| Сторінки (12/1130): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 | » |
Об'єкти мого поклоніння — це всі, хто є поруч,
Всі, з ким я стикаюсь, без винятку всі до одного.
І спосіб мого поклоніння їм в будь-яку пору —
Їх щастю служити, що є в їх взаєминах з Богом.
[i]23.08.2016
Чернігів
Із циклу віршів 2016-2018 років "Нові сили рушають" www.PetroRuh.com/2016.html[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779797
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.03.2018
[i] Альоні[/i]
Хто ототожнює себе і всіх, хто поруч є,
З матеріальним тілом, що покрило душу зовні,
Колись утрату всього й всіх жахливу зазнає.
Бо він сліпий. Не бачить він реалії духовні.
Для нього певний є закон і істина оця:
З собою в інше ти життя не забереш нічого.
Але тобі, кохана, я покляв, пообіцяв,
Що заберу колись тебе в духовний світ, до Бога.
[i]22.08.2016
Чернігів
Із циклу віршів 2016-2018 років "Нові сили рушають" www.PetroRuh.com/2016.html[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779605
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.03.2018
Духовний ліс... Людина, чиє серце там живе
І дихає отим повітрям щастя і свободи,
І почуття любові — вічне і завжди нове —
П'є там, неначе сік, що ллється з чарівного плоду,
У цьому світі може все. Нема їй перепон.
Для неї неможливого нічого не існує.
Бо світом цим вона ніяк не спіймана в полон.
Бо особисто в ній сам Всемогутній Бог панує.
Цей стан є стан смирення. Це всепереможний стан.
Смирення. І нічого просто не потрібно більше.
Бо все-все інше Бог смиренному дарує Сам.
Всі гідності смиренню вслід самі приходять інші.
[i]21-22.08.2016
Чернігів
Із циклу віршів 2016-2018 років "Нові сили рушають" www.PetroRuh.com/2016.html[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779604
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.03.2018
Духовний Світ — це світ, де я потрібний,
Де я щасливий тим, що я роблю,
І повсякчас покращувати здібний
Життя Осіб, що вічно Їх люблю.
І жити в Ньому — це не є заслуга,
Не є це привілей. Бо Він — мій дім,
Законний, вічний. А от з Ним розлука —
Минуща і примарна, наче дим.
Бо чистий і здоровий стан — природний.
Ми створені такими. Отакий
Наш невід'ємний статус благородний —
Бездонний, а не зверхній і мілкий.
Духовний Світ — це є реальність духу.
І кожний з нас насправді — чистий дух.
І лиш душі занепад і розруха —
Причина всіх занепадів, розрух.
Не треба, крім бажання, нам нічого,
Щоб вийти із занепаду цього, —
Бажання сталого віддати Богу
Свої серця, що власність є Його.
[i]20.08.2016
Чернігів
Із циклу віршів 2016-2018 років "Нові сили рушають" www.PetroRuh.com/2016.html[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779468
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.02.2018
Князь Ярослав побудував,
Ходив молитись в нього.
Софія — мудрість — тут жива,
Що є в стосунках з Богом.
Софійський кафедральний храм
Про велич України,
Її колишню славу нам
Нагадує донині,
Про велич Києва. Колись
Він був найбільшим містом
В Європі. І про нього скрізь
Лунала слава чиста.
Було то тисячу років
Тому. Чого ж сьогодні
Ми дріб'язні такі й слабкі
Та ні на що не годні?
Бо ми не маємо зв'язку
З духовним світом, з Богом.
І маєм через це таку
Розквашену дорогу,
Серця немудрі та сліпі,
Мізки, заплилі жиром,
І руки жадні та скупі,
І душу геть нещиру.
Це є звичайний вплив пітьми,
Яка в нас скрізь від того,
Що втратили стосунки ми
Зі світлом, тобто з Богом.
Життя щоб дихало, цвіло
В нас мудрістю й любов'ю,
Зв'язатись треба з джерелом
Духовного здоров'я.
Тож, брате, рішення прийми
Просвітлення сягнути.
Кинь виклик грязній тій пітьмі:
«Я хочу відштовхнути
Невігластво та різний бруд,
Що засмітили душу.
Зв'язатись з Богом — це є труд,
Що я здійснити мушу.
Хай стану князем я собі,
Хай правлю я собою
І переможу в боротьбі
В собі з нечистотою».
Як мудрий князь, як Ярослав
Нехай з нас стане кожен.
Тоді, поставши проти зла,
Ми врешті переможем.
І геть не релігійність тут
Я на увазі маю,
А серця справжню чистоту,
Без неї що немає
Нічого доброго в житті,
Воістину нічого.
Софія — мудрість — в чистоті,
Що є в стосунках з Богом.
[i]18.08.2016
Софія Київська
Із циклу віршів 2016-2018 років "Нові сили рушають" www.PetroRuh.com/2016.html[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779466
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.02.2018
Ми сердимось на уряд. А чому?
Хіба не варто сердитись на себе
За те, що ми повірили йому,
За наш косяк, що зрозуміти треба?
Ми — лохи, бо обрали шахраїв,
Безчесних покидьків у нашу владу,
Дозволили нас ошукати їм,
Немов тупе і безпорадне стадо.
Сердімось на невігластво своє,
На сліпоту, на розуму відсутність.
Зв'яжімось з Богом. Цей зв'язок дає
Очам — несхибність, розуму — могутність.
[i]
17.08.2016
Чернігів
Із циклу віршів 2016-2018 років "Нові сили рушають" www.PetroRuh.com/2016.html[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779077
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.02.2018
О Всевишній, о Господи, Ти — предводитель героїв,
Справедливих, безстрашних, шляхетних і мудрих людей.
Перемога, удача і щастя даються Тобою
Тим, хто вічним шляхом Твоїм вільно і чесно іде.
[i]14.08.2016
Чернігів
Із циклу віршів 2016-2018 років "Нові сили рушають" www.PetroRuh.com/2016.html[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779075
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.02.2018
По мосту над Дніпром їду я на Чернігів...
Ще два роки тому в ньому я не бував
Ні проїздом, ніяк. А тепер просто ніби
Найріднішим для мене Чернігів той став.
Бо чекає мене там кохана дружина.
Бо то є батьківщина її. Тож і я
Говорю вже про той закуток України:
Це обітувана, це найкраща земля.
Я приїду до того чудового міста
І побачу принцесу мою чарівну,
Що вона є духовна душа, гарна й чиста,
Що люблю я її і колись осягну —
Осягну її вічні взаємини з Богом
І зі мною взаємини вічні її.
Осягну. Але навіть задовго до того
Я люблю і всім серцем кохаю її.
[i]
13.08.2016
По дорозі до Чернігова
Із циклу віршів 2016-2018 років "Нові сили рушають" www.PetroRuh.com/2016.html[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778956
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.02.2018
Минуть бідолашні часи,
Які нам для іспиту дані,
І ера любові й краси
Замінить ці доби погані.
Всі підлі, безчесні щури
Сховаються у підворіття,
Де тихо своєї пори
Чекатимуть довгі століття.
Бо ніші не буде для них
В суспільстві, що ми побудуєм.
Від якостей ницих, брудних
Звільнись, брате, і не годуй їх,
Щоб місце для тебе було
У нашій майбутній державі,
Де все беззаконня і зло
Вберем ми, мов мотлох іржавий.
[i]10.08.2016
Стрий
Із циклу віршів 2016-2018 років "Нові сили рушають" www.PetroRuh.com/2016.html[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778955
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.02.2018
Стрий. Гостюю в свого побратима.
П'є. «Бо виходу, — каже, — нема:
Мого серця велика частина
Згідна з вчинками геть не всіма,
Що отам, на війні, я накоїв.
Як у всіх, в серці Бог в мене є.
Тож немає мені супокою,
Бо карається серце моє».
Отже я поінтересувався
Про жахливі прогрішення ці.
Каже: «Снайпер у церкві ховався
Та відстрілював наших бійців.
І ту церкву із снайпером разом
Обстрілявши, я вщент зруйнував.
І звичайно, до себе відразу
Тим у Бога я заслугував.
Та не міг я інакше вчинити.
Бо сумління казало мені:
Мушу вбивство я те зупинити,
Навіть взявши тягар цей вини».
Відповів я: «Мій братику любий,
Геть не має претензій за те
Бог до тебе, а більше ще любить.
Ти не грішне вчинив, а святе.
Бо насправді людина — храм Божий.
Скільки ж храмів зберіг, врятував
Ти, спинивши ті кулі ворожі,
Хоч мурований храм зруйнував!
То каміння було тільки мертве.
І за нього не сердиться Бог.
Не така то велика вже жертва
За людей, за життя, за любов».
«Вбив я стільки військового люду,
Хоч Господь заповів нам: «Не вбий!» —
Що з розкаяння пити я буду,
Пам'ятаючи кожний свій бій».
«Якщо бачиш, що вбивця приходить
Вбити купу народу, але ж
Не спиняєш його, то виходить,
Що ти спільник його, вбивця теж.
В цьому разі ти будеш злочинець
І порушник наказу «Не вбий!»
Бог від тебе тоді призачинить
Світ Любові, Світ Милості Свій.
Тож «Не вбий!» значить стримай убивство
І розправся з агресором злим,
Щоб лишилось живим ціле місто,
Не вагайся, не панькайся з ним.
Саме так і робив ти, мій брате.
І претензій у Бога нема.
Припиняй пити та дуркувати.
Бо оце ти вже робиш дарма».
[i]09.08.2016
Стрий
Із циклу віршів 2016-2018 років "Нові сили рушають" www.PetroRuh.com/2016.html[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778745
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.02.2018
Вечір. Трускавець. Костел. Живий орган.
Двісті чоловік. Я їм вірші читаю.
Двісті чоловік — гостей і трускавчан.
І над нами зграйка янголів літає.
[i]07.08.2016
Трускавець
Із циклу віршів 2016-2018 років "Нові сили рушають" www.PetroRuh.com/2016.html[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778744
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.02.2018
— Пане Петре, є питання: як добитись жінку?
— Та ніяк. Це непотрібно. Це дурниця, синку.
Жінка потребує захист і дбання з любов'ю.
Дай їй це — вона до смерті житиме з тобою.
А якщо не можеш дати ти цього усього —
Навіть хоч ти і доб'єшся, та що толку з того?
[i]06.08.2016
Львів
Із циклу віршів 2016-2018 років "Нові сили рушають" www.PetroRuh.com/2016.html[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778658
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.02.2018
[i] Альоні[/i]
Я — цар раю. Бо ти — мій рай.
Ти — мій рай, мені Богом даний,
Мій небачений небокрай.
Ти — солодке моє завдання.
