі в брунатнім граді!
«Чого радуватись?!»
вся без корони
вся — золота черешня
на зашублених бояр!
на шарп-шарп в смерть —
проливається
Радістю!!
Ах красива!
ця Єфросинія!
Дав як скинію
Бог Дівину лагідність…
Повітря спесиве!
Все спесиве! Псам
переливається —
Радістю!!
Спасе, Київ у правді??
В Богові — Радість…
Нетутешня.
Найперша.
5.06.2009,
свято св. Єфросинії
Радуйся, кровом крил его огражденная.
Радуйся, не преткнувшая ноги твоея о камень гордыни.
Радуйся, сего ради видения зрака ангельскаго удостоенная.
Сам св.Серафим Саровський, страшно й сказати — легкий і
світлорадісний з гумором св. Миколай (!),
дійсно така, що не уявити сонце-радість Єфросинія Полоцька, —
яких протагоністів радості, найсвітлішо-найздоровіших (!!) і великих оцих
(і Антонія і Феодосія Печерських, й інших великих) святих подав мені
Господь Христос радуватись,
чи обніматись або доторкатись, —
в музиці і слові! В хвалі Богу!
Мати Божа, досить скромно скажемо, (бо дійсно — земних слів нема!) мене так виховувала, — словами Святого Духа промовим — на всіх галактиках Любові. Що я живим став, навіть живішим став з Нею: зашкалювався від невимовної Її радості!
Кого Ви доторкаєтеся серцем, і коли він чи вона йде по-божому, світло, в спасінні, — у Вас радість неземна!
Та ніякої радості від того не відчуває той, кому в Бозі не суджено торкатись до того. Отож, «просіть і дасться вам».
Тому завдання яскраве і в міру — втримати благодать.
Дух Святий зійшов (тоді) на апостолів, а от і на теперішніх сходить. Втримати благодать — всім завдання.
Ведення Святим Духом — то пряма дорога до храму Христа, поскільки Ви — храм Духа Святого, Тройці.
Втримуйте благодать постійно.
Божа Мати Вам допомагатиме йти до Христа в повноту.
Любові Вам бажаю, та і нічого з того, що відганяло б благодать, як дим — бджіл.
Всього позитивного і творчого! яке збільшує любов і світло, життя в Христі.
Молитов і яскравої художньої творчості.
Нічого негативного і залякуючого! Нічого пресингуючо-забороняючого
чи загашуючого яскравість життя
і любові в храмі Христовім!
Коли буде в церкві світло і любов,
і яскравість життя — тоді (!), тільки тоді
на те тепло люди притягнуться...
Не наслідуйте ви за формою священноначалія, яке, не бажаючи того, гасить і радість, і живу творчість мирян у Храмі і поза Храмом. Всі ж вийшли із ПОКАЛІЧЕНОЇ Російської Православної Церкви.
Допоможіть всім: з’єднайте Церкву і культуру,
подайте богослів’я живе в поезії.
Любов на ділі нехай у Вас буде, у всіх духоносців, нехай з любові усе твориться усіма вами! Бо тоді лиш Христос діє у вас.
Щастя вам в Христі!
5.06.2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976533
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 10.03.2023
Святій Трійці
із Святою Богородицею
в серці присвячується
Серце має буть чистим
і світитись
й займатись від благодаті
й палати
й палати!
Але як є що де слізне
творить Бог різне
навіть і пізнє…
ходить — і можуть
спалахувать різні кімнати!..
Гори все ясно!
образ — в подобу це ясно
мені все ясно
Богу від стискувань —
значно
й трохи невдобно
А що як так —
комусь до вподоби?
серце має буть чистим
і світитись
й займатись
Дух як ходе то іскрить незумисне —
й палати!..
це принаймі нікого не вгробить
навіть лямпу не гасить —
в очах худоби!!
Але — підуть під логіку — предикати!
Боже, хвилинку, я випав…
це б — дату згадати!
09.03.2023,
Київ — третій вибір Богородиці
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976416
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.03.2023
Побачать – що буде зі справами тих, кого відвели від слова.
Якщо ви не побрались з мудрістю — це ще не мудрість.
Чому літератори втікають від мене 40 літ?
Себе бояться пізнати, суть свою.
Якщо з людини не з’являється благородство — вилізе зовсім інше…
Себе бояться пізнати люди, свою суть. Так, скажімо, малюючи океан Богородиці, мають свій портрет…
Бог викликає аристократизм, нам дає робити це. Себе бояться пізнати президенти, свою суть.
Будь ми, Сергій Ковалевич і я, хоч заклиначами змій, день і ніч викликали б у вас аристократизм — і ми, і будь-хто, не викличем у вас аристократизму, якщо його нема у вас спочатково.
Нещасних президентів обдурили ще й лексиконом: і вони теж мимрять жалюгідне слово «еліта»: це — тварини і рослини, споручники царств. А якщо вони і «світові піддакувачі» з ними прокажуть: аристократизм, — Бог поставляє їх на випробування у це слово — й світ перевернеться для них: бо все в світі давно називають олживими іменами, і — «Прости їх, вони не відають що творять».
Поети з ласки Божої (бо є поети від Бога з уяви, як Пушкін, про них зараз поки що не будемо) — їх небагато. Вони — адами, що відновлювально і християнськи називають світ спочатково, всьому дають правдиві справжні імена. І хто таке витримає?
Біси мовлять, що це гордість. Ні, — професіоналізм на служінні в Христа, Тройці і Богородиці: Їхній дух.
Українська нація має змиритись, що це творчо можливо: явити творчість Христа і Богородиці в явищі Шевчука І., найперше — Україні. Ви самі мовили (режисери Кучинський Володимир, Клим, Ковалевич) і кажете: «Хто це може підняти?!! Поставити поеми Шевчука на сценах і площах — це світ перевернути, це треба світ перевернути».
Християни всього світу, аби вижити ще й врятуватись, повинні світ цей зновити.
Бо воля Божа є — світ зновити. Світ — хаотична каша, кеш, — старий минулий хисткий і собі не радий.
Не хитається Наталя Половинка-Колісник,
не хитається Ліна Костенко,
не хитається Євген Сверстюк,
і не хитається драматург і режисер Клим,
і – я,
бо ми на скелі Христа, не в болоті.
Всі захитаються.
18.01.2013, початок свята Богоявлення
(З книги поезій "Цілься серце", 2013).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976347
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 08.03.2023
Любові Марії,
якої ми всі сподіватимемось
у вічності —
присвячується
Піднятий був і подививсь
в Духа безсмертному теплі…
хто з мого слова Вчителів…
хто ще живий на цій землі…
Ліна Костенко!.. серце, свідок, очі…
скільки я з неба
скинув кришок
скільки їй неба напророчив?
Любов з узвишшя!!
Дух — любить особистість! — яку хоче…
Ще дасть Бог!!
08.03.2023,
Київ — третій вибір
Богородиці
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976314
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.03.2023
Святій Трійці
зі Святою Богородицею
підійманням присвячується
В сльозах на небі мов зірки —
Й довшають вії…
Та пек вам!
хіба це мову
і не маю я в утробі?
Чому ви не в надії?
«Оте найвище —
те зробити добре би …» —
повзуть під діркою — горизонт-альні ало
ерудити троглодити —
говорять так,
як росіяни,
а я лиш Небо «зашиваю»
лише один те роблю!!
В майбутньому захочуть жити
добре не знаючи
Де всі патрони — а де жито
Та ви хоч вмріть часам — се! —
Я житам
протягом
служитиму…
Бо сам давно на світів зламі
домовивсь з Богом й Небесами
Я ввіривсь Оку
й — стовп
під Небесами!!
Люди — лише говорять
мов у комп’ютерному зависанні!
й тому махатимуть ментальними ногами!
Я в дух — місток
між Тройцею і
Українським дерном-хроном! —
роблю:
Бог — зробить!!
Мати і Син людські були
Стали Небесними
і вогнесяйне діло це воскресне!..
06.03.2023,
Київ — третій вибір Богородиці
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976072
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.03.2023
* * *
Всенепорочній Владичиці
і Цариці Небесній Марії
з любовʼю і з радістю присвячується
Вчора
і захід сонця
я сприйняв
і пагін сонця
хтось прийняв
де стане
ця любов — все тане…
Ти і Любов і я —
і крайній я
тому й переглядаємося тайно
тому ми зустрічаємося тайно
це — надзвичайне!!!
аж Ти зіслав
а в Небо надіслав я —
то це і торжество є Православʼя!..
Хіба це не торкнеться верхотравʼя?
і ще ось є «піднявсь акциз»
і дивна є краса — це «скис акциз»?
як торжество є Православʼя —
насправді є католицизм
як гляну я Красу Її — то світ — здимів
і тер краї — з усіх вітрів
як мало, бачивши Її, може (?) — святий
і дивно? — хтось
як я творив
не розумів…
Вітер — замів!
а киньте ( а то ж викинуть) й святого! —
а замість — хто б сказать зумів??
то ви торкніться, — й хто з вас викине поезію?
хто викине любов Її?
і словом вийме з розумів
й з умів
і проростить — де аж Премудрість
є Її…
і — люблячи й — надалі
дякуючи Їм!..
05.03.2023, з причастям,
свято торжества Православʼя,
Київ — третій вибір Богородиці
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975966
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.03.2023
* * *
Богу-Слову
Ісусу Христу
присвячується в любові
Й біжать господарі — як чую я? —
вогнетривкі
біжать й собаки з ними —
тож вогнетривкі…
від вимені природ
відвик хто в місті
та й корови не в рококо!..
Гей-би! — столицями Європи
що однаково чужі мені й світу
я є вогонь, що стає світлом!!
і їм змоскальщеним несу
з Неба — небесне молоко…
Як буде крапельна
роса
то станем жить!
і в цю годину хто біжить —
той вже біжить
що взять? і вже — дістать?
отож бо любляться Особи Тройці!!
й ні дать ні взять
і я це звідки міг би знать
якби по добре вкачаній сипучці
так не вела б
не вчила б мене
Слова благодать?..
я той окоп, що
в Небо впасти б цілим світом!!
я той вогонь, що стає світлом!!!
04.03.2023, свято Феодора Тирона,
Київ — третій вибір Богородиці
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975849
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.03.2023
Сяйву Іпостасі Сина Божого –
Святому Духу присвячується
із любовʼю і благоговінням
Скоро – провесінь
Сонце – уяви материків
ледь просуне
Дух – карамель на язик
Дух – зефір і ефір за язик!
Дух – легкокрилий стосунок!
Тільки б не було сумно
Лист – лиск із повітряних пашей!
Тільки блиск – на поля і паші!
Тільки ще крутиться радість! – що
стала нашою
Скільки ти стрілки – час, циферблат?
Скільки іще корупція й блат?
Скільки ти – із вчорашніх?
стільки спека просуне
скільки свідомість плугом просуне
загориш?
чи – і згориш?
киш!
киш!
Дух – усміхнись!!
ану киш! Дух –
Сам! – вибирає і приміряє
дуже люблячий стосунок...
скільки хто вміщує!..
о – з Духом не сумно!!!
03.03.2023, м. Київ –
третій вибір Богородиці
Українці і українки! Сьогодні перейдено пік війни
росії в Україні! Далі – поразка росії остаточна!!
Розвал росії - і зовнішньо, і цілковито! 03.03 2023.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975712
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.03.2023
Джерело всіх душевних і духовних рухів, серце,за ученням св. Макарія Єгипетського, є «робочий храмище справ правди і неправди. Це місткість, що має в собі всі пороки, але там також – і Бог, там ангели,там життя і царство, там світло і апостоли,там скарби благодаті...»
«Іноді благодать опановує всіма пашами серця, тоді царює вона над всіма членами і помислами: бо там ум, і всі помисли, і чекання душі».
Тому благодать серцем проходить у все людське єство.
Дух (нус – з грец.) – вищий елемент людського єства – являється тією споглядальною здібністю, котрою людина прагне до Бога.
Як найбільшособистісна складова людини, початок її свідомості і свободи, ум (нус) в людській природі найбільшим чином відповідає її особистості, можна сказати, що він – місцерозташування особистості, престол людської іпостасі, що вміщує в собі все своє єство, – дух, душу і тіло.
Тому
отці Східної Церкви часто схильні ототожнювати ум-нус з образом Бога в людині.
ЛЮДИНА ПОВИННА ЖИТИ ДУХОМ; весь людський склад повинен стати «духовним» , набути «подобу Божу. Дійсно, саме ум зʼєднується з благодаттю, отриманій при хрещенні; саме він вводить благодать в серце – зосередження людської природи, котра повинна бути обожена. «Зʼєднання ума з серцем», «зісходження ума в серце», «збереження серця умом» – ці вирази постійно зустрічаються в аскетичній літературі Східної Церкви. Без серця, зосередження всієї діяльності людини, – ум безсильний.
Без ума – серце сліпе,
не отримує керівництва.
ТОМУ ПОТРІБНО ЗНАХОДИТИ ГАРМОНІЙНЕ
співвідношення між умом і серцем, щоб будувати людську особистість. Цей шлях має на увазі безперестанне тверезіння ума,
повсякчасне зусилля волі:
« Світ цей є змагання і місцем для змагання. Час цей є часом боротьби», – казав Ісаак Сірін.
Щоб перемогти в цій боротьбі, потрібно повсякчас бути зверненим до Бога.
Бо Господь всемогутній і кріпший всіх і на всякий час буває переможцем.
Якщо ж бувають вони переможені, то явно, що ... за своїм почином; зменшується горінняі ослабляється намір, тоді не діє і благодать.
Євангельське наставлення на бадьоріння, на спротив сонливості – основна тема всього східного подвижництва; воно вимагає від людської особистості цілковитої свідомості на всіх сходинках свого сходження до досконалого поєднання з Богом.
Це сходження містить в собі два етапи, або, точніше, воно здійснюється водночас в двох різних, але тісно повʼязаних між собою областях: в області діяння і в області умоспоглядання. Діяння і споглядання в християнському пізнанні невіддільні одне від другого; пізнання є особистий і свідомий досвід речей духовних, воно – гнозис.
