| Сторінки (12/1130): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 | » |
Закон природи щастя дурням не писали.
Якщо писали, то напевно, не читали,
Якщо читали, то вони не зрозуміли,
Якщо і зрозуміли, то не так.
Ці дурні є сучасне людство, тобто ми.
Ми хитромудрі щодо різних технологій,
Які вражають нерозвинуті уми.
Куди йдуть нами побудовані дороги?
«Здолали» необхідність у фізичній праці —
І стали хворі та слабкі. І нещасливі.
Ми позабули, що мета цивілізації —
Не духу, тіла та стосунків деградація,
Не моторошна, дивна, вбивча ситуація,
Коли отруюється їжа ще на ниві
І, в виробництві більш отруюючись далі,
Неїстівною нам до столу попадає,
Коли вода, повітря, сонячне проміння
Є не корисні, а шкідливі для здоров'я,
Коли найголовніше для людини вміння —
Життя збагачувати щастям і любов'ю —
Не є предметом викладання у освіті.
Чому???!!! Невже ж природна місія людини
В чудовому, красою сповненому світі —
Роль ракової смертоносної пухлини?
Ні! Має врешті зупинитись в прірву рух.
І рух до щастя врешті розпочатись має.
Ми — сповнений любові, мудрий, вільний дух,
Що споконвіку все про все одвічно знає,
Щасливий від природи і самодостатній,
Та летаргійним сном давно заснув і снить,
Що безпорадний бідний дурень він останній.
І втілює в життя ці божевільні сни.
Це божевілля відбувається під впливом
Природи егоїзму — нижчої природи,
Що не дає розумним бути і щасливим
Нікому. В цьому стані зараз всі народи.
Потрапити під вплив природи, що є вища,
Дає реальну, гарантовану можливість
Духовна практика, що егоїзм в нас нищить.
І стаємо ми вільні, мудрі та щасливі.
Призначення людей як виду у природі,
Призначення сім'ї, громади і держави
Є рух до щастя. Тож у нашому народі
Реалізуймо ми на щастя наше право!
Духовна практика — це про любов молитва
І з тим, що на молитву в серце увійшло,
За щастя свого любого народу битва,
Служіння, що зі світу усуває зло.
Цивілізацією щастя ми повинні
Зробити це життя у цьому поколінні.
[i]26.01.2021, Чернігів[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902592
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.01.2021
Контроль над засобами поширення інформації
В сучасному світі забезпечує панування.
Величезні гроші й нечесна гра покидьків нації
Гарантує їм абсолютну владу попри всі наші старання.
І може здатися, і багатьом здається навіть
Незмінним такий порядок речей.
Та він тимчасовий, минущий. А вічністю править
Любов, що струмить із Божих очей.
Бог не втручається в цього світу життя.
Бог нікого не підносить і не карає.
Але, якщо Ним наповнити наші чуття,
Ми починаємо жити за законами рая.
І тоді більш над нами не владна законів пекла сила,
Ми більш не частина пекла, що є навкруг нас.
Чим нас більше, тим більш ця реальність красива
Керує життям. І настав той критичний час,
Коли від кожного з нас залежить країни доля,
Коли відповідальність кожному каже: «Візьми мене!»
Якщо в серцях переможуть добро, правда і воля,
Вони переможуть і зовні. І це ніколи вже не мине.
[i]24.01.2021, Чернігів[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902308
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.01.2021
Краса життя — в любові. Той, хто її має,
А також бачить в тих, у кого вона є,
Життя в усій його красі безмежній знає.
Життя об'єктом його захвату стає —
Справдешнім, а не вигаданим ідеальним.
Бо досконалість, святість — у простих речах.
Бо Царство Боже — це любов. Проста. Реальна.
Бо Царство Боже — не на небі, а в очах,
Серцях, долонях, у яких любов тепліє,
В очах, серцях, долонях, де тепліє Бог.
І той, хто тайкома про Царство Боже мріє,
Молитися повинен тільки про любов.
[i]20.01.2021, Чернігів[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901878
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.01.2021
В дитинстві ще Ісус мене переконав,
Що сенс і ціль життя — навчитися любити.
Але, поставивши задачу, Він не дав
Ніякої методики, як це зробити.
Мабуть, Він думав: «Коли ціль життя ясна,
То як її сягнути, люди знайдуть спосіб».
Своїм життям Він показав, яка вона —
Любов. Любов, яку не знали люди досі.
Я зрозумів задачу і шукав, шукав.
На власній практиці багато перевірив.
Розшукуваний метод працювати мав
Поза залежності від будь-якої віри,
Негайно забезпечувати результат —
Потрішки, поступово, але зараз прямо.
І я знайшов. І ця методика проста
Без жодного недоліку, без вади й плями.
Це бакті-йога: це молитва про любов
І зразу ж у житті її застосування.
Разом з любов'ю в наше серце входить Бог.
І непотрібні нам релігії й писання.
Вже тридцять років практика моя дає
Мені щодня бажаний плід. Все більше й більше.
Любов несе свободу й щастя. Це моє
Багатство вічне. Я ділюсь ним через вірші.
[i]17.01.2021, Чернігів[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901585
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.01.2021
Два Мухаммеда Джєлялєддіна. Румі й Акбар.
Перший — перс, анатолійський поет, духовний вчитель.
Другий — тюрк, імператор, Індії государ,
Гуманіст, меценат, реформатор і просвітитель.
Між ними — кілька сторіч і декілька тисяч миль.
А що в них спільного, окрім імені? Їх любили
Народи країн, яким їхні серця та уми,
Їхні ноги та руки невтомно завжди служили.
Щоб в душах людей мати таку велику вагу,
Наскільки їхнє життя було корисне й прекрасне!
Першого люди назвали Мевляна (дивіться ґуґл).
Другого люди назвали Акбар (всім без ґуґла ясно).
Здійснити місію свого життя вдалось обом.
А місія життя у всіх одна в будь-які епохи:
Служіння життю й любов. Служіння життю й любов —
Світ не знищить себе, тільки є це в ньому допоки.
Обидва були інородці в країнах тих.
Обидва в країнах тих багато добра зробили.
Тож завжди, коли я раптово міркую про них,
Я думаю про Україну і Саакашвілі.
[i]06.01.2021, Чернігів[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900408
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.01.2021
Жінка — не просто Аллаха кохане творіння.
Жінка — Творець. А хто здатен збагнути Творця?!
Очі того, хто в пітьмі, сліпить Сонця проміння,
Сліпить їх сяйво жіночого серця й лиця.
Ось чому він каже жінці закрити обличчя
Та зневажає її й слова їй не дає,
Ось чому він користується нею, мов річчю,
Кажучи, що у Корані слова про це є:
«Мужність стоїть над жіночністю». Та подивіться,
Як живе він — і вона як достойно живе.
Мудра, терпляча і мужня, неначе левиця,
Жінка — це втілення Божого світла живе.
[i]05.01.2021, Чернігів[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900340
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.01.2021
Рік білого бика — це круто дуже.
Бик — дгарма*. Та ще й білий. Іншалла**!
Бо так адгармою*** світ занедужав,
Що норма в ньому — панування зла.
Ми хочем, щоб добро перемагало.
Тож цим добром повинні стати ми,
Збагнувши, що є добре, що погано
Перед лицем життя, перед людьми,
Перед сумлінням, Богом і собою.
Ніхто цього не вирішить за нас:
Бик-дгарма знов відправиться на бойню,
Чи вже настав його зірковий час...
[i]31.12.2020, Чернігів[/i]
_________________________________
* дгарма — природна місія, природне призначення, природний обов'язок перед життям, служіння життю, корисна для життя діяльність, добро (санскр.)
** іншалла! - дай Боже! (араб.)
*** адгарма — антонім до слова дгарма, тобто те, що шкодить життю, зло (санскр.)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899809
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.12.2020
Прожив піввіку. Але скільки залишилось?
Піввіку готувавсь до місії життя:
Народові в пригоді стати, коли сила
Просвітлення осяє всі мої чуття.
Осяла. Я готовий. Час ось-ось настане.
Хоч сонце епохальних змін ще не зійшло,
Цю непроглядну темінь розжене світанок,
Добро назавжди врешті переможе зло.
[i]26.12.2020 (50-й День народження), Чернігів[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899258
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.12.2020
Це День Угодника Святого Миколая,
Місто Волочиськ, це священник Миколай
Веде святкову літургію і співає
Душею чистою, в якій є мир і рай.
У білій реверенді, в українськім стилі
Орнаментом розшитій гарним квітковим,
Святий отець співає. І всі нечестиві
Бажання ваші, люди, позабули ви.
Ця чистота не сполучається з обманом,
Злобою, заздрістю та жадністю в серцях.
Святий отець святий любов'ю, а не саном.
Лише тому працює літургія ця.
Якщо релігія потрібна для суспільства,
Хай нею в світі стануть чесність і любов.
Хоча зв'язок із Богом — дещо особисте,
Та те, чого шукають всюди всі — це Бог.
Знайдіть Його в житті, в своєму серці, в світі
Через молитву щиру. Пощастить вам хай.
Знайдіть і станьте чисті й радісні, як діти.
Сьогодні в цьому допоміг вам Миколай.
[i]19.12.2020[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898700
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.12.2020
Я бачу вічність. Її бачу епіцентр.
Він захвату мого є чарівним об'єктом.
І якось увело мене в оману це:
Мені здаватись почало, що я вже є там,
Що, залишивши тіло, я порву зв'язок
Зі світом зла, невігластва і людожерства
І житиму там, де лише Любов і Бог.
Насправді ні. Бо моє серце надто черстве.
Бо нечутливий, недотепний розум мій.
А щоби жити там, потрібно, щоб усі там
Сказали: "Щоб він був тут з нами, хочем ми.
Він резонує, гармонує з нашим світом.
Він класний. І його не вистачає нам.
Із ним тут буде набагато цікавіше".
Такий, як зараз є, я не потрібен там.
Бо грубіян такий, як я, їм там навіщо?