[i]05.08.2016
Львів
Із циклу віршів 2016-2018 років "Нові сили рушають" www.PetroRuh.com/2016.html[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778657
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.02.2018
Гарна літня ніч.
Ані вітерця.
З Богом віч-на-віч
Бачаться серця
Всіх людей, які
Віддались Йому.
Ці серця м'які
Саме ось тому.
Спокій в цих серцях,
Доброта і мир.
Ані вітерця.
Тільки Бог і ми.
[i]
05.08.2016
Львів
Із циклу віршів 2016-2018 років "Нові сили рушають" www.PetroRuh.com/2016.html[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778359
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.02.2018
Найнебезпечніші люди у світі
Гарні на вигляд, розумні, меткі.
Дуже освічені ці паразити
В тому, як вплинути всім на мізки.
Геть в них немає нічого святого.
Вигода власна є богом у них.
Отже нема лиходійства такого,
Що задля неї б цей пан не вчинив.
Підлу, брудну, безпринципну свідомість,
Повну відсутність сумління таїть
З успіхом він від усіх. А натомість
Стелить барвисті промови свої.
Всіх дуже хитро він експлуатує.
Чесно, законно мільярди краде.
Тих, кого хоче купити, купує —
Скрізь так багато продажних людей.
Ну а якщо непродажна людина
Знайдеться, тисяча способів є
Справитись з нею. І ціла країна
Вже через тиждень на неї плює,
ЗМІ її щедро лайном поливають,
Юрби зловтішно піддзявкують їм.
Так, сміючись, ці пани управляють
Жалісним стадом безмозким своїм.
[i]04.08.2016
Львів
Із циклу віршів 2016-2018 років "Нові сили рушають" www.PetroRuh.com/2016.html[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778358
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.02.2018
Один чоловік говорив мені так:
«Ви пишете майже всі вірші про Бога.
Це нам непотрібно. Ви — гарний козак
І добрий поет. Але наша дорога
До дуже земних справ нас поки веде.
І Бог зараз в наших ділах недоречний.
На Бога ми час вільний візьмемо де?
Тож вибачте нас, пане Петре, сердечно».
Пішов він собі. А у мене на ту
Промову у відповідь віршик родився,
Що жоден, яку б хоч поставив мету,
Без Бога ніколи її не добився.
Чи можна робити без розуму щось?
Купити щось, як ти не матимеш гроші?
Без сил, без здоров'я що зробиш ти? Ось
Такі запитання. Для здійснень хороших
Потрібні наснага, мир, щастя, любов,
І з добрим рахунком ще банківська карта.
І все це людині дає тільки Бог.
Тому з Ним тобі подружитися варто.
[i]03.08.2016
Львів
Із циклу віршів 2016-2018 років "Нові сили рушають" www.PetroRuh.com/2016.html[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778205
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.02.2018
[i] Присвячується
Зурабу Чіхелідзе[/i]
Приїхав я ось до Львова.
Бо дуже люблю львів'ян.
Тут скрізь українська мова
І серця чудовий стан.
Активно тут виступаю
По клубах, в «Книгарні Є» —
Львів'янам вірші читаю.
Їм щастя дарю своє.
Приймають, беруть, радіють.
Все добре, все файно йде.
Вірші мої розуміють
Тут люди так, як ніде.
Купив одну книгу німець
Вивчати мову по ній.
Нехай же всяк українець
Почує цей заклик мій:
Вивчайте і знайте мову,
Нема за яку гарніш.
Любіть українське слово.
Без нього ціна вам гріш.
Читайте книжки. Читайте,
Тримаючи їх в руці.
До серця їх пригортайте,
Як ваші колись вітці...
З Грузинського Легіону
Зураба вчора зустрів,
Його привітав поклоном.
Він книгу мою купив.
Я з ним для Саакашвілі
Примірник ще передав —
Він друг його... Дуже милі
У Львові я дні зазнав.
[i]02.08.2016
Львів
Із циклу віршів 2016-2018 років "Нові сили рушають" www.PetroRuh.com/2016.html[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778204
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.02.2018
В порядності і чесності є смак,
Перед яким багатства всі і влада —
Пусте бадилля та сміття. Хто так
Це відчуває, в того все до ладу,
І так щасливо він собі живе,
І завжди має вільний вхід до Бога.
А в кого серце мертве та криве —
Ні щастя, ні смаку в житті у того.
Він може пришахраїти собі
Мільярди, може правити народом,
Але його розкатаній губі
Замало, бо така її природа.
Природа жадності — така біда,
Яка своїм рабом людину робить.
Її душа, зачахла і бліда,
Ніякої відради не знаходить.
І думає вона: «Ну ще мільярд
З людей потрібно вичавити якось,
Щасливим бути щоб». І це не жарт,
Це є свідомості такої якість.
Хвороба, божевілля це таке,
Та ще й заразне і невиліковне.
А чесне серце — добре і м'яке,
І радості, і благодаті повне.
[i]
25.07.2016
Чернігів
Із циклу віршів 2016-2018 років "Нові сили рушають" www.PetroRuh.com/2016.html[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778033
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.02.2018
У кожного місія є у житті.
Всяк має багато здійснити.
Але щоб побачити здійснення ті,
Потрібно лише полюбити.
Любов... Справжня місія наша — вона.
І щойно вона в нас засяє —
Вся місія здійснена. Тільки луна
Її далі просто лунає.
Все те, що потрібно зробити, само
Так автоматично, природно
Стається тоді. Бо ми віддаємо
Любов цю в служінні народу.
Ми маєм від Бога найвищий наказ:
Люби і отак будь щасливим.
Любов робить місії гідними нас
І все неможливе можливим.
[i]19.07.2016
Чернігів
Із циклу віршів 2016-2018 років "Нові сили рушають" www.PetroRuh.com/2016.html[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778032
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.02.2018
Велика особа частіше за все
Живе непомітно і тихо,
Хоч те, що вона всьому світу несе,
Його захищає від лиха.
Любов, доброта і смирення — це те,
Що слави собі не шукає,
Тихесенько так, наче квітка, цвіте
І свій аромат розпускає.
І цей аромат входить в людські серця
Ніким не помічений навіть.
Ним здійснюється вищий намір Творця.
Він мовчки всім всесвітом править.
Він — клей, що тримає частини життя
Укупі, у стані живому
І стримує всі руйнівні почуття,
Лишаючись сам невідомим.
Велика людина з божественних сфер
Отримує щастя. І любить.
І бути мені пощастило тепер
З такою людиною в шлюбі.
[i]19.07.2016
Чернігів
Із циклу віршів 2016-2018 років "Нові сили рушають" www.PetroRuh.com/2016.html[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777873
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.02.2018
Це світ перевертнів. Це небезпечний світ.
Ти неспроможний зрозуміти тут нічого,
На тебе тут чекає безліч лих і бід,
І жахів, поки ти відірваний від Бога.
Чи плавають без аквалангу в глибині?
Ні. Це не просто небезпечно — це смертельно.
Чи мандрувати без води, скажи мені,
Спроможний довго хтось в місцевості пустельній?
Без Бога, мов в болоті, ти без опертя.
Без Бога задихнешся ти, мов без повітря.
Електродвигуни без живлення — сміття.
Так і душа без Бога. В ній немає світла.
Обклався іграшками ти. Але вони
Тебе зжеруть, тебе знесилять і погублять.
Без Бога роки, що прожив ти, — просто сни.
Бо любить тебе Бог, а іграшки не люблять.
З'єднавшись з Богом, станеш невразливим ти.
Він дасть і бачення реальності, і розум,
І мудрість у комплект до серця чистоти.
Тоді тобі що представлятиме загрозу?
[i]16.07.2016
Чернігів
Із циклу віршів 2016-2018 років "Нові сили рушають" www.PetroRuh.com/2016.html[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777872
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.02.2018
[i] Альоні[/i]
Майже щодня під славетним цим дубом
Молимось ми дві години з тобою,
Друг мій, дружина моя, моя люба.
Разом зі мною ти цілодобово.
Навіть в молитві з тобою ми разом.
Ще з нами Бог. І цей дуб стародавній...
Як подивлюся на тебе, щоразу
Бачу я скарб, мені Господом даний.
Майже всі справи ми робимо спільно.
Вдень і вночі. Ми одне, а не двоє.
І я люблю тебе сильно-пресильно.
І я милуюся ніжно тобою...
[i]11.07.2016
Чернігів
Із циклу віршів 2016-2018 років "Нові сили рушають" www.PetroRuh.com/2016.html[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777646
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.02.2018
[i] Альоні[/i]
Як дивовижно оце поєднання:
Ти і мудрець, що таких мало в світі,
І одночасно моє ти кохання,
Жінка, яку я щасливий любити!
Ти — мій учитель, що знає і бачить
Те, що приховано поки від мене,
І разом з тим — моя ніжна удача,
Захват, натхнення і щастя шалене.
[i]11.07.2016
Чернігів
Із циклу віршів 2016-2018 років "Нові сили рушають" www.PetroRuh.com/2016.html[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777645
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.02.2018
Не з філософськими книжками згідно
І з тим, що в світі культивується суціль,
А з тим, що серцю безперечно очевидно, —
В житті найвища цінність і найвища ціль
Є щастя тих, кого ми любим. Отже
Щасливими вони хай стануть, Боже.
[i]06.07.2016
Чернігів
Із циклу віршів 2016-2018 років "Нові сили рушають" www.PetroRuh.com/2016.html[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777478
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.02.2018
Зміг зазнати я все бездоганно-хороше
І до висновку врешті такого прийти:
Платонічна любов набагато солодша
За усі відчуття, що можливі в житті.
Бо відчути ніяк неможливо для тіла
Те, що серце відчути спроможне, — цей смак…
Стільки радощів мати мені пощастило!
Позитивний мій досвід мені каже так:
В насолоді чуттів теж є смак. Та за нього
Вищий смак є, що поза тілесних чуттів.
Це кохання душі. Так ми любимо Бога —
Найдорожчу, найближчу істоту в житті.
І так само проникливо і інтенсивно
Можна також любити дружину свою.
Платонічна любов… Це не щось надто дивне.
Я кохану такою любов’ю люблю.
[i]05.07.2016
Чернігів
Із циклу віршів 2016-2018 років "Нові сили рушають" www.PetroRuh.com/2016.html[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777477
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.02.2018
Як живеш ти в Феодосії
І не зрозуміла досі,
Що потрапила в халепу,
Твій діагноз — ти дурепа.
Як живеш ти в Євпаторії
І ухвалюєш історію,
Що ми маємо в Криму,
Я скажу тобі, чому:
Замість мозку в голові
Маєш русскає TV.
Якщо ти живеш в Керчі,
То даремно не кричи,
Ніби Путін — ангел Божий.
Хто повірити в це може?
