Вечір осінній заповнила тиша,
Сонце заходить, мов жовтий гарбуз.
Вишня завмерла, листом не колише,
Вітер-вусань в павутині загруз.
Довго не було дощу, от і сухо,
Скудно цвітуть хризантеми в садку.
Звук мотоцикла пронизує вухо
І будить кота, що дрімав у кутку.
Запах жасмину зненацька з’явився,
Вечір сонливо пірнає в смаку.
На кухні вже чай трав’яний заварився,
Осінь заснула в моїм гамаку.
30.09.23р. Олександр Степан.