Всі якості, які потрібні для життя
У вічній тій обителі, куди я прагну,
Здобути і розвинути повинен я
Отут — у цьому світі. Я збагнув цю правду:
Усю свою любов вкладаючи сюди,
Тут ставши тим, хто всім і кожному потрібний,
Впродовж ще багатьох життів достойно йди
По цьому світу так, він є єдиний ніби!
[i]20.12.2020, Чернігів[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898674
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.12.2020
А кожний справді — вічний дух, а не це смертне тіло.
Я є душа — хазяйка тіла, чиста й вічно юна,
Яка утворена з найвищої краси і сили,
З якої струмом б'є життя і радість абсолютна.
А тіло стримує політ мій та тримає тут,
Де я — не я, а цей якийсь вусатий дядько сивий.
Моя духовна практика мене звільнила з пут
Омани й забуття реальності, що так красива!
Я пам'ятаю вічність. Кожний подих, кожний рух
У тому вимірі є здійсненням мого бажання
Тобі віддати всю мою любов. Ти — Вищий Дух,
Ти — джерело мене, моє танцююче кохання!!!
[i]16.12.2020, Чернігів[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898314
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.12.2020
Ми всі прагнем свого, особистого щастя.
Ця природна тенденція чиста, здорова.
Та якщо щастя хочем ми в інших украсти,
Це і є егоїзм — серця перша хвороба.
Егоїзм — не любов якась зайва до себе,
А до себе любов без любові до інших.
Як себе, полюбити щоб ближнього, треба
Нам любити себе. А інакше б не вийшло.
[i]14.12.2020, Чернігів[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898120
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.12.2020
Добро є вічне, друже. Зло є тимчасове.
Добро Всевишнім створено, а зло — людьми.
Природа абсолютна, вища йде з любові.
Відносна, нижча — з егоїзму. Звідки ж ми?
Ми — душі. Вічні. Невмирущі. Абсолютні.
Первісна, чиста наша сутність є любов.
Та ось ми, захворівши егоїзмом лютим,
В лікарні опинились, де наш лікар — Бог.
Він не керує тут. Тут ми самі керуєм.
І все тут саме так, як влаштували ми.
Ми завжди вільні. І Він тільки тих лікує,
Хто хоче. Та і ті лікуються самі.
Бо лікування серця неможливе зовні.
Це індивідуальний, внутрішній процес.
Цей світ є ізолятор. Ми тут — як на зоні.
Але не вічне геть, а тимчасове це.
[i]14.12.2020, Чернігів[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898115
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.12.2020
На національному рівні
І на міжнародному рівні
Якщо ми поєднуєм спроби
Та долари, євро і гривні,
Здолати всесвітню хворобу
За термін короткий можливо,
Бо бачать всі, як це важливо.
Але люди досі не бачать
Таке очевидне неначе
Найперше людське нездоров'я,
Найпершу всесвітню задачу:
Є брак доброти і любові
Тотальний у цілого людства,
Та жадність є і владолюбство.
Лише за одне покоління
Зростити здорове насіння
У кожному серці — це діло
Можливе, як є розуміння,
Що спільні увагу і сили
У нього потрібно укласти,
Щоб світ жив у мирі та щасті.
Просвітлення — щастя основа.
Просвітлення — миру умова.
Бо щастя і миру природа —
Любов і свідомість здорова.
Тож треба надати народу
Знання в цьому та допомогу
І світло зелене в дорогу.
[i]13.12.2020, Чернігів[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898027
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.12.2020
В світі, де влаштоване все так,
Як бажає кожний його житель,
Будь-якого явища мета —
Щастя, всі в якому хочуть жити.
В ньому все є здійсненням бажань
Всіх і кожного. Це — світ любові.
Ніяка жоднісінька межа
Не існує там, де всі здорові:
Де немає заздрості, злоби,
Визиску, індивідуалізму,
Де ані тирани, ні раби
Не існують. Світ без дуалізму
Є, він вічно є. Ми звідти всі.
Але ми є ті, хто занедужав
Та від світу щастя і краси
Ізольований надовго дуже
В ізоляторі, в лікарні, де
Зібралися ті, чиє бажання —
Не бажання щастя всіх людей,
Всіх істот, а власне панування.
Та духовні практики прості,
Радісні, природні та чудові
Нас лікують. Ми стаєм святі.
І вертаємось у світ любові.
12.12.2020, Чернігів
Петро Рух
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897912
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.12.2020
Чим світ, що є для тебе вічним домом,
Від інших відрізняється світів?
Все саме так влаштоване у ньому,
Як хочеш ти.
Туди потрапити ти врешті змогу
Отримаш, коли іство твоє
Звільниться і очиститься від всього,
Чим ти не є.
[i]11.12.2020, Чернігів[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897819
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.12.2020
Всі помилки поправні, любий друже.
І кожен має не одне життя,
Щоб вчитися, як бути небайдужим
До дійсності, як вийти з забуття.
Нова свідомість у старому тілі
Затримується не надовго. Ні.
І внутрішній твоїй безмежній силі
Потрібне інше тіло. Уві сні
Твоє життя майбутнє я побачив:
Величний, дивовижний перехід
На вищі рівні вічної задачі.
Тобі там по коліно цілий світ.
Там більші щастя і відповідальність,
Можливості, свобода й глибина,
Масштабність і залученість в реальність,
Що є універсальна, є одна...
[i]04.10.2020, Чернігів[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890840
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.10.2020
[i]Богові[/i]
Вона — Твоя любов. А я —
Її експансія, поширення,
Кожнісінька істота як.
Зродився із Її офіри я,
Так само, як і все живе.
Любов — це жертва, це офіра.
Лиш завдяки Їй світ живе
І в ньому є ще трошки миру,
Ще трошки щастя й доброти.
Лиш завдяки Їй тут є Ти.
Як ні, то завдяки кому?
Вона — до Тебе шлях. Тому
Перед Твоїм Її ім'я
В молитві промовляю я:
«О Любове і Боже мій,
Що Дарителем Щастя є,
У служінні життю займіть
Ви це вічне іство моє —
Харе* Кришна** Харе Кришна
Кришна Кришна Харе Харе
Харе Рама*** Харе Рама
Рама Рама Харе Харе».
______________________________________
* Харе (санскрит) — о Божа Любове
** Кришна (санскрит) — о Всепривабливий Боже
*** Рама (санскрит) — о Дарителю Щастя
[i]11.09.2020, Чернігів[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888422
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.09.2020
Важке життя виховує людину.
Легке — її розбещує й псує.
Тому нам Бог дає важкі години.
Тому біль, біди й горе в світі є.
Тому сувора і нещадна доля
Є шансом в нас зростити чистоту,
Любов, безстрашність, незалежність, волю.
Людське життя це має за мету.
[i]29.08.2020, Київ[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887289
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.08.2020
Сьогодні Її день (хоч, як на мене, кожний день — Її).
І я сьогодні, як завжди, молюся Богові і Їй.
Вона є сяєво Його очей — Вона Його любов,
Блаженство, мудрість і краса. Без Неї Бог не був би Бог.
Вона — Богиня, попри те, що кажуть всі, що Бог один.
Бо без любові, мудрості й краси Він був би вже не Він.
Він завжди разом з Нею. І насправді всі, хто каже «Бог»,
У будь-якому разі мають на увазі Їх обох.
[i]26.08.2020, Київ[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887050
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.08.2020
Безмежне бачення безмежної краси
Реальності — в очах, що хтивості не містять.
І сприйняття буття таке, що всі часи —
В цій миті вічності, весь простір — в цьому місці,
А саме — в цьому серці, де живе любов.
Любов — це чистота, відсутність егоїзму,
Яким, мов пеленою, був закритий Бог
Від всіх чуттів. Любов цю пелену залізну,
Мов кригу, розтопила. І весна зійшла.
Чуття ожили для прямого сприйняття
Реальності життя, в якій немає зла.
Смак Бога стали відчувати всі чуття.
Солодкий смак блаженства. Кожна річ — коштовність.
Безмежна цінність кожної душі. І Бог
Життя заповнив і всередині, і зовні.
Любов і Бог. Я бачу Їх удвох обох.
[i]11.08.2020, Чернігів[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885628
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.08.2020
[i]Альоні[/i]
Я так тебе люблю — й тому такий щасливий!
Любов — це повне щастя, аж по вінця повне!
Моє життя — це нескінченні щастя зливи!
Моє життя — це нескінченна щастя повінь!
Ти мене любиш — і тому така щаслива!
Це щастя бачачи, я щасливіший вдвічі!
Причина твого щастя — я! Яке ж це диво!
І ця любов, це щастя і це диво — вічні!
Ми любим Бога — і тому такі щасливі!
Любов — це повне щастя, аж по вінця повне!
Тому життя в нас — нескінченні щастя зливи!
Тому життя в нас — нескінченна щастя повінь!
Бог любить нас — Він через це такий щасливий!
Це щастя бачачи, ми щасливіші вдвічі!
Причина Його щастя — ми! Яке ж це диво!
І ця любов, це щастя і це диво — вічні!
[i]10.08.2020, Чернігів[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885534
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.08.2020
Шляхи, дороги, кроки духу. Рух.
Це вічна подорож. Вона цікава.
Вона неспинна, як неспинний дух.
Душа куштує. Досвід — її страва.
Душа куштує здійснення бажань.
Від здійснення одних вона страждає
І зазнає розчарування й жаль,
Сама себе на котрі наражає.
Душа куштує ті чи ті смаки,
Допоки не дістанеться цієї
Любові й волі чистої ріки,
Допоки не почне живитись з неї,
Допоки нею не стає сама.
На цьому пошук щастя закінчився.
Неповноти у серці більш нема.
Дух все знайшов. Усьому він навчився.
Він рухається в щастя повноті
З метою її з кимось розділити.
З різницею лише в смаку й меті
Рух — те, що відбувається щомиті.
