Щось не виходить римувати осінь,
Папір відштовхує від себе олівець -
Такого з нами не бувало досі,
А зараз марно все, все нанівець...
Коли гуде "повітряна тривога",
Та завмирає вмить серцебиття,
Хтось шле молитви, щоб розчулить Бога,
Щоб не спинилось у цю мить життя.
Не хочу цього бачити та чути,
Лякатись жовтня завдяки війні.
Але вірші не йдуть до мене в руки -
Мабуть що перелякані самі.
Не вистачає ні тепла, ні світла...
Щоб романтичним вечір довгий став,
Я запалю не ліхтаря, а свічку,
Наллю вина червоного в бокал.
Заплющу очі, заспіваю тихо
Романс про осінь - мирну, золоту.
Хай обійде наш дім війна і лихо -
До миру легко рими підберу...
21.10.22