Як ти мешкаєш у Ялті
У пригніченні і ґвалті,
Де сидить тепер І.Сталін,
Де погані дні настали,
І підтримуєш Росію
Як опору і надію
Всіх всесвітніх сил добра,
То в дурдім тобі пора.
[i]01.07.2016
Чернігів
Із циклу віршів 2016-2018 років "Нові сили рушають" www.PetroRuh.com/2016.html[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777276
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.02.2018
Питають мене, чи Чернігів мені
До серця прийшовся. А як же інакше?!
Характер у нього — мов квітка ввесні.
З усіх міст в країні моїй він найм'якший.
Чернігів — це місто прегарних красунь.
Моя — з них усіх найгарніша красуня,
Що ніжними стопами пестить росу
І поглядом в небі веселку рисує.
Чернігів — це є батьківщина її.
Живе тут з народження ця чарівниця.
З дитинства тут слухає спів солов'їв
Кохана моя, люба чернігівиця.
[i]
01.07.2016
Чернігів
Із циклу віршів 2016-2018 років "Нові сили рушають" www.PetroRuh.com/2016.html[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777275
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.02.2018
Братику любий, якби ти відчув,
Що є людина, яка це коштовність,
Ти б отаким нещасливим не був.
Щастя і зір надає нам духовність.
Зір, щоб побачити: це є душа,
Гарна, безцінна духовна істота,
Неописанна ні в яких віршах.
Щастя — це просто про неї турбота.
Якби відчув ти до неї любов,
З нею ніколи би ти не сварився,
Бачив би ти: в її серці є Бог,
Що ти на Нього би не надивився.
І намагатися більше б не став
Нею, мов річчю, ти заволодіти.
І замість хтивості лиш доброта
Вічно в тобі б залишилася жити.
[i]30.06.2016
Чернігів
Із циклу віршів 2016-2018 років "Нові сили рушають" www.PetroRuh.com/2016.html[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777092
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.02.2018
Хоч все на старому ще курсі,
Хоч все досі так, як було,
Але вже не має ресурсів,
Не має могутності зло.
Колишні прийоми і схеми
Не пройдуть вже. Бог не дає
Більш ходу безчесній системі.
Це бачення ясне моє.
Господь сіє мудрість спасенну
У наших людей в голові.
Тому на історії сцену
Особи виходять нові.
В агонії б'ється останній,
Отруєну пирскає кров
Безчесність та жадність. І стане
В нас правити Бог і любов.
[i]
26.06.2016
Чернігів
Із циклу віршів 2016-2018 років "Нові сили рушають" www.PetroRuh.com/2016.html[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777091
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.02.2018
Мій любий народе, я бачу
Здоровий твій глузд, розум твій,
Свободну твою, добру вдачу,
На речі твій погляд живий,
Що він незашорений, пильний,
Допитливий, щирий, простий
І неупередженно вільний.
Таким мені бачишся ти.
Маніпулювати тобою
Ніхто ще у світі не зміг.
Душа твоя повна любов'ю.
Любов ця є твій оберіг.
І я є маленька частинка
Твоя. Я такий, як і ти.
Ти — скарб. Я — у ньому перлинка
Твоєї краси й доброти.
Тож вірші мої є народні,
Ці вірші насправді — твої...
Я збірку закінчив сьогодні.
Прийми, мій народе, її.
[i]12.06.2016
Чернігів
Із циклу віршів 2015-2016 років "Світоч любові" www.PetroRuh.com/2015.html[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776901
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.02.2018
[i] Альоні[/i]
Кохана моя, ти цілком, безперечно права:
З тобою нічим ми нікого не кращі у світі.
І я вибачаюсь за всі ці повчальні слова
В своїх читачів. Вони знають самі, як їм жити.
Я в них вибачаюсь за критику жорстку свою,
За менторський тон, за напутливі вірші занудні,
За те, що оцінку їм прямолінійну даю.
Я їм не суддя. І мені вони геть не підсудні.
Якщо щось корисне вони в нашій книзі знайдуть,
Нехай скористуються цим, свій обмисливши вибір.
Є в кожного совість, що істинну вказує путь,
У кожного в серці є Бог. Він ніколи не хибить.
А ми геть не боги, не янголи і не святі.
Ми слуги. Ми слуги усіх, хто є поруч. Не більше.
Така наша роль, наше місце завжди у житті.
А ще ми поети. Тому ми і пишемо вірші...
[i]11.06.2016
Чернігів
Із циклу віршів 2015-2016 років "Світоч любові" www.PetroRuh.com/2015.html[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776900
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.02.2018
[i] Альоні[/i]
Готуєм книгу до видання.
В ній вірші про війну і мир.
Нас надихають сподівання
Що те, що написали ми,
Не завоює славу марну,
А змінить напрямок і стиль
Життя людей. В цю книгу гарну
Серця уклали я і ти
І досвід щастя — справжній, власний,
І бачення очима душ.
Ця книга надзвичайно вчасна,
Мов в час страшної спеки душ.
Жар, що держава ним хворіє,
Не щось невиліковне, ні.
Її одужання — не мрія
І не сюжет несбутніх снів.
Державні гнійники вигойні.
Умить розв'яжеться все те,
Що мучить Україну, щойно
В людей свідомість підросте.
[i]08.06.2016
Чернігів
Із циклу віршів 2015-2016 років "Світоч любові" www.PetroRuh.com/2015.html[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776706
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.02.2018
Людина, що щодня душею не муркоче,
Занурюючи серце в існування Бога,
У світ любові, має невидющі очі
І хибить, бо не видна їй її дорога.
Вона немудра, хоч така собі заумна
(Бо мудрість — це любов, яка цілком духовна).
Через минуще їй то боляче, то сумно.
І б'ється в скло вона, мов муха невгамовна.
Людина є душа. І тілом їй не стати.
Бо тіло — лиш скафандр, надягнений на неї.
А щоб відчути душу, треба муркотати,
Стикаючись, спілкуючися з Богом, нею.
Інакше їй не видно і не зрозуміло,
Хто є вона така, чого насправді хоче.
Страждає в неї все, і в першу чергу тіло,
Якщо вона щодня душею не муркоче.
[i]06.06.2016
Чернігів
Із циклу віршів 2015-2016 років "Світоч любові" www.PetroRuh.com/2015.html[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776705
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.02.2018
Це є потребою душі хоч будь-якої,
Це першим, головним її бажанням є —
Постійно відчувати: «Бог завжди зі мною.
І не байдуже геть Йому життя моє».
Його любов усім потрібно відчувати.
І ця любов є ниточка зв'язку із Ним.
Тому представники Його — це батько й мати.
Його любов транслюють перші нам вони.
Так само й чоловік для жінки бути має
Любові ланкою у ланцюзі зв'язку
Із Богом. Цей зв'язок так тільки й виникає —
Через парампару любові отаку.
[i]11.02.2018
Київ
Із циклу віршів 2016-2018 років "Нові сили рушають" www.PetroRuh.com/2016.html[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776509
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.02.2018
Сам Бог надихає любити. Сам Бог
Свою особисту любов надає.
Життям і світами керує любов.
Лиш їй завдяки є все те, що в нас є.
Яка ж беспорадна істота дитя!
Нічого не може. Лежить і кричить.
Та Бог його мамі дає почуття
Любові. І мама ночами не спить.
Всі милістю Бога та інших живуть.
Життя є любові й дбання механізм.
Не думай про себе, мій брате, а будь
Ти милістю іншим! Кинь свій егоїзм!
[i]Київ
12.02.2018
Із циклу віршів 2016-2018 років "Нові сили рушають" www.PetroRuh.com/2016.html[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776508
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.02.2018
[i] Альоні[/i]
Ми кращого для себе не шукаєм,
Бо все найкраще в нас з тобою є.
І тільки той, хто щастя вповні має,
Для інших справжнім опертям стає.
Ми не за особисті інтереси
Б'ємося, бо вже дав усе нам Бог.
Одна мета в поета й поетеси —
Це просто розповсюдити любов.
Любов неперевершено красиво
Керує кожним, в кому є вона,
Дає наснагу, розум, вправність, силу.
І мир. Любов — це мир, а не війна.
Це мир у серці. Тільки в цьому стані
Виходити на поле битви слід.
Лише через любов в нас те настане,
Чого бажає разом з нами світ:
Над гнітом зла жадана перемога
Тих безкорисливості й доброти
В суспільстві та державі, що без Бога
Й любові геть до них нам не дійти.
Любов — це чистота, це справедливість,
Це ставлення до всіх, як до сім'ї
Всевишнього, це мудрість, це правдивість.
Повинні всі отримати її.
[i]
04.05.2016
Чернігів
Із циклу віршів 2015-2016 років "Світоч любові" www.PetroRuh.com/2015.html[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776437
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.02.2018
[i] Альоні[/i]
Рай опустився до тебе й до мене.
Нашим чуттям зараз вдосталь усього.
Літо. Духмяне, квітуче, зелене.
І, як завжди, ми слугуємо Богу.
Зараз ми маємо райські умови.
Добре, комфортно, приємно, красиво.
Ніжні стосунки та їжа чудова.
В тілі і розумі — спокій і сила.
Ми за це Господу дякуєм дуже.
Зараз це так. А бував і ще буде
Пекельний біль. Через те ми не тужим.
Ми — до умов не прив'язані люди.
Надто радіти і надто тужити
Через умови і стан цього тіла —
Дурість. Бо щастя — це Богу служити,
Мати причетність до Божого діла.
[i]
02.06.2016
Чернігів
Із циклу віршів 2015-2016 років "Світоч любові" www.PetroRuh.com/2015.html[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776436
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.02.2018
[i] Альоні[/i]
Ти прекрасна, наче небеса.
І, неначе сонечко, щаслива.
Та твої пишнота і краса
Сховані старанно і цнотливо.
Соромливість — найгарніша з рис
Справжньої жіночої природи.
Жінка цим захищена згори.
Це її безпека і свобода.
Ти носити навіть паранжу
Тільки з соромливості б не стала.
Отже я тебе не покажу
Стовпищу цікавого загалу.
Наче від вітрів свічі вогонь,
Я тебе оберігаю пильно.
Жодне фото личенька твого
Не прикрасить нашу книгу спільну.
[i]01.06.2016
Чернігів
Із циклу віршів 2015-2016 років "Світоч любові" www.PetroRuh.com/2015.html[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776155
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.02.2018
Оце дощить! Оце в нас зливить вечорами!
Як блискає, несамовито гримкотить!
Суцільний струм тече на стекла і на рами.
І наче голос з неба каже: «Хай щастить!»
Чернігів! Місто, де їдять усмак чорницю
Донесхочу і де ріка Десна тече,
Де безневинні, добрі, радісні дурниці
Стирають рештки суму, що лишились ще...
