Чай у пакетиках. Окріп налив, готово!
Є смак, є колір, навіть аромат.
Як поспішаєш, виглядає все чудово,
Бо головне-кінцевий результат.
На даний час, нема куди спішити,
Купив собі прозорий заварник.
На Закарпатті вміють чай сушити,
Тож заварив. Взяв в руки записни́к.
Кілька рядків прилипли до паперу,
А чай, ніби вальсує у воді.
Листя брусниці схожі на химеру,
Шипшина червоніє в самоті.
Чебрець, мовби жартує з Іван чаєм ,
Листи смородини, малини налились.
І синій терен з глодом зустрічають,
Безсмертника, що з ними ріс колись.
Шматочки деревію і ожини,
Цілющі сили чаю віддали.
Суцвіття липи, м’яти, материнки
Свій аромат по кухні рознесли.
Хвилин із двадцять проминули недаремно,
Набрався сили чай і ліг на дно.
Чарівний напій пити так приємно…
І осінь споглядати у вікно.
8.11.23р. Олександр Степан .
