Привіт Весна!!!
Неси тепло скоріше.
Я зняти хочу з себе пуд одеж.
Ти ще помолоділа, а я вже постарішав.
Розказуй де була і як живеш.
Ми тут з зимою всі осиротіли.
Пригадуєш себе в минулий рік?
Де виживали, ні, ми животіли,
Твій пили весняний, кривавий сік.
Що там по переду й гадки не гадали.
Пірнули всі в страшний та лютий бій.
З тобою весно ми перемагали,
І рухались у літо за обрій...
Але ж яким воно було спекотним...
Зло відтворило пекло власноруч.
На волю вийшли виродки-істоти,
Втопивши Всесвіт в сотнях тисяч Буч.
Здригнулись гори від плачу і горя,
І тиснула пітьма зі всіх сторін,
Штовхала скелі скинути у море,
Й незламним залишався стрій та чин.
А воля зріла ще сильнішим рухом
Й билась пульсом нового життя.
Ще гірким відчувався смак задухи,
І Азов-Сталі подвигів й звитяг.
Згадай весна про наші контратаки,
Звільняли як Макаров та Мощун,
Те, як палили ті рашистські танки,
Те, як втопив "Москву" "Нептун"...
Стрічай весна непереможні лави,
У Мар'їнці, в Авдіївці, й Бахмут,
Стоїть незламний, увічнив славою,
Дух воїнства з часів героїв Крут.
Привіт весна!
Моя неспинна сила!
Твори, крокуй, пульсуй, живи й майструй.
Щоб в душах наших впевненість зродила
До перемоги, й щастя подаруй...
