Я - Україна
Я - Україна, світла, невмируща!
Синии і дочки гинуть за життя!
Героям Слава! Чуєте всі сущі!
В прекрасне йду, як світло, майбуття.
Я - Київ-град, столиця всіх героїв,
звитяжців, та не скорених бійців.
Що ж ти, "російський світ" , оце накоїв?
Заслав нам смерті й болю посланців!
Чернігів я - форпост і страж країни,
народжений , ще в глибині віків.
Що неодмінно, рано то чи пізно ,
бив ворогів всіх рангів і сортів.
Я - Суми, теж з північного кордону.
Заклятий ворог, сум я твій, журба,
твоя ганьба, вовчат твоїх полони,
всіх вбитих зариваєм , як собак.
Я є Ірпінь - незламний , непохитний,
напів зруйнований веду важкі бої ...
Програєш ти, агресор, цюю битву,
заплатиш кров'ю ти і холуї.
А я - Охтирка, зранена війною,
обстріляна , зруйнована, в вогні,
Рашист не пропускає гумконвої,
та вільний дух незламний у борні.
Я, Конотоп - безсилий-непокірний,
Мій прапор український: небо й жито,
я Україні та народу вірний,
катам і нелюдям, ніколи тут не жити.
Я - Харків, це не жарт я - Україна!
для ворогів - незламний моноліт,
Всім харківчанам, дякую уклінно.
Рашистська наволоч, збирайся на "той світ"!
А я - Одеса, також Україна,
жемчужина країни і порти.
Бажаю оркам, скоком неодмінно,
вслід кораблю відомим курсом йти.
А я - Ізюм , фортеця і твердиня.
Рашисти відступають! Не пройшли!
В степах, серед гіркущого полину,
їх тисячі погибель тут знайшли.
Я Миколаїв - втрачені надії,
для військ агресора,
російських лже мирян,
Росія путінська, ця клята породілля,
положить тут навіки байстрючат.
Я - Маріуполь, рана на країні,
розятрена до болю і до сліз.
Мої будівлі, майже всі руїни,
до мене ворог прямо в душу вліз.
Здригається земля на "Азовсталі",
ракет осколки, "градові" куски...
Захисники мої - міцніші сталі,
герої - це "Азова" вояки.
Я - Україна, світла, невмируща!
Брати і сестри гинуть за життя!
Героям Слава! Чуєте, всі сущі!
В прекрасне йду , як світло, майбуття.
О, наче подорож Україною зробила. Вимагаю продовження! Будь ласочка!
* Брати і сестри (один до одного, може бути), але у контексті з Україною краще використати Сини і доньки. Як гадаєте?
*прОпускає гумконвої
* Жемчужина. Словник не знайшов такого слова. Перлина.
Олександр Холденко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я вже написав про Бучу, правда зі збоєм ритму ,то ж дуже не судіть,
Я самостворений рифмач , пишу лише чотири роки , а натхнення зі мною , я полюбляю писати римовані відгуки , якщо твір ляже до душі,їх уже тисячі за ці роки , так би мовити готові напрацювання для нових вірщів
Я тут одну Шестирецку виклав , з такими віршиками , якщо щось глянулося , беріть продовжуйте , залюбки подарую , , просто заміню на інше та і все
Десять чі навіть більше написаних таким чином віршів іншими авторами уже є і це несе мені лише задоволення
Всього найкращого
Автору не потрібні чиїсь дозволи, хіба що він використовує чужі надбання
Якщо ви любите колорит, то можна використати лапки на позначення того, що я знаю як має бути, але хочу щоби було так.
Я також не планувала продовження своєї Чарівниці, але життя написало вже 4 серії, тому просто чекайте натхнення.
Міста? Навіть, і не знаю. Я не люблю подорожі, була лише у Києві одного разу (їздили з подружками отримати нагороду за спільну студентську статтю, затрималися ще на добу заради екскурсії)
Тому мені усе було б цікаво. Тут головне, щоб вам було що розповісти про міста України.