Святий Максим Сповідник говорить, що споглядання без ділання – теорія, не основана практикою, нічим не відрізняється від уяви, від ефемерних фантазій; також і ділання, якщо воно не одухотворено спогляданням, – безплідне і неподвижне, як бовван. Бо, за словом св. Ісаака Сіріна «саме життя ума є ділом серця,
чистота серця
повертає уму цілісність умоспоглядання.
Отже, діяльне життя – ділання – це очищення серця, і це – діяльність свідома, оскільки нею керує ум (нус), споглядальна здібність, котра входить в серце, зʼєднується з серцем,
збираючи і зосереджуючи в серці все людське єство.
Євагрій Понтійський (4 століття) вчить, що діяння приводить людину врешті решт до безпристрасності, до незалежності від своє природи, котра більше не піддається пристрастям, котру ніщо більше не збурює.
Безпристрасність – не пасивний стан.
В області духовного життя, де вона проявляється, нема більше протиставлення активного і пасивного: обидва ці протилежні стани відповідають викривленій, вполоненій гріхом природі.
Ум, що відновив свою цілісність, вже нічим не може збурюватися, він вже нічому не «підданий»; але він також і не «активний» в звичному значенні слова. Аскетичне і містичне передання Східної Церкви
не проводить різкого розмежування між активними і пасивними станами на вищих сходинах духовного життя.
Ум людини в своєму нормальному стані не активний і не пасивний: він – уважний.
«Тверезіння», «сердечна увага», здібність розрізняння і розсудження характеризують людину в її цілісності. Стани ж активні пасивні вказують, навпаки, на внутрішню розідраність: вони – наслідки гріха. Вводити їх у містичне життя – означало б викривлювати перспективи духовного життя або створювати безлад.
Св. Ісаак Сірін розрізняю три етапи на шляху поєднання з Богом:
покаяння,
очищення,
досконалість,
тобто 1) переміна волі, 2) звільнення від пристрастей, 3) здобуття досконалої любові,
котра є повнота благодаті.
...Покаяння ... грецьке слово метанойя означає в буквальному значенні «переміна думок», «переміна ума». Це «друге відродження», котре нам дарує Бог після хрещення, можливість повернутися до Отця...
... «Молитва ... це всяка бесіда з Богом, що здійснюється в тайні (внутрішньо), всяке піклування доброго ума про Бога, всяке розмірковування про духовне». (св. Іс. Сірін).
... Є стан, що називається «чистою молитвою». Він – кінець ділання,
коли вже ніщо, чуже молитві, не входить більше в свідомість, не відволікає більше волі, що направлена до Бога, зʼєднаної з волею Божественною.
... На відомій сходинці МИ ЗАЛИШАЄМО СФЕРУ ПСИХІЧНОГО, в котрій ум ще знаходиться в рухові, всякий рух зупиняється, зупиняється і молитва. Це – молитовна досконалість, духовна молитва або споглядання. Це «мовчання ума», котре вище молитви.
...ум вже не належить собі, він належить Богу. «Тоді – за словами Ісаака Сіріна –
віднімається у природи свобода, і ум шляхом ведетьтся благодаттю, а не сам шляхом веде.»
(З глави 10 «Шлях поєднання» книги Лоського В. «Нариси містичного богослівʼя Східної Церкви»)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975570
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 02.03.2023
Українці! видно вже нашу Перемогу,
про неї я писав поезії з натхнення Духа Святого
14.02.2022, 22.02.2022, також після вторгнення.
В керівника рф шизофренія явна - видно, -
люди білявладні незабаром вирішуватимуть чи можна
його залишати керівником рф ...
Українці, радуймося!! Пасха весела - нас чекає!!
Поема глибин
Марії , що Слово народила,
в любові присвячується
Радуйся, глибино, для ангельських очей
непроглядна!
Усе природне що народжує –
пітніє
слово шерехкуватим і рождається...
а серце є – священником!..
(бо чоловік у задумі – священник є)
і Бог – ротами, що невидимі,
зʼїдається
і – от все лисе
та й усе вченіше – лисІє
лиш небо може – що ясніє...
та й соловʼї в гаю
може не чують – а перекликаються
так з Богом – знаються!
Та Бог як іскра в серці – вибух, вираз!
а світ оре
а з глибини аж по руківʼя
надійде*...
Бог-Словом – бачать!
Бог серед пʼяних виражається
Бог й я тверезі
а слово
чомусь в пʼяному радіє
й все – в світі не кінчається...
Гроші – то лисі
гроші народжують вже більш шкарубких
землетрусів
та землетруси
що не вибачаються
не каються
глибоко-аж-занудно –
ворухтаються!!
це – дуже зрозумію:
чи каються се лисі –
чи не каються?
Ще слово в парниках
в ростках
і атмосфера – ще ламка
і ноосфера не така
й таких не ждали –
вертикалі і ривка
а все ж вгорі де Зірка
є зіркА...
з усього ум вихоплюється до Христа
й кожен собою став!
Моя любов
звисаюча з материка –
здивуються новим світам! –
а то ж – Зоря яка!! –
Нею захоплюється
через розломи усього
з материка!!
2
Дуже це – щоб всі стали веселі? Яви це! –
Океан-Поезія! хлюпаються й міста, і села:
Що при Богові зможе буть невеселим??
Бог – що Тройця! – водворивсь во язицех**!!!
І не кожна поезія є богослівʼям?
Все богослівʼя – чи є поезією? Але опростися –
То ж є Бог! Ледве націлився – Він просочився!..
Любов – любить. Не висуває претензію.
3
Бог є Поет!!
Бог і – в поезії!!
Океан-Поезія зробить чудо сіЄ...
Чи що Бог – над сіЄ? Й Бог, що , – не в сіЄ??
Досить нам, що Бог – є!!
Й стихнуть лементи Заходу – щО Бог є.
Хто в Церкві віє? – Дух Веселий!
Бо Дух є Бог безпечальний!!!
Радійте, до кого Бог прийшов...
Тремтіте, священноначаліє...
Свобода!! Свобідна – Любов!!!
28.02.2023, друга і початок третьої доби Посту,
Київ – третій вибір Богородиці
* - тяжка чи каторжна робота дають моральну силу
ще й доступ до народження слова...
** - в народах (ц.-слов.)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975446
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.03.2023
Українці! видно вже нашу Перемогу,
про неї я писав поезії з натхнення Духа Святого
14.02.2022, 22.02.2022, також після вторгнення.
В керівника рф шизофренія явна - видно, -
люди білявладні незабаром вирішуватимуть чи можна
його залишати керівником рф ...
Українці, радуймося!! Пасха весела - нас чекає!!
Тільки Господу Ісусу Христу
присвячується нині
А ви спробуйте про мене заговорити
і смикне вас
і де очі ваші
і є паші – ох би вам розорити
і –
будете землю під
собою рити
бо єсть Бог
і опуститесь
бо смикнетесь їй-бо
бо так з*являється – Бог
і народи-титри...
навіть що я гляну і шарпне
мене ввись
навіть що віки піддалися –
й взялись
як і колись – так завжди
Він і Марія!!!!! Дух віє!!!!!
очі б у небо вп*ялись!
толки б небесні і в тих і за Них –
і за всіх – узялись!!!!
памʼятати малого мене?!
та й про що говорити??
27.02.2023, після канону
Андрія Критського в храмі, Київ – третій вибір Богородиці
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975323
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.02.2023
Українці! видно вже нашу Перемогу,
про неї я писав поезії з натхнення Духа Святого
14.02.2022, 22.02.2022, також після вторгнення.
В керівника рф шизофренія явна - видно, -
люди білявладні незабаром вирішуватимуть чи можна
його залишати керівником рф ...
Українці, радуймося!! Пасха весела - нас чекає!!
Поема зцілення
Святій Трійці
із Святою Богородицею
із здивуванням присвячується
Бог не оливою
а чимось ближчим
к Себі намастив!
І Бог оливою з Італії холодного
віджиму
нас простив
і Бог навів мости
мабуть пізнав мости
мов стрілки перевів у Небо нас –
огромно так простив!..
До речі, скільки ви на зріст?
поскільки молодичка
пташка невеличка
мов таїть молодість! –
постільки «молодість є духу –
Піст»
О вгнулися аж попід мною
жилаві мости
огроми
так єднавчо
заросив!..
як маєш вільні крила – то лети
а хочеш – із вселенської більш духоти!
то будуть зорепади
бо хтось струснув
то слову Твому раді
проз всі земні і зоряні паради
проз засув ворухнувсь – і зсув
і Небо Боже нюхатимуть –
й в непереміжку
Божую Красу!
кому ти серцем диким
Дзвоном чи Набатом тим великим
удАвся!
тим хто заснуть збиравсь! –
він не заснув!
Творчо здійняв
здє немісцевую свідомість
– й на ній благоухаючу
з усіх просочених
з щілин – весну!!
26.02.2023, з причастям,
Київ – третій вибір Богородиці,
неділя Прощена.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975121
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.02.2023
Українці! видно вже нашу Перемогу,
про неї я писав поезії з натхнення Духа Святого
14.02.2022, 22.02.2022, також після вторгнення.
В керівника рф шизофренія явна - видно, -
люди білявладні незабаром вирішуватимуть чи можна
його залишати керівником рф ...
Українці, радуймося!! Пасха весела - нас чекає!!
Пресвятій Трійці
із Пресвятою Богородицею
в любові і радості присвячується
Ті говорять, ми спасаємось!
Китай — чується безбожним
Китай — каже: «внутрішньо
ми сперечаємось».
Нема Бога — то й не каємось.
Без Христа — це як покаятись?
Я не запинаюсь!!
Гряне музика небес —
Це всіх насторожу
Я спасаюсь!
Я чимдуж здіймаюсь! —
Як то вчути музику всім Божу??
В кругликах
у паралелепіпедах — всі
насторожі
Або з Богом!! — або ви
відрубані
й нервово насторожені!!
І в лапках — Китай?
Я й його торкаюсь —
От спасаюсь — і його спасаю
То ж бо нації у тельбухах
Глухі сперечаються —
Як ті цвіркуни…
Й не бачать
А я бачу всю музику Божу!!
Слова як «росія» глядь нема більш
На Вершину Божу видираюсь!!
Боже! Як їм себе й душі красти?!
гострим задком розженуться впасти —
чи на я-кання чи скака-ння
це ж побачать що я вільний
й дуже цільний
що ж! Китай вже по-російському напрасно!
є райцентри: США
і може бути два Китаї…
комуністів наковтаються чи й
антикомуністів —
червоною кровʾю і махають
а нічого цього і не знають…
як дві скелі пальму стиснуть —
в Небо к Богу присне
й з Богом урочисті…
ми не виснем!
От Хто в серці вже й на кості
мої сяє.
Боже блискавичний! Громовичний!
Або я вхоплюсь за
щось де! а Ти блиснеш…
Що Ти граєш…
Й що Ти раєш — або
я вхоплюсь за землю
й мрію
а то й Ти! І — серце грієш
нащо в моря спади
нащо в скелю знади —
розбігаєшся й вдаряєш?!
Або хтось і побіжить до раю?
Або берег правий
Він — високо —… і встигну! І змужаю!!
24, 25.02.2023,
Київ — третій вибір Богородиці
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974960
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.02.2023
Українці! видно вже нашу Перемогу,
про неї я писав поезії з натхнення Духа Святого
14.02.2022, 22.02.2022, також після вторгнення.
В керівника рф шизофренія явна - видно, -
люди білявладні незабаром вирішуватимуть чи можна
його залишати керівником рф ...
Українці, радуймося!! Пасха весела - нас чекає!!
Трійці Пресвятій
в любові і веселості присвячується
Тройце, що в Небі,
райдуга цьомає
бо є найближче до Тебе!
Книгу розкрию —
з’являться
крила — у неї…
Книга землі і неба…
Не плачу
не плачу
не мащу гарячі гуаші
і я випрямляюсь — цілую — бо світлий
цілунком я втягую
майже впритул
кольоровії паші…
ще відблиск тут
падає —
на пантронташ
і на «Отче наш…»
відчиняються вікна у райдузі —
і здивовані очі у серці
і вливається світло
й душа — квітка світла —
квітка біла…
22.02.2023,
Київ — третій вибір
Богородиці
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974627
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.02.2023
Поетесі Ользі Седаковій
присвячую
1
Носій генія — вічний, бо співпрацює насправді з вічністю, настроює звуками небесної гармонії кожну душу, струни душі.
Тексти на вічність. Це — Ліна Костенко, це — Клим-драматург, це — Ігор Шевчук, інші. «Єсть геній — і народ, сміття між ними». (Поема дев’ята «Слово Ігоря»). Насамкінець, тут — носій генія: «геній» — поетичне скорочення.
Платять вони за цим рахунком. Вільні в Христі! Неприборкані, — світ їх ловив, але не спіймав... Богоматір з ними явно, або скритно, сховано...
В Росії нема носіїв, так стверджує поетеса Ольга Седакова щодо нинішніх поетів-класиків.
Ольга Седакова вочевидь повинна сказати — чи з генієм поетеса Седакова. Жодна людина не може знати й сказати за іншу людину: суть геній є?
«Якщо ти зі Святим Духом — як цього не знаєш?» (ап.Павло). Христос знає — і може створити (носієві — генія).
Бог — єдине Джерело створіння! Але ти спробуй, не дай Боже, сказати або назвати щось неправдиво...
Якщо ти з генієм, то не можеш не знати про це... Не скажеш неправди!
Думка, що додумана до найбільших глибин, «до кінця», приводить неминуче до Бога — в серце-храм!
Тільки любов є суть генія. «На глибині нема суперечностей!..» (Ольга Седакова).
Справді, носії геніїв Христових не сперечаються: не сперечаються в глибині їхні генії!
Одна любов — храм генія, душа його: вхід до Бога.
До чого я підводжу?
Богоматір жде. Зі входу до Бога, як все, що від Бога,— тихо ввійде нова Христова культура: геніально-церковна.
Сице: церквокультура.
2
Шукаючі «екології духовності» нині — діти 45-річні, такі наївні , бо сильно втекли від Христа, лукаво щасні... в головах:
обдурюються природною магією, інтелектом земним... комунізмом.