[i]
30.05.2016
Чернігів
Із циклу віршів 2015-2016 років "Світоч любові" www.PetroRuh.com/2015.html[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776154
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.02.2018
Переймаючись за Україну,
Що вона є в руках беззаконня,
Наче мати за любу дитину,
Нервуватися, мати безсоння,
Апетиту позбавитись, кров'ю
Постікати за неї від болю —
Для душі це ознака здоров'я,
Бо здоров'я душі є в любові.
А у тих крадіїв, що спокійно
Власні збільшують золота гори,
Невигойно вже і безнадійно
Душі підлою гнилістю хворі.
[i]30.05.2016
Чернігів
Із циклу віршів 2015-2016 років "Світоч любові" www.PetroRuh.com/2015.html[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776059
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.02.2018
Релігія — це, як і атеїзм,
Не щось духовне, це матеріальне.
Хоча духовна справжня ціль її,
Хто ціль цю усвідомлює реально?
Не до релігії — до Бога ми
Душею прив'язатися повинні,
Зв'язати з Ним свої серця, уми.
На це не здатні віслюки і свині,
Але для цього все життя людське
Призначене, це місія людини.
Людське життя коштовне отаке,
Бо Божого життя воно частина,
Якщо живеться з Богом і Йому
Присвячене, від Нього невід'ємне.
А всі проблеми маєм ми тому,
Що, як тварини, живемо даремно.
Ми живемо сліпі, немов кроти,
Бо бачити без сонця неможливо.
Бог — наче сонце. Отже, брате, ти
Себе з Ним пов'яжи і будь щасливим.
Бо без стосунків з Ним ми є пусті.
Їх брак утворює безмежні діри,
Безмежну порожнечу у житті.
Це не питання віри чи невіри —
Бог є реальність, незалежна від
Релігії, світогляду твойого.
І брак стосунків з Ним — причина бід
Усіх, бо розум ми черпаємо у Нього.
Практичність, мудрість, чесність і любов,
Незламність, щастя, непорушний спокій
В твоє життя ніяк не прийдуть, Бог
Не прийде у твоє життя допоки.
Проблеми всі — від того, що Його,
Того, хто всі мотузочки тримає,
Ми не враховуємо. Ось чого
Життя в нас надтекучості не має,
Ось через що у нас усі тертя
З собою, з іншими, з усім творінням,
Ось через що у нас усе життя
Є цілковитим непорозумінням.
[i]28.05.2016
Чернігів
Із циклу віршів 2015-2016 років "Світоч любові" www.PetroRuh.com/2015.html[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776057
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.02.2018
Україно, в останні віки
Ґвалтували тебе пси погані.
Не було справжніх чоловіків,
Що звільнили тебе б із кайданів.
А хто брався за це, ті самі
Не були на духовному рівні.
Люди в пристрастей власних ярмі
Недостатньо прозорливі й сильні.
Ті, хто з рабства своїх власних вад
І себе геть не в змозі звільнити,
Неспроможні змінити цей лад,
Бо самі безпорадні, мов діти.
Щоб звільнити країну свою
З рук насильників, з рук нечестивих,
Перемога потрібна в бою
Над усім в собі ницим і хтивим.
Тільки чистий, просвітлений дух
Може справи великі робити.
Будь-який точний, правильний рух
Неможливий без «Бгаґавад-ґіти».
Це коштовне правічне знання
Надає повноваження й силу.
І лише тільки з цим надбанням
Можна стати дорослим вже сином,
Справжнім громадянином твоїм,
Безкорисливим, чесним, відважним,
Щоб для тебе змогти з будь-яким
Ділом впоратись завжди звитяжно.
[i]21.05.2016
Із циклу віршів 2015-2016 років "Світоч любові" www.PetroRuh.com/2015.html[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775757
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.02.2018
Чорна смуга! Чудово! Скінчімо ниття!
Важко, скрутно, але це не привід для туги.
Хто сказав, що легким має бути життя?
Неможливо злетіти без злітної смуги.
Хіба в ситості має життя сенс і смак?
Чи для повзання маєм ми руки і ноги?
Ми, о браття, народжені тут не дарма,
А для правди, любові й добра перемоги.
[i]04.05.2016
Чернігів
Із циклу віршів 2015-2016 років "Світоч любові" www.PetroRuh.com/2015.html[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775756
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.02.2018
Дівчина-студентка. Її позивний — Перемога.
У таборі в нас під ВР помагала на кухні.
Листівки тепер роздає. З допомогою Бога
І помічників отаких банда злодіїв рухне.
Спитав перехожий: «Напевно, це донечка ваша?»
І я відповів: «Так». І геть не збрехав, бо народ мій —
Родина моя. І я так переймаюся важко
Тим, як його гноблять бандити мальдивсько-курортні.
Для неї — цієї сім'ї — я борюсь за майбутнє
(Майбутнє моє є вже поза минущого світу).
І добре, що в цій боротьбі завжди поруч присутнє
Нове покоління оце небайдуже — ці діти.
[i]07.02.2017
Київ
Із циклу віршів 2016-2018 років "Нові сили рушають" www.PetroRuh.com/2016.html[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775642
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.02.2018
Колись — принцеса борщагівських хуліганів,
Тепер — принцеса патріотів і героєв,
Революціонерка щира й бездоганна
В своїй руці маленькій звично держить зброю.
Ця україночка є безперечний доказ
Краси і гідності великого народу.
Є в Україні отакі дівчата доки,
Козацтву нашому не буде переводу.
[i]06.02.2018
Київ
Із циклу віршів 2016-2018 років "Нові сили рушають" www.PetroRuh.com/2016.html[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775640
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.02.2018
Ми відокремились назавжди від Росії,
Щоб поєднатись зі свободою й любов'ю.
Бажання наші, добрі, чисті та красиві,
Були политі нашими сльозами й кров'ю.
Ми відокремились назавжди від старого.
І для нового вічні маємо коріння.
Ми для нового маєм ласку й милість Бога,
Його підтримку і Його благословіння.
[i]29.04.2016
Чернігів
Із циклу віршів 2015-2016 років "Світоч любові" www.PetroRuh.com/2015.html[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775405
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.02.2018
Я звільнений в резерв. Останнє шикування.
Останній ранок серед рідних хлопців цих.
Остання мить, зворушливий момент прощання.
Останній із воєнних віршіків моїх.
[i]13.04.2016
Військове містечко Гончарівське
Із циклу віршів 2015-2016 років "Світоч любові" www.PetroRuh.com/2015.html[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775404
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.02.2018
Як корабель бажаєш збудувати для людей,
Поете, не потрібно фахівцем у цьому бути
Чи генератором проектів певних та ідей,
А треба дати людям чистий захват твій відчути.
Натхнення щире, гарне, безкорисливе твоє,
До моря прагнення твоє потужне і постійне
Нехай заразить їх, кайдани їхні розіб'є —
І корабель вони тоді збудують самостійно.
Так висловився Антуан де Сент-Екзюпері
Геть не про корабель, а про загальний принцип, брате.
Цей бездоганний принцип на озброєння бери,
Якщо народові своєму хочеш слугувати.
Бо так і робиться добро: природно, без зусиль,
Спокійно, просто, на підставі мудрості і волі,
Наснаги, щастя і любові. Це найкращий стиль
Змінити раз і назавжди свого народу долю.
[i]11.04.2016
Військове містечко Гончарівське
Із циклу віршів 2015-2016 років "Світоч любові" www.PetroRuh.com/2015.html[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775017
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.02.2018
Щастя моє, сонце в небі моєму невгасне,
Господи мій, осереддя любові й краси,
Мріє моя, у життя Своє чисте й прекрасне
Ти поманив, Ти безмовно мене запросив.
Щастя моє, Ти Свої чарівні таємниці
Тихо мені відкриваєш потрошку щодня.
І з забуття, з амнезії, з омани в'язниці
Так повертаюся знов до свідомості я.
Щастя моє, Ти мене не залишиш ніколи.
Вічно мені Ти даєш спілкування Своє.
Я повсякчас Тебе чую як совісті голос.
І як любов моє серце красу Твою п'є.
Щастя моє, моїх серця і розуму змісте,
Разом з Тобою живу я і ночі, і дні.
В світі Твоєму я маю свої роль і місце,
Що споконвіку законно належать мені.
[i]07.04.2016
Чернігів
Із циклу віршів 2015-2016 років "Світоч любові" www.PetroRuh.com/2015.html[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775016
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.02.2018
[i] Альоні[/i]
Чарівливий твій спів, чарівливий цей звук,
Через відстань і ніч твій посланець прекрасний
Досягає мене за години розлук,
І я чую його уві сні повсякчасно.
Чарівливий цей звук, чарівливий твій спів
Через холод ночей проникає до серця.
Він — коштовність моїх гарних, радісних снів,
У небачений світ сновидінь моїх дверці.
Чарівлива краса в тому світі завжди
Як в глибинах душі, так і зовні навколо.
Ніжно кличе мене і приводить туди
Чарівливий твій спів, чарівливий твій голос.
Чарівливий твій спів знов наснився мені,
І прокинувся я неймовірно щасливий.
Я вернуся до тебе за лічені дні
І почую твій голос і спів чарівливий.
Вічна єдність — це низка зі стріч і розлук.
І в розлуці, і в зустрічі ми є єдині.
Чарівливий твій спів, чарівливий цей звук
Вічно чутиму я само так, як і нині.
[i]04.04.2016
Раденський полігон
Із циклу віршів 2015-2016 років "Світоч любові" www.PetroRuh.com/2015.html[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774909
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.02.2018
Західний вітер, свіжий і сильний,
Добрий і ніжний Божий посланець,
Теплий і гарний, чистий і вільний,
Пружно танцює величі танець.
Західний вітер, дружній і щирий.
Поруч зі мною він пролітає.
Я йому радий. Я йому вірю.
Я його тихо серцем вітаю.
[i]
02.04.2016
Олешківські піски
Із циклу віршів 2015-2016 років "Світоч любові" www.PetroRuh.com/2015.html[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774908
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.02.2018
Газель. Граційна, витончена і струнка.
Неперевершено, небачено красива.
Та ще й чарівно ніжна. І ручна така!
Слабка на вигляд. Та таїть безмежну силу.
Така пестлива. І тендітна. І мала.
І чиста. Чистота ця є її могутність.
Із серця чистого її, мов з джерела,
Тече любов, натхнення і жіночна мудрість.
Газель. З дитинства друзі звали її так.
Бо саме на таку тваринку вона схожа.
Цікава, таємнича й разом з тим проста.
Ляклива і безстрашна. Твоє диво, Боже.
Але я не сентиментальний чоловік.