[i]02.08.2020, автобус Чернігів-Київ[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885533
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.08.2020
Доки світом правлять гроші, будуть в урядових кабінетах
Лиш бариги й підбарижники. Все буде так до того дня,
Поки їхня ненаситна жадність не зруйнує цю планету,
Якщо не врятують світ любов і безкорисливе дбання.
Гроші правитимуть, доки люди продаються. В цьому справа.
Ну а люди продаватимуться, доки дух свій не звільнять
Із кайданів егоїзму і не усвідомлять своє право
На безмежне, вічне щастя. І все буде так до того дня,
Доки ми не змінимо всі правила гри на шляхетні й чесні,
Доки не навчимося любові та таким смакам її,
Як дбання про інших, доки в нас не стане першим ділом честі
Захист справедливості, краси, природи, жінки і сім'ї.
Справжній чоловік — той, хто спонуканий такими ось смаками.
Через практику духовну він повинен стати отаким.
Лиш такі чоловіки спроможні бути справжніми батьками,
Громадянами, і всім, в житті вони повинні бути ким.
Ніжно викохані, випещені батьком, матір'ю й братами
Як принцеси, як усього світу найкоштовніші скарби
І захищені від негараздів справжнім чоловіком мами
Зродять покоління золотої довгожданої доби.
Саме це, а не машини з ґаджетами потребують люди.
На машини з ґаджетами справді їх і присадило те,
Що купує їхню совість, їхню волю й купувати буде,
Доки їх життя не стане чисте, безкорисливе й просте.
[i]10.03.2020, Чернігів[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867558
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.03.2020
Цей світ є світом шахраїв, ґвалтівників, убивць.
У цьому світі ті, хто має дбати й захищати,
Є джерелом всіх лих. У світі тих, хто загубив
Любов, є сенс лише в одному: їй людей навчати.
Цей світ є світом лиходіїв та нещасних жертв.
З життя в життя вони лише міняються місцями.
Закони карми. Колесо сансари. І уже
Створили люди багатьма минулими життями
Теперішні сюжети всіх подій. В сюжетах цих
Є тільки дві логічні та закономірні ролі.
Сюжетів з лиходіями і жертвами творці —
Ми. Тільки ми самі є ковалі своєї долі.
Із цього зачарованого кола є один
Єдиний вихід. Вихід цей — любов. І що це значить?
Що я щасливий щастям інших, а від їх біди
Страждаю, як від власної. Любов. Любов не бачить
Різниці в цінності свойого щастя й щастя тих,
Хто є навколо неї. Скрізь. І близько. І далеко.
Лише любов, яка є вищий ступень доброти,
Те коло зачароване рве. Назавжди і легко.
[i]09.03.2020, Чернігів[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867401
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.03.2020
Що таке жінка? Жінка — це святе.
Це материнська ніжність. Це все те,
Життя живим і радісним що робить.
Це є любов, яка все в світі родить.
Це мудрої проникливості стан.
Премудра — Василиса, не Іван.
Завжди в усіх казках Іван — дурак.
Народна мудрість свідчить саме так.
І це логічно: мудрість — у любові.
Такі є людства цінності здорові.
Здоровим і щасливим людство буде,
Коли любов в душі своїй розбудить.
Любов — це є батьківство й материнство.
Бо щастя починається з дитинства.
Любов плекає мрію про дитину —
Продовження коханої людини,
Її експансію, її безсмертя.
Тому дитина не повинна вмерти
Раніше за батьків, щоб відчуття
Лишилось в них, що вічним є життя,
Щоб вдячність міцно їх зв'язала з Богом.
Тож щастя є найкращий шлях до Нього.
А не страждання, зречення чи страх.
До Бога — вищої любові — шлях
Йде через успіх, здійснення бажань
В родині і суспільстві. Та на жаль,
Бог і любов не в моді, як і діти.
І люди думають, куди б їх діти.
Бо споживацтво — кредо цього часу.
І ми щасливих бачим тут нечасто.
Щасливими щоб бути, що робити,
Не знають люди. Їх не вчать любити.
Предмет, що має бути головним,
Відсутній. Люди не знайомі з ним.
Тож Восьме Березня — не привід пити,
А привід всім учитися любити.
[i]08.03.2020, Чернігів[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867287
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.03.2020
[i]Альоні[/i]
Не тому з моїх рук ти їси,
Що не можеш поїсти сама.
Я торкаюсь рукою краси
Губ твоїх і з'їжджаю з ума
В чарівливе оце почуття.
І любов ти смакуєш мою.
Ця любов — вічна їжа життя.
Я черпаю з тарілки й даю
Ніжні страви й ласкаві смаки,
Кладучи їх в кохані уста
Рухом серця і рухом руки.
Поділитись любов'ю — мета
Їжі. Їжа — духовний процес.
Це потреба душі — їсти так.
Я годую тебе з рук. І це —
Щастя, Бога і вічності смак.
[i]07.03.2020, Чернігів[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867216
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.03.2020
Люди є небезпечні й не варті довіри,
Та потрібно навчитися жити між них.
Хоч не здатні вони бути в злагоді й мирі,
Маєм якось ми не допускати війни.
Маєм ми їх любити не за щось, а попри.
Це усе і є мудрість. Здобути її
Неможливо, утекши в пустелі і гори,
Неможливо, сховавшися в монастирі.
[i]06.03.2020, Київ[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867120
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.03.2020
«Убий товариша. На камеру. І виклади в Тікток.
Мільйон переглядів зірвеш. Цей челендж зараз наймодніший».
І убивають. Сміючись. Такого, крім людей, ніхто
З живих істот не робить. І з людьми так не було раніше.
Мільйон переглядів. В товариша поламаний хребет.
Відбитий мозок. А ще мить тому він щиро посміхався.
Тебе посадять. І його батьки не вибачать тебе.
Таке дно, до якого гомо сапієнс дорозвивався.
[i]05.03.2020, Київ[/i]
https://youtu.be/q6VTckyMAZQ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866957
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.03.2020
Що є мистецтво? Хто такий митець?
Чим є повітря чисте для легенів,
Тим самим є мистецтво для сердець.
Ну а митець — краси й любові геній.
Мистецтво — це природно, так, як Бог,
Як сонце, як веселка, як усмішка,
Якщо у ньому втілена любов.
Тож збірка віршів є священна книжка.
[i]28.02.2020, Чернігів[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866356
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.02.2020
Світ любові такий. Це властивість його.
Вічно здійснює він серця вічні бажання.
Повнота, глибина, якість щастя мого
Повсякчасно ростуть, щирі, вдячні, не жадні.
Повсякчасно дива зустрічають мене.
Повсякчасно мене відкриття зустрічають.
І неправда, що все з плином часу мине.
Ні. Минуть тільки залишки дуру й печалі.
[i]24.02.2020, Чернігів[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865905
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.02.2020
[i] Переклад з турецької мови
вірша Орхана Велі Каника[/i]
Де таке ви наслухались?! Де?!
Кажуть, втюрився я в Феріде?!
Хто?! Хто бачив своїми очима,
Що, мовляв, незнайому дівчину
Я за ногу помацав в трамваї?!
Що було справді, я тільки знаю!!!
Серед білого дня на алеї
Цілував, кажуть, губи я Лейлі?!
Хтось в човні нас застукав з Есен?!
Мамо, тату, це наклепи все!!!
[i]22.02.2020, Чернігів[/i]
https://youtu.be/Z6D-d1hyCxk
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865777
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.02.2020
— Як може бути це, принцесо?
Я свідок дивного процесу.
Ти виглядаєш все гарніш
Щоразу, ніж колись раніш.
І так вже поспіль шостий рік.
Що за казковий оберіг
Від в'янення у тебе є?
Прекрасне личенько твоє
Без косметичного втручання
Стає все кращим. Чи кохання —
Це справді еліксир краси?!
Ним дихаєш, його їси,
У ньому плаваєш і спиш.
І виглядаєш все гарніш.
Фігурка — дівчинки-студентки,
На Місс Усесвіт претендентки.
Очей ніяк не відвести.
Казкове чудо, диво ти.
— Коханий, твої очі бачать
Мене любові зором, наче
Сама краса живе у них.
Причина подивів твоїх
Лише в твоєму сприйнятті,
А не в реальному житті.
— Ні. Це не правда. Я не марю.
Мій зір не покривають хмари
Ані рожеві, ані сірі
Нітрохи, ні в найменшій мірі.
І бачу я цим зором ясним:
Життя немислимо прекрасне.
[i]17.02.2020, Чернігів[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865130
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.02.2020
[i]Альоні[/i]
Вічна принцесо серця мойого,
Крапле краси обителі Бога,
Зв'язана вічними узами з Ним,
Мов вітерець з ароматом весни,
Мій вітерцю коханий, ніяк
Геть не обмежена воля твоя
З'єднує завжди тебе з вічним домом.
Навіть в години, коли біль, утома,
Лютий, жорстокий, нещадний недуг
Ніби хопають у кліщі твій дух,
Ти не втрачаєш справді нічого,
Вічна принцесо серця мойого!
[i]16.02.2020, Чернігів[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865071
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.02.2020
[i]Альоні[/i]
Чорні очі. Чорні брови. Золоте волосся.
Досконалі довгі ноги. І тендітний стан.
Я б, якби мені тебе зустріти довелося
В ті твої зіркові роки, божевільним став.
Якби я побачив танець тої танцюристки,
Від якого неможливо відвести очей,
Її личенька прекрасні, чарівливі риси,
Її усмішку та рухи її рук, плечей
І почув би її голос, її сміх чудовий,
Я від захвату, напевно, просто би помер.
До видовища такого я не був готовий.
І тому Бог переніс цю зустріч на тепер.
[i]10.02.2020, Київ[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864371
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.02.2020
[i]Даші Полозок[/i]
Хай очі ці, що схожі на смарагди
З оцими промінцями золотими,
Нехай ніколи не зазнають зради.
