| Сторінки (12/1130): | « | 11 12 | » |
О Господи, при звуках прославляння
Тебе, о наш Володарю Верховний,
Весь світ наповнює тріумфування,
Весь світ екстаз охоплює духовний.
При звуках цих Тебе в думках плекають
Всі, в кого серце чисте і невинне,
А демони у паніці тікають.
Тож саме так все бути і повинне.
Стане, Хришікеша, тава пракірт'я
Джаґат прахриш'ят'янурадж'яте ча,
Ракшансі бітані дішо драванті,
Сарве намас'янті ча сідда-санґах.
(«Бгаґавад-ґіта», 11.36)
21.03.2015
Донбас
[i]Із циклу віршів 2015-2016 років "Світоч любові" www.PetroRuh.com/2015.html[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747186
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.08.2017
Народження і смерті не існує
Повіки для душі. Вона незмінна.
Її ніщо не згубить, не зіпсує.
Вона безсмертна, вічна і первинна.
На джаяте, мріяте ва кадачін.
Наям бутва, бавіта ва, на буях.
Аджо, ніт'ях, шашвато ям, пуранах.
На хан'яте хан'ямане шаріре.
(«Бгаґавад-ґіта», 2.20)
21.03.2015
Донбас
[i]Із циклу віршів 2015-2016 років "Світоч любові" www.PetroRuh.com/2015.html[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747184
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.08.2017
Намет. Ніч. Черговий я по теплу.
Підкидую в дві грубки щогодини
В червону, ще палаючу, золу
Сухі, легкі поколені дровини.
Вони займаються. Вони горять.
Вони горять годину і згорають.
І підкладаю я новий заряд,
Що родить іншу полум'яну зграю.
Жертовність сенсом всього в світі є,
Бо гріють світ жертовності проміння.
Я є душа. А тіло хай моє
Згорить дотла у полум'ї служіння.
20.03.2015
Донбас
[i]Із циклу віршів 2015-2016 років "Світоч любові" www.PetroRuh.com/2015.html[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747031
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.08.2017
Бачив я сьогодні після стрілянини:
Мчиться танк, подібно в морі кораблю,
І над танком в'ється прапор України,
Синьо-жовтий прапор, що я так люблю.
Я в корогві нашій риси Бога бачу.
Бог — мов небо синє в шатах золотих.
Хай цей прапор буде прапором удачі,
Божим оберегом для танкістів тих.
Перед ним натхненно моє серце б'ється.
Перед ним торкаюсь я землі чолом.
Урочисто, вільно і велично в'ється
Прапор перемоги істини над злом.
19.03.2015
Донбас
[i]Із циклу віршів 2015-2016 років "Світоч любові" www.PetroRuh.com/2015.html[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747030
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.08.2017
Тимчасові й минущі і щастя, і горе.
Це мов зміни погоди: то сонце, то дощ.
Саме так одне з одним чергуються пори:
Літо, осінь, зима... Отак саме точ в точ.
Отже мудру людину це все не бентежить.
Є незмінна у неї основа життя,
Що далеко-далеко виходить за межі
Цього дуже позверхнього стану буття.
19.03.2015
Донбас
Із циклу віршів 2015-2016 років "Світоч любові" www.PetroRuh.com/2015.html
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746909
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 20.08.2017
Ти — душа. І колись ти отримала тіло дитини.
Його зараз нема, залишились від нього лиш фото.
Ти — душа. В тебе тіло дорослої зараз людини —
Бойовий офіцер, під началом твоїм наша рота.
Ти — душа. Ти незмінна. Але оце тіло ти зміниш,
Тіло старця отримаєш ти за законом природи.
Ти — душа. І старечого тіла побачиш ти фініш.
І дитяче отримаєш знов і нові пройдеш роди.
Той, у кого відкриті прозірливі очі духовні,
Себе бачить як є він — як душу, а геть не як тіло.
Не турбує його, що на душу одягнено зовні.
Він слугує завжди неминущому Божому ділу.
18.03.2015
Донбас
[i]Із циклу віршів 2015-2016 років "Світоч любові" www.PetroRuh.com/2015.html[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746908
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.08.2017
Коли мене питають, чи я маю страх
За себе, за життя своє, кажу я прямо:
Я є душа, я вічна, ну а тіло — прах,
Боюсь я на душі якусь зробити пляму,
Боюсь своїх гріхів побільшити візок,
Обов'язок боюсь не виконати вірно.
Забути Бога, з Ним утратити зв'язок
Боюсь, навколо будь воєнно хоч, хоч мирно.
18.03.2015
Донбас
[i]Із циклу віршів 2015-2016 років "Світоч любові" www.PetroRuh.com/2015.html[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746819
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.08.2017
Я маю таку величезну удачу,
Таку неописану радість безмежну,
Що майже літаю і ледве не плачу,
Милуючись щастям своїм обережно.
Його не шукав я. Не мріяв про нього.
На серці так вдячно, красиво і тихо.
Мій човен прямує все ближче до Бога
Крізь море невігластва, бурі і лиха.
Що станеться завтра — ніхто це не знає.
Війна або мир. Але напрямок той же.
І раптом дзвінок телефонний лунає.
І голос. Цей голос веде мене, Боже,
До Тебе, до нашого вічного дому.
Він каже: «Все добре. Ти знаєш дорогу».
Любов чути й мудрість у голосі тому.
Він силу дає мені на перемогу.
17.03.2015
Донбас
[i]Із циклу віршів 2015-2016 років "Світоч любові" www.PetroRuh.com/2015.html[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746818
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.08.2017
Така зоряно-зоряно-чорна
Неймовірна безкрая краса...
Я з Землі, мов з космічного човна,
Наглядаю нічні небеса.
Я розвідник. Я спостерігаю.
І я бачу цей створений світ
З небокраю і до небокраю.
І пишу свій розвідницький звіт.
Мир є норма цього існування,
А війна є хвороба його —
Це розвідницьке спостерігання,
Головна думка звіту мого.
У війни не буває підстави,
Крім хвороби чиєїсь душі,
Що вважає: для влади і слави
Убивай і як хочеш гріши.
Я б поставив його у дозорі
І сказав би йому: «Брате мій,
Подивися на небо і зорі
І нарешті усе зрозумій.
Щастя є не в убивстві і крові,
Щастя є у служінні красі,
У безмежній всесвітній любові.
Ми брати, і ми сестри усі.
Той, хто бачить, що всі ми є браття,
Не утворює лиха і бід.
Ти отримаєш тільки прокляття,
Стільки горя принісши в цей світ.
Усвідом це, побач, схаменися.
Бог у кожному серці живе.
Тож звернися до Нього й проснися,
Полюби, як себе, все живе.
Схаменися, прокинься, мій брате.
Зупинись. І війну зупини.
Кинь в жорстокі ці іграшки грати.
Вимкни кнопку цієї війни».
17.03.2015
Донбас
[i]Із циклу віршів 2015-2016 років "Світоч любові" www.PetroRuh.com/2015.html[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746626
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.08.2017
Я маю звичку прокидатися вночі
Під самий ранок. Це такий чудовий час!
Всі сплять, крім мене і крім полум'я свічі.
І Бог уважно, пильно дивиться на нас.
Тож я в цей час молюсь і розмовляю з Ним,
Прошу, щоб Він мені дав шанс Йому служити,
Щоб повною була душа лиш Ним одним.
Тоді для інших всіх стаю я здатним жити.
Мої стосунки всі з оточенням тоді
Такі прості, міцні, такі приємні й чисті.
Тоді в щасливі дні і в будь-якій біді
Я здатний принести багато всім користі.
16.03.2015
Донбас
[i]Із циклу віршів 2015-2016 років "Світоч любові" www.PetroRuh.com/2015.html[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746625
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.08.2017
Вітер з південного сходу
Запах нещастя несе...
Отже єднатись народу
Треба й робити усе,
Що дасть нам змогу зростати
В істині і чистоті,
Щоби свідомими стати.
Бо вже часи геть не ті.
Час не дає більше права
Нам на невігластво, ні.
Жити абияк коряво —
Злочин тяжкий у ці дні.
Нашу невідповідальність
Нам не пробачить цей час.
Бог і сучасна реальність
Змін вимагають від нас.
Зміни всередині, в серці,
Брате, — обов'язок твій.
Це навіть важче, ніж берці
Взути і рушити в бій.
15.03.2015
Донбас
[i]Із циклу віршів 2015-2016 років "Світоч любові" www.PetroRuh.com/2015.html[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746523
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 17.08.2017
Комбриг учора нам пообіцяв,
Що по-дурному не підставить нас,
Що, будь-як хай піде війна там ця,
Розумним буде всяк його наказ,
Що в пастку нас нізащо не пошле.
Хоч часом на ворожих рубежах
Розвідникам буває дуже зле,
Нехай не прийде в наше серце жах.
А Сам Господь усім пообіцяв,
Що захистить скрізь і завжи того,
Хто прийняв свій притулок у Творця.
І це підстава спокою мого.
15.03.2015
Донбас
[i]Із циклу віршів 2015-2016 років "Світоч любові" www.PetroRuh.com/2015.html[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746522
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.08.2017
Я в складі Першої Гвардійської бригади.
У роті розвідки. Мій дім тепер — намет.
Навколо мене справжні танки скрізь і Гради.
АК у мене справжній і гранатомет.
І справжні на мені бронежилет і каска.
Це не картина з дивного якогось сну.
Це дійсність, не якась це чудернацька казка.
Війна це справжня, не кіно це про війну.
Не можна вимкнути, прокинутися тощо,
Не можна, мов у грі, змінити хід подій.
Виконувати тільки можна пильно й точно
Обов'язок свій. Не чужий, а тільки свій.
14.03.2015
Донбас
[i]Із циклу віршів 2015-2016 років "Світоч любові" www.PetroRuh.com/2015.html[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746312
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 16.08.2017
Вірші ці — мій щоденник, мій звіт,
Позаштатний це мій репортаж.
Зараз спостерігає весь світ,
Як народ розвивається наш.
А народ наш здебільшого п'є,
І гріховне життя він веде.
Це причиною справжньою є,
Що війна ця жорстока іде.
Та повинно змінитися це.
Закликає до цього нас час.
Час цей має Господнє лице.
І Він дивиться пильно на нас.
Ну а я у казармі. Не сплю.
В передранішній тихий часок
Зазвичай я щоденно молю
Бога про з Ним сердечний зв'язок.
Я увечері вчора прибув
До частини своєї і ще
Про подальше новин не здобув,
Хоч цікавість мій розум пече.
Та насправді цікавість мою
Спрямував я на інше давно.
Про це інше я Бога молю.
І приходить потрошку воно...
