UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Прозектор: За обрій линуть журавлі… - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ
Я б не назвав їх чисто сумними, скоріше більше меланхолійними. А взагалі осінь приносить не тільки їх, а й цілу палітру інших, і світлих, емоцій. Вдячний за візит і відгук
 
Валентина Ярошенко, 03.09.2023 - 19:27
Мені дуже сподобався Ваш вірш!Гарно розкрита тема, хоч трішки із сумом. Дякую Вам за гарний вірш! Миру Вам,добра і натхнення!   
Ярославко відповів на коментар Валентина Ярошенко, 03.09.2023 - 22:28
Осінь чомусь на мене завше навіює сезонну меланхолію: кінець літа, відхід цвітіння, зелені, тепла, наближення туманних холодів та сльоти... Тим не менше зачарований її неповторною красою та охристими барвами, певною естетикою. Дякую, радий візиту і взаємно!
Артур Дмитрович Курдіновський, 03.09.2023 - 18:45
Окрім того, що сам вірш написаний майстерно, я ще зрозумів, що у Вас є почуття не тільки поетичного, а й музичного смаку. Дуже вдало підібрана мелодія. Ледь вловимий смуток, як і належить осені. Дякую, Ярославе! Отримав задоволення від твору!
Ярославко відповів на коментар Артур Дмитрович Курдіновський, 03.09.2023 - 22:23
Обожнюю класичну (в широкому розумінні) музику, деякі вірші були навіяні настроями композицій Баха, Букстегуде, Ліста та інших. Ось декілька таких на сайті, можете глянути, якщо забажаєте:http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972032 http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976893 Пам'ятаю і у Вас є вірш про Пасакалію Генделя - істинно чудесний твір. Вельми вдячний, радий візиту і відгуку
Zorg, 03.09.2023 - 15:38
Я бы теплые края поменял на горизонт. За обрій линуть журавлі. Мы же не в программе "в мире животных" обсуждаем миграцию отдельных особей. Луною плач АЖ по землі Более яркая интонация. Не тішусь ВЖЕ І не журюсь Как на мой вкус, звучит более по-есенински (не жалею, не зову, не плачу). Хмарини куці й чималі Нельзя сравнивать короткое и большое. Это все равно, что карандаш сравнить со вкусом конфеты. ( короткое с длинным; маленькое с большим) На хмари в небі чималі Дивлюся, наче уві сні Й на те, як ринуть журавлі, Аби вернутись ПОвесні... Я бы так подкорректировал. Но все в ваших руках. Стихо получилось воистину предосеннее. Очень порадовали, спасибо, автор.
Низку правок внесу, деякі мені й подобаються більше за власні. "Повесні" не знав. Останній катрен зміню частково, так як Ваша версія трохи спотворить ту картину, котру я первинно прагнув передати.
Щодо стилю, то на Єсеніна я не рвуся рівнятися, а наслідувати тим паче, як і жодного іншого поета. Чи не дорікали й Сергію за те, що він насичував свої ранні вірші образами близькими до образів других авторів? Я би брав приклад хіба що з настрою та "мелодики" його поезій. Всяк вдячний за візит і слушні корекції, колего
Вы правы, мелодичность и настроение чужих произведений играет немаловажную роль в концентрации вдохновения. Есенин очень любил творчество Пушкина, но ни в одном из прочитанных произведений Сергея я не находил перекрестных тем.
Спустя долгие годы уже чувствуешь мысли поэтов по-иному. Стихи начинают звучать по-новому. И сам пишешь уже не так, как раньше. Начинаешь предираться к самому себе, к строчкам, к стилю. Пытаешься все переиначить и тут: бац! Понимаешь, что ты не бог. И дабы понять ещё больше, нужно пройти несколько ступеней вверх. Если человек лишён критического мышления к самому себе, то и расти ему больше некуда! Смотришь на окружающих, читаешь в комментариях: прекрасная поэзия - плюс куча смайликов ни о чем, и понимаешь, как пустота поглощает разум. Вроде, взрослые люди, а до сих пор играют в куклы. Инфантильность в каждой строке. Уменьшительно-ласкательные суффиксы, как саранча поедают слова. Но слава богу, тут же вспоминаешь поговорку: дурака учить, только портить, и сразу все становится на места свои. Как-то я отклонился. Вы правильно делаете, что изыскиваете свои собственные варианты исправлений. Жаль, что пока ещё не до конца можете выявить отклонения, но это все в вашем ярком поэтическом будущем, я уверен!
З Пушкіном не знайомий і не бажаю, але десь колись читав, що ось цей твір Єсенін писав вторячи його музі:
http://esenin.velchel.ru/index.php?cnt=5&rhime=st_247 Не знаю, де можна зараз знайти цю інформацію і чи підкріплена вона якимись аналізами, але я її запам'ятав, бо самому подобався цей вірш. Слушні розмисли. Дякую, намагатимуся й далі рішуче торувати шлях в горизонти поезії
Ярославко відповів на коментар Катерина Собова, 03.09.2023 - 16:11
Своїм настроєм надихнула мене на написання цих рядків) Спасибі
Дмитрий Погребняк 555, 03.09.2023 - 14:25
Головне що журавлі повернуться,знову настане весна і розквітнуть дерева а зараз насолоджуємося осінню!
Ярославко відповів на коментар Дмитрий Погребняк 555, 03.09.2023 - 16:11
Неодмінно так і буде) Вдячний і радий візиту
|
|
|
||||||||||||||||||||||