Хай той, хто милуватиметься ними,
Тебе кохає й пестить вічно й вірно,
Щасливий від дбання про щастя їх,
Про те, щоб завжди з них струмило мирне,
Захищене ним сяйво і щоб з них
Лились лиш сльози радості й любові
І геть ніколи — горя і журби.
Хай береже він очі ці чудові
Як найкоштовніші свої скарби.
[i]05.02.2020, Київ[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863792
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.02.2020
Вмираюча країна наша має шанс не вмерти.
Єдиний шанс цей — ті, хто не бояться втрат і смерті,
Ті, хто у світі не шукають вигоди собі,
Хто мудрі, незалежні і незламні в боротьбі,
Яка спонукана одним — любов'ю до людей,
А не прихильністю до штучних принципів, ідей,
Не заздрістю, не марнославством, не користолюбством.
Таких осіб є незначний лише відсоток людства.
Саме вони є сіль землі. А ті, хто не такі,
Ті, хто не дуже мудрі, хто залежні і слабкі,
Підтримкою хай стануть цій благословенній силі,
Що зібралася в Русі Нових Сил Саакашвілі.
[i]31.01.2020, Київ[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863144
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.01.2020
Наче кошеняточка пухнасті,
У дитячому своєму щасті
Ви грайливо, безтурботно милі
Завдяки всепереможній силі
Рідної землі, що чарівна.
Вас любов'ю зрощує вона.
У дитинстві кожна мить — це диво!
Тож ростіть свободно і сміливо!
Хлопченятка любі, хай з вас кожен
Чоловіком справжнім стати зможе
І про рідну землю буде дбати,
Як дорослий син про рідну мати!
[i]27.01.2020, Чернігів[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862720
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.01.2020
Мій малесенький коханий богатир,
Мій майбутній захисник і опікун,
Я — твоя земля, де народився ти.
Ось співаю пісню, чуєш ти яку.
Мій малесенький коханий богатир,
Мій майбутній захисник і опікун,
Я — земля краси, любові й доброти.
Тож візьми у мене й ти цього смаку.
Набирайся сили, розуму й здоров'я
Від лісів і луків. Це — моя природа.
Всі мої багатства, всю красу з любов'ю
Я дарую щедро й радісно народу.
Це — твоє багатство. Це — твоя скарбниця.
Кришталеві води. Поклади бурштину.
Колоски пшениці. Ягідки суниці.
Все це є коштовне. Все це — Україна.
Я — земля краси, любові й доброти.
Тож візьми у мене й ти цього смаку,
Мій малесенький коханий богатир,
Мій майбутній захисник і опікун.
Я — твоя земля, де народився ти.
Ось співаю пісню, чуєш ти яку,
Мій малесенький коханий богатир,
Мій майбутній захисник і опікун.
[i]26.01.2020, Чернігів[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862639
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.01.2020
Любов — це концентрація бажань своїх
На досяганні щастя тих, кого ми любим,
Коли мета всіх рухів серця — щастя їх.
Всі чарівні дива любов'ю роблять люди.
Життя того, хто любить, складене із див.
Воно живеться за законами любові.
Той, хто любов в своєму серці розбудив,
Став фахівцем у світу щастя побудові.
[i]18.01.2020, Чернігів[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861728
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.01.2020
З напрямку на хитрість, жадність і тому подібне
В напрямку на безкорисливість і мудрість чисту
Хід історії країни повернути здібні
Не мисливці за грошима, а ідеалісти.
Люди ці не утопісти. Ні. Практичні дуже.
Все прекрасне в цьому світі створене лиш ними.
Вільні та самодостатні, ці щасливі душі —
Ті, кого життя і доля вповноважать нині
На жадані кожним серцем кардинальні зміни
Від цинізму й егоїзму як основ держави,
Що подібні на смертельну ракову пухлину,
Що ведуть країну в прірву, що токсично ржаві,
До смаку дбання про інших — до смаку любові,
Що суспільство перетворить із шакалів зграї
На сім'ю людей з братерством у її основі,
І життя, що стало пеклом, зробить справжнім раєм.
15.01.2020, Київ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861371
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.01.2020
Я не від світу цього геть. Я нетутешній зовсім.
І власної цікавості нема у мене тут.
У вас усе тут шкереберть, у вас безладдя й осінь.
А в вимірі, де я живу, лиш зливи щастя йдуть.
Щасливий завжди прагне там якесь добро робити,
Де бачить біди, горе, сум нещасних душ живих.
Я нетутешній, але вас не можу не любити
І не трудитись, щоб були щасливими і ви.
[i]05.01.2020, Київ[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860326
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.01.2020
Минув ще один гарний рік. Чим він прекрасний?
Тим, що його прожив я так же само гідно,
Як попередні. І нехай мені не ясно,
Що буде далі, і нехай мені не видно,
Наскільки ми наблизилися до мети —
До України, що їй врешті все вдалось, —
Моє шалене щастя є до неї йти
З Саакашвілі, з РНС і з Богом. Ось.
[i]31.12.2019, автобус Київ-Чернігів[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859859
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.12.2019
Опікуватися красою в цьому світі,
А в світі вічної гармонії й любові
Красою бути, кращою за райські квіти,
За будь-які красоти всесвіту чудові, —
Призначення душі, її природа чиста,
Її любові й щастя сяюча природа.
Життя заради здобуття оцього змісту
Через процеси звільнення, через свободу,
Через очищення, через зв'язок прямий
Із Богом, з наддостатком щастя, з повнотою,
Тобто з усім, чого одвічно прагнем ми,
Життя, яке натхненне вищою метою
І сповнене щомиті здійсненням бажань,
Первісних мрій душі, коли одвічна спрага
Її знаходить шукане, коли межа
Між тим, на що душа законне має право
У стані чистоти, і тим, що з нею є,
Бар'єр між бажаним і дійсним геть зникає,
Коли служіння світу робим ми своє,
Бо це — наш смак природний, і коли ми маєм
Самодостатню безкорисливість, — це все
Є шуканим тим самим напрямком прогресу
Цивілізації, що мир всім принесе,
До злагоди зведе всі людські інтереси.
Саме для цього Богом створена родина.
Саме для цього Богом створена держава.
Саме для цього Богом створена людина.
Просвітлення — її обов'язок і право.
[i]24.12.2019, Київ[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859056
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.12.2019
Уранці цього дня я думаю про Вас,
Втім, як і кожен день уже п'ятнадцять років,
В молитві Богу, що вона в ранковий час
Тихесенько струмить з джерел душі глибоких.
У світі геть ніщо не робиться само.
З чола країни хтось конкретний має стерти
Нещасть, негод, невдач, неуспіхів клеймо,
Підняти врешті-решт країну з ложа смерті.
У світі геть ніщо не робиться само.
Щось робить певний хтось, хто це зробити здатен,
Коли є певний збіг обставин і умов.
І здійснюється все в конкретні, певні дати.
Ви є особа ця. І час цей вже невдовзі.
Це доля. І вона уже сценарій пише.
Хоч зазвичай вона писати звикла в прозі,
Щоб написати це, їй знадобляться вірші.
21.12.2019, Київ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858663
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.12.2019
Поет — пророк культури. Його роль,
Природна місія — вносити світло,
Повітря й незаплямлене добро
У темну духоту людського світу.
Культура... Що це? Визначення є
В підручниках, з якими я не згоден.
Служити їй — призначення моє.
І я служу. І обіцяю: згодом
Культура зійде в серці та житті
Мого великострадного народу.
Мов сонце, має врешті-решт зійти
Її прекрасна і свята природа.
Культура — чиста етика добра.
Культура — чиста етика любові.
Її відсутність — це в душі діра,
Через яку, мов з серця втрата крові,
Стається втрата щастя. І все зло
Панує завдяки культури браку,
Перетворивши світ в своє кубло,
Все нищачи, мов метастази раку.
Культуро чесності і доброти,
Шляхетності, безстрашності, свободи,
Я все зроблю, щоб тільки стала ти
Навіки якістю мого народу.
[i]18.12.2019, Київ[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858440
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.12.2019
Заціловані одне одним,
Вдячні Богу, щасливі вкрай
Чистим щастям, простим, природним.
Наша дійсність — це вічний рай.
Ні. Не рай. Набагато вище.
Мій читачу, збагни її,
Взявши в серце своє ці вірші,
Взявши в руки книжки мої.
[i]16.12.2019, Чернігів[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858164
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.12.2019
[i]Альоні[/i]
Я зліплений із грязі та багнюки.
А ти — із пелюсток. Це дійсно так.
Тобі це часом спричиняє муки.
Бо ти — метелик ніжний, а я — танк.
Танк і метелик. Дуже дивна пара.
Танк і метелик. Що це таке є?
Мабуть, я — твоє лихо, твоя кара.
Ти ж — нагорода, щастя ти моє.
Жахіття бути нечутливим танком,
Який тебе засмучує. Ганьба.
Ти знов всю ніч проплакала до ранку.
Це є однісінька моя журба.
А також це — найголовніший виклик
Мені від Бога, долі і життя.
Броньованість, я до якої звиклий,
Не ранитиме більш твої чуття.
Саме за це молюсь я безустанку.
Не кривдити щоб дівчинку мою,
Я стану ніжним і уважним танком.
Я маю стати. Я уже стаю.
[i]09.12.2019, Київ[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857440
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.12.2019
Він — на всі молитви українців та відповідь Бога,
Що наразі збагнути, на жаль, ще не здатні її ми.
Безкорисливе серце його прагне тільки одного:
Щастя, волі, добробуту Грузії і України.
Він — мудрець. Він — людина найвищого рівня моралі.
Ні від кого геть та ні від чого ніяк не залежний.
Він є шанс України, який в неї ще не украли,
Шанс на успіх, на щастя і на перспективи безмежні.
Він безстрашний, мов лев. І дбайливий та добрий, мов мати.
Його серце — живий океан до людей співчуття.
Його справі хоч якось, хоч трошечки допомагати
Є найбільшою радістю всього мойого життя.
[i]07.12.2019, Чернігів[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857178
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.12.2019
Радіка. Перлиночка громади пастухів.