10.03.2015
Військове містечко Гончарівське
[i]Із циклу віршів 2015-2016 років "Світоч любові" www.PetroRuh.com/2015.html[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746311
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.08.2017
Раптом наказ. Отже також і я
Їду в частину свою бойову.
Перша в колоні, машина моя
Лісом везе мене в дійсність нову.
Шапку, бушлат я сховав у рюкзак.
Тихо на вервиці Богу молюсь.
І з оселедцем, як справжній козак,
Їду назустріч новому чомусь...
09.03.2015
Кузов військової машини
[i]Із циклу віршів 2015-2016 років "Світоч любові" www.PetroRuh.com/2015.html[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746167
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.08.2017
В нас вже відправки ідуть.
Зранку півзводу мойого —
У Маріуполь... То будь
З ними ти, милосте Бога.
Буде бодай гаряче,
Будуть бодай ріки крові,
Хай ми побачимся ще
Знову — живі і здорові.
Хай не загинуть вони
В битвах страшних, а натомість
Хай через досвід війни
Зміниться їхня свідомість.
Бо атеїстів нема,
Свищуть де міни і кулі.
Вірю я, що недарма
Біси війну цю роздули.
Бо навіть біс не плює
Без на те Божої волі.
Біди й страждання всі є
Шляхом до вищої долі.
09.03.2015
Військове містечко Десна
[i]Із циклу віршів 2015-2016 років "Світоч любові" www.PetroRuh.com/2015.html[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746166
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 15.08.2017
Я вчора цілий день у храмі був,
Отримав там усі благословіння,
Можливі обереги всі здобув
І ласки Божої відчув проміння.
І ось до Господа я підійшов.
Почав був щиро я Його благати
Про те, щоб в храм цей повернутись знов
Я зміг живий, здоровий і завзятий.
Та раптом стало соромно мені.
Хіба я вже не є в Його долоні?
Хіба я не прожив свої всі дні
В Його любові й милості полоні?
Під зором люблячих очей Його
Я раптом припинив свої прохання.
«Ти дав мені багато вже всього.
Хай я тепер здійсню Твої бажання.
Я обіцяю виконати те
Все, Твоя Світлість що від мене хоче».
І йшло від Нього сяйво золоте,
Всміхалися Його прекрасні очі.
09.03.2015
Військове містечко Десна
[i]Із циклу віршів 2015-2016 років "Світоч любові" www.PetroRuh.com/2015.html[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746003
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.08.2017
П'ятнадцятий рік двадцять першого віку
Нас всіх наполегливо кличе у бій,
Все більше розпалює битву велику —
Це є очевидним з останніх подій.
А люди на дійсність заплющують очі.
«Це десь, це не прийде у наші края».
Ніхто бути відповідальним не хоче.
«Ачей пронесе. Хата з краю моя».
Якщо інтереси людей меркантильні,
Якщо люди лиш задля себе живуть,
Вони не чутливі, не мудрі, не пильні,
Вони мов сліпі і по течі пливуть.
Сьогодні улюблене свято жіноче.
Народ веселиться, гуляє і п'є.
Так легко, так зручно заплющити очі
І знати і дбати лише про своє,
А потім, коли гукне над головою,
Тоді рятуватися, ніби щури.
Але треба офірувати собою,
Бо ми підійшли до нової пори:
Настав час героями всім нам ставати,
Обов'язок ставити передусім,
Свою слабодухість геть перемагати
І жертвувати інтересом своїм.
На кожному місці — будь уряд то, бізнес —
Героями маємо всі стати ми.
Герой — той, у серці хто рішення виніс
Звільнитися від меркантильної тьми,
Віддати себе безкорисливій праці,
Служінню народові, Богу й добру...
На днях я поїду на схід на ротацію
І «Бгаґавад-ґіту» з собою беру.
Цінуєш користь її кожного слова,
Практично живеш згідно з нею коли.
Ця давня наука — потужна основа,
Щоб бути героями всі ми могли.
08.03.2015
Київ
[i]Із циклу віршів 2015-2016 років "Світоч любові" www.PetroRuh.com/2015.html[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746002
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.08.2017
Ніч. Казарма. Початок весни.
Чути хропіт двох сотен солдат.
Пів на другу. Всі дивляться сни.
Тихо, мирно. Не йде з неба град.
Ми далеко від Градів. Ми тут.
Навіть там перемир'я тепер.
Повний місяць стоїть на посту.
Ворог в наступ ще знов не попер.
Перед бурею тиша така.
Не надовго перерва оця.
Не знімаючи палець з курка,
Вижидають злі руки гравця.
Він не спить. То хоч ми поспимо.
Поспимо досхочу ще хоч раз.
Хай Всевишній тримає кермо
Серця й розуму кожного з нас.
06.03.2015
Військове містечко Десна
[i]Із циклу віршів 2015-2016 років "Світоч любові" www.PetroRuh.com/2015.html[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745666
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.08.2017
Потрібна мудрість, врятувати щоб країну,
Потрібні чесність, безкорисливість і те,
Що близько й міцно з Богом зв'язує людину,
Що шляхом істини завжди її веде,
Уміння жертвувати власним і собою
В ім'я обов'язку, що вище є за все.
Це необхідно кожному на полі бою.
І всім на полі миру також треба це.
Це просто людського суспільства є ознаки.
Без цього не народ, а зграя ми тварин.
Без цього ми — барани, свині та собаки.
Згадаймо ж, що людьми Всевишній нас створив.
05.03.2015
Військове містечко Десна
[i]Із циклу віршів 2015-2016 років "Світоч любові" www.PetroRuh.com/2015.html[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745665
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.08.2017
Книгу читаю про те, як прожити
Гідно життя своє треба людині.
Кожна сторіночка «Бгаґавад-ґіти»
Давні скарби зберігає донині.
Книга про богатиря, про героя.
Йдеться в ній, як він отримав повчання
Прямо на полі кривавого бою,
Прямо між армій двох протистояння.
Книга про битву і про перемогу.
Є найтаємніша в ній таємниця
Щодо стосунків людини і Бога.
Книга ця поміж всіх книг є цариця.
Зброя потрібна моїй Україні.
Мудрість — це є найпотужніша зброя.
Мудрість дає перемогу людині.
Мудрість є справжня могутність героя.
Книгу оцю має вивчити й знати
В нашій країні без винятку кожний,
Щоби усіх ворогів подолати,
Щоби народ наш був непереможний.
28.02.2015
Військове містечко Десна
[i]
Із циклу віршів 2015-2016 років "Світоч любові" www.PetroRuh.com/2015.html[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745497
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.08.2017
Нас зі стрільбищ нічних везе поїзд військовий —
Три вагони і локомотив — до Десни.
Надихають усіх перспективи чудові:
Скоро тепла казарма, і ліжко, і сни.
Це навчання лише. Ми у повній безпеці.
Кілька сот кілометрів від нас до війни.
Кілька днів ми топтати ще будемо берці
По тактичних полях близ містечка Десни.
Кілька днів ми ще будемо тут. Ну а потім
Нас чекає уже не навчальний похід,
Нас чекають якогось полку в якійсь роті,
І у складі її ми поїдем на схід...
25.02.2015
Військовий потяг
[i]Із циклу віршів 2015-2016 років "Світоч любові" www.PetroRuh.com/2015.html[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745496
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 10.08.2017
Стріляєм з усього, що може стріляти.
По лісу розтяжками ставим гранати.
Нас напади різні, засади, атаки
Навчають робити в умовах всіляких.
Снарядом якщо відірве комусь ногу,
Нас вчать, як надати йому допомогу.
Нас вчать не лишати слідів або свідків.
Нас вчать інтенсивно, ретельно і швидко.
І після навчання нас кине держава
Туди, звідки рушить агресор кривавий,
На схід, у місця бойових операцій.
Така у нас зараз неблагосна праця.
25.02.2015
Полігон поблизу військового містечка Десна
[i]Із циклу віршів 2015-2016 років "Світоч любові" www.PetroRuh.com/2015.html[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745344
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 09.08.2017
Сандомирський трьохсотий навчальний полк,
Рота розвідки номер три.
Тут навчають мене, щоб якийсь був толк
Для війни з мене, не для гри.
Я ніколи не думав до цих часів,
Що таке чекає мене.
Щиро вірив я завжди, як майже всі,
Що війна наш край обмине.
Я би рік тому уявити не зміг,
Що сьогодні стрілятиму я,
Що сьогодні здійматиме сірий сніг
Бойова граната моя,
Що навчання мистецтву війни колись
Як обов'язок свій прийму.
Моє серце, а ти повсякчас молись
І накази давай уму.
Безкорисливим, чесним, спокійним будь.
Від обов'язку не тікай.
Буде чиста хай і пряма твоя путь.
Будеш з Богом ти завжди хай.
Не шукаючи вигоди, те роби,
Що обов'язок твій велить.
Не ненавидь своїх ворогів. Люби.
І свідомим будь кожну мить.
Тут навчаюся я, щоб якийсь був толк
Для війни з мене, не для гри.
Сандомирський трьохсотий навчальний полк,
Рота розвідки номер три.
24.02.2015
Військове містечко Десна
Із циклу віршів 2015-2016 років "Світоч любові" www.PetroRuh.com/2015.html
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745343
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 09.08.2017
Призначення я маю і свою дорогу,
Що нею ідучи, я вже не зупинюсь.
Поет я. Це мій власний шлях служіння Богу,
Що ідучи ним, я уже не зупинюсь.
Людей скрізь надихати Господа любити
Я віршами ніколи вже не зупинюсь.
Поезію свою поширювати в світі
В ім’я Його ніколи вже не зупинюсь.
Хоч спотикався, падав, бився я чимало,
Але не зупинився і не зупинюсь.
Мене рука Господня знову піднімала,
Тож я не зупинився і не зупинюсь.
Хай не достукався я до сердець народу,
Але не зупинився і не зупинюсь.
Для мене це і є найвища нагорода,
Що я не зупинився і не зупинюсь.
Я не змінив цей світ безбожний і нещасний,
Але не зупинився і не зупинюсь.
Його лишаючи дочасно або вчасно,
Коли покличе Бог мене, не зупинюсь.
І в тому успіх мій і перемога,
Що я не зупинився і не зупинюсь.
Бо бачу: саме це й задовольняє Бога,
Що я не зупинився і не зупинюсь.
[i]Із циклу віршів 2012-2014 років "Хлібне поле і неба блакить" www.PetroRuh.com/2014.html[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745239
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.08.2017
Дає тільки Бог чоловікові сили великі,
Щоб був він героєм в служінні найвищій меті.
Господь… Він найближчий з усіх. Він не десь, не безликий.
Він є найдорожча істота в моєму житті.
Хіба щось у світі я зміг би зробити без Нього?
