-1-
Смеркає. В зорях ніч прийшла.
Високо в небі місяць сяє -
Все тихо, ледве лист гуляє,
Срібриться тополь.
З висоти
На пишні глеваські сади
Ріг-місяць світло проливає
І тиша. Лиш в однім вікні
Не спить Людмила.
Тінь мелькає. Хвилює дівчину любов
Чомусь коханий не бажає
Вже котрий день прийти,
Сказать
Їй ті слова, що серцю любі,
Коли сиділи біля груби
Та милувалися в теплі
В найкращій милій стороні!
Тепер нема того кохання
І в пізній вечір, в ранок ранній
Чекає дівчина його
На світі легіня свого.
А що ж юнак? Що серце гріє?
Чи в голові ще вітер віє?
Чому покинув, не прийшов?
Чого в Людмилі не знайшов?
Дівочу честь не з ним зганьбила
Юначе серце тим розбила.
-2-
Роки минули. За Дніпром
Юнак, який тепер став мужем,
живе з коханою не туже
Клепає гроші, діточок
Та іноді отой куток,
що був йому тоді так милий,
А зараз зовсім опостилий
У думках згадує всяк час
З черствілим серцем на цей раз.
Брехню, ту зраду ... Що ж Людмила?
Було колись - його зустріла
І уявіть, в тій стороні,
Що за Дніпром, де й мешкав він!
Світ є, і був тісним, і буде
І як далеко не живеш
Хай навіть не знайомі люди
Та все-одно йому несеш
свою частинку його долі
Тож, зустріч трапилася в полі
серед стежинок, на одній,
якій завгодно було долі!
-3-
Закон всесвітній то любов,
Хай зло біснується і крає
Та Всесвіт вище, Всесвіт знов
Всіляке зло перемагає!
Тож, вірю - не здолать добра
Загине зло у світлі Бога!
І ось, дорога польова,
Неждана зустріч, перемога -
добра, гармонії, життя!
Урок повчальний від судьбини!
Та вже немає вороття
І чи була любов?
Час сплинув.
-4-
Ген, в полі вишня розцвіла
Там за міським масивом вітер...
Була любов, чи не була
Тепер розкажуть їхні діти.
24.04.2023, пн