Ні високий розум, ні уява,
ні разом вони взяті —
не утворюють генія.
Геній без серця — річ неможлива.
Любов! Любов! — ось душа генія.- І.Ш.
Геній — любов! геній і зла дія несумісні,
бо зло — відсутність любові;
от всі у кусках, не в збірному дзеркалі — простому зціленому дзеркалі Божого серця з любов’ю духу. Природний талант — агресивний:
бо він без повноти.
Христовому генію однаково непотрібні викривлення і ліві, і праві, в головах,
він не приймає їхніх вироджень (уродств).
Геній і ерудованість самовільна (тобто злочинство) — несумісні...
«О сколько нам мгновений чудных готовит просвещенья дух!..» — подібне бачить подібного, велике — великого, мале — малого.
Геній і статевість магічна — несумісні. Проте зараз все зворушливо недолуге, як духовна позиція Гете у 80 років, з його убивчістю надалі...
* * *
Поетесі Ользі Седаковій присвячується
Геній простий як двері —
до Бога!
як щедрість — на щедрість:
йдуть як різдвяний щедрик
двері відкрить —
і все із нічого
Все — із — нічого...
Тут є зерно, там —
пустота за порогом!
Серця прозорість — й прозорі.
Розсуви із штор
і зашторень —
і дивляться зорі!
Щедро
(Какое чистое правильное слово в конце! Там место только ему. И никакому другому.— Іван Лужин.).
(24.10.2011)
3
Наймісткіший і життєстверджуючий жест Клима — весь континіум вкладено. Тож — будь-кому зрозуміло, що Климу прийдуть труднощі з Богом.
Але тут є тисяча мудростей і висловів Григорія Сковороди і — іже з ним.
Яка твердість основ і таїн звершень, щоб проволочитись крізь жерло-берло-мерло-окерло... труднощів — заради кого любиш: Христа.
Це дійсно, що уму не досяжно! Тим — дійсне є. Амінь. (Живі, кажіть: амінь).
Душороздиральною і зцілюючою є поезія самобутніх поетів, коли весь світ стає несамобутнім!..
Черви-оболонки пусті без ядер, самі про себе так мовлять,
та й лінюхи, і безвільні — нічого не роблять з собою.
Старого вже нема,
а нового ще нема;
як Бог напуває! Ковтайте гіркі хвилі, вони вам на користь!
Хай прославиться Бог.
Живіть і дрижіть!
Дрижіть; ще бо є троє-семеро носіїв з небес культури!
Що ми друкуєм конкретного дня — потрібно Спасу
і навіть щодо євреїв: задля живих, неживих, на небі і на землі, в цьому віці і в недалеких! — вас я розширюю, щоб ви могли бути натякненими і подумать за Христа-Боголюдину щось хоча б велике!
Христос все вияснює в свій час.
Як ковток повітря птахові, якого притримують під водою, — стають Христос і поезія!!
Клим зігнув би вас в баранячий ріг; навіть, не старався б довго, ви його не бачили в ділі.
Одноденні люди — те, що завтра ще може бути і статись — не хочете взнавати («нецікаво жить буде»).
А нам, виведеним багатьма десятиліттями в передній план со-держання смислу, цікаво бачить скучные рожи?
бачачи на десятки років вперед,
їм,
Ліні Василівні і Володимирові Клименку —
гибель-жур ніякий — привласнений вами —
як витримувати великими серцями? Ви з серцями малими, а як їм з великими серцями бути?!
Великі серця — від ваших тлінних революцій — що витримують?? Совість є?.. бовкуни...
Дрижіть — є справжня культура! а вам може бути досить приматів-імператорів.
«Красива жінка», — каже про Ліну Василівну Клим.
Значить — зувсебіч і Божественно вона така і є, Красива Жінка! Відпочиньте...
Чи без Богородиці щось ми могли б?
У внутрішніх глибинних серцях ми поєднані в Ній любов’ю... Ми сюди прислані, а з’єднані в Христі і Ній суттю, нею й не рушали з місця. Бо що? Якимось палаючим сволоком (Україна горить!) стукне по Ліненій голові —
і зразу — чи то серцем любить? не захолодивсь?? Любить!!
В Божій Матері єднання — любов! Розжарюємся!
В критичні роки тримайтесь Христа і народу,
в нього є серце, а кучеряві думочки інтелігенції і керівництв, як і самі вони, гинуть...
Нема становища, в якім людина могла б втратити надію, якщо в неї любляче серце.
Серця чесних хлібодарів знають це.
4
Вірю, що з небуття Бог-Авва воздвигне чудо-музикального титана:
що він порозкидає боягузів і всіх тих багатеньких-облізлих,
бо нема розумніших, точніше земномудріших, за євреїв, і нема музикальніших за євреїв. Він прославить Бога і в творах спасуться вони,
світлі сили життя... Я сказав.
Вже тепер на моїх очах Бог творить символо-будучніші, зціленіші (чи досконаліші) образо-твори з тих, що Її і моїми є, — на стиках сусідніх ареалів творчих.
Приклад: російський переклад драматичної поеми «Царь духа», надалі — Христове майбутнішо-якісне творення. Академічно про моє і про сусідньо-зцілене сухо не сказати, бо воно не сухе, а живе —
лиш музика, образна пластика є розвиток зеленого дерева, з коренем у вічності, збірному символі-образі.
Прокиньтесь, щасливці удачі, пластичні співці Богу!
2011 р.
(З книги "Повернути Ріку", 2016, Київ)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974607
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 22.02.2023
Признайтесь чесно, Сі і Байден,
голомузі*,
Хіба ви кращі є,
ніж мої друзі?
Заки поезія йде в Шевчука —
одне,
А ні — всі по
дорогах будем віршувати.
Хіба ви більші за війну?
Хоч ця війна —
чи перевищить Божу Матір?!
…і щось я стисло годен
доточати?
Ба ж ні,
лиш Бог —
і Божа Матір!
Усе, що збудувати і роздрукувати —
то це від Них,
вам апельсини ще
мотати…
а то ще мовите —
ми один одному злі супостати?..
Пора до Бога світ вертати, —
бо як пшик —
Бога слово —
все, кепки на вас картаті!..
Сміється й плаче — світла Ойкумена
то є від Бога
й не дай Бог — щоби від мене…
20.02.2023, Київ — третій вибір Богородиці;
не розстріляють світ —
нині весь світовий полігон замало не Майдан.
* - не мають стосунку до Божих муз
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974425
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.02.2023
Українці! видно вже нашу Перемогу,
про неї я писав поезії з натхнення Духа Святого
14.02.2022, 22.02.2022, також після вторгненння.
В керівника рф шизофренія явна - видно, -
люди білявладні незабаром вирішуватимуть чи можна
його залишати керівником рф ...
Українці, радуймося!! Пасха весела - нас чекає!!
* * *
Всі відійдуть, якщо
хто тут не зміг
углиб преобразитись —
тварні, умом ускладнені
і ерудити.
Всі, хто не зміг, чи не схотів
по волі Божій жити.
По волі Божій жатиме
от ЗСУ —
прийматиме хто матиме-триматиме
і сонце й жито
і сонце й неба синяву
19.02.2023,
з причастям,
Київ — третій вибір Богородиці
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974346
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.02.2023
Ліпше говорити про речі веселі. І тому не ганьбіть в Небі Моцарта! і не ганьбіть
за життя радісного мене, веселого і радісного.
Це я в Богові, звідси — веселість!
І в Матері Божій благодаттю є весь Бог, я серцем в Ній, оце радість ! — радість подвійна... Радість в правді.
До чого мені прирівняти правду? Правда в мені порівнюється з моєю незіпсованою юністю!
Знаєте: за неї і потерпиш через край, зате з правдою (юною силою) весело!
А в майбутньому — особливо...
Ото Богородиця така молода.
Люблю і не ховаюсь.
Це я в Царстві Небесному!! Слуги диявола вкупі з народом і слугами народними — кривляться і морщаться!..
А дівоче серце — як весняне сонце:
хоча і захмарне — а все ж воно гріє...
( Народна пісня)
Мене не пізнав народ, зате підтримає мене, бо йому веселі потрібні!
Моє молоде серце — в Її серці: «Небесне Царство шукайте, все інше вам додасться».
А говорити про речі веселі — корисно, потрібно і вигідно. Радісно! — бо вони з Небес.
...і його замінить не могли
всі скучнії пісні землі...
Нас, хто може говорити з Небес, — мало таких, і речей — теж.
А є ще радісні, це — в єднанні Небесного з пропорційним земним! І не тягніть стільки земності, гей, «сумні проживальці землі»— «веселим і мудрим» як в Небі...
«З чим мені порівняти Царство Небесне?» — мовив Спаситель. Тоді Він натякає.
В Євангелії вся істинна правда.
Там весело, таємничо: то Небо. Царство Небесне всередині нас.
Внутрішня любов потрібна, солод і притік Царства? — чи зовнішнє: людська слава?
Внутрішнє більш потрібне — і тут, і там: любити людину як слід...
Що є слава людська, коли палає кохання! Нікого б не бачити, нікого, крім одних очей!
І що зовнішні прославляння — як вже Любов Божа є!! Любити людину — цього Бог і кожна людина, щоб її любили, хочуть...
Прославляння інтелігентські потрібні? Опадання це.
Як хтось бажає охолоджуючого падання — слава не від Бога знайшлась, не згідно Євангелію... Це проти Євангелія.
Знайдіть: де тут Царство Небесне?
Де Цариця, котрої «вся краса ізвнутрь»? А віра? святі?
«Яку віру ви можете мати — як ви шукаєте слави один від одного, а не шукаєте слави, яка від Бога?» (Євангеліє)
Слава і веселість — з Неба, від Бога.
Та й поет, — як вже «милістю Божою поет...» — від Бога.
А на землі — найчастіше від турботливих помислів — вполонення розуму, відоме духовним.
Яка веселість в полоні? полонений полоненому чіпляє славу, а всі веселі?.. і біси? Як не внутрішня радість, то олжа.
Не закриєшся від світу — не закриє Бог т.з. «підсвідомості». «Хто переміг світ, тому не можливо бути невеселим» (св. Серафим Саровський). Переміг — себе, пристрасті.
Веселі ж речі — з Неба.
Як Мати Божа — повнота Тройці і вся повнота творіння.
«Радістю хочу всю твар наповнити». Краса!!!
«Радістю хочу всю твар наповнити» (Бог!) Ще моя наглість божественна, і — чи ще так хоче хто?..
2
Як хочеш, щоб всі горіли — сам гори-палай!
Як хочеш, щоб всі веселими ставали — яви це! творчий океан, переважаючий всіма параметрами все відоме: з Бога він тільки невідомим і являється, зовсім тут не бувалим — до моменту…
Смійся весело, виявляється, що світ цього не знає, і не знав, а нечепури — не знатимуть…
бо смоктатимуть непристойно й довго-довго біля основи піраміди.
В той час, як мудрим і аристократам потрібно насправді — з Крові, Тіла і духу поближче до вершини піраміди — до Христа!..
Гарно сміється — хто останнім…
Смійтеся весело! — виявляється, світ далі наївно мовить самоповторами, зате я новий.
Приводжу сюди — що ледь-ледь являлось, первісно-відмінне.
«Ого! — скажуть. — Як так? — що всі говорять, говорять — Шевчук мовчить, тоді як з глибин-висот скаже, здається, що говоруни трохи того…»
Чому трохи? Так і є!
Як вміти думати, Бога питати.
Хочеш, щоб всі духом раділи? не тикались академсхемами і любили один одного (небувале!)? — то люби Джерело-Бога!
Бо просто з себе не витиснеш любові на всю колобратію — і не ввіллєш їм любові!..
Пиши Бога, як хочеш слави від Нього. З практики мовлю.
«Та ні! — скажуть. — Яка там любов до Джерела й до ближніх?! Геть всі без винятку письменники і художники робили «вєрняк»: «врєзать — і прославіться!».
І хоч світ закінчуйся! Яке там євангельське діло?!»
Дурники, всі ваші попередники — «дуракі»: «рєзалісь» так, що мертвою стала російська мова сьогодні, російська проза — останньою на очах зникла.
Розплата за безєвангельськість і болотяну трусоватость.
Росія — багатьма способами намагалась переманити мене до себе — на територію Медузи... і зокрема — церковно…
Некрополь! Вони анемічні в поезії, відійшли, мерці, від Церкви й Бога, як зайці переховуються від «безблагодатного» Ігоря, поета.
Ану, вийдіть всі на Ігоря! (і зразу «сміливці», рос- і укр-, провалились!..)
У вас же десь розум ніби великий є? Заради Христа — вияснимо. Прославим Христа!
«Велика Росія!..» — але: «Ні!!» — ногами впираються! (Бояться Шевчука?). Богатирі, вийдіть! Ну, то вийдіть!!.. Якщо можете.
Дожовуючи вигадки, що ніби-то не можна Христа почути тут…
Сядете, патріархи, в найнижче пекло за службовий злочин: за організовану в підлеглих брехню на Духа Святого.
Тільки байдужі до всіх російські попи могли досковзатись з шовіністами світськими до провалля, твердячи щодо «безблагодатності»…
Весело ж! Як це ви підняли руку на поезію, плідність Христа? — Де, покажіть, російські океани Христової поезії — як то в мене??
Замурзанці, ради Ісуса і Божої Матері все можу в Ісусі Христі я.
Хіба не через мене зроблено словом те, що ви читаєте в ап. Павла??
Чи не я попереджував в поезії — «Все можу в Христі Ісусі!»?
І скажу зараз те, чого ніхто не знає.
Бо жоден письменник нині не промовить, крім мене, оце, бо в жодному нема оцього.
«Якого оцього?»
З поміччю Божою, мабуть, вдасться вирвати оці корінчики…
«Які корінчики?»
Не знаєте? Краще б ви з Христом перебували десятками літ, в Церкві, як я, — не виходячи з церкви.
Створювали собі ім’я? Штовхали воза слави людської — попереду себе? інакше, не по-євангельськи, славу приймали?? — то я бачу, що підсвідомість за вами плаче.
Не знаєте? Потанцюють — за борги минулого — у вас на спині…
Хворіння душі поета і художника! — то від слави людської; за все розплачуватись доведеться.