І без причин вагоміших за її вроду
І чарівливі якості, отак навік
Священний шлюб я з нею не уклав би зроду.
За її щастя взяв відповідальність я
На цілу вічність, а не тільки лиш до гробу,
Бо учениця вона й вчителька моя
І дуже віддана Тобі свята особа.
[i]
01.04.2016
Раденський полігон
Із циклу віршів 2015-2016 років "Світоч любові" www.PetroRuh.com/2015.html[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774790
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.02.2018
Олешківські піски. Брама-мухурта. Тиша.
Ще півтори години до світанку. Ніч.
Духовна практика — це є найголовніша,
Найважливіша у житті людини річ.
Щоночі будить Бог мене, щоб я молився,
Лишивши свій намет, відправившись в піски,
Про те, щоб мій обов'язок мені відкрився,
Про те, щоб мав я чисті серце і мізки,
Про вічні з Ним мої взаємини чудові,
Про тих, за кого я відповідаю, і
Про те, щоб я ішов дорогою любові,
І щоб ніколи я не зраджував її.
В небесній вишині яскраво світить місяць.
І кидає бархан велику, довгу тінь.
Для молитов моїх піски — найкраще місце.
Вночі молитись тут — вінець моїх хотінь.
З юнацтва мріяв я про молитви в пустелі,
Та досі у житті пустелей не стрічав.
Молився в храмах я, в печерах і на скелях.
І ось мені Господь пустелю справжню дав.
Виконує Він всі бажання, примхи навіть,
Якщо немає геть корисливості в них.
Нехай Він повсякчас в моєму серці править,
Нехай Він повсякчас живе в думках моїх.
[i]31.03.2016
Олешківські піски
Із циклу віршів 2015-2016 років "Світоч любові" www.PetroRuh.com/2015.html[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774789
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.02.2018
Віра у Бога — це добре. Сліпому
Поводиря зовні добре знайти.
Віра — такий поводир. Та потому
Бачення власне нам треба в путі.
Очі душі треба згодом розкрити,
Бо небезпечно іти навмання
Навіть із вірою нам в цьому світі,
Навіть з найкращим, найвищим знанням.
Очі душі, справжнє бачення власне —
Те, з чим ніколи ніщо не зіб'є
Нас зі шляху, бо нам видно все ясно,
Бо у самих нас тоді зір вже є.
[i]30.03.2016
Олешківські піски
Із циклу віршів 2015-2016 років "Світоч любові" www.PetroRuh.com/2015.html[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774629
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.02.2018
Сяє сонце. Та в темній печері
За свічу вічна йде боротьба.
Там завалені каменем двері.
Там обман, заздрість, підлість, ганьба.
Сяє сонце. Вберіть просто камінь.
Двері навстіж розкрийте, брати.
Пийте серцем, очима, руками
Ці проміння краси й доброти.
Алегорія це. Але дійсно
Тьми, що всі живете ви у ній,
Що на вас все життя вона тисне,
Не існує. Це висновок мій.
Ну а що ж відбувається справді?
Через що ваші біди усі?
Через що скрізь в вас визиск і зради,
І продажність з правічних часів?
Ви сліпі, мов кроти. Всі ви хворі.
Закриває полуда ваш зір.
Ви не бачите сонце і зорі.
Звідки ж буде в вас щастя і мир?
І оце вже не іносказання —
Це діагноз. Хоч вірте, хоч ні.
Вам потрібно усім лікування,
Що колись приписали мені.
Не було щоб ні в чому нестачі,
Щоб з надлишком у вас все було,
Кожний з вас щоб царем був неначе,
Подолайте однісіньке зло:
Цю хворобу невігластва кляту
Подолайте. Печеру нещасть
Оберніть в лікарняну палату
З лікуванням, що зір всім вам дасть.
Ви сліпі зараз і божевільні.
І тирани, і жертви — ви всі,
Якщо чесно, мов діти невинні.
Зрозумійте слова мої ці.
Все, що робим ми, треба робити:
Воювати, трудитись як слід,
І кубло те пацюче розбити,
Що гнобить наш народ стільки літ.
Але це, любі браття, насправді
Не розв'яже само по собі
Геть нічого. Послухайтесь правди:
Це не перший об'єкт боротьби.
Зла хвороба невігластва — ворог,
Що усіх ворогів джерело,
Це єдине, що створює морок
І що створює будь-яке зло.
Сяє сонце. Вберіть просто камінь.
Двері навстіж розкрийте, брати.
Пийте серцем, очима, руками
Ці проміння краси й доброти.
[i]30.03.2016
Олешківські піски
Із циклу віршів 2015-2016 років "Світоч любові" www.PetroRuh.com/2015.html[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774625
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.02.2018
Весна. Піски. Безкрає небо синє.
І сонце золоте. І в серці рай.
Сосновий бір. І з того бору лине
Прекрасний, ніжний спів пташиних зграй.
Про все минуле спогади чудові.
Чудове відчуття того, що є.
Приходять вірші. В кожному їх слові —
Чудове щастя золоте моє.
Чудові мрії. Я дивлюсь в майбутнє.
І бачу стільки добрих, гарних змін.
Тому що Бог завжди і скрізь присутній.
Тому що отакий чудовий Він.
[i]30.03.2016
Олешківські піски
Із циклу віршів 2015-2016 років "Світоч любові" www.PetroRuh.com/2015.html[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774199
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.01.2018
Як наші безкорисливість і чистота,
Самопожертва, чесність, непідкупність, смілість
Сягнуть тієї точки, де їх висота,
О браття, приверне до нас Господню милість,
Тоді ми зможем в Україні все лайно
З державного повичищати апарату,
Вернути вкрадені ним гроші та майно
І винуватців справедливо покарати.
Несхибне, точне, наукове є знання,
Яке описує процесів цих закони,
Яке в старі часи отримало звання
Царя всіх знань і вищу царствену корону.
Герою, що повстав на битву проти зла,
Повідана у давнину Всевишнім Богом,
А потім з часом майже втрачена була
Наука ця про таємниці перемоги.
Бгаґавад-ґіта. Вимагає зараз час,
Щоб ми, брати, опанували цю науку,
Тому що є відповідальністю всіх нас,
Щоб перейшла в країні влада в гідні руки.
[i]29.03.2016
Раденський полігон
Із циклу віршів 2015-2016 років "Світоч любові" www.PetroRuh.com/2015.html[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774197
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.01.2018
Загально-бригадні навчання
В Олешківських жовтих пісках.
Видовище це надзвичайне
Нагнало б на ворога жах.
Ідуть незліченні лавини —
Це танків ідуть ланцюги.
Час прийде, і будуть повинні
Тікати від них вороги.
Та ми більше участі в цьому
Вже не беремо: дембеля.
Нас вже зачекалися вдома
Дружини і люба земля.
Ми маєм багато зробити
Для того, щоб хлопці змогли
Агресорів врешті розбити,
Що гидять на нашій землі.
Для нашої там перемоги
Усунути маємо всіх
Злочинців від влади. Тож з Богом!
Судити ми маємо їх.
Бо доки країною підлі
Керують у нас крадії,
Загарбники, так вже набридлі,
Топтатимуть вічно її.
Господь нам нехай допоможе
Усунути зграю щурів
З посад всіх, і ми переможем
Тоді і отих ворогів.
[i]28.03.2016
Раденський полігон
Із циклу віршів 2015-2016 років "Світоч любові" www.PetroRuh.com/2015.html[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773966
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.01.2018
В Загоні Вільного Козацтва
Разом з Юнацьким Куренем
Їх триста в розквіті юнацтва
Під смертним, пекельним вогнем
Чотиритисячної лави
Кацапів. Крути. Саме цей
День сто років тому. Їх слава —
Козацтва нашого лице.
Хоч кожний другий з них загинув
У тому бої, та вдалось
Їм врятувати Україну
Від війська, в Київ що рвалось.
Було їх, як спартанців, триста.
Ми вспадкували їхній дух,
Безстрашність, мужність, совість чисту
Та їхню мрію і мету.
Мета ця й мрія — Україна,
Щаслива, мов вірші мої,
Багата, сильна і єдина.
І ми досягнемо її.
[i]29.01.2018
Чернігів
Із циклу віршів 2016-2018 років "Нові сили рушають" www.PetroRuh.com/2016.html[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773965
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.01.2018
Дембель я. Вже є наказ мене звільнити.
Так скінчилась моя участь у війні.
Та багато дуже треба ще зробити
Для мого народу любого мені.
Час іде так швидко. Будуть мирні справи.
А коли мій термін на Землі мине,
Залишу я тіло, спадщину і славу,
І Господь до Себе забере мене.
Отоді у мене справжній дембель буде.
І мене зустріне дім правічний мій.
І я більш ніколи не піду нікуди
Звідти, де немає ворожнечі й війн.
[i]28.03.2016
Раденський полігон
Із циклу віршів 2015-2016 років "Світоч любові" www.PetroRuh.com/2015.html[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773741
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.01.2018
Красиві, чисті, добрі всі бажання
Обов'язково здійснюються Богом.
І я, не боячись розчарування,
Торую мріями життя дорогу.
Безкрає щастя — це талан, це доля,
Що Богом уготовані всім людям.
Та, браття, маєте ви власну волю
Зробити так, що щастя вам не буде.
Ви робите все так, щоб зіпсувати
Безкрає щастя, що вам Бог дарує.
То хто ж, крім вас, у цьому винуватий?
Чому дурне безбожжя в вас керує?
Страждання ваші — це ваш вибір власний.
Ви вибрали невігластво й безбожжя.
Змініть свій вибір, виберіть прекрасне
Життя — щасливе і непереможне.
Брати, якщо ви виберете Бога,
Найвища мудра, нездоланна сила
Приходитиме вам на допомогу
У справах — добрих, чистих і красивих.
[i]27.03.2016
Раденський полігон
Із циклу віршів 2015-2016 років "Світоч любові" www.PetroRuh.com/2015.html[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773740
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.01.2018
Ти граєш в хованки зі мною, Боже...
Ти — таємниця, диво... Ти — любов...
І я Тебе скрізь і завжди знаходжу...
Я в Тебе виграю, хоч Ти і Бог...
[i]26.03.2016
Раденський полігон
Із циклу віршів 2015-2016 років "Світоч любові" www.PetroRuh.com/2015.html[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773595
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.01.2018
Мій Господи, в мене день кожний — це диво.
І кожна година — Твій дар черговий.
І в серці моєму так гарно й щасливо!
Воно відчуває Твій подих живий.
[i]26.03.2026
Нова Маячка
Із циклу віршів 2015-2016 років "Світоч любові" www.PetroRuh.com/2015.html[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773593
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.01.2018
Дорогі мої, любі друзі
З дорогої, любої Грузії
Надіслали мені посилку,
Щоб не мерз на війні я взимку.