Я наче дитина, що з Батьком за руку іде,
Що скрізь кожну мить відчуває Його допомогу,
Що впевнена: Він не покине ніколи, ніде.
Зв’язок з Ним — найперше. Та дещо є також важливе,
Що робить незламним, міцним, непоборним мене,
Живлюще, мов чисте повітря, могутнє, мов злива
Живої води, що є з неба, що є неземне.
Це дещо — любов тих, хто любить мене, їхні чисті,
Сердечні прості молитви, побажання, думки.
Я здатен на щось через те тільки, що променисті
До мене течуть ці безмовні душевні струмки.
[i]Із циклу віршів 2014 року "Хлібне поле і неба блакить" www.PetroRuh.com/2014.html[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745238
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.08.2017
Нікому ніщо перешкодити зовні не може
Піднесеним, гідним, щасливим і радісним бути.
Усі перешкоди всередині. Отже не гоже
Жалітися, брате, на біди, утрати і скрути.
[i]Із циклу віршів 2014 року "Хлібне поле і неба блакить" www.PetroRuh.com/2014.html[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744716
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.08.2017
Кармалюківка, Балтський повіт,
Закутень у Одеській губерні…
В цей маленький загублений світ
Крізь життєві приїхав я терни.
Серед широкополих цих нив
Прямо біля колишнього току
Я собі тут хатинку купив,
Невеличку, стару, кособоку.
Тиша тут… І озера, ставки…
Спів птахів… І ревіння корови
На попасищі біля ріки…
І дрімучі зелені діброви…
Неймовірна така глушина…
Навіть в глобусі біла тут пляма…
Світова як почнеться війна,
То сюди аж ніяк не загляне.
[i]Із циклу віршів 2014 року "Хлібне поле і неба блакить" www.PetroRuh.com/2014.html[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744715
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.08.2017
Сьогодні в найкращого друга мого,
Мого дорогого духовного брата
Річниця народження сина його —
Велике, чудове і радісне свято.
Сьогодні хлопчиську зрівнявся рочок.
Він ще немовля, але все розуміє,
Сміється, де смішно, з моїх балачок
І навіть вже бігати трішечки вміє.
Сьогодні не міг я заснути вночі —
Все думав, що я подарую маляті,
І вірш написав, щоб мої читачі
Могли цю дитиночку благословляти.
Цей вірш надрукують у книжці і ось
Усі прочитаюсь звертання це: «Прошу,
Поблагословіть на велике на щось
Маленького гарного хлопчика Прошу.
Хто зараз читає ці вірші мої,
Нехай побажає все добре й хороше,
Нехай молитви він присвятить свої
Маленькому гарному хлопчику Проші».
Такий от я вірш написав уночі.
Маленькому Проші це мій подарунок.
Хай благословення моїх читачів
Його долі щедро поповнять рахунок.
[i]Із циклу віршів 2014 року "Хлібне поле і неба блакить" www.PetroRuh.com/2014.html[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744579
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.08.2017
Я дивлюся у ваші обличчя,
Відчуваючи: ми є родина.
Хіба є в нас якісь протиріччя?
Ми — сім’я, дружна, сильна, єдина.
Я бажаю вам щастя і миру.
Але їх досягнути незмога,
Поки в наших серцях ще є діри,
Незаповнені ласкою Бога.
Мир і щастя походять не з грошей,
Мир і щастя з любові походять,
З благочестя і вчинків хороших —
З того, в світі що зараз не в моді.
Бо щасливий не той, хто пузатий.
Задля спільного щастя і миру
Не з грошима вас хочу зв’язати,
А з багатством любові і віри.
Ми є Божа сім’я. А без цього
Спільність наша не має основи,
Бо ніщо не єднає, крім Бога.
Це кажу я вам знову і знову.
Це єдина реальна програма,
Що працює у будь-якій сфері.
Це є миру однісінька брама.
Це є щастя однісінькі двері.
Ви не вірите в це? Перевірте.
Ця програма цілком безкоштовна.
Тож візьміть і до серця примірте:
«Я — не тіло, душа я духовна».
Але що означає духовність?
Це талант кожну Божу дитину
Зріти наче велику коштовність,
Будь вона навіть в тілі тварини.
Пробудіть цю духовну природу
У серцях ваших через молитву.
І не буде потрібно народу
Брати зброю і рушити в битву.
І тоді вмре жорстокість, брехливість,
Заздрість, черствість, жадоба й розпуста.
Доброта, милосердя й чутливість
Там народяться, де було пусто.
Обіцяю, що наша держава
Тоді стане найкращою в світі.
Її велич майбутню і славу
Зараз вам навіть не уявити.
[i]Із циклу віршів 2014 року "Хлібне поле і неба блакить" www.PetroRuh.com/2014.html[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744578
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 03.08.2017
Україна… Найкраща у світі земля.
Я люблю її дуже. Та ось в чому діло:
Ця планета, цей всесвіт — ніяк не моя
Справжня, сута Вітчизна. Бо я не є тіло.
Я — духовна душа. Я не звідси. Мій дім —
Боже царство, нетлінна реальність духовна.
Тож нічого я тут не вважаю своїм.
Я — душа, вільна, вічна і радості повна.
Україна… То що є для мене вона?
Місце, в тілі оцьому де я народився,
Де прожив все життя і де вже сивина
Наздогнала мене, де я Богу згодився.
І для мене це обітована земля,
Край призначення, край слугування земного,
Де смиренно служив і служитиму я
Всім істотам живим і Всевишньому Богу.
[i]Із циклу віршів 2014 року "Хлібне поле і неба блакить" www.PetroRuh.com/2014.html[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744474
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.08.2017
Я із зустрічі з батьком духовним
Їду, наче з духовного світу.
Весь я благословіннями повний.
В серці зорі чудові і квіти.
Я впізнати не можу нічого —
Ні себе, ні життя свого більше.
Я не бачу нічого, крім Бога…
Я не чую нічого, крім тиші…
[i]Із циклу віршів 2014 року "Хлібне поле і неба блакить" www.PetroRuh.com/2014.html[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744473
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.08.2017
Мене до Тебе кличе все найкраще, що тут є.
Я тимчасово тут живу. Мені тут не цікаво.
Мене цікавить, ще і як, лише життя Твоє,
Та погляд дивовижний Твій, та усмішка ласкава.
Нема тут в мене ворогів. А друзі і всі ті,
Кого люблю і хто мене у цьому світі любить,
До кого прив’язатись встиг я у своїм житті,
До Тебе кличуть, бо вони — Твої, мій Боже, люди,
Бо з ними і з Тобою я не тимчасово, ні,
А завжди, вічно, кожну мить, постійно хочу бути.
Любов до тих святих людей Ти дарував мені.
І через них мені Тебе ніяк вже не забути.
Я звідси не тікаю, я, що треба, тут роблю,
Свої обов’язки я тут виконую як треба.
Але матеріальний світ я зовсім не люблю.
Ти маниш, Господи, мене в Своє духовне небо.
[i]Із циклу віршів 2014 року "Хлібне поле і неба блакить" www.PetroRuh.com/2014.html[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744319
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.08.2017
На планеті усій тільки в нас є такий
Прапор з ланом чудовим злотої пшениці.
Він пройде з Україною через віки —
Отакий самий, як і у нашому віці.
Українські оці чорноземні поля —
Це скарби, це безцінне багатство планети.
Де ще в світі така є родюча земля,
Що її споконвіку вславляють поети?
Не вславляють поети ні нафту, ні газ,
Ні важку, ні легку промисловість ніколи.
В тому цінності просто немає для нас,
Хоч сьогодні ті речі всім правлять навколо.
Те все штучне і штучний породжує світ,
І залежність від нього породжує штучну.
Те розскочиться все через декілька літ,
Наче бульбашка мильна, бабахнувши гучно.
І тоді тільки праця проста на землі,
І удобрення гноєм, орання биками,
Всі природні заняття, що вічно були
Джерелом благоденства, залишаться з нами.
Все минуще і все непотрібне мине,
І залишиться те, личить що чоловіку.
Має вуха хто, той хай почує мене.
Буде знов так, як Бог влаштував це одвіку.
Процвітання нечуте в країні моїй
Через правильну працю і Богу служіння
З часом прийде й щасливою зробить її.
І на це є усі Божі благословіння.
[i]Із циклу віршів 2014 року "Хлібне поле і неба блакить" www.PetroRuh.com/2014.html[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744318
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 01.08.2017
За національністю я росіянин
І чув все життя про святу неньку Русь.
Свята Русь… Та ось я звільнився з омани
І проти Росії гріховної б’юсь…
[i]Із циклу віршів 2014 року "Хлібне поле і неба блакить" www.PetroRuh.com/2014.html[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744161
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 31.07.2017
У віртуальнім світі ти, неначе кріт, живеш.
Тому уявлення твої про дійсність дуже хибні.
І результат уявлень цих, мій брате, хибний теж:
Твої слова і дії всі до маячні подібні.
Є певні люди, грають що в свою велику гру.
І пішаків собі вони утворюють успішно.
Оскільки хочуть пішаки служити всі добру,
Є віртуальне там добро. Але це просто смішно.
Там віртуальні вороги. Вони — велике зло.
Тоді як ті, за кого ти, рятують світ від лиха,
Вони є світле і святе шляхетне джерело
Всієї істини… Отак ти збожеволів тихо.
І це біда. Бо люди ті в реальності війну
Ведуть безчесну на моїй землі і брешуть, брешуть…
Вони нагадують свого патрона сатану,
Що з шахраїв великих всіх і брехунів найперший.
Стоп! Вимкни телевізор свій і вимкни інтернет.
І Богу, брате, помолись, поговори з ним щиро.
Він — Той, Хто визволить тебе з ілюзії тенет.
Він — Той, без Кого на землі не може бути миру.
[i]Із циклу віршів 2014 року "Хлібне поле і неба блакить" www.PetroRuh.com/2014.html[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744160
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.07.2017
Нещасний час! Ми вірим брехунам
І в пекло обираємо дорогу.
Але скажіть, що заважає нам
Отак от само вірити у Бога?
[i]Із циклу віршів 2014 року "Хлібне поле і неба блакить" www.PetroRuh.com/2014.html[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744058
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.07.2017
[i]Переклад з російської
мови вірша 1959 року
Бориса Олексійовича
Чичибабіна[/i]
Я бачив Крим без покривала.
Він був мов висохла ріка.
Там сонце гори зігрівало,
Але безжалісна рука
Там учинила люте горе.
Населені колись оті
Благочестивим людом гори
Безлюдні стали і пусті.
Була весна. Скрізь трави, квіти.
І тихо шепотів прибій.
Везли татар в вагонах звідти.
Мов, це за зраду і розбій.