«За все треба платити» — істинно, скрізь і завжди...
не заперечить з вас жоден.
Наймудріші вже здогадались: забери корінчики сеї біди, Боже…
Христос надалі — хоче дає, чи не дає відомості, хоче забирає — але як Він подав безстрастя — то тебе не хитає, ніщо. Здоровому — весело!..
Більше цього: годен для справ надалі в руках Бога Живого. А всі інші страшаться потрапити до рук Бога Живого!..
А хто згодивсь на присвоєння звання «класика літератури» — отуди пропадеш…
Нерозумні галати! Були б з Христом-Спасителем, мов до Нього приварились-приліпились… зрушив би Він у вас якісь невеликі молекули — найшло б щастя більше всього земного!..
Любов — основне.
Там Христос, Пресвята Богоматір Марія, усесяючі святі… палаци (!!) — за них індійські царі апостолу Фомі віддавали усі багатства земні, хрестились… Мені відомі.
А зараз?
Інфантилізм.
Бо на глибині — майже цілковита зневіра… Індії, і Китаю, і екуменізму, керівної вертикалі, і Москви нещасної, священноначалія, земних письменників, — і в цілому всіх бажаючих земного…
Скільки гордих і заумних я відігнав, згідно з християнською практикою — аби мене не читали! Горді, нездалі, отже, сильні висловлювання — для них. Ясно?
Так весело, так!
Чого тепер дивуватись, непокликаним?? А кому потрібні нерозумні?..
Як дав Бог — веселітесь!
Мільйон таємниць Бог відкриває послушникові чи досвідченому.
Честолюбство — тільки для молодих своєчасний двигун! (!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!)
Якщо зелений стручок не пометляється в пошуках, навіть в крайнощах, то польоту високого не буде.
Зрілому — вже честолюбство заважає: він не бачить стежечку від Бога, а збоку люди бачать, який він в земній жадібності — жалюгідно смішний…
Радість без Господа — метушня,
Успіх без Бога — злочинний…
(І.Ш)
Все не благословенне — злочин, смуток, пристрасність.
Смуток земний — від невилікуваності.
Вилікуваному — і Бог, і люди, й світ веселі!..
31.01.2011
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974196
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 18.02.2023
Українці! видно вже нашу Перемогу,
про неї я писав поезії з натхнення Духа Святого
22.02.2023, також пізніше.
В керівника рф шизофренія явна - видно, -
люди білявладні незабаром вирішуватимуть чи можна
його залишати керівником рф ...
Українці, радуймося!! Пасха весела - нас чекає!!
Духу, що від Отця
через Сина походить
і дарує любов,
присвячується
я взнав що
шийні
хребці
в інших клацають
коли
я впер їх
у страшнющу
Висоту
й щасливі
мінерали
видираються —
вдихнути тут
і ще
вдихнути
тут
давати загорятись серцю
і притягати! —
Духа любов святу
любити
аж несподівано і цілувати
аж несподівано
у інших
чистоту
І відчувати
як і Божа Мати
є в Небі
є Дух Податель благодаті
Йому і квіти — і любов і чистоту
залюбки пахнуть і цвітуть
і
Його мають
за мету!
18.02. 2023,
Київ — третій вибір Богородиці
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974193
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.02.2023
Сяйву Іпостасі Отчої —
Сину Божому
з веселістю серця присвячується
Свідомістю небес ширяють —
в золоті поети…
І в Слові кожен би воскрес
І в Слові кожен і
воскресне
од долу
розуми
кому-а-не-кому —
а одірвете
о ви, поети,
то більш читатимете ви —
поетів…
в фільварки і в жита
і в грунтові дороги
ви ступні — з неба
ізнесете…
так є в бджоли
ці многоцільові труди
всі квіти
цілувати
бо це ви замість Бога!
і правда — з вами і земне
виплекує й в долоні
плеще —
Божа Мати!!
о, Господи, звідки вітри
з неба вітри
від розігрітих вже долонь
цілющі аромати
і раз-два-три —
а раз-два-три —
і це літати —
якщо в поетів вам вчитатись!..
17.02.2023,
Київ — третій вибір Богородиці,
писалось найліпше в час ракетних атак
та й повітряних тривог, більше ходів є!
Не дали відправити коментар Ганні Верес: друкую тут:
Пані Ганно, друзі мої прислали уривок моєї поезії, який знайшли в інтернеті, тільки ж виявив аж тепер: спецслужби викинули її під час надрукування книги моєї "Підняти небо"!
Друкую - Вас багато хто читає, взнають - як боряться проти українського духу...
Дякую за Вашу поезію!
Перемога!
Божій Премудрості
Ісусу Христу
присвячується
Прекрасний час!
Гряде — це їхній час.
Прекрасні, які духом сильні!
Володарі дум тим,
які в зворушеній думок
чавильні.
Бо вони з Богом.
Любов і мир і радість —
і нікого,
хто міг би утікати
й тим зневажати Бога...
Стійте — й побачите
тут
Божу перемогу!!
Тут з Києвом і правда — й Божа
Мати!
Тут Київ створений —
щоб
всіх перемагати!
14.02.2022,
з натхнення Ісуса Христа (це від Господа, не від мене),
Київ
Оцей уривок друзі знайшли в інтернеті, от: під час надрукування книги "Підняти небо" була викинута ця поезія, взнав і перевірив:
...Стійте — й побачите
тут
Божу перемогу!!
Тут з Києвом і правда — й Божа
Мати!
Тут Київ створений —
щоб
всіх перемагати!
14.02.2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974097
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.02.2023
Ліна Костенко: геній є
Заговорила — вилікувала геть всіх... Навіть затомлену молодь. І дітей, і старих. Це від Бога. Сам — не знаю. Так і кажу: точно не знаю, запитаю про це в Христа.
1
Ви бачите — я ще не пішов до газової камери, як Марія Скобцова замість іншої людини, щоб заспокоїти тих діток, що їх запихали до камери…
Чому мати Марія — Кузьміна-Караваєва в першому шлюбі («Коли Ви стоїте на моєму шляху //Така жива, така красива...», О. Блок) — пішла? Бо так це — подобається Ісусу Христу. Це понад естетикою.
Марія Скобцова у своїй книзі «Типи релігійного життя» роз’яснила тогочасні аберації (викривлення) свідомості російського православ’я, воно ж і нині в цих смертельних збоченнях, типах православ’я:
1) тип синодальний (імперськість) — замість євангельської дії;
2) старообрядництво: заформалізованість земності й неприйняття новизни — замість творчості в світі, який змінюється;
3) естетизм — замість жертви, угодної Христу.
Ще є типи православ’я:
4) аскетичний;
5) Євангельський.
І до тих пір, поки не робимо так і те, що поставляє нас, самозакоханих, у самопониженні, в невигідності, в біді і терпінні за Христа, в ризику невигідного освітлення (що ж? тоді де тут — геній??) — то що доброго чинимо? Хіба подобаємось Христу?
Красивенькі поезії як відписка від важких питань віку —
краще, аніж слово, яке будить совість? (Естетизм замість помочі битому заюшеному Спасу — в біднякові...).
Говорять, що нелегко підніматись на таку міру самопожертви.
Це — правда. Але ж ніщо не є достатнім й нічим не сподобатись Богу, як лише пожертвувавши собою. Сам Христос — приклад.
Все є утопією в світі, крім любові, — жертви з любові, усвідомленої, в поміч людині.
Наприклад, мені стало легше дихать, коли читачі за рік роботи в сайті розпочали молитись…
Не закривати ж Христовий сайт — з читачами, які тисячами висять. І вдушує нас, як матір Марію в камері з дітьми, накинута на нас сіть світу… Дружніше б крилами — сіть на духовній висоті пропадає.
Там — дияволісти вбивали тіла, тут — вбивають душі. Роблять літературну смерть, і собі таки — духовну смерть...
Адже в політичній загазованості помислами (диявольська дія яких подібна дії паралітичного газу) т.з. «верхи» з часом виявляють себе як негодні…
Тому потрібно що — і хто? Потрібно, як я писав: живе й неживе, і видиме й невидиме перевищувати цілющою мудрістю і цілковитим розумом, які на презентації «Берестечка» в Ліні Костенко дійсно «перевершили всі сподівання…».
Було 22 березня. «Потрібно це все витримати», — промовила Ліна Василівна.
Боже, відбулось повернення Ліни? Відбулось.
Подобається Матері Божій.
2
Вище «злочинної сестри» (естради) — …як це повернення відбувалось в часі?
20.04.2010: Що творить Ліна Костенко?
(два уривки з твору)
«… об’ємні світи, з минулого. Чи багато хто знає: Творець-Христос через ці світи, створені нею, що є вища реальність, досконаліша і творчо живіша за плин життя в часі, спасатиме Україну… З Ліною Костенко в мене — одна справа, лише я чиню з «майбутнього».
«…щоби Україна постала у Вічності. Що потрібно для цього? Одне тільки.
Жінки, які живете в Україні, бачите Ліну Костенко?
Будьте як вона — цнотою, покірливістю своєму чоловікові, незрадливістю.
Бог подасть потрібне все; бо буде — кому. Якщо ж відпадете в темний вир, всеоднаковість і розпусту, буде вам кінець і Україні кінець. І Бог не поможе.
Бог сказав слово».
3
14.07.2010: Що лікує Ліна Костенко?
Якась паралель із святими? Ті також: кожен лікує від того, в чому сам твердий, переможець діамантовий.
Пам’ять — як водою живою повертає з Духом, пам’ять вибудовує, і з минулого преподібно «творить все нове»: Божий світ вищий — із цього...
Потрібна Ліна Костенко в Європі і в світі, і в тому числі Україні, — конче і надзвичайно.
Страшна вона, Ліна Костенко... Цього слова не казав ніхто.
А чому страшна?
Геній командує нею, віддає накази їй!
— Ліна Василівна страшна? — подивується дехто із знайомих людей. Вона не впадає в неясні невротичні стани, на відміну від Гете, не п’є, орієнтується генієм чудово, вільнячка цільної мудрості, орієнтир її ясний і правдивий — Логос-Христос: на відміну від Гете, фашистські лозунги не з’являються побіля неї...
В тому і річ, що вона, Ліна, здорова і загадкова... А світ і зокрема Європа — хворими дуже давно є.
Ви відчуєте, що то є правда — і ваше серце оживе. Затепліє!
Вона поєднує всіх з правдою Божою. Словом вибрана... Правді Бога-Слова — служить своїм словом. Невіста-душа з’єднана служінням з Словом-Христом.
Про інше — випадком дасть Бог.
4
15.07.2010: Чому — розум Ліни Костенко?
У сильну спеку щонайкраще перекладати псалми Давидові. Найперше — за стояння в позамежжі висот духу з’являється благодать: практично благодать захороняє від тілесної спеки...
Народ німотствує в спеку особливо; мізки плавляться.
І другий випадок — особливість слова Ліни Костенко.
Якась пружність сходу єсть, щаслива.
Ми ж спонукаємо Бога паланням серця ворушитись, отже, мудрий Бог ворушить спеками, розташовує в добрі в с е. Тож нехай буде по-Божому! і надалі важить слово чисте.
Тож посунуться спеки, уряди ожорстчаться, — в крайніх катаклізмах неминуче народиться вирішальне слово. Слово Бога.
«Ми навіть не знаємо, кого хоронимо» — ждуть сказати. Горді нічого не знають: горді не здатні від Бога навчатись... Інтелігенти творять переважно душевний хліб і оманливо називають його «хліб духовний».
Горді люди простять все, тільки не це: що ми самі по собі не творимо нічого! Бог творить, що видно і за цим словом: ми лиш в Божих руках.
Степам, деревам і птицям даємо вимовитись, і навіть ландшафту, своєю свідомістю, тому і зітхання Духу Святого чуєм.
Який безум! «Ясно, вона ж проста...». «Воно оте просте, як Ліна Костенко, просте й пряме...» — кажуть сучасні філософи-інтелектуали, кучерявисті думками, що «з душком».
Боже! Світ не знає Ліну Костенко.
Велику простоту, подібну Богу («Бог простий» — святі мовили. «Де просто — там ангелів зо сто» — казав св. Серафим Саровський...), оцю простоту майже всі молодші поставили як окрадення Ліною самої себе...
Сказаним словом чи двома всяка людина розбовкує про себе все... Де сама знаходиться вона.
Куди поділась глибина? «Попсою» — міста прихоронені.
Чи не кожен із сучасників не зміг, безвольний, пройти шлях, як вона. Шлях Поета, совістливої людини з надсильним характером. Без прогинів. Нерозвіянням дару Господнього. З тактом. З дивовижно яскравим і чемним темпераментом!!
Найбільш — в незримій боротьбі із самою собою. Як те небесним вибранцям личить. Це в промені слова, всеспалюючого...
І не побачити в ній Бога?
І не послухати?
І — не послухатись?
Світ не вартий поетів-людей таких, як Ліна Костенко... Світ зрікся їх.
На Ліні Костенко збувається Завіт Ветхий і збувається Новий Завіт: довголіття і любов! Розум і мудрість особливо-цільна (нікого не зрадила!!!), бо — в позамежній чистоті геній Божий є!
Без помочі Божої не можемо й точного слова правди сказати про неї... яка вона, поетеса Ліна Костенко.
В Ліні Костенко незглибне палаюче вогнем-світлом серце!!
А я — як в повісті «Тарас Бульба»:
Чую!..
26.10.2010
Стаття 2
Послухайтесь Ліни Костенко
Оце й витримай!! Не лише висловити темні сфери душі,
але в таїні Божій — змістоформою новою подолати їх, —
ось радість титана, трагедія й радість за звільнення душ;
у нім нема песимізму!!
І.Ш.
1
У запитанні-відповіді, як завжди в цілому, є і міра глибини власне відповіді, і вміщання потенціальності власне запитання; глибина і висота, як ви знаєте, духом проникливого запитання вміщує взаємно можливу місткість запитання і торкання дражливого тіла Божої слави. Ніхто так не пише. Ліпше — усна традиція, достеменно.
Покиньте все, бо ще ліпше — мистецтво промінення духом. Біля Учителя.