Хоч я пізно її одержав,
Хоч зимова така одежа
Не потрібна вже повесні,
Але так приємно мені!
Ті, хто мали мене вдягати, —
Крадії урядові кляті —
Все, що тільки можливо, вкрали,
Мов ганебні щури й шакали.
І продовжують підло красти.
Отака в нас біда-нещастя.
І коли я отримав нині
Допомогу цю від грузинів,
Я, звичайно, подумав знов:
Як одержав я цю любов
З тої братньої нам країни,
Хай одержить вся Україна
Милість і допомогу Божу,
Що всі лиха в нас переможе,
Від грузина, що вірю в нього
Так, як вірю я в ласку Бога.
Тож на цій ось натхненній хвилі
Я молюсь за Саакашвілі.
[i]
24.03.2016
По дорозі до Раденського полігону
Із циклу віршів 2015-2016 років "Світоч любові" www.PetroRuh.com/2015.html[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773440
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.01.2018
[i]«Нам удалося за цей час створити одну з найуспішніших економік Європи»
Петро Порошенко, 25.01.2018, Давос[/i]
Із точки зору бандюгана-клептократа,
Для кого успіх — це успішний бандитизм,
Це твердження воістину є чиста правда,
Це чиста правда попри весь її цинізм.
Злочинне угруповання, якому служать
Усі державні органи, парламент, ЗМІ,
Створило дуже ефективну і потужну
Систему гноблення, що зараз маєм ми
Її здолати та назавжди все змінити.
Ця наша місія є вартою життя.
Бо без служіння нації навіщо жити?
Що може бути гіршим рабського буття?
Вони нас знищують і садять у в'язниці.
То й що? Вся Україна є давно тюрма.
В тюрмі з народження ми. То яка ж різниця?
Свобода — це нескореність, це стан ума.
В життя є сенс. Цей сенс — не марне існування,
А Богові служіння, істині, добру.
Свобода — право кожного, як і кохання.
Тож за свободу нації хай я помру.
Бо всі помруть. Це факт. Життя коротке дуже.
Тож присвятити його треба цій меті:
Щоб наш народ став вільним і щасливим, друже,
Змогла щоб ця країна справді розцвісти.
[i]26.01.2018
Чернігів
Із циклу віршів 2016-2018 років "Нові сили рушають" www.PetroRuh.com/2016.html[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773438
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.01.2018
[i] Альоні[/i]
Ніби дівчинка щаслива, радісна дитинка наче,
Ти смієшся і співаєш так жіночно, так красиво.
Почуття твої... Для мене це найбільша є удача
Навіть просто бути свідком чарівного цього дива.
[i]19.03.2016
Чернігів
Із циклу віршів 2015-2016 років "Світоч любові" www.PetroRuh.com/2015.html[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773294
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.01.2018
Раби, пристосуванці та щури,
Слухняні боягузи та терпили,
Такі собі премудрі піскарі
Сторіччя геноциду пережили.
А козаків, що сміло йдуть у бій
За справедливість і за Україну,
Що не зробили з них тупих рабів,
Останні рештки повсякденно гинуть.
У тюрми садять тисячами їх,
Тих, хто живі лишились на майдані,
В боях на сході, в пеклі двох котлів,
Та йдуть за правду, зализавши рани.
Я подивився: дуже мало нас...
Піскарики, премудрість ваша хибна.
В цей переламний історичний час
Змінитись ваше мислення повинно.
Залежить зараз все від того, як
Ви вирішите: бути чи не бути.
Не з краю хата, братику, твоя.
Ти маєш в серці зараз це відчути.
Ти зараз перед вибором стоїш.
Це проігнорувати неможливо.
Нагоду маєш. То не втрать її.
Збагни, наскільки, брате, це важливо.
Скинь пута рабства з розуму свого.
Візьми відповідальність за країну.
Зроби те, вимагає час чого.
Відкинь геть боягузливість тваринну.
Без революції свідомості ніяк
Ми Україну не врятуєм, брате,
Від бандюганів. Закликаю я:
Свободним твоє серце має стати —
Свободним від тих важелей усіх,
Маніпулюють за які тобою.
Ти маєш зрозуміти, що їси
Брехні отруту, що це є ганьбою.
Ввімкни свідомість. І тоді побач
Реальність: хто є друг тобі, хто ворог.
Зроби своє життя життям удач.
І Україна в нас розквітне скоро.
[i]25.01.2018
Чернігів
Із циклу віршів 2016-2018 років "Нові сили рушають" www.PetroRuh.com/2016.html[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773291
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.01.2018
Всепрощення не є безкарність. Ні.
На злочин чийсь заплющувати очі,
Агресора не вбити на війні —
Ніяке не всепрощення, а злочин.
[i]11.03.2016
По дорозі до Чернігова
Із циклу віршів 2015-2016 років "Світоч любові" www.PetroRuh.com/2015.html[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773106
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.01.2018
Раби, які ковтають все, чим їх годують
ЗМІ, що вони є на утриманні бандитів, —
Це не народ, а стадо це тупих холуїв,
Яким аби переховатись, відсидітись.
Та хай собі сидять! То овочі, не люди.
А люди, а народ, а нація повстане
І перемогу революції здобуде
Уже безповоротно, назавжди й востаннє.
Козацький рід, про нього що співаєм в гімні,
Все інтенсивніше останнім часом нищать.
Але ми попри все живі і досі гідні
Себе віддати до кінця меті найвищій.
Хто не прокинувся ще після свят зимових,
Потрішки прокидайтеся і врешті будьте
Із бандюками розібратися готові.
Козацького ми роду, браття, не забудьте!
[i]24.01.2018
Чернігів
Із циклу віршів 2016-2018 років "Нові сили рушають" www.PetroRuh.com/2016.html[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773105
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.01.2018
Кохаючи когось, не зможеш інших
Ненавидити. Бо душа розквітла.
Любов так сяє, що не може більше
Ніхто лишитись поза її світла.
Кохаючи когось, ти стільки маєш
У серці милосердя і любові,
Що навіть наче рідного сприймаєш
Мерзотника, в якого руки в крові.
Всепрощення любові просто дане.
Для люблячого серця це не принцип.
Для нього пробування в цьому стані
Природне, як у теремі для принца.
Душа любов'ю тільки і щаслива.
Любов — до цілей всіх одна дорога.
Але любов справдешня неможлива,
Допоки ми не полюбили Бога.
[i]11.03.2016
По дорозі до Чернігова
Із циклу віршів 2015-2016 років "Світоч любові" www.PetroRuh.com/2015.html[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772691
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.01.2018
[i] Альоні[/i]
Все те, що створює твоє життя...
Твої думки... Твій спокій... Твоя тиша...
Твої бажання, мрії, почуття...
Все те, що радує тебе і тішить...
Твоє здоров'я... І твої смаки...
Твій світ... Його краса... Його погода...
Його дива і чарівні казки...
Твоя безпека... І твоя свобода...
Всі рухи серця... Вся твоя любов...
Все те, до чого ти найбільш чутлива...
Всі цінності твої... Твій шлях... Твій Бог...
У кожного Він свій... І це важливо...
Зв'язок твій з Ним... Твій досвід і знання...
Твої свідомість, віра, розуміння...
Це є об'єктами мого дбання,
Моїх любові, захисту й служіння.
[i]11.03.2016
По дорозі до Чернігова
Із циклу віршів 2015-2016 років "Світоч любові" www.PetroRuh.com/2015.html[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772690
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.01.2018
Чарівний краєвид. Скрізь безкраї піски.
Сосни. Тиша. І дощ. І туманний світанок.
Я провітрюю тут очманілі мізки
І приводжу себе до нормального стану.
Я гуляю й молюсь в час, коли все ще спить.
І легенями п'ю я повітря, мов ліки.
Без війни кожний день, без війни кожна мить —
Це не дещо просте, це є свято велике.
[i]04.03.2016
Олешківські піски
Із циклу віршів 2015-2016 років "Світоч любові" www.PetroRuh.com/2015.html[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772544
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.01.2018
Я — душа. Я — не тіло, не ум.
Я — божественний дух непоборний.
Я — служіння Всевишньому струм
В отакій особистісній формі.
Я — душа. Я — служанка Його.
Ну а тіло і ум є знаряддя,
Інструмент для служіння мого
Задоволення Бога заради.
[i]03.03.2016
Раденський полігон
Із циклу віршів 2015-2016 років "Світоч любові" www.PetroRuh.com/2015.html[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772542
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.01.2018
Лише в бойоготовності стояти,
Виконуючи незначні дрібниці,
Набридло, бо якщо не воювати,
Тут бути — мов сидіти у в'язниці.
Не тут в мені я бачу необхідність.
Мені кортить. Мене це рве і мучить.
У революції украли гідність.
За неї в бій я рвуся неминучий.
[i]20.01.2016
Донбас
Із циклу віршів 2015-2016 років "Світоч любові" www.PetroRuh.com/2015.html[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772330
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.01.2018
[i] Альоні[/i]
Я до ранку проспав у навушниках. Я тебе слухав.
І оце почуття неймовірного щастя мені
Переповнило серце, коли залилась в мої вуха
Твого співу амброзія, поки я був уві сні.
Чарівний еліксир твого голосу, свіжий і чистий,
Освіжив і очистив мене, і насичив смаком,
Найсолодшим з усіх, ясним і надзвичайно барвистим,
І зв'язав з джерелом всього всесвіту ніжним зв'язком.
І прокинувся я не в АТО, а в духовному світі,
З цим божественним співом у розумі, в тілі, в чуттях.
І це вже не мине. В цьому стані залишусь я жити
Назавжди все своє несказанно прекрасне життя.
[i]
29.02.2016
Донбас
Із циклу віршів 2015-2016 років "Світоч любові" www.PetroRuh.com/2015.html[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772329
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.01.2018
[i] Альоні[/i]
Вмикаю плеєр. Входить голос твій
По дроту і навушникам у вуха.
І серце припиняє мірний бій
У грудях, щоб не заважати слуху.
Свідомість перетворюється в слух.
І усіма клітиночками тіло,
Почувши спів твій у добу розлук,
Поринуло в блаженство й затремтіло.
Хоча чому, кохана, це є так,
Ніколи я не зможу зрозуміти,
Для мене голосу твойого смак
Є найсмачніший смак у всьому світі.
Співуча пташко чарівна моя,
При звуці кожному твоєму й слові
У інший вимір потрапляю я —
У світ чудовий Бога і любові.
Бо ти є звідти. І пісні твої,
Мене зачарувавши, нагадали
Солодкість вічності, красу її
І з Божим існуванням поєднали.