Просто дівчинка. Просте село. Корови. Хати.
Річка. Луки. Віковічний ліс. І спів птахів,
Бджіл, джмелів, людей, струмочків. Жити — це співати.
Жити значить танцювати. З приводу і без.
Привід завжди є насправді: радість і здоров'я,
Молодість, завзяття, сила і блакить небес
Та краса й натхнення разом з щастям і любов'ю.
Ґовінд. Парубок-пастух з сусіднього села.
Любить Радіку з дитинства майже так же сильно,
Як вона його. І далі з цього джерела,
Із любові їх, що вічна, чиста, вірна й вільна,
Всі світи беруть початок. Отже місце це,
Це село, цей ліс, ця річка, ця зелена лука
Є усього існування вічний епіцентр.
І причина всіх нещасть і вад — це з ним розлука.
Стародавньої легенди твердження такі.
Радіка і Ґовінд — вічне джерело любові.
Та здаються нерозумними ті диваки,
Що думки ці поділяють антинаукові.
Тридцять років я займаюсь йогою, яка
Розвиває всі найкращі якості людини
І таку свідомість, що є чиста і тонка,
Інтегруючи докупи всі її частини.
І очима духу бачу я це джерело
Вічного життя, натхнення, щастя і любові.
І хоч як це дивовижно б чути не було,
Я живу в тій чистій, вічній дійсності казковій.
Радіка і Ґовінд — зовсім не прадавній міф.
Радіка і Ґовінд — дійсність. Вища. Наукова.
Бо на практиці реальний маєм досвід ми,
Що зв'язок із ними — щастя і життя основа.
Надтекучість — наша якість в вічному житті,
Чистоти безпосередній наслідок чудовий.
І в цій надтекучості, в цій повній чистоті
Не існує геть нічого більше, крім любові.
Ця любов, ця доброта не створює тертя.
Отже вічні двигуни реальні і можливі.
Вічні двигуни — це ми. І вічного життя
Таємницю осягнути кожному важливо.
Як у вільного перетворитись із раба?
Мають витиснутись струмом чистоти й любові
Заздрісність, корисливість, брехливість і злоба.
І тоді посядуть в серці Радіка і Ґовінд.
Їх споконвіку обговорювали всі.
З початку часу і до скінчення часів,
А також навіть поза простором і часом
Нікого більш не обговорюють так часто.
Всі кажуть різне — згідно з власним одкровенням.
Існують дуже різні свідчення численні.
Існують ті, хто каже, що вони — не пара,
Що він — бешкетник, волоцюга і бездара,
А що вона — старанна, вміла, працьовита
Та у мистецтвах майже всіх талановита,
Що він її ніяк нітрошечки не вартий.
Але є й ті, хто розуміє його жарти,
Хто поверхово так про нього не судачить,
Хто в його витівках, в його пустотах бачить
Яскравий гумор і невинне джерело
Веселощів та сміху, знаючи, що зло
І невідповідальність геть не притаманні
Йому і що знаходяться в якійсь омані
Ті, хто його засуджують. А є й такі,
Хто ставиться до їх любові навпаки:
Зробивши Ґовінда об'єктом поклоніння,
Б'ють чолами задля його благословіння,
А Радіка при чому тут, не розуміють.
Всі бачать тільки те, що бачити уміють.
Усі релігії ведуть до них, говорять.
Мабуть, ведуть. Але приводять лиш до горя.
До щастя справді нас приводить бакті-йога.
Бо щастя — чистота й любов, і більш нічого.
Любов і щастя — це не різне, це одне,
Це Радіка. Тож Радіка, любов і щастя —
Синоніми, що означають провідне,
Природне явище життя, яке не вкрасти,
Не знищити і не пошкодити ніяк.
Кожнісінька душа — поширення маленьке
Її. Кожнісінька душа. І ти. І я.
Її обитель — спільна батьківщина-ненька
Всіх душ. Одвічна. І одна. Одна на всіх.
Але покрив нас — чисті душі — шар омани
З якихось давніх незапам'ятних часів,
Свідомість нашу закував в міцні кайдани
Ілюзії. Ілюзія ця — егоїзм.
Він відокремив нас від щастя і любові,
Від Радіки. Він просто заслонив її,
Як хмари сонце. Але Радіка і Ґовінд,
Мов сонце, світять нам крізь шар зловісних хмар,
Хмар безума, хмар сліпоти, хмар егоїзму,
Крізь непроглядний, крізь густий, потужний шар,
Міцний, шар броньового начебто заліза.
І мантра, складена з їх сяючих імен,
Цей шар руйнує й знов пов'язує нас з ними.
Змовкає безум. А те, що було німе, —
Те мудре бачення реальності — віднині
Нам відкриває необмежене нічим
Життя, в якому є ми, Радіка і Ґовінд,
Де для нездійснення бажань нема причин,
Де вічно сповнене все щастя і любові.
Із щастя і любові складені тіла —
Духовні, чисті, досконалі наші форми.
Краса їх довгий час покритою була
І схованою. Ця краса — їх вічна норма.
Краса матеріальних тіл — це їх краса,
Що трохи пробивається крізь оболонки.
В тілах духовних ми літаєм в небеса.
Нема більш покриття. Немає більше блоків.
Немає більш пухлини з м'яса та костей.
Духовні лиш тіла по-справжньому здорові.
Духовне щастя необмежено росте.
Ми стаємо такі ж, як Радіка і Ґовінд,
Такі ж прекрасні, чисті, вільні, як вони.
І кожне наше почуття стає, як пісня.
Життя до звільнення — це моторошні сни,
І нам самим, і геть нікому не корисні.
Такий закон життя: нас звільнює любов.
Це — перший із природних головних законів.
Ми маєм вибір: скористатись ним, або
Штовхати весь цей світ до пекельних агоній.
Я люблю їх обох.
«Чому?» — думають люди.
Я люблю його, бо
Його Радіка любить.
А також через те,
Що він вічний мій друг,
Що все в світі святе —
Дар його щедрих рук.
Я люблю все, що він
Робить так чарівливо,
Коли дбає один
Про весь всесвіт пестливо.
Я так хочу його
Знати краще і ближче!
Він — у центрі мого
Зору. Він мене кличе
Своїм чистим буттям
У чудовий свій простір.
І до нього чуття
Мої тягнуться просто.
Ну а Радіку... Як?..
Як її не любити?..
Коли райдугу я
Бачу, зорі і квіти,
Доброту і любов,
Даль краси неземної —
Це Богиня і Бог
Розмовляють зі мною.
[i]30.11-10.12.2019, Чернігів-Київ[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856934
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.12.2019
Це світ мілких, дрібних, корисливих людей,
Які цілком достойні всі своєї долі,
Хоч лицарі шляхетні серед них будь-де
Народжуються теж у цій брудній юдолі.
Ці лицарі — відсоток дуже незначний
Населення, яке псує цей світ все більше.
Цей світ не канув в прірву тільки через них.
І тільки їм свої присвячую я вірші.
І тільки поруч з ними хочу бути я,
Бо тільки лиш вони не викликають жалю.
У цьому світі є один лиш сенс життя —
Робити тут можливе все добро і далі
В світ лицарів, обитель Бога, вічний світ,
Світ безкорисливості, чистоти й любові,
З собою взявши якості душі та звіт,
Відправитися бути завжди наготові.
Я так люблю його — наш вічний, справжній дім,
Який я бачу у хвилини одкровення,
І хочу сповнити цей світ хоч трошки їм —
Його смаком дбання, служіння і натхнення!
[i]28.11.2019, Київ[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856242
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.11.2019
Те, що добро завжди перемагає зло,
В людей звичайно викликає певний сумнів.
Бо в їхньому житті такого не було.
Було все навпаки. Я розумію сум їх.
Але лише добро насправді править всім.
Добро злу геть не поступається ніколи.
Ви не погодитеся з твердженням моїм.
Проте я бачу це правління скрізь навколо
Як мовчазний та животворний сік життя,
Як пульс любові в цім соку, незримий оком.
Такою справжня дійсність є для сприйняття,
Яке завжди пульсує в унісон з цим соком.
[i]25.11.2019, Київ[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855919
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.11.2019
Щоб не спокушала вас краса дівоча,
Не веліть вдягати дівчин в паранджу,
А втупіть додолу ваші хтиві очі
І окресліть власній хтивості межу.
[i]23.11.2019, Чернігів[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855647
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.11.2019
Нудьга за Богом. Гостра і болюча.
Релігія її не втішить геть.
Нудьга за Богом кожну душу мучить,
А не минущі лиха, біди й смерть.
Одвічна і конституціональна
Потреба духу — бути поруч з Ним.
Природа духу є універсальна:
Повинен бути кожен дух одним
З Його життя учасників і свідків,
Так само, як Він нашого життя
Є свідком і учасником. Ось звідки,
Він є доступним нашим почуттям.
Нудьга душі — це гострий біль розлуки
З Його життям, це є нудьга за Ним.
Розлука з Богом є нестерпна мука.
Життя Любові й Бога, де Вони —
Не щось розлите в світі, а особи,
Є вічним домом кожної душі.
І вічний дім цей замінити спроби
На інше, на якісь доми чужі —
Заняття марне всіх у світі цьому,
Даремна і порожня метушня.
Колись я врешті повернусь додому.
Діяльність кожного мойого дня
Йде з цього надприродного натхнення.
Жага за Богом, ця нудьга за Ним
Мені дарує Божі одкровення,
Що мудрість і любов несуть вони.
Ми — риби, вийняті з води, в цім світі.
Компенсувати рибі брак води
Є неможливим. Отже Божі діти
В розлуці з Богом мучаться завжди,
Допоки не повернуться додому
І вічне місце не займуть своє.
Народження і смерті в світі цьому —
Це мудрості й любові школа є.
Любов і мудрість відкривають очі
Душі на дійсність. Ясно їй стає
Чого вона насправді вічно хоче.
Всвідомлюючи прагнення своє,
Вона природно не страждає більше
Від будь-яких тутешніх бід і лих.