Ви, сучасники так звані… у найсмішнішому становищі. Чи сягнули прагматичного денного стану Сократа — ви нічого не знаєте? Запитання поставлено.
Встаньте внутрішньо: себе хороните, як не знаєте стану свого…
І не опікаєтесь прямотою зуху: з трьох найвищим є торкання слави Божої. А чому це ви знов хотіли б опасти до колій людських, звичаєвих?..
В висоті чутливого запитання, бажано — тут же народженого, поміччю Духа вдавалося б знаходити мінімум потенційного зааранжування конкретної відповіді. Вектор запитання завжди догори.
Тобто, дієвіш за думку — слово запитання, яке прозвучало. Слово запитує — Дух відповідає: в Богові торкається велетенська воля Божа, як ви здогадуєтесь, щодо можливої конкретності відповіді.
О, якби ви змогли слухати волю Божу… А то Бог «дає яблуко», ви ж розвертаєтесь, — і йдете геть.
І не знатимете, якщо не вчитиметесь мистецтву взнавання волі Божої — щодня! Хіба ви тупі… і навіть знаючи про мертвоту заготовлених наперед запитань мікронних журналісточок… Ви Бога любите?
Шизофреніки православні ви — чи не всі. Мертво ульотні в безвиїздно наївних протестантів — в інтелектуальній січці, в страху художньої цільності і — будь-якої цільності.
Друге запитання було поставлено духом моїм. Не лежіть…
І ви, на прикладах конкретних відаючи атмосферу запитань-відповідей в живості волі вашої в присутності Бога, Його волі живої всеємновизначальної, — тримаєтесь мертвості…
Не стане волі ставити запитань.
Ні глибоко-високих, ні поверхових — ніяких.
Не стане поетів. Не стане потрібним таїнство. Й запитання. Дивіться ви: люди — німі!
А яка воля Божа? Знаходитись у протестантськи-науковому перетині та й нявкати?! Що у глибині запитання є вже саме можливість і відповіді?
Якщо Ви глянете на шнобельних лауреатів та й потім ніби опам’ятавшись на… такого мене… зарегочите як шаленець: зарегочите і впадете із стільця!
Навіть двокрапку поставив для опори на всяк випадок.
Викиньте телевізори, тих наставників-священників, що вони сильніші і за єпископів у — мертвості.
Завершуватиму закидати провалля поміж церковним і світським, хворі є — і там, і там. Весь світ без спільної мови, то ж — яка в них титанічність?
В Христі-Спасі хто, встаньте!
2
Це чому ви, з наукових, не можете сказати нового, над-епохального про Ліну Костенко?
А чи підтримує Ліну Василівну — Матір Божа? Це хто знає? Коливальний світ більш Церкві потрібен — а чи Сам Христос?
Те ви знаєте: приїжджають із США понюхати помідор, в Україні, український помідор розламавши, та і гірко заплакать? Та й зрадіть? А чому?
Недуховні переповнення столичні, чи продавати ж і вам неприродний маркетний ароматизатор?
Божа Мати дала почути голос з Небес? — благодаті подав Бог? — опісля неї нічого тлінного ніхто не хотів й не хоче!..
Чи ви не відомі справжні собі самі — зникнете? Смердять ті, які не в молитовності чи не наскрізь промоленими єсть!
Духом низькі, безмолильні! такі і пахнуть аміаком...
Це відомо?
Природні, зупинені своєю впертістю: упертість говорить про приховану душевну ослабу чи хворобу...
Кілька травм в дитинстві, при родах — участки надчутливості в мізку і страх, крізь нього — вполонення низьким космосом (учені й медики називають — підсвідомістю). Тож звідсіль — витискаюче вищий світ бажання людьми грошових мільярдів, шкідливе, а ще й непотрібне, бо лікувати треба — правдою, виліковувати — насправді...
Відомо це?
Як скажете про праведницю Ліну? — 80-річну, зверхочищену і надсвідому — рентген-локатор, що всіх наскрізь бачить?? Яка ні разу не збрехала??
Чи знову за площинним перетином скажете про її Об’єм?!
Через її художній історизм Христос-Творець возродить Україну — у вічність. Ви розумієте оце?!
Не вивчили ви світової культури, самозрадливість совєтська!
Скерована ницими по всьому світі програмація — поглуплення через пониження і забирання воль, людяності у всіх людей, — відомо?
Мовчите? Богородиці — хто особистий ворог?
Хто, як не диявол, виклик кидає, один і той же процес робить: прогинаються, зменшують велич Божу в собі люди? Підстроюєтесь під світ?
Велич Ліни Костенко зняти світовим стадом??
То хто це, як не диявол??
А велич — ознака краси Божої! Але стають люди глупотою світською.... Вони нічого тому і не можуть!..
Ледацюги всі!! Батьки з землею каторжно працювали — пішли до раю; а ви? без молитви, в місті?
Розслабленці! — без такої ж праці! — ви хочете до раю??
Соннії!.. Не заколихуєтесь піснями? То будуть в вас дєлішкі — чи, може, діла? То чого це заснули і стали ніким? Не собою в дусі-істині?!
Допустили кинути виклик святій Божій Матері, що в творчості моїй з Богом, також мені, що прочеше світ з Христом!
3
* * *
Режисеру KLIMу присвячую
Я іду по вулиці, як по лоджії
я нагнувсь підняти заколку
А якщо я при вас не молодшаю —
не плавлюсь в лик! — не красивішаю —
то не багато з вас толку...
Беріть стару «Комсомолку».
15.09.2010
Риза золота
Сергієві Волченку, братові в Христі
і пілотові, — присвячую
Мій сердечний ніжний друже,
Десь-то йдуть наші літа...
Чом на тобі, вірний дубе,
Риза золота?
На горі ми стали разом, —
А гора! горять літа!
Чом на тобі, ніжний друже,
Риза золота?
І не знаємо, й не взнають...
Хоч по наших по слідах
Ще прийдуть і заспівають —
«Риза золота...»
На горі ми знали дужість!
А гора — Гора свята.
Чом на тобі, вічний друже,
Риза золота?
1997
Встигнути б
Коли в’їжджати із Карпат…
У визалізнене по Отцю місто…
До душі різке хоче влізти:
Стирчить смердючий душопат
На всім смердючім техноплаті.
Обоє чують аромат! —
І хто укола встигне дати…
Біжіте, ери психопати:
Бо розверну дзвіницю я по плацу —
Та й встигну тим хрестом укола в попу дати! —
Святої-таки правди.
Святі по лінії Карпат є,
Свята Карпат єсть правда.
(Встигнув) дав я.
08.09.2010
Чому ніхто не здатен поставити насправді насущних запитань?
Бо — нема волі, нема волі в Христі.
Єдиний всесвітньозначимий фактор — Мати Сина Божого: Бог за благодаттю.
Чому не скажуть — хто Ліна Костенко? Спершу — це
сказати: хто — Ісус Христос? Духом Святим...
Що є температура? Ніхто не знає... Закорінено в теплоті: теж в Духові Святому...
Нічого не знають про речі спочаткові. Хто Ліна Костенко? Не знають! Явище спочаткове.
Земний ментал знає загибель, смерть, а дух — відає Христа, вічне життя з Богом.
Це ж як просто!
4
Cлід послухатись лише кількох людей. Тих, хто не зраджував Бога і творчість.
Послухайте поета — Ліну Костенко.
Правильно — думати тверезо: думайте серцем (духовним). Служіння Ліни Костенко — Україні, Божому цілому світу, тобто Богу Христу.
Світ нині іще реагує на справжнє, суттєве, Боже.
Але при таких людях не слухайте більше жодної людини, особливо — з політичних.
Піднімітесь поміччю Божої Матері в дух над природною фрагментарністю,
у знищення пристрастей згідно Христовому вченню (що те саме — над «боротьбою протилежностей», теж саме і в Каббалі, дзен, в суфіїв, подолання приземлених бажань — в буддизмі), це звільняє для Святого Духу!
Вашим духом з Духом Святим — побачите…
Істина Жива — Бог-Христос; істини маленької (наукової, тонкоенергетичної, природної і т.п.) — нема, не передбачено: то є самозакодовані нещасливі мізки у високих думках про себе… це — заблукування людей інших.
Світ сильно змінивсь, він не такий як рік тому… він шукає і реагує на енергію… Це прояв нового задуму Тройці Святої.
І я залишив гниль цього віку, я лиш в майбутньому, бо я тут і тепер духом, з Христом — у Центрі. На що світ нині реагує?
Світ зреагує і на справжню українськість! і на оцих — котрих Христос (!) взяв духом в Дух, бо прорвались…
Носії геніїв і сільський народ — не так зіпсовані, серцем все ж — справжні в Христі.
Китаю, тепер біомасі: половина китайців, люблячих сім’ю, прийме велику віру в Спаса-Христа; і поменше відволікайте мене…
Бо ви і не здогадуєтесь про жах і печать Божиих геніїв.
Поет Божий ставить поперед себе меч слова — низькі форми відскакують, боячись Божого змісту. І дочасові відскакують, учителі таких — біси; і несправжні опори відскакують, і також гниль інтелігентська «закучерявлена».
Все геніальне просте. (Бо Бог простий).
Унікальне не воює з жодною молекулою…
Якщо не послухаєтесь Ліни Василівни — то чи ви сприймете аристократизм правдивий?
Якщо не послухаєтесь її — нема лицарства. На тлі поета найчистішого, найудосконаленішого й тому здорового — видна нечистота, вся недосконалість, усе нездоров’я інших усіх…
Бо правда гірка, страшна: як ви не захочете (в силу хворої волі всіх!..) послухатись її, — а вона відає найпотрібніші, бо найменш звідані, смисли буття і Промислу, — Україна і світ премило закотяться в провалля.
Як вона працює? Немов Моцарт.
«Лягаю спати опівночі, встаю о п’ятій годині ранку. З ранку до вечора працюю. Від такої роботи я не заіржавію, чи не так?» (Моцарт-віруючий — віруючому своєму батькові).
На верхів’ях геніїв логіка — майже не потрібна, бо з висот світла причасності (Присутності) логіка є нижче, ув пітьмі… Пітьма ж — до логіки, але не до Бога ж… Пітьма схоче — не до Ліни Костенко.
«Свободы, гения и славы палачи!» — ці без Христа…
Тож таки нема жодної надії, окрім Христа. Тож християнське життя — поєднання волі Божої з волею людини. І цю таємницю слід шукати і запитувати. Якщо мистецтва взнавання Божої волі щодня не творити, то не знатимете подій.
Бо важливим є не воля людська, чи ще щось, а пряме благословіння Боже.
Досконалих, влаштованих у волі Божій — їх-таки запитували, принаймі — до революцій.
В багатьох було дворянське виховання. Вони не хотіли
нікчемно загинути…
Царі — запитували святих. Що буде, якщо «цар» сьогодні не запитає праведницю? Мабуть, він помре.
Бог зразу ж в Старому Завіті висловив сумнів: чи випрошені царі ліпше керуватимуть, аніж прямі Його пророки?
Знав: не ліпше.
То «царі» і патріархи однаково як уникали, так і уникатимуть пророків-поетів, як було і самого Христа?
Ця давня суперечність між пророками і архиєреями без Богоматері і Христа Ісуса не вирішувалась ніколи…
Вивіскові президенти і однобокі патріархи тепер — вони не спеціалісти, не компетентні в найнасущнішому: в просвітленні культури Христом…
Це ніби початок катастрофи, бо Христос і Сам на землі перемагав, і перемагає щораз в нужденному житті, тобто культурі…
«Верхи» кажуть, що їм і так добре. Не Христу добре…
Всі, хто провинився перед праведницею Ліною Костенко, вклоніться, як допотопні…
Ідіть, кайтесь — в Христовій Церкві.
Кожну людину, як те відомо, як і було, можуть визначити, прописати, змалити, зігнути — та й загнати в клітчину, наприклад — соціальну, зролювати, забрати людяність з людей як то нині (гвинтиком зробити, як в СРСР…).
Це покеровано твориться в усьому світі.
Зате поета геніального — ні. Ніколи! І — ніхто.
Інший світ, зброя: свята поміч Христа…
Як він залежить від одного Христа, ніхто йому не страшний, Бог такого охороняє. Як вільний вітер, він боїться лиш Бога одного! І княжий дар йому не потрібен. Отямтесь!..
Тож не роз’єднуйте те, що Бог з’єднав в мені: Христом просвітлену церквокультуру… В вас культура розцерковлена, а Церква — розкультурена!
Бо розумні кажуть: «Ви не праві, васі!»
Бійтесь Божого суду: ви не праві, світські і глупі церковні пересварювачі!
Трохи далі я поговорю щодо сотворення форми, особли-во — великої форми…
Тож 6 чи 7 мільярдів людей переконаються: вони є ближче до райцентру в духові, — не до Центру-Христа.
Послухайтесь ви Ліну!! Так вам ліпше. Легше вам буде.
Коли все спробували, але воно не спрацьовує, Бог доручає Свою справу — видющим поетам…
Не маєте смерті іще ви?! На правді — гордість виявляється, гордість не приймає її. «Бог противиться гордим». «Гордість осліплює». Що можете всі бачить? — Ви ще спроможні велике речення запам’ятати чи дочитати??
Переплутуєте внутрішню Гідність, достойність, із зовнішньою диявольською гордістю творіння??
Мовте Духом: Хто Ісус Христос? Гордих не запрошують в ученики, — їм ще вилікуватись потрібно...
Подивіться в скло або в дзеркальце: як Ви стали молодим в обличчі… отже, що? є багато духовних енергій в серці — і вище… це якість (!), благородство — духовність в Ісусі Христі.
Глибше якщо сказати: Серце-Погляд Бога... Це, наприклад, в Наталці Колісник-Половинці з «Майстерні пісні» у Львові.
Літвикладачки в Літінституті, в місті диму й болота, наполягають: нічого ви не пишіть з великої букви в поезії. Це бо мізки шиплячих безумних домашніх гусинь...
Дякуйте за спасіння Матері Божій.
Отже, Ліна Василівна — співтворець і провідник Ісуса Христа-Бога є. Геніальний Поет.