Їх всіх від мала до велика
Заслав, обмовив, розтоптав
Той необмежений владика,
Що зведено на п’єдестал.
Там все поперейменували.
Ніхто щоб правду не згадав,
В брехні її всю поховали.
Не пощастило і садам:
Сади татарські були дивом,
Отож їх вирубали всі,
Щоб всі забули, як щасливо
Жилось там у старі часи.
Вогонь не приховати димом.
Татар, чий дух там скрізь сіяв,
Приректи на життя без Криму —
Мов без Росії росіян.
Тож повернімо чесно й прямо
Ті землі тим, вони чиї.
Є на Радянській владі пляма —
Ми стерти маємо її.
[i]Із циклу віршів 2014 року "Хлібне поле і неба блакить" www.PetroRuh.com/2014.html[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744057
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 30.07.2017
Мій Крим… Тут прадід народився мій,
Бабуся, тітка, мама, я, мій син.
Мій Крим, твій шлях важкий і непрямий,
І знов у тебе непрості часи.
Мій Крим, я сорок років тут прожив.
З народження. І думав: ти — мій дім.
Та ось прийшли до нас оті чужі,
І все довкіл затьмарив чорний дим —
Густий дим безпросвітної брехні,
Слухняних дурнів робить що з людей,
І дим від того полум’я війни,
Що рядом через тих чужих іде.
Ті, що колись заслали кримський люд,
Вершителі злочинних тих подій
Сьогодні знову хазяйнують тут
І брешуть саме так, як і тоді.
Я маю на увазі не народ
Росії, а бісівський той режим,
Що був там, що там є, що зараз от
Заліз, неначе злодій, у мій Крим.
Всі знають, як кривавий КДБ
Суспільство Криму зруйнував ущент.
Тепер ім’я у нього ФСБ.
І ФСБ-шник — їхній президент.
Імперія придушення і зла
Стільком зробила так багато бід.
Знов голова у гідри відросла.
Такий бридкий це, невмирущий рід.
Дідусь мій півжиття у лагерях
Провів, бо був з дворянської сім’ї.
Хоч потім у імперії був крах,
Змінилось що в політиці її?
Імперія придушення і зла
Продовжує так само, як колись,
Ганебні і лихі свої діла,
Які нікому не несуть користь.
Крим, ти є власність Бога, а не тих
Гріховних владолюбів, грають що
Життям і долею людей простих.
Іти у пекло ордер їм прийшов.
Та хай собі ідуть. А щодо нас —
Господь нам знов і знов дає урок.
На Божий шлях прийти настав наш час.
«До мене поверніться», — каже Бог.
[i]Із циклу віршів 2014 року "Хлібне поле і неба блакить" www.PetroRuh.com/2014.html[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743981
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.07.2017
Закони всесвіту не обійти.
Що ми посіяли, те пожнемо.
Тож мої любі сестри і брати,
Погляньмо-но, що з вами ми їмо:
Тіла таких, як ми, істот живих,
Сестер молодших наших і братів.
Невже не усвідомлюєте ви,
Що то наш брат, що жити він хотів?
Усесвіту закони кажуть, що того,
Хто вбив або найняв убивць, уб’ють.
Невже не зрозуміло вам, чого
До нас війною вороги ідуть?
Так кажуть всі писання, всі святі:
«Не вбий!» Невже не чули ви цього?
Але ми вбивством живемо. Ми ті,
Закони всесвіту каратимуть кого.
В нас розум є і совість. Люди ми.
Розважливі ми люди, а не пси.
Великі в нас, проникливі уми.
Тож, брате, поміркуй, що ти їси.
Щоб зараз зупинити рух війни,
Ми не словами, а життям своїм
Рішуче маємо сказати: «Ні!
Не вбивця я. Нікого я не їм».
[i]Із циклу віршів 2014 року "Хлібне поле і неба блакить" www.PetroRuh.com/2014.html[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743980
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.07.2017
Це не від Путіна до нас прийшла війна,
Як не від Гітлера прийшла в колишній час.
Насправді в тому тільки наша є вина.
Не з закордону рушать війни всі до нас.
Ми просто нашого гріховного життя
Отак жахливі пожинаємо плоди.
І є у мене дуже ясне відчуття:
Безбожність наша довела нас до біди.
Безбожність — це причина кожної війни.
Єдиним нашим ворогом безбожність є.
Ніяких інших ворогів немає, ні.
Бог всім нам дав життя. Безбожність всіх нас вб’є.
Якщо не схаменемось врешті зараз ми,
Якщо не покладем кінець своїм гріхам,
Якщо не вийдемо з невігластва пітьми,
Від лютої біди не захиститись нам.
[i]Із циклу віршів 2014 року "Хлібне поле і неба блакить" www.PetroRuh.com/2014.html[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743800
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.07.2017
Україно моя, моя ненечко, земле моя,
О народе мій любий, що хочуть із вами зробити?
І що маю, що можу, що здатен подіяти я
В час, коли лиходії збираються вас загубити?
Я молитимусь Богу, так само, як завжди моливсь.
І як завжди, мистецтво моє, наче прапор, хай в’ється.
Бо якщо хлющ безмежного щастя на мене проливсь,
Я упевнений, що на народ мій він також проллється.
[i]Із циклу віршів 2014 року "Хлібне поле і неба блакить" www.PetroRuh.com/2014.html[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743799
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.07.2017
Хлібне поле і неба блакить…
То наш прапор угору піднятий…
Та цей прапор в пожежі горить...
І по людях стріляють гармати…
Хлібне поле і небо… Моя
Вічна мрія про мир і братерство…
Та чому усе так? І чия
Та душа так безжалісно черства,
Та рука, що сподіяла це
Задля власних гріховних амбіцій?
І хоч людське у неї лице,
Її дії жорстокі і ниці.
Хлібне поле і неба блакить…
Тільки Бог може мир захистити...
Тільки Бог його і захистить...
Мир незбутній в безбожному світі...
Із циклу віршів 2014 року "Хлібне поле і неба блакить" www.PetroRuh.com/2014.html
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743552
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.07.2017
Навіщо ви, брати, зібралися в містах,
Перенаселених, брудних, що наче пекло,
Де атмосфера вся шкідлива й непроста
І ваші душі де зачахли і померкли?
Заручники ви, в’язні проклятих тих міст,
Концтаборів тих, де життя з вас ваше чавлять,
Де з вашого життя вже вижато весь зміст,
Де ваше тіло й розум безупинно травлять,
Де все отруєне: повітря і вода,
Свідомість, їжа, звуки і людські стосунки.
Отож мої брати, мені вас так шкода!
В полоні у омани ви, у цій чаклунки,
Що вас тримає на міцному ланцюгу,
Що робить з вас рабів технічного прогресу,
Що часом вас в оманну кидає нудьгу,
А часом задає оманного вам стресу,
Минущим і пустим що вабить вас щодня,
Що вас цілком залежними від неї робить.
І вашим фахом стала просто метушня,
Що вашу здатність відчувати Бога гробить.
Ви кажете мені: «Де Бог? Його нема!»
Його брудними не побачити очима.
Незрячі очі ваші лупають дарма.
Ця сліпота — безбожжя вашого причина.
Тим способом життя отруєно ваш зір.
Тож зникла ваша здібність з Богом спілкуватись.
Не бачите ви там Його таємних зір,
Його красою ви не здатні милуватись.
Отож лишайте всі дурні свої діла,
Бо вам, крім ланцюгів, нема чого лишати,
І приїжджайте всі назавжди до села,
Отруєний свій дух щоб знову воскрешати.
Із циклу віршів 2014 року "Хлібне поле і неба блакить" www.PetroRuh.com/2014.html
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743551
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.07.2017
Я живу задля того, щоб бачити вас,
Задля того, щоб чути могутні й чудові
Ваші чисті, піднесені, мудрі слова —
Ті, що сповнені завжди святої любові.
[i]Із циклу віршів 2014 року "Хлібне поле і неба блакить" www.PetroRuh.com/2014.html[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743408
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.07.2017
[i]Михайлові Саакашвілі[/i]
Пане Михайле, Вам мої поклони
За Вашу Україні допомогу.
В політиці Ви знаєте закони,
Виводять що з пустелі на дорогу.
Політиків хвалю я дуже рідко.
Але Ви — геній з діячів сучасних.
На власні очі був того я свідком,
Бо в Грузії буваю дуже часто.
Любується планета наша мила
Такими славними, як Ви, синами.
І Україні дуже пощастило,
Що Ви наш друг і радник, що Ви з нами.
[i]Із циклу віршів 2014 року "Хлібне поле і неба блакить" www.PetroRuh.com/2014.html[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743407
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.07.2017
Що робимо в цім світі ми? І справжній дім наш де?
Ми тільки творимо свою тут власну вічну долю.
Наш дім у вічності, не тут. І це на нас кладе
Відповідальність і дає в житті мету і волю.
У цьому світі аж ніяк не варте все ото,
За що ми тут продаємо свою безсмертну душу.
Нічого, крім своїх гріхів, не забере ніхто.
Мабуть, наступна мить є мить, коли ми звідси рушим…
[i]Із циклу віршів 2014 року "Хлібне поле і неба блакить" www.PetroRuh.com/2014.html[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743298
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.07.2017
Прямує в пекло світ. І Україна
Не хоче відставати від усіх.
Розбещування бісова машина
Працює скрізь у всій своїй красі.
Людьми щоб виростали наші діти,
А не тваринами в тілах людських,
Життя цнотливий спосіб відродити —
Найголовніша справа з-поміж всіх.
Бо не тваринна, а людська дорога
Нам розкриває дивну таїну:
Любов — не похіть, а стосунки з Богом,
Коли життя присвячене Йому.
[i]Із циклу віршів 2014 року "Хлібне поле і неба блакить" www.PetroRuh.com/2014.html[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743297
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.07.2017
Українська вишита сорочка
Для людини є найкращий одяг.
Хай у світу кожному куточку
Люди в наших вишиванках ходять.
Неминущою нехай це стане
Модою колись в усьому світі.
Люба пані і шановний пане,
Личить вишиванку вам носити.
Бо ваш одяг — вираз серця стану.
Всю добу як хочете ви з ранку
Радість відчувати безустанно,
Вам тоді потрібна вишиванка.
[i]Із циклу віршів 2014 року "Хлібне поле і неба блакить" www.PetroRuh.com/2014.html[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743157
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.07.2017
Душа, звільнившись від матеріальних пут,
Страждання й втіхи всі дурницями вважає,
Вона живе у світі духу, а не тут,
І безустанку палко слухати бажає
Лише про вдачу Бога, ніжну і просту,
Що виявляється, коли Він просто грає
У Себе вдома, коли Він не на посту
Всевишнього Володаря світів безкраїх.
