***
Сліз нема. Ні розпачу, ні болю.
Що готує ворог наперед?
Ніч прожити – як на міннім полі,
ранок сонячний – не крапка, лиш тире.
Вийдеш в осінь, дякуючи Богу,
а фактично славним ЗСУ.
Схопиш поглядом кленову тогу
і тунік березових ясу…
Розливається лимонне сяйво
подарунком, радістю життя!
Заспівав останню пісню жайвір
у блакиті на шляху звитяг.
Твій малюнок у душі не вицвів.
Істина таврована ще б пак:
не зломити волі українців –
швидше, ріки потечуть навспак!
............................................................
Фото авторське, дитячий малюнок мого сина.
Дякую! Падаєш, зневірюєшся, знову піднімаєшся, йдеш уперед. Тільки так!
Чудовий вірш! 