26.10.2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974083
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 17.02.2023
«Обдурити серце таке, яке в Ліни Костенко, —
це обдурити себе самого...» (І.Ш.,15.2.2011.)
Я міг би і нічого не написати про Ліну Костенко: мене вже
багато раз могли б убити, не встигнув би написати.
Наприклад, одне лиш. Якби я не послухавсь друзів і серця
внутрішнього в 1990 році і озвучив ідею створення над
парламентом України і частково над президентом Спільноти
старійшин з усіма правами згідно традиціям висотних народів —
не зміг би написати і надрукувати моїх з Матір’ю Божою 18 книг.
Слухайтесь Задуму Бога про майбуття найвище України!
Осипались політики-дітки перед духовним провідником-
унікумом Ліною Костенко,— всі,— бо вона — від Бога: покликана.
Пам’ятаймо і діймо внутрішньо: президенти формальні,
телеканали України і світу, єдина пітьма — не вийдуть з кризи,
нищать народ, отруюють, знелюднюють. Хто діє? Диявол.
Але
єдиний , хто повертає нам долю бути самими собою, такими,
якими ми є насправді — радісними й позитивно творчими, Він діє
зсередини, з внутрішнього серця — Ісус Христос, Спаситель!
Тому президенти і телеканали є слугами диявола і стали
рівно тим, чим нині є: убивцями душ і тіл.
Вони, які дрижать, горе-
«політики», бо від Христа поклик — Ліна Костенко! Нема, хто б
сказав, що в нього є така небесна мудрість й, головне,
всеохоплюючий земний досвід... таке обрання.
Ліна Костенко: «Нас витісняють в негативну зону, а ми
— утверджуймо життєво позитивну, творчою потугою,
радісністю».
Україно, послухайсь Христа і його Костенко Ліну. Відмивання
серця, яке заболочене, чим Львів визнав себе першим із міст, «в
голові щасливих», — це початок. Нема в людях християнського
серця!
Жахаються геть всі: нема виховання...
Звідки взятись?
Про мене всі бояться і пискнути.
15.2.2011.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974038
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 16.02.2023
«Самомнєнія» і «мнєнія» — непереможні!!! як не вернутись
в Церкву до Ісуса Христа . До Матері Божої, як на мене...
Увага, основне.
І хто не пішов у зворотній шлях, не пройшов зворотнього шляху
опанування розуму світлом Христовим,
він не знає цього, що кажу,
і наскільки серйозно він є ніхто в руках свого інструмента:
полонений
земного розуму,
що в полоні сам(!),
який під дияволовою волею й
не любить Христа , любить цей світ...»
(Ст. «З усього слід робити
правильні висновки»)
* * *
Присвячується Діві-Матері
Я спалив минулу епоху.
Попіл розвійте по огородах
Епоха була не за Софокла!
Не може епоха жить без Софокла
То я гарантую приємній епосі:
Я з неба палю
А всі прискородять.
Ісайя — про Іскупителя,
в благородного
Похованого благородними —
Не переривайте!—
Одне до одного —
Сховані ж у листочках
Не зрозумієте Софокла —
Не переривайтеся—
І за це Ісайю — було перепиляно:
За ясність!...
І при цім у Дусі невинно спати! —
Да навчившись у Ігоря —
«Прокиньтесь!» кричати...
Хто кого
І хто — кого...
Холод! Один і той Вогонь! —
Сухих радує,
Макнутих — спалює...
У спокої.
(03.07.2010)
Талант — це не ап. Павло. Ап. Павло — носій генія
найбожественніший, що підтверджено і світовим мистецтвом.
Талант — це не геній високий і широкий Ліни Костенко.
Геній — люблячий, ніколи не агресивний, така природа.
Талант — частковий, невиповнений, який заздрить
і талантам — і всім, тому талант неминуче агресивний.
Така й статистика поведінки — їхньої.
Талант — зі страхом, з бажанням слави. А носій генія — йде
як ап. Павло: йому потрібен Бог, і більш ніхто!..
Генії Ліни Костенко і близьких їй інших не мають вироджень
талантів, всякої неповноти: бо з Богом щасливі.
«Духовний геній і Любов Божа (духовна енергія зсередини)
запалюють дух, очищують серце і ум і знаходять в Христі шлях —
свободи і любові, і життя в Волі Божій.
Що готове загорітись —
зрушується благодаттю Духа; без благодаті — не загориться й не
зрушиться ніщо; і говорити що-небудь нема сенсу».
(Із « Бог-Син діє»)
«Всі на коліна перед нею, лицарі, бездухії. Чи про Об’єм знову
по площиності перетину возопієте??
Через її художній історизм Христос-Творець, як через
найвище, возродить Україну — у вічність»
(Із ст.2 «Послухайтесь Ліни Костенко»)
Все вирішує тільки любов. Чи любите Ви особисто Ліну
Костенко?
Якби любили, чули б любляче серце її, жаріюче і палаюче,
тоді й доторкнулися б через Лінине серце й дух — серця
Христового. Так зустріньтесь. Стрітення.
«Так, виховання серця — початок в правдивих традиціях.
Щодо дітей, і щодо талантів, і щодо шляху духовного здвиження.
Далі — або здобування Духа Святого духом в серці (центр і
стиль іпостасної особи), або душевність пливка й нетвереза, бо
зазнає хитродиявольських впливів із віталізованих розумом
пристрастей — і тому манерність: упадкове спрямування
мислення із серцем захолодженим й нечулою совістю — майже без
духу чи з малорозвиненою здатністю його ...
Задумайтесь, хто може, чи відчуйте, як здатний.
Бо інакше
олживі цінності вполонять та завоюють вас, як нині молодь, —
не дари духу, не чисте пізнання й синтез висот із натхнення, навпаки:
бажання швидких грошей, аналітичне мислення й секс у страху ...»
(Із «Сила Духу Небесного»)
15.2.2011.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974037
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.02.2023
Младенцю Ісусу Христу
і Марії, Матері Божій,
з вдячністю присвячується
розум твій… ковтне півковтка
блаженства
забуде
пальми — мої слова, жести
бо рухи робити не схоче
й на півтінь
не схоче він зменшить блаженство!
і світитиме
гірно — Божественність!
Так зустрітися в Стрітень —
можна забути про себе
буде відповідь — жест мій
і блаженство
може не прийшлось тобі в храмі
тільки стріча:
Земля і небо
тільки —
в окопі і в небі
ще годен на телеграми…
15.02.2023, з причастям,
свято Стрітення Господнього,
Київ — третій вибір Богородиці
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973895
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.02.2023
Діві-Матері
Марії
з любов’ю і вдячністю
присвячується
і ходить одна
або ж ходять удвох
і тихо подзвонюють в лютий
і земля в небо взута…
дитина і Бог
єднаються в суті
кожна так ходить
біля дитсадка
може це телефонами
дзвонять у лютий
Чути,
не чути?
руки побіля вух
14.02.2023, передсвято Стрітення,
Київ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973777
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.02.2023
Всесвятому Духу
з сердечним трепетом
присвячується
Набери очі, повні вітамінів
і в серце падає т е з неба —
неодмінне
ув очах сльози
а не міни
то так ти Слово
не любив?
все ж не любив?
і очі —
як не в цей раз —
був закрив??
кожен же другий німець
вискочив би із Німеччини
кинув би все (!) і шурханувся б
із якихось див —
і тебе, українця,
не закрив!..
і тануть в тортах —
бульбашки в ординців
рвонуться в бій —
ще й за такого
українці!
І — Серцю Богородиці
усіх віддав
лиш Папа Римський.
Китай — Бог ще потамує
насамоті — це наодинці…
А Україна і Китай —
більш
не чужинці
13.02.2023,
м. Київ — третій вибір Богородиці
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973695
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.02.2023
* * *
Сяйву слави Отчої
і Його ікономії
присвячується з вдячністю
Гірниць — то ранги їх
в полів — то круки
вітри — і
ангели —
все Божі руки
це — нам тепло!
Й мороз — хто хтів зморозить
і відморозивсь сам —
в згибельній прозі!..
й хто по грудках хто по задирках —
хук-фук розум…
і… новий — календар
Церква — тепло
анігіляція цирозів —
Дух — відганяє лестощі!
Зіжмакались нероби
Дух в вертикалі став
йде перемінна чорнота
Його і ця і ця
занюха — всякая
верста!!
Зачую от весну! —
хто що нам зробить!!!
хіба що так…
од гусениць
повідпадають якісь проби
11.02.2023, зайшло
на свято трьох святителів-стовпів
Христової Церкви;
Київ — третій вибір Богородиці
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973514
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.02.2023
Марії, Матері Божій,
з любов’ю усе глибшою
просвячується
Колегіум? —
для прозрівань
до Тебе
«висотки» темні —
зуби кутні
дотемнюють ще світле небо
й все
без пояснень
і —
присутність!
09.02.2023,
Київ — третій вибір Богородиці
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973399
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.02.2023
Боговибраній отроковиці,
Вічній Марії!
присвячується з радістю
Чим Мати Божа
світ цей окриває??
Любов’ю й милосердям,
це йдуть сюди огненнії
дощі й дива
ух!
вау
і ов-ва!
поету — лиш в любові віднаходяться слова!!
за тим земля длубає
пекло
ведуть слова! —
тоді —
тоді і рай
бува
бо — в Дух —
й свобода!
і є Царство Небесне
любов — і шлях! де
ще секунди — —
і валилися б Дубай з принцесами!
Погано пахнуть ті,
що не воскреснуть!..
бо Син віддав Себе за світ
й вічне життя!
бо вічність —
Йоган-Себастьян!
й орган!
й зеленая — у квіточках — конюшка
з джмелем!
і вже не скажеш —
на яких лугах
09.02.2020, свято перенесення мощів св. Івана Золотоустого,
м. Київ — третій вибір Богородиці
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973316
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.02.2023
Слову Отчому —
Другій Особі Святої Трійці
із трепетом присвячується
струмина Божества
її уперто
не впускають в себе люди
таки невидима
лоскоче сповненням слова
дахи
підмурки
сталість
в зламах
незграбно —
що слабкі турки
й що слабкі араби
були «висотки» — виявилось
що без — цементу!
і це змагаються слова! одномоментно?
й що світ без Бога — це
як без цементу!..
А ще була б Її Присутність всюди! —
виходить — Тройцю! — не впустили люди
Ах як це ясно в
цьому році
чому Григорій і дививсь на Святу Тройцю
й хотів — лише дивитися
на Святу Тройцю!!!
такий вже дух його! —
не дав й мене мороці!!
і що прийде крізь мене?
чия усмішка є — на зуби кутні?!
от є моя присутність —
Її й Бога Присутність
й несприйняте — незцілене та й
не спасенне!!
та я — ніщо є
та що є через мене?!
огненне
чи Спасенне
чи й — Богородиця?
ти також, Україно, в мені!!
08.02.2023,
Київ — третій вибір Богородиці
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973255
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.02.2023
* * *
Обом: Слову Отчому
і Святій Матері Божій
спочатково присвячено
І зрозуміє той мене
хто від народження — причасний
і — що трапляється нечасто —
ходиш шукаєш
щось земне —
й знаходиш щастя!
Дароване із Неба! щастя!!
Не в буколіках
а що чигало вже мене
зітне
цим днем
як ти — Боже! —
як ти з Богом орел! —
зітне
як вилетиш із клітки!!
зітне? зітне!
і — що — є свідки?
і ще є свідки? —
кидало врозтіч однолітків!
в пісочниці є діти
ці люди — цього світу!
і що сміється на горбах —
Й.-С. Бах!!
та з того що було
у волоченні
всю слабкість — переплавить в Слова вчення!
все — гомогенність
і гетерогення
й все служби — що незакінченні
і що над гратами мій геній —
все в Слово!! все — в твердість вчення!!!
07.02.2023, свято Григорія Богослова, улюбленого,
Київ — третій вибір Богородиці
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973135
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.02.2023
Найулюбленішій Приснодіві
Марії
присвячується з любов’ю
Дотягтись до любові вершин
Із киплячої крові —
і Бог світлом
назустріч —
Єдин!!
Я не зміг —
щоб не стрітись очима
з любов’ю!
І Любов Її — вірила.
Все покриває:
це б Її не знайшов?? —
як же слово
к вершинам — злітає??
Відкрива Її Бог!!
Він же скульптор! —
всіх знає! —
бо Він відкриває!!
В Її серці тріпочуть
і пучечки ті —
то до раю!!
Павло мабуть сказав…
що — щодня умираю??
Я ж палав! Так кохав!
Я ж то знав Її!
Й нічого не пам’ятав!!
Я ж — палав!!
і взнавав!!!
Хто осліп — той є скульптор!!!
Краса морем — літає
і відкрито Ім’я Її серцю
і Космосу сам називав!!
І Краса як Її Океан! —
Оживає!
Це в поезії
Бог
Її й всіх піднімає!!
Вона — знає.
Й поезію — знає.
02.02.2023,
Київ —
третій вибір Богородиці!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972677
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.02.2023
Ми всі не вічні.
Смиряюсь, я забув сказати —
в січні.
Бо це побічне:
що казати про побічне?
Сі, Ви також не просвічені:
в тих бува доля
що на краю проваль камінчик…
Того немає що розкривав вуста
і збирав землі супроти Христа,
нема вже…
нема — на світах вищих, звідки світло —
злинає — чому буть…
Ви розумієте
тут на поверхні і окОшується суть…
якщо покинути Китай —
то вільні генії як світло —
тому у Світло йдуть!!
А я люблю Китай…
і — серце як лежить…
(у Кім воно лежить??)
там де Китаю жить!! біжить
й в Світло біжить!
Династія то Тань — дві тисячі
й п’ятсот поетів
й час пахне вічністю!
й часи інші скотилися
до прірв — це через етикети
Є Вічний птах
і Трійця Вічна
Є й підіймає
лише вічних! Поетів!!
це от закінчую
і Ви це розумієте
вільний Христовий — є:
і Слово все дає!..
01.02.2023,
Київ — третій вибір Богородиці
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972536
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.02.2023
* * *
Святій Трійці
із Святою Богородицею
любов’ю присвячується
Мені — любов купно
світить —
я вже розумію: це —
діти,
що буде вогонь —
буде світло
І хай ще всі мчаться
мов у тайзі
і вдаряться стовбуром
зі-зі! Зі-зі!