[i]Із циклу віршів 2014 року "Хлібне поле і неба блакить" www.PetroRuh.com/2014.html[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743156
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.07.2017
Шукав я щастя. Все життя шукав.
Такого щастя, що я вже не втрачу.
У пошуках де тільки не блукав,
Завзято в Бога просячи удачі.
Шукав я щастя. Прагнув, мріяв я:
Є щось, що серце захватом наповнить,
Від чого радість скрізь душа моя
Черпатиме всередині і зовні.
Шукав я щастя. І його знайшов.
Святу людину бачити і чути,
Їй слугувати — ось найкраще що
З усього, що у світі може бути.
Із циклу віршів 2014 року "Хлібне поле і неба блакить" www.PetroRuh.com/2014.html
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743016
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.07.2017
Ти биточки їси. Задля цього убили дитину.
Мала зірочку в лобі вона, оченята чорненькі.
Наче з власного серця відрізали більшу частину —
Отакий саме біль відчуває корівонька-ненька.
Ти биточки їси. Тобі байдуже. Це твій сніданок.
І у серці твоєму ніякого жалю немає.
Просто в тебе отак зазвичай починається ранок.
Ти биточки їси. І не знаєш, тебе що чекає.
Ти б цього не робив, як майбутнього б бачив картину.
А я бачу. Й мені дуже страшно про це говорити.
В дім твій прийде війна. І уб’ють твою любу дитину.
Нашу долю ніхто, крім самих нас, не може творити.
Із циклу віршів 2014 року "Хлібне поле і неба блакить" www.PetroRuh.com/2014.html
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743015
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.07.2017
Мов під якимсь опинився я впливом,
Серце моє бачить: кожна людина —
Люба і мила, і дуже важлива,
Начебто квітка, неначе перлина.
Божі перлини… Його це скарбниця…
Що за цікава, чудова подія:
Я мов напивсь з чарівної криниці
І все побачив отак. І радію…
Із циклу віршів 2014 року "Хлібне поле і неба блакить" www.PetroRuh.com/2014.html
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742928
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.07.2017
Кожний склад як перлина,
І як діамант кожне слово.
Вона лине і лине.
І знову, і знову, і знову.
Вона сяє і срібно дзвенить.
Вона пил золотий розсипає.
Промовляти її кожну мить
Всім єством своїм хочу і маю.
Із циклу віршів 2014 року "Хлібне поле і неба блакить" www.PetroRuh.com/2014.html
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742927
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.07.2017
1
Кобзар Тебе благав усьому людству,
О Господи, послати братолюбство.
Приєднуюсь. Та ще прохання маю:
Ще й боголюбство дати всім благаю.
2
Я, живучи серед прекрасних гір,
В природі бачив усмішку Твою,
Я чув Твій шепіт в звуках її лір,
Які лунають в тихому гаю.
Так я почув наказ до мене Твій.
І зараз Ти всміхаєшся мені,
Даєш відчути голос Твій живий
Ще більше в ці нові для мене дні,
Коли я бачу багатьох людей,
Що загубили віру і любов
Між хибних вартостей, дрібних ідей,
І повертаю їм надію знов.
3
Моє життя колись проходило з Тобою
В Твоїй обителі любові і краси,
Оточено Тебе де янголів юрбою,
Де відбивається в краплиночках роси
Не сяйво сонця, а Твоя жива усмішка,
І скрізь лунає голос Твій чудовий де,
І вистачає де усім, і навіть з лишком,
Блаженства, що від Тебе променем іде,
Де ти у центрі всього, де Ти є об'єктом
Загальної любові і служіння всіх.
Та якось, Господи, Тобі позаздрив дехто —
Один злощасний дурень, безпросвітний псих.
Повстав він та залишив вічне слугування.
І відповідь Твоя на те була проста:
На милування не буває силування.
Його тримати Ти, о Господи, не став.
Ой, горе мені, горе, невтишиме горе!
Зайшла далеко надто помилка моя.
Я плаваю в своїх гріхів огидних морі.
Бо той злощасний дехто, Господи, — це я...
4
Якщо людина не живе Тобою,
Яке тоді у неї щастя є?
Її життя зеленою нудьгою
Чи метушнею марною стає.
Як тіло без повітря умирає,
Без світла очі сліпнуть як в пітьмі,
Як мати миті спокою не має,
Коли її розлучено з дітьми,
Отак душа без Тебе — наче мертва,
Нікчемна, сохла, ялова трава.
Душа без Тебе — книга, що в ній стерто
Усі суттєві, змістові слова.
Отож в душі без Тебе, як в пустелі,
Як у в'язниці, щастя не знайти,
Там лиш холодні, мертві, сірі скелі,
Бо зміст душі, о Господи, — це Ти.
5
Я є не тіло це, я є душа, я — та,
Самодостатня що і вічна апріорі,
Та що була б однак безживна і пуста,
Що не займались в ній любові б чисті зорі,
Що радості дощі б не струменілись в ній,
Не милував її блаженства б ясний місяць,
Якби не посідав, о любий пане мій,
У всім її житті Ти сонця чільне місце.
6
Я — духовна душа, я — частиночка почту Твого,
І призначена я для Твоєї лише насолоди.
Ось, мій Господи любий, до Тебе я прагну чого.
Вічна єдність з Тобою — потреба моєї природи.
Бо без Тебе я навіть не знаю, навіщо я є,
Бо позбавлене сенсу без Тебе моє існування.
Я є тільки для Тебе, і вічне жадання моє —
Завжди бути з Тобою, Твої вдовольняти бажання.
Як повітря потрібно для того, щоб тіло жило,
Так достоту духовній душі Ти потрібен, мій Боже.
І утрата Тебе — це найгірше у всесвіті зло,
Бо це смерть для душі, бо я жити без Тебе не можу.
Я — духовна душа, Ти володар мій вічний, мій пан.
Я є власність Твоя, що від Тебе пішла і пропала.
Нісенітний, болючий, нестерпний мій нинішній стан
Без володаря любого, без мого любого пана.
Я займаюсь всіляким безглуздям, заповнити щоб
Порожнечу в моєму бутті, цю з Тобою розлуку.
Та, знесилівши вкрай з безнадійних, розпачливих спроб
Замінити Тебе чимось іншим, я маю лиш муку.
Я — духовна душа, я належу Тобі, я — Твоя.
Повне право я маю на те, щоби бути з Тобою.
То дозволь вже мені повернутись до Тебе, бо я
Без служіння Тобі відчуваю себе неживою.
Цей мій вірш, цей мій лист — крик про те, що нестерпно болить,
То молитва моя відчайдушна, моє то благання:
Подаруй мені змогу служити Тобі кожну мить.
Я — духовна душа, я є вічне Тобі слугування.
7
Я — Твій. Ти — мій. Було так, є і буде.
Мого це існування сенс і зміст.
Присутній вічно Ти скрізь і усюди,
Господар Ти усіх часів і місць.
Але, як хмара сонечко ховає,
Отак в моєму серці всякий бруд
Взаємини з Тобою покриває,
І все тоді в житті — даремний труд.
Звільни мене від всього того бруду
І не ховайся більше поміж хмар —
Бездомішково хочу я і буду
Тобі служити, о мій володар.
8
Дізнаючись все більш про Тебе,
Щасливо жити ми навчимсь.
Наповнитись нам, Боже, треба
Тобою, а не іншим чимсь.
Знання без Тебе, як отрута,
Нас обертаючи в сліпців,
На розумі і серці пута
Зашморгують з усіх кінців.
Знання без Тебе — чорна темінь,
Що в ній блукаємо ми всі,
Ланцюг то і нашийний ремінь,
Що стримує нас, ніби псів.
Лише в Тобі однім найвища
Практичність, мудрість і любов.
Вливати інше нам навіщо
В наш мозок і у нашу кров?!
9
Любов — це кульмінація закону,
Що заповів на віки вічні Ти.
Любов — це стан свідомості, в якому
Ми шаленіємо від доброти,
Що в серці нашому, мов сонце, сходить,
Що плавить сталь роз'єднаності ґрат,
Незламною що робить міцність згоди,
Бо кожний нам тоді стає мов брат.
10
Ти мене привернув, любий Господи, навіть не тим,
Що про мене пильніш дбаєш Ти, ніж про Себе Самого,
Що Ти любиш мене, як умієш любити лиш Ти,
І що маєш Своє унікальне становище Бога,
Що тримаєш Ти все у Своїй нездоланній руці,
Що розв'язуєш Ти всі можливі у світі питання,
Що лише тільки Ти вдовольняєш потреби усі
Незліченних істот, наших душ вдовольняєш бажання.
Ти мене привернув, вкрав мій розум і серце моє
Не становищем, ні, а Своєю особою, Боже,
Бо в особі Твоїй дивовижні властивості є,
Що, крім Тебе, ніхто, любий Господи, мати не може,
Бо Твоїх почуттів, дій, думок незрівнянна краса
Так вражає мене, що все інше мені не цікаво,
Бо люблю лиш за те я блакитні оті небеса,
Що утілена в них Твоя усмішка щиро-ласкава.
11
Не віддамо ми навіть однієї миті
Служіння, що нас, Боже, з'єднує з Тобою.
Ми вічністю за неї згодні заплатити,
Якщо ту вічність не наповнено любов'ю.
12
Сказати, що Ти — Бог, — це надто мало.
Та більш за це нема у мові слів.
Щось в мові слів не вистачати стало...
А я про Тебе скласти вірш хотів...
Про Тебе вірші, Господи, складати,
Я зрозумів, мені не по плечу.
Сказати, що Ти — Бог, це не сказати
Нічого. І я в захваті мовчу...
Із циклу віршів 2011 року "Злива щастя" www.PetroRuh.com/2011.html
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742676
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.07.2017
Що у серці моєму – ну як я вам це розповім?
Хіба в мові слова є такі, описати що можуть
Зливу щастя в душі? Чи існує у всесвіті він,
Спосіб опису того, що зовсім ні на що не схоже?
Я не можу цього передати. Лише тільки шлях,
Що до цього веде, можу я показати вам, люди,
Ту дорогу любові, лежить що у віри полях,
Що всі знають про неї і що новиною не буде.
Це старе, наче світ: щиро серцем усім полюби,
Як самого себе, всіх навколо і Господа Бога.
Не бреши. Не кради. Нічийого життя не губи.
Стримуй похіть свою. Не визискуй ніколи нікого.
Усі люди існують для того, щоб ти їм служив.
Усі люди існують не задля тобі слугування.
Благо інших – мета, що для неї якщо ти прожив,
Злива щастя тоді є реальність твого існування.
Із циклу віршів 2011 року "Злива щастя" www.PetroRuh.com/2011.html
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742675
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.07.2017
Ми — янголи, що грішниками стали.
