Ти спопелила мою душу байдужістю
Немов дурманом вина ...
Від кохання до ненависті один крок...
Тепер я спопелю твою долю і душу
Чорними книгами і закляттями ...
Я увійду через паралельні світи
В структуру роду твого ...
Твою образу мені ніколи не прощу...
Я розтопчу твої мрії і щастя гримуарами
І чорномагічними книгами...
Хай в моїй душі зараз сидить лукавий...
Дарма... За твоїм родом будуть
Наглядати янголи з сувоями і темними крилами... Мені мабуть давно
Пора на кладовище...
Там енергетика болю і страху...
А тут у мене колекція книг по магії
Карма... Кармічні борги...
Колись тебе кохав
Тепер немов би вороги .
Демони будуть твій рід карати ...
Моя душа жадає відплати.
Мої роки пораховано ...
Доля твоя прихована ...
Ми на цій землі не вічні
Та продовжують нащадки
Твій рід закований павутиною...
Ти ... Не уявляєш як хтось колись
Буде страждати...
Це закономірність чаші ваги переважено
Добре і зле зважено...
Часи настали містичні а я став писати
Вірші апокаліптичні ...
Храм над городом і кладовище ...
Я так хочу лежати там...
Цілі поеми тобі написано...
Від кохання до ненависті один крок
Як від любові до гробу...
Колись ... Запам'ятай! Колись!!!
Сатана вмішається в твою долю
А я до того часу вже лежатиму в землі...
Могильний порох ... І хрест кам'яний
З янголами...
А зараз ... Гортаю книги по окультизму ...
Безсоння ... Може засну навіки
Бути поетом значить ніким
А треба стати окультистом!
Історія колись закарбує мої вірші
Вони стануть вічні! Хоч і темні і чорномагічні...