І оповзуть
І буде осідлість
І буде вогонь —
Й буде світло
Красою духа
просвічують
геніїв…
коріння дерев
мов в сльозах
димляться мов навіженії
якщо і все прибрати —
залишаться відновлені гени
31.01.2023, ранок,
Київ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972451
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.01.2023
Вседіві Марії —
неповторній в чесності
у вихованні мене! —
в любові присвячується
О щоб став я прозорим!
про що грецькі
і рок і війна
і про що грецькі хори!...
О щоб став я прозорим! —
й про що зорі
про що любов й
дружба
мені в Христі — двері
де б глаголом я
випав в усій атмосфері
всяк, хто ходить в окружжях, —
любов Бога яснА!
О щоб став ще прозоріш!
то дихали б й двері —
та й виходило б сонце
подихать із водами
та й ходили б — півколами
що ми вловлюєм —
ще є — незриме!..
стане словом і ми з ним помолимось!..
ми — про що — любов й
дружба —
всяк хто ходить
в окружжях — в Любов Божу:
ми … з м о ж е м о.
29.01.2023, з причастям,
свято вклоніння оковам первоверховного ап. Петра,
Київ —
третій вибір
Богородиці
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972286
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.01.2023
А їй не схотілось злинять
цій свіжості протуберанців
як їй в поняття —
з безпонять,
із кіл, що в до-слівʼї —
у трансі?
О Боже! І як Ти без меж
у сходженні —
у безкінечність!
я не налягаю
Ти стеж
зсув грунту — неіпотечний!
в тлі вибухів
слово з обличчям сердечним
що ж! слово від Тебе
й до Тебе —
й людина
з обличчям до Неба!
людина з обличчям свободи –
і крила душі вже святії
над праведним — запах
солодкої мрії
над праведним — сонце
ще сходить!
І бачив це вранці —
і не знав ти ще вранці
був з кіл з надповітряних
в трансі...
А їй не
схотілось злинять
всій свіжості
з протуберанців...
Любов Божа —
всіх — піднімать,
цілувать!!!
26.01.2023,
вибух недалеко — ракетна атака, отже;
Київ — третій вибір Богородиці
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972019
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.01.2023
Пресвятій Трійці
із Пресвятою Богородицею
вранішньо з любовʼю присвячується
Люблять небо чисто
пломенисто
люблять землю
пломенисто стисло
що цілунки — що теж
ало зразу ж
й ненавмисно
всі світання! –
що язик їх —
сонце
з хистом!!
Так зі мною —
хто з торканням Бога
й хто що скаже
хто цілується
з землею
після того
ви почули мене? — ні?
може — кров?
Перемога!
Перемога!
Перемога!
ні?
ні?
ні? Перемога! Перемога!
можуть — голоси півнів!
й що ви можете — в мені?
ранок йме — до-слівні
ці пупʼянки днів
соло від небес — і солоспів
в серці на дні!!
23.01.2023,
Київ — третій вибір Богродиці
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971780
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.01.2023
Який захолоджений світ! які відморожені усі! як не славлять
щоденно і щохвилинно Христа! бо не люблять, бо як люблять —
кожним диханням славлять...
Одне ім’я, кого люблять, солодить всю людину і не
хоче залишати уст... і я двадцять літ відігрівав серце моє від
захолодження «чудовіщним»(!) надміром менталу...
Ковалевич Сергій прийшов до солоду молитви лише в цей
Піст, жахлива доля всієї інтелігенції...
Те, що знає молильник мистецтвом всіх мистецтв —
молитвою — не розповісти словами, таких слів нема, хоча я не
сягнув найвищої: чистої. Каже Клим: хто за нас тут молиться?
Двоє, чи троє.
З благословення Господа Христа я молюсь за Ольгу Сєдакову
з початку березня. Св. Серафим Саровський за моєю молитвою і
проханням молиться за спасіння Коротича... Мудрі все зрозуміли.
Бог дав благодать? Всі матеріальні цінності світу не варті її,
багато хто відає це... Проте «більшовики» — менталом відають
інше.
Все надалі вам — зберігання благодаті.
І побільшення здобутку благодаті.
248
На всі запитання мудрий може відповісти одним — «Так».
Запитання показує рівень усвідомлень того, хто
запитує...
По-вищому не можна відповідати: запитуючий свідчить про
свій рівень, ламати його вищим і невпізнаваним і незвіданим — не
правильно.
Тому європеїзм ментальних земностей і ментальних вимагань
дати ментальні пояснення Бога і благодаті — клоунада...
Заради Христа для тих, хто потребує як втопаючий ковтка
повітря й поміччю Божою вискочити, аби «ровєннік уст своїх над
мною не замкнув» — зачіпочка, сходиночка напрошується,
ментальна, та даю: як не біля ніг вчителя — ментально на всі-всі
запитання слід відповідати: «Так, так, — і трішки не так»... бо у
відноснім світі — буде «За що боролись, на те напоролись», бо
абсолютна єдина відповідь мишами, муляжами і вітрогонами не
сприйметься: «Христос воскрес», можливо — і ніби християнами
великими.
...Каже композитор Сильвестров: кулаком в лоб! — і запитань
нема до Бетховена... щодо музики його.
Режисер Кшиштоф Зануссі сказав: все життя займавсь не чим
слід, тепер прозрів.
Задля виструнченості, що набуває зціленості: єдине на
потребу вам — зберігання благодаті...
Можуть в розвитку ситуації виникати певні можливості
доторкнутися до Христа серцем... Треба вчитися серцем
розпізнавати ситуації: брати в них участь, чи не брати в них
участі, є доторкання Христа, чи без Христа вони...
Розпізнати гордість свого ума принципово
неможливо, тому Христос посилає іншу людину
доторкнутись Вас жахливо — зрушити з статичної
«мертвої точки» (я писав про це рік назад, пошукайте). Хай, для
прикладу, хтось з великих наважиться і дуже скоро це спрацює:
добрі плоди будуть.
Любов Христа і любов моя допоможуть, дружба справжня від
мене, а невибрані — не зможуть і нявкнути (навколо, науки, навки-
мавки...). Христос любить всіх!
Благодать навчить усьому, бо і лише одна-однісінька думка,
як вона не зовсім по плану Божому, може зменшити благодаті
присутність, чи, за ще гіршу думку, благодать залишить людину.
Того не дай Бог...
249
То чемодан без ручки — те, що ви набули і вважаєте
європейською цінністю, не можете його покинути.
І навіть великі наївно попадались, не розпізнавши
пастки свого земнорозуму (свідчить о. Софроній у «Силуан»).
Монах найвищої культури розуму, з чистим умом, з волею
Христовою.
Не приварившись до Христа, відводяться
добровільно у далекі заблукання...
Чому Христа не впізнавали його апостоли після Воскресіння
Христа?
Невпізнаваний в декораціях цього причинно-наслідкового,
змісто-формного світу тварності — Бог, невидимий і
надсмисловий...
Щось дійшло? — пронизані?
Як не чути Христа у серці гаряче (гаряче! за любов творящу!
співтворчість) — все обман буде... Не маючи Самого Христа —
мають змісти клоунади, що не бачать через зовнішнє Христа, не
впізнають... відводяться.
Христос як ізвнурь не відкриється, не торкне новітньо — не
впізнаєш...
Пройняло?
Так щораз ( глибше!) , з незнаного...
Бог—Хрисос.
Бо змісти всередині серця Христові — первісна правда істини
(Христа-Боголюдини)...і завдяки цьому навчитесь звільнятись від
олже-змістів, що ними вполоняється, колотиться у великих муках
весь світ не-Христовий, без Христа Ісуса...
«Бог дает поэту в сердце представления... А вы делаете фарс,
«культурные»...» — сказав чиновнику Европи змучений
Пастернак, нікому не потрібний, бо він Христовий... Це і про мене.
Це випередження всіх і все, бо «Силуана» о. Софроній написав...у
виданнях попередніх казали — в 1947 році, а надрукував у 1954
році... А читав я, Бог подав, у 1991 році. Інші втратили — скільки?
Зберігайте благодать.
Житимете.
Мати Божа молитвами Своїми веде нас, і виховує серце, і
спасає в Христі.
До Неї моліться найбільш і просіть, просіть...
17.4.2012 р.
( З книги "Живе в мені Христос", 2012, ел. др. : Ш,І.С. - Вікіпедія)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971672
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 22.01.2023
Пресвятій Тройці
із Пресвятою Богородицею
з любовʼю і трепетанням присвячується
Тільки націленість — і
край небес в руках
та й край
землі — в руках
і йде мій взір
поблискуючи в кобальті,
з небес що притіка...
А хай би зляк
стояв в материках
і наперед Дніпро
шмигнув в
мого духу
рукав
і далі попереджуватиму
бо в блискавах й ці кручі
я кохав
Мов так з дерев хотів стріляти —
чи може й Бог — в мене стріляв
я тут — у стрілах чи й по стрілах
виникав
і! проживав!
чи може й в хмарах!
чи, отже, і
не без гріха!
і вОгненно — що — движ! — найтяжчими
мабуть стріляв-кохав,
о Боже мій!
Тебе й Її кохав,
і це —
в Обох! що без гріха!!!
земля — в руках!
і йде мій взір
поблискуючи — в кобальті!
що — в край небес
втіка...
21.01.2023, Київ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971588
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.01.2023
Є мова про те, що в Україні зараз є сильні носії геніїв слова,
яких більше нема в усьому світі! Правда.
Несподівано пишу — завжди, цілком парадоксально, —
попереджую...
Тільки через засіб «сердець, які з’єднані в любові» можливе
пізнання таїн, в котрих «сховані скарби премудрості і відання»
(софії і гнозису) (Кол 2,3)
Яке то є щастя для мене, що я недосконалий! Може, трішки і
для Христа, — що я недосконалий!
Це як ? — скажуть. —Що за щастя від недосконалості?
Повторюю, що в половині мого життя виявивсь я
недосконалим!
Яке щастя ,— кажу семінаро-академ-готовченкам, — що
джміль за всіма законами аеродинаміки літати не
повинен, та сам він цього не знає, і тому літає!
— А при чім тут одне до другого? — скажуть захолоджені
водою-менталом мислителі.— Жах! Він і живе неправильно, і пише
неправильно теж, і ще й — валить на нас брили з великої купи
різного усього, та й стверджує — що це одне! Ні його, ні його брил
прямо переварити неможливо.
Моя любов до Переможниці-Богородиці тоді запалала-
запалала — запалюючи все ( і незрівнянно більш, ніж до Христа, і
це є, мабуть, неправильність теж!); вона, глупа чи не глупа, не
знаю, палала і палала (недосконала ж!) — в цім паланні я не міг
знати, чомусь я не міг взнати той факт, що я недосконалий і любов
(Боже, і яке це могло мати значення?!) недосконалою проявиться.
Мене дивують люди, які чинять не так.
Тобто не безсмертно, на глибині. А тому — не незручно для
заспокою світу!
Тому кажуть: обнімати треба — отак.
173
Так то так, але ж Бог і Його творіння... благодаттю
парадоксально ніби поєднані так, що потрібно вже або з
любов’ю обнімати... або розповідати улюбленій: це треба
робити отак...значить, процес обнімання — правильно творити
отак... Що ви мені форменну ослячість городите? — сказав би
Моцарт! нестерпноязикий — який!
Але ж як любиш, палаєш, то ви кажете — при цім треба якось
інструкцією подивитись? то ви розбираєтесь, значить, більш за
мене у цім... Ви, мабуть, досконалий, чи ангел.
Але де художній творчий поет — ангелом є?
Це — щоб я дихав, ще й писав неправдиво?
І на що ви мене підбиваєте??
Що ж я — ніби інопланетний автомат?
Я чоловік недосконалий, на щастя.
І яке щастя, що Христос-Спаситель — не автомат!!!
Ба!
Він не лише досконалий Бог — без спільності з нами
недосконалими. Хто б за Ним тоді пішов?
Полюбили всі того, хто нічого спільного з нами
(грішниками) не має?
Ні, люблять — як людське є, хоч щось..., є людина!
Це Він
мучився як ми, і просив: «Пронеси мимо цю чашу ...»
Тому Мати Божа не молила: «Пронеси вже мимо поета —
солодку безсмертя чашу...»
«Полюбіть Бога всім серцем... (найперше), душею (друге; ви
знаєте чому?), всіма думками вашими...».
Полюбіть і Її — в піст.
17.8.2011.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971503
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 20.01.2023
Веденню Христовому присвячується
ЗСУ не диктатор, а Суддя вам!
і практик!
Але скнилюхи, й жодне, не в моєму характері
фаунотрощі
флоротрощі
кліматотрощі
космотрощі
й що ще сплять 10 з половиною місяців
в сниві — ніби вони без вини...
домотрощі
цивілізацієтрощі
АЕСтрощі
світ — це фрик
що замерзає
на площі
в калюжі
на святій площі...
на величезних
площах —
чи увесь
він збирався б на прощі?
Ви знидіння
Ви злидні
І війни невидимої,
І видимої —
Грязних грошей
ваші видіння — не мої видіння
щастя повноти!
Більше — признайтеся,
Світові гниди,
Вам, що, Христос
Не Настільки — як мені хороший?
А ви в пороші
Чим ваші серця запорошені
Нащо Христа розпʼяли??
На щО величезні площі були?? нащо
Україну ще розпʼяли!!!
Нащо Білорусію
такі розпʼяли?
19.01.2023, з причастям, свято Хрещення,
Київ — третій вибір Богородиці
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971395
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.01.2023
* * *
Всенепорочній
Всеблагословенній
Матері всіх
з любовʼю присвячується
Єврейським хором
можна
всіх переспівати —
Усіх євреїв.
І геній з емпіреїв —
і Верді — та цить! те —
хору євреїв
дав!
да! — звучати!!
Насправді й не початок!
Світ притисне —
і не на сцені
а рве молитва хор і ревність —
Бог і ревність! —
й тут вічне! —
розпочне качати!
