Десь далеко чуть розкати грому,
Дощ міленький знову накрапа,
Він спішить, біжить до свого дому,
Ця життя дорога нелегка.
Зупинивсь, поглянув - чисте небо,
Закінчилась ця страшна війна.
Лиш тепер почув пташиний щебет,
У його країні вже весна.
Є дороги різні у житті,
Та найкраща, що веде додому.
Там живуть серця, що в доброті,
Це йому одному лиш відомо.
Ті, що не забудуть і не зрадять,
Будуть всі чекати до кінця.
Час серця ніколи не остудить,
Це найкращі у житті місця.
Гарний, світлий вірш!
Дай Боже щоби всі поверталися додому живі і здорові! У нас теж сусід приїхав на кілька днів додому,щаслива жінка йшла,поряд син,в якого рот не закривався від емоцій!Яке то щастя,коли вся сім'я під ясним сонцем й чмстим небом,радіє зустрічі!
Гарного дня Вам і натхнення!
У нас теж сусід приїхав на кілька днів додому,щаслива жінка йшла,поряд син,в якого рот не закривався від емоцій!Яке то щастя,коли вся сім'я під ясним сонцем й чмстим небом,радіє зустрічі! 