[i]28.02.2016
Донбас
Із циклу віршів 2015-2016 років "Світоч любові" www.PetroRuh.com/2015.html[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772170
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.01.2018
Насправді кожний прагне доторкнутись
Душею до краси й служити їй.
Бажає кожне серце розгорнутись.
Бо скутість завдає найбільший біль.
Відсутність повноти — це неприродно.
І серце без найвищого смаку
Приречено лишатися голодним —
Життя проблему має отаку.
Солодкі, чисті, чарівні стосунки —
Це те, без чого все життя пусте.
Хай в нас великі банківські рахунки,
Хай в нас є влада, та це все не те.
Всепоглинальна ніжність, що чарує,
Що зупиняє струм думок і час,
Що в серці насолоду генерує, —
Ось повнота, призначена для нас.
Стан вічності — це просто стан любові,
Що час перемагає назавжди.
Любов і чистота — такі умови
Для відчуття свободи й повноти.
Любов... Це шлях, мета і та коштовність,
Що заспокоює бентежний ум
І в ньому установлює безмовність
Блаженну замість нескінченних дум.
Любов — кінцева заповітна цінність.
Без неї всі скарби землі — ніщо.
Любов, і все. Лише таку відмінність
Між вічним і минущим я знайшов.
[i]27.02.2016
Донбас
Із циклу віршів 2015-2016 років "Світоч любові" www.PetroRuh.com/2015.html[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772169
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.01.2018
Смирення — це у серці спокій,
Будь-що хай коїться собі,
Це незворушність, навіть поки
Іде навколо лютий бій.
Смирення — це є вдячність щира
Творцеві за своє життя.
Смирення — це могутня сила,
Це найсолодше почуття.
[i]27.02.2016
Донбас
Із циклу віршів 2015-2016 років "Світоч любові" www.PetroRuh.com/2015.html[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772019
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.01.2018
Смирення... Спокій, сила, перемога,
Любов і щастя з нього постають.
І з нього постають стосунки з Богом.
Смирення — це душі є чиста суть.
[i]27.02.2016
Донбас
Із циклу віршів 2015-2016 років "Світоч любові" www.PetroRuh.com/2015.html[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772018
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.01.2018
Хто піклується, дбає і б'ється за тих, що є поруч,
За народ свій, за щастя його, хто насправді живе
Згідно з Божим одвічним законом у будь-яку пору,
В того серце — не морхлий буряк, в того серце живе.
Тільки в серці, що любить, є щастя, життя і наснага.
А любов — це дбання, а любов — це віддача себе,
Безкорисливе, вірне служіння, це щирість, відвага.
Тож любов віддає, а не все звідусюди гребе.
Але щоб цю любов, це служіння своє віддавати,
Не плюндруючись і не шкодуючи, що все віддав,
Необхідно зв'язок з джерелом всього всесвіту мати,
Щоб порожнім, щоб виснаженним ти ніколи не став.
І на практиці це неможливо без «Бгаґавад-ґіти» —
Стародавньої книги, яка все знання надає
Про мистецтво життя, про найвище мистецтво у світі.
Той, хто має його, завжди скрізь переможцем стає.
[i]19.02.2016
Донбас
Із циклу віршів 2015-2016 років "Світоч любові" www.PetroRuh.com/2015.html[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771809
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.01.2018
[i] Альоні[/i]
У цьому житті будувати стосунки
Потреби в нас геть не було.
Відразу ми мали їх, мов подарунки.
Нас ніби минуле звело.
Колись, у колишніх утіленнях, наче
Ми вклали служіння й любов
У наші взаємини. Отже ми бачим:
Ми просто зустрілися знов.
Я твій. Ти моя. Так було ще в прадавніх,
Далеких, забутих часах.
Тепер одне одному Богом ми дані.
З'єднали нас знов небеса.
Були і раніше мені дорогими
Ці очі та ясне чоло,
Бо людям, щоб рідними стали такими,
Багато потрібно чого.
Любов не приходить у серце ледаче.
Потрібна тривала доба
Дбання і взаємної самовіддачі,
Взаємна зі злом боротьба.
Любов, справжня й чиста, не падає з неба.
Любов — це не дешевина.
Все серце своє безкорисливо треба
Віддати, прийшла щоб вона.
Лиш хтивість спалахує, наче пожежа.
Любов зріє в надрах душі.
Любов тільки той в нагороду одержав,
Хто жертвою це заслужив.
Тож наша любов, наша дивна коштовність —
Взаємних жертв, вірності плід.
Її розвивати рішучу готовність
Нам просто не втратити слід.
[i]18.02.2016
Донбас
Із циклу віршів 2015-2016 років "Світоч любові" www.PetroRuh.com/2015.html[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771806
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.01.2018
Кого вибирати ми маємо в уряд —
Проблема завжди актуальна й жива.
«Божественні і демонічні натури» —
У «Бгаґавад-ґіті» це ціла глава.
Потрапити в уряд лиш демони раді.
А з чесних людей дуже важко знайти
Того, хто захоче робити у владі,
Тому що обов'язки там непрості.
Народові чесно і вірно служити
На вищих посадах — не мед це, а труд,
Де треба цілком безкорисливо жити,
Віддавши суспільству себе без облуд.
Це жертва своїм особистим заради
Того, щоб щасливими інші були.
А ті, хто жадають продертись до влади,
Начхають на всіх, продеруться коли.
Кого вибирати ми маємо в уряд —
Проблема завжди актуальна й жива.
«Божественні і демонічні натури» —
У «Бгаґавад-ґіті» це ціла глава.
[i]16.02.2016
Донбас
Із циклу віршів 2015-2016 років "Світоч любові" www.PetroRuh.com/2015.html[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771647
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.01.2018
Я млію з вашої наївності, малята,
Коли читаю ваші звернення до них.
Мене дивує ваша інфантильність клята.
І саме нею користуються вони.
Коли, барани, ви звертаєтесь до вовка:
«Май совість, пане вовче, більше нас не їж!» —
Звучить це наче гумор, мов смішна промовка.
Вовки вам кажуть: «Так». Собі ж регочуть лиш.
«Як розібратись нам, хто вовк, а хто людина,
Щоб більш не вибирати в ватажки вовків?»
Розвиньтеся, бо кожний з вас немов дитина,
Між вами майже геть нема чоловіків.
Купіть «Бгаґавад-ґіту». Почитайте трохи.
І трохи зрозумійте, що таке життя.
Візьміть відповідальність за свою епоху.
Тоді ви матимете ясне відчуття,
Що є добро, що зло, хто чесний, а хто злодій.
Ви бачитимете реальність, а не те,
Що вам показують з екранів. Отже годі.
Хай розум ваш, свідомість ваша підросте.
Інакше рабство, сліпота, залежність буде
Таланом вашим, браття, на усі віки,
І не народжуватимуться справжні люди
Між вами, а лише барани та вовки.
[i]16.02.2016
Донбас
Із циклу віршів 2015-2016 років "Світоч любові" www.PetroRuh.com/2015.html[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771646
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.01.2018
От ми прийшли у пасочки пограти
В пісочницю на півгодинки десь.
Але загралися. І це, мій брате,
Є пастка для забутливих людей.
Забувши наше справжнє існування,
Ми з грою ототожнилися тут.
І виграти дрібнички намагання
Затьмарили нам зору чистоту.
І захопившися, за витребеньки
Ми платим все, що маєм в гаманці,
Віддаємо все, вилупивши зеньки.
І що чекає нас наприкінці?
А те, що півгодинки дуже швидко
Скінчаться. Ми лишимся з тягарем
І з вироком за те, що грали бридко,
І більш нічого геть не заберем.
[i]15.02.2016
Донбас
Із циклу віршів 2015-2016 років "Світоч любові" www.PetroRuh.com/2015.html[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771451
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.01.2018
Нечутливість до того, що добре, що ні,
Сліпота до реалій життя,
Пробування в своєму оманному сні,
Хворі і безконтрольні чуття —
Це, на жаль, є ознаки сучасних людей.
Звідси наші нещастя завжди.
І не знайдете виходу, браття, ніде
Ви ніколи з цієї біди,
Крім знання, що відкриє вам очі душі,
Поєднає ваш дух з джерелом
Існування, покаже: уяви чужі,
Що нав'язані зовні, є злом.
Це знання є всередині нас, в серці, тут,
Під покровом, під шаром пітьми.
І є методи, що нас до нього ведуть.
Знати їх забов'язані ми.
І ніщо інше в світі нам допомогти
Не спроможне. Достотний це факт.
Все найкраще в людині — це плід чистоти,
Це знання і свідомості знак.
Хто не може приборкати жадність в собі,
Владолюбство, гнів, хтивість, пиху,
У життєвій за правду і честь боротьбі
Зазнає лиш поразку лиху.
Щось змінити навколо спроможний лиш той,
Хто в собі має силу і мир.
Справжній лідер суспільства і справжній герой
В першу чергу собі командир.
Книга «Бгаґавад-ґіта» — це низка ключів
Від кайданів на нас, від в'язниць,
А також від усіх, що існують, скарбів,
Всіх секретів і всіх таємниць.
Це знання темну ніч перетворює в день
Світлом, що є всередині нас.
Лиш людина нещира й тупа, наче пень,
Вихід зовні шукає весь час.
Зовні стане все добре тоді лиш, коли
Буде добре все в серці, в умі.
Отже «Бгаґавад-ґіту» вивчаймо й, з колін
Вставши, будьмо героями ми.
Не тирани створили рабів, а раби
Породили тиранів, тому
Припинімо рабами ми бути, аби
Тиранії здолати пітьму.
[i]13.02.2016
Донбас
Із циклу віршів 2015-2016 років "Світоч любові" www.PetroRuh.com/2015.html[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771449
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.01.2018
Відчуваю я повагу, не відразу,
Коли бачу мужніх дівчин і жінок.
А жіночний чоловік в мені відразу
Викликає нудь, немов тупе кіно.
Навіть мужня жінка все одно жіночна.
Мужність — це достойність, геть не вада це.
А жіночний чоловік не мужній точно,
І його жіночність — то є слабкість все.
І таких слабких, жіночних, інфантильних
Розвелося безліч скрізь чоловіків.
Виховання хлопців — справжніх, мужніх, сильних —
Ось задача людства на усі віки.
Бо жіночність жінки — якість її статі,
В ній що від народження природно є.
А от чоловік ще чоловіком стати
Забов'язаний. Але не всяк стає.
[i]10.02.2016
Донбас
Із циклу віршів 2015-2016 років "Світоч любові" www.PetroRuh.com/2015.html[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771337
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.01.2018
[i] Альоні[/i]
Люблю. Кохаю. Надзвичайно. Дуже.
Це мій секрет, чому я тут такий
Умиротворений, мій любий друже, —
Тобі й любові нашій завдяки.