Даремно! —
хто що цвенькне,
розпочне кричати:
йде вічне! вічне! —
і розпочало качати!
Так що качата розтаргались
аж вічний дар
пройме внучатих.
Й вороння розспівалось.
Вороння збільшило діапазон горла —
У Києві вже не зима. Нема — то і нема.
Весна, весна —
треба злітати
орло!!
18.01.2023,
Київ — третій вибір Богородиці
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971306
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.01.2023
Стаття «Світ холодний. В голові форми»
«...Теплой защитнице мира холодного» (Лермонтов)
«Якщо людина немудра — це надовго».
Охолола любов — це вже надовго. Як вбити перекладом
музику навіть у прозовому творі — твору нема. З любові
народиться музика — є крила.
Світ скніє напередодні руйнувань — і безлюбовний...
Любов духовна — найточніша пластичність.
Марія Юдіна, майбутня єврейська мати — тому приклад.
Ріхтер — душевно-духовний, Гулд — душевний, Юдіна —
духовна і Богородично-геніальна, Наталка Половинка — співає
божественно (відгуки слухачів їхніх).
206
Дай Вам Бог розвиненого духовного слуху (!!), коли і все інше,
і Ви інші.
Подивіться відгуки на фортепіанне виконання Марією
Юдіною (на You Tube) — за два-три роки професіонали
отримали поступово духовний слух абсолютний! — і вже
все розпізнають...
Ведмедів за три роки... ведмеді — художники: поперек
цивілізації...
Зруйновані всередині — світські люди їдять свого боввана
(идола), речовиність, а що робиш — тим стаєш, що їсиш — тим і
стаєш, що зжераєш — те зжерає тебе (що матерія, що Святий Дух).
А що ти їсиш?
«Ревність Дому Твойого зжерає мене!»
Святі, і великі художники, і всі художники відбулись, дійшли
до свого призначення з Богом лише тому, що їхній світогляд і живе
світопочуття — не матеріалістичні, бо натхнення — дух...
«Музика душевно-духовна — конгеніальна Літургії, якщо
вона гармонійна, Божественно-церковна!!» (єп.Уерт).
Талант зачаровує, поезія зачаровує і музика зачаровує — коли
вони душевного і земного рівня...
Навіщо чар для чистого розуму? Чистим умом в серці
(духовними очима серця) бачать Бога і чують Бога!
Чар чи Бог Вам?
Очищує розум і тверезить його до стану вищого, якщо розум
заведений у серце внутрішнє, лише Дух Святий і думи і твори без
чуттєвих домішок.
« Є тільки одна печаль в світі — не стати праведником чи
святим»(європейські художники: 20-е століття)
«Всім дивитись! В окалині дрібного трауру,
підрахую міста —
і як груду руду
вивергаю,
як рев, і як сонячну ауру,—
всім дивитись!—
ніким не розділений дух!» (хто автор?)
Пристрасні земні люди — жертви двох з половиною століть
наукового свідомого злодійства: люди не думають серцем, не
живуть з Богом в серці.
207
В людей світу не дух — цар, а страшний васал-обманник, що
перебрав собі функції царя ( це розум розсудковий в голові), який
навіть інтуїції видає за свої...
«Людина без царя в голові» (з народу).
Народ зм’якшує, пристосовує все до себе, закрившись від
безодень вгору і вниз: насправді правий Моцарт і симпатизуючий
чуду моєму і його поет: «Людина без царя в серці» — людина
смерті, тепер колективної...
Нема для людей більших убивць і тюремників, як вони самі ...
Світоглядом справжнім ніхто не хоче займатись. «...та й не
може, бо душевне не розуміє духовного...»
( ап.Павло).
Науковцям, як вони кажуть, добре, ієрархам Церков — також,
керівникам тимчасовим народів і держав — також, керівникам
мистецтв і літератур для несерйозних людей і пройдисвітів —
також, всі ліниві і не бажають пальцем поворушити.
Поезія — не література. Поезія первісна з духу. Поезія — не
з голови. Бог подає з серця.
Свободи слова нема в жодному з перерахованих керівників-
обманників, мимовільних, що визначають загибель світу,
тим більш — нема в підлеглих.
Нема свободи духу і думки — ніде і ні в яких керівниках, а є
воля і свобода в поетові і друзях його і Христових...
Пожалійте євреїв, їх, людей образів і художності й світової
культури, ферменту, без якого не було розвоїв культур художніх,
першими ж виб’ють мільярдери наднаціональні (свої ж євреї —
світових грошопотоків керівники). Згадайте причинно-наслідкову
єдність світу і про копил повторювань: першу і другу світові війни,
і як їх винищували, і тому винищаться тим самим законом... якщо
не змінити світогляд і світопочуття на справжні, як є,
троїстичні.
«Орел, видя, что петух ничего не понимает, опечалился, и
стало ему тяжело говорить с петухом; а петух,не понимая, что
говорит орел, заскучал, и стало ему тяжело слушать орла»
(св.Силуан).
Вони покинуті розподілювачами фінпотоків, і ви не знаєте
що буде в Китаї і за Китаєм...
“Не знаєте — якого ви духу» (Христос). «Господь
смиренный и кроткий, и любит создание Свое, и там, где Дух
Господень, там непременно будет Господняя любовь к врагам... И
208
если ты не имеешь этой любви, то проси, и даст тебе
Господь...»
(св. Силуан).
«Спасающий Господь спасает всего человека, так что не
только ум-дух, но и душевность-эмоции, и мышление, и самое тело
— все освящается Богом»
(о. Софроний «Силуан»)
Вторинні форми в голові уб’ють все і всіх.
І фінансові перенаправлювачі потоків грошових — собі не
належать, не владні собі, не вони керують собою, а вторинні
форми, де інший — ворог, конкурент, тож наштовхують вбити
конкурента — і всіх ...
Вторинні форми в голові не є цінностями, але всі мізки
обдурюють зараз своїх «власників», рабів-людей (і люди, не
знаючи ось цього, живуть і думають не первісно серцем, без Бога в
серці Христовім, тримаються їх, обманників.
Які вони, вторинні форми? Затьм’ярені обмежені ментальні
формочки-слайди в голові... Ніби калейдоскопні скельця. Чи
плівки.
Людина не бачить світ, живу людину — як є, а дивиться
калейдоскопи-слайди в голові.
Це руйнують художники. Або удар
дошкою певної сили в єдино точний момент в голову (практика
Сходу).
І нинішній результат? Ніхто не має любові в серці, хто має —
«все»: зв’язуюче-вполонююче-захолоджуюче — матеріальність...
За півтора-два роки великі гроші роблять вільну людину
протилежною... залежною, навіть диявольською. Статистика є
насправді.
Мене видно в поезіях: я маю любов до святих, повнющу — до
самої Богоматері! і віднедавна сильну — до Христа!!!
Ви можете ще тверезо і сильно усвідомлювати? ще побачити
правду?
Святі люди, і великі художники, і всі художники відбулись,
дійшли до свого призначення з Богом лише тому, що їхній
світогляд і живе світопочуття — не матеріалістичні, бо натхнення
— дух, і без Бога та Його натхнення не може художник нічого, і
святий — також!
Ви це знаєте по собі, в своїм роді творчого дихання.
Отже, бачите Ви, що через матсвітогляд, матцінності,
поставлені на першім місці, матеріальну захолодженість і
споживацтво — світ холодний, весь матеріальнозатягуючий все і
209
всіх, зв’язуючий поліцією ззовні світовою, весь світ не такий, як
слід, не пластичний через безбожність-безлюбов’я, не
Богослухняний, тому і напередодні земно-космічних регулювань,
руйнувань??
А я маю любов.
Христовий розум маю в серці, виховання всього мене...
Іншим треба думати: куди вони потраплять оце без любові.
Т а м тільки одна любов потрібна.
Тут також.
І Отець тепер мене навантажує цілісністю для
світу, найперше — змінити, народити світогляд всім новий ( не я
один маю творить те).
Всі маєте.
«...бо ж сперечатись не потрібно, а тільки молитись Богу і
Божій Матері, і Господь без сперечань просвітить, і скоро
просвітить» (св. Силуан) .
7.2.2012.
( З ел. видання книги «Живе в мені Христос» 2012 року,
див.: Вікіпедія, Ш.І.С.: розділ «Автор книг»).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971204
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.01.2023
"Спаситель сказав звернутись до вас, до усіх. "
Стаття "Антихриста підготовка"
Кандидат від люмпенів (міщанів), які без серця і без Бога, —
залишивсь зі сміхотворною коробочкою своєю...
Бог просто залишив його...
І фекальщики (найчистіше слово із їхнього лексикону!
Боже! і це — ангели священники...) обманники від
безглуздого Кіріла — мастять сердечного і правдивого Юрія
Шевчука: як дворові володічки!
Підла православна піддержавна повія: отак чорнити чесного
художника Шевчука Юрія, добру людину серед хворих
піддакувачів...
— Ще б тільки Шевчук Юрій мені здався, — каже болєзний
офіцер, — і я б його оздоровив і озолотив, як вас, свиней між небом
і землею...
І ще страхітливіше мовить, гляньте духом: це він чи диявол
каже: «Простім нечесну приватизацію» ! (тобто його і все
розкрадання). І це не беззмістовність??
Антихриста підготовка це ...
По-християнськи правильно: те, що вкрав, слід
віддати. Як митар Закхей, хоча б. Це патріарх Кіріл такого
злочинця легковажно благословляє? це ж: я злочинець, мовляв,
згодьтесь на нечесності і всі дальші? бо хто в цім нечесті — не міг
210
би й спинитись, якби і хотів... Чоловік-дитя не втратив глузд?? це
— випивання солоної води на загибель собі: не можна спинитись...
І гроші — те ж : «Випий море, Ксанф!» Тоді Юрій Шевчук —
це той Езоп: «Де тут прірва для вільних людей?..»
Кіріл же через захланність і своє благословіння цього
«морської води пиття» сяде в пекло, і воно вже є.
Бідні ви, ви ж себе в м’ясі дурите! Нащо ви дурите себе і
губите? В Кіріла нема безвидної молитви, не кажемо про чисту!
Які докази ще треба для духовних, хто має молитву??..
Хай духівник приїде, якось можна і допомогти.
В Кіріла хвора душа, в кандидата загостреного всим — дуже
хвора, і це не байдужі слова. Пожалійте їх, поможіть спасінням
їхніх душ, не щось інше потрібно, молитись за спасіння, не за
дурість дітей...
Не ясновидцем слід бути, просто вихованою
сердечною людиною: Господь подасть єдино вірні ліки їм...
Господь любить — люблячих Його, грішників скеровує — вийти на
шлях спасіння: обіцянок Своїх не змінює, ніколи. А мені обіцяв.
«Баб’яча нікчемність — в шапочках —
Замість геніїв!!»
Несмиренність — не робити того, що хоче Ісус Христос, який
дав обдарування, виховав ваше серце, і чекає, що цими дарами у
конкретому часі і атмосфері ви творитимете те, що хоче Він,
не ховатиметесь! Послух Йому, не патріархам, які не коряться
Йому, — це смиренність, любов на ділі. Це дійсна правда про світ,
Бога, конкретний час і конкретне виконання твого
призначення у Христі. Бог скрізь, ви маєте знайти серця в
Ньому, правдиві одне з одним.
Спаситель сказав звернутись до вас, до усіх. Я двічі мав намір
закрити цей сайт через важкість вести його, проте закрити Ісус не
благословив і священники — також, ось і в волі Божій я тепер...
11.2.2012.
( З ел. видання книги «Живе в мені Христос» 2012 року,
див.: Вікіпедія, Ш.І.С.: розділ «Автор книг»).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971200
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.01.2023
* * *
Улюбленому Серафиму Саровському
Великому
присвячується
Небесні рами відчинено
Все що мало бути
затопленим —
затоплено
бобри —
у дзеркальнім захопленні!
всим що
і ними
і нині вчинено!
живо впарено рікам
із спинами
що так оживають
в цей бовт недоріких
в ріках
що їм стовбури —
ніби-то
надрічні нагріті
і так як бобри із домами —
Бог і бобри це з нами.
І все що мало
бути затопленим —
затоплено!*
Бог із бобрами ...
В небеснім захопленні...
Бог із бобрами...
З неба знаменно...
Перемога із нами!!
15.01.2023, з причастям,
Свято прп Серафима Саровського,
Київ — третій вибір
Богородиці
* - у Волинській області
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971087
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.01.2023
Безконечному
і Неспівставному Слову
в любові присвячується
Під різними сонцями
в однім лузі!
Як сяє Дух —
те знають тільки друзі,
й під різними зірками
в однім лузі!
І — Англія, Єлизавета —
звідкіль знала
під тлом, що
в сонці плаває, —
нізвідкіль
і наставляла свою націю і...
ще є в інших свідки!
й найбільш – що понад нацією!..
Електрику — ще грубо
шарпанням отак не роздягали
і місяць жовчне — так
не ляпав в повні...
раби і слуги — тягнуть демос
у каменоломні
шлють в солеломні
і в породоломні
та й що це – як аристократ духовний
і йому Бог і світ –
полиці днів
с к л а д а ю т ь
раби не знають
слуги не знають
як шлях той сяє...
аристократ – від Бога має-знає
як праведницю
щонайвищий світ вітає!
Те проросте —
що проростає!!
15. 01 2023, з причастям,
свято прп Серафима Саровського,
Київ — третій вибір Богородиці!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971061
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.01.2023
Королеві Англії
Єлизаветі II
з шаною і захопленням присвячується
Господь каже: глянь-но —
На королеву Англії Єлизавету, —
Молильницю мають вгорі
Всі Христові поети...
Що слово Христове — того
вже не побороти:
молитись,
трудитись,
боротись! —
парша
як парча
відпадає
на повороті!
Вогонь!
Як без правди —
язик той чорнотний.
Вогонь! — сердець повний! —
в ніс дмухає
дрож
поворотна...
рябі мураші
ще полізуть
у роті!..
Життя як по нотах —
то відхід як по нотах
о Єлизавета — королева
людей
не в марнотах...
14.01.2023, свято свв Василія Великого
і Петра Могили,
Київ — третій вибір
Богородиці
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970961
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.01.2023