Нудьга за Богом. І нічого більше
Не тьмарить в цьому світі днів моїх.
[i]23.11.2019, Чернігів[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855646
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.11.2019
Що є життя? Це школа, це майстерня
Для духу трансформації й навчання.
І всі життєві виклики, всі терни —
Не випадковості, не кара, а завдання.
Призначення трагедій, лих і крахів —
Нас, мов коштовний камінь, шліфувати,
Звільняти нас від слабкостей і страхів,
А не ще більше їх нам додавати.
Хто відає, що він — душа безсмертна,
Що тіло — це не він, а засіб тільки,
На певний термін виданий, той вперто
Щасливий, лих хай буде скрізь хоч скільки,
Щасливий незалежно від обставин,
Щасливий через те, що щастя — просто
Його природа, та, яка не ставить
Умов, вимог життю для свого росту.
Того, хто відає, що смерть, хвороби
Є тим, що відбувається лиш з тілом,
А він є дух, все тільки сильним робить,
Бо те, що не вбиває, дарить силу,
А дух ні вбити, ані зіпсувати
Ні за яких обставин не можливо.
Він повсякчас продовжує ставати
Все більше незалежним і щасливим.
[i]21.11.2019, Київ[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855392
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.11.2019
Прокинувшись, душі розплющують очі
І щастя вдихають в легені свої...
Богиня Любов... Ми — її вічний почет...
І Бог... Він є вічний коханий її...
Богиня Любов, Бог... І ми оживаєм.
І вічно живем ми реальність оцю,
Де кожна клітиночка наша співає,
Де кожна клітиночка наша танцює...
Суворі закони матерії з їхнім
Обмеженим, скнарим порядком речей
Керують людьми, доки жадність в них стихне,
Корисливість доки спаде з їх очей,
Допоки в них егоїстичність і хтивість
Розтане під променем сонця Любові,
Допоки в них зникне злоба та брехливість,
Допоки вони стануть духом здорові.
Вони ніби прагнуть до щастя і волі.
Але результат їхніх дій протилежний:
Не збільшення щастя, а збільшення болю.
Стають вони все більш слабкі та залежні.
Розвинення мудрості — перша потреба
Людей і суспільства. Просвітлений розум.
Мету цю поставити чітко їм треба.
Бо люди життю є найбільша загроза.
Бо їхня немудрість — це їхня в'язниця,
Кайдани, які забирають в них сили.
Між злом і добром геть не бачать різницю.
Їх зір непроглядна омана покрила...
Прокинувшись, душі розплющують очі
І щастя вдихають в легені свої...
Богиня Любов... Ми — її вічний почет...
І Бог... Він є вічний коханий її...
Богиня Любов, Бог... І ми оживаєм.
І вічно живем ми реальність оцю,
Де кожна клітиночка наша співає,
Де кожна клітиночка наша танцює...
[i]18.11.2019, Київ[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855112
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.11.2019
Безсонна ніч з осмисленням життя.
Нові, незнані досі відкриття.
Любов заповнила в житті усі місця.
І бачу Бога я в усіх серцях,
Потенціал всіх душ під мертвим шаром,
Що сплять вони, піддавшись чорним чарам,
Добро під шаром зла, красу під брудом
В усіх живих істотах, скрізь і всюди.
Під шаром тьми я бачу ясне світло,
Прекрасні квіти, що ще не розквітли,
Що поки навіть ще не проросли.
Їх летаргійний сон та їхні сни —
Стан кожної душі і України
В цю переламну, значущу годину.
Дивлюсь в майбутнє, чисте і прозоре:
Красуню сплячу, сховану від зору
Під шаром амнезії, забуття,
Цілує вічний принц її життя,
Її коханий і спаситель, Бог.
І п'є вона легенями любов,
Повітря чисте і живлюще мов.
Вся темрява, неначе крига, тане.
Те щастя, духу що одвічно дане,
Загоює старі глибокі рани.
Неначе ланцюги важкі й кайдани,
З красунечки спадають чорні чари.
І все минуле, мов нічні кошмари
З приходом дня, йде в вічне небуття.
Для цього я живу своє життя.
[i]14.11.2019, Київ[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854711
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.11.2019
Коли бачу тебе, радію.
І так хочу я, щоб здійснились
Твої мрії всі і надії,
Щоб ніколи не припинились
Твої успіхи, щоб любові
Було в тебе на повні груди,
Щоб з тобою були чудові,
Добрі, справжні, шляхетні люди.
[i]08.11.2019, Чернігів[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854065
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.11.2019
Краса — коханого об'єкта вічна якість.
Саме тому краса є з вічністю зв'язок.
У серці, де живе краса, панує м'якість,
І в ньому вічно мешкають Любов і Бог.
Краса наповнює натхненням ніжним все.
І навіть згадка, навіть думка про красу
Ті щастя, захват і захоплення несе,
Які ніколи не стирає плин часу.
Я з божеством краси навіки одруживсь.
З життя в життя ми вічно нерозлучні з нею.
Тому хоч де, хоч як і хоч коли б я жив,
Світ сповнений краси коханої моєї.
[i]07.11.2019, Київ[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853943
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.11.2019
[i]Альоні[/i]
Чим більш я думаю про Бога,
Тим більш я думаю про тебе.
Ти з Його почту чарівного
Зійшла сюди, мов зірка з неба.
Звук голосу твойого кожний
І кожний рух твойого тіла
Його світ втілює і може
Мій світ живити, мов світило.
Ти — найживіша і найближча
Його для мене представниця.
Твоя краса до Нього кличе,
Моя кохана чарівнице.
[i]05.11.2019, Київ[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853796
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.11.2019
Хоча Вони — Любов і Бог — є існування центр,
Життя Їх не відмінне геть від нашого життя.
І справді всі бажання Їх — бажання наші це.
І справді Їхні почуття є наші почуття.
А Їхня доля на чолі написана у нас.
В нас нічогісінько нема окремого від Них.
Не відділяють нас від Них ні простір і ні час,
Від Них нас відділяють лиш ілюзія і сни.
Процес, що повертає нас в реальність, є процес
Не досягання, а процес пробудження від снів.
І може в будь-який момент раптово статись це.
Ми вічно мали й маєм все, щоб бути з Нею й з Ним.
Розототожнення себе від хибних почуттів,
Бажань, пов'язаних зі сном, і ілюзорних ролей
Дає можливість грати нам ще краще ролі ті,
Знаходячися поза їх та їхні страсті й болі.
Не досягнути штучно нам оцей жаданий стан,
Бо імітація його приводить лиш до краху.
Духовна практика, що є природна і проста,
До цього стану нас веде з ілюзії та страху.
[i]29.10.2019, Київ[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852977
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.10.2019
Щастя тих, кого люблю я, — ціль життя мого.
А люблю я в різній мірі всіх у світі. Отже
Моє власне щастя — в спробах досягти цього,
У вкладанні в це усього, що я вкласти можу.
Жити так є досконалим способом життя.
Та потрібно вдосконалювати досконалість,
Роблячи чутливішими всі свої чуття.
Бо служіння щастю інших — це тонка діяльність.
Цим процесом рухає любов. Вона дає
Звільнення від егоїзму — базову платформу
Для просвітлення. Але просвітлення моє
Має сформуватись в ніжну і чутливу форму.
Безкорисливість, свобода в мене є. Але
Це не все, що треба. Бо просвітлений незграба —
Явище не дуже добре, хоч уже й не зле.
Тож незграбою я бути більш не маю права.
[i]25.10.2019, Київ[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852567
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.10.2019
Це відчуття себе смиренним, мов трава,
Яка росте на стежці під ногами
І на яку ступає дітвора,
Тварини та якісь дядьки і дами,
Не має що претензій геть до них,
А підіймається з-під ніг їх знову й знову,
На них не бачачи ніякої вини,
Є необхідний стан, є та основа,
Духовна практика вся наша без якої
Не дасть плодів, а буде просто грою.
[i]17.10.2019, Київ[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851741
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.10.2019
Смирення — ключ до перемоги.
Воно долає всі дороги.
Смирення — це могутня сила,
Фундаментальна і красива.
Воно будує все. З нічого.
Воно дає зв'язок із Богом
І доступ до Його скарбів.
І перетворює рабів
В людей просвітлених та вільних,
Щасливих, мудрих, добрих, сильних.
[i]17.10.2019, Київ[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851740
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.10.2019
Уважність — стан, в якому серце ввімкнене цілком.
Уважність щодо Бога й щодо кожної істоти —
Процес, що сповнює любові й доброти смаком
Душі глибини. Це її є головна робота.
[i]15.10.2019, Київ[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851530
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.10.2019
Бог геть нікого і ніколи не судив.
Неправду кажуть, ніби Він карає нас.
Бог без претензій любить кожного завжди.
А судить і карає винних вічний час.
[i]07.10.2019, Київ[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850727
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.10.2019
[i]Богові[/i]
Твої дива цілком закономірні,
Невигадані, справжні, непримарні,
Та разом з цим настільки неймовірні,
Настільки чарівні, настільки гарні,
Настільки дивовижні і чудові,
Наскільки серце сповнене любові!
[i]07.10.2019, Київ[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850713
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.10.2019
Жовтий жовтень. Пожовклі гаї.
Кольори у краси так мінливі!
Та незмінна є сутність її.
І тому ми незмінно щасливі.
[i]05.10.2019, Чернігів[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850443
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.10.2019
[i]Альоні[/i]
Невиліковно смертні, кохана, земні тіла.
Прийде день, і твоє бездиханне спалю, мов свічку.
Хтось немудрий зітхне: «Як прекрасна вона була!»
Я йому відповім: «Не була — є і буде вічно».
Повернутись додому ти хочеш до того, ніж
Бог туди забере мене. Отже так і буде.
За бажанням своїм ти залишиш цей світ раніш.
Та від мене, мій ангеле, ти не підеш нікуди.