Гріховність стяла наші білі крила
І шарами непробивної сталі
Вона серця чутливі наші вкрила.
Любов, що всіх єднає нас із Богом,
Гріховність наша в хіть перетворила,
Від щастя не залишила нічого —
Спотворила його в утіху тіла.
Гріховність — це синонім егоїзму,
Що обертає янголів у зміїв,
Що гірше будь-якого катаклізму,
Що все перетворити в пекло вміє.
Тож егоїзм — єдиний гріх у світі,
А наслідок його — всі інші вади,
Тому найголовнішим у освіті
Є безкорисливість в нас розвивати.
Мета освіти — щастя — те, що може
З'явитися лише у чистім серці.
Якщо ми егоїзм не переможем,
Нам не відкриються у щастя дверці.
Як егоїзма сталь у нас розтане,
Розквітне щастя скрізь у світі цьому,
І Божими ми янголами станем,
Щоб зрештою вернутися додому.
Із циклу віршів 2011 року "Злива щастя" www.PetroRuh.com/2011.html
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742520
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.07.2017
Село, ріка, навколо ліс, луги, корови.
Співають скрізь заливчасто птахи.
І я від радості не можу ані слова
Сказати, бачачи солом'яні дахи.
Коли мені час прийде повернутись знову
До Бога, що пробачить всі мої гріхи,
Мене зустріне Він, і будуть там корови,
Луги, ліси, село, і річка, і птахи.
Із циклу віршів 2011 року "Злива щастя" www.PetroRuh.com/2011.html
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742519
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.07.2017
Любові повна як душі криниця,
Між радістю і горем де різниця?
Тоді життя – безкрає щастя море,
Де хвилі радості і хвилі горя
Є хвилі щастя, де нема нічого,
Крім цього щастя, крім любові й Бога.
Із циклу віршів 2011 року "Злива щастя" www.PetroRuh.com/2011.html
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742359
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.07.2017
Мені згадалась вічність — як чуття, як стан.
Вона блаженна, чиста, рідна і проста.
Я звідти. І ти звідти. Й сутність дружби в тому,
Щоб повернути один одного додому.
Із циклу віршів 2011 року "Злива щастя" www.PetroRuh.com/2011.html
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742358
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.07.2017
На Бога усі тут спрямовані очі,
Думки, почуття, тиша, мова і дії.
Тут серце само молитвами шепоче.
Тут мешкають віра, любов і надія.
Із циклу віршів 2011 року "Злива щастя" www.PetroRuh.com/2011.html
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742091
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.07.2017
Ми — люди лиш тому, що нас Господь
Наповнив милосердям променистим.
Та вмре воно, якщо їмо ми плоть,
Своє життя підтримуючи вбивством.
Природну людськість нашу знищить це,
І ми побачим в дзеркалі звірине,
Вигодуване трупами лице
Чудовиська уже, а не людини.
Із циклу віршів 2011 року "Злива щастя" www.PetroRuh.com/2011.html
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742090
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.07.2017
Життя моє б таким чудовим не було,
Якби щодня не мав я з Вами спілкування.
Ваш захват осяйний — для мене джерело
Не тільки щастя, ні — самого існування.
Бальзамом Ваших слів живлюся я, проте
Збагнути їх не міг я в повній мірі доти,
Аж поки не відчув те, як Ви живете,
Як ставитеся Ви до кожної істоти.
Ви учите мене нести в собі любов
І ставитись до всіх так само, як до себе.
Із Вашої душі яскраво сяє Бог,
Що Він живе у ній, неначе сонце в небі.
Із циклу віршів 2011 року "Злива щастя" www.PetroRuh.com/2011.html
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741518
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.07.2017
Я, горець із села Мангуш Кьою,
З лісів, де ходять олені і лані,
До вас спустився з гір і роздаю
Природи дух і розум нездоланні.
Нічого більше я не знаю, бо
Я не навчався в університеті.
В мені живуть лише природа й Бог,
Як в кожному народному поеті.
Я тільки бачу, що в житті нема
Проблем, якщо їх штучно не творити
І час не витрачати свій дарма
На марні свої пристрасті тваринні.
Я тільки бачу, що не треба вам
Іти шляхами, що усе руйнують,
І вірити лукавим тим словам,
Що ними усіляко вас зомбують.
Я тільки бачу, як ви живете,
І хочу, щоби ви були щасливі,
Життя у вас щоб світле і просте
Було, як вірші ці у «Щастя зливі».
Я тільки хочу поділитись тим
Блаженством, що я їм по вінця повен,
І запросити всіх вас увійти
У той природою нам даний човен,
Скоряє що бурхливий океан
Життя і смерті і прямує далі —
До вічності, у неминущий стан,
Який існує в позамежній далі,
Де наш правічний дім чекає нас,
Де все існує абсолютно просто,
Складається де із любові час,
Складається де із любові простір,
Де не буває спекоти і стуж,
І де ми досконало можем вжити
Любов до Бога, принца наших душ,
Для Нього що бажають вічно жити.
Із циклу віршів 2011 року "Злива щастя" www.PetroRuh.com/2011.html
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741517
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.07.2017
В снах моїх, що сліпучо яскраві
(Барв таких в цьому світі нема),
Чарівні, дивні квіти і трави,
Хоч навколо лютує зима.
Сни мої мальовничо-казкові
Моє серце зробили таким
Повним захвату, щастя й любові,
Хоч навколо усе навпаки.
Сни мої — це вторинний, побічний
Плід глибинних моїх молитов,
Що мене переносять у вічне,
Де лише тільки Бог і любов.
Хоч навколо зима або осінь,
В снах моїх вічний подих весни.
Я колись опинюсь там назовсім,
І то будуть вже більше не сни.
Із циклу віршів 2011 року "Злива щастя" www.PetroRuh.com/2011.html
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741337
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.07.2017
Для себе жити — зовсім нецікаво,
Зелена туга це, а не життя.
Така даремна і невдячна справа —
Удовольняти лиш свої чуття.
Та інше діло — вдовольняти Бога.
Щасливець превеликий — той, хто зміг
Своє життя прожити задля Нього,
Задля чуттів Його, а не своїх.
Із циклу віршів 2011 року "Злива щастя" www.PetroRuh.com/2011.html
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741336
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.07.2017
В країні предобре життя влаштувати —
Це просто, бо треба нам тільки для цього
У слугуванні народу віддати
Ті здібності, що ми вже маєм від Бога.
Це просто, природно, не щось особливе,
Це норма життя, що ми втратили з часом.
У світі є все, щоб були ми щасливі,
Та вчити цьому треба з першого класу.
Хай дружним суспільством заможних, здорових
І щедрих людей стане наша країна.
Але проживання в чудових умовах
Метою не є існування людини.
Бо зручно, приємно у злагоді жити —
Це добре, якщо жити є нам для чого,
Якщо наша ціль — вічно Богу служити,
Якщо наша ціль — повернутись до Нього.
Із циклу віршів 2011 року "Злива щастя" www.PetroRuh.com/2011.html
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741332
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.07.2017
Освічений, умілий, вправний егоїзм —
Ментальність лідерів минулої години,
Що осягти були нездатні механізм
Творіння дійсного добробуту країни.
У економіці й політиці знання
В останній кризі людству вже не допоможуть.
Лиш здібність до любові, жертви і дбання
Про щастя інших всі знегоди переможе.
Дух слугування і любові — ось що є
Тепер потребою сучасної людини.
Їм мусим наповняти серце ми своє,
Якщо ми справжні патріоти України.
Із циклу віршів 2011 року "Злива щастя" www.PetroRuh.com/2011.html
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741331
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 09.07.2017
В сучасному суспільстві споживацтва
Визискування — спосіб існування.
Нема тут ні любові, ні багатства,
Ні безкорисливого слугування.
Тут хочуть тільки експлуатувати
Всі один одного. Тому не диво,
Що всюди чвари, кризи і утрати.
Яка тут може бути щастя злива?!
Не диво, що моїх не розуміють
Простих цих віршів ті нещасні люди,
Що жити безкорисливо не вміють.
Та скоро все інакше в світі буде.
Для безкорисливого слугування
Нема завад. Так може жити кожен.
Це неминущий принцип існування,
Що неодмінно скоро переможе.
Із циклу віршів 2011 року "Злива щастя" www.PetroRuh.com/2011.html
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740992
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.07.2017
Суспільство, де усього вдосталь,
Створити можна будь-коли.
Це — не утопія, це — просто,
Які б умови не були.
З бажанням тільки споживати
Приходять бідність і злоба.
Якщо ж ми прагнем працювати,
Достатку настає доба.
Коли в нас щастя і наснага?
Коли віддаємо ми щось:
Талант свій, працю, час, увагу,
Коли ми добре трудимось.
Бо безкорислива робота,
Що діється не для грошей,
А просто з нашої турботи
Не про своє життя лише,
Але про інших, — це блаженство,
Це створює навколо мир,
Багатство, щастя й благоденство.
Отак повинні жити ми.
Це так природно і так просто.
Й нема ніяких перешкод
Для того, щоб усього вдосталь
Мав завжди любий мій народ.
Із циклу віршів 2011 року "Злива щастя" www.PetroRuh.com/2011.html
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740991
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 07.07.2017
Хай покінчать всі люди зі своїми
Концепціями, з тим брудним сміттям,
І літерами впишуть золотими
Прості ці вірші у своє життя.
Якщо простим і чистим, ясним зором
Ми бачим все — у нас нема проблем.
Якщо ми зрячі — на життя просторах
Усе гаразд із нашим кораблем.
А істина проста, і лиш простими
Серцями можна бачити її.
Хай літерами впишуть золотими
Ці вірші люди у серця свої.
Із циклу віршів 2011 року "Злива щастя" www.PetroRuh.com/2011.html
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740621
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.07.2017
Життя чогось тоді лиш варте, брате,
Коли його готові ми віддати.
Той, хто для інших не готов на жертви,
Хоча живе, насправді наче мертвий.
Із циклу віршів 2011 року "Злива щастя" www.PetroRuh.com/2011.html
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740620
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.07.2017
Ненависть не веде до доброго нічого,
Вертається вона, все збільшуючись, знов.
Тому народом всім, брати, молімось Богу,
Щоб у серцях у нас жила лише любов.
А знищування зла не потребує зброї,
Бо зло зжере само себе, як це було
В історії завжди. І тільки чистотою,
Любов'ю і добром ми переможем зло.
Із циклу віршів 2011 року "Злива щастя" www.PetroRuh.com/2011.html
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740521
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.07.2017
Доба та прийде дуже скоро,
І економіки цей лад
Розтрощиться у пух і порох,
Зазнавши остаточний спад.
Цей штучний спосіб існування
Між мертвих і складних речей
Не пройде тест на виживання.
