Як солодко мріяти в тиші,
Сховавшись від сонця у тінь,
В густому заплутались листі
Пориви небесних надій...
І сонечко бавіиться в листі,
Ледь - ледь вітерець шелестить,
Проміння неначе в намисті:
Перлинами ніжно блищить...
Кує ген десь далі зозуля,
Чиїсь вже рахує роки,
Та я їх лічити не буду,
Мені тут приємно завжди...
Заснути б оце в прохолоді,
Хай жар нестерпний пройде,
А вітер краплини холодні
Хай дощиком нам принесе...
Дерева й кущі хай омиє,
Освітить лани і поля,
Любов тоді вірну розкриє
Оновлена щедра земля...
Збагатить він людям їх мрії,
Поповнить натхнення моє,
І Віра, Любов і Надія
У серцях у людей оживе...
Якби ще й війна закінчилась,
Життя б оновилося знов,
Додому солдати вернулись,
Розквітла б ще більше Любов!!!
Стільки ніжності і тепла! 
Миру нам усім і Перемоги!!! 