Бо у вічності мешкаю я одночасно з тим,
Що живу на землі, щоб свою закінчити місію.
Моя дівчинко, будеш ще ближче до мене ти
У обителі нашого щастя, у Божій висі.
[i]22.09.2019, Чернігів[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849023
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.09.2019
[i]Альоні[/i]
Ти є щастя моє, що стає більше й більше щороку.
Ти — краса, що не в'яне від плину часу і хвороб.
Ти — бездонні глибини мої, ти — мій простір широкий.
Ти — мені Богом даний любові коштовний урок.
Ти є пісня життя, чарівна, нескінченна і ніжна,
Його соку живлющий, тонкий, медяний аромат,
Що стає все солодше й солодше щодня і щотижня.
Ти є вічної юності чистий божествений смак.
[i]16.09.2019, Київ[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848419
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.09.2019
[i]Альоні[/i]
Ти — найуспішніша людина серед всіх
Людей, що є або були у цьому світі.
Ти — досконале втілення бажань своїх,
Які лише любов спроможна зрозуміти,
Бажань зробити дивом все моє життя,
Мене зробити серед всіх найщасливішим,
Зробити так, моє щоб кожне почуття
Було блаженством переповнене найвищим
Від того, що самісінько така ти є:
Настільки кожною клітинкою прекрасна,
Що існування в цьому всесвіті твоє
Мені шалене щастя дарить повсякчасно.
[i]16.08.2019, Київ[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845280
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.08.2019
Дефрагментація життя. Одужання душі.
Любов. Свобода. Мудрість. Безкорисливість. Безстрашнісь.
Розширення краси та щастя верстви й рубежі.
І кожен день новий всіх попередніх днів є кращий.
Стає повнішою щоденно повнота буття.
Щодня стає ціннішою його безмежна цінність.
Щодня все більш блаженства відчувають всі чуття.
І все спонтаннішим стає природний рух до цілі.
[i]16.08.2019, Чернігів[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845232
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.08.2019
[i]Альоні[/i]
Моє життя є вічний безперервний плин.
Бог і любов — природний зміст моїх народжень.
І ти. Фрагменти вічності об'єднані в один
Рух дійсності. Краплина вічності — день кожен.
Тому немає в мене втрат, розчарувань.
Розлуки з Богом і з тобою — тимчасові.
Розлука — вічної любові певна грань,
А не життя без тебе, Бога і любові.
Життя живеться в серці. Вічність саме тут.
І саме тут завжди є Бог, любов і ти.
Стосунки з Богом і з тобою все ростуть
До нескінченної любові повноти.
[i]15.08.2019, Чернігів[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845130
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.08.2019
[i]Альоні[/i]
Ти в захваті від гаю і ріки,
Від гарних місць, де ми гуляємо, від їхньої краси,
Від кольорів природи. Я же — навпаки.
Мене геть не вражають береги ці та ліси.
Бо поруч — ти. І вся ця чарівна краса природи
Є тільки тьмяним, бляклим відблиском твоєї вроди.
[i]14.08.2019, Чернігів[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845003
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.08.2019
[i]Альоні[/i]
Якби не було тебе,
я б тоді про тебе мріяв,
На твоєї краси існування би я
не втрачав надію.
І одного дня би Бог
врешті-решт створив тебе.
Він створив би тебе зі Своїх
зоряних рясних небес,
З різних рис чарівливих найкращих, які
бачив я у інших,
Із танцюючих радісних крапель дощу,
з музики і тиші.
[i]24.07.2019, Київ[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842916
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.07.2019
[i]Альоні[/i]
Не можуть надивитись мої очі
На личенько твоє, на оченята
Та інші твої гарнощі дівочі.
Очам моїм ці дні — жадане свято.
Моїм очам доступна найгарніша
Картина, що у всесвіті буває.
Що є, що може бути кращим інше?
Ніщо. Нічого кращого немає.
Неправда. Є. І я це знаю добре.
Картина краща: як ти танцювала
У юності фламенко й пасодобль.
Я заздрю тим, хто бачив це. Чимало.
Солістка танцювального ансамблю.
Молодшенька. Улюбленка фанатів.
Виконуєш ламбаду, румбу, самбу.
Мені про це лиш довелося знати.
Мені це лиш вві сні ночами сниться.
Я цю красу лиш можу уявити.
А бачили це інші. Ось щасливці,
Що бачили найкраще в цьому світі.
[i]22.07.2019, Чернігів[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842727
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.07.2019
Щодня з багатьма людьми
Я так говорю про нас:
Бійці-вовкодави ми,
Революційний спецназ.
В нас план із чітких ідей
І досвід їх звершень є,
Серця, що люблять людей
Сильніш, ніж життя своє.
І саме оця любов —
Гарантія, що ми ті,
Кого вповноважив Бог
В історію увійти
Творцями жаданих змін.
Тож не упустіть свій шанс!
Дива щоб зробили ми,
Віддайте голос за нас!
[i]16.07.2019, Київ[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842095
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.07.2019
[i]Альоні[/i]
Земне тіло твоє
Тобі біль завдає,
Але справді ти є не це тіло земне.
Строк років земних
Бід, хвороб, війни
Є важким епізодом, що швидко мине.
Ти — безсмертний дух,
Щастя вічний рух.
Ти — блаженством наповнене тіло духовне.
Ототожнись з ним,
А не з цим земним.
Ти — душа, необмежена, вільна, коштовна.
Зацілована.
Замилована.
І закохана ніжно й красиво.
У думках — пісні.
Почуття — міцні.
В кожнім русі — танцююча сила.
Ти така.
Не слабка.
Невразлива, недоторканна тайна.
Тільки Бог
І любов —
Зміст буття твого. Ну і я, звичайно.
[i]14.07.2019, Київ[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841867
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.07.2019
Піднесені думки і почуття,
Просте, хоча і нелегке, життя,
Що вічне, що нема кінця у нього,
І молитви, що зв'язують із Богом,
Приносять вдячне непохитне щастя,
Яке ніхто ніяк нездатний вкрасти.
[i]11.07.2019, Київ[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841564
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.07.2019
Моє життя. На що воно похоже?
Із чим його я порівняти можу?
Воно прекрасне, начебто перлина.
Воно щасливе, начебто дитина.
Воно талановите, здібне, творче.
У нього ясні, чисті, добрі очі.
Воно — мов дівчинка, мов Божа доня,
Яку тримає Він в Своїх долонях.
[i]05.07.2019, Чернігів[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840935
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.07.2019
Я — кандидат в нардепи України,
Один із списку РНС МС.
І читачів моїх значній частині,
Яка до цього має інтерес
І що мені безсуперечно вірить,
Але аполітична і тому
Не знає РНС Саакашвілі
Так, щоб віддати голоси йому,
Я говорю прості слова оці:
«За мене кращі в цьому списку всі».
[i]03.07.2019, Київ[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840734
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.07.2019
Я люблю цих людей. Чесних, добрих, шляхетних і гарних.
Я люблю смак і запах думок їх та їх почуттів.
Можновладних бандитів відправити у буцегарні
І змінити країну — найближча мета в їх житті.
Називають їх скрізь вовкодавами Саакашвілі,
Бо на місію цю історичну від Бога в них є
Повноваження всі, їм складна ця задача по силі,
Вони — шанс, який Бог Україні сьогодні дає.
Я люблю цих людей. Непідкупних, розумних, сміливих.
Більш, ніж будь-кого ще в цьому світі, їх саме люблю.
І тому я такий непохитно й натхненно щасливий,
Що пліч-о-пліч із ними разом спільну справу роблю.
[i]29.06.2019, Київ[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840374
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.06.2019
Мого життя і щастя світ цілком самодостатній.
Це світ любові та краси. Це Бога вічний світ,
Світ радості, де я живу в блаженства чистім стані,
Де відчувають повноту мої чуття живі.
[i]28.06.2019, Київ[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840343
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.06.2019
[i]Денисові Плеханову[/i]
Ти правий, що любов, її відсутність
Або наявність — головний критерій,
Який показує людини сутність.
Любов — найголовніша із матерій.
Але любов — це не слова, а справи.
І справи дійсні, а не показушні.
Тому ти в висновках своїх неправий.
Тому всі висновки твої неслушні.
Ти кажеш: «Зе не любить Україну,
Саакашвілі теж її не любить,
А Порошенко любить». Цю картину
Собі намалював ти, друже любий,
Через свою далекість від любові.
І це була б твоя проблема власна,
Якби не на злочинстві, зраді, крові
Жиріла ПОПина «любов прекрасна»,
Якби ти у війні інформаційній,
Яка народну долю визначає,
Не воював би проти України.
Нікому я цього не пробачаю.
[i]23.06.2019, Київ[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839769
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.06.2019
Якась батьківська ніжність наповнює серце моє,
Коли чую твій голос, коли твоє личенько бачу.
Ти здорова, щаслива, у тебе все добре — це є
Тим, що тішить мене. Я тобі завжди зичу удачі.
Я молюся за тебе. Радію всім серцем за тебе.
І за радість цю, Зайчику, дякую Богові щиро.
В гарний день цей тобі я бажаю усього, що треба
Кожній дівчині: здійснення мрій всіх, любові та миру.
[i]23.06.2019, Київ[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839723
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.06.2019
Це Грузія, зрощена Саакашвілі.
Ніколи уже не нагнути її.
Та путінську мафію недодавили
Там ще. Й через це є проблеми свої.
Це Грузія, зрощена в народовладді.
Вона має досвід успішної долі.
Вона олігархів-запроданців банді
Кінець покладе й захистить свою волю.
[i]21.06.2019, Київ[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839610
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.06.2019
СБУ-шницею більш тебе не називаю,
Називаю я тебе Айшварією Рай.
Нині на Мальдивах, на Шрі-Ланці та в Мумбаі
Топ-фотомодель ти. Молодець! Тож успіх май
Більший, кращий, ніж будь-хто там, бо ти — українка.
Українки — найгарніші. Це відомий факт.