То і дитина прорече.
Цивілізація пластмаси
Та паперових грошенят
Ще зі своєї з'яви часу
Себе підточує щодня.
Вона сама себе зруйнує,
Вона сама себе зжере,
Бо у природі не існує
Для неї живлющих джерел.
І отоді землиця-мати
Запросить нас до себе знов
На ній дбайливо працювати,
Вкладати всю свою любов
У справжнє джерело багатства,
Добробуту, гараздів всіх.
Земля Вкраїни густо й часто
Ще з незапам'ятних часів
Була спроможна годувати
Півсвіту, як не цілий світ.
Нехай вона забуде, брате,
Годину злигоднів і бід.
Ми будемо щасливі дуже
На матінці-землі своїй
Трудитися укупі дружно
На заздрощі планеті всій.
Бо працювати ми умієм —
Таких трудяг нема ніде!
Ми нашу земленьку умиєм
І до порядку приведем.
А щодо уряду лихого —
На чому ті пани стоять?
Вони не коштують нічого
Без паперових грошенят.
Нема від Бога в них підтримки.
Вони невдовзі втратять все.
Мов подрані порожні скриньки,
Їх вітер часу рознесе.
І чесні, чисті, Божі люди
До влади прийдуть отоді.
Оце все незабаром буде,
Ти тільки трошечки зажди.
Ти тільки сам будь чистим, Божим,
Як справжній, дійсний патріот.
Ми чистотою переможем,
Якщо ми Божий є народ.
Благословенна Україна —
Від Бога дар ласкавий нам,
Нехай до нашої країни
Не прийдуть смута і війна.
Нехай ми без насильства й крові
Розв'яжемо в країні все —
Лиш те, що створено з любові,
Народу щастя принесе.
Любов... З любов'ю все можливо.
Нехай омиє всі серця
Господньої любові злива,
Що не буває їй кінця.
Хай спільність, єдність поміж нами,
Як батька єдність між дітьми,
Втішає Бога. Хай братами
Себе вважаємо всі ми.
Бо ми — брати, ми — діти Бога.
Якщо чуття це в нас зросло,
То саме це є перемога
Над будь-яким у світі злом.
Все, що в житті нас розділяє —
Лише концепції дурні.
Але любов усіх з'єднає.
І незабаром вже ті дні.
Із циклу віршів 2011 року "Злива щастя" www.PetroRuh.com/2011.html
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740520
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.07.2017
Ось прийде день, коли побачу, що зробив
Усе, що мав і міг я у житті зробити,
Потративши його без жалю все, аби
Натхнути мій народ навчатися любити.
Знання про сенс життя, про щастя і любов
Вкладаю я в свої маленькі, скромні вірші.
Ось розповсюджу їх і повернуся знов
До пасовищ, садів. Хіба є місце гірше,
Ніж димне місто, де я зараз опинивсь,
Де в тиші не ревуть бики уранці гучно,
Де вітер не здійма зелені хвилі нив,
Де метушливе все, проте безживне й штучне?
Ось житиму я знов у тихому селі
І пастиму корів, трудитимусь в садочку,
Молитимусь весь час і, возячись в землі,
Схилятимусь в уклін до кожного росточку.
Із циклу віршів 2011 року "Злива щастя" www.PetroRuh.com/2011.html
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740344
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.07.2017
Книжки мої, скромнісінькі й прості,
Постійно рік за роком друкувати
Не міг би я, якби не люди ті,
Що з рук моїх їх згодні купувати.
Я спонсорів не маю (не шукав),
Крім спонсора могутнього одного,
Котрий мені життя подарував,
Талант, наснагу, сили — тобто Бога.
За щастя людства я Його молю.
Отож Він спільник мій. Та не єдиний,
Бо хто купує книжечку мою,
Інвестор є для мене ця людина,
Бо кожен мій читач і покупець
Вкладає лепту в спільну перемогу
Цієї справи, й за її вінець
Я буду вдячний їм усім і Богу.
Я впевнений, що мої вірші є
Насіння для чудового врожаю,
Бо щастям повне серденько моє,
І щастя розповсюдити бажає.
Із циклу віршів 2011 року "Злива щастя" www.PetroRuh.com/2011.html
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740343
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.07.2017
Його усмішка ллється промінням краси
По прозорому простору до небокраю
З невідомих часів в невідомі часи.
Він малює... Та ні, Він лише тільки грає.
Чарівна, дивовижна гармонія дня...
Чарівна, дивовижна гармонія ночі...
Він малює... Та ні, Його чисте знання
Відкриває й блаженно заплющує очі.
Він малює життя... Ні, Він просто живе.
І Його почуттів незбагненного плину,
Де усе чарівне, дивовижне й живе,
Можем бачити ми ці маленькі краплини.
Ці краплини... Та ні, тільки відблиск краплин...
Ні, лише віддзеркалення відблиску того.
Хай любові Його віддзеркалений плин
Нас щодня надихає вернутись до Нього.
Із циклу віршів 2011 року "Злива щастя" www.PetroRuh.com/2011.html
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740254
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.07.2017
Чим займається Бог? Як про це у кота хтось спитає,
То узнає усе, чого кіт від життя би хотів.
Скаже кіт, що Господь про котяче життя дуже дбає,
Аби миші були на обід у побожних котів.
Чим займається Бог? Як про це ти спитаєш у миші,
Відповість вона: «Бог в безупинній живе боротьбі
Проти клятих котів, щоб їх знищити геть. Бо так пишуть».
І уривок з писань процитує та миша тобі.
Чим займається Бог? Справді, це найцікавіша в світі,
Це найвища з усіх дивовижних в житті таємниць.
Та ніколи її не спроможний ніхто зрозуміти,
Не відкинувши віз ототожнень, бажань і дурниць.
Чим займається Бог? Має Він особисті бажання,
Особисте життя, власні справи, крім мишачих справ.
Дійсне щастя — Йому, тим бажанням Його слугування.
Хто цього не робив, своє щастя згубив і програв.
Із циклу віршів 2011 року "Злива щастя" www.PetroRuh.com/2011.html
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740253
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 02.07.2017
Ця таїна цікава більш за все...
І серце в захваті екстазу б'ється,
Ми щойно тільки думаєм про це...
Як Бог говорить? І як Він сміється?
Які думки у Нього й почуття?
Вони чудові й дивовижні, мабуть...
Його особа і Його життя —
Те, що нестримно наші душі вабить.
Із циклу віршів 2011 року "Злива щастя" www.PetroRuh.com/2011.html
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740075
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 01.07.2017
[i]Присвячується Б.С.П.[/i]
В його книжках простих, безхитрісно правдивих —
Вся істина буття, прекрасна і глибока.
Його книжки в житті є щонайбільше диво.
У серце світить з них лик осяйного Бога.
З його книжок любов рукою чарівною
Торкається душі, що міцно спить до того.
Його книжки живуть щомиті скрізь зі мною,
І в серце світить з них лик осяйного Бога.
Із циклу віршів 2011 року "Злива щастя" www.PetroRuh.com/2011.html
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740074
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.07.2017
У світі немає ніяких підстав
Винити нікого ні в чому.
Хто з чим поєднався, таким він і став —
Отак і живе він по тому.
Ні в кого немає ніяких заслуг,
Що варті були б нагороди,
Бо завжди ми бачим, що діють навкруг
Всі згідно своєї природи.
І навіть у Бога заслуги нема,
Хоч велич Його не опишеш,
Хоч вічний володар Він над усіма,
Хоч Він з-поміж всіх найчистіший.
Бо Він за своєю прородою є
Такий от, як ми Його любим,
Бо має чудове єство Він Своє
Собі на утіху і людям.
Отож помістімо у наші серця
Його, що природно прекрасний,
У душах милуймося Їм без кінця,
Служімо Йому повсякчасно.
І нашу природу спотворену та
Природа Його переможе.
Хто з чим поєднався, таким він і став —
То станьмо ж як янголи Божі.
Із циклу віршів 2011 року "Злива щастя" www.PetroRuh.com/2011.html
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739812
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.06.2017
Життя часом може нас бити
До надто нестерпного болю —
Ми мусим прощати й любити
І мужньо нести свою долю.
Це іспит для нашої віри.
І гідно пройти його треба.
Тоді ми побачим, як щиро
Нам Бог усміхається з неба.
Із циклу віршів 2011 року "Злива щастя" www.PetroRuh.com/2011.html
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739811
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.06.2017
Не бійся смерті, бо душа не згине,
Тоді як тіло вмре, хоч скільки бійсь.
Бо доля тіла — згнити у могилі,
Душі же доля — ринути увись.
Ти є душа, а не це тлінне тіло.
Тіла — машини. Ми в них — водії.
Піти з машини геть — звичайне діло,
Як час настав покинути її.
Не смерті бійся. Бійся, що не встигнеш
Навчитися любити, бо любов —
Ті самі крила, на яких ти линеш
До вічності, де нас чекає Бог.
Із циклу віршів 2011 року "Злива щастя" www.PetroRuh.com/2011.html
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739696
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.06.2017
Віра — не концепція, мій брате.
Віра — почуття, що нам дає
Здатність бачити, як краще грати —
Краще грати у життя своє.
Із циклу віршів 2011 року "Злива щастя" www.PetroRuh.com/2011.html
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739694
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.06.2017
[i]Присвячується святому Іванові Павлу ІІ[/i]
Він мені наче брат. Я навчатимусь завжди від нього
В людстві бачити спільність і люблячи всіх розуміти,
І по-доброму, лагідно ставитись завжди до всього,
Що мене зустрічає у цьому великому світі.
Із циклу віршів 2011 року "Злива щастя" www.PetroRuh.com/2011.html
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739506
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 27.06.2017
Мене прохають читачі писати знов і знов
У віршах більше про жінок. Та я не бачу сенсу.
Любов до жінки — саме те, що будь-яка любов,
А будь-яка любов завжди — це не любов до сексу.
Любов до жінки — це любов до іншої душі,
Благословенне почуття, прекрасне і глибоке.
Але якщо у вас в серцях є похіть, не пишіть
І не читайте про жінок ніяких віршів, доки
Не душі бачите ви ще, а бачите тіла.
Бо ставлення таке до душ образливе і хтиве.
А я пишу, щоб користь вам поезія несла,
Щоб вас підносила вона, щоб ви були щасливі.
Із циклу віршів 2011 року "Злива щастя" www.PetroRuh.com/2011.html
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739503
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.06.2017
Коли людина має єдність з Богом,
То відчуває єдність і з народом
І бачить щастя в праці задля того,
Щоб розірвати ті кайдани згодом,
Що стримують наш дух, який жадає
Всією повнотою серця жити
У спільності, у білокрилій зграї,
Що є народ наш, і йому служити.
