Обезсилилась вже осінь,
Лист скида останній,
Виглядає зиму в гості,
Вже живе чеканням.
Приморилась від роботи,
Пора вже й спочити.
Має менше вже турботи.
Все ж, як зиму обдурити?
Запросить її на чай,
Налити наливки?
І сказати: Почекай,
Принесу оливки.
І закрити зиму в хаті,
Хай переночує.
Влаштувати собі свято,
Зима не почує.
Одягла найкраще плаття,
З листям вже у танці,
Горить листя, як багаття...
Що ж було уранці?
Замість снігу - дощик теплий,
Світить сонце знову.
Не змогла зима простить,
Хитру цю осінню змову...
Чудовий вірш! З часом усім раду дасть!
Є дерева в сподіванні
Не спішать до роздягальні
У душі гордість тримають
Морозцю вони чекають!
Гарного вечора Надійко! Дякую!
Чудовий вірш! 
З часом усім раду дасть! 