Віолеттонько, твого життя нова сторінка
Буде хай щасливою і чарівною так,
Як сама про це ти мрієш, як сама ти хочеш!
З Днем народження вітаю і бажаю я,
Щоб були завжди у тебе радісними очі
І не сходила з обличчя усмішка твоя!
[i]19.06.2019, Чернігів[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839312
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.06.2019
Народження в цім світі —
Невигідна угода.
Бо не продешевити,
Продаючи свободу,
Любов і щастя вічне
За те, щоби натомість
Оцю егоїстичну
Отримати свідомість,
Звичайно неможливо.
Життю у світі цьому
В нас є альтернатива:
Вернутися додому,
В первісний світ любові,
Просвітлення сягнувши,
І на його основі
Звільнивши наші душі
Із гри в тиранів-жертви,
Яка є віртуальна,
Її як вірус стерти,
Відкривши, що реально
Любов нам притаманна,
Свобода й щастя вічне
І що веде в оману
Усе егоїстичне.
[i]19.06.2019, Чернігів[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839310
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.06.2019
Звільнитись від обов'язків усіх,
Які у цьому світі нас тримають,
Можливо, тільки виконавши їх,
А не від них утікши. Мудрі знають
Про це і роблять якнайкраще все,
Шукаючи не вигоду — свободу.
Просвітлення і звільнення несе
Служіння безкорисливе народу
З любов'ю, самовідданим дбанням,
Служіння друзям, близьким і коханим.
Про Абсолютну Істину знання —
Це не концепції, а серця стани,
В яких реальність поступово нам
Свої найглибші рівні відкриває.
За справжнє справжня платиться ціна.
Халяви у цій справі не буває.
[i]16.06.2019, Київ[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839018
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.06.2019
Танцююча Краса — життя оригінал,
Життя первісний прототип, життя прообраз
І щастя епіцентр, в який я поринав
І поринаю все частіше. Чиста й добра.
Танцююча Краса привідкриває свій
Покрив таємний і мене в свій світ впускає.
Безпосередньо вічно слугувати Їй
Я все шаленіше, нестерпніше жадаю.
Безпосередньо. Це не примха, а це те,
Протиприродним є моє життя без чого.
Бажання це є правомірне і просте.
Усе, що маю, я вкладаю тільки в нього.
Це необхідне і достатнє для життя.
Точно так само, як повітря для легеней.
Ніяких інших прагнень не плекаю я.
Мене штовхають ввись мої духовні гени.
Гидкому каченяткові лише кортить
Злетіти в його вічної природи небо.
Танцююча Краса. Служити кожну мить
Безпосередньо Їй — ось все, мені що треба.
[i]16.06.2019, Київ[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838931
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.06.2019
На сцені танцює фламенко
Кохана принцеса моя
Альона (за ті часи — Лєнка).
І нею милуюся я
Вживу мов, а не на світлині.
Під цокіт її кастаньєт
Всі рухи дівочі невинні
Закохано бачить поет.
[i]11.06.2019, Київ[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838515
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.06.2019
[i]Йоґа стах куру кармані —[/i]
[i]будь у стані йоги і служи народові[/i]
[i]«Баґавад-ґіта»[/i]
Лише один рік участі в війні
І три роки бодань з олігархатом
Подарували цілий віз мені
Випробувань і розуму палату.
Я — будді-йог. Я — мудрості шукач.
Я не шукач здобутків тимчасових.
Я свого серця власного орач
І сіятель там волі і любові,
А також радості і щастя жнець.
Служіння нації у стані йоги
Є шлях всім мати чистоту сердець
І вічні, абсолютні перемоги.
[i]11.06.2019, Київ[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838456
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.06.2019
[i]Богові[/i]
Як не зробити хибний рух?
Добро. Зло. Відрізнити як?
На запах. Серце має нюх.
І нюх цей знає вірний шлях.
Є запах бруду й чистоти.
Є запах правди і брехні.
Нюх серця, Боже, — це є Ти.
Ти — мудрість в мудрих, нюх в мені.
[i]09.06.2019, Київ[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838240
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.06.2019
Хто я у вічному світі Любові?
Доторк води? Подих? Повів повітря?
Або ніяк не означене в слові
Щось непомітне, просте і нехитре?
Вічного танцю Любові і Бога
Я є яка невід'ємна частина?
Чистий, природний процес — бакті-йога —
Входом є в цю таємницю первинну.
[i]05.06.2019, Київ[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837692
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.06.2019
Коли чуття тілесні — чисті і невинні,
Вони з духовними чуттями є одне,
Вони від них ніяк, ні трохи не відмінні,
Вони сприймають вічність, те, що не мине,
Єдиний їхній досвід є смаки любові,
Смаки блаженства в різних виглядах, і все.
Коли в матеріальнім тілі з плоті й крові
Дух чистий, то духовне також тіло це.
Це нам духовна практика подарувала,
Нас повернувши в наш первісний вічний стан,
Очистивши свідомість нашу від завалу
Егоїстичності. Й наш світ духовним став.
[i]04.06.2019, Київ[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837574
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.06.2019
Ти знаєш, що таке краса.
Ти розумієшся в красі.
В твоїх картинах небеса
За плечі обіймають всіх,
Всіх пестить сонячне проміння.
Дівоча юна чистота
Невинний, ніжний і повільний
Танцює вальс прекрасний там.
Краса — це дівчина. Її
Всі люди захищати мають.
Маестро, образи твої
На це яскраво надихають.
[i]02.06.2019, Чернігів[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837357
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.06.2019
[i]Альоні[/i]
Краплі сонечка бризкають ніжно на мене
Крізь березове листя й волосся твоє.
Перше червня. Чернігівське літо зелене
Почалось і вітання свої роздає.
Краплі неба і сонця в твоєму волоссі
Саме так, як в юнацьких снах давніх моїх,
Врешті решт лицезріти мені довелося
Наяву і руками торкатися їх.
[i]01.06.2019, Чернігів[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837286
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.06.2019
[i]Альоні[/i]
Очі карі, ноги довгі,
Стан тендітний і чудовий.
У краси твоєї меж нема.
Зору відвести не можу.
Що ж це робиться?! О Боже!
Смак краси — любові вічний смак.
Чарівлива, ніжна й тиха.
Я до тебе знов приїхав.
Шкода, що лише на пару днів.
Бо я дуже сильно хочу
Завжди бачити ці очі,
Що у всьому всесвіті одні.
[i]01.06.2019, Чернігів[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837251
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.06.2019
Я не маю лідерських якостей.
Та вони мені й не потрібні.
Я отримую стільки радості
У служінні країні рідній,
Безкорисливо допомагаючи
Тим, всі якості є у кого,
Чесним, мужнім, шляхетним, знаючим,
Тим, хто має зв'язок із Богом!
Не потрібно для цього мати
Геть нічого, бо скрізь навколо
Безкорисливо допомагати
Не завадить ніщо ніколи.
Не потрібні для цього статус,
Визнання або повноваження,
Не потрібно ні кимось стати,
Ні справляти на когось враження.
Ми на це завжди маєм право.
І ніхто його не відніме.
Бачиш: хтось робить добру справу —
Приєднайся, будь разом з ними.
[i]30.05.2019, Київ[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836992
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.05.2019
На війні я не думав, що ми переможем.
Знав лише, що я маю зробити усе,
Що залежить від мене, усе, що я можу.
Думав, всі ми загинем. Здавалось так це.
Нас підступний, прекрасно озброєний ворог
Перевищував кількістю й силою так,
Що їх наступом повномасштабним ми в порох
Мали бути розчавлені. І цей масштаб
Апетитів в них був. Але все — в Божій владі.
Молитви наші чув Він. І бачив Він: ми
Відчайдушно рішучі. Для нас був Він радий
Поміняти історії хід і війни.
В боротьбі з олігархами — все точно так же.
Подолати в нас шансів ніяк не було
Те, в якого суди, ЗМІ та гроші на стражі
І всі сили держави, лихе, підле зло.
Але ми відчайдушно боролись. І диво
Сталось знову: народний обравсь Президент —
Неочікувано, дивовижно, красиво.
Це від Бога нам був за відвагу презент.
І сьогодні (цей день я повік не забуду)
Зустрічаєм ми Саакашвілі. Це є
Довгожданим, таким чарівним Божим чудом!
І реальністю знову ця притча стає:
Є гарна притча про маленьку пташку,
Що океан змив її яйця геть.
Здолати океан — не просто важко,
Його частиночку ми бачим ледь.
Прохала пташка яйця повернути.
Та океан уваги не звертав.
І ось вона у розпачі і люті
Зробила крок, що легендарним став.
Вона була отак рішуча дуже,
Що океан черпати почала,
Неначе то була якась калюжа,
Неначе миска то води була.
Вона носила дзьобиком краплини
Так відчайдушно, як це може лиш
Робити мати, щоб спасти дитину,
Хоч всі навкруг казали їй: «Облиш!»
Це надихнуло їй допомагати
Усіх птахів, що бачили її.
Злетівся весь народ туди, де мати
Боролася за діточок своїх.
Пташки краплинки в дзьобиках носили.
Та океан не відчував цього.
Бо в дійсності нікому не по силі
Примусити зробити щось його.
Але мільйонна ця пташина зграя
Завзяттям спільним привернула тим
Увагу Бога, що завжди все знає,
Та самостійність залишає всім
І через те втручатися не хоче
Без надзвичайних отаких причин
В життя птахів. І Він на власні очі
Дививсь на цей небачений почин.
Дивився й думав: «Хто відповідальність
Свою так самовіддано несе,
Той неможливе втілює в реальність.
І Я йому даю для цього все:
Благословіння, захист, допомогу.
І Я втручаюсь Сам у хід подій».
І океан почув наказ від Бога:
«Віддай, о океане, яйця їй!
Віддай негайно, або буде гірше!»
І цей наказ немарно пролунав.
Хто має вуха, чуйте! В цьому вірші
Є все, що треба для звитяги нам.
[i]29.05.2019, Київ[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836991
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.05.2019