Служити є те ж саме, що любити.
Це дійсне щастя. І для нього треба
Лише одне — свій егоїзм розбити,
Що не пускає нас до волі неба.
Бо праця задля стану, сексу, їжі —
То каторга, то є тваринна доля
В своєкорисливості лапах хижих.
Але служіння — це є справжня воля.
Із циклу віршів 2011 року "Злива щастя" www.PetroRuh.com/2011.html
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739255
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.06.2017
Я — запальний бунтар. Мій клич: «На барикади!»
Вставаймо, добрий люд, звільнитися вже час
Від лютого ярма гнобительської влади,
Що наше п'є життя, що пожирає нас.
Ми прагнемо усі до чистого повітря,
До повноти душі, до волі й щастя, бо
Не віслюки ми, ні (у це я не повірю!),
Ми гідні, варті, щоб в нас правила любов.
А що панує в нас? Страх, заздрість і жадоба,
Брехливість, егоїзм, бездушність і пиха.
А доброта й любов — життя суть і оздоба —
В занепаді цілком, і доля в них лиха.
Женімо, биймо зло, що в душах наших править,
І коронуймо ту, що нам порадив Бог.
Я — запальний бунтар, тому мої всі справи
Заради того, щоб в нас правила любов.
Із циклу віршів 2011 року "Злива щастя" www.PetroRuh.com/2011.html
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739254
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.06.2017
Служити безкорисливо народу
І всьому світу, і, нарешті, Богу —
В людей така потреба є природна.
І більш не треба майже нам нічого.
Залежність між наповненістю шлунка
І щастям притаманна не людині.
І їжа, і статеві всі стосунки —
Підстава щастя тільки для тварини.
Один іде голодний та щасливий,
А другий їде ситий та нещасний.
Я пропоную вільно і сміливо
Зробити вибір всім за щастя власне.
Проблема голоду занадто штучна,
Бо більш вмирають від переїдання.
Поміж людей багато дуже тучних,
І тучність ця приносить їм страждання.
Усі проблеми штучні, і насправді
Проблем ніяких у житті немає.
Але не створить злагоди у Раді
Той, хто у серці злагоди не знає.
Ми можемо весь світ нагодувати,
Лише у нас така земля родюча.
Та ми на ній не хочем працювати.
Не голод мучить нас, а безум злючий.
Єдиний шлях в нас є до порятунку
Від того руйнівного божевілля:
Живити наші душі, а не шлунки,
Направивши на це усі зусилля.
Із циклу віршів 2011 року "Злива щастя" www.PetroRuh.com/2011.html
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739129
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 24.06.2017
Ми прагнемо всі пробудитись до життя.
Ми різні, та жадаємо одного.
Той, що в наркотиках шукає забуття,
Оцей, що палко хоче полюбити Бога,
Герой, який готовий вмерти за народ,
І он той жмикрут, що соки з народу чавить,
Мотив у всіх один — бажання насолод.
І це бажання усіма у світі править.
Та ниці насолоди нас не вдовольнять,
Бо не прийти до щастя хибними шляхами.
Знання про щастя треба всім — від немовля
До пана президента, що керує нами.
Знання про щастя очевидне і просте:
Безмірно величезну, дійсну насолоду
Людина може мати тільки через те,
Що служить некорисливо свому народу.
А у служіння Богу є ще кращий смак.
Воно, як злива щастя, живить наші душі,
І в них любові воцаряється весна,
І всі страждання наші нам стають байдужі.
І стаємо ми вільні і не боїмось
Ніяких злигоднів, проблем, утрат і болю.
Усяк у світі прагне до такої ось
Наповненості серця щастям і любов'ю.
Із циклу віршів 2011 року "Злива щастя" www.PetroRuh.com/2011.html
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739128
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 24.06.2017
Під зливою любові й доброти,
Як під промінням сонячного світла
У темну ніч, де всі ми, як кроти,
Не бачили, і нам вона набридла,
Як під потоком чистого дощу,
Що врешті після болісної суші
Дає водиці кожному кущу,
Напоює блаженством наші душі,
Під зливою любові й доброти,
Немов під струмом свіжого повітря,
У Бога, брате мій, повіриш ти,
І люди всі без сумніву повірять.
Із циклу віршів 2011 року "Злива щастя" www.PetroRuh.com/2011.html
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739016
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 23.06.2017
Невже Його любов не відчуваєш, брате,
Між мерехтливих зір у місячному сяйві?
Його любов є те, що треба вповні брати.
Проте без неї все у цьому світі зайве.
І аромат землі, і смак води в струмочку,
І звуки молитов Господню містять ласку,
Існує що вона у кожному куточку
Усесвіта. І ти — її маленька частка.
Хіба не бачиш ти у сонячних проміннях
Тепло Його очей, веселих і дбайливих?
Якщо в людині є благословенне вміння
Сприймати це, її життя є щастя злива.
Із циклу віршів 2011 року "Злива щастя" www.PetroRuh.com/2011.html
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739015
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 23.06.2017
Навчаючись політиці з книжок Макіавеллі,
У хитрості та підлості зробившись фахівцями,
Ніколи Батьківщини ми не виведем з пустелі.
Ми мусим бути чистими — як Моісей. Так саме.
Із циклу віршів 2011 року "Злива щастя" www.PetroRuh.com/2011.html
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738751
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 21.06.2017
У всесвіті ніщо нам не належить.
Все — власність Бога, що за нею стежить.
Усе, що в нашому житті в нас є,
Він у користування нам дає.
Все віддамо ми разом з нашим тілом,
Хотіли б ми цього чи не хотіли,
Як іграшки, що ми їх беремо
Погратись і відтак віддаємо.
Ми всі — лише Його кохані діти,
Не наша справа чимось володіти.
І тим, що тимчасово маю я,
Щаслива буде хай Його сім'я.
Хто засобами виробництва править,
Людей визискувати той не вправі —
Бог дав йому відповідальність тим
Служити іншим, їм допомогти.
За те, що для служіння людству дане,
Бог кожного із нас питати стане.
І той, хто жив, не дбавши про людей,
Від сраму не сховається ніде.
То не проґав, мій брате, цю нагоду
Своє життя прожити для народу.
Багатство застосовує своє
В служінні хто, той щастя зазнає.
Із циклу віршів 2011 року "Злива щастя" www.PetroRuh.com/2011.html
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738750
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 21.06.2017
[i]Щастя — побічний продукт старань
зробити щасливим іншого
Ґретта Брукер Палмер[/i]
Хоч ти за щастя всіх людей відповідаєш,
Котрі живуть в тобі підвладній Україні,
Але ти також сам потребу в щасті маєш,
Бо ця потреба є у кожної людини,
Бо в тебе є душа, і щастя вона хоче.
Нехай же щастя дасть тобі твоя посада.
Та щастям не горять твої, мій брате, очі,
Бо щастя — це любов, а не мільйони й влада.
Люби те немовля, люби оту бабусю,
Люби усіх людей, від тебе що залежать.
Забувши про своє, про їхнє лиш піклуйся.
І щастю ти свому не бачитимеш межі.
Із циклу віршів 2011 року "Злива щастя" www.PetroRuh.com/2011.html
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738405
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 19.06.2017
[i]Написано 21 червня 2011 року
на мітингу залізничників у Києві[/i]
Посади на Землі дає Всевишній Бог
Для самовідданого слугування людству,
Тому не маєш права бути ти рабом
Жадоби власної й свого користолюбства.
Ти маєш бути батьком люблячим для тих
Людей, що чесно в галузі твоїй працюють.
Вони живі, шановний, саме як і ти.
Не для збагачення твого вони існують.
А навпаки, служити ти повинен їм
І щастя бачити своє у їхнім щасті.
За них пожертвувати ти життям своїм
Готовий маєш бути, голову покласти.
Щоб, пане, ти шляхетно й гідно жити міг,
Бог дарував тобі спромогу і нагоду.
Тож схаменися, стямся й проведи свій вік
У піклуванні про життя свого народу.
Із циклу віршів 2011 року "Злива щастя" www.PetroRuh.com/2011.html
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738404
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 19.06.2017
Всі балачки, що в нас погана влада,
Безглузді, бо дивімося на себе:
Хіба самі ми живемо доладно?
Хіба безчесним чесний уряд треба?
Якщо ми наче пси, візьмуться звідки
Святі герої у Верховній Раді?
Ставши ж як янголи, ми будем свідки
Того, як прийдуть янголи до влади.
Із циклу віршів 2011 року "Злива щастя" www.PetroRuh.com/2011.html
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738274
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 18.06.2017
Хто винен в тому, що життя не є хороше
І скрізь багато зла? Той безсоромний уряд,
Якому все не гріх, що може дати гроші?
Володарі Землі, що людство люто дурять?
Хапуги і рвачі? Біс? Чи Адам і Єва?
Про це я міркував років ось майже сорок.
Хоч то і парадокс, мій висновок кінцевий,
Що кожен сам собі і є єдиний ворог.
Бо зовні зла нема, якщо нема у серці.
Тож боротьба зі злом вчиняється без крові.
То кличмо же щодня свій егоїзм до герцю,
Смиренно живучи у вірі та любові.
Із циклу віршів 2011 року "Злива щастя" www.PetroRuh.com/2011.html
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738273
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 18.06.2017
То не без їжі всі такі голодні,
Що, як вовки, не можуть жити в мирі, —
Без людськості ми бідні та самотні,
Бо нам бракує доброти і віри,
Любов'ю-бо серця у нас не ситі,
Пусті і нещасливі, бо не знають,
Що є потреба у душі любити.
Тому скрізь люди сваряться і лають.
Немов повітрям гідним, чистим, свіжим,
Наповнитись любов'ю ми повинні.
Душі любов потрібна, а не їжа,
Бо ми же люди, люди, а не свині.
Із циклу віршів 2011 року "Злива щастя" www.PetroRuh.com/2011.html
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738131
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 17.06.2017
Поет, ти є совість своєї доби.
І відповідальність несеш ти велику.
Можливе усе й неможливе роби,
Щоб людям світити у темряві віку.
Якщо ти не світиш — твоя це вина
За те, що з народу сліпих і дурненьких
Рабів виробляють, що плаче вона —
Вітчизна твоя, як по діточках ненька,
За те, що розбещуванню завдяки
Свідомість людей на ніякому рівні,
За все те безбожжя, нелюдскість, які
В сучаснім суспільстві нікому не дивні.
Обов'язок твій — це подвижництво, це
Важка, повсякденна, смиренна офіра
Для того, щоб людям відкрити лице
Забутих любові, надії і віри.
Із циклу віршів 2011 року "Злива щастя" www.PetroRuh.com/2011.html
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738130
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 17.06.2017