Мене про це тут майже всі питають:
— Що, брате, тебе робить отаким?
— Напевно, вуса, — я відповідаю,
Бо потаємним не ділюсь будь з ким...
[i]10.02.2016
Донбас
Із циклу віршів 2015-2016 років "Світоч любові" www.PetroRuh.com/2015.html[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771336
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.01.2018
Ми пов'язали себе з хибними речами.
Ми пов'язали себе з хибними людьми,
І навіть дехто з них народжений був нами.
Ми знаємо одне життя — життя в пітьмі.
Ми пов'язали себе з зовнішнім, несправжнім,
Примарливим, облудним, хибним світом снів.
Тому нам у житті буває зле і страшно,
І набагато зліш, страшніш, ніж на війні.
Тому не впевнені ми у житті ні в чому:
Ні у майбутньому, ні в інших, ні в собі.
Ми загубились. Ми пішли колись із дому.
І ось проводим час за хибне в боротьбі.
Хто ми і звідки? І чому ми тут страждаєм?
Ми — вічні душі. Ми із вічності. І в нас
Приховані скарби, що ми про них не знаєм,
Але шукаєм їх, шукаєм повсякчас.
Але шукаєм ми їх зовні, де нема їх.
Тому й страждаєм, що шукаємо не там.
І тільки той, хто їх знайшов, достотно знає,
Де вони є, бо скористався ними сам.
Знання, як ці скарби знайти, просте і ясне.
Двадцять хвилин його отримати бере.
І двадцять років, сповнених відкрить прекрасних,
Займає практика. І ти стаєш царем
Свого життя, яке було злидарським досі,
Яке проводив ти в пітьмі і в ланцюгах.
Це не питання віри. Це є справжній досвід
Всіх, хто пройшов цей гарний і величний шлях.
[i]07.02.2016
Донбас
Із циклу віршів 2015-2016 років "Світоч любові" www.PetroRuh.com/2015.html[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771144
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.01.2018
Ми спостерігаємо війну.
Участі у ній ми не приймаєм.
Ми розвідники. Лише одну
Функцію виконувати маєм:
Бачити, що діється навкруг,
Усвідомлювати, розуміти
І не прикладати власних рук,
Не втручатися ні в що у світі.
І я бачу, що в житті я теж
Дію саме так, як і на службі.
Не виходячи з тих самих меж,
Результати маю я потужні.
Бог усім керує. Він дає
Відповідні ролі відповідним
Людям, що в них все для того є,
Людям, грати ролі ті догідним.
Вистачає скрізь готових рук.
Здійснюється все, що неминуче.
Бог усюди має безліч слуг,
Рвуться що до справ, як в бій, рішуче.
Інструменти здійснення Його
Планів — всі. Свідомо й несвідомо.
То мені робити тут чого?
Бачити. Й молитися потому.
Я молюся. І я бачу: всі,
Всі без винятку мої бажання
Здійснюються в цілісній красі,
Бо такі закони існування.
[i]
05.02.2016
Донбас
Із циклу віршів 2015-2016 років "Світоч любові" www.PetroRuh.com/2015.html[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771143
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.01.2018
Грязь на обличчях — це наш макіяж маскувальний.
Розвідка. Нас називають очима всіх військ.
Втомлені, злі і голодні йдемо до їдальні,
Виконавши на сьогодні обов'язок свій.
[i]04.02.2016
Донбас
Із циклу віршів 2015-2016 років "Світоч любові" www.PetroRuh.com/2015.html[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770736
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.01.2018
Коли людина вільна і щаслива,
Коли людина здатна на любов,
Тоді для неї більш за все важливо
Й потрібно, щоб в її житті був Бог.
Коли людина є самодостатня,
Їй хочеться взаємин з тим, хто є
Таким же, як вона, бо це останнє
Бажання, що, мов сонце, в ній стає.
Бажання це є вічним. І без того,
Здійснити щоб його, душа ніде
Не знайде повноти. Стосунки з Богом —
Те, що вона шукає скрізь і жде.
Бо прагнуть воля і самодостатність
Служити. І потрібен їм об'єкт
Любові, що єдиний має здатність
Прийняти те, що в їхній суті є.
[i]04.02.2016
Донбас
Із циклу віршів 2015-2016 років "Світоч любові" www.PetroRuh.com/2015.html[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770734
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.01.2018
Тікай від тих, хто проповідує слухняність.
Лише тому вір, хто натомість за дбання
Не прагне бачити твою залежність, слабкість,
Хто безкорисливо дає любов, знання.
Слухняності тобі навчатись не потрібно.
Всевишній геть не потребує ні рабів,
Ні роботів слухняних. Це ганебна й хибна
Теорія. Цього ти, брате, не роби.
[i]03.02.2016
Донбас
Із циклу віршів 2015-2016 років "Світоч любові" www.PetroRuh.com/2015.html[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770580
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.01.2018
Не робіть баранів із людей,
Релігійні лідери землі,
Бо слухняність — гірша із ідей,
Що ви розповсюдити змогли.
Бачити нас вільними — це є
Тим, що тішить Бога більш за все.
Розум і свідомість Він дає
Людям, безперечно, через це.
Тільки в серці вільному любов
Може народитися. Такий
Є закон життя, його що Бог
Дав нам всім із власної руки.
[i]02.02.2016
Донбас
Із циклу віршів 2015-2016 років "Світоч любові" www.PetroRuh.com/2015.html[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770579
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.01.2018
Іде війна добра і зла. І це надовго.
Жорстока, несентиментальна йде війна,
В якій потрібно бути не ягням, а вовком.
Від мене потребує жорскості вона.
Я маю почуватись добре і щасливо,
Мені комфортно має бути на війні.
Тому твердим я мушу бути, нечутливим,
Бо вижити допомагає це мені.
Та разом з цим мені потрібні одночасно
Чутливість, м'якість, ніжність, лагідність, любов,
Щоб міг я про істот лякливих та прекрасних —
Жінок, дітей — подбати, добрий янгол мов.
Дружина, близькі, друзі, мій народ — моя родина.
І мій обов'язок, відповідальність є
Давати їм любов. І ціла Україна
На це служіння розраховує моє.
Говорять зараз не вірші, а кулемети.
Бо тільки в того, хто народ свій захистив,
Є дійсне право називатися поетом,
Щоб щось прекрасне й гідне людям донести.
[i]02.02.2016
Донбас
Із циклу віршів 2015-2016 років "Світоч любові" www.PetroRuh.com/2015.html[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770417
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.01.2018
Рік тому по дорозі в АТО
Нам з собою дали волонтери
Теплі речі, аби з нас ніхто
Не замерз, аби грілись бандери.
Ватна ковдра припала мені,
Тепла-тепла, товстюча-товстюча.
Через це цілий рік на війні
По ночах мене холод не мучив.
Щоб не мерзнув розвідник Петро,
Хто цю ковдру пожертвував власну?
Зазвичай той, хто робить добро,
Діє тихо, таємно, негласно.
Хоч інкогніто він чи вона,
Але Бог бачить все і все знає,
Отже милість Його неземна
На цю добру людину чекає.
І я Бога щоденно молю
За людину, яка влаштувала
Те, що я так солодко тут сплю,
Хоч ніколи мене і не знала.
Безкорислива жертва лише,
Що ми робим її, нас єднає.
Тільки це наш народ збереже
Від нещасть і усе подолає.
[i]01.02.2016
Донбас
Із циклу віршів 2015-2016 років "Світоч любові" www.PetroRuh.com/2015.html[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770416
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.01.2018
Рука, що дарує троянди, трояндами пахне.
І серце людини, що робить добро, золоте,
М'яке, наче квітка, ніколи яка не зачахне,
Яка вічним щастям, любов'ю й красою цвіте.
[i]30.01.2016
Донбас
Із циклу віршів 2015-2016 років "Світоч любові" www.PetroRuh.com/2015.html[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770243
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.01.2018
БРМ* — неначе корабель,
Що пливе стрімливо і рішуче
Серед цих засніжених земель
Крізь туман холодний і колючий.
Сорок кілометрів на броні.
По обличчю вихлоп із мотору,
А з-під гусінь в очі мокрий сніг
Б'є, лупцює і січе суворо.
___________________________
* Бойова розвідувальна машина
[i]28.01.2016
Донбас
Із циклу віршів 2015-2016 років "Світоч любові" www.PetroRuh.com/2015.html[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770242
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.01.2018
[i] Альоні[/i]
Мов соломинки в бурхливому струмі,
В матеріальному світі всі люди
Сходяться, разом пливуть, доки в трунах
Не розкидає їх теча повсюди.
Тільки душа, що розплющила очі
І з тьми невігластва вийшла на волю,
Більш не пливе серед чорної ночі
У водоверті нещадної долі.
Вічні, духовні стосунки не рвуться,
Їм не приходить кінець разом з тілом.
Отже шляхи наші не розійдуться,
Бо ми одним, вічним зайняті ділом.
Ми не пливем безпорадно по течі.
Служачи Богу, ми дієм свідомо.
Не розлучать нас ніякі вже речі.
Вічність — наш дім. І ми в ньому. Ми вдома.
[i]27.01.2016
Донбас
Із циклу віршів 2015-2016 років "Світоч любові" www.PetroRuh.com/2015.html[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770042
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.01.2018
[i] Альоні[/i]
Серця стук або подих наче,
Ти усюди завжди зі мною.
Я ніколи тебе не втрачу.
Ми з тобою одне, не двоє.
Припиниться колись мій подих,
Серце стукати перестане,
Та духовна моя природа
Не залежить від тіла стану.
І твоя. Ми з тобою вічні.
Вічно вільні, живі й щасливі.
А удвох щасливіші вдвічі,
Щасливіші, ніж це можливо.
[i]27.01.2016
Донбас
Із циклу віршів 2015-2016 років "Світоч любові" www.PetroRuh.com/2015.html[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770041
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.01.2018
Індійська казочка про антилопу чарівну
Є алегорія, є натяк на стосунки з Богом.
Ті, хто в стосунках з Ним шукають вигоду одну,
Крім вигоди тієї, не отримають нічого.
А ті, кому не золото потрібно, не скарби,
А Сам Господь і увійти в Його життя можливість,
Ті, хто не є користолюбства власного раби,
Любов для кого має вищу цінність і важливість, —
Є найрозумніші, найщасливіші з-поміж всіх.
Вони цілком самодостатні, незалежні й вільні.
Якби таким життям у світі кожний жити зміг,
То закінчились на землі б всі розбрати і війни.
[i]26.01.2016
Донбас
Із циклу віршів 2015-2016 років "Світоч любові" www.PetroRuh.com/2015.html[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769969
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.01.2018